В основу BBH (Baltic Beverages Holding) сьогодні входять дві крупні компанії - "Карлсберг Брюерз" і "Хартвалл Груп", кожній з якій належить половина акцій холдингу. У 2000 році відбулося злиття компаній "Карлсберг" і "Оркла". В обмін на свої акції пивоварних заводів і концернів, серед яких була і 50%-ва доля ВВН, "Оркла" отримала 40% акцій вищеназваної "Карлсберг Брюерз". У країнах бувшого СРСР ВВН належать такі пивзаводи як Saku (Естонія), Aldaris (Латвія), Kalnapilis (Литва), російські "Балтика", "Таопін", "Ярпиво", "Пікра", "Балтіка Дон", "Тульське пиво", "Челябинськ пиво". В Україні до ВВН входять ВАТ "ПБК Славутич" (м. Запоріжжя), Славутський солодовий завод (м. Славута, Хмельницька область) і ВАТ "Львівська пивоварня" (м. Львів).

Ця співпраця стала новою сторінкою в історії розвитку пивоварні. Підприємство весь час модернізується, вдосконалює технології та якість, пам'ятаючи, що пиво слід варити тільки „своє і добре”. Із приходом нових інвесторів завод почав корінну перебудову, яка перетворить його в повністю нове підприємство, технологічно навіть сучасніше, ніж "Славутич". Реконструкцію підприємства планується здійснити в три етапи. На сьогодні практично завершений другий етап. Було проведено широкомасштабні земляні роботи, підготовлені фундаменти нових цехів, проведені каналізаційні системи. У ході першого етапу було знесено ряд жилих будинків на території заводу. Всього на знос цих будинків і компенсацію жителям цих будинків було витрачено $658 тис. Протягом другого етапу було запущено лінію з розливу пива продуктивністю 60 тис. пляшок за годину виробництва компанії KHS. Завершився цей період встановленням технологічного, бродильного і варочного обладнання, оснащенням ділянками охолодження, фільтрації, водоочистки, заміною котлів у котельні. Вартість обидвох цих етапів реконструкції складає $21 млн. Ця сума включає в себе і прямі інвестиції, і реінвестиції самої "Львівської пивоварні", а також кредити.

На третьому етапі будівництва планується довести виробничі потужності заводу до 20 млн дал пива в рік, повністю модернізувати варочний цех, побудувати виробничий корпус для другої лінії розливу. Буде це "скляна" чи "пластикова" лінія - покаже ринок.

На сьогодні на заводі розливають наступні сорти пива: "Львівське Портер", "Львівське 1715", " Львівське міцне", " Львівське темне", " Львівське світле". Ще два види львівського пива - " Львівське Преміум" і " Львівське Золотий Лев" - виробляє ВАТ "ПБК Славутич". Цей крок був продиктований виключно маркетинговими обрахунками: поки йде реконструкція заводу, під нього розкручується новий бренд. Тепер основний етап перебудови завершений, і з травня 2001 року вищеназвані два сорти пива вже розливають у Львові. Правда це не означає, що "Славутич" перестав виробляти ці марки. Тепер обидва підприємства будуть доповнювати один одного: львівяни будуть випускати запоріжські сорти, а запоріжці - львівські. У загальному асортимент пива ВАТ "Львівська пивоварня" складає 8 сортів пива - це "Львівське світле", "Львівське темне", "Львівське Портер", "Львівське 1715", "Львівське міцне", "Львівське Золотий Лев", "Львівське Преміум", "Львівське світле розливне". Порівнюючи із конкурентами в Україні це є недостатня кількість сортів. Немає пива в таких видах упаковки як ПЕТ пляшки, склопляшка 0,33л, пиво КЕГове багатьох сортів і метелеві банки 0,33л та 0,5л.

Таблиця 2.1 Відпускні ціни на пиво виробництва ВАТ "Львівська пивоварня" у 2003 р.*

Сорти пива	Обєм і вид тари	Ціна, грн
"Львівське Портер" "Львівське 1715" "Львівське міцне" "Львівське темне" "Львівське світле" "Львівське світле"	Склопляшка 0,5л Склопляшка 0,5л Склопляшка 0,5л Склопляшка 0,5л Склопляшка 0,5л КЕГ 50 л, 1л	1,34 0,99 1,05 0,92 0,90 0,85

з ПДВ і акцизом, без вартості тари

Тепер зробимо оцінку балансу ВАТ „Львівська пивоварня” (див. табл 2.2)

Оцінимо фінансову стабільність підприємства за показниками автономії та фінансової стабільності у 2000 та 2002 рр. Коефіцієнт фінансової авономії розраховується відношенням загальної суми власних коштів до підсумку балансу і рівний 0,405 та 0,351 у 2002 та 2000 рр. відповідно. Норматовно цей показник не повинен бути нижчим 0,5, оскільки чим він вищий, тим кращий фінансовий стан у аналізованого підприємства, але ми бачимо тенденцію до зростання коефіцієнта автономії. Коефіцієнт фінансової стабільності характеризує співвідношення власних і залучених коштів. Він рівний 0,68 та 0,54 у 2002 та 2000рр. відповідно, що свідчить про зменшення залежності пивоварні від зовнішніх джерел. Норматив має бути більшим 1, проте через значні запозичення для розвитку підприємства норматив не виконується, але показник має тенденцію до зростання.

