Товар як об’єкт комерційної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: «Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг»

На тему:

«Товар як об'єкт комерційної діяльності»

План

Вступ

1. Товар як продукт виробничо-економічної діяльності, його значення у комерційній роботі підприємства

2. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності

2.1 Нерухомість

2.2 Оренда

2.2 Результати інтелектуальної праці

2.3 Послуги

2.4 Товарний знак

3. Комерційна класифікація товарів магазину «Діамант»

4. Джерела та носії комерційної інформації про товари

5. Вимоги до товару як об'єкту комерційної діяльності

6. Шляхи підвищення конкурентоспроможності товарів торговельного підприємства

Висновки та пропозиції

комерційний товар конкурентоспроможність

Вступ

Комерційна робота в торгівлі - це діяльність підприємства, спрямована на рішення особливого комплексу задач. Вивчення процесів їхньої реалізаціїі- важливий елемент оперативного дослідження на рівні торгового підприємства і регіону.

В умовах ринкових відносин найбільш масштабно і багатогранно комерційні процеси відображаються в діяльності оптового підприємства. Для них характерні вільний вибір виду підприємницької діяльності, поширення товарно-грошових відносин на господарську, економічну діяльність, розвиток товарних зв'язків, товарно-грошовий обмін продуктів праці відповідно до законів ринку.

У ринкових умовах пріоритетного значення набуває комерційна функція, реалізація якої пов'язана з пошуком конкурентоспроможних постачальників для торговельних підприємств, з формуванням системи зв'язків, з організацією оптової купівлі-продажу товару, з маневруванням товарними ресурсами і запасами, з ефективною роздрібною реалізацією товарів, після продажним обслуговуванням. Всі ці елементи є органічними складниками змісту комерційної діяльності оптового підприємства.

Оптовий продаж здійснюють оптові торгові підприємства, вони реалізують свою продукцію оптовим і роздрібним торговельним підприємствам на основі укладених договорів. Оптовий продаж спрямований на виконання основної функції оптової торгівлі - організацію постачання роздрібної торгівлі необхідними товарами. Продаж товарів повинен бути організований так, щоб забезпечити своєчасне постачання роздрібних торгових підприємств товарами, сприяти прискоренню товарообігу і зниженню витрат обігу.

Зараз на ринку працює велика різноманітність оптових торговців як за формою власності так і за організаційно-правовою формою. Кожне таке підприємство має свою специфіку у здійсненні комерційної діяльності. Успіх підприємства залежить від зовнішніх та внутрішніх чинників, які впливають на комерційну діяльність. Основним серед внутрішніх чинників є об'єкт комерційної діяльності.

Об'єкт діяльності суб'єкта ринку, комерційної структури визначає форми, особливості, специфіку комерційної діяльності, її ефективність.

Зважаючи на важливість, темою курсової роботи обрано - «Товар як об'єкт комерційної діяльності».

Метою курсової роботи є вивчення товару як продукту виробничо-економічної діяльності, його значення у комерційній роботі підприємства. Розглянемо особливості окремих видів об'єктів комерційної діяльності на ринку товарів та послуг. Проведемо комерційну класифікацію товарів на прикладі товарів магазину «Діамант». Визначимо джерела-носії комерційної інформації про товар. Означимо шляхи підвищення конкурентоспроможності товарів торговельного підприємства.

Вітчизняний ринок оптового продажу продовольчих товарів досить розвинений, має доволі різноманітне конкурентне середовище і стабільно працювати в ньому зможе той підприємець, який враховуватиме закони ринку і достатньо уваги приділятиме такому важливому аспекту комерційної діяльності як виробу об'єкту та відповідальність його основним вимогам ринкової економіки.

1. Товар як продукт виробничо-економічної діяльності, його значення у комерційній роботі підприємства

Об'єктом комерційної діяльності виступає товар - продукт виробничо-економічної діяльності, або природне багатство, яке має вартість і обмінюється на ринку у грошовій формі. До товару належать, як матеріальні речі, так і нематеріальні: фізичні об'єкти, послуги, робочі технології, енергія, ідеї та інші.

У ринковому середовищі по суті всі продукти праці визначаються потенційним товаром на них розповсюджуються товарно-грошові відносини. Номенклатура товарів на внутрішньому ринку охоплює мільйони видів і різновидів. При цьому вона з кожним роком розширюється, тому виникає необхідність класифікації величезної маси товарів та послуг.

За призначенням товари як об'єкт комерційної діяльності можуть бути поділені на два класи: товари широкого вжитку і товари виробничого призначення.

Товари широкого вжитку служать для задоволення особистих та сімейних потреб. Існують різні класифікації цього класу товарів - товарознавча, торговельна, статистична, митна, міжнародна. Кожна з них має свою конкретну мету. З позицій майбутньої професії комерсанта найбільший інтерес являє торговельна класифікація. (рис. 1).

У наведеній класифікації використані ознаки, що характеризують товарознавчі, комерційні, маркетингові та митні аспекти товарів.

Товарна група - це укрупнений поділ номенклатури товарів залежно від їх призначення. До товарної групи, наприклад, відносять м'ясо і м'ясопродукти, молоко і молокопродукти, кондитерські вироби,тканини, швейні вироби. На базі товарних груп в торговельній практиці формують груповий асортимент.

