Стратегії виходу підприємства на світовий ринок

Ліцензування означає, що підприємство дає змогу іншим суб'єктам ринку виробляти або продавати свої товари за умови гарантування відповідної якості. Надання ліцензії іноземним компаніям припускає незначні інвестиції і відносний контроль порівняно з прямим володінням або спільним підприємством. Цей спосіб вдало поєднує перекладання ризиків виробництва і маркетингу на одержувача ліцензії і водночас дає змогу домогтися певної відомості на закордонних ринках.

Спільні підприємства - це ділове партнерство, яке утворюється для проникнення на закордонні ринки, особливо тоді, коли національне законодавство забороняє пряме володіння. Ця стратегія поділяє з національним агентом ринку витрати провадження господарської діяльності і ризики бізнесу і дає змогу використовувати трудові, фінансові й інтелектуальні ресурси ділових партнерів.

Пряме володіння - існує під час здійснення прямих інвестицій у виробничі потужності компанії за кордоном. Це найвища ступінь участі і найвищий ризик діяльності на закордонному ринку, які доцільно нести тільки в країнах зі стабільним політичним та економічним кліматом.

Альтернативою поступовому створенню виробничої бази за кордоном є купівля за кордоном.

2. Аналіз діяльності ТОВ «Стома»

2.1 Характеристика підприємства

ТОВ «Стома» утворене у 1997 році. Протягом багатьох років ТОВ «Стома» ведуче підприємство фармацевтичної галузі.

ТОВ «Стома» виготовляє наступну номенклатуру продукції:

1) лікарські субстанції (активні фармацевтичні інгредієнти);

2) люмінори;

3) робочі рідини для дифузійних форвакуумних насосів;

4) сцинтилятори і сцинтиляційні матеріали;

5) замовлені хімічні реактиви;

6) високочисті розчинники для хроматографії і державні стандартні зразки (ДЗС);

7) холестеричні і нематичні жидкокристалічні матеріали і термоіндикатори;

8) сировина для вирощування монокристалів (шихти й активатори);

9) консерванти для медичної і стабілізатори для харчової промисловості;

10) піногасник для цукрової промисловості;

11) набори хімічних реактивів для загальноосвітніх установ.

Добезилат кальцію - ангиопротекторний засіб. Використовується у виді таблеток.

Кислота амінокапронова - гемостатичний засіб. Використовується у виді порошку і розчину для зупинки кровотечі.

Клофелін - антигипертензивний засіб, який впливає на сосудорухові центри головного мозку. Використовується у виді таблеток і розчину.

Кокарбоксілази гідрохлориду - кофермент тіаміну (вітаміну В1). Використовується у виді розчину для ін'єкцій і порошку в желатинових капсулах.

Ксероформ - препарат вісмуту. Використовується як в'язке, яке підсушує й антисептичний засіб у виді порошку, мазей.

Лінетол - засіб для лікування опіків і променевих поразок шкіри. Використовується у виді мазей.

Розчин ментолу в метиловому ефірі кислоти изовалеріанової (Валідол) - спазмолітичний (судінорозширювальний) засіб. Використовується у виді таблеток, розчину.

Синтоміцин - антибіотик зовнішнього застосування. Використовується у виді лініментів і мазей.

Таурин - стимулятор репаративних і регенеративних процесів в офтальмологичної практиці. Використовується у виді очних крапель.

Тіотріазолін - гепато - і кардіопротекторний засіб. Використовується у виді мазей, таблеток і очних крапель.

Трімекаїн - місцевоанестезуючий засіб. Використовується у виді порошку і розчину.

Речовини, що здатні люмінесцирувати під дією Уф-опромінювання Марки 525 Т, 540 Т, 560 Т и 630 Т використовуються при виготовленні різних композицій для люмінесцентної дефектоскопії, а також для виробництва люмінесцентних фарб.

Поліфенілові ефіри марок 5Ф4Е и Н-ПФЕ використовуються як робочі рідини в дифузійних вакуумних насосах, який дозволяють досягати залишковий тиск 5х10-9і 7х10-9 мм ртутного стовпа, завдяки своїй високій стабільності і низкою пружності пар. Забезпечують одержання чистого вакуумного обсягу, незабрудненого зворотним потоком. Отриманий вакуум відповідає поняттю космічного вакууму.

Сцинтиляційні матеріали використовуються при розробці родовищ газу, нафти й інший корисних копалин, служать для виявлення і дослідження ядерних випромінювань, швидких часток і твердого електромагнітного випромінювання.

Кристалічні неорганічні сцинтилятори натрію йодистого, активовані талієм і сцинтиляційні детектори іонізуючого випромінювання на їхній основі. Сцинтиляційні детектори іонізуючого випромінювання СДН Naі(Tl) застосовують для реєстрації гамма-випромінювання з енергією від 50 Кев до 5 Мев у діапазоні температур від мінус 20° С до плюс 150° С.

Пластмасові сцинтилятори (ПС) - являють собою розчин пара-терфеніла і РОРОР (попоп) у полістиролі і відрізняються малим часом висвячування, високою стійкістю до впливів великих доз випромінювання, а також великими розмірами. Служать для реєстрації і спектрометрії альфа, бета, гаммa і нейтронного випромінювання; при вивченні космічного випромінювання, при використанні радіоізотопів у медицині.

2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «Стома»

В таблиці 2.1 зведені основні показники господарської діяльності підприємства за 2009 та 2010 рік.

Таблиця 2.1 - Основні показники господарської діяльності підприємства

Актив	2009	2010	Зміни 2009/08	Темпи зростання, %
Обсяг виробництва (в порівняльних цінах), тис. грн.	11 180,5	14 093,1	2 912,6	126
Обсяг виробництва товарів народного споживання (в порівняльних цінах), тис. грн.	15,0	7,5	-7,5	50
Обсяги реалізації продукції, тис. грн.	12 003,4	14 996,0	2 992,6	125
Реалізація послуг, тис. грн.	1 677,2	1 653,8	-23,4	99
Обсяги експорту, тис. грн.	951,9	788,3	-163,6	83
Обсяги імпорту, тис. грн.	765,0	770,7	5,7	101
Витрати на одиницю виробленої продукції, грн./грн.	0,78	0,77	-0,01	99
Дебіторська заборгованість на кінець періоду, тис. грн.	664,2	1 285,3	621,1	194
Кредиторська заборгованість на кінець періоду, в тому числі, тис. грн.	1 137,5	3 812,0	2 674,5	335
За товари, роботи, послуги, тис. грн.	555,5	3 370,1	2 814,6	607
До бюджету, тис. грн.	92,9	104,2	11,3	112
Прибуток, тис. грн.	127,6	62,5	-65,1	49
Збиток, тис. грн.
Виплати до бюджету, тис. грн.	455,3	409,9	-45,4	90
Податок на прибуток, тис. грн.	190,6	56,0	-134,6	29
ПДВ, тис. грн.	43,0	11,8	-31,2	27
Акцизний збір, тис. грн.	221,4	341,7	120,3	154
Відрахування до Пенсійного фонду, тис. грн.	0,3	0,4	0,1	133
Відрахування на соціальне страхування, тис. грн.	716,5	1 047,4	330,9	146
Обсяг інвестованих коштів, тис. грн.	141,3	107,4	-33,9	76
Витрати на ремонт та модернізацію обладнання, тис. грн.	441,8	821,7	379,9	186
Маркетингові витрати, тис. грн.	147,0	179,8	32,8	122
Номенклатура, одиниць	16,0	17,0	1,0	106
Середньооблікова чисельність штатних працівників, осіб	240	251	11,0	105
Середньомісячна заробітна плата, грн.	643,4	892,0	248,6	139
Продуктивність праці, грн./особу	53 797,0	65 155,0	11 358,0	121
Середньомісячна продуктивність праці, грн./особу	4 483,0	5 430,0	947,0	121

Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного, а деякі показники можна віднести як до інструментів горизонтального, так і до інструментів вертикального аналізу.

Таблиця 2.2 - Порівняльний аналітичний баланс (актив)

Актив	На початок періоду	На кінець періоду	Зміни	Базисний темп зростання
	абсол.	відносне	абсол.	відносне	абсол.	відносне
І. Необоротні активи
Основні засоби й нематеріальні активи	3420,5	44,6%	3559,6	35,2%	139,1	9,43%	104,1%
Довгострокові фінансові інвестиції й відстрочені податкові активи	1,3	0,0%	1,3	0,0%	0	0,00%	100,0%
Разом за розділом I	3620,2	47,3%	3726,4	36,9%	106,2	10,39%	102,9%
II. Оборотні активи
Запаси	1978,7	25,8%	3254,2	32,2%	1275,5	6,36%	164,5%
Дебіторська заборгованість	761,3	9,9%	1285,3	12,7%	524	2,78%	168,8%
Грошові кошти і їхні еквіваленти	1076,5	14,1%	1751,8	17,3%	675,3	3,28%	162,7%
Разом за розділом II	3951,8	51,6%	6380,9	63,1%	2429,1	11,54%	161,5%
Баланс	7660,7	100,0%	10108,2	100,0%	2447,5	0,00%	131,9%

Таблиця 2.3 - Порівняльний аналітичний баланс (пасив)

Актив	На початок періоду	На кінець періоду	Зміни	Базисний темп зростання
	абсол.	відносне	абсол.	відносне	абсол.	відносне
I. Власний капітал
Закінчення таблиці 2.3
Статутний капітал	4516,8	59,0%	4516,8	44,7%	0	14,28%	100,0%
Інший додатковий капітал	2553,5	33,3%	2546	25,2%	-7,5	-8,14%	99,7%
Резервний капітал
Нерозподілений прибуток	-1026,3	-13,4%	-1023,6	-10,1%	2,7	3,27%	99,7%
Разом за розділом III	6044	78,9%	6039,2	59,7%	-4,8	19,15%	99,9%
II. Довгострокові зобов'язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	650,7	8,5%	3370,1	33,3%	2719,4	24,85%	517,9%
Поточні зобов'язання по розрахунках	584,7	7,6%	407,3	4,0%	-177,4	-3,60%	69,7%
Разом за розділом IV	1385,8	18,1%	3903,6	38,6%	2517,8	20,53%	281,7%
Баланс	7660,7	100,0%	10108,2	100,0%	2447,5	0,00%	131,9%

Отже, за підсумками горизонтального й вертикального аналізу балансу підприємства можна зробити висновки про структуру й динаміку зміни основних показників діяльності наведено у табл. 2.2 і 2.3.

Перш за все, відбулося зростання валюти балансу на 32%, що у цілому свідчить при пожвавлення ринкової активності підприємства.

Основні засоби та нематеріальні активи зросли на 4,1%.

Найбільший темп зростання має дебіторська заборгованість (169%) та запаси (164,5%).

Серед показників пасиву найбільші темпи зростання мали кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (518%).

Наприклад, при зростанні обсягу виробництва на 26% у 2010 році порівняно з 2009 роком відбулося падіння обсягів експорту на 17% (з 951,9 тис. грн. до 788,3 тис. грн.). Обсяг імпорту виріс на 1%.

Рисунок 2.1 - Роздрібний фармацевтичний ринок України за 1998-2009 рр., тис. USD

Таким чином, дещо зросли внутрішні продажі продукції по Україні. Прибуток підприємства знизився вдвічі (з 127,6 тис. грн. до 62,5 тис. грн.). Саме в 2010 році відбулося значне зростання витрат на модернізацію обладнання (з 441,8 до 821,7 тис. грн.), без чого не можна забезпечити належний рівень якості продукції та стійкі конкурентні позиції на сучасному зовнішньому ринку лікарських засобів.

Слід зазначити, що відмічені зміни (випереджаюче зростання кредиторської заборгованості) є успіхом менеджменту підприємства, бо дозволяє вивільнити додаткові кошти на модернізацію обладнання без залучення дорогих банківських кредитів.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів й інвесторів.

Оцінка фінансової стабільності підприємства в даній роботі проводиться з використанням як коефіцієнтів, розрахованих по пасиві балансу, так і коефіцієнтів, що відображають взаємозв'язок між джерелами формування коштів підприємства й структурою вкладень.

Перший крок у цьому розділі аналізу фінансового стану підприємства - оцінка оптимальності співвідношення власного й позикового капіталу підприємства. Дані показники можна розділити на два блоки:

1) коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позицій структури джерел коштів;

2) коефіцієнти покриття, що характеризують фінансову стабільність із позицій витрат, пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел притягнутих коштів.

Серед коефіцієнтів капіталізації вважаємо за доцільне розгляд наступних з них.

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) коефіцієнт характеризує частку власних коштів підприємства (власного капіталу) у загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність.

Чим вище значення даного коефіцієнта, тим фінансово стійкіше, стабільніше й більш незалежніше від зовнішніх кредиторів підприємство. На практиці встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування підприємства (загальна сума капіталу) повинні бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів. Таким чином, критичне значення коефіцієнта автономії - 0,5.

Коефіцієнтом, зворотним коефіцієнту фінансової автономії є коефіцієнт фінансової залежності.

Добуток цих коефіцієнтів дорівнює 1. Критичне значення коефіцієнта фінансової залежності - 2.

Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже, і втрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Розрахунок коефіцієнтів капіталізації для аналізованого підприємства представлений у табл. 2.4.

