Особливості видів реклами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реклама - специфічна інформація про осіб чи продукцію, яка поширюється в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого чи опосередкованого одержання прибутку [1]. Друкована реклама як її різновид - це спеціальна інформація про об'єкт, яка поширюється на поліграфічно-продукційних носіях з комерційною або некомерційною метою.

Завдання реклами (листівки, буклету, проспекту, каталогу тощо) - переконати людей у тому, що рекламований товар необхідно купити. Для цього треба насамперед привернути увагу аудиторії до рекламного повідомлення, оскільки із сотні повідомлень, які людина отримує щоденно, тільки третина усвідомлюється і лише десята частина має шанс вплинути на поведінку людини. Необхідно, щоб аудиторія запам`ятала це повідомлення, оскільки людей переконує те, що залишається у пам'яті. Тому інформація має її «зачепити», тобто повідомлення повинне мати таку форму, щоб воно запам`яталося. Вплив реклами на аудиторію здійснюється поступово, в чотири етапи. Перший етап - привертання уваги аудиторії. Другий етап - пробудження інтересу, зацікавленості аудиторії. Третій етап - надання аудиторії аргументів на користь товару, що рекламується, формування психологічної настанови, яка доводить, що запропоновані цінності відповідають потребам аудиторії. Саме тоді долається бар`єр недовіри аудиторії. Четвертий етап - створення психологічної настроєності до запам`ятовування повідомлення [2]. На кожному етапі застосовуються певні методи впливу на аудиторію. На етапі привернення уваги чи не найважливіше значення має підбір кольорів у процесі підготовки реклами.

У XX ст. проводилося багато досліджень з вивчення впливу кольору на людину. На початку століття провідною країною в цій галузі була Німеччина, в середині століття вплив кольору почали досліджувати в Америці. Першою працею можна вважати «Вчення про колір» (1810) І. В. Гeте, де він наголошував на значенні емоцій і досвіду в сприйнятті кольору. Було доведено, що сприймання кольору залежить від емоційного стану людини. Будь-яка інформація, якщо вона не підкріплюється почуттям та не викликає емоцій і вражень, швидко зникає в пам`яті. Тому дуже важливою для підсилення впливу в рекламі є емоційна пам`ять, на що спрямований такий метод, як включення у повідомлення емоційних елементів. Таким чином, колір впливає на сферу почуттів аудиторії, яка є таким же важливим об'єктом впливу, як і мислення. Якщо вдається вплинути на почуття, то й мислення людини легше піддається впливу.

Саме кольори звертаються до почуттів, а не до логіки людини:

- викликають психологічну реакцію;

- підкреслюють якість, настрій, почуття, створюють тепле або холодне середовище, відображають пори року;

- мають фізіологічні наслідки, як продовжені чи негативні оптичні подразники;

- стосуються відчуттів, задоволення, приємного зовнішнього вигляду тощо;

- надають об'ємність середовищу і предметам.

Цим пояснюється те, що людина, залежно від свого емоційного стану, прихильна до одних кольорів, байдужа до інших і несприятлива до третіх. Ці закономірності відкрив Макс Люшер у середині ХХ ст. Свої дослідження він проводив за завданням однієї рекламної фірми. Осягнувши всю глибину і складність проблеми, учений став досліджувати її фундаментально. Створюючи свій колірний тест, Люшер виходив із того, що сприймання кольору в людини сформувалося в результаті способу життя й взаємодії з навколишнім середовищем протягом тривалого періоду історичного розвитку. Спочатку на життя людини впливали головним чином два чинники, що не підлягають довільній зміні: ніч і день, світло й темрява. Ніч означала умови, коли активна діяльність могла припинятися. День вимагав активних дій - пошуку їжі, елементарного облаштування... Звідси - темно-синій колір асоціювався з нічним спокоєм, а жовтий - із сонячним днем і його турботами. Червоний колір нагадував про кров, полум'я й пов'язані з ними ситуації, що вимагають високої мобілізації, активності. Ставлення до кольору визначалося характером життєдіяльності багатьох поколінь, а будь-який прояв життєдіяльності, у свою чергу, завжди супроводжувався тим чи тим емоційним станом. Крім того, Люшером був зроблений ще один важливий для рекламної індустрії висновок - колір не тільки викликає відповідну реакцію людини залежно від її емоційного стану, а й певним чином формує її емоції.

