Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Комерційна робота на транспорті»

ЗМІСТ

1. Визначення потреб ринку до автотранспортних послуг та визначення цільового сегменту ринку

2. Проектування транспортної послуги

3. Розробка тарифної політики підприємства

4. Розробка процесу маркетингу

4.1 Основні цілі та задачі транспортного маркетингу

4.2 Організація рекламної компанії

4.3 Проектування системи якості

5. Розрахунок показників роботи конкурентів

6. Оцінка конкурентоспроможності підприємства та вибір стратегії поведінки підприємства на ринку

7. Індивідуальне завдання

Висновки

Перелік посилань

маркетинг ринок автотранспортний конкурентоспроможність

1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБ РИНКУ ДО АВТОТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЦІЛЬОВОГО СЕГМЕНТУ РИНКУ

У розпоряджені автомобілі-фургони для перевезення вантажів, які потребують захисту від опадів. Тому з комплекту обізнаності транспортного попиту обираємо клієнтів, яких ми можемо обслуговувати рухомим складом данного АТП.

Таблиця 1.1 - Комплект відбору транспортного попита на ринку

№ п/п	Відправник	Номер вершини	Вид вантажу	Об'єм, 100 т/рік	Номер вершини
1	КХП-1	4	Мука	215,8	29
2	КХП-1	4	Мука	40,5	50
3	КХП-1	4	Мука	12,6	10
4	КХП-1	4	Мука	8,3	17
5	Завод “Гроно”	48	Бакалія	12,3	21
6	Завод “Гроно”	48	Бакалія	8,3	18
7	Завод “Гроно”	48	Бакалія	22,8	31
8	Завод “Гроно”	48	Бакалія	5,6	42
9	Фабрика “Каблучок”	12	Взуття	54,3	39
10	ВАТ „Страз”	5	Скляна тара	15,9	48
11	ВАТ „Страз”	5	Скляна тара	32,6	34
12	ВАТ „Страз”	5	Скляна тара	59,4	44
13	ВАТ „Страз”	5	Скляна тара	4,9	40
14	Фабрика „Вовна”	48	Тканини	16,2	29
15	Фабрика „Вовна”	48	Тканини	40,6	35
16	ТД „Харківпром”	35	Килими	3,5	17
17	ТД „Харківпром”	35	Ковдри	4,9	1
18	ТД „Харківпром”	35	Тканини	35,9	29
19	Пивзавод “Агат”	34	Пиво в пляшках	46,3	19
20	Г/склад “Хозснаб”	44	Госптовари	59,8	6
21	Фабрика “Еліта”	29	Одяг	100,0	12
22	Завод мінвод	13	Вода “Новоіванівська”	138,4	44
23	Завод мінвод	13	Вода “Новоіванівська”	56,3	31
24	Г/склад “Помідорчик”	40	Консерви овочеві	63,2	45
25	Гуртовий склад „Катран”	31	Бакалія	15,6	22
26	Фірма “Посад”	22	Вироби макаронні	1,06	18
27	Фірма “Посад”	22	Крупи	2,3	42
28	Завод шампанських вин	6	Бакалія	21,3	47

З цих потенційних клієнтів необхідно обрати реальних клієнтів, яких буде обслуговувати дане АТП та сформувати для них певний пакет послуг. Для цього розробляємо анкету маркетингового дослідження, яка приведена в додатку Б, і проводимо опитування усіх потенційних клієнтів. Результати приводиться в таблиці 1.2.

Далі на рисунках 1.1 - 1.2 приводимо залежності попиту на послуги від дислокації клієнтів, об'ємів перевезень, а також залежність об'єму перевезень від дислокації та відображено попит на послуги.

Таблиця 1.2 - Результати сегментування

Відправник

Ознака сегментування

Нульовий пробіг, км

Річний обсяг перевезення, 100 т

Вид вантажу

До 10

10-15

більше 15

До 15

15-50

Більш 50

Харчові продукти

Побутова техніка

Госптов.

Меблі

Одяг

КХП-1

v

v

v

КХП-1

v

v

v

КХП-1

v

v

v

КХП-1

v

v

v

ТОВ “Вега”

v

v

v

Завод “Гроно”

v

v

v

Завод “Гроно”

v

v

v

Завод “Гроно”

v

v

v

Завод “Гроно”

v

v

v

Завод “Нейтрон”

v

v

v

Кондитерський цех

v

v

v

Фабр.“Каблучок”

v

v

v

ВАТ „Страз”

v

v

v

ВАТ „Страз”

v

v

v

ВАТ „Страз”

v

v

v

ВАТ „Страз”

v

v

v

Фабрика „Вовна”

v

v

v

Фабрика „Вовна”

v

v

v

ТД „Харківпром”

v

v

v

ТД „Харківпром”

v

v

v

ТД „Харківпром”

v

v

v

Г/склад “Хозснаб”

v

v

v

Фабрика “Еліта”

v

v

v

Рисунок 1.1 - Гістограма розподілу потреби клієнтів у послугах



Рисунок 1.2 - Гістограма залежності нульового пробігу від дислокації клієнта

Провівши анкетування потенційних клієнтів та обробивши дані анкет і дані про клієнтів, ми бачимо, що найбільше нам підходять клієнти, які приведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Обрані клієнти

№	Відправник	Номер вершини	Вид вантажу	Об'єм, 100т/рік	Номер вершини
1	Фабрика “Каблучок”	12	Взуття	54,3	39
2	ВАТ „Страз”	5	Скляна тара	15,9	48
3	ВАТ „Страз”	5	Скляна тара	32,6	34
4	ВАТ „Страз”	5	Скляна тара	59,4	44
5	ВАТ „Страз”	5	Скляна тара	4,9	40
6	Г/склад “Хозснаб”	44	Госптовари	59,8	6
7	Фабрика “Еліта”	29	Одяг	100,0	12
8	Завод мінвод	13	Вода “Новоіванівс.	138,4	44
9	Завод мінвод	13	Вода “Новоіванівс.	56,3	31

Проведемо опитування експертів по доцільності впровадження розробленого комплексу послуг, результати чого надані в табл. 1.4.