Таблиця 2.4 - Коефіцієнти капіталізації

Коефіцієнти капіталізації	Критичне значення	Формула	На початок періоду	На кінець періоду
1. Коефіцієнт фінансової автономії	0,5		0,789	0,597
2. Коефіцієнт фінансової залежності	2		1,267	1,674
3. Коефіцієнт фінансового ризику	1		0,267	0,674
4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу			0,401	0,383
5. Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень	1		0,000	0,000
6. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів			0,000	0,000
7. Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел			1,000	1,000

Отже, протягом звітного періоду коефіцієнт фінансової автономії підприємства дещо знизився і, відповідно, зріс показник залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Однак значення зазначених показників для аналізованого підприємства перебували на досить високому рівні.

Важливим показником, що характеризує фінансову стабільність підприємства, є вид джерел фінансування матеріальних оборотних коштів.

Матеріальні оборотні кошти підприємства являють собою запаси, вартість яких відображається в другому розділі активу балансу. Кількісне значення даного показника визначається підсумовуванням даних по наступних балансових статтях: виробничі запаси, тваринні на вирощуванні й відгодівлі, незавершене виробництво, готова продукція, товари.

Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних коштів (запасів) використається кілька показників, які й характеризують види джерел:

1) власні оборотні кошти;

2) власні оборотні кошти й довгострокові позикові джерела формування запасів (функціонуючий капітал);

3) загальна величина основних джерел формування запасів.

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами формування:

1 Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів;

2 Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел формування запасів;

3 Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів.

Таблиця 2.5 - Тип фінансового стану підприємства

Класифікація типу фінансового стану підприємства	Формула	На початок періоду	На кінець періоду
1. Загальна величина запасів З	ряд. 100 + ряд. 110 + ряд. 120 + ряд. 130 + ряд. 140 ф. 1	1978,7	3254,2
2. Власні оборотні кошти (ВОК) Кв.об.	ряд. 380 ф. 1 - ряд. 080 ф. 1	2423,8	2312,8
3. Функціонуючий капітал Кв.дз.	(ряд. 380 ф. 1 - ряд. 080 ф. 1) + ряд. 480 ф. 1	2423,8	2312,8
4. Загальна величина основних джерел формування запасів Кз	ряд. 380 ф. 1 + ряд. 480 ф. 1 + ряд. 500 ф. 1 - ряд. 080 ф. 1	2493,3	2312,8
5. Надлишок (нестача) ВОК	ФС = Кв.об. - З	445,1	-941,4
6. Надлишок (нестача) ВОК і довгострокових позикових джерел формування запасів	ФС = Кв.дз. - З	445,1	-941,4
7. Надлишок (нестача) загальної величини основних джерел формування запасів	ФС = Кз - З	514,6	-941,4
8. Трикомпонентний показник типу фінансової стабільності		(1,1,1)	(0,0,0)

Після проведення розрахунків наведених вище показників за критерієм фінансової стабільності підприємство може бути віднесене до одному із чотирьох типів, що наведено у табл. 2.5.

1 Абсолютна фінансова стабільність (трикомпонентний показник типу фінансової стабільності має такий вигляд: S = {1,1,1}). Такий тип фінансової стабільності характеризується тим, що всі запаси підприємства покриваються власними оборотними коштами, тобто організація не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація зустрічається вкрай рідко. Більше того, вона навряд чи може розглядатися як ідеальна, оскільки означає, що керівництво компанії не вміє, не бажає або не має можливості використати зовнішні джерела коштів для основної діяльності;

2 Нормальна фінансова стабільність (показник типу фінансової стабільності - S = {0,1,1}). У цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів, крім власних оборотних коштів, також і довгострокові притягнуті кошти. Такий тип фінансування запасів є «нормальним» з погляду фінансового менеджменту. Нормальна фінансова стабільність є найбільш бажаною для підприємства;

3 Нестійке фінансове становище (показник типу фінансової стабільності має вигляд: S = {0,0,1}). Така ситуація характеризується нестачею у підприємства «нормальних» джерел для фінансування запасів. У цій ситуації ще існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів;

4 Кризовий фінансовий стан (S = {0,0,0}). Характеризується ситуацією, при якій підприємство має кредити й позики, не погашені в строк, а також прострочену кредиторську й дебіторську заборгованість. У цьому випадку можна говорити про те, що підприємство перебуває на грані банкрутства;

Як витікає з розрахунків, дане підприємство на початок 2009 року має кризовий тип фінансової стабільності, що свідчить про високий ступінь залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Підприємство має кредити й позики, не погашені в строк і перебуває під загрозою банкрутства.

Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності й платоспроможності, що характеризують можливість своєчасного й повного виконання розрахунків по короткострокових зобов'язаннях перед контрагентами.

Аналіз платоспроможності й ліквідності важливий не тільки для підприємства, але й для зовнішніх інвесторів.

Під платоспроможністю підприємства розуміється наявність у підприємства коштів й їхніх еквівалентів у кількості, достатній для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступеню їхньої ліквідності й розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по строках їхнього погашення й розташованими в порядку зростання таких строків.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, активи підприємства розділяються на наступні групи:

1) А1 - найбільш ліквідні активи. До них належать всі статті коштів підприємства й поточних фінансових інвестицій;

2) А2 - швидко реалізовані активи. До цієї групи активів належать активи, для обігу яких у грошову форму потрібно більше тривалий час: готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, векселі отримані;

3) А3 - повільно реалізовані активи. Набагато більший строк знадобиться для перетворення виробничих запасів і витрат у незавершеному виробництві в готову продукцію, а потім у кошти. Крім того, до цієї групи активів належать витрати майбутніх періодів, а також оборотні активи, що не ввійшли в перші дві групи;

4) А4 - важко реалізовані активи. До цієї групи належать необоротні активи підприємства, вартість яких відбита в першому розділі активу балансу.

Пасиви балансу групуються по ступені настання строку їхньої оплати:

1) П1 - найбільш термінові зобов'язання. До них прийнято відносити кредиторську заборгованість по придбаних товарах, роботам, послугам;

2) П2 - короткострокові пасиви;

3) ПЗ - довгострокові пасиви. П4. Постійні (стійкі) пасиви - це статті першого розділу пасиву балансу.

Коефіцієнт оцінки ліквідності по показниках першої групи активів називається коефіцієнтом абсолютної ліквідності. У західній практиці коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується рідко. У країнах з перехідною економікою його оптимальне значення визнається на рівні 0,2-0,35. Значення вище 0,35 не завжди потрібно, тому що надлишок коштів свідчить про неефективне їх використання.

Зіставлення підсумків першої групи по активу й пасиву, тобто А1 і П1 відображає співвідношення поточних платежів і надходжень. Надходження були більше платежів в попередньому та менше платежів у звітному періодах. Порівняння другої групи по активі й пасиву (А2 і П2) показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Очевидно, в звітному періоді активи А2 більш впевнено стали перевищувати пасиви П2. Зіставлення підсумків по активі й пасиву для третьої й четвертої груп відображає співвідношення платежів і надходжень у відносно віддаленому майбутньому. Для аналізованого підприємства розрахунок коефіцієнтів ліквідності представлений у табл. 2.6.