Узагалі колір - могутній засіб впливу на психіку людини. Сила кольору полягає в тому, що він здатен «обійти» захисні механізми нашої свідомості та діяти на підсвідомому рівні. Тому колір стає дуже привабливим засобом для психологічних маніпуляцій, насамперед під час виборчих кампаній. Це добре розуміють провідні товаровиробники і політтехнологи.

«Здійснюючи підготовку плакатів, буклетів або іншої друкованої реклами, дуже важливо добре продумати дизайн: правильно розташувати текст, знайти ефектну картинку й вибрати ту колірну гаму, на тлі якої реклама товару буде сприйматися найкраще. Для організації художньої форми друкованого видання важливим є пошук стилістичних та конструктивних елементів. Цілісна композиція може складатися з обмеженої кількості уособлених зображень, тому від гармонійності у їх поєднанні значною мірою залежить якість оформлення поліграфічного твору» [3, 63].

Доведено, що велику частину інформації про зовнішній світ людина сприймає через почуття, 90% знань через зір. На жаль, до вибору кольору дотепер ставляться як до чогось другорядного, віддаючи перевагу власним смакам, а не науковому підходу. Під час численних психологічних експериментів ученими був зроблений висновок, що колір певним чином впливає на сприйняття людиною ваги тіла, температури приміщення й на оцінку віддаленості об'єкта. Так, червоний, жовтий, жовтогарячий кольори візуально наближають предмет, збільшуючи його обсяг і немов «підігріваючи» його. Блакитний, синій, фіолетовий, чорний візуально віддаляють об'єкт, зменшують і «прохолоджують» його. Тому вибираючи той або той колір для реклами товару, варто оцінити його з погляду цих параметрів.

Таким чином, семантика кольору має дуже важливе значення при створенні реклами. Узагалі-то «семантика - це значення мовних одиниць окремих слів, фразеологізмів, складових частин слова тощо» [4]. Але в теорії дизайну цей термін набуває іншого значення і передусім пов'язаний з впливом кольорів на психіку людини.

Наприклад, червоний - налаштовує на рішучість і здатний викликати в реципієнта сильне бажання зробити певний вчинок, а отже, купити товар, що рекламується. Даний колір, як ніякий інший, здатний швидко привернути до себе увагу, зафіксувати погляд на предметі реклами. Однак не варто занадто переоцінювати його. Так, невелика деталь оголошення каталогу, виділена червоним, буде доречна й відразу приверне до себе увагу, тимчасом, як надмірне його використання здатне викликати у споживача агресивність і навіть роздратування предметом реклами. Залежно від людини і обставин він або активізує, робить життєрадісним, або викликає занепокоєність і нервовість. Досить ефективним поєднанням вважається червоно-помаранчеве. Темно-червоний сприяє створенню святкового настрою. Яскраві червоні деталі змушують звернути увагу навіть на найнейтральніше оточення.

Помаранчевий - найкращий вигляд має у рекламі медикаментів, дитячих товарів, а також послуг у галузі охорони здоров'я й освіти, адже він допомагає викликати приплив життєвих сил. Помаранчевий колір додає активності і створює відчуття внутрішньої рівноваги.

Жовтий - налаштовує на комунікабельність. А ще він допомагає додати рівноваги емоціям, знайти внутрішній спокій, вгамувати душевне хвилювання. Крім того, жовтий здатний «наділити» предмет інтелектом, тому, наприклад, рекламу товарів хайтек найкраще зробити в жовтій. Цей колір буде вдалий у рекламі дитячих товарів, послуг туристичних фірм, а також рекламних і PR-агентств. Хоча доведено, що дуже мала кількість людей вважає його улюбленим кольором, переважно це 17-19-річні чоловіки.