Таблиця 1.4 - Результати опитування про доцільність впровадження розробленого комплексу послуг

Експ.	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	Ср
Так	1	1	1	1	1	1	2	1	1	1	1	1	1	2	1	1	1	1	2	1	1	1,14
Ні	2	2	2	2	2	2	1	2	2	2	2	2	2	1	2	2	2	2	1	2	2	1,86

Для виявлення узгоджень думок експертів розраховуємо коефіцієнт рангової згоди по формулі:

(1.1)

деm - можливі варіанти відповіді, m=2;

n - кількість експертів, n=21.

(1.2)

S=(24-(24+39)/2)²+(39-(24+39)/2)²=112,5

W=12*112,5/(2²*(21²-21))=0,80

Оскільки 0,5<|W|<1, можна зробити висновок, що узгодженість експертів є достатньо високою, тому впровадження розробленого комплексу послуг є доцільним.

Таблиця 1.5 Визначення значимості показників послуг

Послуга	Значимість	В	В
	1 екс	2 екс	3 екс	4 екс	5 екс	6 екс	7 екс	8 екс	9 екс	10 екс	11 екс	12 екс	13 екс	14 екс	15 екс	16 екс	17 екс	18 екс	19 екс	20 екс	21 екс
Експедування	4	5	4	4	5	4	4	5	4	5	3	4	4	4	4	4	3	5	4	4	4	87	4,1
Навантаження-розвантаження	4	4	5	5	4	3	4	4	4	3	4	4	4	4	5	5	4	5	5	4	4	88	4,2
Оформлення документів	4	4	4	4	4	4	4	5	5	5	5	4	5	4	4	4	4	4	5	5	4	91	4,3
Інформація про підприємство	5	4	4	4	5	4	5	4	5	5	4	4	5	4	4	4	5	5	4	5	4	93	4,4
Надання послуг всвята	4	4	4	5	5	4	4	4	5	5	5	4	4	5	4	4	4	4	4	4	5	91	4,3

В цьому розділі були визначений комплект відбору - це всі клієнти які мають вид вантажу продовольчі та промислові. Далі була розроблена анкета та проведене анкетування для визначення клієнтів, які будуть користуватися послугами АТП-1. Було проведене сегментування та обраний цільовий сегмент - це одяг та господарські товари. Також було визначення значимості показників послуг, де найвагомішим виявилось інформація про підприємство. Щодо виявлення узгоджень думок експертів, то він знаходиться в діапазоні від 0,5<|W|<1, можна зробити висновок, що узгодженість експертів є достатньо високою, тому впровадження розробленого комплексу послуг є доцільним.

2. ПРОЕКТУВАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ ПОСЛУГИ

Для обраної клієнтури складаємо маршрути перевезень. Найкоротші відстані між постачальниками і одержувачами вантажу розраховуємо за допомогою програм flo_put.exe та floid.exe. (додаток В).

На основі даних, отриманих після використання програм flo_put.exe та floid.exe. (додаток В) будуємо матрицю найкоротших відстаней (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 - Матриця найкоротших відстаней

Номер вершини розташування вантажовідправника	Номер вершини розташування вантажоодержувача
	39	48	34	44	40	6	12	31
12	10,6	12,1	8,3	7,6	11,0	3,7	0	13,6
5	13,6	15,1	11,3	8,8	14,0	3,2	3,0	13,5
44	10,9	11,2	6,3	0	9,3	8,3	7,6	10,4
29	12,5	14,0	9,5	5,6	12,9	7,7	8,3	5,3
13	12,8	14,3	10,5	6,8	13,2	1,5	2,2	11,5

Для скорочення подальших розрахунків приймаємо, що вантажовідправник у вершині 12 зветься А1, у вершині 5 - А2, у вершині 44 - А3, у вершині 29 - А4, у вершині 13 - А5 також приймаємо, що вантажоодержувач у вершині 39 зветься В1, у вершині 48 - В2, у вершині 34 - В3, у вершині 44 - В4, у вершині 40 - В5, у вершині 6 - В6, у вершині 12 - В7, у вершині 31 - В8.

За допомогою методу „Мінімуму по строці” складаємо план закріплення вантажоодержувачів за вантажовідправниками і оптимальний план повернення порожнього рухомого складу.

Таблиця 2.2 - План закріплення одержувачів за відправниками

Відправник	Споживач Q, т/доб
	В1	В2	В3	В4	В5	В6	В7	В8
А1	10,6	1,9	8,3	7,6	11,0	3,7	0	13,6
А2	13,6	15,1	11,3	8,8	14,0	3,2	3,0	13,5
А3	10,9	11,2	6,3	0	9,3	8,3	7,6	10,4
А4	12,5	14,0	9,5	5,6	12,9	7,7	8,3	5,3
А5	12,8	14,3	10,5	6,8	13,2	1,5	2,2	11,5

Таблиця 2.3 - Оптимальний план повернення порожнього рухомого складу

Відправник	Споживач Q, т/доб
	В1	В2	В3	В4	В5	В6	В7	В8
А1	10,6	1,9	8,3	7,6	11,0	3,7	0	13,6
	54,3
А2	13,6	15,1	11,3	8,8	14,0	3,2	3,0	13,5
		15,9	32,6	59,4	4,9
А3	10,9	11,2	6,3	0	9,3	8,3	7,6	10,4
						59,8
А4	12,5	14,0	9,5	5,6	12,9	7,7	8,3 100	5,3
А5	12,8	14,3	10,5	6,8	13,2	1,5	2,2	11,5
				138,4				56,3

Для більш раціонального використання пробігу рухомого складу складаємо колові маршрути по методу таблиць зв'язків.

Таблиця 2.4 - Таблиці зв'язків

ТЗ-1	ТЗ-2
А1-В1	54,3	В1-А1	41,5
А2-В2	15,9	В2-А1	12,8
А2-В3	32,6	В1-А2	12,8
А2-В4	59,4	В7-А2	100
А2-В5	4,9	В4-А3	59,8
А3-В6	59,8	В4-А4	43,7
А4-В7	100	В8-А4	56,3
А5-В4	138,4	В2-А5	3,1
А5-В8	56,3	В3-А5	32,6
		В4-А5	94,3
		В5-А5	4,9

З таблиці зв'язків отримуємо наступні маршрути:

1) А1В1В1А1 - 41,5 т/доб
2) А5В4В4А5 - 94,3 т/доб
3) А1В1В1А2А2В2В2А1 - 12,8 т/доб
4) А5В4В4А3А3В6В6А5 - 44,1 т/доб
5) А2В4В4А4А4В7В7А2 - 43,7 т/доб
6) А5В8В8А4А4В7В7А2А2В3В3А5 - 32,6 т/доб
7) А2В4В4А3А3В6В6А5А5В8В8А4А4В7В7А2 - 15,7 т/доб
8) А2В2В2А5А5В8В8А4А4В7В7А2 - 3,1 т/доб
9) А2В5В5А5А5В8В8А4А4В7В7А2 - 4,9 т/доб

Розрахуємо техніко-експлуатаційні показники роботи автомобілів на маршрутах. Далі для прикладу наведемо ТЕП для сформованого маршруту №1, автомобіль ГЗСА - 891. Показники для інших маршрутів наведено в таблиці 2.5.