Фінансовий ліверидж обчислюється як відношення довгострокових зобов'язань до власного капіталу. У 2002 та 2000рр. ми бачимо (1,049 та 0,237 відповідно) тененцію до зростання, що є негативним для підприємства і демонструє фінансові ризики через значні запозичення.

Таблиця 2.2

Перелік економічних показників ВАТ „Львівська пивоварня”

за 2000-2002 рр., тис. грн.

Назва показника	Показники на кінець року	Величини зміни показників
	2000	2001	2002	%	тис. грн.
АКТИВИ
Ліквідні активи	2296	9436	394	-82,84	-1902
Дебіторська заборгованість	13348	10464	5384	-59,66	-7964
Інші заборгованості	3936	3477	7172	82,22	3236
Запаси	8420	18070	23382	177,70	14962
Поточні активи	25704	32011	36331	41,34	10627
Акції та фінансові вкладення	103	29	49	-52,42	-54
Довгострокова заборгованість	2175	1931	4727	117,33	2552
Нематеріальні активи	32	369	272	750,00	240
Незавершені вкладення	17924	26663	5048	-71,84	-12876
Машини і обладнання	32205	60606	72723	125,81	40518
Будівлі і споруди	32397	31594	49346	52,32	16949
Всього активів	112836	162640	168496	49,33	55660
ПАСИВИ І ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	30385	31005	27433	-9,72	-2952
Фінансова заборгованість	33432	356	1267	-96,21	-32165
Банківські кредити	9387	62849	71566	662,39	62179
Поточні забаов'язання	73204	94210	100267	36,97	27063
Статутний фонд	38841	72741	68474	76,29	29633
Фонд переоцінки майна	9365	8441	0	-100,00	-9365
Резервний фонд	6355	6238	11401	79,40	5046
Нерозподілений прибуток минулих років	-13829	-13829	024652	-78,26	-10823
Прибуток звітного року		-5161	13007	100,00	13007
Всього власного капіталу	39632	68430	68230	72,16	28598
Всього зобов'язань і власного капіталу	112836	162640	168496	49,33	55650

Ще одним показником фінансової стабільності є робочий капітал, який показує спроможність підприємства розрахуватись із власними боргами - різниця між оборотними активами і його поточними зобов'язаннями. Ми бачимо тенденцію нестачі робочого капіталу (-27604 та -19500 тис. грн у 2002 та 2000 рр відповідно). Коефіцієнт покриття поточних зобов'язань оборотними активами ВАТ „Львівська пивоварня” зменшився -0,734 у 2000р. до 0,725 у 2002р. та , що свідчить про неліквідний баланс підприємства.

Платоспроможність підприємства визначається абсолютним коефіцієнтом ліквідності, який є вкрай низьким - 0,004 та 0,03 у 2002 та 2000 рр.( норматив - 0,2-0,35),- і загальним коефіцієнтом ліквідності - 0,725 та 0,735 у 2002 та 2000 рр. При низькій ліквідності активів існує загроза погіршення фінансового стану, теоретично цей показник має бути вищим за 1.

Таблиця 2.3

Звіт про прибутки та збитки ВАТ “Львівська пивоварня” за 2001-2003 рр.

Показники, тис. грн.	Роки
	2001	2002	2003
Валова виручка	89467	161173	202403
ПДВ	-14941	-26858	-33729
Акциз	-10406	-18083	-22709
Виручка після сплати ПДВ і акцизу	64120	116232	145965
Операційні видатки без амортизації	-55472	-86332	-108417
Інші прибутки та збитки	192	-1719	-2348
Амортизація	-8288	-8378	-8515
Прибуток до сплати фінансових зобов'язань	552	19804	26685
Фінансові зобов'язання	-4755	-6152	-7959
Прибуток до оподаткування	-4203	13652	18726
Податок на прибуток	-958	-646	-886
Чистий прибуток	-5161	13007	17840

Щодо ділової активності, то підприємство демонструє відмінні результати: коефіцієнт оборотності капіталу виріс із 0,793 у 2000р. до 0,957 у 2002 р., тривалість обороту склала 376,18 та 453,97 днів у 2002 та 2000рр. відповідно.

Рентабельність власного капіталу зросла із -4,57% у 2000р. до 7,72% у 2002 р. Рентабельність продажу зросла із 0,617% у 2000р. до 12,29% у 2002 р. Проведена оцінка балансу дає можливість зробити висновки, що незважаючи на дещо низькі показники фінансової стабільності через значні капіталовкладення, ВАТ „Львівська пивоварня” досягла досить високих обертів капіталу та ділової активності, крім того, зростають обсяги збуту та рентабельність продажу і капіталу. Розрахувавшись у недалекому майбутньому із своїми зобов'язаннями, платоспроможність пивоварні зросте, проте на даному етапі у період реконструкції та модернізації підприємства відчувається брак вільних коштів, оскільки вони спрямовуються саме на інвестиційну діяльність (інвестиційні проекти наведено у таблиці 2.4)

Таблиця 2.4

Інвестиційні проекти ВАТ „Львівська пивоварня” у 2001-2003 рр.

Проекти, тис. євро	Роки
	2001* тис. дол.	2002	2003
1. Технічні проекти	6811	5052	3827
2. Проекти по продажах і маркетингу	358	511	550
3. Проекти по інформаційних технологіях	112	100	95
4. Проекти по персоналу	15	25	24
5. Проекти по логістиці	127	701	708
6. Інші проекти	37	0	0
Разом	7459	6388	5204

2.1.1 Аналіз зовнішньоекономічних зв'язків ВАТ „Львівська пивоварня”.