Зелений - все пом'якшує, знімає гостроту переживань. Цей колір буде доречний і ефективний у рекламі медикаментів, водоочисних систем, стоматологічних клінік і аптек, ветеринарних лікарень, центрів здоров'я й охорони навколишнього середовища.

Рожевий - підсилює почуття реципієнтів, робить їх більш уважними, ласкавими й чуйними. Діапазон використання цього кольору може бути дуже широким: від реклами парфумерної продукції, товарів для жінок і дітей до послуг шлюбних агентств і сімейних центрів.

Блакитний - теж налаштовує на сферу почуттів, але більше піднесених, скоріше платонічних, ніж приземлених. Це колір дружньої прихильності, колір миру. Він здатний додати предмету цілісного вигляду, а питанню/справі - глобальності та успішного результату.

Синій - допомагає сконцентруватися на найнеобхіднішому: не розпорошуватися на дрібниці. Синя деталь у каталозі або рекламному проспекті відразу приверне до себе увагу і на відміну від червоного ніколи не викличе негативних емоцій.

Фіолетовий - колір внутрішньої зосередженості. Він сприяє внутрішньому поглибленню: допомагає абстрагуватися від усього непотрібного й сконцентруватися на головній проблемі. Ще одна цікава деталь - фіолетовий добре стимулює роботу мозку й сприяє вирішенню творчих завдань. За допомогою цього кольору можна підкреслити креативність товару або орієнтованість на надання послуг творчій еліті.

Чорний - колір самозанурення: він допомагає сконцентруватися на вирішенні того або іншого завдання. Водночас цей колір здатний налаштувати на меланхолію й зневіру. У чорному приходить відчуття самотності й ізоляції від навколишнього світу. Саме його у поліграфрекламі краще не використовувати. Ця рекомендація, зрозуміло, не поширюється на шрифт і таблиці.

Білий - колір повної відкритості, не несе жодних неприємних відчуттів. Моновикористання цього кольору в друкованій рекламі створює нейтральний ефект, коли споживачеві реклами просто повідомляється інформація про товар, без встановлення будь-яких акцентів і пріоритетів.

Але є ще один аспект - національний. В. Бугрим та Т. Компанець серед найважливіших аспектів підготовки реклами називають національно-символічне значення кольорів [5]. Ставлення до кольору в кожній країні своє, існує навіть своя національно-культурна специфіка, яку необхідно враховувати, розробляючи рекламну кампанію в тій або тій країні. В Америці червоний колір асоціюється з любов'ю, жовтий - із процвітанням, зелений - з надією, блакитний - з вірністю, білий - персоніфікує чистоту, спокій, мир, а чорний - символ складності й надзвичайної ситуації. В Австрії найбільш популярним є зелений колір, у Болгарії - темно-зелений і коричневий, у Пакистані - смарагдово-зелений, а в Голландії - жовтогарячий і блакитний. У цілому, чим ближче до Сходу, тим більше значення надається символіці кольору. Так, у Китаї червоний колір означає доброту й відвагу, чорний - чесність, а білий, на відміну від загальноприйнятого європейцями символу чистоти й святості, асоціюється з підлістю й облудністю.

Найбільш популярні кольори:

- червоний у Росії, Іраку, Мексиці, Норвегії;

- помаранчевий в Голландії;

- жовтий у Китаї;

- зелений в Австрії, Болгарії, Мексиці, Австралії, Ірландії, Єгипті;

- блакитний в Індії;

- білий у Мексиці;

- коричневий у Болгарії.

