Главная Коллекция "Otherreferats" Маркетинг, реклама и торговля Формування асортименту в магазині

Формування асортименту в магазині

Значення раціонального управління асортиментом у ринкових відносинах. Чинники формування асортименту, його характеристика. Планування товарного асортименту, роль товарних запасів у забезпеченні його стійкості. Управління товарними запасами в магазинах.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 10.03.2012
Размер файла 722,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування асортименту в магазині

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Значення раціонального управління асортиментом у ринкових відносинах
  • Розділ 2. Формування асортименту на підприємстві
  • 2.1 Характеристика асортименту (груп, підгруп, видів)
  • 2.2 Характеристика чинників формування асортименту
  • 2.3 Процес формування асортименту на підприємстві
  • Розділ 3. Планування товарного асортименту і управління товарним асортиментом
  • 3.1 Роль товарних запасів у забезпеченні стійкості товарного ассортименту
  • 3.2 Управління товарними запасами в магазинах
  • Висновки та пропозиції
  • Використана література
  • Додатки

Вступ

Актуальність теми дослідження. Формування асортименту - процес підбору груп видів і різновидів товарів у відповідності з попитом населення з метою більш повного його задоволення.

Формування асортименту здійснюється постійно у всіх ланках руху товарів - від виробництва до споживання. У кожній з них асортимент товарів розрізнений. При цьому як цільова установка формування асортименту в усіх ланках руху товарів виступає торговий асортимент роздрібних торгових підприємств.

Асортиментна структура попиту міського і сільського населення, а також населення окремих районів держави володіє особливостями, викликаними географічними, кліматичними, національними та іншими факторами. Навіть у межах одного міста окремі магазини (великі чи малі, у центрі чи на околиці) мають особливості в структурі попиту населення, що ними обслуговується.

Для прийняття управлінських рішень працівникам торгівлі і промисловості потрібна різна інформація про попит і чинники, що його формують, по всьому асортименту товарів. Кожна ланка апарату управління залежно від характеру рішень, що приймаються, висуває особливі вимоги до обсягу, складу і якості інформації, на основі якої приймаються рішення.

У торгових організаціях і підприємствах на основі матеріалів вивчення попиту і прогнозів його розвитку вирішуються три основні завдання:

1) організовується поточне постачання магазинів товарами відповідно з попитом;

2) розробляються замовлення на постачання товарів;

3) вносяться необхідні корективи в замовлення в ході їх виконання, проводяться рекламні та інші заходи щодо активізації продажу товарів.

Попит на товари може бути стабільним (стійким) або зазнавати певних (в тому числі і різких) коливань. З урахуванням цього товари ділять на наступні групи: стабільного попиту; товари, попит на які схильний до різких коливань; твердо сформульованого попиту; альтернативного попиту; імпульсного попиту.

Для раціонального формування асортименту товарів в роздрібній торговій мережі велике значення має угруповання товарів за комплексністю попиту покупців, коли до складу комплексів входять товари різних груп, призначені для комплексного задоволення попиту. В основу розробки таких комплексів може бути поставлена статево-вікова ознака ("Товари для жінок" і т.д.), особливості образу життя і проведення дозвілля ("Товари для садівника", "Товари для туриста" і т.д.). Споживчі комплекси діляться на мікрокомплекси.

У магазинах відносно вузький виробничий асортимент перетворюється на широкий торговий, що включає товари різних спеціалізованих виробничих підприємств. Випуск виробів в ринковій економіці, з точки зору маркетингу, повинен бути направлений на задоволення різноманітних запитів населення з урахуванням місцевих, національних і кліматичних умов, тому першорядна увага в магазинах повинна бути звернена на формування товарного асортименту як процесу встановлення такої номенклатури, яка задовольняла б потоварну структуру попиту населення.

Все це відіграє чи не найважливішу роль у здійсненні успішної господарської діяльності роздрібного торгового підприємства

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження теми курсової роботи.

Об'єкт дослідження - теоретичне обґрунтування та практичне втілення методів формування асортименту магазину.

Предмет дослідження - формування асортименту в магазині "Троянда".

Метою курсової роботи є дослідження принципів формування асортименту в магазині "Троянда".

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

охарактеризувати значення раціонального управління асортиментом у ринкових відносинах;

дослідити формування асортименту на підприємстві "Троянда";

висвітлити процес планування товарного асортименту і управління товарним асортиментом.

Розділ 1. Значення раціонального управління асортиментом у ринкових відносинах

Стабільність роздрібної торгівлі визначається раціональністю, повнотою і стійкістю асортименту товарів. Від складу й оновлення асортименту безпосередньо залежать зростання товарообігу і швидкість реалізації товарів. Відсутність у торгівлі потрібних товарів, їх вузький, нестабільний чи невідповідний запитам споживачів асортимент породжують незадоволений попит, що негативно позначається на ефективності торгівлі.

Асортимент - (від фр. assortiment) - комплект, сукупність сортів. Однак у сучасній торговельній практиці поняття "асортимент" набуло більш широкого змісту, ніж проста сукупність сортів. Під асортиментом товарів розуміють перелік, номенклатуру товарів, їх різновидів, сортів тощо, об'єднаних або поєднаних за певною ознакою. Основні ознаки класифікації асортименту товарів подано на рис.1.1.

Рис.1. 1. Ознаки класифікації асортименту товарів [2, 434]

Розрізняють виробничий і торговий асортимент.