Таблиця 2.6 - Коефіцієнти ліквідності

Коефіцієнти ліквідності	Оптимальне значення	Формула	Уровень показателя
			2009	2010
1. Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності	1 - 2		2,50	1,57
2. Коефіцієнт проміжної (термінової) ліквідності	0,7 - 1,5		1,53	0,77
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2 - 0,35		0,67	0,43

Як видно з наведеного розрахунку, коефіцієнти поточної і термінової ліквідності перебувають в межах рекомендованих значень. При цьому протягом року вони мали негативну динаміку.

Показником, що характеризує економічну ефективність, є рентабельність. Існує багато коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарчої діяльності підприємства, вони наведені у табл. 2.7.

Таблиця 2.7 - Коефіцієнти рентабельності

Показники	Формула розрахунку	Попередній рік	Звітний рік	Зміна
Рентабельність сукупного капіталу	стр. 170 (ф. 2) / стор. 640 (ф. 1)	0,017	0,006	-0,010
Валова рентабельність продажів	стр. 050 (ф. 2) / стор. 035 (ф. 2)	0,198	0,180	-0,018
Операційна рентабельність продажів	стр. 100 (ф. 2) / стор. 035 (ф. 2)	-0,004	-0,002	0,003
Валова рентабельність виробництва	стр. 050 (ф. 2) / стор. 040 (ф. 2)	0,247	0,220	-0,027
Чиста рентабельність виробництва	стр. 220 (ф. 2) / стор. 040 (ф. 2)	0,000	0,000	0,001
Чиста рентабельність продажів RNPM	стр. 220 (ф. 2) / стор. 035 (ф. 2)	0,000	0,000	0,001
Ресурсовіддача Рв	стр. 035 (ф. 2) / стор. 280 (ф. 1)	1,754	1,599	-0,155
Коефіцієнт фінансової залежності Кзал	стр. 280 (ф. 1) / стор. 380 (ф. 1)	1,267	1,674	0,406
Рентабельність власного капіталу	стр. 220 (ф. 2) / стр. 380 (ф. 1)	0,000	0,001	0,001

В залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, виділяють три групи коефіцієнтів рентабельності:

- рентабельність інвестицій (капіталу);

- рентабельність продаж;

- рентабельність виробництва.

Для даного підприємства більшість показників рентабельності знизилися через негативні показники прибутку.

2.3 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Наступним етапом роботи є аналіз структури експорту з метою виявлення тенденцій в асортиментній та ціновій політиці підприємства. На рис. 2.2 представимо структура експорту лікарських засобів у 2009 році.



Рисунок 2.2 - Структура експорту лікарських засобів ТОВ «Стома» у 2009 році

Так, в сегменті лікарських засобів (приблизно 47% експорту) в 2010 році відбулося скорочення асортименту, основною причиною якого було скасування договору з російським покупцем «Медсервіс Плюс» на поставку амінокапронової кислоти (становила 52% експорту) через більш жорсткі умови ліцензування, введені російським урядом (рис. 2.2 та 2.3).

Рисунок 2.3 - Структура експорту лікарських засобів ТОВ «Стома» у 2010 році

У структурі експорту лікарських засобів у 2010 році Таурин займає більшу частку (54%).

В сегменті хімреактивів у 2010 році залишився тільки люмінор, однак з'явилися дві нові його модифікації (рис. 2.4 та 2.5).

Рисунок 2.4 - Структура експорту хімреактивів ТОВ «Стома» у 2009 році

Як видно з рис. 2.4, люмінор - 525 займає найбільшу частку у структурі експорту у 2009 році 85%. Найменшу частку займають поліфенілові ефіри (ПФЕ) 2%.

Рисунок 2.5 - Структура експорту хімреактивів ТОВ «Стома» у 2010 році

Як видно з рис. 2.5, люмінор - 525 займає найбільшу частку у структурі експорту у 2010 році (92%). Найменшу частку займає люмінор-560 (3%).

Порівняння цінової динаміки цін на різні експортовані лікарські засоби говорить про загальну тенденцію зниження цін на кінець року після їх весняного зростанні (особливо в квітні).

Рис. 2.6 Ціни на оксолін у 2010 році, грн. за 1 кг

Як видно з рис. 2.6, ціни на околін у 2010 році були високими у квітні місяці.

Рис. 2.7 Ціни на таурин у 2010 році, грн. за 1 кг

Як видно з рис. 2.7, ціни на таурин у 2010 році були високими у квітні місяці (126.63 грн.).

Рис. 2.8 Ціни на люмінор-525 у 2010 році, грн. за 1 кг

Як видно з рис. 2.8, ціни на люмінор-525 у 2010 році були високими у квітні місяці (1203.24 грн.).

Таким чином, квітень 2010 року був сприятливим для продажу хімреактивів за високими цінами, ніж у інших періодах року.

Особлива позиція в експорті люмінора-525, яку продовжує утримувати підприємство (92% експорту в 2010 р.), дозволяє підприємству впливати на ринкову ціну на цей хімічний препарат та утримувати стабільно високу ціну.

У процесі аналізу експортно-імпортних операцій вивчають виконання зобов'язань за вартістю та кількістю експортованих товарів; за строками їх поставок і якістю; виявляють чинники, що впливають на ці показники; з'ясовують причини недовиконання зобов'язань по різних позиціях.

2.4 Аналіз споживачів продукції і конкурентного становища на зовнішньому ринку

Фармацевтичний ринок України більш ніж привабливий для стратегічних інвесторів і місцевих гравців з погляду злиття і поглинання компаній. Про це свідчать наступні факти: у грошовому вираженні у 2009 році ринок складав 2.2 млрд. дол., середньорічний темп зростання у 2004-2009 роках склав 21%. За оцінками фармацевтичних компаній, об`єм ринку подвоїться до 2012 року і сягне 4.7 млрд. дол.

Легендарний прорив у розвитку вітчизняного фармринку, що відбувся в 2009 р., залишився в минулому. Здавалося б, повторити цю історію в найближчій перспективі неможливо. От тільки учасники ринку вже набрали оберти. Вони вклали багато зусиль у розвиток не тільки власного бізнесу, але й вітчизняної фарми в цілому.

Для проведення аналізу використані відомості по імпортних й експортних поставках груп 3001-3004 ТН ВЭД. При цьому враховували дані тільки по готових лікарських засобах (ГЛЗ). Ветеринарні препарати, субстанції, in hulk, вироби медичного призначення й деякі інші категорії продукції були виключені.