Між кольоровим вирішенням реклами і природним сприйняттям людини існує певна залежність. Достовірно встановлено, що кожний колір викликає підсвідомі асоціації. Колір стає елементом загального визначення зовнішнього вигляду речей та їх рекламного образу. Наприклад, в європейських країнах усе більше посилюється протистояння тютюновій і алкогольній рекламі, у тому числі шляхом обмеження кольорових рішень. Відомі випадки, коли в законодавчому порядку тютюнова і алкогольна реклама допускалася винятково в чорно-білому оформленні. Звичайно, рекомендується застосовувати з рекламною метою не більше двох різних кольорів, які, проте, можна урізноманітнити за рахунок схожих відтінків. Спеціальними дослідженнями встановлено, що кількість кольорів безпосередньо впливає на ефективність рекламного повідомлення. «Якщо ефективність сприйняття чорно-білого зображення взяти за 100%, то ефективність двоколірного зростає на 20%, а багатоколірного - на 40%. Важливим чинником для створення потрібної атмосфери під час сприймання реклами є температура кольору, яка також впливає на реципієнта. Якщо теплий білий колір створює спокійне середовище, то холодний і нейтральний білий колір підкреслює активний настрій» [7].

Специфіка високоякісних товарів і предметів розкоші краще підкреслюється поєднанням чорного з червоним чи золотистим. Свіжість - холодними кольорами: жовтим, синім чи зеленим. Непоганий вибір, наприклад, кольору зелені для молочної продукції, блакитного - для продуктів моря, коричневого - для кераміки, оранжевого - для промислових товарів, яскраво синього - для ювелірних виробів.

Якщо брати до уваги зображення чи текст на певному тлі, то за ступенем погіршення сприйняття кольорові поєднання розподіляються в такому порядку: синій на білому; чорний на жовтому; зелений на білому; чорний на білому; жовтий на чорному; білий на чорному; зелений на червоному; синій на білому; червоний на жовтому; білий на синьому; червоний на білому; синій на жовтому; оранжевий на чорному; жовтий на синьому; зелений на білому; оранжевий на білому; білий на зеленому; червоний на зеленому; коричневий на білому; білий на коричневому; коричневий на жовтому; жовтий на коричневому; червоний на білому; білий на червоному; жовтий на червоному [8].

Отже, реклама - явище соціально-психологічне. Вплив рекламної інформації виявляється в емоціях, думках, можливих рішеннях споживача. Таким чином, у рекламному процесі активну участь беруть відчуття, сприймання, увага, пам'ять тощо. Сприйняття - складний процес, який може ускладнюватися особливостями самих предметів, умовами сприйняття, настрою. Воно залежить від вікового цензу та особистісних якостей. Наприклад, у молодому віці люди віддають перевагу більш яскравим кольорам, крім того, в кожної особистості є свій улюблений колір. Вибір кольору в рекламному повідомленні - це одне з найпростіших засобів привернення уваги реципієнта. Колір слугує для характеристики товарів, що рекламуються, допомагає привернути увагу, утримати її протягом тривалого часу, робить рекламне повідомлення більш привабливим, таким, що краще запам'ятовується та емоційно впливає, а це, у свою чергу, підвищує ефективність реклами. Таким чином, за допомогою вибору певного кольору можна керувати ставленням споживача до реклами, а створивши необхідне колірне середовище, викликати в споживача реклами необхідні емоції. При правильному виборі та сприятливому поданні у покупця виникає бажання придбати рекламований товар.

Вплив телевізійної реклами на свідомість дошкільника. У Західній Європі до реклами відношення двояке. З одного боку, цілий ряд західних філософів і соціологів, особливо в 90-і роки, досить негативно її оцінювали, вбачаючи в ній механізм маніпулювання масовою свідомістю. Так, Еріх Фромм, один з європейських філософів, зазначав: «Реклама апелює не до розуму, а до почуття; як будь-яке гіпнотичне навіювання, вона не намагається впливати на свої об'єкти інтелектуально. У такій рекламі є елемент мрії, повітряного замка, і за рахунок цього вона приносить людині певне задоволення. Але, в той же час, вона підсилює її відчуття незначущості. Реклама «улещує індивіда», додаючи йому вагомості у власних очах, вона робить вигляд, начебто звертається до його критичного судження, його здатності розібратися в чому завгодно. Але це лише спосіб приспати підозри індивіда й допомогти йому обдурити самого себе у відношенні «незалежності» його рішень» [2, с.6]

