Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

І. СУТНІСТЬ БІЗНЕС-ПЛАНУ

ІІ. СТРУКТУРА БІЗНЕС-ПЛАНУ

ІІ.1 Можливості фірми

ІІ.2Види товарів (послуг)

ІІ.3 Ринки збуту товарів (послуг)

ІІ.4 Конкуренція на ринках збуту

ІІ.5 План маркетингу

ІІ.6 План виробництва

ІІ.7 Фінансовий план

ІІІ. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ БІЗНЕС-ПЛАНУ

IV. РОЗРАХУНОК ТА ВИЗНАЧЕННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РЕКОНСТРУКЦІЇ ЦЕХУ

IV.1 Розрахункова частина

IV.2 Рекомендації з результатів розрахунків

Висновок

Список літератури

І. Сутність бізнес-плану

Бізнес-план - це письмовий документ, в якому викладено суть, напрямки і способи реалізації підприємницької ідеї, охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним. Він є дозвільною підставою для здійснення підприємницької діяльності, необхідною передумовою залучення інвестицій для розробки та реалізації підприємницької ідеї, будь-яких інновіційно-інвестиційних проектів.

Бізнес-план є постійним документом; він систематично обновляється, у нього вносяться зміни, зв'язані як зі змінами, що відбуваються усередині фірми, так і на ринку, де діє фірма.

У зв'язку з тим, що бізнес-план являє собою результат досліджень і організаційної роботи, що має метою вивчення конкретного напрямку діяльності фірми ( чи продукту послуг) на визначеному ринку й у сформованих організаційно-економічних умовах, він спирається на:

конкретний проект виробництва визначеного товару (послуг) -- створення нового типу чи виробів надання нових послуг (особливості задоволення потреб і т.д.);

всебічний аналіз виробничо-господарської і комерційної діяльності організації, метою якої є виділення її сильних і слабких сторін, специфіки і відмінностей від інших аналогічних фірм;

вивчення конкретних фінансових, техніко-економічних і організаційних механізмів, використовуваних в економіці для реалізації конкретних задач[21].

Бізнес-план є одним зі складених документів, що визначають стратегію розвитку фірми. Разом з тим він базується на загальній концепції розвитку фірми, більш докладно розробляє економічний і фінансовий аспект стратегії, дає техніко-економічне обґрунтування конкретним заходам. Бізнес-план охоплює одну з частин інвестиційної програми, термін реалізації якої звичайно обмежений одним чи декількома роками (часто кореспондуючими з термінами середньо- і довгострокових кредитів), що дозволяє дати досить чітку економічну оцінку наміченим заходам.

Бізнес-план дозволяє вирішувати цілий ряд задач, але основними з них є наступні:

обґрунтування економічної доцільності напрямків розвитку фірми;

розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності, у першу чергу обсягів продажів, прибутку, доходів на капітал;

визначення намічуваного джерела фінансування реалізації обраної стратегії, тобто способи концентрування фінансових ресурсів;

підбор працівників, що здатні реалізувати даний план[10].

Кожна задача може бути вирішена тільки у взаємозв'язку з іншими. Основний центр бізнес-плану -- концентрування фінансових ресурсів. Саме бізнес-план -- важливий засіб для збільшення капіталу компанії. Процес складання бізнес-плану дозволяє ретельно проаналізувати почату справу у всіх деталях. Бізнес-план є основою бізнесу-пропозиції при переговорах з майбутніми партнерами; він відіграє важливу роль при запрошенні на роботу основного персоналу фірми.

ІІ. СТРУКТУРА бізнес-плану

Бізнес-план складається з наступних розділів:

Розділ 1. Можливості фірми (резюме).

Розділ 2.Види товарів (послуг).

Розділ 3.Ринки збуту товарів (послуг).

Розділ 4.Конкуренція на ринках збуту.

Розділ 5.План маркетингу.

Розділ 6.План виробництва.

Розділ 7.Організаційний план.

Розділ 8.Правове забезпечення діяльності фірми.

Розділ 9.Оцінка ризику і страхування.

Розділ 10.Фінансовий план.

Розділ 11.Стратегія фінансування.

ІІ.1 Можливості фірми

Обсяг даного розділу не повинний перевищувати декількох сторінок. Його текст повинний бути зрозумілий і не фахівцю -- гранична простота і мінімум спеціальних термінів.

Робота над цим розділом надзвичайно важлива, оскільки якщо він не зробить сприятливого враження на інвесторів і кредиторів, то далі бізнес-план вони просто не стануть дивитися.

В цілому резюме повинне дати відповіді майбутнім інвесторам чи кредиторам фірми (у тому числі і її акціонерам) на 2 питання: “Що вони одержать при успішній реалізації даного плану?” і “Який ризик втрати ними грошей?”.

Цей розділ повинний розроблятися в самому кінці складання бізнес-плану, коли досягнута повна ясність по всіх інших питаннях.