Виробничим асортиментом називають номенклатуру товарів, що випускаються промисловими і сільськогосподарськими підприємствами чи іншими виробниками. Підприємства, що виробляють товари, спеціалізуються на випуску вузького асортименту товарів, що дозволяє їм упроваджувати передову технологію виробництва, вдосконалювати асортимент товарів, поліпшувати їх якість. У роздрібній торговельній мережі повинен бути представлений торговий (широкий) асортимент товарів, який включає асортимент товарів, що випускаються багатьма підприємствами. Тому виникає необхідність перетворення виробничого асортименту в торговий, тобто підсортування товарів з урахуванням вимог торгівлі. Таке підсортування, або перетворення виробничого асортименту в торговий, здійснюється в різних каналах товаропросування. Так, по товарах простого асортименту, до яких належить більшість продовольчих товарів та деякі непродовольчі товари, перетворення виробничого асортименту в торговий здійснюється безпосередньо в роздрібній торговельній мережі. Однак основна маса товарів складного асортименту підлягає підсортуванню переважно на підприємствах оптової торгівлі.

Увесь асортимент товарів народного споживання поділяється на дві товарні галузі: продовольчі і непродовольчі товари, які, своєю чергою, поділяються на товарні групи, до складу яких входять товари, об'єднані за однорідністю сировини (молоко і молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, тканини, вироби зі шкіри), споживчим призначенням (дієтичні продукти, галантерея, спорттовари) тощо.

Товарні групи діляться на товарні підгрупи, в склад яких входять однорідні за ознакою спільності виробничого походження товари. Наприклад, товарна група взуття ділиться на підгрупи шкіряного, текстильного, валяного і гумового взуття; група посуду складається з підгруп металевого, скляного і фарфоро-фаянсового посуду.

Кожна підгрупа складається з товарів різних видів. Під видом товару розуміють однакові товари різноманітного призначення (верхній одяг - чоловічий, жіночий, дитячий; меблі - для вітальні, спальні тощо). Усередині кожного виду товари можуть відрізнятися один від другого за особливими ознаками (артикулами, сортами тощо), тобто поділяються на окремі різновиди.

З урахуванням поділу товарів на групи, підгрупи та види заведено виділяти груповий і внутрішньогруповий (розгорнутий) асортимент товарів. Груповий асортимент - це перелік товарних груп, включених у номенклатуру. Внутрішньогруповий (розгорнутий) асортимент - це деталізація групового асортименту за конкретними видами і різновидами товарів. Ці два поняття, у свою чергу, тісно пов'язані з поняттям ширини і глибини асортименту. При цьому ширина асортименту товарів визначається кількістю товарних груп і найменувань, а глибина - кількістю різновидів товарів.

В асортименті продовольчих і непродовольчих товарів розрізняють товари простого і складного асортименту. До товарів простого асортименту відносять товари, що складаються з невеликої кількості видів чи сортів (цукор, овочі, сіль, віконне скло, господарське мило і т.д.). Товари, що в межах одного виду мають свою внутрішню класифікацію за різними ознаками (фасон, розмір, забарвлення тощо), належать до товарів складного асортименту (кондитерські вироби, взуття, одяг тощо).

Асортиментна політика підприємств відіграє важливу роль у конкурентній боротьбі між торговельними підприємствами за покупця. Чим більше в продажу товарів різних найменувань, що задовольняють потреби покупців, тим сильніші конкурентні позиції торговельного підприємства на ринку. Торговий асортимент формується на основі попиту і призначення цільових ринків товарів. Попит покупців і асортиментна номенклатура взаємозалежні. Зміни в попиті супроводжуються змінами в асортименті і відбиваються на його збалансованості.

асортимент магазин товарний запас

Формування асортименту товарів являє собою процес підбору для продажу різних груп товарів, їх видів, та різновидів за всіма ознаками, що їх відрізняють.

У процесі підбору для магазинів асортименту товарів керуються деякими загальними принципами.

Найважливішим принципом формування асортименту товарів є його відповідність характеру попиту населення району, в якому розміщується даний магазин. Це дозволяє максимально задовольняти попит населення на товари народного споживання.

Раціональна побудова асортименту товарів у магазинах передбачає комплексне задоволення попиту населення, яке передбачає групування асортименту товарів у магазині за відповідними споживчими комплексами. Таке групування асортименту дозволяє створити зручності для покупців, полегшує їм процес ознайомлення з пропонованими товарами, скорочує витрати часу на придбання необхідних виробів і сприяє так званим імпульсним купівлям.

Важливим принципом формування асортименту магазинів є забезпечення достатньої ширини і глибини товарного асортименту. Під шириною асортименту розуміють кількість товарних груп і підгруп, що входять в асортиментний перелік підприємств, а під глибиною - кількість різновидів товарів по артикулах, фасонах, моделях і інших ознаках. Забезпечення достатніх ширини і глибини асортименту товарів у магазині є важливою умовою більш повного задоволення попиту населення, зростання товарообігу й ефективного використання торгової площі. Ширина і глибина асортименту товарів у магазині залежать від низки факторів, найважливішими з яких є спеціалізація підприємства, розмір його торгової площі, характер розміщення на території населеного пункту, наявність підприємств-конкурентів тощо [2, 435].

Одним з важливих принципів формування асортименту товарів є забезпечення його стійкості. При реалізації товарів повсякденного попиту дотримання цього принципу має першорядне значення. Стійкий асортимент товарів у магазині обумовлює скорочення затрат часу населення на здійснення купівель, дозволяє з мінімальними витратами організувати технологічний процес.

І, нарешті, одним із принципів правильного формування асортименту товарів у магазині є забезпечення умов рентабельної діяльності даного підприємства. Рентабельна діяльність є необхідною умовою роботи всіх підприємств торгівлі. У зв'язку з цим при побудові асортименту необхідно враховувати витратність реалізації окремих груп товарів, швидкість реалізації товарів тощо.

В умовах переходу економіки від командно-адміністративних до ринкових методів управління народним господарством проблеми формування асортименту товарів у магазинах різко загострилися. Тепер торговельним підприємствам доводиться формувати асортимент товарів в умовах:

відсутності централізованого виділення фондів товарів;

звуження асортименту товарів, що випускаються вітчизняною промисловістю;

невтручання державних органів управління в діяльність торговельних підприємств;

важкого фінансового стану більшості торговельних підприємств, відсутності в них достатньої кількості обігових коштів для закупівлі товарів, виходу на зовнішні ринки з метою розширення асортименту товарів [2, 436].