Час навантаження та розвантаження автомобілів розраховуємо по формулі :

(2.1)

де номінальна вантажність автомобіля, т.;

коефіцієнт використання вантажності автомобіля.

год

Час оберту на маршруті розраховуємо за залежністю:

(2.2)

де технічна швидкість автомобіля, по нормативам для автомобілів з вантажністю менше 7 т - 25 км/год;

кількість їздок на маршруті, для маятникових маршрутів .

год

Можлива кількість обертів 1 автомобіля на маршруті за зміну розраховуємо по формулі

,(2.3)

де -час роботи на маршруті, год.

=, (2.4)

де -час роботи в наряді, =8 год.

=

де Тм - час роботи на маршруті, год

Розраховуємо потрібну кількість обертів на маршруті за формулою :

 (2.5)

де Qд- добовий обсяг перевезень на маршруті, т/д;

qn - вантажність автомобіля, т.

об

Потрібну кількість автомобілів для вивезення добового обсягу вантажу знаходимо за допомогою формули:

(2.6)

од

Експлуатаційну швидкість автомобілів визначаємо за залежністю:

(2.7)

км/год

Час роботи на маршруті розраховуємо як:

, (2.8)

год

Далі розраховуємо час автомобіля в наряді. При цьому потрібно враховувати нульові пробіги.

(2.9)

год

На базі техніко-експлуатаційних показників по маршрутам визначаємо середнє зважені показники для нашого транспортного підприємства.

Час у наряді середньозважений:

, (2.10)

год

Довжина їздки з вантажем середньозважена:

, (2.11)

км

Час простою під навантаженням та розвантаженням середньозважений:

 (2.12)

год

Технічна швидкість середньозважена:

(2.13)

км/год

Середня вантажність по підприємству:

(2.14)

т

Таблиця 2.5-Технічні показники маршрутів

М-т	Lм, км	Lв, км	Lх, км	Lїв, км	в	Qдоб,т	Qр,т	tн/р,год	tоб,год	Nоб(пот)	Zоб	Ve, км/год	А,од	Тн,год	Т'м,год
1	21,2	10,6	10,6	10,6	0,5	17,220	41,5	0,577	1,43	7	6	14,87	2	8,9	8,55
2	13,6	6,8	6,8	6,8	0,5	39,129	94,3	0,595	1,14	14	7	11,94	3	8,5	7,97
3	41,2	25,7	15,5	12,9	0,54	5,311	12,8	0,577	2,80	1	2	16,01	1	8,7	8,41
4	16,6	15,1	1,5	7,6	0,91	18,299	44,1	0,577	1,82	3	4	9,13	1	7,8	7,27
5	25,7	17,1	8,6	8,6	0,69	18,133	43,7	0,577	2,18	3	4	11,58	2	8,9	8,73
6	49,9	31,1	18,8	10,4	0,62	13,527	32,6	0,577	3,73	1	2	13,39	1	8	7,46
7	46,7	36,9	9,8	9,2	0,80	6,515	15,7	0,577	4,18	1	2	11,63	1	8,5	8,35
8	57,5	34,9	22,6	11,6	0,77	1,286	3,1	0,577	4,03	1	2	12,76	1	8,3	8,06
9	55,3	33,8	21,5	11,3	0,73	2,033	4,9	0,577	3,94	1	3	10,41	1	8,1	7,89

В цьому розділі була зроблена маршрутизація, тобто були сформовані маятникові та колові маршрути за допомогою прикладної програми MERCS.EXE, а також розраховані характеристики отриманих маршрутів. Були розраховані техніко - експлуатаційні показники кожного маршруту, а також провізні можливості АТП. Були вибрані засоби і нормування виконання інформаційних послуг. Час у наряді середньозважений дорівнює 7,81, середньозважена довжина їздки з вантажем 8,26 та середня вантажність по підприємству 4,107.

3. РОЗРОБКА ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

Сумарні витрати на виробничий процес розраховуємо за формулою:

(3.1)

де -ЗП_ч- заробітня плата водіїв із нарахуваннями, грн.;

З_т - витрати на паливо, грн.;

З_см - витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали, грн.;

З_ТОіР - витрати на ТО і ремонт, грн.;

З_ш - витрати на шини, грн.;

З_а - витрати на амортизацію автомобіля, грн.;

НР - накладні витрати, грн..

Заробітню плату водіїв розраховуємо за формулою:

, (3.2)

де - Ч_ТС - тарифна ставка за годину роботи,Чтс=2,5, грн./год ;

Н_сс - норма нарахувань на соцстрах, Нсс=37%.

Проводимо розрахунок для першого маршруту:

грн/год

Витрати на паливо розраховуємо, як:

, (3.3)

де- Н₁₀₀ - норма витрат на 100 км пробігу, л/100км;

Ц - ціна 1-го л. палива, грн., Ц=4 грн.

Для першого маршруту проводимо розрахунки таким чином:

грн/год

Витрати на мастильні та інші матеріали розраховуємо за формулою:

, (3.4)

де, Пз -коефіцієнт витрат по відношенню до палива П_з,=0,01.

Розраховуємо для першого маршруту:

грн/год

Витрати на ТО і ремонт розраховуємо виходячи із залежності:

, (3.5)

Проводимо розрахунок для першого маршруту:

грн/год

Витрати на шини розраховуємо, як:

, (3.6)

де - Н_пр - норма пробігу шин, Н_пр= 60000, км;

Ц_ш - ціна однієї шини, Ц_ш =500, грн;

Проводимо розрахунок для першого маршруту:

грн

Витрати на амортизацію автомобіля розраховуємо по формулі:

, (3.7)

де- Ц_ба- балансова вартість автомобіля,грн.;

НА - відрахування на амортизацію, НА= 0,25.

