Размещено на http://www.allbest.ru/

16

Размещено на http://www.allbest.ru/

Маркетинг у сфері послуг та некомерційний маркетинг

Зміст

1. Маркетинг у сфері послуг та некомерційний маркетинг

Завдання 2

Реклама антидепресанту „Лівія”

Список використаної літератури

1. Маркетинг у сфері послуг та некомерційний маркетинг

Основні особливості послуг як об'єкта маркетингової діяльності.

Це будь-який захід чи вигода, що одна сторона пропонує інший і які невловимі і не призводять до заволодіння чим-небудь. Матеріальні послуги зв'язані з товаром у його матеріальному виді, тоді як матеріальні послуги не зв'язані з товаром. послуга об'єкт маркетинговий діяльність

Послуги мають чотири основні якості:

невідчутність не можна транспортувати, зберігати, упаковувати чи вивчати до покупки.

послуги не можна зберігати з метою наступної реалізації.

невіддільність від джерел означає, що контакт зі споживачами, невід'ємна частина надання багатьох видів послуг.

Мінливість якості обумовлена тим, що надання послуг поки слабко механізоване й автоматизоване.

Якість послуг багато в чому залежить від кваліфікації працівника. Зміни якості можуть викликатися настроєм фахівця чи не здатністю клієнта чітко викласти свої потреби в послугах.

Послуги різноманітні і різнорідні, у силу чого ринок послуг розпадається на більш вузькі складені ринки. У послуги звичайно включають:

- транспорт,

- зв'язок ,

- торгівлю,

- матеріально-технічне постачання,

- побутові, житлові і комунальні послуги,

- фінанси,

- науку,

- охорону здоров'я,

- фізкультуру і спорт,

- культуру і мистецтво,

- інформаційно-консультаційні, юридичні, біржові і посередницькі послуги,

- операції з нерухомістю,

- оренду устаткування (лізинг),

- послуги по вивченню ринку, організації маркетингової діяльності, контролю за якістю,

сервіс після продажу і ін.

Загальне, що поєднує різні види трудової діяльності по наданню послуг-це виробництво таких споживчих вартостей, що переважно не здобувають упредметненої форми ( хоча маються виключення як, наприклад, програми для ЕОМ).

Специфіка послуг, як товарів полягає в наступному.

Вони провадяться і споживаються в основному одночасно і не підлягають збереженню. Послуги звичайно базуються на прямих контактах між виробниками і споживачами. Тому в торгівлі відбувається відокремлення послуг від упредметнених товарів.

Торгівля послуг взаємозалежна з торгівлею товарами і впливає на неї. Успіх товару на конкурентному ринку багато в чому залежить від якості і кількості послуг, приваблюваних для створення, виробництва, продажу і споживання.

Сфера внутрішньонаціональних послуг звичайно більше захищається державою від іноземної конкуренції, чим сфера матеріального виробництва. Більш того, транспорт, зв'язок, утворення, охорона здоров'я і т.д. знаходяться в більшому ступені у власності держави чи строго контролюються їм.

Далеко не усі види послуг придатні для залучення в зовнішню торгівлю, наприклад комунальні і побутові.

Послуги розрізняються по мотивах їхнього придбання. Наприклад, послуги можуть бути особистими і діловими. Послуги істотно розрізняються по відчутності. Для нематеріальних послуг діяльність може оцінюватися тільки після їхнього виконання. Матеріальні послуги, обумовлені орендою й експлуатацією товарів, зв'язані з реальним об'єктом і носять більш відчутний характер.

Індустріалізація послуг зв'язана з м'якими і твердими технологіями. М'які технології - це індивідуальні послуги по заздалегідь запланованих комплексах, реалізованим за участю людей. Наприклад продаж туристичними фірмами заздалегідь спланованих і підготовлених турів. Тверді технології зв'язані з повною заміною людей устаткуванням. Гібридні технології сполучать елементи твердих і м'яких технологій. Для доповнення базових послуг часто використовуються периферійні. Наприклад, готель пропонує не тільки кімнати, але і систему бронювання номерів, розваги і відпочинок.

Послуги не можна зберігати, тому використовуються методи узгодження попиту та пропозиції:

1) пропонуються аналогічні послуги споживчим сегментам різною структурою попиту;

2) реалізуються нові послуги, що врівноважують коливання попиту на існуючий асортимент послуг;

3) виявляються додаткові послуги в періоди відсутності максимального попиту;

4) розробляються нові послуги, на які не позначаються наявні обмеження по можливостях;

5) персонал навчається сполученню функцій, наймаються тимчасові співробітники в період піка попиту;

6) споживачі інформуються про використання послуг. Їм пропонуються зниження цін і інші пільги в період низького попиту.