У розділі “Можливості фірми (резюме)” визначаються в пріоритетному порядку всі напрямки діяльності фірми, цільові ринки по кожнім напрямку і місце фірми на цих ринках. По кожнім напрямку встановлюються мети, до яких фірма прагне, стратегії їхнього досягнення, що включають перелік необхідних заходів. По кожній стратегії визначаються відповідальні люди[13].

У цьому ж розділі міститься інформація, що дає представлення про фірму, а також усі необхідні дані, що характеризують її комерційну діяльність.

ІІ.2 Види товарів (послуг)

У цьому розділі бізнес-плану описуються всі товари і послуги, що робить фірма.

Написанню даного розділу передує значна попередня робота з вибору товарів чи послуг, що повинні стати основою бізнесу фірми.

У розділі необхідно дати опис всіх існуючих і нових товарів і послуг, пропонованих фірмою, відповівши на наступні питання:

Які товари (послуги) пропонуються фірмою? Опишіть їх.

Наочне зображення товару ( чи фотографія малюнок).

Назва товару.

Які потреби (дійсні і потенційні) покликані задовольняти пропоновані товари, послуги?

Наскільки мінливий попит на дані товари (послуги)?

Чи дорогі ці товари (послуги)?

Наскільки дані товари (послуги) відповідають вимогам законодавства?

На яких ринках і якому образі вони продаються?

Чому споживачі віддають перевагу даним товарам (послугам) фірми? Що складає їхню основну перевагу? У чому їхні недоліки?

Якими патентами чи авторськими посвідченнями захищені особливості пропонованих товарів (послуг) чи технології їхнього виробництва і представлення?

Які ціни, по яких продаються товари (послуги)? Які витрати на їхнє виробництво? Який прибуток принесе продаж одиниці кожного товару (послуги)?

Які основні техніко-економічні показники товарів (послуг)?

Чи має даний товар фірмову марку?

Як організоване післяпродажне обслуговування даних товарів, якщо це технічні вироби?[21]

ІІ.3 Ринки збуту товарів (послуг)

Цей розділ спрямований на вивчення ринків і дозволяє підприємцю чітко представити хто буде купувати його товар і де його ніша на ринку.

Спочатку підприємцю необхідно знайти відповідь на наступні питання:

На яких ринках діє чи буде діяти фірма? Які типи ринків використовуються фірмою?

Які основні сегменти цих ринків по кожнім виду товару (послуги)?

Чи проранжировані ринки (сегменти ринку), на яких діє чи буде діяти фірма, по комерційній ефективності й інших ринкових показниках?

Що впливає на попит на товари (послуги) фірми в кожнім з цих сегментів?

Які перспективи зміни потреб покупців у кожнім із сегментів ринків?

Як передбачається реагувати на ці зміни?

Яким образом відбувається вивчення потреб і попиту?

Яка загальна й імпортна ємності кожного національного ринку і використовуваного сегмента по всіх товарах (послугам) фірми?

Які прогнози розвитку ємності сегментів на кожнім з ринків?

Яка реакція ринку на нові товари (послуги)?

Чи проводяться тестування ринку і пробні продажі?

Після відповіді на ці питання в даному розділі бізнес-плану необхідно представити:

Оцінку потенційної місткості ринку.

Оцінку потенційного обсягу продажів.

Оцінку реального обсягу продажів.

ІІ.4 Конкуренція на ринках збуту

Тут потрібно провести реалістичну оцінку сильних і слабких сторін конкуруючих товарів (послуг) і назвати випускаючі їх фірми, визначити джерела інформації, що вказують на те, які товари є найбільш конкурентноздатними, порівняти конкуруючі товари (послуги) за базисною ціною, характеристикам, обслуговуванню, гарантійним зобов'язанням і іншим істотним ознакам. Цю інформацію доцільно представити у виді таблиці. Варто коротко обґрунтувати наявні достоїнства і недоліки конкуруючих товарів (послуг). Бажано відобразити, які знання про дії конкурентів можуть допомогти вашій фірмі створити нові чи поліпшені товари (послуги).

Варто показати достоїнства і недоліки конкуруючих фірм, визначити сферу кожного конкурента на ринку, показати, хто має максимальну і мінімальну ціну, чия продукція найбільш якісна. Бажано провести ранжирування конкурентних позицій фірми, що дозволить уточнити її положення і виявити можливості для потенційних поліпшень. Для кожного з цільових ринків треба порівняти позиції фірми з позиціями конкурентів. Ранг фірми і головних конкурентів указується по 5- чи 10-бальній системі.

Для кожного з цільових ринків треба порівняти транспортні витрати з витратами в конкурентів, якість продуктів і упакування, зіставити можливості зниження цін, а також мати представлення про рекламну кампанію й імідж фірм.

ІІ.5 План маркетингу

Розділ, присвячений маркетингу, є однією з найважливіших частин бізнес-плану, оскільки в ньому безпосередньо говориться про характер намічуваного бізнесу і способах, завдяки яким можна розраховувати на успіх.