Із 1999 року ВАТ „Львівська пивоварня” входить до групи європейських пивоварень, об'єднаних міжнародною корпорацією Baltic Beverages Holding AB. Baltic Beverages Holding засновано у 1991 році компаніями Hartwall - 50% та Hripps Ringnes - 50%. На цей час акції ВВН порівну належать компаніям Calsberg Breveries та Scottish&Newcastle.

У 2003 році загальний обсяг продажу BBH склав 3 135 млн. літрів [87]. У грошовому еквіваленті це близько € 1 161 млн., при чому виручка до сплати податків, процентів і амортизації (EBITA) склала € 264 млн. ВВН володіє 18 пивзаводами : 10 - у Росії, два - в Україні, чотири - в країнах Балтії і два - в Казахстані. Крім того, літом 2004 року буде введений в експлуатацію новий завод в Київі.·ВВН - лідер продажу на ринках Прибалтики, Казахстану, Росії, де їй належить 33% ринку за результатами 2003 року. В Україні BBH займає друге місце (22% ринку). Основні бренди ВВН в Україні - "Славутич", "Львівське", "Арсенал". У групі підприємств ВВН працює більше 15 тис. чоловік.

ВАТ „Львівська пивоварня” активно залучається до експортно-імпортної діяльності. Імпортна дільність переважно базується на імпорті обладнання для реконструкції підприємства та модернізації її виробничих фондів. Зокрема, це введення в дію обладнання нового процесу: кізельгуровий фільтр німецької фірми „Штайнекер”, потужністю 400 гкл / год.; обладнаня системи СІР; обладнання для чистої культури дріжджів; вірлпул; охолоджувач пива та сусла; фільтр для сусла після вірлпула, крім того введено в експлуатацію нові імпортні форфаси та нові ЦКТ ємністю 300 куб. м кожний. Крім того, ВАТ „Львівська пивоварня” співпрацює із німецькою фірмою „KHS”, яка забезпечила пивоварню найсучаснішою лінією розливу пива у пляшки, крім цього весь час відбувається імпорт потрібних запасних частин та деталей цієї фірми. У 2004 р. було закуплене обладнання італійської фірми „KOMAK” загальною вартістю 650 тис. євро, яке дало можливість запустити нову лінію розливу пива у КЕГи. Працівники ВАТ „Львівська пивоварня” навчалися і навчаються у знаних школах пивоваріння у Данії, Баварії, Швеції, фахівці із закупівлі - у бізнес-школі в Брюсселі (Бельгія), Відділ маркетингу - у Норвегії та Києво-Могилянській бізнес-школі. „Львівська пивоварня” тісно співпрацює із цими закрдонними закладами освіти і дбає про освітній рівень своїх процівників.

Основним ринком для ВАТ "Львівська пивоварня" був і залишається український, де продасться 93 % продукції. Особливо добре контролюється продукція у західному, центральному і північному регіонах України. У стратегічних планах пивоварні є закріплення своїх позицій на Сході і Півдні України.

Таблиця 2.5

Показники діяльності ВАТ „Львівська пивоварня” в 1999-2003 рр.

Показники	Роки
	1999	2000	2001	2002	2003
Обсяги продажу, млн. дал:	1,6	2,3	5,1	8,6	10,8
в т.ч. експорт	-	-	0,255	0,516	0,756
частка експорту, %	-	-	5,03	6,11	7,10
Темп росту обсягів продажу відносно 1999 р., %	-	143,75	318,75	537,5	675,0
Темп росту експорту відносно 2001 р., %	-	-	-	202,35	296,47

На регіональних ринках практикується пряма дистрибуція через представництва пивзаводу (зокерма ВАТ „Львівська пивоварня” співпрацює по договору-комісії із ВАТ ПВК „Славутич”, що володіє широкою збутовою мережею пива по всій Україні), проте велику частину продукції „Львівської пивоварні” реалізують незалежні дилери, із деякими клієнтами виробник працює за прямими договорами. Експортну діяльність підприємство розпочало зовсім недавно - у 2001 році. Це пов'язане із необхідністю реконструкції і модернізації підприємства, та приведення продукції ВАТ „Львівська пивоварня” до належного рівня якості і зовнішнього вигляду. Як видно із таблиці 2.5 частка експорту ВАТ „Львівська пивоварня” у 2001 році склала 5%, тоді як у 2003 році - 7% від обсягів виробництва пивоварні. Офіційними причинами збільшення експорту є ріст підприємства і пошук нових ринків збуту. Відповідно до своєї стратегії розвитку підприємство щороку нарощує свої потужності ( 68% у 2002 році та 26% у 2003 році) і свою частку на українському ринку, тому розвиток експорту є адекватною реакцією на потреби ринку, а також необхідною умовою укріплення позицій підприємства.

