Специфіка і структура інформаційного ринку

Динамічний розвиток галузі інформаційних технологій та жорстка конкуренція потребує від компаній постійного вдосконалення маркетингових стратегій. Комерційний успіх діяльності підприємства галузі інформаційних технологій, в першу чергу, залежить від його комплексу маркетингу. Інформаційні технології визначаються як технології, що пов'язані з інформаційним забезпеченням процессу управління компанією. Продукти галузі інформаційних технологій можуть виступати і як продукт споживання, і як засіб виробництва.

Галузь інформаційних технологій є динамічною, оскільки швидкий розвиток інформаційних технологій став причиною скорочення життевого циклу інформаційних продуктів (за останні 10 років життевий цикл інформаційних продуктів скоротився в середньому в 3 рази (з 3-5 років до 1 року). Також, необхідно відмітити іноваційність нових продуктів галузі інформаційних технологій.

Саме іноваційність галузі є передумовою необхідності залученні інвестицій для досліжень чи виробництва. Для закордонних компаній природньо продавати акції на фондовому ринку, чого ще не можна сказати про вітчизняні підприємства. Передумовою продажу акцій є наявність матеріальних та нематеріальних активів (технології, права на товарні знаки, гудвіл, тощо). Останні тенденції показують, що маркетингова стратегія є не тільки засобом конкурентної боротьби, але і нематеріальним активом, що враховується під час інвестиційної оцінки підприємства. Середній показник підвищення капіталізації тільки завдяки маркетинговій стратегії складає 16-19%. Слід звернути увагу, що середне відношення ринкової вартості підприємства до вартості матеріальних активів дорівнює 8, тобто вартість матеріальних активів складає складає близько 12% ринкової вартості підприємства.

В галузі інформаційних технологій виділяють різні підгалузі.

Рис.2. Підгалузі інформаційних технологій

Підприємства, які працюють в галузі інформаційних технологій, можна поділити на такі групи:

§ розробники;

§ виробники;

§ посередники;

§ впроваджувальні та сервісні організації.

Аналіз успішних підприємств показує ефективність синергізму в галузі інформаційних технологій. Передумовами необхідності синергізму виступають:

ѕ необхідність в обслуговуванні споживачів;

ѕ забезпечення збереження ноу-хау;

ѕ забезпечення загальної стабільності роботи підприємства.

Основними маркетинговими проблемами галузі можна назвати такі:

1. Ринок збуту обмежується тими споживачами, які не тільки потребують впровадження певних інформаційних технологій, але і розуміють їх суть.

2. Розгляд часу виводу на ринок інформаційних продуктів як найважливішого фактора в боротьбі з конкурентами.

3. Неможливість точного прогнозування попиту потенційних користувачів.

4. Роздробленість ринків.

5. Необхідність уніфікації продукту до вимог споживача.

Відповідно до цього, можна сформувати такі вимоги до маркетингової стратегії підприємства, яке працює на ринку інформаційних технологій:

· управління всіма бізнес-процесами повинно бути динамічним;

· виробництво товарів і надання послуг повинно постійно вдосконалюватись;

· забезпечення зростання прибутку;

· розширення номенклатури продуктів і послуг;

· підвищення споживчої цінності товару.

Можна визначити такі сегменти ринку для продуктів інформаційних технологій:

1. Промисловий ринок - продукт використовується для подальношого виробництва інших товарів чи надання послуг.

2. Корпоративний ринок великих замовників - споживачі цього сегменту це великі підприємства.

3. Корпоративний ринок - споживачами виступають підприємства малого та середнього бізнесу.

4. Домашні користувачі - кінцеві споживачі продуктів інформаційних технологій.

Основними критеріями ефективності стратегічного планування є ефективність, гнучкість і оптимальність організаційної структури фірми, системи планування і контролю, ступінь обліку діяльності фірми.

Проблема сьогоднішнього періоду - це іновації, які ще не окупилися і вже є менш ефективними в порівнянні з сучасними розробками. Через цей фактор споживачі інформаційних продуктів відкладають терміни впровадження нових, більш ефективних технологій.