У багатьох видах обслуговування споживачі бачать тільки результат роботи, тому клієнтам потрібно пояснювати, яка складність і трудомісткість обслуговування.

При встановленні цін необхідно прийняти рішення:

а) чи встановлювати ціну на основі загальноприйнятого прейскуранта, чи знаючи, скільки коштує час роботи, визначати її після ремонту;

б) визначати окремо ціни на аналіз проблеми, чи діагностику й обслуговування;

в) чи належна ціна мінятися в залежності від того, що обслуговування здійснюється фахівцями різної кваліфікації;

г) що включати в базове обслуговування при встановленні стандартних цін.

Невловимий характер послуг утрудняє їхнє просування на ринок. Існує три основних підходи до просування послуг:

1) створення матеріального представлення послуги (наприклад , кредитна картка сама по собі не є фінансовою послугою, але виступає в якості її об'єкта);

2) формування асоціативного зв'язку послуги з відчутним об'єктом, наприклад: «ваші гроші в гарних руках, коли ви користуєтесь послугами нашого банку»;

3) упор на взаємини між продавцем послуги і її користувачем і відхід від самої невідчутності, т. е., по суті, продаж компетентності і кваліфікації персоналу.

У відносинах між виробником - споживачем у сфері послуг важлива роль міжособистісного спілкування. Це підтверджується численними дослідженнями, коли незмінно з'ясовувалося, що в сфері послуг потрібно більше особистісної участі персоналу, контактів і одержання інформації від споживачів, чи це необхідно при реалізації товарів.

В даний час частка послуг у світовому валовому продукті перевищила 50% і продовжує рости. В економіці розвитих країн послуги складають понад 70-80% ВВП. Найбільше динамічно розвиваються розробка програмного забезпечення комп'ютерів і навчання роботі на них, управлінське консультування, інжиніринг і оренда устаткування. Найбільші у світі промислові компанії, починаючи з першої половини 1990-х років, велику частину прибутків одержували від надання послуг.

Ріст міжнародної і внутрішньої торгівлі послугами, її диверсифікованість і наростання конкуренції в сфері послуг підсилюють потребу в її регулюванні й узгодженні.

Проводиться це на основі двосторонніх міждержавних угод і багатобічного регулювання. Важливою формою є регулювання торгівлі послугами в рамках міжнародних організацій.

Підготовка угод за даними питанням займаються спеціалізовані міжурядові організації, такі як організація міжнародної громадянської авіації, Міжнародна морська організація. Всесвітня туристична організація й ін., а так само міжнародні торгово-економічні організації широкого профілю: ГАТТ, ЮНКТАД, ОЕСР.

З погляду класичної економічної теорії людську діяльність можна розділити на дві великі сфери: комерційну і некомерційну.

У першій функціонують підприємства (фірми, компанії) різних форм власності і напрямків діяльності, а також фізичні особи з метою досягнення економічного ефекту, що найчастіше виражається у виді прибутку (комерційні суб'єкти).

Діяльність у другій сфері здійснюють некомерційні утворення і фізичні особи (некомерційні суб'єкти) з метою досягнення визначеного соціального ефекту. Ця сфера охоплює такі найважливіші області людської діяльності, як державна влада і керування, оборона і безпека, охорона здоров'я, утворення, релігія, наука, культура, добродійність, спорт і т.д.

Усі некомерційні суб'єкти можна розділити на три види.

1. Державні некомерційні суб'єкти (органи державної, законодавчої, виконавчої і судової влади федерального рівня; місцеві органи державної влади і керування; держбюджетні підприємства й організації охорони здоров'я, науки і культури; державні силові структури і т.д.).

2. Недержавні некомерційні суб'єкти (політичні партії і рухи; профспілкові організації; некомерційні благодійні фонди і різні асоціації; релігійні конфесії і т.д.).

3. Фізичні особи, що займаються некомерційною діяльністю (незалежні політики, учені, діячі мистецтва і культури, місіонери і т.д.).

Некомерційний маркетинг являє собою діяльність некомерційних суб'єктів у конкурентному середовищі, засновану на принципах класичного маркетингу. Ціль некомерційної діяльності -- це досягнення соціального ефекту, а некомерційного маркетингу -- максимізація цього ефекту при раціональному використанні необхідних обмежених ресурсів суспільства.

Соціальний ефект -- це результат діяльності некомерційного суб'єкта, спрямований на благо суспільства в цілому чи окремих групах населення, не зв'язаний з одержанням прибутку.