Підприємець повинний підготувати такий план маркетингу, що здатний будити думку. Він повинний не просто представити концепцію, але “продати” бізнес як привабливу можливість для інвестицій, як кредитний ризик із привабливими перспективами[16].

Крім того, розіл повинний бути написаний у такій манері, що була б зрозуміла широкому колу людей -- від менеджерів до членів ради директорів.

Історія свідчить, що маркетинг є однією з важливих умов на шляху фірми до успіху. Багато фірм, що мали звабний, дійсно потрібний споживачу товар, зазнали невдачі через неправильний маркетинг чи узагалі відсутності такого. Тому при оцінці бізнес-плану величезна увага буде приділено цьому розділу. Якщо не визначена реальна потреба в товарах чи послугах, то ніякий талант, ніякі капітали не допоможуть фірмі домогтися успіху в даній області.

У залежності від конкретної ситуації, що складається на ринку з погляду стану попиту, розрізняють кілька типів маркетингу:

Конверсійний маркетинг. Зв'язаний з наявністю негативного попиту, тобто із ситуацією, коли більшість споживачів відкидають даний товар чи послугу. Задача в цьому випадку складається в розробці такого плану маркетингу, який би сприяв зародженню попиту на відповідні товари (послуги).

Стимулюючий маркетинг. Зв'язаний з наявністю товарів, на які немає попиту через повну байдужність чи незацікавленості покупців. План маркетингу повинний визначити причини байдужності і намітити шляху по його подоланню.

Розвиваючий маркетинг. Зв'язаний з попитом, що формується, на нові товари. Використовується в ситуаціях, коли є потенційний попит. Завдання маркетингу полягає в перетворенні потенційного попиту в реальний.

Підтримуючий маркетинг. Використовується при відповідності рівня попиту рівню пропозиції. У цьому випадку необхідно проводити продуману політику цін, цілеспрямовано здійснювати рекламну роботу і т.п.

Демаркетинг. Застосовується при надмірному перевищенні попиту над пропозиціями. Щоб у споживачів не створилося негативного представлення про можливості фірми задовольнити запити покупців, проводиться підвищення цін, згортання рекламної діяльності і т.п. Одночасно приймаються заходи для збільшення випуску продукції яка коритсується надмірно високим попитом.

Протидіючий маркетинг. Використовується для зниження попиту, що з погляду суспільства розцінюється як ірраціональний (на спиртні напої, тютюнові вироби і т.п.) [20].

Деякі види бізнесу вимагають маркетингу, а тому ясного і переконливого плану маркетингу. Для інших маркетинг менш важливий і немає необхідності в настільки ретельній проробці присвяченого йому розділу.

Узагалі, маркетинг застосовується при наступних умовах:

Насиченні ринку товарами, тобто при перевищенні пропозиції над попитом (ринок покупця);

Гострої конкуренції, посиленні боротьби за покупця;

Вільних ринкових відносин, тобто можливості безадміністративних обмежень вибирати ринки збуту і постачання, установлювати ціни, звістки комерційну політику і т.д.;

Повної самостійності підприємств у виборі цілей фірми, управлінських структур, окладів, у розподілі засобів по статтях бюджету і т.д.

Однак при будь-якому бізнесі потрібно підтримка обсягу продажів на рівні, здатному забезпечити його виживання. Тому розумна програма маркетингу грає критично важливу роль і вивчається дуже скрупульозно. От основні проблеми, що повинні бути розглянуті в цьому розділі:

Визначення попиту і можливості ринку. У цій частині розділу варто обґрунтувати попит на товар (послугу). Часто корисно починати аналіз ринку з представлення загальної картини, що склалася в галузі.

Як нерідко буває при складанні бізнес-плану, якість відповідної інформації залежить від витраченої на її збір енергії. До числа гарних джерел подібних даних відносяться торгові асоціації, література по торгівлі, галузеві дослідження, думки експертів.

Ступінь детальності і доводи, який варто привести, залежать від частки ринку, що потрібно завоювати для досягнення успіху

Після визначення загальних параметрів ринку варто установити об'єкти ринку, їхньої характеристики і значення. Можна описати ринок з погляду бажаних атрибутів виробу, демографії, географії, особливостей психології.

Аналогічним образом у плані будуть послідовно розглядатися і всі інші об'єкти ринку. На додаток до опису в плані варто дати оцінку порівняльної привабливості кожного з об'єктів. Які ринки мають першорядне значення? Чому? Чи буде це відносне значення мінятися з часом.

Конкуренція й інші зовнішні фактори. Майже напевно на діяльність фірми будуть впливати зовнішні фактори, які вона здатна контролювати лише в незначній мері або взагалі не здатна робити це. Найбільш значним з них є конкуренція.

Ступінь конкуренції. Метою в даному випадку є розгляд того, що може скласти справжню конкуренцію і відповідну реакцію на неї. Можливо, удасться конкретні фірми, продукцію чи послуги, що складуть конкуренцію. У таких випадках доцільно вказати профіль кожного конкурента, його сильні і слабкі сторони і можливий вплив, що усе це може зробити на становлення бізнесу.