Специфіка попиту у споживачів інформаційних продуктів полягає у необхідності отримання всіх рішень з одних рук. Це приводить до того, що підприємства-постачальники продуктів інформаційних технологій повинні весь час удосконалюватись та розширяти власне поле діяльності. В цій галузі, як ні в якій іншій, можлива втрата споживача через неможливість надання певних послуг, які він потребує.

Можна виділити такі сучані маркетингові стратегії:

1. Тільки розробка. Підприємство створює продукт і продає його повністю чи частково (ліцензування) іншим компаніям. Ця стратегія є виправданою коли ринок споживачів є обмеженим чи просування продукту силами підприємства неможливо через нестачу певних ресурсів чи відсутності доступу до маркетингових каналів.

2. Спеціалізація. Компанія спеціалізується тільки на одному напрямку діяльності, при цьому забезпечується повний цикл послуг.

3. Вузька спеціалізація. Компанія займається тільки одним видом діяльності, без забезпечення повного циклу послуг.

4. Диверсифікація. Компанія спеціалізується на комплексному обслуговуванні певного сегмента кінцевих користувачів і забезпечує повний цикл надання послуг по кожному напрямку. Спеціфіка цієї стратегії полягає в необхідності компанії постійно розширяти асортимент для забезпечення конкурентноздатності.

5. Широка диверсифікація. Компанія займається не тільки обслуговаванням кінцевих споживачів, але і дистрибьюцією.

Стратегії спеціалізації не є ефективними в довгостроковому періоді. Це пов'язане, в першу чергу, зі швидкими змінами технологій. Стратегії спеціалізації використовуються компаніями на єтапі їх розвитку, пізніше ці компанії диверсифікуються для підвищення конкурентноспроможності.

Для бізнесу в галузі інформаційних технологій характерне поглинання одних компаній іншими з однієї сторони, та відокремлення деяких головних підрозділів в окремі компанії.

Збільшення акціонерного капіталу дає можливість розробляти нові продукти та послуги, вдосконалювати існуючу інфраструктуру, що в свою чергу, позитивно сприяє підвищенню цінності продукту для споживача.

Підвищення споживчої цінності також досягається за рахунок застосування інструментів брендингу та оптимізації маркетингових каналів. Як наслідок, кінцева вартість продукції визначається на основі цінності продукту для споживача, а також, відносно вартості інших аналогічних продуктів. За рахунок цього, компанія з сильнішим брендом отримує больші прибутки, при тому ж рівні витрат.

Додатковим способом отримання прибутку є спроби виробників інформаційних продуктів контролювати маркетингові канали. Це проявляється в спробах робити продажі не тільки ділерам та дистрибюторам, але й кінцевим споживачам. Такі дії дозволяють самостійно отпримати прибуток без посередників. Особливо це стосується сфери програмного забезпечення. На етапі просування товару виробник заохочує посередників, а потім зменшує кількість маркетингових каналів, шляхом підвищення вимог до ділерів та зменшення дилерської знижки чи зміни умов в ліцензійній угоді.

Диференціювання продуктів проводиться по таким критеріям: фунціональність та надійність. За рахунок застосування диференціації компанія захоплює декілька сегментів ринку.

Слід відмітити, що розвиток інформаційних технологій приводить до швидкого морального старіння інформаційних продуктів. З іншої сторони, необхідно звернути увагу на обмеженість терміну функціонування, яку виробники закладають у продукцію. Такі дії є диференціацією в окремих випадках. В інших випадках це є стимулом для майбутнього попиту.

Що стосується нових продуктів інформаційних технологій, то дуже часто вони мало чим відрізняються від попередніх моделей. Зміни вносяться або в дизайн, або незначне покращення за рахунок додаткових функцій. На сучасному етапі зміна версій(поколінь) інформаційних продуктів відбувається майже щорічно.

При виводі нових продуктів на ринок, необхідно враховувати технологічну готовність кінцевих споживачів до впровадження, оскільки існує певна залежність від технологій.