Приріст обсягу експортних поставок у грошовому вираженні в порівнянні з 2009 р. склав усього 10,5%, а це в 1,5 рази менше, ніж приріст вітчизняного виробництва. Очевидно, що орієнтованість українських виробників на внутрішній ринок ще більше підсилилася.

Проте, у грудні 2010 р. зафіксований максимальний обсяг експорту в грошовому вираженні за всю історію фармацевтичного ринку України: 54,4 млн грн., що перевищило показник за 2009 р. на 15,2%.

Характерно, що навіть настільки невеликий річний приріст у грошовому вираженні був досягнутий не за рахунок збільшення кількості продукції, що експортується, а за рахунок підвищення вартості такої. В 2010 р. обсяг експорту ГЛЗ із України в натуральному вираженні зменшився на 1,8% у порівнянні з 2009 р. і склав 12,3 тис. т. При цьому середня вартість продукции, що вивозилася, підвищилася на 12,5%.

Грудневі показники в цілому відображають загальнорічну тенденцію. Протягом останнього місяця 2010 р. з України було вивезено 1,4 тис. т ЛЗ, що перевищило показники грудня 2009 р. лише на 0,2%. Вартість 1 вагової одиниці ГЛЗ, експортованих у цей період, підвищилася на 15,0%.

Значно змінилася географія поставок. До кінця 2010 р. Росія втратила позиції стратегічного партнера №1 для експортерів ГЛЗ.

По результатам 2010 р. обсяг поставок у Росію - найбільшого споживача українських ЛЗ - у грошовому вираженні зменшився на 23,0%, у натуральному - на 44,3%. Це відповідно призвело до зменшення питомої ваги Росії в загальному обсязі експорту: на 7,9% у грошовому й 13,6% у натуральному вираженні. І якщо по грошових обсягах в 2010 р. Росія залишилася партнером №1 для українських виробників, то в натуральному вираженні на 1-і місце вийшла Бєларусь.

Логічно припустити, що не останню роль в уповільненні темпів розвитку експорту зіграли рішення, прийняті в ряді країн на державному рівні. У зв'язку із введенням з 1 січня 2009 р. у Росії нового порядку ввозу імпортних ЛЗ, в українських постачальників виникнуть нові перешкоди на шляху розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

Серед регіонів - експортерів ЛЗ лідерство за всіма показниками традиційно втримує м. Київ. Однак тенденція зменшення питомої ваги цього регіону в загальному обсязі поставок збереглася й в 2010 р. За минулий рік частка київських постачальників в обсязі експорту в грошовому вираженні зменшилася на 0,9%, у натуральному вираженні - на 0,5%. Серед топ-5 регіонів найбільші показники приросту поставок продемонстрували Харківська (22,4% у грошовому й 38,1% у натуральному вираженні) і Луганська (35,4% й 31,8% відповідно) області. Негативні результати в доходах від продажу ЛЗ за кордон зафіксовані лише в Одеській обл., з якої експорт у грошовому вираженні зменшився на 16,0%.

Найбільшим експортером у грудні другий рік підряд стає «Артеріум».

Однак за підсумками року найбільше своєї продукції за рубіж продала компанія «Фармак». Цей вітчизняний виробник займав лідируючу позицію й торік, і 2 роки тому. Різкий стрибок у рейтингу експортерів в 2009 р. зробила компанія «Юніфарма». Стабільне зростання рік у рік демонструє цілий ряд компаній з топ-10, у числі яких деякі найбільші українські виробники. Особливої уваги заслуговує щорічне підвищення позицій «Дарниці» й «Здоров'я».

У грудні 2010 р. вітчизняні виробники знову продемонстрували наявність величезного потенціалу. В останній місяць 2010 р. обсяги фармвиробництва збільшилися на 20,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2009 р. і склали 346,5 млн. грн. Звичайно ж, не всі місяці були настільки вдалими для вітчизняних виробників, і але темпам приросту вони далеко не завжди могли зрівнятися з імпортерами. Однак цілком природно, що обраний ними шлях не найлегший. Сьогодні їм доводиться не тільки піднімати на ноги виробництво, але й розвивати маркетинг, без якого виробництво просто не може існувати. Такі закони конкуренції.

У цілому за весь 2010 р. обсяг фармацевтичного виробництва в Україні склав 3,5 млрд. грн., що більше показника за 2009 р. на 15,6%.

Результатом внеску всіх учасників фармринку в його розвиток стали високі показники приросту обсягів такого щодо аналогічного періоду минулого року. Так, загальний обсяг фармринку за підсумками 2010 р. склав 9,4 млрд грн., перевищивши показники 2009 р. на 25,7%. Найбільш активними в досліджуваний період виявилися імпортери - як й в 2009 р. цей сегмент фармринку в цінах виробника був першою скрипкою.

Фармринок у цінах виробника за підсумками 2010 р. продемонстрував значний приріст: його обсяги збільшилися на чверть у порівнянні з 2009 р. У досліджуваний період багатьом операторам ринку вдалося зберегти темпи розвитку, які були задані ще в 2009 р. При цьому 2009 р. для багатьох став роком структуризації: слабкі гравці залишили ринок, сильні - розділили його. Однак це зовсім не означає, що в 2010 р. конкурентна боротьба припинилася. Її відгомони ще довго будуть чутні.

У досліджуваний період вітчизняні фармацевтичні заводи сконцентрували свою увагу на потребах внутрішнього ринку. Вони істотно збільшили обсяги виробництва. При цьому й на внутрішньому ринку, і в сегменті експорту своїм успіхам вони в основному зобов'язані збільшенню обсягів виробництва більш дорогої продукції.

При проведенні дослідження використані дані про обсяги аптечних продажів у цінах кінцевого споживача.

При цьому для відображення відомостей про роздрібний фармринок України використані неверсіонні дані. Тобто при розрахунку кількісних показників досліджуваним групам товарів надані якісні характеристики.

Така особливість у методології відображення даних дозволяє відслідковувати актуальний на сучасний момент стан продуктового портфеля виробників, хоча й може обумовити незначні відмінності при перерахуванні групових показників за попередні періоди, наприклад сьогодні й місяцем раніше.

Зміни групових показників найчастіше проявляються, наприклад, в об'єднанні виробників, у переході товарів «аптечного кошика» з однієї категорії в іншу, у зміні регуляторного статусу препарату й т.д. Сподіваємося, що зміни, внесені в методологію відображення даних, до деякої міри полегшать дослідження динаміки групових показників.

Обсяг ринку аптечних продажів у січні 2009 р. склав 841,5 млн грн. у грошовому й 144,5 млн упаковок у натуральному вираженні. Продажі товарів «аптечного кошика» у грошовому вираженні збільшилися в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 12,8%, а в натуральному - зменшилися на 8,0%. Частка ЛЗ у загальному обсязі аптечних продажів зменшилася, склавши 84,1% у грошовому й 65,3% у натуральному вираженні.