Розраховуємо для першого маршруту:

грн

Накладні витрати визначаємо по формулі:

, (3.8)

Розраховуємо накладні витрати для першого маршруту:

грн

Тепер розраховуємо для першого маршруту сумарні витрати на виробничій процес:

грн

Розрахунки для інших маршрутів проводимо аналогічно, їх результати приведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Витрати на виробничий процес

Маршрут	ЗПч, грн	Зт, грн	Зсм, грн	Зто, грн	Зш, грн	За, грн	НР, грн	Зсум, грн
1	3,43	13,68	0,1368	0,014	0,744	52,36	6,84	77,2048
2	3,43	10,98	0,1098	0,011	0,597	53,07	5,49	73,6878
3	3,43	14,73	0,1473	0,015	0,801	52,36	7,365	78,8483
4	3,43	8,4	0,084	0,008	0,456	53,07	4,2	69,648
5	3,43	10,65	0,1065	0,011	0,579	51,99	5,325	72,0915
6	3,43	12,32	0,1232	0,012	0,669	53,07	6,16	75,7842
7	3,43	10,7	0,107	0,011	0,581	51,99	5,35	72,169
8	3,43	11,74	0,1174	0,012	0,638	51,99	5,87	73,7974
9	3,43	9,58	0,0958	0,01	0,521	51,99	4,79	70,4168

Вид тарифу узгоджується з клієнтом, але найбільш часто використовуються два вида тарифу погодинний та за перевезення однієї тони вантажу.

Погодинний тариф за перевезення розраховуємо з урахуванням податку на додану вартість, податку на будівництво доріг та норми гарантованого прибутку:

(3.9)

де сумарні витрати на виробничий процес.

Розраховуємо для першого маршруту:

грн./год

Собівартість перевезення 1 т вантажу на маршруті розраховуємо по формулі:

 (3.10)

Розраховуємо для першого маршруту:

грн/т

Отже, тариф на перевезення 1 т дорівнює:

, грн/т , (3.11)

Розраховуємо для першого маршруту:

грн/т

Розрахунки для інших маршрутів проводимо аналогічно. Їх результати приведені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Витрати і тарифи на перевезення

Маршрути	Тгод, грн/год	Sт, грн/т	Тm, грн/т
1	125,072	16,24	26,31
2	119,374	11,54	18,69
3	127,734	37,36	60,52
4	112,83	18,69	30,28
5	116,788	22,88	37,07
6	122,77	41,7	67,55
7	116,914	45,99	74,5
8	119,552	38,51	62,39
9	114,075	30,85	49,98

Остаточний (скорегований) тариф формується з врахуванням надбавок та знижок.

Надбавки та знижки встановлюються зазвичай у відсотках від розрахованої за встановленою схемою тарифної плати та використовуються, як засоби:

- врахування в ціні умов, які значно відрізняються від середніх;

- заохочення клієнтів до певних послуг.

До умов, які потребують надбавок, можемо віднести негабаритні вантажі, вантажі, що потребують додаткових умов перевезення, погана дислокація вантажоодержувача.

Знижки може потягнути використання клієнтом послуги, яка не користується попитом, великий обсяг вантажу, специфіка товару, що спрощує його перевезення.

Зазначимо, що система надбавок та знижок є своєрідним важелем при реалізації цінової політики підприємства.

Оскільки наші клієнти мають однорідні вантажі, а також немають надто великих об'ємів вантажів, то тоді не будемо надавати знижки.

Натомість будуть присутні надбавки за експедирування та інформаційний супровід, а також за оформлення документів.

Надбавка за експедирування та інформаційний супровід вантажу встановлюється, як підвищення тарифу за тону перевезеного вантажу та за годину роботи на 15%. Тоді розмір цих надбавок розраховується за формулами:

(3.12)

(3.13)

Для першого маршруту ці надбавки будуть рівнятися:

грн./т

грн./год

Надбавки за оформлення документів розраховуються з урахуванням того, що при наданні цієї послуги необхідно збільшити заробітню плату водіям на 10%. Тоді розмір цих надбавок розраховуємо за формулами:

(3.14), (3.15)

де Т_10т, Т_10г - тарифи розраховані з урахуванням підвищення плати водіям.

Для першого маршруту розраховуємо Т_10т та Т_10г за методикою приведеною вище і розраховуємо надбавки за оформлення документів:

грн./т

грн./год

Скорегований тариф розраховуємо за формулами:

,грн./т (3.16)

грн./год (3.17)

Проводимо розрахунки для першого маршруту:

грн./т

грн./год

Для інших маршрутів розрахунки надбавок та тарифів проводимо аналогічно (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 - Надбавки та тарифи на перевезення

Маршрути	Нексг, грн/год	Некст, грн./т	Нофг, грн/год	Нофт, грн/т	Тскг,грн/год	Тскт, грн/т
1	18,76	3,95	0,55	0,41	144,38	30,67
2	17,91	2,8	0,55	0,38	137,83	21,87
3	19,16	9,08	0,55	0,85	147,44	70,45
4	16,92	4,54	0,55	0,5	130,3	35,32
5	17,52	5,56	0,55	0,76	134,86	43,39
6	18,42	10,13	0,55	0,92	141,74	78,6
7	17,54	11,18	0,55	0,94	135	86,62
8	17,93	9,36	0,55	0,87	138,03	72,62
9	17,11	7,5	0,55	0,68	131,74	58,16

Розраховуємо середньозважений тариф на перевезення 1т вантажу:

, (3.18)

грн/т

Річні доходи АТП знаходимо як суму добутків тарифу на 1 т та обсягів перевезень по маршрутам:

, (3.19)

де k - кількість маршрутів.

грн

В цьому розділу проводився розрахунок собівартості виконання послуг по номенклатурі. Були розраховані змінні та постійні витрати, а також сумарні витрати на одну годину роботи автомобіля на кожному маршруті. Була визначена собівартість 1 т вантажу на кожному маршруті, а також собівартість виконання додаткових послуг тобто собівартість одного інформаційного повідомлення що відноситься до партії вантажу. Був розрахований погодинний тариф для кожного маршруту. Була розроблена система знижок та надбавок. Знижка, що надається клієнтам за довгостроковими договорами дорівнює 5%. Річні доходи АТП становлять 1212306,1, грн.