У різних областях некомерційної діяльності соціальний ефект виявляється по різному. Так, наприклад, передвиборна діяльність політичних партій і рухів спрямована на одержання визначеної кількості голосів виборців за висунутих ними кандидатів. Соціальний ефект у цьому випадку проявиться в перемозі на виборах кандидата, що виражає інтереси виборців.

Соціальний ефект, з погляду некомерційного маркетингу, служить своєрідним аналогом економічного ефекту в традиційному, класичному маркетингу. Так само, як комерційна фірма не може існувати і розвиватися, не заробляючи прибуток, не може існувати і розвиватися некомерційний суб'єкт, що не досягає соціального ефекту в результаті своєї діяльності.

Соціальний ефект, що досягається некомерційним суб'єктом, може бути великим чи більш-менш значимим для суспільства. У залежності від цього діяльність некомерційного суб'єкта повинна в більшому чи меншому ступені фінансуватися і стимулюватися з державного бюджету, спонсорами, меценатами й іншими. Некомерційні організації можуть здійснювати підприємницьку діяльність лише остільки, оскільки це служить досягненню цілей, заради яких вони створені. У цьому визначенні для нас особливий інтерес представляє абзац, що допускає здійснення некомерційними організаціями підприємницької (комерційної) діяльності.

Дійсно, поряд з виконанням своїх основних, некомерційних функцій, органи федеральної і місцевої виконавчої влади, недержавні фонди й об'єднання створюють самостійні чи спільні підприємницькі структури; релігійні конфесії реалізують на комерційній основі відповідну літературу і предмети атрибутики; діячі науки і мистецтва -- свої добутки, що представляють предмет інтелектуальної власності і т.д.

Таким чином, діяльність некомерційних суб'єктів у переважній більшості випадків включає дві складові: некомерційну і комерційну. Причому, превалює некомерційна діяльність, а комерційна покликана лише її забезпечувати і розвивати. Тобто, у кінцевому рахунку, комерційна складова повинна бути націлена одночасно як на економічний, так і на соціальний ефект діяльності суб'єкта. При цьому економічний ефект безпосередньо впливає на стан внутрішнього середовища некомерційного суб'єкта і побічно -- на створення соціального ефекту. Соціальний ефект, що є головним результатом діяльності некомерційного суб'єкта, завжди націлений на зовнішнє середовище, сприяючи рішенню проблем суспільства в цілому чи окремих групах населення (наприклад, результати діяльності фонду “Антиснід”, організації Green Peace і т.д.).

На сьогоднішній день існує досить велика закордонна і вітчизняна література, що має відношення до некомерційного маркетингу. Наприклад, такі роботи, як Kotler P. and Andersen A. R. Strategic Marketing For Non-Profit Organizations; Kinnel M. and Mac Dougall J. Marketing In The Not-For-Profit Sector; Панкрушин А. П. Маркетинг освітніх послуг у вищому і додатковому утворенні; Шинків В. С., Крилов В. И. Маркетинговий підхід у системі керування містом; Мудряченко М. Ф. Значення маркетингу в сфері економічної діяльності військової ланки й ін. Як правило -- це роботи, що представляють собою локальні прикладні дослідження в області окремих напрямків некомерційної діяльності чи діяльності окремих різновидів некомерційних суб'єктів.

У 1998 р. була спроба розробити цілісну концепцію некомерційного маркетингу, що містить систему поглядів на теорію і методологію некомерційного маркетингу, засновану на адаптації таких ринкових категорій, як “обмін”, “продукт”, “попит”, “пропозиція”, “ціна” і т.д. до сфери некомерційної діяльності. Ця концепція справедлива для всіх можливих некомерційних суб'єктів і будь-яких областей некомерційної діяльності.

Якщо говорити про маркетинг некомерційних суб'єктів, його можна схематично представити в такий спосіб (див. рис.1)

Размещено на http://www.allbest.ru/

16

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1 Схема маркетингу некомерційних суб?єктів

Можна помилково провести повну аналогію між поняттями “некомерційний маркетинг” і “маркетинг некомерційних суб'єктів”. У дійсності подібність між ними -- чисто термінологічна. В істоті ж цих понять криється дуже значне розходження.

Концепція некомерційного маркетингу містить систему поглядів на його теорію і методологію, адаптує основні ринкові категорії і маркетингові поняття до специфічних особливостей некомерційної складової маркетингової діяльності некомерційних суб'єктів. Іншими словами, некомерційний маркетинг -- це некомерційна складова маркетингу некомерційних суб'єктів. Його концепція не торкається взаємозалежності і взаємозв'язків некомерційної і комерційної діяльності, некомерційного і комерційного маркетингу.