Працюючи в таких умовах, більшість торговельних підприємств не витримує своєї спеціалізації, що утруднює пошук товарів покупцями і призводить до втрат товарообігу та погіршання культури обслуговування покупців.

За даних умов магазини повинні вирішувати проблему, яким шляхом іти: універсалізації (тобто розширення асортименту), чи спеціалізації (поглиблення асортименту). Річ у тім, що немає прямої залежності результатів роботи магазину від розширення асортименту. У цих умовах виникає питання: за яких умов слід віддати перевагу універсалізації, а за яких умов можна йти на вузьку спеціалізацію, що має надзвичайне значення для розвитку фірмової торгівлі.

Залежно від фінансових можливостей і ринкової стратегії існує два підходи до вироблення асортиментної політики підприємств. Перший з них передбачає оптимізацію асортименту способом звуження його ширини і зменшення глибини і зосередження торгівлі на найбільш популярних і ходових товарних групах, а в межах товарних груп - на найпопулярніших товарах з високою товарооборотністю. Логіка такого рішення ясна: не варто вкладати кошти і працю в більшу частину товарної групи, яка дає менше половини обороту, а краще направити вивільнені кошти на організацію торгівлі товарами, що швидко обертаються. Даний підхід дозволяє зменшити грошові кошти, вкладені в товарні запаси, і прискорити товарооборотність. Рішення про звуження асортименту цілком логічне, але це зовсім не єдино можлива комерційна логіка, оскільки в даному разі покупець може віддати перевагу іншому магазину, що пропонує більш широкий вибір товарів, тобто поступово магазин може втратити свою ринкову нішу.

Другий підхід полягає в тому, що магазин, навпаки, обов'язково буде торгувати всіма різновидами товарів, яким би незначним попитом не користувалися деякі з них. Це ті роздрібні підприємства, які домінуючою рисою власного ринкового іміджу зробили власне уявлення про надзвичайну ширину і глибину, вичерпність наявного асортименту: "у нас можна купити все, що взагалі де-небудь можна купити". При цьому звичайно мається на увазі, що низька прибутковість чи навіть збитковість реалізації даних товарів покриватиметься за рахунок збільшення маси прибутку від збільшення обсягів продажу інших товарів, яке може бути досягнуте залученням до магазину ширших кіл покупців.

Ширина і глибина асортименту повинні вибиратися з урахуванням загальних цілей і завдань, що ставлять перед собою роздрібні підприємства, і, природно, вимог покупців.

Проблеми, що належать до збалансованості асортименту, ще значно складніші. Тенденція сьогодення - продавати всі товари під одним дахом. Тому часто приходиться замислюватися не про те, чи відповідає даний товар або товарна група загальній цілеспрямованості асортименту, а про те, чи можна ними торгувати рентабельно. Рентабельність торгівлі можна збільшити не тільки виключенням товарів з асортименту, але й додатковим включенням нових товарів. Практика довела, що при побудові асортименту товарів у магазинах з торгівлі продовольчими товарами найбільш раціонально виходити з поділу всієї номенклатури товарів на товарні групи, підгрупи й окремі найменування. При цьому кожне найменування може бути подане різною кількістю його різновидів залежно від глибини асортименту товарів.

Розширення асортименту приводить до зростання товарообігу, але разом з тим воно сприяє вповільненню оборотності товарів за рахунок збільшення розміру товарних запасів, витрат на закупівлю товарів (і вилученню коштів з обігу), збільшенню сплати процентів за користування банківським кредитом (якщо таке має місце).

У таких умовах особливу зацікавленість викликає встановлення функціональних залежностей основних показників роботи підприємств від ширини і глибини асортименту товарів.

Виходячи з викладеної гіпотези розширення асортименту товарів в універсальних магазинах сприятиме покращанню показників діяльності до певної межі, після якої вкладати гроші в закупівлю окремих груп товарів (не кажучи про додаткові витрати на організацію їх продажу) буде недоцільно. Водночас кошти можуть бути спрямовані на значне поглиблення асортименту, що неминуче викликає спеціалізацію торговельної мережі.

Оцінимо вплив глибини асортименту товарів на ефективність їх продажу в універсальних магазинах (товарообіг на 1 м2 торгової площі відділу) і порівняємо їх з аналогічними показниками роботи спеціалізованих магазинів (табл.1.1 та рис.1.2).

Таблиця 1. 1

Залежність товарообігу на 1 м2 торгової площі від глибини асортименту кондитерських виробів в магазинах "Гастроном" [2, 438]

Кількість різновидностей

Середня кількість різновидностей

Товарообіг на 1 м2, тис. грн.

До

18

2,1

20-25

23

2,7

26-30

27

3,2

31-35

34

3,9

36-40

38

4

Понад 40

44

4,1

Рис.1. 2. Залежність товарообігу на 1м2 торгової площі, відведеної під кондитерські вироби, від кількості їх різновидів у магазині [2, 438]

Наведені дані свідчать, що простежується чітка тенденція між поглибленням асортименту кондитерських виробів та товарообігом на 1 м2 площі торговельного залу, відведеної під їх реалізацію, у магазинах "Гастроном".

Дана тенденція описується рівнянням гіперболи

де Yх1 - товарообіг на 1 м2 торгової площі, відведеної під кондитерські вироби, у магазинах "Гастроном";

х1 - кількість різновидів кондитерських виробів у магазині.

Аналогічна тенденція спостерігається й у магазинах "Кондвироби" (табл.12), і описується рівнянням гіперболи.

Таблиця 1. 2

Залежність товарообігу на 1 м2 торгової площі від глибини асортименту кондитерських виробу в магазинах "Кондвироби" [2, 439]

Кількість різновидів

Середня кількість різновидів

Товарообіг на 1 м2, тис. грн.