Не вихваляє рекламу й відомий філософ Герберт Маркузе, автор славнозвісної книги «Одновимірна людина». «Реклама, - пише він, - перестає бути просто рекламою - вона стає способом життя. Як наслідок, виникає модель одновимірного мислення й поведінки» [2, с.7]

Серед критиків реклами присутнє таке ставлення, що реклама змушує людину купувати речі, які їй насправді не потрібні. Слід погодитись, що у цих твердженнях чимало істини, але вони присвячені лише одній стороні реклами.

Але є й інша. Американський президент Келвін Кулідж писав ще в 1929 році: «Реклама - найпотужніший фактор, що впливає на те, що ми їмо, у що одягаємося, на працю та поведінку всієї нації. Часом здається, що наше покоління не в змозі без реклами зрозуміти, що вважати життєвими цінностями. Це величезна сила, вона бере участь у великій роботі з відродження й перевиховання людства» [12, с.13].

У цьому контексті можна розглядати рекламу як засіб вдосконалення людини, механізм створення нових бажань та потреб, задовольняючи які людина самовдосконалюється та досягає певних результатів.

До реклами можна ставитися по-різному. Але загальновизнано, що вона давно вже перестала бути просто джерелом інформації про товари і послуги. Психологи вважають її одним з найпотужніших засобів впливу на масову свідомість. Адже техніка переконання в рекламі створює лише ілюзію вільного вибору, нав'язуючи цілком певні стереотипи, стандарти і цінності.

Як зазначає Л.И. Рюмшина, важливим елементом маніпуляції, що активно застосовується у рекламі, є «наклеювання ярликів», засноване на експлуатації існуючих у масовій свідомості стереотипів. Той факт, що сфера почуттів реагує швидше і її легше експлуатувати, пояснює, чому однією з головних мішеней маніпуляторів є людські емоції. Керування свідомістю людини базується на тих емоційних передумовах, що у цій свідомості вже визначилися, тобто важливо задіяти наявний емоційний потенціал. Саме тому маніпуляторами використовуються аномальні ситуації, що спричиняють сильні почуття: непевність, заздрощі, ненависть, страх, які найважче піддаються самоконтролю та підминають здоровий глузд [18, с.33].

Цілями маніпуляторів у рекламному повідомленні можуть бути також пам'ять та увага. Використовують такі особливості, як центри інтересу, спрямованість уваги, зосередженість, стійкість та інтенсивність. Штучно розпорошуючи уяву на декілька об'єктів, знижують чуттєвість сприйняття і ступінь усвідомлення. Маніпулювання пам'яттю спрямовані як на запам'ятовування одних символів, так і на відключення інших. Стійке запам'ятовування досягається внаслідок постійного повторювання. Крім того, така інформація повинна підтримуватися почуттями.

У даному контексті варто згадати вислів Г. Лебона: «Ідеї не впливають на поведінку, поки вони не переведені на мову почуттів» [9, с.43].

Особливо реклама впливає на дітей. Адже зріла людина може протиставити рекламному впливові власні сформовані погляди, смаки, моральні критерії.

Проблема впливу реклами на дитячу свідомість давно турбує західних науковців. Як свідчить практика, ця тема є актуальною і для кожної української сім'ї, в якій росте малеча.

Психологи стверджують: діти до восьми років не відрізняють рекламу від інших телепередач. Після перегляду яскравої картинки на телеекрані вони всілякими способами прагнуть отримати розрекламований товар, «тероризуючи» батьків проханнями про нову іграшку, жуйку, напій тощо.

У групі дітей дошкільного віку більша частина позитивно ставиться до реклами й любить дивитися її. Негативне ставлення до реклами формується з віком. Більшість дітей, які дивляться рекламні ролики, все-таки просять батьків купити товари, про які так цікаво розповідають «дяді і тьоті». І знову ж таки, чим меншою є дитина, тим частіше вона благає купити таку бажану для неї річ.