4. РОЗРОБКА ПРОЦЕСУ МАРКЕТИНГУ

4.1 Основні цілі та задачі транспортного маркетингу

Сутність транспортного маркетингу складається в тому, щоб допомагати автотранспортним підприємствам максимально пристосовуватися до умов роботи на транспортному ринку, що постійно змінюються, шляхом задоволення потреб клієнтів в перевезеннях вантажів, а також активного впливу на формування попиту на свою продукцію, з метою підвищення доходів.

Потрібно відрізняти збутову і маркетингову орієнтацію в діяльності підприємств, принаймі, в обох випадках мова йде про реалізацію продукції. Поки виробник не зрозуміє, що потрібно виробляти те, що люди хочуть купувати, але не намагатися продавати те, що зручно виробляти, йому краще звикнути з постійним спадом.

У цілому транспортний маркетинг призначен розширяти комерційну діяльність АТП, покращувати планування, вдосконалювати перевозочний процес, стабілізувати фінансовий стан та збільшувати доходи, а також забезпечувати адаптацію шляхів у ринкову економіку, яка формується та регулюється в Україні.

Основні цілі маркетингової діяльності автотранспортних підприємств:

1) максимізація прибутку:

- за вантажем/ продуктом, за клієнтом/ АТП, за відправленням/ призначенню, типу автомобіля, вантажопотокам і альтернативним маршрутам;

- за клієнтами, на контракт, вантаж, АТП, район, вантажопотік, тип автомобілю;

- за продуктом/послугою, сезонними перевезеннями;

- за допомогою тарифів, які засновані на витратах; розробки нових стратегій ціноутворення.

2) завоювання нових ринків, для чого необхідно:

- переорієнтувати перевезення, які здійснюються у сучасності іншими видами транспорту;

- ув'язати продукти/послуги та тарифи з конкретними потребами клієнтів.

3) Створювання нових ринків:

- шляхом надання послуг існуючим/новим клієнтам перевезення вантажів в/з областей чи районів для відкриття нових напрямків.;

- за допомогою розвитку нової клієнтської бази.

4)Розробка і маркетинг нових продуктів та послуг, таких як спеціалізовані контейнерні перевезення; пропозиція повного транспортного обслуговування від пункту зародження вантажу до пункту призначення.

5) Захист наявної частки ринку за допомогою:

- знання послуг, які надаються конкурентами, та потреб ринку;

- покращення відношень з клієнтами, за допомогою послідовного покращення якості обслуговування.

6) Зниження витрат за рахунок:

- підвищення ефективності використання автомобільного парку;

- покращення управління позаштатними ситуаціями;

7) Збільшення ринкової бази за рахунок посилення роботи з організаціями і державними службами, які відповідають за економічний розвиток регіону.

Досягнення перерахованих маркетингових цілей можливо лише за умови виконання АТП певних функцій. Фахівці з транспортного маркетингу повинні:

1. Вивчати попит на послуги АТП, установити:

- хто клієнти, які мають доходи і мотиви придбання транспортних послуг:

- які перешкоди і стимули до покупки послуг;

- які вимоги пред'являють клієнти до якості послуг;

- які послуги й у якому обсязі їм необхідні;

- скільки автомобілів для цього знадобляться і які види робіт при цьому треба виконати;

- у який час і протягом якого періоду клієнт має намір користуватися послугами АТП;

- які послуги і протягом якого часу будуть користуватися найбільшим попитом у перспективі;

- яку максимальну ціну клієнт готовий заплатити за послуги;

- як коливається якість послуг у залежності від часу і місця їхнього надання;

- яким буде поведінка клієнтів до, під час і після надання транспортної послуги.

2. Визначати рівень транспортної забезпеченості вантажовласників у районах тяжіння, для чого необхідно збирати зведення про можливості використання клієнтами альтернативних видів транспорту (маршрути, провізна спроможність, рівень тарифів, партнери, посередники і т.д.) і виявляти «ніші» транспортного ринку.

3. Здійснювати рекламну діяльність і аналізувати її ефективність, розробляти заходи щодо стимулювання збуту транспортної продукції.

4. Розробляти рекомендації з надання нових і додаткових послуг, а також по підвищенню якості традиційних.

5. Здійснювати контроль за виконанням технології виробництва послуг, за дотриманням стандартів якості.

6. Аналізувати тарифи і ціни на внутрішньому і міжнародному транспортних ринках, готувати рекомендації для визначення рівня договірних цін і тарифів.

7. Підвищувати економічну ефективність перевезень шляхом розрахунку і застосування тарифних знижок і пільгових угод, обслуговування клієнтів у кредит.

8. Забезпечувати зв'язки АТП із засобами масової інформації, біржами різних регіонів, громадськими організаціями.

9. Збирати публікації і статистичні дані щодо діяльності автомобільного транспорту; формувати перевагу споживача до автомобільного транспорту, створювати його позитивний імідж; вивчати репутацію підприємств автомобільного транспорту і їхніх ділових партнерів.

10. Навчати працівників автомобільного транспорту мистецтву персонального продажу послуг.

11. Продавати на аукціонній основі право на розміщення реклами на рухомому складі, на автовокзалах, привокзальних площах і інших місцях.

12. Здійснити СВОТ - аналіз: виявляти сильні і слабкі сторони підприємств автомобільного транспорту (внутрішні фактори); визначати можливість і небезпеки для його діяльності (зовнішні фактори).

4.2 Організація рекламної компанії

Реклама є одним з найважливіших важелів нецінової конкуренції. Є багато засобів дізнатись, де і за яку ціну можна придбати послугу. По відношенню до послуг автомобільного транспорту, цей процес дещо простіший, тому що асортимент послуг обмежений.

Дійова реклама зумовлює інформаційно-психологічну дію на споживача. Можливі декілька варіантів впливу. Перший - вплив на споживача через кращу якість послуги. Це найбільш легкий в рекламі варіант. Другий - коли потрібно розширити збут відносно неякісної послуги. І найбільш типова картина - майже рівні якості послуги і зручності при їх придбанні. Тут реклама виступає практично єдиним засобом привернути увагу споживача.

Рекламну компанію потрібно проводити як процес маркетингу.

В рекламі повинні бути її важливі риси:

- інформація, тобто система даних, які несуть деякий обсяг знань про предмет реклами;

- об'єкт реклами, конкретний потенційний споживач або група споживачів, які можуть зацікавитись предметом реклами;

- вплив, тобто той результат, що відрізняє рекламу від інших видів інформації, вона впливає на розум і почуття споживача, побуджуючи його до придбання послуги;

- використання засобів масової комунікації системи, що забезпечує сприйняття інформації багатьма людьми, в тому числі і потенційними покупцями;

- комерційна спрямованість;

- платність, тобто наявність витрат на проведення рекламних операцій.