Товарна група може бути поділена на підгрупи, які характеризуються об'єднанням видів товарів за такими ознаками як призначення, склад, стать, вік та інші. Так, група «тканини» може бути поділена на підгрупи: бавовняні, вовняні, шовкові, льняні. Товарна підгрупа служить основою для створення видового асортименту в торгівлі. Поглиблений поділ підгруп, тобто видів товарів за стилем, фасоном, моделлю, кольором, дозволяє виділити різновиди, а в торгівлі внутрівидовий асортимент. Практична цінність такої класифікації полягає не тільки у перетворенні виробничого асортименту у торговельний, але і в можливості ефективної товарної спеціалізації роздрібної мережі.

Товари простого асортименту налічують 5-6 різновидів (сіль, цукор, сірники), а товари складного асортименту - сотні а інколи тисячі внутрівидових найменувань (одяг, електро товари, кондитерські вироби).

Товари повсякденного попиту (мило, зубна паста, молоко, хліб), періодичного попиту (одяг, культовари, будматеріали) і особливого попиту (автомобілі, меблі, електронні системи) відрізняються частотою попиту.

Складність асортименту і частота попиту широко використовуються у класифікації товарів з метою формування асортиментної політики, територіального розміщення асортименту в малих, глибинних поселеннях, селах, райцентрах, містах.

Класифікація товарів залежно від задоволення потреб - фізичних, матеріальних, соціальних, духовних потрібна для аналізу і оцінкисоціальної ролі торгівлі, її впливу на формування і задоволення особливих потреб.

Фізичні потреби обмежені їжею, простим одягом, теплом. Матеріальні потреби виникають у процесі життєдіяльності людини і охоплюють, по суті, всі матеріальні блага. Група духовних потреб спрямована на забезпечення духовнго відтворювання за допомогою аудіо - відеозаписів, книг, преси, культурних цінностей.

Товари виробничого призначення становлять другий значний клас об'єктів комерційної діяльності. Ці товари мають такі особливості:

Використовуються у сфері виробничого споживання;

Переносять свою вартість повністю або частково на готовий продукт у сфері виробництва;

Відрізняються надзвичайно широкою і складною номенклатурою.

Товари виробничого призначення можуть бути поділені на п'ять груп (рис.1).

Рис. 1. Класифікація продукції виробничого призначення

2. Характеристика особливих видів об'єктів комерційної діяльності

До особливих видів комерційної діяльності належать ті, які мають особливу специфіку і не можуть бути об'єднані за загальними рисами і ознаками. Таких об'єктів небагато, але вони вагомі на ринку товарів та послуг і тому вимагають вивчення.

2.1 Нерухомість

Правомірно почати розгляд таких об'єктів з нерухомості. Нерухомість включає землю як товар, а також всі об'єкти, які пов'язані з нею: будинки, споруди, дороги, багаторічні насадження та інші. В Україні земля загалом не визнана товаром, за винятком земельних підсобних ділянок, садово-городніх кооперативів, ділянок під будівництво в містах, які можуть бути куплені і продані за договірною ціною. Описання земельних угідь, їх місце розташування, якість і вартісна оцінка землі містяться в спеціальному документі, який називається земельний кадастр.

Будинки, споруди, незавершене будівництво становить окрему групу нерухомості. Ці об'єкти характерні тим, що у фізичному плані вони капітальні, мають тривалий термін експлуатації і функціонально неподільні. По суті вони введені в оборот лише з початку процесів приватизації в Україні. Раніше такі об'єкти не вважалися товаром. Всі види об'єктів цього класу поділяються на такі групи:

Група А - цілісні майнові комплекси, окремі будинки, споруди, приміщення, загальна вартість яких не перевищує 1250 мінімальних заробітних плат;

Група В - майнові комплекси, або окремі будинки, споруди, приміщення, вартість яких перевищує 1250 мінімальних заробітних плат;

Група Г - об'єкти, що займають монопольне становище;

Група Д - об'єкти незавершеного будівництва або законсервовані об'єкти;

Група Ж - об'єкти соціально-культурного призначення (охорони здоров'я, освіти, науки, фізкультури і спорту, відпочинку та інші).

Наведена класифікація використовується в процесі приватизації, реалізації, передачі об'єктів, створення організаційно-правових форм. Оцінка вартості об'єктів нерухомості здійснюють спеціальні фірми, економічні лабораторії за методикою фонду держмайна України.

2.2 Оренда

Оренда передбачає передачу орендодавцем орендатору майна на обумовлений термін за винагороду. Оренда може бути з викупом або без викупу майна. Залежно від терміну оренди розрізняють такі види оренди: рейтинг (до одного року), хайрінг (1-3 роки), лізинг (3-15 років).