Як ми бачимо, ще одним фактором успіху є чітке позиціонування. Як наслідок виникають проблеми через географічну роздробленість ринків: проблема доставки та ціни на певному локальному ринку. Наприклад, в продукт можна внести певні обмеження щодо його використання в іншому регіоні і поставити відповідно для кожного ринку власну ціну. З іншої сторони, ті ринки, на які виведення товару відбулося пізніше, можна буде "захоплювати", враховуючи попередній досвід.

На сьогоднішній день все більшу роль як маркетингового каналу та каналу розповсюдження відіграє Інтернет. В першу чергу це має відношення до програмного забезпечення. За допомогою мережі Інтернет споживач має змогу швидше отримати програмний продукт безпосередньо від розробника, що в свою чергу, є джерелом додаткових прибутків останнього. Слід відмітити, що Інтернет дав поштовх до розвитку аутсорсингу програмного забезпечення - оренди програмного забезпечення через Інтернет.

Маркетингові канали можуть створювати додаткову споживчу цінність для продукту. Факторами створення додаткової споживчої цінності виступають:

v Децентралізація ринку - зменшення витрат часу споживача на пошук необхідного продукту та зменшення витрат споживача на транспортування.

v Розмір мінімальної партії - дозволяє споживачу використовувати продукт одразу після придбання. Зменшення розміру мінімальнї партії сприяє підвищенню якості рівня обслуговування споживача та дозволяє встановити більшу вартість за одиницю продукту.

v Термін поставки продукту чи надання послуги - коротші терміни збільшують рівень задоволення від споживання продукту у споживача, відповідно очікування повинно компенсуватись більш низькими цінами.

v Широкий асортимент супутніх товарів та послуг збільшує рівень якості обслуговування та рівень витрат постачальника на його підтримку.

Роль посередників в маркетинговому каналі галузі інформаційних технологій полягає у виконанні наступних функцій: об'єднання (об'єднання аналогічних товарних груп з різних джерел в широкий асоритмент однорідних товарів), розподіл (дроблення партій), формування асортименту (формування асортименту для перепродажу).

Додатковими факторами що визначають струткуру каналу можуть виступати: технологічні, фізичні, соціальні та правові фактори.

ВИСНОВОК

Розглянувши матеріал у першому розділі, можна зробити висновок, що інформація - стратегічний ресурс суспільства. Вона має виняткове значення, адже будь-яка діяльність об'єкта базується на знаннях конкретної ситуації, що складається як на ринку товарів, послуг, робочої сили, засобів виробництва, грошей тощо, так і в самому підприємстві.

Згодом з'ясували сутність інформатики, її об'єкт та предмет. Розглянули функції інформатики, що є обґрунтуванням засобів і методів технологізації інформаційно-комунікативних процесів та організації цих процесів.

Вияснили широке значення терміну «менеджмент». Він як професія і галузь знань стає справді інтернаціональним і виконує функцію чи здійснює діяльність з управління людьми і процесами на будь-якому об'єкті. Менеджмент є актом творчої діяльності людей і здійснюється із застосуванням предметів і знарядь праці.

Отже, менеджмент по суті дуже тісно взаємопов'язаний та взаємозалежний з інформатикою. Так, за допомогою інформатики організовується повна і всебічна інформованість всього керівного складу і фахівців про внутрішній стан підприємства, процеси та явища в їхньому взаємозв'язку, які відбуваються або є на об'єкті управління, а також про зовнішнє середовище. Крім того, система об'єктивного інформаційного забезпечення менеджменту дозволяє не лише своєчасно і повно інформувати менеджерів, а й надає їм можливість одержувати необхідні консультації при виробленні та прийнятті управлінських рішень завдяки системі «підказок», радників і т. ін.

В другому розділі були підняті питання для розгляду, що стосуються, насамперед, головної теми - структури інформаційного ринку. Вияснили, що він є системою економічних, правових, організаційних відносин у сфері торгівлі продуктами інтелектуальної праці на комерційних засадах. Ринок інформаційних продуктів та послуг характеризується визначеною їх номенклатурою, умовами та механізмами надання, цінами. Встановили основні сектори на світовому ринку інформації, характерні для всіх розвинених країн.