За підсумками січня 2009 р. обсяг аптечних продажів ЛЗ у грошовому вираженні збільшився всього на 9,1%, а в натуральному зменшився на 13,2% і склав 707,7 млн. грн. за 94,4 млн. упаковок.

Лікарські засоби - єдина категорія товарів «аптечного кошика», обсяги продажів яких у натуральному вираженні зменшилися.

За 12 міс. (лютий 2010 - січень 2009 р.) обсяг продажів лікарських засобів у грошовому вираженні склав 8121,3 млн грн., перевищивши показник аналогічного періоду попередніх років на 19,5%. У цей же час у натуральному вираженні обсяг реалізації препаратів збільшився всього на 0,2% і склав 1209,6 млн. упаковок.

Очевидно, що сегмент ЛЗ першим прийняв форму організму, що інтенсивно розвивається, а до зменшення обсягів продажів їх у натуральному вираженні в значній мірі призвела переорієнтація споживачів на більш дорогі препарати. По інших категоріях товарів «аптечного кошика» як і раніше відзначається й інтенсивне, і екстенсивне зростання.

Категорією товарів «аптечного кошика», що найбільш активно розливається, за підсумками січня 2009 р. стала косметика. Обсяг аптечних продажів її збільшився в порівнянні із січнем 2010 р. трохи менш ніж в 2 рази в грошовому й практично в 1,5 рази в натуральному вираженні й склав у загальному обсязі продажів товарів «аптечного кошика» 4,8 й 3,9% відповідно.

Друге місце по темпах розвитку в січні 2009 р. зайняли біологічно активні добавки (БАД). Аптечні продажі цих продуктів збільшилися в 1,5 рази в грошовому й майже на 10% у натуральному вираженні. Обсяги роздрібної реалізації виробів медичного призначення (ВМП) у досліджуваний період у натуральному вираженні залишилися майже на тім же рівні, що й у січні минулого року, тоді як у грошовому - збільшилися на 18,4%.

Превалювання показників приросту обсягів аптечних продажів у грошовому вираженні над такими в натуральному у свою чергу вказує на підвищення середньозваженої вартості 1 упаковки всіх категорій товарів «аптечного кошика». Так, у січні 2009 р. найбільша середньозважена вартість 1 упаковки була відзначена в косметиці - 10,3 грн. Причому в порівнянні із січнем 2010 р. цей показник збільшився на 28,0%. Максимальний приріст середньозваженої вартості зафіксований для БАД - 36,1%, у результаті чого вона склала 8,2 грн.

Підвищення середньозваженої вартості 1 упаковки ЛЗ зафіксовано на позначці +25,7% у порівнянні із січнем 2010 р. За підсумками досліджуваного періоду цей показник склав 7,5 грн., що на 1,5 грн. більше, ніж в аналогічний період попереднього року. Середньозважена вартість ВМП залишається самою низкою серед всіх категорій товарів «аптечного кошика» (1,6 грн.). Проте, і в цьому випадку зафіксований чималий приріст - 17,2%.

За підсумками досліджуваного періоду сильною ланкою ринку виявилися закордонні виробники, яким по темпах нарощування обсягів продажів всіх категорій товарів «аптечного кошика» удалося випередити вітчизняних. Українські фармкомпанії дали фору закордонним у сегменті БАД, збільшивши обсяги продажів цієї категорії товарів у натуральному вираженні. Стосовно до продажів продуктів закордонного виробництва в цьому випадку не було відзначено яких-небудь змін у порівнянні із січнем 2010 р.

У результаті частка товарів «аптечного кошика» закордонного виробництва в загальному обсязі продажів таких за підсумками січня 2009 р. збільшилася в грошовому й натуральному вираженні до 74,1 й 42,2% відповідно. У загальному обсязі продажів ЛЗ частка закордонних фармпвиробників склала 75,0 й 35,7%.

Реалії сучасного ринку вказують на невблаганне зниження інтересу споживачів до дешевих препаратів. Так, за підсумками січня 2009 р. обсяг аптечних продажів препаратів, віднесених до низьковартісної цінової ніші (вартість - менш 4,5 грн.) зменшився на 12,5% у грошовому й 19,3% у натуральному вираженні. Лідерами ринку як і раніше залишаються середньовартісні ЛЗ (4,5 - 26,0 грн.), частка яких склала 45,7% загального обсягу продажів цієї категорії товарів. Проте, обсяг реалізації середньовартісних препаратів збільшився всього на 6,1% у грошовому вираженні, а в натуральному - зменшився на 3,4%. Найбільше ж успішними в досліджуваний період стали высоковартісні ЛЗ. Обсяг продажів препаратів цієї цінової ніші збільшився на 22,7 й 16,5% у грошовому й натуральному вираженні відповідно.

Необхідно відзначити, що роком раніше, у січні 2010 р., у середньо- і високовартісній цінових нішах було відзначене зниження середньозваженої вартості 1 упаковки ЛЗ у порівнянні із січнем 2009 р. У досліджуваний період середньозважена вартість таких препаратів підвищилася щодо січня 2010 р. на 9,8 й 5,4% відповідно. Таким чином, у досліджуваний період споживачі стали купувати більш дорогі середньо- і високовартісні препарати, чим у січні 2010 року.

При збереженні існуючих тенденцій в 2010 р. збільшення обсягів ринку в цінах виробника буде порівнянно з таким ринку аптечних продажів. Визначальний вплив на активність оптових операторів зробить поведінка виробників. Природно, той, хто хоче збільшити свою частку ринку, повинен рости швидше.

Наведемо оцінку характеристик профілю покупців ТОВ «Стома» в табл. 2.8.

Таблиця 2.8 - Оцінка характеристик профілю покупців ТОВ «Стома»

Параметри профілю покупців	Показники	Оцінка показників
		Негативні оцінки (1 бал)	Нейтральні оцінки (2 бала)	Позитивні оцінки (3 бала)
Зміна переваг, потреб, смаків покупців	Ступінь зміни потреб покупців			Відносно постійні
Схильність покупців до товарів підприємства	Частота придбання товарів у даному підприємстві		Нерегулярно
	Частка товарів номенклатури підприємства, що купуються найбільшою мірою	Близько 20 відсотків
	Ступінь залежності покупців від продавця	Близько 30 відсотків
Торгова сила покупців	Рівень інформованості покупців про товар, ціну, режим роботи підприємства		Недостатній рівень інформованості
	Чутливість споживачів до зміни рівня цін на товари підприємства	Дуже чутливі
	Ступінь залежності продавця від покупця	Близько 30 відсотків
	Фінансовий стан покупця	Нижче середнього рівня
	Чутливість покупців	Дуже чутливі

За результатами оцінки характеристик профілю покупців було проаналізовано ступінь мінливості потреб, вимог та смаків покупців стосовно товарів підприємства.

Таблиця 2.9 - Шкала оцінок характеристик профілю покупців

Параметри профілю покупців	Бали	Інтерпретація бальних оцінок
Зміна переваг, потреб, смаків покупців	1	Низька
	2	Незначна
	3	Значна
Схильність покупців до товарів підприємства	3	Слабка
	4-6	Середня
	7-9	Сильна
Торгова сила покупців	5	Незначна
	6-10	Середня
	11-15	Значна

Результати лінгвістичного розпізнавання оцінок характеристик профілю покупців ТОВ «Стома» представлено в табл. 2.10.

Таблиця 2.10 - Результати розпізнавання оцінок характеристик профілю покупців ТОВ «Стома»

Параметри профілю покупців	Фактична сума балів	Інтерпретація бальних оцінок
Зміна переваг, потреб, смаків покупців	3	Значна
Схильність покупців до товарів підприємства	4	Середня
Торгова сила покупців	6	Середня

Таким чином, за даними табл. 2.10 можна зроби висновок про те, що зміни потреб та смаків покупців ТОВ «Стома» досить значні (3 бали з 3), їх лояльність до товарів підприємства знаходиться фактично на початково-середньому рівні (4 бали з 9) і вони мають початково-середню силу впливу на підприємство (6 балів з 15).

Отже, в цілому можна зазначити, що підприємство перебуває в досить важкому фінансово-господарському стані, знаходячись на межі банкрутства.

Якщо на початок 2010 року найбільш термінові зобов'язання були меншими за найбільш ліквідні активи на 425,28 тис. грн., то наприкінці року - вже їх перевищували на 1618,3 тис. грн. Підприємству необхідно різко зменшувати рівень кредиторської заборгованості за товари та послуги, яка зросла за рік більш ніж в п'ятеро.

Але резервів для покращення поки що не вистачає, бо операційна виробнича діяльність балансує на межі прибутку та збитку.

Для операційної діяльності найбільш загрозливим є випереджаюче зростання собівартості випуску продукції перед виручкою з реалізації.

Можна уявити існування проблем з відставанням рівня старої матеріальної бази від конкурентів по галузі, що призводить до зростання собівартості; ціни на ринку є стабільними та визначаються більш вдалими конкурентами.

Для підприємства можна також рекомендувати низку маркетингових заходів, ретельне вивчення ринку, можливо перехід на іншу номенклатуру продукції з одночасним переоснащенням матеріальної бази виробництва.

Таким чином, для даного підприємства негайною є задача не максимізації прибутку, а усунення збитковості операційної діяльності, для чого потенційні інвестори повинні визначити подальшу ринкову політику, можливо - провести санаційний аудит діяльності підприємства та ухвалити план роботи на найближчі 1 - 2 роки.

3. Розробка стратегії виходу ТОВ «Стома» на зовнішній ринок

3.1 Обґрунтування вибору стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок

З розвитком ринкових відносин у Казахстані, ріст розмаїтості товарів торкнувся не тільки ринок харчових продуктів, але й лікарських препаратів. На даний момент на ринку лікарських препаратів представлені практично всі відомі виробники світового фармацевтичного ринку, що дозволяє споживачеві вибрати найбільш підходяще й ефективне для нього лікарський засіб.

Розглянемо ринок лікарських препаратів у Казахстані. За результатами опитувань, проведених компанією TNS Gallup Medіa Asіa по одинадцяти найбільших містах Казахстану в рамках дослідження у вересні 2010 року, показали, що в Казахстані користуються лікарськими препаратами 80% від усього населення.

Таблиця 3.1 - Покупка ліків або медичних препаратів, ТОР 10

Ліки \ медичні препарати	%
Засоби від головного болю й ін. знеболюючі	72,5
Засоби від застуди й грипу	54,3
Засоби від кашлю	40,7
Антибіотики	32,1
Перев'язний матеріал	30,4
Препарати для лікування нежиті	30,4
Лікарські трави й збори	28,7
Препарати від болю в горлі	23,9
Дитячі знеболюючі й жарознижуючі	23,2

Найбільш популярними серед населення препаратами є засоби від головного болю й знеболюючі засоби, дані препарати купують 72,5% від споживачів лікарських препаратів. На другому місці по покупці перебувають засоби від застуди й грипу - 54,3% і третє місце по покупці займають засоби від кашлю - 40,7%, як показано у табл. 3.1.

Найчастіше споживачі лікарських препаратів воліють здобувати дані продукти в аптеках, дане місце покупки відзначили 96,2% респондентів, і тільки 6,9% споживачів відзначили, що здобувають лікарські препарати також і в аптечних кіосках.

Таблиця 3.2 - Місце придбання ліків / медичних препаратів

Місце покупки	%
В аптеці	96,2
В аптечному кіоску	6,9
У супермаркеті	0,8
Інше	0,8
З рук	0,2

При покупці лікарських препаратів респондентів хвилює чаші всього якість товару, що купує ними, (дана умова відзначили близько 88% споживачів лікарських препаратів) і тільки 12% відзначили, що при виборі лікарських засобів більше орієнтуються на ціну, ніж на якість, як наведено на рис. 3.1.

Рисунок 3.1 - Ємність комерційного аптечного ринку у 2006-2009 роках у Казахстані млн. грн.

Необхідно також відзначити, що за покупку безрецептурних лікарських препаратів відповідальні найчастіше жінки у віці від 25 до 44 років, ніж чоловіки й респонденти інших вікових груп.

Серед безлічі представлених на ринку лікарських препаратів спрямованих на лікування різних недуг найбільш популярними залишаються засоби від застуди, що мучить населення цілий рік.

Обсяг вибірки становить 2500 респондента, у кожному місті пропорційно населенню. Використалася випадкова репрезентативна вибірка. Опитування проводилося в 11 містах Казахстану з населенням 200 тис. і більше, у віці від 15 років і більше.

За даними Агентства РК по статистиці, в 2010 р. у Республіці Казахстан було зроблено лікарських препаратів на $50.5 млн. (у цінах виробників). Звіт Агентства маркетингових досліджень Vі-ORTі показує, що в цей же період аптеки республіки продали 63.8 млн. упакувань вітчизняних медикаментів на суму $19.3 млн. (у цінах закупа аптек). Самим великим з регіональних ринків є Південно-Казахстанська область, де в роздрібній мережі було продано 8.5 млн. упакувань ЛП на $2.5 млн. На другому місці - Алматинська область, на третьому - Східно-Казахстанська, на четвертому - м. Алмати.

Таблиця 3.3 - Аналіз аптечних продажів по регіонах РК

Місто	Обсяг продажів
	тис. упак.	тыс. $
Акмолинська	2818,1	836,9
Актюбінська	3007,7	906,8
Алматинська	7332,2	2 103,9
Атирауська	1478,0	456,8
ВКО	6621,8	1 982,5
Алмати	6290,2	1 877,0
Астана	1985,3	625,1
Жамбилськая	3518,5	1 050,5
ЗКО	2389,7	744,8
Карагандинська	5648,8	1 707,1
Костанайська	3413,9	1 081,2
Кизил ординська	3267,9	1 052,2
Мангистауська	2009,9	648,0
Павлодарська	3064,6	946,5
СКО	2441,6	746,1
ЮКО	8512,8	2 544,6
Усього	63801,1	19 309,9

Препарати власного виробництва склали 18.6% обсягу роздрібного ринку ЛП (лікарські препарати) в упакуваннях і 5.4% - у вартісному вираженні. Усього на роздрібному аптечному ринку в 2009 р. продавалося приблизно 320 торговельних найменувань казахстанських медикаментів 52 фармвиробників, як наведено у табл. 3.4. На першу десятку цього рейтингу доводиться 83% торговельних найменувань ЛП казахстанського виробництва. Найбільша кількість торгових найменувань (143) поставляє на внутрішній ринок АТ Химфарм. На другому місці - ФК Ромат (68), на третьому й четвертому - Глобал Фарм і Нобел АФФ (відповідно, 34 і 33 торговіх найменування). 11 компаній поставляють більш, ніж по 10 торговельних найменувань, 10 компаній - від 5 до 10, 17 фірм представлені в аптечній мережі лише одним препаратом.

Таблиця 3.4 - Представленість продукції казахстанських фармвиробників в аптечної мережі

Виробник	Кількість торговельних найменувань
Химфарм	143
ФК Ромат	68
Глобал Фарм	34
Нобел АФФ	33
Шаншаров-Фарм	30
Фармация, Караганда	25
НПЦ Рауан	19
ПК Фірма Кизил-Май	18
ЛеКос	15
Жанафарм	13
Кефар Кенес Фарма	13
Флорена	10
Екафарма	9
Акфарм	8
Султан	8
Фармація, Костанай	8
Продовження таблиці 3.4
Ейкос Фарм	8
Даулет Фарм	5
Казахстан Дарилери	5
Компания Медоптик	5
Фармація, Кызылорда	5
Аксу Дэен	4
Деново Імпекс	4
Таймас	4
Алиаз	3
Желдорфармація	3
Казиндомед	3
СВС-Фармация	3
АлФармаХим	2
Береке	2
Східно-Казахстанський обласний центр крові	2
Інститут фармацевтичної біотехнології	2
ПК Сара	2
Семипалатинский обласний центр крові	2
НПО Эфматол	2
AR-Pharma - Кемел-Фарм	1
БиоФармПрепараты	1
БМ	1
Бурли	1
ДиаМед Компания	1
Казлекрасфармация	1
Закінчення таблиці 3.4
Карагандинський обласний центр крові	1
НЦ гігієни й епідеміології	1
Нурер	1
Сорбент	1
Тараз Д	1
Технополис Хемикал	1
Фармация, Шымкент	1
ФитОлеум	1
Флора НПП	1
ФМП Фірма	1
Хаким	1

У таблиці 3.5 представлені 15 основних терапевтичних груп лікарських засобів, що склали 84% всіх проданих упакувань препаратів місцевих виробників. Недорогі анальгетики (середня ціна впакування - $0.16) склали 22,6% всіх проданих аптеками казахстанських ліків і 27% всіх анальгетиків.

Таким чином, місцеві виробники займають більше чверті обсягу казахстанського ринку анальгетиків. В обсязі ринку вітамінів на казахську продукцію доводиться 30.5%. Досить велика частка місцевої продукції в обсязі роздрібного ринку препаратів проти кашлю й застуди (27%), мінеральних добавок (26.2%), засобів для лікування захворювань горла (36.3%), носа (25.8%), жовчного міхура й печінки (26%). На ринку антисептиків і дезінфікуючих засобів місцева продукція (водно-спиртові розчини, спиртові розчини брильянтового зеленого, йоду, настойка календули, перекис водню й т. п.) є абсолютним лідером (3 з 4 проданих упакувань). Набагато скромніше частка вітчизняних препаратів у групі антибіотиків системної дії, кардіологічних засобів, плазмозамещающих розчинів.

На рецептурні препарати доводиться 53% аптечних продажів вітчизняних медикаментів у вартісному вираженні, 31,8% - у натуральному. Майже половина (48,6%) проданих аптеками впакувань казахстанських ЛП - препарати, що входять у Список основних (життєво важливих) лікарських засобів РК. Середня ціна впакування казахстанського Отс-препарата в 2 рази нижче, ніж рецептурного й становить 0,21 $.

Серед лікарських форм казахстанських медикаментів, продаваних через аптечну мережу, переважають таблетки (33.7 млн. упакувань - більше 50%). В 2009 р. було продано 5.4 млн. упакувань розчинів для місцевого застосування (розчини водно-спиртові, спиртові розчини йоду, брильянтового зеленого, перекис водню й т. п.), 2.9 млн. упакувань розчинів для ін'єкцій (практично все це - продукція АТ Химфарм, єдиного в Казахстані заводу, що має ампульные лінії), 2.6 млн. упакувань препаратів у формі порошку для готування ін'єкцій, 2.8 млн. флаконів крапель для очей, носа й вуха. Місцевою оригінальною розробкою є лікарська форма олеогель (обсяг продажів - 2.1 тис. упакувань).

У таблиці 3.6 представлений аналіз ЛП, імпортованих в І-ІІІ кв., по країнах. Тор5 рейтингу країн по обсязі поставок у вартісному вираженні залишається незмінним: Німеччина, Росія, Франція, Угорщина, Індія. На ці країни доводиться половина обсягу імпорту у вартісному вираженні й 55.4% - у реальному. В І-ІІІ кв. 2010 р., у порівнянні з аналогічним періодом 2009 р., приріст обсягу імпорту у вартісному вираженні з Німеччини склав 11.8% (в абсолютному вираженні - $7 млн), з Росії - 19.8% ($6.6 млн), із Франції - 10.4% ($3.2 млн), з Угорщини - 27.1% ($5 млн). Обсяг імпорту ЛП із Індії скоротився на $1.3 млн (-5,5%), з Бельгії - на $9 млн (-39%).

У першу п'ятірку країн, що лідирують по частці в реальній кількості завезених у РК медикаментів, увійшли: Росія, Китай, Індія, Німеччина, Україна, що займають 73,6% в обсязі імпорту в натуральному вираженні й лише 38.1% - у вартісному. Китайські фармвиробники із часток 16.8% упевнено посіли друге місце після російських, продукція яких з 34.1% у реальній кількості завезених медикаментів. За ними з більшим відривом випливають виробники фармпродукції з Індії (9.1%). Німеччини (7.9%) і України (5.8%).