Об'єкти оренди поділяються на такі групи:

транспортні засоби - автомобілі, літаки, вертольоти, судна, контейнери, спеціальні вагони;

офісне та поліграфічне обладнання - комп'ютери, засоби комунікації, зв'язку, копіювальні машини;

підйомно-транспортне обладнання - автонавантажувачі, дорожно-будівельні машини, крани, механізми;

обладнання загально промислового призначення - станки, верстати, преси та інші;

обладнання сільськогосподарського призначення - трактори, комбайни, сільгоспмашини;

комплектні підприємства - повністю обладнані підприємства;

зношене промислове обладнання;

товари широкого вжитку - холодильники, відеотехніка, телевізори, комп'ютери

2.3 Результати інтелектуальної праці

Результати інтелектуальної праці належать до об'єктів торгівлі науково-технічними знаннями: патенти і ліцензії, «ноу-хау», товарні знаки, промислові взірці (моделі).

- Патент на вихід - це свідоцтво компетентного державного або міжнародного органу, яке видається винахіднику (розробнику) на його монопольне право розпоряджатися і використовувати винахід. Патент обмежений законодавством у часі. Термін його дії визначає кожна країна в межах 15-20 років, але на практиці реальний термін платежу значно нижчій - 6-10 років.

Патент може бути проданий як товар на основі патентної угоди. У такому випадку власник патенту передає покупцю повністю свої права на винахід. Але на практиці частіше патенти не продаються, а лише за винагороду власник уступає право на використання винаходу, зберігаючи при цьому право власності на патент. Предметом такої угоди є ліцензія.

- Ліцензія за своєю суттю є дозвіл (право), надається за винагороду власником (ліцензіаром) іншій стороні (ліцензіату) на використання винаходу, який захищено патентом. Відрізняють ліцензії прості, виняткові і повні.

Проста ліцензія характерна тим, що ліцензіар реалізує право не одній, а багатьом фізичним і юридичним особам, зацікавлених у винаході. Виняткова ліцензія забезпечує право ліцензіату монопольно використовувати винахід на визначеній території країни. Повна ліцензія дає ліцензіату виняткове право на використання винаходу без будь-яких обмежень в межах терміну дії угоди.

- «Ноу-хау» (буквально «знаю як робити») - багатогранне поняття, яке об'єднує знання і досвід науково-технологічного, виробничого, управлінського, організаційного, фінансово-економічного характеру. Характерні риси «ноу-хау»: науково-технічна і економічна цінність і практична застосовуваність, незахищеність у правовому плані; конфіденційність. Об'єкт «ноу-хау» може бути представлений у вигляді документа (інструкції, схеми) або реального досвіду тобто «живого спеціаліста».

2.4 Послуги

Послуга - це товар, який реально проявляється у формі діяльності, роботи, тобто не в матеріально-речовій формі. Як і будь-який товар, послуга має вартість і на неї розповсюджуються товарно-грошові відносини. Разом с тим послуга відрізняється від матеріального товару своїми особливостями: невідчутністю, невіддільністю, непостійністю, недовговічністю.

Невідчутність послуги означає, що до отримання конкретної послуги її не можна побачити, попробувати, понюхати, почути.

Невіддільність послуги слід розуміти так: створення (надання) і споживання послуг органічно поєднані і їх відділити неможливо.

Непостійність стосується переважно якості послуги, яка коливається залежно від того, яка фірма, особа, якому контрагенту, клієнту, в яких формах надає послугу.

Недовговічність. Вважається, що послуга - «товар, що швидко псується». Тому вона вимагає періодичного оновлення. Крім того, послугу неможна зберегти з метою подальшого використання.

Вся ця специфіка придає послугам унікальні характеристики стосовно набору, змісту, якості послуг, не кажучи вже про форми і методи їх надання. Надзвичайно широкий діапазон видів послуг, який склався на сучасному ринку може бути поділений на чотири блока. Кожний блок об'єднує близькі за родом і характером послуги. Крім того багато видів послуг вимагають особливого поділу, оскільки вони не випускаються у вказані блоки. (рис. 2).

Перший блок включає побутові послуги. До них відносяться ті види робіт і діяльності в нематеріальній формі, які пов'язані з задоволенням особистих або сімейних потреб. Переважають в цьому блоці ремонтні роботи: одягу, взуття, меблі, радіо-, телеапаратури, побутових машин і приладів, транспортних засобів. Крім того, до цього блоку можна віднести банно-пральні, перукарські і фото послуги.

Вимоги до побутових послуг регламентуються стандартами, спеціальними правилами, а також договором.

Другий блок - соціально-культурні послуги. Вони спрямовані на задоволення потреб, пов'язаних з соціальним становленням людини, його соціальною діяльністю, а також забезпеченням соціальних прав і гарантій. Перелік соціально культурних потреб надзвичайно великий. Він складається з таких груп послуг:

Виховання та освіта людини на різних етапах його життя;

Охорона здоров'я, оздоровлення, рекреація;

Фізична культура, спорт;

Ритуальні послуги;

Культура, відпочинок, розваги;

Туризм.

Рис. 2. Блочна система послуг

За своєю сутністю ці послуги є культурно-духовні, тому оцінити їх зміст, якість складно. Оцінка їх рівня якості здійснюється на основі спеціальних критеріїв. Правда, на деякі (освіта, відпочинок) послуги діють стандарти. Значна частина соціально-культурних послуг експортується.