Розглянули в третьому розділі формування національного та європейського ринків інформаційної продукції та послуг. Визначили їх організаційні й економічні аспекти, виявили труднощі і проблеми. Це ще досить молодий вид діяльності як організація електронної комерції, тобто реклама, укладання угод, купівля та продажів через інформаційні системи (перш за все Internet). Було доведено, що програма IMPACT має на меті становлення внутрішнього ринку електронних інформаційних послуг і підвищення рівня конкурентоздатності європейських компаній шляхом надання доступу до високоякісних інформаційних послуг.

Розглянули становлення та розвиток національної інформаційної інфраструктури. Проаналізували процеси інформатизації в промислово розвинутих країнах та стан впровадження інформаційних технологій в Україні. Можна стверджувати, що тенденції впровадження інформаційних технологій в різноманітних організаціях в усіх регіонах світу є достатньо подібними, як в Америці, так і в Україні. Разом з тим, існують фактори, які обумовлюють деякі особливості у практичному впровадженні інформаційних технологій у різних країнах.

Вивчили та узагальнили процеси розвитку і впровадження інформаційних технологій, а також активне поширення знань в цій області. Досвід показує, що відношення до інформаційних технологій змінюється в залежності від рівня знань користувача в ділянці прикладних задач інформаційних технологій, а також від потенційних можливостей скорочення непродуктивних операцій.

Майбутнє всякого місцевого ринку в руках вітчизняних організацій.

Головною умовою формування інформаційної інфраструктури повинна стати політика держави, яка має стимулювати її розвиток.

Також в третьому розділі було розглянено питання про державну політику в сфері становлення національної інформаційної інфраструктури.

Щодо сучасних маркетингових стратегій підприємств галузі інформаційних технологій: динамічний розвиток та жорстка конкуренція потребує постійного вдосконалення маркетингових стратегій. Для закордонних компаній природньо продавати акції на фондовому ринку, чого ще не можна сказати про вітчизняні підприємства. Аналіз успішних підприємств показує ефективність синергізму в галузі інформаційних технологій.

З усього розглянутого матеріалу можна зробити головний висновок, що інформаційний ринок займає важливу ланку в житті як кожної людини - споживача, так і фірми, підприємства, установи та корпорації. Без надання, отримання, передачі та збереженні інформації людство не змогло б легко існувати. Тому проаналізувавши структуру інформаційної продукції та послуг, розглянувши специфіку ресурсів та технологій науково-інформаційної діяльності, ми можемо з впевненістю орієнтуватися у мережі інформаційного ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Управление информацией в менеджменте [Електрон, ресурс]. - Спосіб доступу: URL: www.de.nwpi.ru/courses/man/. - Загол.з екрана.

2. Салчинский В.И. Определение понятия «качество документальной научно-технической информации» / В.И. Салчинский // НТИ. Сер. 1. - 1981. - №5. - С. 6-8.

3. Сенченко Н.И. Библиотеки и компьютеры / Н.И. Сенченко ; Под ред. В.В. Васильева. - Киев: Наук, думка, 1990. - 216 с.

4. Сляднева Н.А. Информационно-аналитическая деятельность: проблемы и перспективы [Електрон, ресурс]. - Спосіб доступу: URL: http://www.meta-ukraine.com/ . - 3aгол. з екрана.

5. Разработка государственной политики в области создания и использования информационного ресурса и программа модернизации системы НТИ // НТИ. Сер. 1. - 1990. - Х99. - С. 9-21.

6. Матвієнко О.В. Нові напрями підготовки спеціалістів в умовах інформатизації управління / О.В. Матвієнко // Вісник Книжкової палати. - 2000. - №7. - С. 19-22.

7. Матвієнко О.В. Формування вимог до системи знань менеджерів інформаційних систем / О.В. Матвієнко // Проблеми освіти. - 2001. - М23. - С. 8-15.

8. Матвієнко О.В. Функції інформаційних аналітиків у процесі підготовки прийняття управлінських рішень / О.В. Матвієнко // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Вип.5. - К: НБУВ, 2000. - С. 315 - 320.

9. Матвієнко О.В. Менеджмент інформаційних офісних систем: навч. посібник / О.В. Матвієнко, М.Н. Цивін. - К.: Вид-во НТУ, 2001. - 154 с.