до 60

55

3,6

60-65

62

4,5

66-70

68

5,2

71-76

73

5,6

76-80

77

5,8

понад 80

83

5,8

де Yх2 - товарообіг на 1 м2 торгової площі в магазинах "Кондвироби";

х2 - кількість різновидів кондитерських виробів у магазині.

Аналіз функцій і їх графіків дозволяє зробити такі висновки:

при організації реалізації кондитерських виробів в універсальних магазинах слід мати на увазі, що поглиблення асортименту приводить до суттєвого підвищення ефективності їх продажу до досягнення точки перетину функцій (65 різновидів кондитерських виробів). Дальше поглиблення асортименту не приводить до суттєвого збільшення товарообігу на 1 м2 торгової площі (приріст аргументу на 1 % супроводжується приростом функції менше ніж на 1 %), тому наявні обігові кошти краще направляти на поглиблення асортименту інших товарних груп;

ефективність реалізації кондитерських виробів значно вища у фірмових спеціалізованих магазинах за рахунок значного поглиблення асортименту, відсутності відволікання обігових коштів для закупівлі товарів у головного підприємства. Однак при цьому кількість різновидів кондитерських виробів у продажу повинна бути не менша 65 одиниць.

Розділ 2. Формування асортименту на підприємстві

2.1 Характеристика асортименту (груп, підгруп, видів)

Формування асортименту електропобутових товарів розглянемо на прикладі магазину "Троянда", що знаходиться в м. Луцьку, по пр. Соборності 14-А.

Магазин розміщений в районі 33 кварталу і обслуговує населення прилеглого району, а також працівників промислових підприємств, які розташовані неподалік магазину.

Площа торгового залу магазину становить 365 кв. м. При формуванні загального асортименту товарів в даному торговому підприємстві велика площа торгового залу дозволила розмістити товари майже всіх промислових груп.

Отже, за своєю спеціалізацією магазин "Троянда" є універсальним є обслуговує населення промисловими товарами таких груп:

текстильні товари;

швейні товари;

трикотажні вироби;

взуття;

галантерейні товари;

парфумерно-косметичні товари;

культтовари;

електропобутові товари;

посудогосподарські товари.

При продажі цих товарів використовується традиційний метод. В торговому залі застосовується лінійне планування, тобто обладнання встановлено лініями по периметру стін зала. Слід зазначити, що відділ електропобутових товарів в магазині утворений нещодавно. При розміщенні відділів в торговому залі для торгівлі електропобутовими товарами було виділено окремий відділ, який зайняв кінцеве місце торгового залу.

Крім того відділ має окреме підсобне приміщення для приймання, зберігання та підготовки електропобутових товарів до продажу, в якому дотримані всі умови для зберігання цих товарів.

При формуванні асортименту електропобутових товарів в магазині "Троянда" було враховано його місце розташування відносно "Завокзального" і "Північного" ринків; контингент населення, що обслуговується (жителі даного району, постійні покупці); взаємозв'язок з іншими торговими підприємствами (в районі діяльності магазину працює магазин "Ранет" з аналогічною групою товару); можливості товаропостачання та інші чинники.

На стадії першочергового встановлення асортименту товарів у відділі було вивчено і проаналізовано попит на електропобутові товари. Переважну роль у формуванні асортименту відіграли частота і характер попиту. Асортимент електропобутових товарів сформувався з товарів частого і стійкого попиту. Відділ має в своєму асортименті холодильники, пральні машини, кавомолки, пилососи, електричні чайники, обігрівачі тощо.

Почався безперервний процес поточного формування і регулювання асортименту електропобутових виробів. Працівники відділу постійно в процесі спілкування з покупцями ведуть спостереження, вивчають вимоги покупців до асортименту, якості та упаковки товарів.

В асортименті електропобутових товарів відділу присутня як продукція вітчизняних виробників (холодильники "Норд", наприклад), так і імпортна побутова техніка. Товари для середнього класу в даний момент представлені торговельними марками "Тефаль", "Молінекс", "Ровента", "Бош", "Сіменс" "Філіпс", "Браун" "Арістон Індезіт", "Зануссі", "Ардо", "Електролюкс" та ін. Товари, що розраховані на менш заможного покупця, представлені торговельними марками "Уніт" (Австрія), "Меліса" (Швеція), "Северин" (Німеччина).

Щодо джерел постачання електропобутових товарів, то магазин підписав договір на поставку з Донецьким AT "Норд".

Донецьке AT "Норд" виробляє 16 моделей побутових холодильників об'ємом від 100 до 560 дм3 і дві моделі побутових морозильників на 100 і 200 дм3. Для AT "Норд" характерним є високий ступінь концентрації виробництва (самостійно виготовляє до 90 % комплектуючих), постійне прагнення до модернізації моделей, які виробляються, без зниження обсягів виробництва.

Основу асортименту магазину складає імпортна побутова техніка, договори на поставку якої укладено з провідними дилерами підприємств-виробників в Україні.

В магазині наявні такі електропобутові товари (товари):

холодильники (фірми виробники SIEMENS, MOULINEX, LIEBHERR, BOSCH, NORD) - працюють в режимах охолоджування і заморожування, ступінь автоматизації при відтаванні - напівавтоматичне відтавання і автоматичне відтавання; наявність ліво - і правосторонніх дверцят, легкість їх відкривання (з магнітним зажимом, з прижимним замком, з педальним замком); нешкідливість холодоагента: фреон, аміак; є пристрій для переміщення в приміщенні; спосіб використання: переносний і стаціонарний;

пилососи (PHILIPS, BOSCH, SIEMENS) мають можливість чищення м'яких меблів, збору пилу під меблями; пиломісткість фільтра і наметове полотно, молескін, вельветон, сукно; є можливість розпилення рідин і порошків, збір пилу у важкодоступних місцях; тривалість роботи пилозбірника: тривалого користування і разового користування;

кухонні машини (De LONGHI, SEVERIN, SIEMENS, TEFAL) з продуктивністю електросоковижималки - до 11, 12-18, більше 18 кг/год., електром'ясорубки - до 0,35, 0,4-0,6, більше за 0,6 кг/хв, овочерізки - до 0,25, 0,3-0,5, більше за 0,5 кг/хв, електрокавомолки - до 0,02, 0,025-0,035, більше за 0,035 кг/хв, електроміксера - до 0,2, 0,25-0,35, більше за 0,035 л/хв;

пральні машини (ELECTROLUX, IBERNA, CANDY, ZANUSSI) - максимальне завантаження сухої білизни - від 1 до 5 кг; номінальне напруження мережі живлення - 127/220 В; вид віджимання білизни: без віджимання, ручний, центрифугою; місткість бака - від 20 до 40 л;

побутові електрообігрівачі повітря;

кавомолки;

кавоварки;

кухонні комбайни;

електрочайники;

електропраски.