Третій блок містить обмежене коло послуг, головним чином пов'язаних з забезпеченням умов життя. Основні з них: газопостачання, теплопостачання, водопостачання, енергопостачання, ремонт житла, прибирання територій. Слід підкреслити, що на внутрішньому ринку житлово-комунальні послуги переважають. У структурі всіх платних послуг їх частка становить 45-50%.

Четвертий блок характеризується послугами інженерно-технічного характеру, до яких можна віднести транспортні, будівельні, ремонтні, комунікаційні послуги. Крім того, до цього блоку належить інжиніринг - послуга, пов'язана з проектуванням, будівництвом та оснащенням технічних об'єктів і систем. Інжиніринг може бути консультативний, технологічний або загальний.

Послуги цього блоку надаються населенню, за винятком інжинірингу, який характерний для міжнародної торгівлі.

Значний інтерес являють інші види послуг, які об'єднані в «особливі послуги». Ця група є порівняно новою для вітчизняної економіки.

Правові послуги (нотаріальні, адвокатські, арбітражні, консультативні) носять, головним чином, соціальний характер. Але вони спрямовані на правовий захист не лише фізичних осіб, але юридичних, тому винесені в окрему групу.

Консалтингові послуги надаються у вигляді усних або письмових консультацій за широким колом питань економічного, фінансового, зовнішньоекономічного, маркетингового характеру.

Торговельно-посередницькі послуги характеризуються багато змістовністю і різноманітністю. Вони можуть бути поділені на основні послуги: агентські, консигнаційні, біржові, аукціонні, брокерські, дистриб'юторські, франчайзингові та інші. У свою чергу, послуги біржові, наприклад, поділяються на організаційні, комерційні, фінансові, спеціальні.

Торговельно-посередницькі послуги не обмежені внутрішнім ринком, вони широко використовуються в організації міжнародного торговельного обміну.

Банківсько-фінансові послуги характерні для фондового ринку і пов'язані з купівлею-продажу валюти, акцій, облігацій, інших видів цінних паперів.

Інформаційні послуги отримали в останні роки швидкий і широкомасштабний розвиток. Конкретно ці послуги проявляються у вигляді надання відомостей, даних, показників, обробки інформації, передачі інформації, забезпечення електронного бізнесу та інші. Комп'ютерні технології, мережа Інтернет сприяють експансії інформаційних послуг і вільному їх руху. І це суттєво відрізняє їх від всіх інших видів послуг.

2.4 Товарний знак

Товарний знак - це зареєстроване у встановленому порядку позначення, символіка, які дозволяють відрізняти товар даної фірми від інших. Товарний знак є промисловою власністю і охороняється законом. Товарні знаки можуть бути текстовими, у вигляді зображень або комбінованими. Багато фірм, особливо торгівельні, викупляють право на використання товарного знаку відомих товаровиробників (Adidas, Siemens) для реклами і закріплення на ринку, посилання конкурентних позицій, залучення покупців. Право на використання товарного знаку забезпечує куплена відповідна ліцензія.

3. Комерційна класифікація товарів магазину «Діамант»

Для полегшення вивчення вибору товарної маси, яка надходить в торгівлю, проводять їх комерційну класифікацію.

За призначенням товари як об'єкт комерційної діяльності поділяють на товари широкого вжитку і товари виробничого призначення.

Основний товар магазину «Діамант» - ювелірні вироби належить до товарів широкого вжитку, які використовують для задоволення особистих потреб. Так класифікація використовує ознаки, які характеризують товарознавчі, комерційні, маркетингові та митні аспекти товарів.

Вироби з золота, а також вироби зі срібла відносять до товарів особистого використання.

Товарна група представляє собою поділ номенклатури товарів залежно від їх призначення. У магазині реалізуються товари групи вроби з золота, вироби зі срібла та вироби з діамантів.

Товарні групи поділяють на підгрупи, які характеризують об'єднання видів товарів за призначенням та матеріалом виготовлення. Товарна група вироби з золота побілена на підгрупи - кільця з натуральними каменями і діамантами, кільця без вставок, обручки, кільця-печатки. Практична цінність такої класифікації полягає не тільки у перетворенні виробничого асортименту у торговельний, але і в можливості ефективної товарної спеціалізації роздрібної торговельної мережі.

Вироби з золота та срібла належать до товарів складного асортименту і має велику кількість різновидів:

Кільця;

Кільця-печатки;

Сережки;

Брошки;

Підвіски;

Ланцюжки;

Браслети;

Хрестики;

Брилки.

Ювелірні товари задовольняють фізичні потреби людини. Таку класифікацію використовують для аналізу і оцінки соціальної ролі торгівлі, її впливу на формування і задоволення особистих потреб.

За характером попиту товари магазину «Діамант» відносяться до товарів як масового попиту, так і ексклюзивні вироби з натуральним, дорогоцінним та напівдорогоцінним камінням, в яких втілена робота дизайнерів, художників, модельєрів на будь-який смак.

Дамо характеристику деяким видам продукції, яка реалізується в магазині.

Кільця з натуральними каменями і діамантами: Артикул КНД1260 топаз 2,2г. діамант 1-0,04ct, 2-0,73ct; Артикул КНД511 цитрин 3,8г. діамант 4-0,061ct, 1-1,70ct; та інші.

Також підприємство реалізує ланцюжки.