Таблиця 2.6

Рік	Квартал	Обсяги експорту, млн. дал.	Абсолютні прирости, млн. дал	Темпи зміни, %	Темпи приросту, %	Абсолютне значення 1% приросту, млн. дал.
			базові	ланцю-гові	базові	ланцю-гові	базові	ланцю-гові
2001	1	0,0621	-	-	-	-	-	-	-
	2	0,0630	0,0009	0,0009	101,45	101,45	1,45	1,45	0,000621
	3	0,0640	0,0019	0,0010	103,06	101,59	3,06	1,59	0,000630
	4	0,0650	0,0029	0,0010	104,67	101,56	4,67	1,56	0,000640
2002	1	0,085	0,0229	0,02	136,88	130,77	36,88	30,77	0,000650
	2	0,127	0,0649	0,042	204,51	149,41	104,51	49,41	0,000850
	3	0,143	0,0809	0,016	230,27	112,60	130,27	12,60	0,00127
	4	0,161	0,0989	0,018	259,26	112,59	159,26	12,59	0,00143
2003	1	0,174	0,1119	0,013	280,19	108,07	180,19	8,07	0,00161
	2	0,185	0,1229	0,011	297,91	106,32	197,91	6,32	0,00174
	3	0,193	0,1309	0,008	310,79	104,32	210,79	4,32	0,00185
	4	0,204	0,1419	0,011	328,50	105,70	228,50	5,70	0,00193

Розрахунок абсолютних та відносних показників експортної діяльності

ВАТ „Львівська пивоварня”

Рис. 2.1 Динаміка обсягів експорту ВАТ „Львівська пивоварня” у 2001-2003 рр.

Знайдемо середній абсолютний приріст експорту пива за 2001-2003 роки:

?Y=(0,204-0,0621)/11=0,0129 млн. дал.

Середній темп зміни рівний: T з= 195,096 %

Середній темп приросту рівний: Т пр.= 195,096 - 100 = 95,096 %

Дослідимо процес зміни і розвитку експортної діяльності у часі на основі побудови і аналізу рядів динаміки. Часовий ряд - це сукупність значень статистичних показників, розташованих у хронологічному порядку. Основна тенденція розвитку експортної діяльності - це певний напрям зміни явища, який характеризується детермінованою складовою ряду динаміки [69, c.132-140]. Виявлення основної тенденції вимагає вирівнювання динамічного ряду з метою отримання більш-менш рівномірної траекторії. Крім впливу основних факторів, які визначають конкретний вид невипадкової компоненти (тренд), на рівні ряду впливають випадкові фактори, що викликають відхилення фактичних значень рівнів від тренда. Рівень динамічного ряду можна подати функцією: y = f (t) + e (t),

де f (t) - тенденція, зумовлена впливом постійно діючих факторів;

e (t) - величина, що визначає вплив випадкових коливань.

Найбільш поширеним способом визначення основної тенденції динамічного ряду вважається аналітичне вирівнювання. При цьому вирівнюванню фактичні рівні ряду замінюють теоретичними, тобто розрахованими на основі рівняння регресії. Підбір виду функцій здійснюється за допомогою сучасних пакетів програм для статистичної обробки даних. Скориставшись табличним редактором Microsoft Excel, отримано функцію динамічного ряду показників експорту ВАТ „Львівська пивоварня” : Y = 0.0002 xІ + 0.0132x + 0.0328. Величина достовірності RІ рівна 0,9493, що показує про невисокий ступінь відхилення фактичних значень рівнів від тренду. Рівняння тренду для показників обсягів виробництва ВАТ „Львівська пивоварня”: Y = 0,2643 xІ+0,8843 x+0,12. Величина достовірності RІ для тренду обсягів виробництва рівна 0,9816. Рівняння регресії експорту пивоварні буде використовуватися для розрахунку прогнозних значень експорту для проектних рішень.

Найбільш містким іноземним ринком експорту львівського пива став російський, проте, у відповідь на збільшення постачання українського пива, з боку Росії були вжиті дискримінаційні заходи - введений акциз на імпорт пива і 20 % -й податок на додану вартість. У 2003 році пробні партії львіського пива почали поставляти до Канади. Крім того львівське пиво експортується до сусідньої Білорусі та Молдови. Проте білоруська влада прагне зробити ввезення пива з-за кордону підакцизним видом діяльності. Гасло традиційне: захист національного виробника. Відтепер кожен білоруський імпортер повинен купувати разову ліцензію вартістю $10,8 тис. (20 млн білоруських рублів), яка дозволяє ввезення партії не меншої за 10 тис. декалітрів. Такий обсяг зможуть постачати лише крупні постачальники пива, тобто самі виробники цього напою і дасть змогу відсіяти дрібних постачальників пива. Експорт до країн далекого зарубіжжя львіського пива для підприємства здійснюється поки-що у незначних обсягах через ряд причин: перш за все це пов'язане із потребою у приведенні продукції ВАТ „Львівська пивоварня” до міжнародних стандартів із маркування та сертифікації продукції, додаткових витрат на зовнішню упаковку, переоснащення лінії упакування і складування продукції, а по-друге, також через надто короткі терміни зберігання товарів -переважно до 4-х місяців. Та все ж таки перед ВАТ „Львівська пивоварня” відкриваються реальні перспективи експорту пива до США, а вже сьогодні львіське можна купити у Росії, Ізраїлі, Молдові та Білорусі, а з 2003 року і в Канаді. У планах львівської пивоварні розпочати експортні поставки пива до Польщі.

2.2 Дослідження макро- та мікросередовища ВАТ „Львівська пивоварня”

2.2.1 Аналіз конкурентного стану ВАТ „Львівська пивоварня”.