Майбутні джерела конкуренції. У той час як деякі (звичайно старі) виробництва перебувають у стані стабільності і розвиваються поступово, існує безліч динамічних ринків, що знаходяться в стані швидкої і безупинної зміни. Часом можна пророчити такі зміни в структурі ринку. Заклопотаність із приводу майбутньої конкуренції особливо важлива при розробці нового продукту чи послуги, коли велика імовірність появи “наслідувачів” у новій галузі.

Стратегія маркетингу. Визначивши відповідний ринок і його можливості, необхідно зупинитися на тому, як планований бізнес буде використовувати ці можливості. Повинна бути представлена стратегія маркетингу, що пояснює як бізнес організує проведення своїх планів у життя для досягнення бажаного обсягу продажів. Для цього необхідно приділити увага кожному з найважливіших інструментів маркетингу, що маються в розпорядженні компанії.

Стратегія збуту і розподілу. Необхідно визначити як бізнес має намір довести свої товари і послуги до споживача. Чи вдасться до власної служби збуту чи ж будуть використані дилери, дистрибьютори, посередники?

У деяких випадках організація мережі з продажу і поширенню товару є порівняно нескладною справою і потрібно освітити лише основні моменти. В інші ж дати більш докладний опис.

При власній службі збуту варто вказати, чи потрібна спеціальна підготовка для її працівників. Наприклад, для продажу технічної продукції персонал повинний мати відповідні знання.

Стратегія ціноутворення. Одним з найважливіших елементів плану маркетингу є ціноутворення. Ціна зв'язана з такими факторами маркетингу, як характеристика й образ товару і фірми й ін. Ціна на товар повинна мати безпосередній зв'язок з його якістю. Важливо, щоб ціни належним образом відбивали рівень якості й імідж фірми, що вона хоче створити для своєї продукції.

При аналізі використовуваних на фірмі способів ціноутворення доцільно виходити з наступних положень. Можлива ціна товару може визначатися, виходячи з:

собівартості продукції;

ціни конкурентів на аналогічний чи товар товари-замінники;

унікальних достоїнств товару;

ціни, обумовленої попитом на товар[18].

На основі собівартості звичайно оцінюється мінімально можлива ціна товару (послуги), що відповідає найменшим витратам.

На основі аналізу цін конкурентів визначається середній рівень цін

Максимально можлива ціна встановлюється для товарів, що відрізняються високою якістю чи унікальними достоїнствами.

Варто також розглянути політику знижок і зміни цін, а також вплив цінової стратегії в цілому на валовий прибуток.

Якщо розроблений детальний прейскурант і він може допомогти рецензенту розібратися в суті, варто привести його в скороченому виді. Можна помістити його цілком у додатку.

Реклама, зв'язки з громадськістю, просування товару. Багато починаючих чи тих, що знаходяться на ранній стадії розвитку фірм, не мають значні засоби для реклами, якщо взагалі їх мають. Підприємці, наприклад, можуть установлювати контакти з місцевими засобами інформації, що часто пишуть про новий бізнес в окрузі. У такий спосіб можна одержати безкоштовну рекламу.

При наявності служби зв'язків із громадськістю (public relations) її задачами є:

Систематичне створення сприятливого відношення до фірми широких мас населення;

Здійснення торгових презентацій;

Проведення інституціональної реклами;

Надання консультаційних послуг[13].

ІІ.6 План виробництва

бізнес план маркетинг збут

Цей розділ готується тільки тими підприємцями, що готуються зайнятися виробництвом товарів. При написанні варто відповісти на наступні питання:

Де будуть виготовлятися товари -- на діючому чи знову створюваному підприємстві?

Наскільки вдало обране місце розташування фірми, виходячи з близькості до ринку, постачальникам, приступності робочої сили, транспорту і т.д.?

Які виробничі потужності будуть потрібні і як вони будуть уводитися рік від року?

Які основні засоби будуть потрібні для організації виробництва? Яка динаміка їхньої зміни на перспективу? Які можливі утруднення при організації виробництва?

Де, у кого і на яких умовах закуповується сировина?

Схема виробничих потоків.

Чи передбачена охорона навколишнього середовища?

Які будуть витрати виробництва? Динаміка їхньої зміни?

ІІ.7 Фінансовий план

Цей розділ необхідно присвятити плануванню фінансового забезпечення діяльності фірми з метою найбільш ефективного використання наявних коштів.

У цьому розділі необхідно розробити сукупність наступних планово-звітних документів:

Оперативний план (звіт).

План (звіт) доходів і витрат.

План (звіт) руху коштів.

Балансовий звіт (план).

Подібний перелік документів не зовсім звичний для українських підприємців, але він відповідає вимогам світової практики, що спирається на трохи іншу систему бухобліку.

Оперативний план (звіт) відбиває за кожен період результати взаємодії фірми і її цільових ринків по кожнім товарі і ринку. Цей документ повинний розроблятися службою маркетингу.