Споживчі властивості деяких електротоварів наведено в додатках.

2.2 Характеристика чинників формування асортименту

В умовах постійного збільшення виробництва товарів, завезення товарів із ближнього і дальнього зарубіжжя, росту роздрібного товарообігу, а також підвищення вимог покупців до асортименту і якості товарів, важливого значення набуває питання формування асортименту товарів для роздрібної торговельної мережі.

Головне завдання роздрібного торгового підприємства - це задоволення потреб населення в товарах по кількості, асортименту і якості у відповідності з попитом.

При формуванні асортименту товарів для кожного торгового підприємства необхідно керуватись загальними принципами, а саме:

плановість;

систематичність;

економічність;

А також функціонально-галузевими принципами:

відповідність асортименту попиту контингенту покупців, що обслуговуються;

ув'язка асортименту товарів даного підприємства з асортиментом найближче розташованих магазинів;

забезпечення повноти і стійкості асортименту.

Електротовари належать до непродовольчих товарів, а отже чинники формування їх споживчих властивостей є характерними для непродовольчих товарів взагалі. На відміну від продовольчих непродовольчі товари мають ряд істотних особливостей.

По-перше, використання непродовольчих товарів при всьому їх різноманітті не може задовольнити потребу людини в продуктах харчування. Деякі з цих товарів лише полегшують приготування їжі і сприяють збереженню і поліпшенню споживчих поживних властивостей продуктів харчування.

По-друге, за допомогою непродовольчих товарів людина має можливість задовольняти свої потреби в різних сферах діяльність (культурна, духовні, в захисті від шкідливого впливу навколишнього середовища, інформаційна, в благоустрої побуту і житла і ін.).

По-третє, непродовольчі товари можна використати тривалий термін, здійснювати їх відновний ремонт, модернізувати в процесі експлуатації.

Деякі групи споживчих товарів по асортименту співпадають з товарами виробничо-технічного призначення. Зростаючі потреби людей, підвищення їх культурного рівня, вплив науково-технічного прогресу, збільшення попиту на товари з новими споживчими властивостями і конкуренція на ринку примушують виробників постійно розробляти і налагоджувати випуск нових товарів з унікальними властивостями.

При оцінюванні якості товарів крім споживчих властивостей враховують також показники технологічності, вдосконалення виконання основної і допоміжних функцій, універсальності, безвідмовності, ремонтопридатності, збереженості, стандартизація і уніфікація, транспортабельності, патентно-правові властивості, інформаційної виразності, раціональності форми, захищеності від підробки, цілісність композиції, хімічної стійкості і стабільності, біологічні, показники економічності і ін. Споживчі властивості товарів характеризуються рядом показників. Наприклад, фізичні властивості електропобутових товарів можна описати показниками щільності, об'ємної маси і маси виробу загалом; механічні - деформацією, міцністю і твердістю; термічні - теплоємністю, термічним розширенням, теплопровідністю, термічною стійкістю, вогнестійкістю і ін.; оптичні - відображенням, пропущенням, поглинанням, кольором і ін.; акустичні - висотою, силою, тембром, ступенем провідності і поглинання звуку; електричні - електропровідністю, електричним питомим опором, електричною міцністю і ін.; сорбційні - адсорбцією і проникністю; біологічні - стійкістю до дії мікроорганізмів, комах, гризунів і т.д.

Формування асортименту товарів в роздрібних торгових підприємствах - складний процес, що базується на урахуванні дії багатьох чинників. Ці чинники можна поділити на загальні (що не залежать від конкретних умов роботи того або іншого торгового підприємства) і специфічні (що відображають конкретні умови роботи даного торгового підприємства). До загальних чинників відносяться купівельний попит і виробництво товарів.

До специфічних чинників, що впливають на побудову асортименту товарів в кожному конкретному магазині, відносяться тип і розмір магазину, його технічна оснащеність, умови товаропостачання (передусім наявність стабільних джерел), чисельність і склад населення, що обслуговується, транспортні умови (наявність доріг з твердим покриттям, зупинок громадського транспорту і т.д.), наявність інших роздрібних торгових підприємств в зоні діяльності даного магазину.

Купівельний попит виступає як основний чинник, що впливає на формування асортименту, яке направлене на максимальне задоволення попиту населення і разом з тим на активний вплив на розширення попиту. Формування асортименту і купівельний попит в своєму розвитку взаємопов'язані. Істотні зміни в попиті повинні супроводжуватися змінами в сформованому асортименті.

На попит мають також вплив наступні чинники соціального та економічного характеру:

розміри грошових прибутків населення, його чисельність, соціальний, професійний і статево-віковий склад;

рівень роздрібних цін і їх співвідношень;

географічні і кліматичні особливості мешкання населення;

національні та історичні особливості праці і побуту даного району та ін.

Більшість перерахованих чинників попиту може бути враховано при формуванні асортименту товарів, оскільки багато які з них мають конкретне числове вираження і є постійно діючими для певного району. Їх можна розглядати як елементи, що визначають силу впливу попиту на формування асортименту.