10. Матвієнко О.В. Менеджмент інформаційних систем і його місце в галузі сучасного управління / О.В. Матвієнко // Вісник Книжкової палати. - 1999. - №4. - С. 27-29.

11. Матвієнко О.В. INTERNET - засіб доступу до міжнародних інформаційних ресурсів / О.В. Матвієнко, М.Н. Цивін // Бібліотечний вісник. - 1996. - №1. - С. 5-7.

12. Матвієнко О.В. Досвід підготовки інформаційних спеціалістів в зарубіжних країнах / О.В. Матвієнко // Рідна школа. - 2001. - №10. - С. 34-38.

13. Матвієнко О.В. Завдання діяльності спеціалістів у галузі інформаційного забезпечення сфери підприємництва / О.В. Матвієнко // Вісник Книжкової палати . - 2001. - №1. - С. 12-15.

14. Матвієнко О.В. Концепція менеджменту інформаційних систем в контексті загальних проблем інформатизації суспільства / О.В. Матвієнко // Вісник Книжкової палати. - 2002. - №10. - С. 17-20.

15. Матвієнко О.В. Менеджмент інформаційних систем як інтегрована організаційна стратегія інформаційної діяльності в системі управління / О.В. Матвієнко // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції "Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть" (Київ, 24-26 травня 2001 р.). - К.: Політехніка, 2001. - С. 160.

16. Матвієнко О.В. Моделювання експертного опитування як одна з активних форм навчання менеджерів інформаційних систем / О.В. Матвієнко // Вісник КНУКіМ. - 2001. - №4. - С. 61-67.

17. Матвієнко О.В. Підготовка спеціалістів з інформаційної діяльності в галузі віртуальних комунікацій / О.В. Матвієнко // Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: 36. наук. праць. - К, 2000. - Вип. 2. - С. 46-54.

18. Матвієнко О.В. Психологічні аспекти взаємодії в метасистемі «люди-об'єкти-середовище» при здійсненні інформаційної діяльності / О.В. Матвієнко // Управління сучасним містом. - 2001. - №4-6(2). - С. 60-66.

19. Матвієнко О.В. Психолого-професійні особливості діяльності менеджера інформаційних систем / О.В. Матвієнко // Теоретичні питання освіти та виховання. - 2001. - №15. - С. 55-58.

20. Матвієнко О.В. Соціально-психологічні аспекти інформаційної взаємодії в системі управління / О.В. Матвієнко // Вісник КНУКіМ. - 2000. - №3. - С. 36-41.

21. Матвієнко О.В. Сучасні тенденції у професійній підготовці спеціалістів інформаційного профілю / О.В. Матвієнко // Рідна школа. - 2001. - №8. - С. 48-52.

22. Кэнншнхэм С. Электронные издания сегодня и завтра [Електр. ресурс]. - Спосібдоступу: URL: http://www.osp.ru/os /1995/05/69. - 3агол. з екрана.

23. Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи / С.Г. Кулешов // УДНДІАСД, ДАККіМ. - К, 2000. - 161 с.

24. Каптерев А.И. Информационный анализ профессионального пространства / А.И. Каптерев. - М.: МГИК, 1992. - 143 с.

25. Карданская Н.Л. Основы принятия управленческих решений / Н.Л. Карданская. - М.: Русская Деловая Литература, 1998. - 288 с.

26. Карминский A.M. Информатизация бизнеса / А.М. Карминский, П.В. Нестеров. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 416 с.

27. Каныгин Ю.М. Основные понятия інформатики / Ю.М. Каныгин // Теоретические и учебные аспекты информатики: Сб. науч. тр. - Киев: Ин-т кибернетики им.В.М.Глушкова АН УССР, 1987. - С. 4-11.

28. Вершинин О.В. Компьютер для менеджера / О.В. Веншинин. - М.: Высшая школа, 1990. - 340 с.

29. Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 246 с.

30. Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах обработки даннях / В.А. Герасименко. - В 2-х кн. - М.: Энергоатомиздат, 1994. - 56 с.

31. Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера / Л.Г. Гершгорин. - М.: Финансы и статистика, 1988. - С. 83-91.

Размещено на Allbest.ru