Ланцюжки відносяться до шийних прикрас, складаються із сполучених між собою ланок різної форми. За розмірами ланок розрізняють ланцюжки:

- шийні (для носіння кулонів, медальйонів);

- з більш крупних ланок;

- бортові (для годинника).

По видах ланок розрізняють:

- якірні - ланки круглої або овальної форми, розташовані перпендикулярно одне до іншого;

- панцирні - ланки, зігнуті у вигляді незавершеної вісімки, лежать в одній площині.

Вітчизняні товаровиробники Ювелірних виробів представлені торговими марками «Золотий вік», «Кристал», «Ювеліреліт» та інші.

4. Джерела та носії комерційної інформації про товари

Відповідно до Закону України «Про інформацію», інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події і явища, які відбуваються в суспільстві, оточуючому середовищі.

Комерційна інформація - це відомість про ситуації на ринку різних товарів і послуг. Призначення комерційної інформації в тому, що вона дозволяє фірмам аналізувати свою комерційну діяльність, планувати її та здійснювати контроль за результатами цієї діяльності, тобто за отримування прибутку.

Джерелами комерційної інформації є:

Маркетингові дослідження конкретних товарів;

Внутрішні матеріали і документи торговельної фірми;

Дані зовнішньої статистики;

Відомості про стан ринку, які публікуються в засобах масової інформації.

А комерційна таємниця в свою чергу - це навмисно приховані економічні інтереси і відомості про різні сторони та сфери виробничо-господарської, управлінської, науково-технічної, фінансової діяльності фірми.

У Постанові Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, які не є комерційною таємницею» від 09.08ю93 №611 зазначено, які відомості не є комерційною таємницею. Це, зокрема, характеристика асортименту торгівельного підприємства, споживчі властивості товарів, місцезнаходження підприємства, його режим роботи та багато іншої інформації, яка дозволяє покупцям орієнтуватися на споживчому ринку.

Кожне підприємство повинне вживати заходи щодо захисту комерційної таємниці. Вимоги до товарів - об'єктів комерційної діяльності - детально описуються і регламентуються такими документами:

Стандартами: міжнародними, державними (ДСТУ), галузевими (ГСТ), а також стандартами підприємства (СТП);

Технічними умовами (ТУУ), які розробляються підприємствами товаровиробниками і мають тимчасовий характер;

Угодами, контрактами між суб'єктами ринку;

Натуральними еталонами, товарними зразками.

Крім того до різних характеристик товарів містяться в спеціальних зонах, нормативних і під нормативних актах. Гарантії якості підтверджуються спеціальними сертифікатами. Крім того, на маркування наносяться відповідні символи, знаки, свідчення того, що товар сертифікований і це гарантує безпеку його використання. У деяких товарах рівень якості визначається класами, категоріями, сортами. Якість товару виступає провідним фактором його конкурентоспроможності. Саме на конкурентоспроможність товару орієнтуються суб'єкти ринку.

Під конкурентоспроможністю товару слід розуміти спроможність товару реально або потенційно задовольнити конкретні потреби краще, ніж аналогічний товар, представлений на цьому ринку. По суті, конкурентоспроможність визначає спроможність товару витримати конкуренцію на ринку.

Конкурентоспроможність визначається такими складниками: якість товару; ціна; експлуатаційні витрати; вартість сервісу товару. Кількісна оцінка конкурентоспроможності товару визначається на основі параметрів корисного ефекту і сукупних витрат експлуатації. Серйозні вимоги висуває ринок до гарантій, термінів експлуатації, строків придатності товару. У більшості товарів продавець або виробник гарантують нормальну безперебійну роботу, надійне функціонування, збереження або придатність товару протягом конкретного терміну, який називається гарантійним. Розрізняють такі гарантійні терміни:

Гарантійний термін придатності товару для виробів, споживні властивості яких помітно знижуються з часом. До таких товарів належать продукти харчування, насамперед ті, що швидко псуються, деякі товари побутової хімії та ін.. На етикетках таких товарів проставляється дата або місяць закінчення терміну придатності;

Гарантійний термін збереження надається на сировинні матеріали, напівфабрикати, консервовану продукцію, хімічну продукцію. На маркуванні таких товарів указується дата випуску і термін зберігання;

Гарантійний термін експлуатації характерний для машин, обладнання, приладів, товарів культурно-побутового характеру, транспортних засобів. Він визначається з дня продажу товарів товару або пуску обладнання, про що робиться помітка в технічному паспорті продавцем.

Усі гарантійні терміни мають відповідати за дотримання режимів, кондицій, умов зберігання і експлуатації товару. У комерційній практиці вимоги виникають не тільки до якісних характеристик, але й до кількісних.

У випадку дії порядку квотування стратегічних товарів, які експортуються, імпортуються або формуються державний резерв;

При закупівлі товару на біржі, де розмір партії товару визначається стандартним лотом, наприклад, 100 бутилів зерна, 200барелей нафти тощо;

Якщо існують мінімальні норми відвантаження на залізничному, морському або річковому транспорті;

У випадку, коли обмежені потужності виробника або можливості покупця.