При формуванні асортименту необхідно також враховувати характер попиту, що пред'являється. Розрізнюють попит стійкий, альтернативний та імпульсний.

Стійкий, або твердо сформований попит, пред'являється па певний товар і не допускає його заміни яким-небудь іншим, навіть однорідним товаром.

Альтернативний (нестійкий) попит формується остаточно в магазині в процесі безпосереднього ознайомлення покупців з товаром і його особливостями. Альтернативний попит допускає взаємозамінність товарів в межах групи, підгрупи або різновидів товарів.

Імпульсний попит виникає безпосередньо в торговому підприємстві під впливом реклами, викладення товарів, пропозицій продавця. Це попит частіше за все на маловідомі або невідомі товари. Імпульсний попит часто викликається наявністю в магазинах новинок в товарному асортименті.

Попит на електротовари в магазині "Троянда" можна назвати альтернативним (можливе остаточне формування попиту в магазині в процесі безпосереднього ознайомлення покупців з товаром), а також імпульсивним, тобто виникає безпосередньо в торговому підприємстві під впливом реклами, викладення товарів, пропозицій продавця.

Істотним чинником формування асортименту є ціна товару. Покупець частіше за все обов'язково визначає для себе граничну ціну або діапазон цін, в межах якого він має намір сплатити за покупку. Тому одним з критеріїв раціональної побудови асортименту товарів в магазині "Троянда" служить забезпечення правильного поєднання товарів з різною вартістю.

Нарівні з купівельним попитом, як основний чинник, що впливає на формування асортименту, виступає виробництво товарів.

Побутові електротовари в нашому житті мають велике значення, бо заощаджують наш час та значно знижують навантаження за виконання таких процесів, як прання білизни, прибирання приміщень, приготування їжі тощо.

Сьогодні на ринку побутової техніки і електроніки відбувається переоцінка цінностей. У 1994 - 1997 pp. на ринку добре реалізувалась аудіо - і відеотехніка, а зараз на перший план виходить електропобутова техніка. Фірми, які традиційно здійснювали торгівлю аудіо - і відеотехнікою, включають до свого асортименту холодильники і морозильники, пральні машини, електричні плити та малу побутову електротехніку: пилососи, міксери, кавоварки, кухонні комбайни тощо.

Підприємства України виробляють різноманітні електропобутові машини та прилади широкого призначення.

Конкурентоспроможні побутові холодильники та морозильники створюють Донецьке акціонерне об'єднання "Норд", Дніпропетровський машинобудівний завод та Васильківський завод холодильників (Київська обл.). Побутові пральні машини виробляють: Київське авіаційне виробниче об'єднання "Либідь", Харківський завод "Електроважмаш" ("Харків'янка"), Маріупольский завод "Електропобутприлад" ("Донбас"), Донецьке ВО "Точмаш" ("Дончанка", СМ-2), Кіровоградське виробниче об'єднання "Червона зірка" ("Зірочка"), Одеське виробниче об'єднання "Пресмаш" ("Мрія"-1,5), Сумське виробниче об'єднання ("Мрія"-1,5).

Високі споживчі властивості мають побутові пилососи "Ракета" виробництва Дніпропетровського агрегатного заводу, "Вітязь" Харківського заводу "Електроважмаш", та "Міні" ПР-02 Київської фірми "Рем-Маркетинг".

У широкому асортименті виробляють електроустановчі вироби, електроосвітлювальну арматуру та джерела світла підприємства Львова, Полтави, електронагрівальні прилади (праски, плити та ін.) підприємства Києва, Запоріжжя, Сум, Харкова.

Ринок побутових електротоварів України поповнюється за рахунок надходження товарів із Росії (холодильників "Саратов", "Мир", "Ладога", "Садко", "Бирюса", "Ока", пральних машин "Чайка-3", "Урал-373 4M", "Ока", "Сибір-Сі", "Малютка", пилососів "Буран-5", "Циклон", "Електросила", "Вихрь", "Спутник"; швейних машин "Чайка"); з Білорусі (холодильників "Атлант"), з Латвії (кухонних машин "Страуме", холодильників "Снайге"); з Молдови (пральних машин "Ауріка", холодильників "Кодри").

Комерційні структури для населення України закуповують різноманітні електропобутові прилади та машини в провідних фірмах Німеччини, Японії, США, Італії, Франції та інших країн.

Електротовари, представлені на ринку України, класифікують за такими ознаками: призначення, тип захисту від ураження електричним струмом, ступінь захисту від вологи, умови експлуатації, режим роботи, кліматичне виконання, категорії розміщення.

Промисловість України виробляє близько ста найменувань електропобутових машин та приладів, тоді як у високорозвинених промислово країнах (США, Німеччина, Японія, Англія, Франція) виробляють понад 400 видів побутової техніки.

Аналіз стану виробництва найважливіших видів побутової техніки в Україні показує:

1) позитивну динаміку за період 1970-1990 років - високі темпи зростання виробництва всіх асортиментних груп електропобутових виробів (наприклад, випуск пилососів збільшився в понад 3 рази; прасок - майже в 2 рази);

2) від'ємну динаміку за період 1990-1999 років - високі темпи зниження виробництва (наприклад, обсяг випуску пилососів, міксерів, чайників, соковижималок, м'ясорубок зменшився в понад 10 разів; кавоварок і вентиляторів - у 50 разів; кавомолок - у 60 разів, а фенів - майже в 90 разів). Різке зниження обсягів виробництва в основному пояснюється низьким рівнем купівельної спроможності населення; невисокою конкурентоспроможністю вітчизняної побутової техніки порівняно з аналогічною імпортною продукцією.

Слід сказати, що в 1999 році порівняно с 1998, збільшилося виробництво пилососів, прасок, м'ясорубок, кавоварок, духовок, що позначилось і на структурі реалізації, бо споживчий ринок поповнився українськими товарами. Така тенденція збереглась і в 2000 році.

Побутові холодильники в Україні виробляють Донецьке AT "Норд", Дніпропетровський і Васильківський заводи.