Для дітлахів пухнасті ведмедики, рожеві зайчики, сильні супермени й інші «герої» реклами є беззаперечними авторитетами та мудрими порадниками. На жаль, малеча не здатна зрозуміти, що ці герої для певних корпорацій є лише інструментами, завдяки яким збільшується обсяг продажу того чи іншого товару.

Звісно, виникає запитання: чи не дорослі привчають дітей керуватися рекламою у виборі необхідних речей і беззастережно довіряти їй? Звісно, повністю вберегти свідомість дитини від згубного впливу не вдасться, однак дуже важливо, щоб дорослі навчили малечу формувати власну думку незалежно від численних рекламних роликів. Водночас слід пам'ятати: діти копіюють здебільшого батьків.

Існує три чинники, що є визначальними у формуванні світогляду дитини: сім'я, оточення однолітків і засоби масової інформації. Оскільки реклама є частиною інформаційного простору, то, очевидно, впливає на свідомість дитини. Що робити в такому разі? По-перше, необхідно займатися вихованням дітей, більше часу проводити з ними. На жаль, батьки здебільшого передають виховні функції телебаченню. По-друге, варто пам'ятати, що дитина копіює поведінку й цінності батьків. Якщо вони ігноруватимуть рекламу, то й дитина діятиме так само. Однак варто зазначити: не слід категорично забороняти дитині дивитися рекламу, перемикаючи канал або виводячи малечу з кімнати. Це може викликати спротив.

На дітей молодшого віку впливають образи старших підлітків. Вони прагнуть скоріше стати дорослими, домогтися визнання й поваги в друзів і батьків. Тому малята намагаються бути схожими на хлопців (старших на 2-3 роки) з рекламних роликів, використовуючи такий же одяг, продукти харчування або засобу особистої гігієни.

З реклами діти довідаються багато нового, починають краще орієнтуватися у величезному світі товарів, розуміють їхньої функції, переваги й недоліки. Малята прекрасно, часто краще папи й мами, розбираються в асортименті пропонованих товарів, без праці відрізнять одну марку жувальної гумки або льодяників від іншої, завжди перебувають у курсі новинок. Часто героєм рекламного ролика є процвітаюча людина, позитивний герой, на який хочеться бути схожим. А для того, щоб цього домогтися, необхідно думати, до чого прагнути, досягати поставлених цілей.

Але й мінусів у реклами чимало. Іноді продукти (чіпси, жувальна гумка, льодяники, шоколадні батончики, газовані напої), у рекламі яких використається образ підлітка, є не занадто корисними для харчування. Батькам буває важко довести це дитині, доводиться відступати під впливом його наполегливих угод і купувати те, що він просить.

Маленька дитина не здатна самостійно виконати умови лотереї, пропонованою телерекламою, хоча дуже цього хоче. Для неї бажання виграти приз є зовсім природним, але без допомоги дорослих вона не зможе вирізати кілька впакувань і надіслати їх по певній адресі. При цьому кількість і цінність призів нерідко перебільшується, а в рекламному ролику не називаються строки проведення акції. Таким способом рекламодавці намагаються впливати на батьків за допомогою їхнього маляти, змушуючи їх робити всі нові й нові покупки.

Голова Конфедерації по захисту прав споживачів сказав із цього приводу так: «Діти здатні через незнання спустити всі батьківські гроші, збираючи заповітні «вкладиші», наклейки, пробки» [2, с.7].

Нерідко реклама робить дитину більше агресивною і дратівливою. На це є декілька причин: багато рекламних роликів повторюються занадто часто, переривають цікаві фільми або мультики; такі товари як гірські велосипеди, подорожі, автомобілі поки не доступні дитині, а мати їх хочеться; тому що бажання й можливості не збігаються, виникає почуття розчарування, а нерідко й злості на батьків, які не можуть купити дорогу «іграшку»; сама реклама може відрізняється агресивністю.