Останнім часом комерційна практика висуває більш жорсткі умови до кодування товарів, послуг, робіт. Вимоги до кодування товарів обумовлені потребами інформації, обліку, комп'ютерної обробки інформації, а також системи управління на ринку товарів і послуг. Код як система умовних скорочених позначень про характеристику товару повинен забезпечити:

Використання цифр, букв, символів, зручних для ручної і машинної обробки;

Відображення цільової інформації про товар і однозначне їх тлумачення;

Наявність резерву для нових аналогічних товарів.

В основі кодування лежить класифікація товарів. Відповідно до Класифікатора продукції (ЗКП) код товару складається з 10 цифр. За товарним класифікатором, що базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС), код містить 9 цифр. Груповий класифікатор (форма 3- торі) позначає товарні групи від 1 до 93.

Наведені коди не зіставлювані, тому загального поширення вони не отримали. Загальновизнаним у сфері торгівлі став штрих-код, який з вертикальних штрихів і прогалин різної ширини. Під штрихами розміщені 13 (або 8 для дрібних товарів) цифр.

Перші 2-3 цифри - код країни (префікс) присвоюються міжнародною організацією з товарної нумерації Асоціацією ЕАА. А решта знаків - національною Торгово-промисловою палатою. Отже, за префіксом можна дізнатися про країну походження товару. (Додаток 2)

Країною походження товару вважається країна, де товар повністю вироблений або достатній переробці чи обробці. Повністю виробленими товарами в конкретній країні вважаються мінеральна, рослинна, тваринна, інші види сировини і готова продукція.

5. Вимоги до товару як об'єкту комерційної діяльності

Вимоги до товарів - об'єктів комерційної діяльності детально описується і регламентується такими документами:

Стандартними: міжнародними, джерелами, державними (ДСТУ), галузевими (ГСТ), а також стандартами підприємства (СТП).

Технічними умовами (ТУУ), які розробляються підприємствами товаровиробниками і мають тимчасовий характер;

Угодами, контрактами між суб'єктами ринку;

Натуральними еталонами, товарними зразками.

Крім того, вимоги до різних характеристик товарів містяться в спеціальних законах, нормативних і під нормативних актах. Вимоги які висуваються до товарів у сфері комерційної діяльності, надзвичайно різноманітні і різнопланові.

На першому плані чітко закріпилися вимоги до якості товару.

Якість - це властивості і ознаки, які характеризують здатність товару задовольнити потреби, відповідати призначенню і вимогам, які становляться до товару.

Найбільш відома категорія властивостей - споживні, які пов'язані, головним чином, з можливістю задоволення особистих потреб.

Друга категорія - фізичні властивості. Вона характеризується можливістю товару задовольнити фізичні і фізико-хімічні вимоги у процесі експлуатації.

Хімічні властивості обумовлюють термін зберігання та експлуатації товару.

Біологічні властивості характеризують можливість товару протистояти бактеріям, мікроорганізмам у процесі зберігання або експлуатації.

В цілому «склад якості» і вимоги до неї можуть бути подані в таблиці.

У деяких товарів рівень якості визначається класами, категоріями, сортами. Якість товару виступає провідним фактором його конкурентоспроможності. Саме на конкурентоспроможність товарів орієнтуються суб'єкти ринку.

Під конкурентоспроможністю товару слід зрозуміти спроможність товару, реально або потенційно задовольнити конкретні потреби краще, ніж аналогічний товар, представлений на цьому ринку. По суті, конкурентоспроможністю визначає спроможність товару витримати конкуренцію на ринку.

Конкурентоспроможність визначається такими складниками: якість товару; його ціна; експлуатаційні витрати; вартість сервісу товару. Кількісна оцінка конкурентоспроможності товару визначається на основі параметрів корисного ефекту і сукупних витрат експлуатації.

Серйозні вимоги висуває ринок до гарантій, термінів експлуатації, строків придатності товару. У більшості товарів продавець або виробник гарантують нормальну безперебійну роботу, надійне функціонування, збереження або придатність товару протягом конкретного терміну, який називається гарантійним терміном. Розрізняють такі гарантійні терміни:

Гарантійний термін придатності товару для виробів, споживні властивості яких помітно знижуються з часом. До таких товарів належать продукти харчування, насамперед ті, що швидко псуються, деякі товари побутової хімії та ін.. На етикетках таких товарів проставляється дата або місяць закінчення терміну придатності;

Гарантійний термін збереження надається на сировинні матеріали, напівфабрикати, консервовану продукцію, хімічну продукцію. На маркуванні таких товарів указується дата випуску і термін зберігання;

Гарантійний термін експлуатації характерний для машин, обладнання, приладів, товарів культурно-побутового характеру, транспортних засобів. Він визначається з дня продажу товарів товару або пуску обладнання.

Всі гарантійні терміни мають силу за дотримання режимів, кондицій, умов зберігання і експлуатації товару. У комерційній практиці вимоги виникають не тільки до якісних характеристик, але й до кількісних. Кількість поставок товарів може бути обмежено:

У випадку дії порядку квотування стратегічних товарів, які експортуються, імпортуються або формуються державний резерв;

При закупівлі товару на біржі, де розмір партії товару визначається стандартним «лотом», наприклад, 100 бутилів зерна, 200барелей нафти тощо;

Якщо існують мінімальні норми відвантаження на залізничному, морському або річковому транспорті;

У випадку, коли обмежені потужності виробника або можливості покупця.