Донецьке AT "Норд" виробляє 16 моделей побутових холодильників об'ємом від 100 до 560 дм3 і дві моделі побутових морозильників на 100 і 200 дм3. Для AT "Норд" характерним є високий ступінь концентрації виробництва (самостійно виготовляє до 90 % комплектуючих), постійне прагнення до модернізації моделей, які виробляються, без зниження обсягів виробництва.

Пральні машини типу СМ-1, СМР-1,5 та СМР-2 виробляють заводи побутової техніки Маріуполя ("Донбас", "Десна"), Донецька ("Дончанка"), Харкова ("Харків'янка"), Кіровограду ("Зірка"), Мелітополя ("Таврія"), Львова ("Карпати"). Із 1998 p. AT "Норд" освоїло виробництво автоматичної пральної машини з 18 програмами обробки білизни.

Основними виробниками побутових пилососів в Україні є Дніпропетровський агрегатний завод (модель "Ракета", біля 70 % вітчизняного обсягу виробництва), а також заводи побутової техніки Києва, Запоріжжя, Донецька, Харкова.

Незначна стабілізація обсягів виробництва побутової техніки, збіднення основної маси населення України, призводить до старіння парку побутової техніки, яка знаходиться в населення і, як наслідок, - фізичного виходу з експлуатації холодильників, пральних і швейних машин, електропилососів тощо.

Особливо слід відзначити втрату державної монополії на виробництво і торгівлю електропобутовою технікою. Роздержавлення визначило сьогоднішній стан ринку, на якому утвердились товари практично всіх провідних світових виробників, при цьому імпортний сегмент ринку продовжує розширюватись і витискає українських виробників.

Паралельно зі зниженням купівельної спроможності основної маси населення в Україні, починаючи з 1992-1994 років, почав формуватися клас спроможних покупців та високооплачуваних найманих робітників, які і є основними споживачами якісної побутової техніки імпортного виробництва. За даними Державного комітету статистики України в 1996-1999 роках експорт побутових холодильників і пральних машин, порівняно з 1994-1995 роками, скоротився в 5-6 разів, а імпорт збільшився в 3,5-4 рази. Зниження експорту зумовлено невисокою конкурентоспроможністю вітчизняних електротоварів на світовому ринку. Тому традиційні ринки збуту в країнах СНД активно займаються налагодженням торговельних зв'язків з виробниками.

Віддзеркаленням економічної акції на ринку побутової техніки є ціни на товари. Індекси оптових цін на деякі побутові товари і середньомісячна заробітна плата, за даними Держкомстату України, показують, що в 1999 році, порівняно з 1995, купівельна спроможність населення зменшилась на холодильники в 3,2 рази, пральні машини - у 5,2 рази, електропилососи - у 3,8 рази. Зважаючи на високі темпи інфляції (понад 28 %) та практично незмінну середню заробітну плату на 2000-2001 роки ситуація не змінилась.

Імпортом електропобутової техніки в Україні займаються понад 150 великих і середніх фірм. Проте з урахуванням усіх малих фірм-імпортерів, які не проводять масштабних рекламних кампаній і не беруть участі у виставках, загальна кількість імпортерів побутової електротехніки збільшиться як мінімум втричі. Тобто майже 500 фірм (1,5 % суб'єктів економічної діяльності) в Україні ввозять побутову техніку. Близько 70 % фірм пропонують новий асортимент побутової техніки,20 % фірм спеціалізуються на великій побутовій техніці, а 10 % пропонують тільки малу побутову техніку.

Нині на ринку побутової техніки України представлено близько 200 моделей побутових холодильників і морозильників, пральних машин і понад 300 найменувань малої побутової техніки. Частка вітчизняних моделей складає близько 10 % представленого на ринку модельного ряду як великої, так і відносно малої побутової техніки. Відповідно до оцінок фахівців AT "Бізнес" розподіл обсягів продажу на українських ринках великої побутової техніки характеризується такими даними (у % до загального обсягу): "Арістон Індезіт" - 40 %, "Зануссі" - 12 %, "Ровента" - 10 %, "Ардо" - 12 %, "Бош", "Сіменс" - 5 %, "Електролюкс" - 2 %, інші - 18 %. Оцінити сегментацію ринку малої побутової техніки досить важко через складність асортименту. Необхідно відзначити, що товари для середнього класу в даний момент представлені торговельними марками "Тефаль", "Молінекс", "Ровента", "Бош", "Сіменс" "Філіпс", "Браун" та ін. Товари, що розраховані на менш заможного покупця, представлені торговельними марками "Уніт" (Австрія), "Меліса" (Швеція), "Северин" (Німеччина).

Порівняно з 1995-1997 рр., коли обсяги продажу імпортної техніки збільшились на 150-170 %, в 1998 - 1999 роках настало насичення даного сегменту ринку і ймовірність продажу, за оцінками прогнозистів AT "Бізнес" збільшиться на 15-20 %. За збереження нинішніх темпів спаду виробництва вітчизняної техніки і деякого підвищення доходів населення, у найближчу перспективу на 5-7 % збільшиться сегмент імпортних товарів, в першу чергу за рахунок недорогих моделей.

Насиченість ринку електротоварів залежить від імпорту, але в основному все ж таки від вітчизняних виробників, у тому числі регіональних.

На формування торгового асортименту впливає також тип магазину і зона його діяльності. Тип торгового підприємства, що характеризується асортиментним профілем і його торговою площею, визначає напрям у формуванні асортименту.

Формування асортименту не можна вести відірвано від зони діяльності торгових підприємств, в залежності від якої вони поділяються:

на підприємства, що обслуговують житлову зону в межах пішохідної доступності. В містах пішохідна доступність прийнята в радіусі 0,5 км, в сільській місцевості - 2 км;

на підприємства, що обслуговують місто і сільський район загалом або його великі складові частини в межах загальноміської транспортної доступності.