В даний час на перший план виступає проблема симбіозу некомерційної і комерційної складових як діяльності некомерційних суб'єктів, так і їхнього маркетингу. Вона зв'язана з актуальними питаннями, що назріли в російському суспільстві: “Як повинні витрачатися державні кошти, щоб приносити максимальну користь суспільству? У якім співвідношенні повинна здійснюватися некомерційна і комерційна діяльність державних і недержавних некомерційних суб'єктів, щоб досягати максимального соціального ефекту? Як при цьому найбільше раціонально витрачати обмежені ресурси суспільства? Як процедури й інструменти маркетингу можуть допомогти в рішенні цих задач?”.

В основі досягнення максимального соціального ефекту діяльності некомерційних суб'єктів лежить концепція маркетингу некомерційних суб'єктів. А суспільство, що фінансує і стимулює функціонування і розвиток більшості некомерційних суб'єктів, із всією очевидністю, вправі на нього розраховувати.

Завдання 2

Товар - це продукт праці, вироблений з метою продажу, засіб задоволення потреб, що пропонується для обміну.

Товарний знак - логотип - коротке графічне зображення, буква, слово, їх поєднання чи знак, виконаний в оригінальному стилі та дозволяючий ідентифікувати виробника.

Товари тривалого використання - це товари, що витримують багаторазове використання.

Товари короткотермінового використання - це товари, споживані за один чи кілька циклів користування.

Товари особливого попиту - це товари з унікальними характеристиками або окремі марочні товари.

Товари пасивного попиту - товари, їх споживач не знав або не знає, але як правило не задумується, чи варто їх купувати.

Послуга - це будь-який захід чи вигода, що одна сторона пропонує інший і які невловимі і не призводять до заволодіння чим-небудь. Матеріальні послуги зв'язані з товаром у його матеріальному виді, тоді як матеріальні послуги не зв'язані з товаром.

Реклама антидепресанту „Лівія”

Анкета:

1 Ваш вік:

- до 20 років,

- 20-30,

- 30-45,

- більше 45 років.

2 Як ви оцінюєте загальний стан свого здоров?я?

- незадовільний,

- задовільний,

- добрий,

- чудовий.

3 Як часто у вас бувають перепади настрою?

ніколи________________________дуже часто

4 Чи почуваєте ви себе успішною людиною?

- так,

- ні.

5 Чи помічали ви, що останнім часом вас дратує дуже багато речей?

- так,

- ні.

6 Як швидко ви стомлюєтесь?

- дуже швидко,

- як звичайно,

- менше, ніж звичайно.

7 Чи мучить вас незрозуміле почуття провини?

- так,

- ні.

8 Чи можете ви сказати, що страждаєте на депресію?

- так,

- ні.

9 Які методи ви використовуєте, щоб боротися з поганим настроєм та депресією?

- ніяких,

- більше працюю,

- читаю книжки,

- спілкуюсь з друзями,

- вживаю антидепресанти.

10 Які антидепресанти ви знаєте?

____________

11 Чи відомо вам, що антидепресант „Лівія” виготовляється на основі рослинної сировини?

- так,

- ні.

12 Чи відомо вам, що антидепресант „Лівія” не має побічних ефектів?

- так,

- ні.

13 Ваш тип темпераменту?

- сангвінік,

- флегматик,

- холерик,

- меланхолік.

14 Яку ціну ви готові заплатити за гарне самопочуття?

- до 15 грн,

- 15-25,

- 25-40,

- більше 40.

Размещено на http://www.allbest.ru/

16

Размещено на http://www.allbest.ru/

Список використаної літератури

1. Аникеев С. Н. Методика разработки плана маркетинга: практическое руководство -- М.: Фолиум, 1996-100с

2. Ансофф И. Стратегическое управление, -- М., 1991.

3. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента. -- М.: ЮНИТИ, 1997.

4. Гершкова Й. Н. Маркетинг и международное коммерческое дело -- М.:Внешторгиздат, 1990.

5. Голубков Е. П. Маркетинговые исследования : теория, методология, практика -- М.: Финпресс, 1998.

6. Завгородная А. В. Маркетинг: методы и процедуры -- Л.: ЛФЗИ.1990.

7. П. С. Маркетинг в малом и среднем бизнесе -- М.,1992.

8. Савельеєв Є. В. Дяченко В. П. и др. Маркетинг і стратегія конкуренції. Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей -- К.: НМК ВО, 1993.

Размещено на Allbest.ru