План (звіт) про доходи і витрати по виробництву товарів показує, чи одержить фірма прибуток від продажу кожного з товарів. Цей документ розробляється економічною службою фірми по кожному з товарів.

План (звіт) про рух коштів показує процес надходжень і витрати грошей у процесі діяльності фірми. Він розробляється фінансовою службою фірми.

Балансовий звіт підводить підсумки економічної і фінансової діяльності фірми за звітний період. Він звичайно розробляється бухгалтерією.

У зазначених планово-звітних документах відбиваються плановані і фактичні величини показників за звітний період. Тривалість планово-звітних періодів у залежності від конкретних умов може змінюватися в межах: місяць, квартал, півроку, рік.

Другим документом був названий план (звіт) про доходи і витрати. Структура цього звіту досить проста. За даними цього плану (звіту) можна установити, чи приносить фірмі прибуток даний товар, можна порівняти різні товари по прибутковості для того, щоб прийняти рішення про доцільність їхнього подальшого виробництва.

Заключним документом є балансовий звіт. У ньому міститься повний перелік активів фірми і пасивів. Цей документ показує чисту вартість і ліквідність фірми. Кредитори, як правило, запитують балансовий звіт. Останній також необхідний при подачі податкової декларації.

За допомогою приведених планів-звітів рекомендується зробити аналіз беззбитковості виробництва і самооплатності фірми:

Обсяг товару, що забезпечує беззбитковість= (Постійні витрати) / (Продажна ціна -- (Перемінні витрати / Обсяг реалізованих товарів))

Якщо попит на даний товар менше, ніж обсяг товару, що забезпечує беззбитковість, то його виробництво не буде що самоокупається.

Розглянемо методику аналізу фінансової діяльності фірми за звітний період за допомогою відносних фінансових коефіцієнтів. Ці коефіцієнти можна розбити на 3 групи.

У першу групу входять коефіцієнти ліквідності оборотних коштів ДО1 і ДО2, де

ДО1=(Оборотні активи) / (Оборотні пасиви)

ДО2=(Оборотні активи -- Товарні запаси) / (Оборотні пасиви)

Коефіцієнт ДО1 характеризує ліквідність оборотних коштів, ДО2 -- швидкість ліквідності оборотних коштів.

Для успішно працюючих підприємств:

ДО1>1,8 і ДО2>1,0.

В другу групу входять коефіцієнт ДО3, що характеризує оборот товарних запасів, і ДО4, що характеризує ефективність використання абсолютних активів. Вони оцінюються по наступним формулах:

ДО3=(Сумарні витрати на виробництво реалізацію товарів) / (Вартість запасів товарів)

ДО4=(Доход від продажу товарів) / (Абсолютні активи)

Для успішно працюючих промислових підприємств:

ДО 3>2,8 і ДО 4>1,6

До третьої групи показників відносяться коефіцієнти прибутковості ДО5 і ДО6, де:

ДО5=[(Прибуток до відрахування податків) / (Доход від продажу товарів)] х 100%

ДО6=[(Прибуток до відрахування податків) / (Абсолютні активи)] x 100%

Для успішно працюючих промислових підприємств:

ДО5>8,2% і ДО6>14,7%

Для малих фірм рекомендуються наступні значення цих коефіцієнтів:

ДО1>1,8; ДО2>0,9; ДО3>3,2; ДО4>1,7; ДО5>6,7%; ДО6>15%

При аналізі фінансової діяльності фірми за допомогою цих коефіцієнтів можна використовувати наступні рекомендації:

Якщо значення всіх коефіцієнтів вище приведених значень, то фірма працює ефективно;

Якщо значення якого-небудь показника нижче приведених значень, то він повинний бути під постійним контролем керівництва фірми;

Якщо значення коефіцієнтів ДО3 і ДО4 нижче рекомендованих рівнів, то варто проаналізувати продуктивність усіх статей активу, ефективність маркетингових заходів;

У випадку якщо більшість коефіцієнтів знаходяться нижче приведених рівнів необхідно серйозно проаналізувати усю фінансову діяльність фірми[19].

При аналізі фінансового стану фірми інтерес також представляє показник імовірності банкрутства Z, що відбиває фінансову стійкість фірми. Він оцінюється по наступній формулі:

Z=(Оборотні активи / Абсолютні активи) + 1,4 x (Нерозподілений прибуток / Абсолютні активи) + 0,6 x (Ринкова вартість звичайних і привілейованих акцій / Абсолютні активи) + + 3,3 x (Доход від основної діяльності / Абсолютні активи) + 1,0 x (Доход від продажів / Абсолютні активи).

У залежності від величини показника Z визначається імовірність банкрутства фірми:

до 1,8	дуже висока
1,81	2,7 -- висока
2,71 -- 3,0	можлива
більш 3,0	дуже низька

ІІІ. Економічний зміст бізнес-плану

Ефективна діяльність підприємства в умовах ринкової економіки в значній мірі залежить від того, наскільки вірогідно вони передбачають далеку і ближню перспективу свого розвитку, тобто від прогнозування.