Найбільший інтерес у дітей і підлітків викликає телевізійна реклама, що відрізняється яскравістю й динамічністю. Добре сприймаються ролики з гумором, що запам'ятовується сюжетом, цікавою музикою або пісенькою. Малятам дуже подобаються улюблені герої мультфільмів.

Мета реклами - в короткий проміжок часу продемонструвати якомога більше яскравих, емоційних картинок, зачепити, змусити хотіти те, що показують. Дітям цього (картинок, яскравості, емоцій) і треба.

А взагалі, реклама впливає на дитячий розум, що не окріпнув, опосередковано ? через батьків і близьких. Якщо вони піддалися рекламним прийомам і замислюються, «а не чи купити. « ? дитина вмить відчуває це і скандує: «купи! «. Усі іграшки-сюрпризи, пластикові вироби з упаковки з чіпсами, магнітики, що йдуть в комплекті з йогуртом, ? у всьому цьому у малюка потреби як такої немає.

Утім, не все так погано ? навіть у реклами є користь. Всупереч логіці, прямої залежності між рекламою і тим, що дитина обов'язково захоче це, немає. Їй ще нецікаво, що саме пропонують в ролику. Вона дивиться життєву історію, міні-фільм. Потрібно обернути це в повчальних цілях, для пояснення, «що таке добре, а що таке погано».

Дошкільнята стають чи не головними адресатами реклами. Саме їм належить робити самостійний вибір через декілька років. Тому «рекламісти» б'ються за те, щоб впливати на цю поки що беззахисну групу населення (а батьки і законодавча влада - навпроти, мінімізувати цю дію). Коли діти трошки підростають, починають розуміти, що якщо щось є на екрані, воно неодмінно є і в магазині.

Потрібно відвертати увагу дітей від реклами, пояснювати, що це шкідливо. І, звичайно, краще не брехати, ніби несмачно, тому як дитина все одно спробує і засумнівається в чесності слів. Можна спробувати налаштувати дитину на те, що рекламоване ? зовсім не завжди найкраще. Треба постаратися, щоб реальна дійсність (наприклад, похід в зоопарк або на атракціон) здавалася яскравішою, ніж фантастичні сюжети з рекламних роликів.

На вітчизняному телебаченні вистачає стимуляторів, які, на думку фахівців, здатні не лише впливати на психіку дитини, а й викликати серйозні психічні розлади. Відомо, що малюки дуже сильно реагують на яскраві предмети й малюнки. І не дивно, що ввімкнутий телевізор приковує їхню увагу: кадр миготить за кадром, і дитині набагато цікавіше дивитися туди, ніж на той-таки малюнок, що висить над ліжечком.

Проблема лише в тому, що наше телебачення часто-густо засмічене настирливою й не завжди корисною для підростаючого покоління рекламою.

Реклама буває різною. Є хороша, добра: приміром, «Neskafe», де тато з сином сидять на мосту й ловлять рибу, або реклама бритви, де тато голиться, а потім цілує свою маленьку доньку. Такі кадри дають хороший емоційний заряд. Але є безліч інших, які взагалі не рекомендується дивитися дітям.

Зокрема, реклама може сприяти дисоціації. Медичне поняття «дисоціація» містить у собі три компоненти: порушення сприйняття самого себе й реальності, порушення пам'яті й абсорбцію уваги, коли увага спрямована на конкретний предмет, а решта навколо не помічається. Це негативний вплив абсорбції уваги.

З другого боку, дисоціація - захист від психічних розладів, вона дозволяє позбутися неприємних переживань.

Звертаючи увагу на рекламні ролики, дошкільник розвиває в собі здатність до дисоціації.

Реклама трактується дорослими по-різному. Хтось і проблеми тут не бачить. А хтось переконаний, що корисної реклами не буває.

Проте не викликає жодних сумнівів те, що маленькі діти особливо чутливо вбирають інформацію і побачене по телевізору впливає на формування їхніх поглядів на світ і на самих себе.

друкований телевізійний реклама колір

Размещено на Allbest.ru