З кількістю товару тісно пов'язаний його вимір, причому надзвичайно різноманітний: одиниці, кг, т, л, кв. м, м, та інші. Багато товарів надходять в двох вимірах - т і м; кг і л; пог. м і кв. м. Одиниця виміру товару визначається стандартами або контрактами.

Найбільш складно розібратися з імпортними товарами, оскільки одиниця їх виміру може належати до неметричних систем, які значно відрізняються від міжнародної системи одиниць (СІ).

Неметрична система

Неметричні одиниці США та Англії	Значення у системі (CI)	Неметричні одиниці США та Англії	Значення у системі (CI)
І Довжина Миля морська Миля сухопутна Ярд Фунт Дюйм Лінія Калібр	1,852 км 1,609 км 911,4 мм 304,8 мм 25,4 мм 2,54 мм 254 мкм	IV Об'єм Барель____ Барель сухий Бушель (США) Галон Кварта Унція (США) -	158,4 115,6 35,2 4,54 1,1 29,5
II Площа акр	4046,8 м2	V Потужність Кінська сила	745,7 Вт
III Маса Тона довг. Тона коротк. Центнер довг. Центнер коротк. Квартер Фунт (торг) Унція Драхма	1016,5 кг 907,2 кг 50,8 кг 45,3 кг 12,7 кг 0,453 кг 28,35 гр. 1,77 гр.	VI Температура Градус Фаренгейта () Градус Денкіна () Градус Кельвіна () Градус Цельсія ()

Аналогічне становище з розмірами. Вітчизняний одяг, наприклад, має три розмірні ознаки - зріст (висота людини, см), розмір (обхват фігури на рівні грудей, см). Відповідно і цифрове позначення виглядає таким чином: 158-88-70. Правда, на маркуванні залежно від виду одягу наносяться два параметри - розмір і зріст або розмір і повнота. Розмір взуття визначається довжиною стопи в міліметрах з інтервалами в 0,5м, а позначення на маркуванні в см - 24,5; 25; 25,5;…30,5.

Європейська система, а також системи США, Японії, Китаю суттєво відрізняють від вітчизняних.

6. Шляхи підвищення конкурентоспроможності товарів торговельного підприємства

Забезпечення конкурентоспроможності товарів є частиною товарної політики підприємства і являє собою сукупність якісних і вартісних характеристик товару, що забезпечує задоволення конкретної потреби (здатність товару бути виділеним споживачем з-поміж аналогічних товарів, які пропонуються на ринку фірмами-конкурентами).

Означимо фактори, що впливають на конкурентоспроможність товарів магазину «Діамант». Представимо їх у такій послідовності якість, ціна, сервіс, маркетингове оточення.

Показники якості рубінів, сапфірів, природних перлів визначають згідно опису груп дефектності, кольори в скупному прейскуранті № 111 від 1991 р.

Показники якості смарагдів визначають згідно ТУ. Смарагди, рубіни, сапфіри ограновані, не відповідні 3-ій групі чистоти, оцінюються по 1-ій групі чистоти. Коштовні камені, що мають зовнішні дефекти, оцінюють з наступними знижками, в %: 20 - за нерівномірність і плямистість забарвлення, дихромізм сапфірів; 30 - за подряпини, дрібні сколки, незначні потертості, відхилення в симетрії; 50 - за значні сколки і інші дефекти видимі неозброєним оком. Коштовні камені, що не мають товарного вигляду із-за потертостей граней, а також колені оцінюють по кабошонах 2-ої групи чистоти останньої групи кольору.

Смарагди інших форм ограновування, окрім "каре", прямокутною, оцінюють із знижкою 25% від ціни на прямокутні смарагди. Смарагди прямокутного ограновування з числом граней більше 49 оцінюють з надбавкою 20%. Александріти оцінюють за основними показниками якості смарагдів з урахуванням ступеня дихромізму.

Якщо оцінювати такий показник як ціна, то можна сказати, що серед можливих конкурентів, які мають аналогічний асортимент продукції, ціни знаходяться на рівні, а по деяких позиціях вони не набагато відрізняються.

Оцінка ювелірних виробів без вставок.

Собівартість виробу визначають виходячи з ціни 1 г металу з урахуванням коефіцієнта доведення відпускної ціни дорогоцінного металу до оптової оцінки, помноженої на масу виробу і на націнку виробника (остання залежить від обсягу робіт, потрібного для виробництва виробів) .Для встановлення націнки виробника на виріб, що має складну литу форму, потрібно помножити дійсну вартість металу на 2,25, для того, щоб врахувати час, необхідний для виробництва і виготовлення воскової моделі. Для литих виробів, що мають роз'ємні з'єднання (сережки, брошки, підвіски, браслети), дійсну вартість металу рекомендується помножити не менше чим на 2,5.

Наступний показник конкурентоспроможності - сервіс. Магазин «Діамант» як і будь-яке підприємство прагне забезпечити такий рівень сервісу, який дозволить йому стати коханим ювелірним магазином для споживачів. Щоб споживачі мали можливість бути упевненими в тому, що золоті прикраси, придбані в цьому магазині, мають високу якість, і радуватимуть їх довгі роки.

Важливим також являється маркетингове оточення товару. До нього відносять:

Престижність товару забезпечується довірою до торгової марки товарів, які представлено у магазині «Діамант» завдяки якості товарів та їх споживним характеристикам;

Лояльність споживачів до торгової марки доволі висока;

Ефективність брендингу, можна сказати на середньому рівні, задіяні зовнішня реклама, пункти фірмової торгівлі;

Рівень організації маркетинг-логістики. Нами досліджувалась система товарного просування і зроблено висновки, договори укладено за участю посередників (дилерів, дистриб'юторів), тобто мають місце опосередковані договірні зв'язки;

Можливість купівлі товару з використанням мультимедіа технологій відсутня;

Ефективність рекламних заходів та програми стимулювання збуту. Щодо ефективності реклами, то задіяні такі засоби як друкована реклама (плакати, буклети, каталоги, проспекти); радіо реклама (оголошення); телевізійна реклама; реклама в Інтернеті.

Для визначення рівня конкурентоспроможності товару використовують різноманітні методики. Найбільш розповсюдженими з них є метод на основі відповідності споживчим вимогам та метод на основі показника «рейтингу» товару.

Управління конкурентоспроможністю здійснюється на етапах: розробки товару; виробництва; продажу; після продажного обслуговування.

При цьому на етапі створення товару закладаються характеристики якості, рівня сервісу, витрати, а відповідно і ціни, які в сукупності визначають можливість товару краще за товар-конкурент задовольняти потреби споживачів. На етапі виробництва ці складники конкурентоспроможності матеріалізуються, а на етапі після продажного обслуговування підтверджуються.

До основних напрямів підвищення конкурентоспроможності товару, що є віддзеркаленням основних факторів, що її визначають можна віднести:

Підвищення якості товару, високий рівень інновацій;

Підвищення рівня сервісного обслуговування;

Формування відповідного маркетингового оточення, що передбачає активний, а подекуди й агресивний маркетинг.

Із вищеозначених напрямів найбільш доцільними є:

Розробка програми стимулювання збуту;

Активніша реклама, участь у спонсорських заходах.

Висновки та пропозиції

Об'єктом комерційної діяльності виступає товар як засіб задоволення певної потреби, продукт виробничо-економічної діяльності, або природне багатство, яке має вартість і обмінюється на ринку у грошовій формі.

Оскільки у сфері товарно-грошового обміну товари найбільш розповсюджені, то знання товару має неабияке значення у комерційній діяльності. Номенклатура товарів на внутрішньому ринку налічує мільйони видів і різновидів. При цьому вона з кожним роком розширюється, тому виникає необхідність класифікації товарів.

Комерційна класифікація передбачає поділ товарів залежно від поведінки та звичок покупців на товари повсякденного попиту, товари попереднього вибору, товари особливого попиту, товари пасивного попиту.

Вимоги до товару регламентуються основними нормативними документами - стандартами. Також з точки зору комерції товари повинні мати ефектний зовнішній вигляд, на упаковці повинні бути нанесені відомі рекламні символи, давати можливість легко проводити кількісно-сумовий облік.

Крім товарів та послуг є і особливі об'єкти комерційної діяльності. Вони мають особливу специфіку і не можуть бути об'єднані за загальними рисами і ознаками. До таких об'єктів комерційної діяльності відносять нерухомість, оренду, результати інтелектуальної праці, товарний знак.

При виборі об'єкта комерційної діяльності важливим є пошук і аналіз комерційної інформації про товар. Ця робота вимагає від комерційної служби уваги і наполегливості у зв'язку з тим, що існує велика різноманітність джерел інформації.

Для дослідження обрано магазин «Діамант», який працює стабільно на місцевому ринку. Основними видами товарів підприємства є ювелірні вироби.

В процесі дослідження було проведено комерційну класифікацію товару, вивчено комерційну інформацію про товар.

Для визначення рівня конкурентоспроможності товару використовують різноманітні методики. Найбільш розповсюдженими з них є метод на основі відповідності споживчим вимогам та метод на основі показника «рейтингу» товару.

Управління конкурентоспроможністю здійснюється на етапах: розробки товару; виробництва; продажу; після продажного обслуговування.

При цьому на етапі створення товару закладаються характеристики якості, рівня сервісу, витрати, а відповідно і ціни, які в сукупності визначають можливість товару краще за товар-конкурент задовольняти потреби споживачів. На етапі виробництва ці складники конкурентоспроможності матеріалізуються, а на етапі після продажного обслуговування підтверджуються.

До основних напрямів підвищення конкурентоспроможності товару, що є віддзеркаленням основних факторів, що її визначають можна віднести:

Підвищення якості товару, високий рівень інновацій;

Підвищення рівня сервісного обслуговування;

Формування відповідного маркетингового оточення, що передбачає активний, а подекуди й агресивний маркетинг.

Для підвищення рівня конкурентоспроможності товарів магазину «Діамант» із вищеозначених напрямів найбільш доцільними є:

Розробка програми стимулювання збуту;

Активніша реклама, участь у спонсорських заходах.

1. Размещено на www.allbest.ru