Реформи в економіці нерозривно зв'язані зі зміною устояних стереотипів керування, методів і підходів у плануванні і здійсненні перетворень. Сутність цих перетворень полягає у швидкій і фундаментальній зміні діючих процедур.

У світовій історії не було такої економічної системи, розвиток якої відбувалося б без якого б то ні було впливу з боку зацікавлених у цьому розвитку суб'єктів чи визначених структур керування. Значною мірою успіх чи невдача реалізації будь-якого бізнесу-проекту залежить від удосконалювання організації керування і його найважливішої функції - планування.

У сучасній економічній ситуації, що змінюється з величезною швидкістю, неможливо домогтися позитивних результатів, не плануючи своїх дій і не прогнозуючи наслідків.

Сучасна економічна ситуація в Україні, зв'язана з переходом до ринкових відносин, диктує підприємствам новий підхід до внутріфірмового планування. Вони змушені шукати такі форми і моделі планування, що забезпечували б максимальну ефективність прийнятих рішень[21].

Оптимальним варіантом, за допомогою якого можлива практична реалізація цих рішень, є спеціальна форма плану - бізнес-план.

IV. Розрахунок та визначення доцільності реконструкції цеху

Передбачається провести реконструкцію одного з цехів підприємства по випуску продукції. Це буде зв'язано зі значними витратами на даний захід. Розроблено проект проведення реконструкції, у якому перераховані показники роботи цеху. У результаті проведення цієї реконструкції приріст прибутку цеху по даній продукції буде складатися за рахунок:

1. поліпшення якості (провести розрахунок);

2. зменшення витрат на теплову енергію - 3800,0 тис.грн.;

3. зменшення витрат на електроенергію - 200,0 тис.грн.;

4. зменшення умовно-постійних витрат - 2700,0 тис.грн.;

5. збільшення випуску продукції - 1300,0 тис.грн.

Обсяг виробництва продукції до реконструкції складав 30 тис. т., а після - 32 тис. т. - 1-й рік; 33 тис. т. - 2-й рік; 34 тис. т. - 3-й рік; 35 тис. т. - 4-й рік; 36 тис. т. - 5-й рік. Середня ціна за 1 т продукції до реконструкції складала 266,0 грн./т., а після буде складати 272,0 грн./т. за рахунок підвищення сортності продукції, тобто росту значної частки вищих сортів.

Для проведення реконструкції підприємство не має власних засобів, а тому йому необхідний кредит. Процентна ставка за отриманий кредит буде складати 32%. Період розрахунку - 5 років. Витрати на реконструкцію цеху згідно проекту складуть 4200,9 тис. грн.

Необхідно визначити економічну доцільність передбаченого проекту по здійсненню реконструкції цеху. Після проведення відповідних розрахунків необхідно зробити висновок.

IV.1 Розрахункова частина

Визначення доцільності проведення реконструкції проведемо в такій послідовності:

1. розрахунок приросту прибутку за рахунок поліпшення якості продукції (?Пя) по кожнім році по формулі:

?Пя=(Ц2-Ц1) *А2,

де Ц2,Ц1 - середня ціна 1 т продукції після і до проведення реконструкції цеху, грн./т;

А2 - випуск продукції після реконструкції, тис.т.

?П1=(272-266)*32=192 тис.грн.

?П2=(272-266)*33=198 тис.грн.

?П3=(272-266)*34=204 тис.грн.

?П4=(272-266)*35=210 тис.грн.

?П5=(272-266)*36=216 тис.грн.

2. розрахунок сумарного приросту прибутку після проведення реконструкції (?П) по кожнім році:

?П= ?Пя + ?Пт + ?Пэл +?Пп +?Пв,

де ?Пт - приріст прибутку за рахунок зменшення витрат на теплову енергію, тис.грн.;

?Пэл - приріст прибутку за рахунок зменшення витрат на електроенергію, тис.грн.;

?Пп - приріст прибутку за рахунок зменшення умовно-постійних витрат, тис.грн.;

?Пу - приріст прибутку за рахунок збільшення випуску продукції, тис.грн.

?П1=192+3800+200+2700+1300=8000+192=8192 тис.грн.

?П2= 8000+198=8198 тис.грн.

?П3=8000+204=8204 тис.грн.

?П4=8000+210=8210 тис.грн.

?П5=8000+216=8216 тис.грн.

3. розрахунок чистого приведеного доходу (ЧПД), індексу прибутковості (ІП) і періоду окупності (ПО):

ЧПД=? ДП - ІС,

де ? ДП - сума грошового потоку на весь період експлуатації інвестиційного проекту, тис.грн.;

ІС - сума інвестиційних засобів, спрямованих на реалізацію інвестиційного проекту, тис.грн.