Економічно обґрунтована і встановлена для магазинів номенклатура товарів впливає, в кінцевому результаті, позитивним чином на економічні показники торгово-господарської діяльності підприємств. Широта асортименту товарів, закладена в номенклатуру, створює нормальні умови для організації товаропостачання і виконання запланованих показників товарообігу, сприяє тим самим підвищенню середньої вартості покупки, зростанню об'єму товарообігу з 1 м2 площі торгового залу. Закладені в номенклатуру правильні співвідношення між товарами високої і низької оборотності приводять до підтримки оптимального рівня середніх товарних запасів. Крім того, при розрахунках для магазинів рівня витрат обігу в процесі формування асортименту можна досягнути і запланованого рівня рентабельності шляхом правильного поєднання в асортименті товарів з високими і низькими торговими знижками.

Формування асортименту товарів в магазинах з урахуванням перерахованих вище основних чинників дозволяє забезпечити задоволення купівельного попиту, підвищення економічної ефективності підприємства і рівня торгового обслуговування населення.

2.3 Процес формування асортименту на підприємстві

Від складу і своєчасного оновлення асортименту товарів в магазинах в значній мірі залежать ступінь задоволення попиту, витрати споживання населення, пов'язані з купівлею товарів, кількісні і якісні показники господарської діяльності роздрібних торгових підприємств. Відсутність в магазинах окремих товарів, їх вузький, нестабільний або не відповідний запитам покупців асортимент породжують незадоволений попит, збільшують витрати часу населення на пошук потрібних товарів, негативно позначаються на економічній ефективності підприємства. Тому при формуванні асортименту товарів в роздрібній торговій мережі найважливішою вимогою є максимальне задоволення попиту покупців при найменших витратах часу на здійснення покупки і забезпечення ефективної роботи торгових підприємств.

Процес формування асортименту товарів в магазинах складається з трьох етапів.

На першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів в магазині (тим самим визначається його асортиментний профіль). Дана робота проводиться на основі маркетингових досліджень в області цільового ринку. В залежності від цього будуть визначені місце і роль магазину в загальній системі торгового обслуговування населення міста, району і т.п.

На другому етапі формування асортименту проводяться розрахунки структури групового асортименту, тобто визначаються кількісні співвідношення окремих груп товарів. Структура групового асортименту встановлюється з урахуванням торгової площі магазина, його розміщення та інших чинників.

На третьому, заключному етапі визначається внутрішньогруповий (розгорнений) асортимент, тобто здійснюється підбір конкретних різновидів товарів в межах кожної групи. Це найбільш відповідальний етап, оскільки весь процес перетворення виробничого асортименту на торговий по ланках руху товарів завершується в останній ланці - магазині, і від того, наскільки правильно сформований тут асортимент товарів, в кінцевому результаті залежить задоволення попиту покупців цільового ринку.

На заключному етапі формування асортименту ведеться з урахуванням очікуваних змін в попиті населення, наявних торгових і складських площ, запланованих показників товарообігу, контингенту покупців, що обслуговуються та інших чинників, перерахованих вище.

Деякі особливості є при підборі товарів для роздрібної торгової мережі. Тут необхідно враховувати не тільки місце торгівлі, склад покупців, сезонність і т.д., але й функціональне призначення роздрібної торгової мережі.

В універмагах (як аналізований магазин "Троянда") асортимент товарів рекомендується будувати за споживчими комплексами. При цьому можуть бути передбачені наступні споживчі комплекси: "Товари для чоловіків", "Товари для жінок", "Товари для дітей", "Косметика і засоби гігієни", "Сувеніри, годинники, ювелірні вироби", "Товари для дозвілля", "Товари для письма і навчання", "Товари для шиття і рукоділля", "Товари для дому".

Споживчі комплекси діляться на мікрокомплекси. Наприклад, в комплексі "Товари для жінок" виділяються мікрокомплекси "Одяг", "Головні убори", "Білизна", "Панчішно-шкарпеткові вироби", "Предмети жіночого туалету", "Взуття" та ін.

До складу кожного мікрокомплексу входять товари певних найменувань, які, в свою чергу, діляться на різновиди.

Таким чином, при побудові асортименту товарів в магазинах, що торгують непродовольчими товарами, виходять з розподілу всієї номенклатури товарів на комплекси, мікрокомплекси і найменування. При цьому кожне найменування може бути представлене різною кількістю його різновидів в залежності від глибини асортименту товарів.

Оскільки ми аналізуємо процес формування асортименту на електропобутові в магазині "Троянда", то для цього відділу можна говорити про найменування товарів, розподіл на комплекси та мікрокомплекси відбувається у межах всього магазину.

Інструментом регулювання асортименту товарів в магазинах служить асортиментний перелік товарів. Його рекомендується встановлювати для кожного конкретного магазину з урахуванням його типу, розміру торгової площі, місця розташування та інших чинників. Наявність таких переліків дозволяє не тільки раціонально регулювати асортимент товарів, але й систематично контролювати його повноту і стабільність.

Повнота асортименту - це відповідність фактичної наявності товарів па торговому підприємстві розробленому асортиментному переліку.

Під стійкістю (стабільністю) асортименту товарів потрібно розуміти безперебійну наявність в продажу товарів, передбачених асортиментним переліком магазину.

Повнота і стійкість асортименту роздрібних торгових підприємств визначаються за допомогою показників, що іменуються коефіцієнтами повноти і стійкості (стабільності) асортименту.

Коефіцієнт повноти асортименту розраховують шляхом відношення фактичної кількості різновидів товарів, що є в продажу, до кількості різновидів товарів, передбачених асортиментним переліком магазину [17, 173]:

Кп = Рф / Рн,

де Кп - коефіцієнт повноти асортименту магазину на конкретну дату;

Рф - фактична кількість різновидів товарів на момент перевірки;

Рн - кількість різновидів товарів, передбачена асортиментним переліком (нормативом).

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены