Маркетингова діяльність підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Проблеми маркетингової діяльності в часи перебудови є дуже актуальними, тому що більшість державних підприємств не мають оптимальної системи організації маркетингу або взагалі не мають її. Ефективність діяльності підприємства в цілому дуже сильно залежить від роботи служби маркетингу та окремих його підрозділів.

Особливого значення набуває об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Тому у даному звіті буде проаналізована фінансово-економічна, збутова та маркетингова діяльність на конкретному підприємстві, а саме на ПП «Ласунка» - «Схід».

Метою стажування є практичне використання набутих теоретичних знань, вивчення практики маркетингової діяльності на підприємстві, формування професійних вмінь і навичок для прийняття самостійних творчих рішень, збір нормативно-довідкових та інформаційних матеріалів для написання звіту зі стажування.

Головними задачами стажування з фаху є:

- вивчення комплексу питань діяльності конкретного підприємства на ринку товарів та послуг;

- вивчення організаційної структури підприємства;

- дослідження конкурентного середовища підприємства;

- дослідження товарного асортименту підприємства;

- провести аналіз продажів;

- вивчення і аналіз матеріалів з фінансово-економічної діяльності підприємства;

- надати певні рекомендації щодо удосконалення маркетингової діяльності на підприємстві.

Отримані у ході проходження стажування студентами навики самостійної роботи, повинні стати основою для широкого їх застосування під час самостійної трудової діяльності.

Базою стажування є приватне підприємство «Ласунка» - «Схід», яке здійснює свою діяльність на ринку морозива.

1. Характеристика ПП «Ласунка»-«Схід» та його організаційної структура

Приватне підприємство «Ласунка» - «Схід» було засноване 7 лютого 2007 р. Створене шляхом об'єднання майнових вкладів та грошових коштів його засновників. В своїй діяльності Підприємство керується Законами України «Про господарські товариства», «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», «Про власність», дійсним Статутом, а також іншими законодавчими актами України. Підприємство є юридичною особою. Підприємство має самостійний баланс, поточний та інший рахунки в установах банків, печатку, кутовий штамп, фірмовий знак і інші реквізити.

Юридична адреса: 86156, м. Макіївка Донецької обл., м-н «Мирний», буд. 10, кв. 26.

Найменування підприємства на українській мові.

Повна назва: Приватне підприємство «Ласунка» - «Схід»,

Скорочена назва: ПП «Ласунка» - «Схід».

Згідно статуту основною метою діяльності підприємства є отримання прибутку.

А також у рамках чинного Законодавства основними видами діяльності Товариства є: торгівельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі з реалізації продовольчих та непродовольчих товарів; ринкова торгівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля; маркетингова діяльність; здійснення комісійної торгівлі непродовольчими та харчовими товарами; організація громадського харчування; комерційна діяльність.

Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні підприємства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Вищим органом підприємства є загальні збори підприємства. Вони складаються з учасників підприємства або призначених ними представників.

Керівництво поточною діяльністю підприємства здійснює Директор, який обирається загальними зборами учасників. Директор є посадовою особою, керує всією діяльністю підприємства, відповідно з повноваженнями, передбаченими трудовим контрактом, несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього задач.

Перевірки фінансової діяльності підприємства здійснюються державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції, ревізійними органами підприємства та аудиторськими організаціями.

Підприємство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність і здає її в установленому обсязі органам державної статистики.

Організаційна структура ПП «Ласунка» - «Схід» належить до лінійного-функціонального типу. Функціональна структуризація - тип організаційної структури, при якому підрозділи створюються відповідно до виду виконуваних ними робіт і підпорядковані функціональним керівникам. Функціональні підрозділи на ПП «Ласунка» - «Схід» - це відділи, очолювані головними керівниками в різних сферах. Ними є головний бухгалтер, головний менеджер по збуту, головний водій, головний комірник.

Головою правління підприємства є директор, якому підлеглі всі організаційні відділи.

Головному комірнику підпорядкований відділ матеріально-технічного постачання, головними задачами якого є постановка, організація і повне керівництво роботою складу, включаючи забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних, технологічних і інших умов зберігання товарно-матеріальних цінностей; забезпечення контролю ведення обліку складських операцій, а також складання і надання необхідної звітності.

Головному менеджеру зі збуту підпорядкований відділ збуту, який організовує та координує збутову діяльність відповідно до замовлень і укладених договорів, забезпечує постачання продукції споживачам у встановлені терміни в повному обсязі; організовує зв'язки з діловими партнерами, забезпечує своєчасне виконання обов'язків перед контрагентами, добирає необхідну інформацію для розширення зовнішніх зв'язків; виконує роботу з укладання договорів на постачання продукції і узгодження умов постачання; організовує і контролює своєчасне відвантаження готової продукції відповідно до укладених договорів; бере участь у здаванні, прийманні продукції покупцям (перевізникам) і перевірці її якості, кількості та комплектності, підписує і візує приймально-здавальні акти, супровідні документи; вживає заходів із забезпечення своєчасного надходження коштів за реалізовану продукцію; забезпечує складання встановленої звітності, формує базу даних щодо внутрішньої та зовнішньої інформації із збуту.

Головному бухгалтеру підпорядкований відділ бухгалтерського обліку та звітності. Даний відділ забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних; веде контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну; забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строки користувачам; здійснює заходи щодо надання інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства; здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Для здійснення усіх перелічених операцій користується комп'ютерною програмою «1С», яка скорочує час обробки інформації і спрощує виконання різних операцій.

Начальник відділу транспорту керує безпосередньо відділом транспорту та виконує наступні зобов'язання: забезпечує своєчасну й комплектну поставку, раціональне використання транспортних засобів; здійснює організацію вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт; визначає обсяги вантажоперевезень; здійснює розподіл транспортних засобів і оперативний контроль за їх використанням.

2. Аналіз стану ринку морозива України

морозиво маркетинговий споживач конкурент

Періодом становлення українського ринку морозива після кризи 90-х експертами прийнято вважати 1997-2003 роки. Саме тоді, після значного спаду курсу гривні та введення нового ввізного мита на рівні 1 кг = 1 євро, знизилась конкурентоспроможність імпортних холодних ласощів. В той час висока рентабельність виробництва та відсутність бар'єрів входження на ринок призвели к збільшенню кількості до 200 учасників ринку вітчизняних виробників. Ця тенденція досить швидко сприяла насиченню ринку. У зв'язку з ростом виробництва істотно збільшилася конкуренція між великими виробниками, що привело до поступового витіснення слабкіших учасників ринку. Сьогодні ринок морозива в Україні формується за рахунок внутрішнього виробництва.

Аналіз ринку морозива Україні за 2006-2010 рр. свідчить про відсутність будь-якої постійної тенденції в динаміці показників, що характеризують цей ринок.

Імпорт морозива на територію України в натуральних одиницях вимірювання в 2006 р. в порівнянні з 2005 р. збільшився на 11%. Істотне збільшення обсягу імпорту цього продукту спостерігається в 2008 р. по відношенню до 2007 р. (на 36%). У 2007 р. порівняно з 2006 р. спостерігається незначне скорочення обсягу імпорту морозива, яке склало 3%. Масштаб скорочення імпорту продукту в 2009 р. по відношенню до 2008 р. склав 71%. У 2010 р. відносно 2009 р. має місце найбільш значний приріст цього показника за останні 5 років.

Експорт морозива за межі України у натуральних одиницях виміру в 2006 р. в порівнянні з 2005 р. скоротився на 58%. У 2008 р. по відношенню до 2007 р. скорочення обсягу експорту морозива склало 18,5%. У 2007 р. відносно 2006 р. експорт цього продукту зріс на 21%, а в 2009 р. порівняно з 2008 р. - на 23%. Темп приросту цього показника в 2010 р. відносно 2009 р. склав 25%.



Рисунок 2.1. Динаміка поставок морозива в Україну

Рисунок 2.2. Динаміка поставок морозива з України

Збільшення обсягу виробництва морозива на території України в натуральних одиницях вимірювання протягом досліджуваного періоду спостерігається тільки в 2007 р. по відношенню до 2006 р. (темп приросту склав 10%) і в 2010 р. відносно 2009 р. (на 6%). В інші роки спостерігається скорочення обсягу виробництва морозива. У 2006 і 2007 рр. по відношенню до попередніх років темп такого скорочення був несуттєвим і становив 2% і 7% відповідно. У 2009 р. порівняно з 2008 р. обсяг скоротився на 11%.

Таблиця 2.1. Аналіз темпу приросту різних показників 2006-2010 рр.

Показник	Темп приросту по відношенню до попереднього року, %
	2006	2007	2008	2009	2010
Імпорт	11,4	-3,3	36,2	-70,6	62,1
Експорт	-58,0	20,8	-18,5	23,2	25,3
Виробництво	-2,1	9,6	-6,7	-11,0	6,3

Скорочення виробництва було викликане рядом чинників, серед яких: зниження попиту, обумовлене скороченням реальних доходів населення; підвищення відпускних цін більшості виробників. Підвищення відпускних цін аргументувалося ростом курсу долара і, відповідно, подорожчанням компонентів, що імпортувалися. На кінцевій ціні для споживача також відбилося збільшення торгової націнки.

Рисунок 2.3. Динаміка виробництва морозива в Україні

Споживання морозива на території України в натуральних одиницях вимірювання в 2009 р. по відношенню до 2008 р. зменшилося на 12%. У 2010 р. темп приросту цього показника в порівнянні з 2009 р. склав 6%.

Основними країнами-імпортерами морозива на територію України є Росія, Німеччина, Франція та Іспанія.



Рисунок 2.4. Динаміка споживання морозива в Україні

Рисунок 2.5. Співвідношення країн у розрізі поставок продукції в Україну

Найбільшими українськими виробниками морозива є: ЗАТ «Геркулес» (ТМ «Геркулес»), ВАТ «Житомирський маслозавод» (ТМ «Рудь»), ТОВ «Ласка» (ТМ «Ласка»), ТОВ «Ласунка» (ТМ «Ласунка»), «Луганскхолод» (ТМ «Королівське морозиво»), ВАТ «Львівський хладокомбинат» (ТМ «Лимо»), ТОВ «Троянда» (ТМ «Троянда»). (Рис. 2.6)

У 2009-2010 роках трійка лідерів не змінилася. Перше місце на ринку зберегло за собою ВАТ «Житомирський маслозавод - компанія «Рудь» - 19,6%. Друге місце займає «Ласунка» (ТМ «Ласунка») - 14%. Третє залишила за собою «Ласка» (ТМ «Ласка») -11%. ЯкТаким чином, сумарна доля трійки лідерів ринку морозива в 2010 році склала 44,6%.

Рисунок 2.6. Українські виробники морозива, %

3. Аналіз маркетингової діяльності ПП «Ласунка»-«Схід»

3.1 Аналіз конкурентів

Морозиво як товар розраховано на значний об'єм споживання. При цьому, за даними маркетингових досліджень, місткість українського ринку в цій галузі дуже велика. Природно, підприємство ПП «Ласунка» - «Схід» має велику кількість конкурентів. Проте, можна виділити лише деякі з них, які досить потужні і представляючі загрозу виживанню підприємства:

- ЗАТ «Хладопром» м. Харків;

- ВАТ «Житомирський маслозавод», м. Житомир;

- ЗАТ «Геркулес», м. Донецьк;

- ВАТ «Луганськхолод», м. Луганськ;

- Фірма «Ласка», м. Кіровоград.

ЗАТ «Хладопром» досить давно функціонує на ринку морозива і має стійкі позиції. Досить різноманітний асортимент, ціни середнього рівня.

ВАТ «Житомирський маслозавод» має асортимент, який може

задовольняти потреби клієнта, ціни встановлені у доступному діапазоні.

ЗАТ «Геркулес» порівняно давно знаходиться на ринку морозива, тому накопичений достатній досвід роботи в цій області. Якість продукції, що випускається, досить висока, але ціни на продукцію так само високі.

ВАТ «Луганськхолод» робить порівняно незначний асортимент продукції за цінами, аналогічними досліджуваному підприємству. Основний недолік - відсутність можливості забезпечувати високу якість продукції.

«Ласка» - досить-таки відома торгова марка мороженого в Україні. Досвід роботи підприємства на українському ринку порівняно не великий, хоча його продукція непогано розрекламована. Основний недолік - наявність однієї з найвищих цін на продукцію.

Ці підприємства є основними конкурентами ПП «Ласунка» - «Схід», то їх частку обсягу виробництва на внутрішньому ринку відобразимо у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Частка виробників морозива у загальному обсязі внутрішнього ринку, 2008-2010 рр., %

Виробник	Рік
	2008	2009	2010
ЗАТ «Хладопром»	6,96	5,91	6,31
ВАТ «Житомирський маслозавод»	13,06	15,24	16,97
ЗАТ «Геркулес»	8,77	9,33	10,23
ВАТ «Луганськхолод»	5,34	4,62	4,26
ПГО АПВТ фірма «Ласка»	6,77	7,57	8,27

Так можна відмити, що найбільша частка у цьому періоді належала ВАТ «Житомирський маслозавод» і з кожним роком воно зміцнювало свої позиції на ринку морозива 13,06-16,97%, а ВАТ «Луганськхолод» не тільки займає останнє місце у цій п'ятірці, але й частка обсягу виробництва мала тенденцію зменшення 5,34-4,26%, можливо чому сприяла невисока якість продукції порівняно з іншими підприємствами. Виходячи з цього можливо виявити наступний вплив конкурентів на підприємство, що розглядається.

Таблиця 3.2. Опис впливу конкурентів на підприємство

Вид продукції	Назва конкурента	Ступінь впливу
		слабкий	середній	сильний
Морозиво	ЗАТ «Хладопром» м. Харків		X
Морозиво	ВАТ «Житомирський маслозавод» м. Житомир			X
Морозиво	ЗАТ «Геркулес», м. Донецьк			X
Морозиво	ВАТ «Луганськхолод», м. Луганськ	X
Морозиво	Фірма «Ласка», м. Кіровоград		X

З усього вищесказаного можна зробити висновок про те, що основними конкурентами ПП «Ласунка» - «Схід», які мають високий рівень загрози щодо завоювання більшості споживачів, є ВАТ «Житомирський маслозавод» м. Житомир та ЗАТ «Геркулес», м. Донецьк. Що стосується таких конкурентів як ЗАТ «Хладопром» м. Харків і Фірма «Ласка», м. Кіровоград, то вони мають середній ступінь впливу, тобто не треба їх боятися, але і не потрібно їх ігнорувати. Майже ніякого впливу не несе ВАТ «Луганськхолод», м. Луганськ, тому не з цього боку підприємству нічого не загрожує.

3.2 Товарний асортимент та аналіз продажів ПП «Ласунка»-«Схід»

Забезпечення необхідного рівня обслуговування оптових покупців та росту основних економічних показників діяльності торгівельного підприємства в значній мірі залежить від раціонального формування асортименту товарів. Під формуванням асортименту слід розуміти процес підбору та встановлення номенклатури товарів, яка відповідає попиту споживачів та забезпечує високий прибуток торговому підприємству.

Морозиво на ПП «Ласунка» - «Схід» позиціонуються в трьох цінових групах:

- до дешевої групи товару належить молочне, вершкове та плодово-ягідне морозиво у вафельному стаканчику.

- найбільш поширеною є середня цінова група до якої входить вершкове морозиво в шоколадній глазурі, у брикетах, у вафельних стаканчиках та з джемом.

- до дорогої групи входить пломбір у шоколадній глазурі з горіхами, ескімо, морозиво у пластиковому упакуванні, рулети, торти тощо.

Задача ПП «Ласунка» - «Схід» щодо стратегії ціноутворення продукції в тому, щоб зробити продукцію привабливою для кінцевого споживача по ціні. Ціна та якість є найважливішими характеристиками товару для споживача. Проте їх оптимальне співвідношення ще не гарантує ринковий успіх продукції. На оцінку товару покупцем впливають смаки, звички.

Асортимент морозива на ПП «Ласунка» - «Схід» змінюється з кожним роком, тому що на ринку України з'являються все нові виробники цього продукту. Разом з цим змінюється обсяг продажів і загальний прибуток підприємства. У таблиці 3.3 приведені дані щодо продажів морозива у 2009-2010 рр.

Таблиця 3.3. Аналіз продажу морозива за 2009-2010 роки:

Номер	Найменування товару	Продаж морозива, грн.
		2009 р.	2010 р.
1	Брикет	6872,99	12262,13
2	Брикет	6872,99	12262,13
3	Буржуй клубника	100628,82	121823,76
4	Буржуй тропік	65450,83	67982,64
5	Креманка киви-манго	1187,12	1385,02
6	Ріжок Гра-Прі малиновий	96563,62	131207,00
7	Ріжок Гра-Прі абрикосовий джем	48646,28	51634,61
8	Ріжок Гра-Прі з джемом ківі	89083,47	98255,83
9	Ріжок Гра-Прі шоколадне	156262,41	164019,90
10	Ріжок цукровий Карамель	42322,96	38908,71
11	Ріжок цукровий Полуниця	48790,38	38249,81
12	Ріжок цукровий Шоколад	74202,77	76335,24
13	Ріжок - факел з вишневим джемом	585,21	502,82
14	Ріжок - факел зі згущеним молоком	5334,27	3215,32
15	Вершкове у шоколаді	6152,38	7180,95
16	Торт-морозиво буржуй «Київський»	34311,60	11612,28
17	Торт-морозиво буржуй «Празький»	3262,32	10975,47
18	Торт-морозиво буржуй «Тропічний»	1572,53	2541,02
19	Торт-морозиво буржуй «Ягідний»	809,20	623,12
	Всього вершкова група	788912,2	850977,8
1	Пломбір	5260,31	4068,23
2	Пломбір ваговий 0,5 кг білий	85625,16	78664,04
3	Пломбір ваговий 0,5 кг крем-брюле	21687,76	14615,32
4	Пломбір ваговий 0,5 кг курага, горіх	1483,49	605,50
5	Пломбір ваговий 0,5 кг вишневий джем	48719,17	39612,64
6	Пломбір ваговий 0,5 кг згущене молоко	6098,50	19534,39
7	Пломбір ваговий 1 кг білий	84559,45	94813,49
8	Пломбір ваговий 1 кг вишневий джем	18896,42	15980,70
9	Пломбір ваговий чорнослив, курага, горіх	24254,44	16528,63
10	Пломбір ваговий 1 кг згущене молоко	45727,52	34229,79
11	Пломбір білий з згущеним молоком в стаканчику	1862,26	27261,90
12	Пломбір з вишневий джем в стаканчику	24510,31	23746,59
13	Пломбір з чорнослив, курага, горіх в стаканчику	25180,84	29635,99
14	Пломбір шоколадний з згущеним молоком в стаканчику	26791,69	40853,25
15	Буржуй клубника	34901,38	121823,76
16	Буржуй тропік	65450,83	67982,64
17	Буржуй горіх	27175,76	41501,28
18	Лакомка на палочці шоколадне	21035,63	35481,20
29	Лакомка на палочці з горіхом	22146,22	38570,35
20	Лев лісний горіх	1148,88	2281,71
21	Лев зі згущеним молоком	12509,0	13172,11
22	Лев Стоп-наркотик	41524,40	68897,93
23	Ленінград	2359,80	2585,20
24	Любимое з джемом	22611,42	30708,34
25	Любимое з карамеллю	24310,00	35441,64
26	мексіка	1495,32	1074,41
27	Ескімо Баунті	59077,45	71918,95
28	Ескімо снікерс	66501,85	92009,20
39	Ескімо Марс	25842,17	24970,46
30	Ескімо Каштанчик	3705,60	5236,21
31	Ескімо с курагой	294,00	99,75
	Всього пломбірна група	852747,00	1093906,00
1	Вінт	13171,17	35983,14
2	Щербет «Арбуз»	6589,20	7523,17
3	Щербет «Диня»	1935,60	1443,01
4	Светофор	24774,43	29049,02
5	Тропік	14268,75	8780,16
	Всього фруктова група	60739,15	82778,5

З даного аналізу можна відмітити наступне, що доход від реалізації вершкового морозива у 2010 році порівняно з 2009 роком збільшився на 62065,6 грн., тобто на 3,78%. Щодо пломбіру, то тут також спостерігається ріст доходу на 241159 грн (12,38%). Фруктове морозиво - доход від реалізації зріс 22039,35 грн (15,3%). Тобто спостерігається різкий зріст продаж морозива різних груп у 2010 році, що може бути обумовлено погодним фактором (висока літня температура), збільшився асортимент та його кількість, збільшення рівня доходу. В цілому прибуток у 2010 році склав на 325 264 грн більше, ніж у попередньому.

Для вибору методу управління та контролю щодо рівня товарного асортименту було проведено АВС - аналіз. Його ідея полягає у використанні класифікації запасів та виділення трьох груп - А, В і С, залежно від ступеня впливу певного виду запасів на зростання товарообороту підприємства. До групи А відносять запаси, реалізація яких дає найбільший внесок до обсягу товарообороту у грошовому вимірі (70% обсягу реалізації). Як правило, це товари, які користуються найбільшим попитом серед споживачів, їх питома вага в обсязі запасів у натуральному вимірі не перевищує 10%. До групи В відносять запаси середнього рівня вагомості, які забезпечують близько 20% реалізації підприємства. Товарні запаси, реалізація яких дає незначний вклад до обсягу товарообігу, близько 10%, відносять до групи С. Досить часто вони складають переважну частину запасів в натуральному вимірі, приблизно 70%. Принцип класифікації запасів на групи за їх значущістю для підприємства наведено в табл. 3.4.

З таблиці 3.4. класифікації запасів видно, що до групи А відноситься морозиво: Ескімо, Вінт, Лакомка, Лев, Світлофор, яке на ринку України користується найбільшим попитом. До групи В відноситься морозиво: в стаканчику, брикети, конуси, яке приваблює споживачів своєю ціною, а в групу С входить морозиво: торти, вагове, яке відрізняється від інших своєю ціною та вагою і користується найменшим попитом.

Таблиця 3.4. Аналіз видів морозива на ПП «Ласунка» - «Схід», за 2010 рік.

Групи	Назва продукції	Товарообіг, кг	Частка в обсязі запасів в натуральному виразі, %.
А	Ескімо Вінт Лакомка Лев Світлофор Разом	4589 2878 2318 2277 1739 13801	33,2% 20,9% 16,8% 16,5% 12,6% 100%
В	Стаканчики Конуси Брікет Разом	1526 1380 754 3660	41,7% 37,7% 20,6% 100%
С	Вагове Торти Разом	698 506 1204	57,9% 42,1% 100%

На сьогоднішній день виробники морозива пропонують українському споживачу морозиво, яке визначається в семи видах (типах) тари (упаковки) (рис. 3.1).

Рисунок 3.1. Відношення респондентів до упаковки морозива

Найбільш популярним серед опитаних споживачів морозива в містах України залишився вафельний стаканчик, якому віддали перевагу 57,6% респондентів. Друге місце поки-що займає «ескімо» (на палочці) з показником в 44,7% респондентів. Сьогодні дев'ять десятих виробників морозива основну масу своєї продукції фасують зазвичай в такі форми, як «ескімо» і вафельний стаканчик.

З великим проміжком крокує «брикет» і «ріжок», які набрали 15,9% і 15,6% відповідно. Майже стільки ж - 15,2% споживачів признали, що для них не має значення, в якій формі споживати морозиво. Порівняно нова форма морозива, така як торт стала в Україні досить улюбленим для 13% споживачів морозива.

Пластиковим стаканчикам надають перевагу 12,3% споживачів морозива. Лише десята частина (10,3%) опитаних прихильників морозива надають перевагу батончику.

Отже, при проведенні аналізу товарного асортименту на ПП «Ласунка» - «Схід» можна зробити висновок, що дане підприємство збуває той вид морозива, який користується попитом у населення, повністю задовольняє смак та потреби споживача.

3.3 Аналіз споживачів

Морозиво - дуже популярний і улюблений усіма продукт. Однією з основних стратегічних помилок, які допускаються українськими підприємствами харчової промисловості є спроба створити універсальний товар, що влаштовує усіх споживачів. Саме знання «своєї» ринкової ніші, а відповідно і особливостей поведінки цільової групи покупців, дозволяє знайти результативні способи просування товару на ринок. Серед широкого асортименту нових молочних продуктів заморожені десерти, як і раніше, залишається улюбленим десертом дорослих та дітей. Тому виявлена наступна вікова структура споживачів морозива. (Рис. 3.2)



Рисунок 3.2. Вікова структура споживачів заморожених десертів

Проведена сегментація дозволяє виділити три найбільш перспективні, сегменту ринку:

1) особи до 18 років (сім'ї з середнім і вище рівнем доходів);

2) особи від 19 до 24 років (з середнім і вище рівнем доходів);

3) особи від 35 до 55 років з високим рівнем доходів, що мають одного і більше за дитину.

З першими двома групами необхідно працювати як з індивідуальними споживачами, використовуючи для цього усі елементи комплексу маркетингу. Наприклад, особи до 15 років дуже часто віддають перевагу фруктовому морозиву.

Люди від 15 до 24 років є найактивнішими покупцями. Імідж товарів має бути сучасний, що, природно, подобається молоді. Крім того, для цього сегменту характерне споживання досить дорогого морозива.

Відносно групи осіб у віці від 35 до 55 років ламається поведінковий стереотип того, що морозиво добре є в основному тільки в літній період.

З точки зору основного мотиву вибору на ринку морозива є присутніми наступні групи споживачів, розглянуті у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5. Групи споживачів та їх мотиви щодо вибору морозива на ринку

Група споживачів	Опис основного мотиву вибору
Ті, що купують морозиво, яке подобається за окремими смаковими характеристиками («насичений вершковий смак», «хрустка вафля», «гіркий шоколад» і тому подібне) 2,4%	Вибирають таке морозиво, яке подобається за окремими смаковими характеристиками, не звертаючи уваги на ті або інші його іміджеві риси.
Ті, що купують «зручне» морозиво 5,6%	Основна вимога - зручність купівлі, транспортування і споживання морозива: в основному це зручна функціональна упаковка.
Ті, які є приверженцами того морозива, яке «було раніше» 8,5%	Вибирають не стільки сам товар, скільки певні емоції, спогади, атмосферу минулого.
Ті, що купують найдешевше морозиво 11,3%	Купують те морозиво, яке дешевше, пред'являючи тільки самі базові вимоги до якості або не пред'являючи ніяких вимог до товару взагалі, окрім найнижчої ціни.
Ті, що люблять експериментувати 16,4%	Основний мотив при виборі товару - пошук нових відчуттів, новизни. Кожного разу купують нові сорти морозива.
Ті, що купують «оригінальне» морозиво 24,7%	Вибирають морозиво з деякою «родзинкою» - щось оригінальне, незвичайне.
Консерватори (купуючи «звичні» для них марки морозива). Окремий випадок - що купують продукцію виробника, якому «довіряють» 31,1%	Основний мотив - страх «обманутися» у новому товарі. Тому купують ті товари, до яких вже звикли.

При розгляді кожного блоку видно, що продукція для тих, які є приверженцами того морозива, яке «було раніше», практично відсутня, незважаючи на високу місткість цього сегменту споживачів морозива. Тому цей факт може дати новий рівень конкурентоспроможності підприємству, розпочавши збувати продукцію саме для цього сегменту ринку.

Слід також врахувати, що це позиціонування притягне також частину груп «Що купують саме краще морозиво» (схожість - «на те саме». - сильний аргумент, який може підвищити статус такого морозива зробити його аргументовано (а не тільки заявлено елітним) і «консерваторів».

Але самий високий відсоток у групі припадає на консерваторів, які купують «звичні» для них марки морозива - 31,1%, потім йдуть ті споживачі, що купують «оригінальне» морозиво - 24,7%, третю позицію займають ті, що люблять експериментувати (нові сорти морозива, що купують кожного разу) - 16,4%.

З цього можна зробити наступний висновок, що підприємству необхідно сконцентрувати основний асортимент на задоволення потреб та збиток виробленої продукції на саме вищевказані групи споживачі, бо саме вони будуть формувати основну суму бажаного прибутку.

4. Аналіз фінансово-економічного стану ПП «Ласунка»-«Схід»

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства зводиться до аналізу показників його фінансової звітності (Балансу, Звіту про фінансові результати діяльності). Аналіз показників фінансової звітності базується на одержанні відповідних коефіцієнтів та співвідношень, які характеризують різні аспекти діяльності підприємства.

Аналіз фінансової стійкості підприємства.

Фінансова стійкість - характеристика стабільності фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів. Фінансова стійкість відбиває рівень ризику діяльності компанії і її залежності від позикового капіталу.

За результатами розрахунків фінансової стійкості можна зробити висновки:

- про інтенсивність використання позикових засобів;

- про ступінь залежності від короткострокових зобов'язань;

- про рівень довгострокової стійкості компанії без позикових засобів.

1) Коефіцієнт фінансової автономії - характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел. Бажано, щоб цей показник перевищував 50%.

Коефіцієнт фінансової автономії = Власний капітал / Усього джерел коштів;

k_авт =ряд. 380 ф. 1 / ряд. 640 ф. 1 (4.1)

k_{авт 2009} = 375,4/1737,0=0,22;

k_{авт 2010} = 752,4/1288,9=0,58.

З розрахунків можна зробити висновок про те, що загальна сума капіталу у 2010 році даного підприємства майже на 60% сформована за рахунок власних коштів. Майже у 3 рази збільшилась частка, що свідчить про активну діяльність підприємства та зацікавленість у формуванні власного капіталу. Тобто підприємство фінансово стійке та має стабільне становище.

2) Коефіцієнт фінансової залежності: критичне значення цього коефіцієнта - 2. Цей коефіцієнт є оберненим до коефіцієнта фінансової автономії. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення наближається до одиниці (або 100%), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство, якщо перевищує одиницю - навпаки.

Коефіцієнт фінансової залежності = Усього джерел коштів / Власний капітал;

k_зал =1 / k_авт = ряд. 640 ф. 1 / ряд. 380 ф. 1 (4.2)

k_{зал 2009} = 1/0,22=4,5;

k_{зал 2010} = 1/0,58=1,72.

З розрахунків ми бачимо, що значення коефіцієнта фінансової залежності на даному підприємстві у 2010 році порівняно з 2009 значно зменшилося, тобто підприємство знаходиться у залежності від своїх короткострокових зобов'язань.

3) Коефіцієнт фінансового ризику характеризує залежність підприємства від залучених засобів, повинен бути меншим 1,0. За цим коефіцієнтом здійснюють найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних.

Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості, і навпаки.

Коефіцієнт фінансового ризику = Залучені кошти / Власний капітал;

k_ф.р. = (ряд. 430 ф. 1+ ряд. 480 ф. 1 + ряд. 620 ф. 1. + ряд. 630 ф. 1) / ряд. 380 ф. 1 (4.3)

k_ф.р.2009 = 1361,6/375,4=3,62;

k_ф.р.2010 = 536,5/752,4=0,7.

Бачимо, що на даному підприємстві на кожну одиницю власних коштів доводиться 0,7 одиниці залучених, хоча у 2009 р. цей коефіцієнт був значно більшим. У динаміці це вказувало на збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів.

4) Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. Для забезпечення гнучкості у використанні власних коштів підприємства необхідно, щоб коефіцієнт маневреності за своїм значенням був досить високим.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу = Власні оборотні кошти / Власний капітал;

k_ман=(ряд. 380 ф. 1 - ряд. 080 ф. 1) /ряд. 380 ф. 1 (4.4)

k_{ман 2009} = (375,4-0,2)/375,4=0,99;

k_{ман 2010} = (752,4-1,3)/752,4=0,99.

Дані розрахунки означають, що майже вся частина власного капіталу перебуває в обороті, що бажано для підприємства. Тобто підприємство вільно маневрує своїми коштами.

Аналіз ліквідності.

1) Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань. Критичне значення коефіцієнту дорівнює 1, значення коефіцієнту покриття у межах 1 - 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.

k_{заг. (поточ.)} = (ряд. 280 ф. 1 - ряд. 080 ф. 1) / (ряд. 620 ф. 1 + ряд. 430 ф. 1 + ряд. 630 ф. 1) (4.5)

k_{заг. (поточ.)2009} = (1361,6-0,2)/1361,6=0,99;

k_{заг. (поточ.)2010} = (586,1-1,3)/536,5=1,09.

Розрахунки свідчать про те, що на даному етапі у підприємства вистачає ресурсів для погашення його поточних зобов'язань, але ще в 2009 році становище зобов'язувало звертатися за зовнішніми кредитами.

2) Коефіцієнт термінової ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства. Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Бажано, щоб цей коефіцієнт був на рівні 1,5, але у наших умовах достатнім вважається його значення на рівні 0,7-0,8.

k_{пром (терм.)} = (ряд. 260 ф. 1 - ряд. 100 ф. 1 - ряд. 110 ф. 1 - ряд. 120 ф. 1 - ряд. 250 ф. 1)/(ряд. 620 ф. 1 + ряд. 430 ф. 1 + ряд. 630 ф. 1) (4.6)

k_{пром (терм.)2009} = (1361,6-13,1)/1361,6=0,99;

k_{пром (терм.)2010} = (584,8-72,1)/536,6=0,89.

Можна зробити висновок, що у даного підприємства достатньо грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості для сплати поточних зобов'язань.

3) Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути у межах від 0,2 до 0,35.

k_аб=(ряд. 220 ф. 1 + ряд. 230 ф. 1 + ряд. 240 ф. 1)/(ряд. 620 ф. 1 + ряд. 430 ф. 1+ряд. 630 ф. 1) (4.7)

k_{аб 2009} = 30,2/1361,6=0,022;

k_{аб 2010} = 194,5/536,5=0,36.

Розрахунки показують, що значення коефіцієнта абсолютної ліквідності збільшуються у динаміці, тому значна частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. Але у 2009 році, у зв'язку з фінансовою кризою в 2008 році, спроможність сплачення боргів було низькою.

Аналіз рентабельності підприємства.

Рентабельність - один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.

Коефіцієнти рентабельності - система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.

1) Рентабельність сукупного капіталу:

Рентабельність сукупного капіталу (ROA) = Прибуток до оподатковування / Усього джерел коштів;

R_ROA=ряд. 170 ф. 2 / ряд. 640 ф. 1 (4.8)

R_{ROA 2009} = 8,4/1737,0=0,004;

R_{ROA 2010} = 23,7/1288,9=0,018.

З розрахунків робимо висновок, що ефективність використання майна в цілому на підприємстві дуже низька, але вже у 2010 році спостерігається динаміка до її збільшення.

2) Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства.

Рентабельність власного капіталу (ROE) = Чистий прибуток / Власний капітал;

R_ROЕ=ряд. 220 ф. 2 / ряд. 380 ф. 1 (4.9)

R_{ROЕ 2009}= 20,6/375,4= 0,05;

R_{ROЕ 2010}= 52,4/752,4=0,06.

Як бачимо з розрахунків, значення цього коефіцієнту значно не збільшилося порівняно з минулим періодом, що свідчить про низьку ефективність залучення інвестицій у підприємство.

3) Операційна рентабельність продажів характеризує здатність підприємства генерувати прибуток від діяльності до відрахування витрат, що не відносяться до операційної ефективності.

Операційна рентабельність продажів (OIM)= Операційний прибуток / торг від реалізації;

R_OIM=ряд. 100 ф. 2 / ряд. 035 ф. 2 (4.10)

R_{OIM 2009}= 29,1/3325,8=0,008;

R_{OIM 2010}= 33,5/2634,2=0,012.

Збільшення даного коефіцієнта в динаміці говорить про зменшення адміністративних витрат та витрат на збут на даному підприємстві.

4) Чиста рентабельність продажів показує повний вплив структури капіталу та фінансування компанії на її рентабельність.

Чиста рентабельність продажів= Чистий прибуток / Виручка від реалізації;

R_NPM = ряд. 220 ф. 2 / ряд. 035 ф. 2 (4.11)

R_{NPM 2009=} 20,6/3325,8 = 0,006;

R_{NPM 2010}= 52,4/2634,2= 0,02.

Спостерігається незначне збільшення даного коефіцієнта у динаміці, що є позитивним явищем. Тобто у 2010 році на 1 продаж припадає 0,02 чистого прибутку.

Аналіз ділової активності.

Цей аналіз дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз здійснюється за допомогою коефіцієнтів оборотності.

Коефіцієнти оборотності - система показників фінансової активності підприємства, яка характеризує наскільки швидко сформований капітал обертається в процесі його господарської діяльності.

1) Коефіцієнт оборотності активів характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення.

Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації) =

Виторг від реалізації продукції / Середньорічна вартість майна підприємства;

k_об.а. = ряд. 035 ф. 2 / (1/2 (гр. 3 ряд. 280 ф. 1 + гр. 4 ряд. 280 ф. 1) (4.12)

k_{об.а 2009}= 3325,8/(1/2 (956,6+1361,6))=2,87;

k_{об.а 2010}= 2634,2/(1/2 (1361,6+586,1))=2,7.

З розрахунків видно, що кількість разів обертання капіталу, вкладеного в активи підприємства за період трохи зменшився порівняно з минулим роком. Ефективне використання оборотних активів, але є вплив зовнішнього середовища, тому є коливання до зменшення.

2) Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості = Виторг від реалізації продукції / Середньорічна вартість чистої дебіторської заборгованості;

k_об.д.з. =ряд. 035 ф. 2/(1/2 (гр. 3 ряд. 160 ф. 1+ гр. 4 ряд. 160 ф. 1) (4.13)

k_{об.д.з 2009} = 3325,8/(1/2 (772,9+1318,1))=3,18;

k_{об.д.з 2010} = 2634,2/(1/2 (1318,1+318,2))=3,22.

З розрахунків бачимо збільшення комерційного кредиту, що надається підприємством, що свідчить скорочення терміну, коли дебіторська заборгованість обернеться на грошові кошти.

3) Коефіцієнт оборотності запасів розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів, і характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства.

Коефіцієнт оборотності запасів = Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість запасів;

k_об.з. = ряд. 040 ф. 2 / (1/2 (гр. 3 ряд. 100 - ряд. 140 ф. 1 + гр. 4 ряд. 100 - ряд. 140 ф. 1) (4.14)

k_{об.з 2009} = 2762,2/(1/2 (15,3+13,1))=126,4;

k_{об.з 2010} = 2340,5/(1/2 (13,1+72,1))=3,26.

Як бачимо з розрахунків, що оборотність запасів у 2010 році значно зменшилась, що говорить про неефективність праці на підриємстві. Тобто поповнення запасів непотрібне довгий строк, продукція не збувається належним темпом.

4) Коефіцієнт оборотності основних коштів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства.

Коефіцієнт оборотності основних коштів (фондовіддача) = Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість основних засобів

k_ф = ряд. 040 ф. 2 / (1/2 (гр. 3 ряд. 030 ф. 1 + гр. 4 ряд. 030 ф. 1) (4.15)

k_ф2009 = 2762,2/(1/2 (0,2+0,2))=13811,00;

k_ф2010 = 2340,5/(1/2 (0,2+1,3))=3120,6.

Цей показник говорить про те, що значно збільшилась ефективність використання основних засобів на підприємстві.

Таблиця 4.1. Результати аналізу розрахунку фінансових показників

Найменування показника	2009 р.	2010 р.
1	2
1. Аналіз фінансової стійкості підприємства
1.1. Коефіцієнт фінансової автономії	0,22	0,58
1.2. Коефіцієнт фінансової залежності	4,5	1,72
1.3. Коефіцієнт фінансового ризику	3,62	0,7
1.4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,99	0,99
2. Аналіз ліквідності
2.1. Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності	0,99	1,09
2.2. Коефіцієнт термінової ліквідності	0,99	0,89
2.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,022	0,36
3. Аналіз рентабельності підприємства
3.1. Рентабельність сукупного капіталу	0,004	0,018
3.2. Рентабельність власного капіталу	0,05	0,06
3.4. Операційна рентабельність продажів	0,008	0,012
3.5. Чиста рентабельність продажів	0,006	0,02
4. Аналіз ділової активності
4.1. Коефіцієнт оборотності активів	2,87	2,7
4.2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	3,18	3,22
4.3. Коефіцієнт оборотності запасів	126,4	3,26
4.4. Коефіцієнт оборотності основних коштів	13811,00	3120,6

Таблиця 4.2. Результати аналізу фінансово-економічного стану ПП «Ласунка» - «Схід»

Показники	Одиниці виміру	2009 р	2010 р	Відхилення (+; -)
1	2	2	4	5
1. Реалізована продукція	тис. грн.	3815,8	3161,0	-654,8
3. Повна собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	2762,00	2340,5	-421,5
4. Прибуток від реалізації	тис. грн.	20,6	52,4	31,8
5. Рівень рентабельності продукції	%	0,75%	2,24%	1,49%
6. Позареалізаційні доходи	тис. грн.	3325,8	2634,2	-691,6
7. Позареалізаційні витрати	тис. грн.	3305,2	2581,8	-723,4
8. Балансовий прибуток	тис. грн.	1737,0	1286,1	-450,9
9. Фонд оплати праці	тис. грн.	29,1	33,5	4,4
10. Чисельність	чол.	8	5	-3
11. Вартість основних фондів	тис. грн.	0,2	1,3	1,1
13. Вартість обігових засобів-у т.ч. власних	тис. грн.	1318,1	318,2	-999,9
16. Капітал	тис. грн.	375,4	752,4	377
17. Власні засоби	тис. грн.	25,0	25,0	0

Проаналізувавши фінансово - економічний стан ПП «Ласунка» - «Схід», можна зробити висновок про те, що підприємство має потребу у грошових коштах, але відбувається збільшення ефективності використання оборотних активів на даному підприємстві.

Порівняно з 2009 роком, у 2010 році чисельність персоналу підприємства скоротилась на 3 людини і зараз складає 5 чол., капітал збільшився на 377 тис. грн.

Прибуток від реалізації збільшився на 32 тис. грн., фонд оплати праці збільшився на 4,4 тис. грн., позареалізаційні доходи зменшилися на 691,6 тис. грн, що є негативним фактором для підприємства.

Що стосується позареалізаційних витрат на підприємстві, то вони також зменшилися на 723,4 тис. грн., економічна ефективність (рівень рентабельності продукції) зросла на 1,49%, що є позитивним фактором для підприємства.

5. Рекомендації щодо удосконалення маркетингової діяльності пп «Ласунка»-«Схід»

Для підвищення рівня доходності будь-якого підприємства в сучасних умовах необхідно застосовувати ринкові фактори, по мірі можливості створювати на підприємствах маркетингові служби. Так як на ПП «Ласунка» - «Схід» відсутня дана служба, то я вважаю, що її необхідно запровадити, тому мої пропозиції будуть наступними.

Організаційна структура маркетингової діяльності може бути визначена як сукупність служб (підрозділів), до складу яких входять робітники, що займаються тією чи іншою маркетинговою діяльністю.

Маркетинг включає в себе декілька видів діяльності, що спрямовані на виявлення, обслуговування, задоволення потреб для рішення цілей організації.

Рис. 5.1. Роль відділу маркетингу в системі ринок - підприємство

ПП «Ласунка» - «Схід» необхідно створити маркетингову службу, що буде функціонувати на наступних положеннях:

- безпосередня підлеглість керівнику підприємства, що дає можливість забезпечити її незалежність від кон'юнктурної організації інших підрозділів підприємства, реалізувати принцип персональної відповідальності;

- оптимізована чисельність штатних співробітників, що усуває обвинувачення в роздутті адміністративно-управлінського і допоміжного персоналу, тобто для даного підприємства оптимально буде утримувати одного або два маркетолога.

- звільнення служби маркетингу від дріб'язкового контролю;

- виключення госпрозрахунку служби маркетингу, тому що в протилежному випадку вона буде зайнята «викачуванням» грошей з інших підрозділів.

При цьому випливає:

- по-перше, оплачувати фахівців служби маркетингу на рівні провідних спеціалістів підприємства;

- по-друге, залучати до роботи тільки за контрактом дії до 1 року;

- по-третє, відчисляти з метою стимулювання працівників, високий жорстко фіксований відсоток виторгу (фіксованого чи платежу ціни укладеного договору) понад обумовленого раніше рівня.

Організація маркетингової діяльності на підприємстві включає:

- утворення структури управління маркетингом;

- підбір фахівців;

- визначення їхніх прав, обов'язків і відповідальності.

Завідуючий відділом, крім загального керівництва, здійснює дослідження кон'юнктури ринку, координує зусилля притягнутих функціональних фахівців щодо відпрацювання концепції і техніко-економічного обґрунтування розвитку виробництва, планування обсягів товарної продукції і ресурсного забезпечення, визначає напрям діяльності підлеглих маркетологів щодо контролю виробництва і спрямованості реклами, організація після реалізаційного обслуговування і вивчення враження, розробляє концепцію оформлення товару; готує пропозиції щодо прийняття управлінських рішень.

Дослідження кон'юнктури ринку - вивчає співвідношення попиту та пропозиції на морозиво, що може продавати підприємство, тобто виявляє місце товару на ринку, можливий обсяг його прибуткової реалізації.

Розробка концепції розвитку підприємства - моделі орієнтованої на оптимальне використання ресурсів завоювання ринку, визначеними під час вивчення кон'юнктури ринку товарами.

Техніко-економічне обґрунтування - економічна оцінка комерційної доцільності збуту кожного виду продукції з обліком того, що його реалізація повинна відшкодовувати собівартість і забезпечувати середню норму прибутку.

Планування збуту продукції. Конкретизуються обсяги збуту кожного товарного продукту, здійснюється пошук їхніх споживачів шляхом висновку договорів і узгодження ціни реалізації, що дає можливість визначити можливий виторг.

Організація і здійснення збуту. Аналізується склад і структура виробничих підрозділів підприємства, положення їхньої взаємодії, оперативні плани і т.д.

Для успішного функціонування даної служби пропонується:

1. Забезпечити службу маркетингу кваліфікованими кадрами, що добре володіють ситуацією на виробництві.

2. Розробити систему показників преміювання і стимулювання зацікавленості працівників в результатах роботи підприємства, в пошуку заходів і встановлення довгострокових зв'язків з партнерами на основі договорів і контрактів.

3. Методи затратно-цінового моніторингу, оперативно впливати на перевитрати і своєчасно реагувати на всі відхилення від нормативних даних калькуляції.

4. Доцільно також для відділу маркетингу створити спеціальний бюджет маркетингової діяльності. Структура і об'єм бюджету визначати відділом маркетингу спільно з економічними службами підприємства і затвердити директором. Кошти для розвитку відділу маркетингу, на даний момент, можливо вилучити з заощаджень на адміністративних затратах. У процесі розвитку відділу, можливе залучення і збільшення інвестицій у підприємство, що може скласти бюджет для розвитку маркетингової діяльності вже на наступний рік.

5. Також необхідно визначитися з концепцією управління маркетингом, що є обов'язковим складовим елементом місії компанії. Для даного підприємства найбільш привабливою будуть привабливі концепції:

· удосконалювання товару (модернізація або модифікація);

· концепція інтенсифікації комерційних зусиль (продовжувати агресивну рекламу продукції, пошук нових точок збуту товару і т. п.);

· концепція соціально-етичного маркетингу.

6. Забезпечити ефективну взаємодію маркетингової служби підприємства з іншими службами фірми. А саме вчасно отримувати необхідну, достовірну і точну інформацію починаючи з виробництва щодо об'єму продукції, відділу збуту - напрямки, кількість та асортимент товару та бухгалтерії - визначення бюджету на рік для відділу та поточних витрат.

7. Розробити програму комплексного ринкового дослідження, а саме вивчення положення конкурентів, визначення частки ринку, сегменту та попит на продукцію; розробки стратегічних прогнозів на рік, посезонно; оцінки ефективності маркетингових стратегій для вдосконалення їх при наступному використанні та попередження помилок щодо втрати прибутку.

Висновки

В ході стажування з фаху були виконані наступні задачі:

- вивчений комплекс питань діяльності ПП «ЛАСУНКА»-«СХІД» на ринку морозива;

- розглянута та проаналізована структура управління підприємством;

- здійснений аналіз матеріалів з фінансово-економічної діяльності даного підприємства;

- розглянут та проаналізовано конкуренте середовище підприємства;

- був вивчений товарний асортимент підприємства;