ЧПД= -ІС+ ?П1/(1+r) 1+ ?П2/(1+r)2+ ?П3/(1+r)3+ ?П4/(1+r)4+ ?П5/(1+r)5,

де ?П1 - приріст прибутку відповідного року після реконструкції, тис.грн.;

r - процентна ставка за кредит.

ІП = ? ДП / ІС,

ПО= ІС / ? ДПc,

де ? ДПc - середня сума грошового потоку

? ДПc= ? ДП / N,

де N - період розрахунку, років.

ЧПД= -4200,9 + 8192 / (1+0,32) + 8198 / (1+0,32)2 + 8204 / (1+0,32)3 +8210 / (1+0,32)4 + 8216 / (1+0,32)5 = -4200,9 + 6206,06 + 4711,49 + 3566,96 + 2700,66 + 2048,88 = -4200,9 + 19234,05 = 15033,15 тис.грн.

ІП = 19234,05/ 4200,9 = 4,58

? ДПc = 19234,05/5 = 3846,81 тис.грн.

ПО = 4200,9/ 3846,81 = 1,09 років.

IV.2 Рекомендації з результатів розрахунків

За даними розрахунку можна зробити висновки про економічну доцільність передбаченого проекту по здійсненню реконструкції цеху.

З кожним роком приріст прибутку після проведення реконструкції збільшується : у перший рік приріст прибутку склав 8192 тис. грн., а за п'ятий рік - 8216 тис. грн. Це відбувається за рахунок поліпшення якості продукції після реконструкції, зменшення витрат на теплову енергію, зменшення витрат на електроенергію, зменшення умовно-постійних витрат, збільшення випуску продукції. У цілому сумарний приріст прибутку після проведення реконструкції за п'ять років склав 41020 тис. грн. Що говорить про ефективність проведення реконструкції.

Величина чистого приведеного доходу ( ЧПД ) інвестуємого проекту позитивно і по приведених розрахунках складе 15033,15 тис. грн., отже, передбачуваний проект економічно доцільний.

Індекс прибутковості ( ІП ) склав 4,58, у той час як його нормативне значення = 1, що характеризує індекс прибутковості даного проекту як досить високий, а виходить, інвестиційний проект є ефективним.

Період окупності ( ПО ) показує за який період часу повернуться інвестовані засоби, тобто, чи окупляться інвестиції, вкладені в даний проект за термін інвестування. Виходячи з розрахунків період окупності приблизно дорівнює 1,09 року, у той час як проект розрахований на п'ять років, виходить, проект окупиться ледве більше чим за один рік інвестування.

Таким чином, даний проект по здійсненню реконструкції цеху за всіма показниками є економічно ефективним.

Зі своєї сторони я б рекомендував скоротити період інвестування до двох років, тобто повернути отриманий кредит у банку раніш п'яти років. Тому що інвестуємі засоби окупляться за 1,09 року. Так само можна порекомендувати провести реконструкцію на підприємстві і по інших цехах, попередньо зробивши всі розрахунки.

Висновок

Розглянувши мети і сутність планування, а також різні аспекти складання бізнес-планів, можна зробити висновок, що цей план є невід'ємною частиною внутріфірмового планування, одним з найважливіших документів, розроблювальних на підприємстві, є ефективним інструментом керування, допомагає підприємству визначити перспективи росту своєї справи, контролювати поточну ситуацію.

У даній роботі ми з'ясували, що план має складну структуру. Зміст його розділів може змінюватися в залежності від видів діяльності підприємства.

Найважливішими характеристиками бізнес-плану є:

1. чітка структура матеріалу і його наочність;

2. простота його викладу і відсутність мовного і термінологічного бар'єрів;

3. обґрунтованість і вірогідність використаної інформації;

4. розумне дозування при викладі технології ділової пропозиції;

5. об'єктивна оцінка труднощів, що стоять на шляху реалізації наміченого в бізнес-плані;

6. точність фінансових розрахунків[18].

Необхідно звернути увагу на двоїстий характер бізнес-плану. З одного боку, це серйозний аналітичний документ, а з іншого боку - засіб реклами.

Таким чином, бізнес-план повинен бути написаний діловою мовою, дохідливим, живим, але не примітивним. Виключається використання професійних термінів, незрозумілих неспеціалісту в даній області. Необхідно відзначити, що банки й інвестиційні компанії щодня розглядають безліч пропозицій. Тому бізнес-план повинен бути підготовлений з урахуванням вимог і стандартів організацій і обличчя, яким передбачається представити цей документ.

Можна виділити ряд причин, по яких розмова про бізнес-план стає вкрай актуальним:

1. в економіку приходить нове покоління підприємців. Багато хто з них ніколи не керували комерційним підприємством і тому вкрай смутно представляють усе коло проблем, що очікують, особливо в ринковій економіці;

2. мінлива господарське середовище ставить навіть керівників підприємств перед необхідністю інакше прораховувати свої майбутні кроки, готуватися до конкуренції, у якій не буває дріб'язків;

3. якщо ми розраховуємо одержати іноземні чи вітчизняні інвестиції для підйому економіки, то зобов'язані вміти обґрунтовувати заявки і доводити інвесторам, що здатні прорахувати всі аспекти використання інвестуємих засобів не гірше бізнесменів з інших країн;

4. сам процес складання бізнес-плану, включаючи обмірковування ідеї, змушує менеджера об'єктивно, критично і неупереджено глянути на проект свого підприємства у всій його повноті. План сприяє запобіганню помилок, даючи менеджеру можливість зрозуміти, для чого він усе це робить;

5. бізнес-план служить тим робочим документом, що при належному використанні дозволяє менеджеру ефективно контролювати і керувати підприємством, що, у свою чергу, є основою успіху.

Визначною особливістю України є те, що розробка підприємствами плану здійснюється, як правило, у розрахунку на власні ресурси, оскільки банки поки неохоче кредитують реальний сектор, а ставки кредиту дуже високі. На перший план висувається динамічне саморегулювання економічних процесів.

Аналіз існуючої практики на Україні показує, що бізнес-план є одним з перших узагальнюючих документів обґрунтування інвестицій і звичайно містить укрупнені дані про плановану номенклатуру й обсяги випуску продукції, характеристики ринків збуту і сировинної бази, зведення про потребу виробництва в земельних, енергетичних і трудових ресурсах. У ньому також відбивається ряд показників, що дають представлення про комерційній, бюджетній і економічного ефективності розглянутого проекту і, у першу чергу, що представляють інтерес для його учасників[18].

Список літератури

1. Закон України “Про підприємства в Україні”. К.:Україна, 1991. - 32 с.

2. Закон України “Про власність”. К.:Україна, 1991. - 16 с.

3. Закон України “Про інвестиційну діяльність”// Відомості Верховної заради України. - 1991. - №47 - С. 1351-1359.

4. Указ Президента України “ Про основні напрямки соціальної політики на період до 2004 долі” // Урядовий кур'єр, 2000. - №97.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”. Харків: Информационно- виробнича фірма Эпсилон, 1999. - С.10-16.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”. Харків: Информационно- виробнича фірма Эпсилон, 1999. - С. 17-22.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух коштів”. Харків: Інформаційно-виробнича фірма Эпсилон, 1999. - №11 - С. 22-28.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”. Харків: Інформаційно-виробнича фірма Эпсилон, 2000.- №11 - С.35-40.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”. Харків: Інформаційно-виробнича фірма Эпсилон, 200. - С. 6-12.

10. Алексєєва М.М. Планування діяльності фірми. // Учбово-методологічний посібник. - М.: Фінанси і статистика, 1997.

11. Барл Густав і ін. Миттєвий бізнес-план. Дванадцять швидких кроків до успіху. / Пер. с англ. - М.: ”Справа ЛТД”, 1995.

12. Бирман Г., Шмидт С. Економічний аналіз інвестиційних проектів. / Пер. с англ. Під ред. Бєлих Л.Г. - М.: Банки і біржі. Юнити, 1997.

13. Бурів В.П., Галь В.В. і ін. Бізнес-план інвестиційного проекту. Методика складання. - М.: УИПКК АП, 1997.

14. Ворс И., Ревентлоу П. Економіка фірми. - М.: Вища школа, 1994, - 280 с.

15. Горфинкель В.Я., Купрякова Е.М. Економіка підприємства. - М.: Юнити, 1996. - 368 с.

16. Ільїн А.И. Планування на підприємстві. Навчальний посібник у 2 ч. - Мн: ТОВ “Нове знання”, 2000.

17. Бухалков М.И. Внутріфірмове планування. Підручник. - М.: ИНФРА-М, 1999.

18. Пелех А.С. чи Бізнес-план як організувати власний бізнес. - 2-і изд., перераб. І доп. - М.: “Вісь-89”, 2001. - 96 с.

19. Рекомендації з розробки бізнес-планів інвестиційних проектів. НЭГ, 1999. №37-39.

20. Збірник бізнес-планів з коментарями і рекомендаціями. Изд. 2. Під ред. В.М.Попова. - М.: Фінанси і статистика, 1998.

21. Уткін Э.А. Бізнес-план компанії. - М.: ЭКМОС, 2000. - 96 с.

22. Економіка підприємства: Учебн. посібник. [П.А.Орлів і ін.]; Під загальною редакцією П.А.Орлова. - Харків: Изд. ХГЭУ, 2000. - 400 с.

23. Економіка підприємства / Під ред. В.М.Сеиенова. - М.: Центр економіки і маркетингу, 1996.- 184 с.

24. Економіка підприємства: Підручник / Під ред. Проф. О.И.Волкова. - 2-і изд., перераб. І доп. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 520 с. - (Серія “Вище утворення”).

25. Економіка: Підручник. / Під ред. Доц. А.С.Булатова. - М.: БЕК., 1995. - 632 с.

26. Економічна стратегія фірми: Учебн. Посібник. / Під ред. Проф. Градова А.П. - Спб: Спеціальна література. 1995. - 416 с.

Размещено на Allbest.ru