Вибір тієї чи іншої стратегії рекламної компанії обумовлюється багатьма факторами. Це перш за все обґрунтування вибору носія рекламної інформації, варіант розподілу реклами в часі. Вибір носія реклами це головний фактор рекламної діяльності, за допомогою якого визначається час виходу реклами, обсяг охоплення аудиторії, індекс вибірності та відносного тарифу.

Основними носіями реклами є телебачення, радіо, газети та зовнішня реклама (білборди).

Основною перевагою теле- та радіо реклами є великий обхват аудиторії, а недоліком можна вважати високу вартість розміщення рекламних роликів. Розміщення реклами в газетах та на білбордах характеризується навпаки нижчою ціною та меншим обхватом аудиторії.

Витрати на рекламу повинні бути розраховані таким чином, щоб економічно це не було дуже відчутно для АТП. Тож приймаємо витрати на рекламу, як 5% від доходу підприємства. Розрахунки проводимо за формулою:

(4.1)

грн.

4.3 Проектування системи якості

Якість по своїй суті - це сукупність властивостей за якою ми одне відокремлюємо від іншого. Тому необхідно прагнути до надання послуг, які б якісно відрізнялись від послуг конкурентів.

Звичайно потрібно прагнути до комплексного підвищення якості послуги, що надається, але це може привести до витрат, які себе не виправдають. Для цього скористаємося результатами маркетингових досліджень, які були проведені у першому розділі. У ньому було визначено, що найбільше цікавить клієнтів, яких ми збираємось обслуговувати санітарна обробка кузова автомобіля, експедирування та інформування під час перевезення, оформлення документів та організація процесу транспортування за чтким графіком.

Головним критерієм якості оформлення документів для споживачів є швидкість. Тому перекладаємо обов'язок по оформленню документів на водіїв, що дасть змогу значно скоротити час на оформлення взагалі.

Також проводимо придбання спеціального обладнання та залучаємо спеціалістів для проведення санітарної обробки кузовів автомобілів.

Для підвищення продуктивності транспортного процесу розробляємо графіки роботи автомобілів на всіх маршрутах.

В цьому розділі були визначені основні цілі та задачі транспортного маркетингу. До яких можна віднести максимізацію прибутку, завоювання нових ринків, створювання нових ринків, розробка і маркетинг нових продуктів та послуг, зниження витрат та інше. Була визначена рекламна компанія підприємства. Були розраховані витрати на рекламу підприємством вони становлять 60615,3 грн.

5. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ КОНКУРЕНТІВ

На ринку, крім нашого АТП (АТП-1), працюють ще чотири подібних підприємства: АТП-2, АТП-3, АТП-4, АТП-5, які конкурують з АТП-1.

Зробимо розрахунки техніко-експлуатаційних показників роботи на маршрутах для конкурентів, використовуючи їх характеристику з таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Характеристика конкурентів

Конкурент	Показники
	Кількість автомобілів, Асп, од	Середня вантажність, qн,т
АТП-2	6	4,365
АТП-3	5	4,365
АТП-4	6	4,365
АТП-5	2	4,065

Розраховуємо транспортно-експлуатаційні показники для АТП-2, АТП-3, АТП-4 та АТП-5 за аналогічними формулами тільки з тією різницею, що конкуренти працюють за маятниковими маршрутами. Результати розрахунків заносимо у таблицю 5.2.

Для АТП-конкурентів середні значення транспортно-експлуатаційних показників розраховуємо, як для АТП-1 і заносимо в таблицю 5.3.

Тариф за перевезення 1т вантажу для конкурентів визначається згідно з останньою цифрою залікової книжки відповідно 1,09; 1,05; 1,11 та 1,18 відповідно.

(5.1)

(5.2)

(5.3)

(5.4)

Проводимо розрахунок тарифу за 1т для конкурентів:

грн./т

грн./т

грн./т

грн./т

Тоді витрати на рекламу для конкурентів дорівнюють:

грн

грн

грн

грн

Таблиця 5.2 - ТЕПи для конкурентів

АТП-2
Маршрути	L,м	L,в	L,х	B	Qдоб,тис.т	Qр,тис.т	tн/р,год	tоб,год	Nоб(пот)	nоб(мож)	Ve,км/год	А,од	Тм,год	Тн,год
1	21,2	10,6	10,6	0,5	22,5	54,3	0,595	1,44	3,09	6	14,72	4	6,54	7,18
2	17,6	8,8	8,8	0,5	24,6	59,4	0,595	1,3	3,38	7	13,54	4	7,65	8,29
3	16,6	8,3	8,3	0,5	24,8	59,8	0,595	1,26	3,41	7	13,17	4	7,65	8,58
4	16,6	8,3	8,3	0,5	41,5	100	0,595	1,26	5,7	7	13,17	6	7,25	7,59
5	13,6	6,8	6,8	0,5	57,4	138,4	0,595	1,14	7,89	8	11,93	8	7,36	8,1
АТП-3
Маршрути	L, м	L, в	L, х	B	Qдоб,тис.т	Qр,тис.т	tн/р, год	tоб, год	Nоб(пот)	nоб(мож)	Ve, км/год	А, од	Тм, год	Тн, год
1	21,2	10,6	10,6	0,5	22,5	54,3	0,595	1,44	3,09	6	14,72	4	6,54	8,15
2	17,6	8,8	8,8	0,5	24,6	59,4	0,595	1,3	3,38	7	13,54	4	7,65	8,38
3	16,6	8,3	8,3	0,5	24,8	59,8	0,595	1,26	3,41	7	13,17	4	7,65	8,19
4	16,6	8,3	8,3	0,5	41,5	100	0,595	1,26	5,7	7	13,17	6	7,25	7,29
5	13,6	6,8	6,8	0,5	57,4	138,4	0,595	1,14	7,89	8	11,93	8	7,39	8,03
АТП-4
Маршрути	L, м	L, в	L, х	B	Qдоб,тис.т	Qр,тис.т	tн/р, год	tоб, год	Nоб(пот)	nоб(мож)	Ve, км/год	А, од	Тм, год	Тн, год
1	21,2	10,6	10,6	0,5	22,5	54,3	0,577	1,43	3,32	6	14,83	4	7,54	8,25
2	17,6	8,8	8,8	0,5	24,6	59,4	0,595	1,3	3,38	7	13,54	4	7,65	8,15
3	16,6	8,3	8,3	0,5	24,8	59,8	0,595	1,26	3,41	7	13,17	4	7,65	8,38
4	16,6	8,3	8,3	0,5	41,5	100	0,595	1,26	5,7	7	13,17	6	7,25	7,11
5	13,6	6,8	6,8	0,5	57,4	138,4	0,595	1,14	7,89	8	11,93	8	7,39	8,25
АТП-5
Маршрути	L, м	L, в	L, х	B	Qдоб,тис.т	Qр,тис.т	tн/р, год	tоб, год	Nоб(пот)	nоб(мож)	Ve, км/год	А, од	Тм, год	Тн, год
1	21,2	10,6	10,6	0,5	22,5	54,3	0,577	1,43	3,32	6	14,83	4	6,54	7,54
2	17,6	8,8	8,8	0,5	24,6	59,4	0,577	1,28	3,63	7	13,75	4	7,65	8,46
3	16,6	8,3	8,3	0,5	24,8	59,8	0,577	1,24	3,66	7	13,39	4	7,65	8,36
4	16,6	8,3	8,3	0,5	41,5	100	0,577	1,24	6,13	7	13,39	7	7,32	7,48
5	13,6	6,8	6,8	0,5	57,4	138,4	0,577	1,12	8,47	8	12,14	9	7,95	8,59

Таблиця 5.3 - Середні показники по АТП

Підприємство	Середні показники
АТП-1	7,81	8,26	0,58	25,00	4,107
АТП-2	7,31	8,17	0,6	25,00	4,365
АТП-3	7,32	8,17	0,6	25,00	4,365
АТП-4	7,45	8,17	0,59	25,00	4,365
АТП-5	7,52	8,17	0,58	25,00	4,065

У п'ятому розділі був проведений розрахунок показників роботи конкурентів - АТП-2, АТП-3, АТП-4, АТП-5, які конкурують з АТП-1.Це показники об'єму перевезення, часу навантаження - розвантаження, час оберту, кількість їздок, кількість автомобілів, експлуатаційну швидкість, час в наряді, тобто весь спектор техніко - експлуатаційних показників.

6. ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ВИБІР СТАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ

По середньозваженим показникам визначаємо провізні можливості для кожного автотранспортного підприємства:

, (6.1)

Провізні можливості в ткм визначаємо по формулі:

, (6.2)

Для АТП-1:

т/рік.

ткм/рік.

Результати розрахунків та наведено в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 - Розрахунок провізних можливостей АТП

Середній показник	Автотранспортне підприємство
	АТП-1	АТП-2	АТП-3	АТП-4	АТП-5
Вантажність, т	4,107	4,365	4,365	4,365	4,065
Коефіцієнт використання вантажності	0,6	0,6	0,6	0,6	0,6
Коефіцієнт використання пробігу	0,68	0,5	0,5	0,5	0,5
Технічна швидкість, км/год	25	25	25	25	25
Інвентарна кількість автомобілів	14	6	5	6	2
Довжина вантажної їздки, км	20,71	8,17	8,17	8,17	8,17
Час на навантаження-розвантаження, год	0,58	0,6	0,6	0,0,59	0,58
Час роботи в наряді, год	7,81	7,31	7,32	7,45	7,52
Провізні можливості в т, т/рік	47493,49	51326,12	42831,52	92304,78	16395,42
Провізні можливості в ткм, ткм/рік	983590,2	419334,4	349933,5	754130	133950,6

Визначаємо ємність ринку в тоннах та тонно-кілометрах:

(6.3)

(6.4)

,т

, ткм

Розраховуємо коефіцієнт привабливості АТП-1 за залежністю:

(6.5)

де середній показник якості послуги по клієнтурі (таблиця 1.4)

m - кількість послуг, m=5.

Для АТП-конкурентів приймаємо .

Розраховуємо коефіцієнт технологічності для АТП-1:

 (6.6)

Визначаємо коефіцієнт конкурентноздатності по ціні послуги:

, (6.7)

де - середня ціна за послугу, грн/т, визначаємо як середньозважене значення (по параметру ):

(6.8)

грн/т.

Для АТП-1:

.

Розраховуємо коефіцієнт рекламних зусиль:

. (6.9)

де - середні рекламні зусилля:

(6.10)

грн.

Для АТП-1:

.

Далі розраховуємо коефіцієнт конкурентоспроможності. При цьому коефіцієнти еластичності обираємо згідно з передостанньою цифрою залікової книжки: А=0,95, В=1,05, С=0,91, D=0,7.

(6.11)

Для АТП-1:

Розраховуємо коефіцієнт охоплення ринку:

Визначаємо коефіцієнт обхвату ринку для сумарних провізних можливостей:

. (6.12)

,

.

Таким чином, бачимо, що пропозиція на ринку майже у чотири рази перевищує попит на транспортні послуги.

Далі визначаємо, розмір перебільшення пропозиції на ринку:

, (6.13)

т/рік,

ткм/рік.

Розрахуємо частку ринку і-го підприємця У_і за залежністю:

(6.14)

Для АТП-1:

Розраховуємо балансировочний коефіцієнт:

 (6.15)

Емність ринку, на котру може розраховувати підприємство знаходимо за залежністю:

. (6.16)

Для АТП-1:

т

Результати розрахунків зводимо у таблицю 6.3.

Таблиця 6.3 - Результати розрахунків показників конкурентоспроможності

Показник	АТП-1	АТП-2	АТП-3	АТП-4	АТП-5
Коефіцієнт привабливості	4,26	1	1	1	1
Коефіцієнт технологічності	1,15	1,05	1,04	0,76	0,4
Рекламні зусилля ,грн	60615,3	69167,6	66698,4	70501,9	63523,8
Коефіцієнт рекламних зусиль	0,92	1,05	1,01	1,07	0,96
Коефіцієнт конкурентноздатності по ціні	1,08	0,99	1,03	0,89	0,91
Коефіцієнт конкурентоспроможності	1,94	1,14	1,04	1,48	0,58
Частку ринку	0,0113	0,003	0,0023	0,0058	0,0005
Цільовий ринок	41192,06	41189,59	41189,75	41189,09	41190

В цьому розділі була визначена ємність ринку в тонах та тонокилометрах, коефіцієнт охоплення ринку також в тонах та тонокилометрах, був визначений розмір перебільшення пропозиції на ринку. Були розраховані коефіцієнти привабливості додаткових послуг, коефіцієнт технологічності, коефіцієнт конкурентноздатності по ціні, коефіцієнт рекламних зусиль, та коефіцієнт конкурентоспроможності. Була визначена частка ринку кожного підприємства та ємність ринку, яка становить 41192,06 для АТП-1.

7. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Надбавки за спеціальні послуги та технологія НРР

Надбавки встановлюються звичайно у відсотках до розрахованої за встановленою схемою тарифної плати (або до окремих тарифних ставок) і використовуються як засіб:

- врахування в ціні умов надання послуг, що істотно відрізняються від середніх розрахункових, «закладених» у тарифні ставки, що застосовуються ;

- заохочення (маються на увазі знижки) споживачів до придбання визначених послуг підприємства, до постійної спільної роботи з даним АТП.

На практиці роботи АТП найбільш розповсюдженими є надбавки, які враховують:

- особливості вантажів, що перевозяться - за застосуванням спеціалізованого рухомого складу, за перевезення небезпечних вантажів, за перевезення вантажів, що вимагають спеціального устаткування і пристосувань для розкріплення під час перевезення і т.д.;

- особливі умови обслуговування - за терміновість подачі автомобіля під навантаження, за терміновість доставки, за понаднормову роботу, за роботу у вихідні і святкові дні і т.д.

Надбавка за експедирування та інформаційний супровід вантажу встановлюється, як підвищення тарифу за тону перевезеного вантажу та за годину роботи, припустимо, на 15%. Тоді розмір цих надбавок розраховується за формулами:

(7.1)

де, Т - тариф.

Відрізняють такі основні технології НРР:

Механізований. Спосіб виконання НРР, при якому процес наванта- ження вантажу на автомобіль або його розвантаження складається із основних та допоміжних операцій. Основні операції, які є найбільше важкими та працемісткими, виконуються засобами механізації, устаткуван- нями, пристроями), здійснюють піднімання, переміщення й опускання вантажу, розміщення його у кузові або штабелі, взяття із кузову або штабелю та ін. Допоміжні операції: стропування та відстропування вантажу, направ- лення та вітягування вантажу, його закріплення, скріплення пакетів, передавання сигналів механізаторам та ін. Ці операції не являються важкими, але відносяться до числа працемістких;

Комплексно-механізований спосіб (вища форма), при якому усі основні та допоміжні вантажні операції виконуються засобами механізації без застосування ручної праці. Праця людини використовується тільки для керування машинами та механізмами у процесі навантаження і розвантаження вантажу;

Автоматизований спосіб. У цьому випадку усі вантажні операції виконує машина або система машин за заданою програмою без застосування праці людини даже у керуванні засобами механізації для навантаження та розвантаження вантажу.

В нашому випадку при завантаженні вантажу ми будемо використовувати немеханізований спосіб. Немеханізований (ручний). При цьому способі ватажні операції виконую-ться руками без застосування або із застосуванням простих пристроїв (так званих засобів малої механізації - візків, тачок, носилок, непривідних роликів та ін.).

Виконування навантаження та розвантаження вантажу руками нерідко перевищує вартість перевезення вантажу, а тривалість простою РС у цьому випадку є значним. Відмова від ручного способу виробництва НРР переслідує дві дуже важливі цілі:

1). соціальну - ліквідацію важкої фізичної праці;

2). економічну - збільшення ефективності виробництва;

ВИСНОВОК

В результаті виконання курсової роботи було проаналізовано можливості АТП та за допомогою маркетингових досліджень обрано доцільну клієнтуру.

Були складені раціональні маршрути обслуговування обраних клієнтів. Серед цих маршрутів два маятниковий і дев'ять колові. По цим маршрутам було розраховано техніко - експлуатаційні показники.

Далі були окреслені основи тарифної політики АТП, розраховані витрати на виробництво послуги, надбавки та тарифи.

Наступним кроком був розрахунок показників роботи конкурентів.

Після цього були проведені розрахунки коефіцієнта конкурентоспроможності (1,94) за допомогою коефіцієнта привабливості (3,402), коефіцієнта технологічності (1,15) коефіцієнта рекламних зусиль (0,92) та коефіцієнта конкурентоспроможності по ціні (1,08), який вказує на перевагу нашого АТП перед конкурентами. Далі визначалася частка ринку (0,0113) для нашого АТП, та цільовий ринок який склав 41192,06.

Проаналізувавши роботу нашого АТП, можно зробити висновок, що пропозиція нашого АТП на ринку у два рази перевищує попит. Наше АТП займає на цьому ринку провідну позицю, залишаючи конкурентам малу долю ринку.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Котлер Ф. Основы маркетинга. - Санки-Петербург. АО «Корона», Азот «Литера Плюс», 1994. - 698с.

2. Баркан Д.І. Маркетинг для всіх. - Л.: Редакційно-видавничий центр «Культ-інформ-прес» разом з фірмою «Людина», 1991. - 256с.

3. Крамаренко І.Г. Організація комерційної роботи на автомобільному транспорті. - Харків, 2000. - 105с.

4. Краткий автомобильный справочник/ А.Н. Понизовкин, В.М. Власко, М.Б. Ляликов и др.- М.:"Трансконсалтинг", НИИАТ,1994. - 779 с.

5. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.

- Київ: Державтотрансндіпроект, 1998. - 129с.

6. Доманов В.Н.,. Напольний Б.М. Повышение конкурентоспособности международных автомобильных перевозчиков на основе сертификации систем качества на соответствие стандартам ISO 9000. Москва, 2000. - 45с.

7. Организация коммерческой работы на автомобильном транспорте / Под. Ред. Л.Б. Миротина.- М.: Брандес, 1997.-311 с.

8. Ноздрева Р.Б., Цигичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке. - М. Финансы и статистика, 1991.- 289 с.

9. Венецкий И.Г., Венецкая В.И. Основные математико-статистические показатели и формулы в економическом анализе.-М.:Статистика, 1979-274с.

10. Гаджинский А.М. Основи логистики - М.: ІОЦ «Маркетинг», 1995 - 95 с

Размещено на Allbest.ru