Проведемо аналіз конкурентного стану ВАТ „Львівська пивоварня” з точки зору його внутрішнього та зовнішнього середовища та можливостей його виходу на закордонні ринки за допомогою SWOT-аналізу ВАТ „Львівська пивоварня” (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Потенційні внутрішні сильні сторони · Позитивний імідж підприємства · Найвищі показники росту реалізації у порівнянні з конкурентами · Наявність фінансових ресурсів · Ефективний менеджмент · Досягнення економії витрат через оптимізацію виробничого процесу · Інтенсивна модернізація виробництва · Ефективні системи оцінки якості праці і підбору кадрів · Молодий, лабільний і висококваліфікований колектив	Потенційні зовнішні можливості · Можливість виходу на нові ринку · Розширення асортименту продукції · Вертикальна інтеграція (залучення власної збутової мережі) · Послаблення позицій конкурентів і завоювання більших часток ринку
Потенційні внутрішні слабкі сторони · Вузький асортимент продукції · Відсутність власної збутової мережі · Порівняно низькі обсяги виробництва на відміну від основних конкурентів · Переважна частка споживачів і прихильників львівського пива розташована у західному регіоні України	Потенційні зовнішні загрози · Вихід на ринок іноземних конкурентів із нижчими витратами виробництва · Повільний ріст ринку пива · Зміна політичного курсу держави · Несприятливе законодавче поле для діяльності підприємства · Підвищення вимог споживачів до продукції · Несприятливі демографічні зміни в країні

М.Портер [65] при проведенні аналізу конкурентної позиції і виборі стратегії розвитку підприємства пропонує використовувати так званий „ланцюжок створення цінностей” - систему пов'язаних напрямів діяльності та функцій, що виконуються всередині компанії. Він виділяє п'ять первинних та чотири вторинні елементи, що складають такий ланцюжок на будь-якому підприємстві. Проаналізуємо діяльність ВАТ „Львівська пивоварня” згідно методики М. Портера.

Первинні елементи:

Матеріально-технічне забезпечення діяльності підприємства. Служба закупівель розпочала перевезення солоду автомобільним транспортом, що дозволило суттєво зменшити транспортні затрати, ввела в експлуатацію новий матеріальний склад оснащений сучасним обладнанням, здійснила заходи щодо зменшення ціни на матеріали, що дозволило зекономити близько 1 млн грн. при суттєвому зростанні якості та асортименту. Для неї 2002 рік став продовженням проекту переходу на фірмову тару. Було закуплено та запущено у виробництво 13,5 млн. шт. фірмової пляшки та 400 тис. шт. фірмової упаковки. Це дозволило проводити розлив більшості сортів „Львівського” у фірмові плашки.

Виробничі процеси. Планомірна та інтенсивна модернізація виробництва, зведення нових потужностей, підготовка робіт до освоєння інвестицій наступного року. З 2001 році було здійснено великий обсяг робіт з метою збільшення об'ємів випуску пива, а саме: 1. Введено в дію обладнання нового процесу, яке включає в себе: кізельгуровий фільтр фірми „Штайнекер”, потужністю 400 гкл / год.; обладнаня системи СІР; обладнання для чистої культури дріжджів; вірлпул; охолоджувач пива та сусла; фільтр для сусла після вірлпула; 2. Введено в експлуатацію 6 нових форфасів та 17 нових ЦКТ ємністю 300 куб. м кожний; 3. Задіяно 2 нових танки гарячої та 1 танк холодної води; 4. Введено в дію холодильно- компресорний цех, встановлено більш потужне обладнання; 5. Проведено реконструкцію котельні; 6. У варильному цеху введено в дію другу солододробилку потужністю 6 т / год. Зменшено час засипання солоду у заторний котел; 7. На складі готової продукції змонтовано та введено в дію систему автоматичного пожежогасіння; 8. Переведено пастеризатор на КЕГ-лінії на охолодження етилен-гліколем; 9. Збільшено проектні потужності вуглекислотної станції та встановлено додаткову ємність під СО 2 об'ємом 45 куб. м ; 10. Введено в дію відділення водопідготовки; 11. Для покращення водопостачання Львівської пивоварні змонтовано систему зовнішнього та внутрішнього водогонів; 12. У зв'язку із збільшенням подачі води на станцію водопдготовки було проведено реконструкцію водонапірної станції, а через збільшення обсягів випуску пива збільшено і проектні потужності вуглекислотної станції. 12 травня 2004 р. запущено нову лінію розливу пива у КЕГи, завдяки введенню у дію обладнання італійської фірми „KOMAK” вартістю 650 тис. євро.

Матеріально-технічне забезпечення збуту. На підприємстві велику увагу приділено операціям, пов'язаних зі збором, збереженням і фізічною доставкою продукції покупцям. Так, проведено впорядкування старих та зведено несучі конструкції для додаткових нових складів готової продукції, впроваджено програму обліку роботи та витрат автотранспорту, розроблено систему обліку запчастин та ремонту обладнання (DUS III), автоматизовано облік на транспортній прохідній, приведено її обладнання у відповідності до існуючих кращих європейських зразків.

Маркетинг і продаж. Значного резонансу набули і маркетингові заходи компанії - святковий тур торгової марки „Львівське” до Дня Незалежності містами Західної України - у Львові, Луцьку, Рівному та Івано-Франківську, Фестиваль пива у Львові, міжнародний фестиваль „Джаз без...”, „Різдвяні Легенди” та однойменний телефільм, який транслювався на загальнонаціональному каналі „Інтер” і, звичайно ж, промо-акція „Виграй свою срібну легенду”, - що, безсумнівно, мало значний вплив на зростання рівня реалізації продукції пиаоварні. Десятки тисяч прихильників „Львівського” отримали в нагороду оригінальні керамічні кухлі, а троє щасливчиків - унікальні ювелірні вироби, гальби із чистого срібла вагою 1715 грам кожна та із традиційною символікою пива. Значною подією у світі телереклами став вихід в ефір відеоролика „Львівського”, який відразу здобув велику прихильність глядачів та найвищі оцінки критики. Тому не дивно, що в умовах жорсткої конкурентної боротьби у цій сфері кліп „Львівського” за оригінальність ідеї та її втілення здобув престижну нагороду „Золота Зірка реклами України”, випередивши багатьох грандів.

До вторинних (чи підтримуючих) елементів підвищення конкурентоспроможності підприємства належать: закупівля продукції, розвиток технологій виробництва, керування людськими ресурсами та підтримка інфраструктури підприємства. На „Львівській пивоварні” закупівля сировини проводиться централізовано. Підприємство постійно звертає увагу на наукові дослідження та дослідно-конструкторські роботи щодо покращення процесу виробництва. Виробнича лабораторія пивоварні займається удосконаленням технологій виробництва пива. Співробітниками бюро програмування впроваджувалися нові модулі системи „МОНОЛІТ” („Персонал”, „Багатовалютний облік”, „Управлінська собівартість”) та вдосконалювалися існуючі.

Без відповідної роботи з персоналом компанії вище переліченгі досягення були б неможливими. Упродовж 2002 року службою персоналу впроваджено систему оцінки якості праці і електронний облік робочого часу, відпусток та лікарняних листків, що стало першим кроком до впровадження електронної системи нарахування заробітної плати. Протягом 2003 року провідні фахівці продовжували навчання у Скандинавській Школі Пивоваріння в Данії, Школі брендінгу в Орклі (Норвегія), учбовому центрі компанії СІМЕНС у Москві та у престижних навчальних закладах України. У 2002 році започатковано проект „студентам - від „львівського” - вручення іменних стипендій найкращим студентам важливих для виробництва спеціальностей у провідних ВНЗ Львова. Успішні стипендіати проходитимуть практику на ВАТ „Львівська пивоварня” та увійдуть до резерву молодих фахівців підприємства. Служба персоналу впроваджує медичне страхування для працівників підприємтва. У 2002 році, з метою швидкого знаходження ефективних методів співпраці у новій команді, розроблено програму адаптації новоприйнятих працівників для їх знайомства з ВАТ „Львівська пивоварня”, новою роботою і колегами, традиціями підприємства. Для підтримки інфраструктури пивоварні реалізуються виробничі проекти „Ефективність”, „Вода”, „Якість”, DUS III, „Система управління виробництвом”, фінансових - „Cash Flow” та “Платежі”.

Про конкурентоспроможність ВАТ „Львівська пивоварня” та її продукції свідчать численні нагороди, отримані за час роботи підприємства. Діяльність компанії отримала високу оцінку на рівні держави та громадських організацій: серед численних нагород - Гран-Прі конкурсу „Обличчя міста”, Почесний диплом Торгово-промислової палати України, звання „Підприємець року”. На всеукраїнському Святі пива торгова марка „Львівське” отримала нагороди найвищої проби за всі три представлені сорти - „Преміум”, „1715” та „Світле”, а останній, окрім медалі, здобув Гран-Прі як „Найкраще світле пиво України” у 2002 р. Крім того на міжнародній виставці- ярмарку „Пиво” у м. Сочі ВАТ „Львівська пивоварня” отримала золоту медаль за свою продукцію. У 2003 р. також не обійшлося без нагород: Гран-Прі на святі пива у Києві за випуск пива стабільної якості „Львівське преміум”, Українська галузева компанія по виробництву пива, безалкогольних напоїв та мінеральних вод ЗАТ „УКРПИВО” нагородило „Львівське міцне” і „Львівське - портер” золотою медаллю за якість. Звісно, що все що робить ВАТ „Львівська пивоварня” - не задля нагород, а виключно для задоволення потреб прихильників „Львівського”, збереження та примноження давніх традицій, в тому числі - варіння та споживання пива, забезпечення потенційного споживача дійсно високоякісним продуктом, що відповідає найкращим світовим стандартам.

Отже, ми бачимо, що якість продукції „Львівської пивоварні” невпинно підвищується, так само як і інших виробників українського пива. Конкуренція на внутрішньому ринку примушує удоскональватися, і все це сприяє покращенню конкурентоспроможності нашого пива на міжнародному рівні. Пиво „Львівської пивоварні” вважається конкурентоспроможним на ринку СНД і близького зарубіжжя.

2.2.2 Храктеристика ринку пива в Україні

До 1996 року виробництво пива в Україні скорочувалось швидкими темпами: зі 138 млн. дал у 1990 році до 60,3 млн. дал в 1996 році. Це було повязано не тільки з економічною кризою, але й початком роздержавлення галузі, яка розпочалася на самому початку 90-х. З 1997 року починається ріст пивної галузі в Україні і в 2003 році виробництво становило 149, 8 млн дал. (рис.2.2)

Рис.2.2 Динаміка виробництва пива в Україні [78]

Досить швидко нові власники зрозуміли: навіть відносно велика рентабельність пивоваріння в умовах зменшення ринку не дозволить модернізувати застаріле виробництво та забезпечити маркетингові витрати, а високі кредитні ставки вітчизняних банків - переозброїти заводи без зміни власника.

Лише "Оболоні", якій пощастило з регіоном збуту (обсяги споживання в столиці постійно зростають), вдалося залучити в грудні 1997 року кредит Європейського банку розвитку і реконструкції на суму $40 млн. Власники решти пивзаводів повинні були вибирати: або утримувати завод під своїм контролем, але потроху здавати ринок конкурентам, або віддати власність, але забезпечити майбутнє зростання.

Враховуючи, що основними власниками були керівний апарат та трудові колективи, а інвестори не ставили умов щодо їх заміни, лідери ринку погодились на другий варіант.

Щодо інвесторів, то, незважаючи на негативну динаміку ринку на початку 90-х, вони знайшлись, їх розрахунки були досить прості: у країні, де люди ще п'ять років тому випивали майже 30 літрів пива в перерахунку на одну особу в рік, обсяг споживання близько 12 літрів на особу на рік -- тимчасове явище. Тим більше що на одного німця припадає 150 літрів пива, на одного англійця -- 120 літрів. (див. рис.2.3)

Рис.2.3 Споживання пива на душу населення в європейських країнах у 2003 році [83]

Крім того, інвесторів підштовхувала дуже невелика ціна за контроль над українськими пивозаводами. Порядок цифр становив мільйони доларів, а не десятки мільйонів, як на Заході. І відразу після першого перерозподілу ринку, який закінчився в 1996 році, негативну тенденцію спаду вдалося переломити. Відтоді випуск пива зростає на 10-15% щороку.

Зараз ситуація на пивному ринку України склалась таким чином. Починаючи з 1996 року, коли імпортне пиво становило майже 50% ринкової пропозиції, введення митних обмежень сприяло розвиткові вітчизняного пивоваріння. Так була встановлена мінімальна митна вартість - 0,45$ за 1 л пива (в 2000 році вона була відмінена). У 1997 році було введено мито на ввіз пива в розмірі ECU 0,5 (тепер - EURO 0,5) за 1л. Ефект виявився більш ніж переконливим: торік вироблене в Україні пиво забезпечувало близько 97% продажів. Вітчизняні виробники суттєво покращили якість своєї продукції. Імпортному пиву залишився невеликий сегмент ринку: супермаркети і ресторани для самих забезпечених верств населення.

Правда, згідно закону України №1581-Ш від 23 березня 2000 року з 1 квітня 2001 року ставки акцизного збору на пиво зросли до 0,21 коп за 1л. [79]. Це привело навіть на даний час до досить відчутних негативних наслідків для пивної галузі України. До зниження рентабельності виробництва пива і зменшення прибутку підприємств пивоварної галузі привело зростання тарифів на енергоносії, транспортних послуг, сировини, а також знаження купівельної спроможності населення.

Пивний ринок України поділений між десятьма найбільшими виробниками пива. Наведемо характеристику їх виробничих показників (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Виробничі показники десяти найкращих пивзаводів України в 2001-2002 роках, тис. дал [88]

№	Назва підприємства	Виробництво пива, тис дал	Темпи приросту,%
		2001 р.	2002 р.
1	ЗАТ "Оболонь" (Київ)	16750,0	27640,0	65,0
2	ВАТ "Пивзавод "Рогань" (Харків)	11589	15445,6	33,3
3	ВАТ "ПБК "Славутич" (Запоріжжя)	10557,8	14934,9	41,5
4	ЗАТ "Чернігівський пивкомбінат "Десна" (Чернігів)	8230,0	8442,0	2,6
5	ЗАТ "Донецький пивзавод - Сармат" (Донецьк)	7219,4	8729,4	20,9
6	ВАТ "Миколаївський пивзавод "Янтар" (Миколаїв)	7452,4	7770,5	4,3
7	ВАТ "ПБК "Крим" (Сімферопіль)	2816,2	2657,8	- 5,6
8	ВАТ "Львівська пивоварня" (Львів)	1555,0	2366,0	52,2
9	Лисичанський пивзавод (Лисичанськ, Луганська обл.)	1421,8	1604,7	12,9
10	ЗАТ "Фірма "Полтавпиво" (Полтава)	1019,0	1264,0	24,0

Як бачимо з таблиці 2.8, темпи приросту виробництва пива неухильно зростають у всіх виробників, що посилює конкурентну боротьбу за споживача. ВАТ „Львівська пивоварня” збільшила обсяг виробництва в 2003 році в порівнянні з 2002 роком на 68%. Це є максимальний показник зі всіх інших виробників пива. За нею йде ЗАТ "Донецький пивзавод "Десна" на 28,4%, далі ВАТ "Янтар" - 26,10%, ЗАТ „Сармат” - на 15,6%, ВАТ "ПБК "Славутич" збільшив обсяг виробництва на 14,2%, ЗАТ „Оболонь” - на 13,6%, ЗАТ "Рогань" - на 5,8%. Загальний ріст пивного ринку у 2003 році становив 15%.

У різних регіонах України частки ринку пива різних виробників розподілені нерівномірно. Наочно розподіл ринків пива наведений на рисунках 2.4 -2.8 [80].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.4 Частка ринку пивовиробників в січні - жовтні 2003 року в Західному регіоні України.

Згідно рис. 2.4 ми бачимо, що в Західному регіоні України найбільшу частку ринку охоплює лідер українського пивоваріння пивзавод "Львівська пивоварня". (40%). Далі йдуть такі виробники пива як "Оболонь" і"Славутич". Їх частка ринку в Західному регіоні складає відповідно 25% і 12%. Незначну частку ринку займають такі виробники як "Янтар" (3%) і "Десна" (5%).

Рис. 2.5 Частка ринку пивовиробників в січні - жовтні 2003 року в м. Львові

Зідно рис. 2.5 ми бачимо, що найбільшу частку ринку пива у м. Львові займає "Львівська пивоварня" (57%). Далі йде і "Славутич" - 27% і "Оболонь" - 11%.

Рис.2.6 Частка ринку пивовиробників Східного регіону України за січень - жовтень 2003 року

Згідно рис.2.6 у Східному регіоні найбільшу частку ринку займає пивзавод „Сармат” (53%). Далі йдуть запоріжський пивзавод "Славутич" (20%), „Оболонь” (12%) і "Рогань" (33%).

Рис. 2.7. Частка ринку пивовиробників Центрального регіону України за січень - жовтень 2003 року

У Центральному регіоні беззаперечним лідером є "Оболонь" (48%). Далі йде і "Славутич" (26%), „Сармат” (12%),"Десна" (8%) . Малу частку ринку займають „Львівська пивоварня” (3%), "Рогань" (2%) і "Янтар" (1%).

Рис. 2.8. Частка ринку пивовиробників Південного регіону України за січень - жовтень 2003 року

Згідно рис. 2.8. у Південному регіоні України найбільшу частку ринку займає пивзавод "Янтар" (30%).

За нею йдуть "Славутич" - 25% , „Сармат” (22%) і "Оболонь" (15%).

Тепер проаналізуємо експортну діяльність українських виробників пива.

2.2.3 Експортна діяльність українських пивоварів

Продукція "Оболоні" реалізується в усіх областях України. Частка експорту в 1997 році зменшилася вдвічі: якщо в 1996 році вивозили 20 % виробленого пива, то в 1997 -до 10 %, у 2003 році ЗАТ „Оболонь” на експорт поставляла 10,8 млн. дал пива, що становить 7,2% всього виробленого пива в Україні, залишаючись найбільшим українським експортером пива [82]. Найбільш привабливим іноземним ринком для "Оболоні" став російський. Узагалі київські пивовари вже понад десять років поставляють свою продукцію на експорт. Основними їхніми торговими партнерами є Великобританія, Канада, США, Франція, Італія, причому на англійський ринок підприємство вийшло ще в 1989 році. Не так давно було встановлено торговельні відносини зі Швейцарією, де до цього часу не були знайомі з українською продукцією. Крім того, наразі постачається пиво також на ізраїльській ринок. Але рентабельність експорту досить низька - не більше 5 %, тому перевага надається внутрішнім ринкам.

Основним ринком для "Рогані" був і залишається український, де продається 99 % продукції. Експорт у далеке зарубіжжя для підприємства неможливий через надто короткі терміни зберігання товарів. Проте потенційно привабливими є прикордонні райони Росії, а також Ставрополь і Ростовська область, із якими є добрий транспортний зв'язок. Зараз продукцією "Рогані" охоплені всі області України. Особливо добре контролюються Крим, Дніпропетровськ, Суми, Полтава, Кіровоград. Набагато менше пива АТ "Рогань" продається на Західній Україні та у Києві. Основними конкурентами виступають запорізький, чернігівський і миколаївський пивоварні заводи, з якими харків'яни найчастіше стикаються у східних і південних регіонах. "Рогань" останні п'ять років є одним з українських пивних підприємств, що швидко развиваються. У період із 1995 по 2000 роки на цьому пивзаводі досягнуто найбільших темпів зростання, реальний обсяг виробництва збільшився з 2,7 до 15,5 млн. дал. [78]. Таким чином, за обсягами виробництва АТ "Рогань" міцно утримує друге місце в Україні, поступаючись тільки київському об'єднанню "Оболонь".

Велику частину продукції "Славутича" реалізують незалежні дилери, із деякими клієнтами виробники працюють за прямими договорами. На експорт пиво поки не вивозиться, уся вироблена продукція реалізується на внутрішньому споживчому ринку.

За радянських часів Донецький пивзавод („Сармат”) постачав свою продукцію в Росію. Значна її частина збувалася в Лугангькій області, котру завод і зараз вважає винятково споїм ринком збуту. Проте після того, як споживчий попит у зв'язку з невиплатою зарплати шахтарям різко скоротився в межах Донбасу і було введено митні бар'єри на кордоні з Росією, завод змушений був шукати нових ринків збуту. Першим регіоном України, до якого почали поставляти донецьке пиво, став Крим. У 1999 р. Донецький пивзавод вийшов на ринки Харкова, Дніпропетровська і Запоріжжя. Важливим для себе напрямом розвитку „Сармат” вважає експорт у країни далекого зарубіжжя, у 2003 році розпочався експорт до Ізраїлю та Німеччини, крім того проводяться переговори на поставку пива до Південної Америки, особливо до Еквадору [76]. Паралельно компанія планує збільшувати експортну діяльність і веде переговори на поставку пива до ОАЕ, Хорватію, Італію, Грецію і Португалію. У березні 2004р. ЗАТ „Сармат” підписав контракт на поставку пива до США. Усі ці зовнішні зв'язки позитивно характеризують компанію,проте, за даними фахівців, оскільки насправді поставки на експорт українського пива є нерентабельними через високі митні бар'єри країн-імпортерів, експорт ЗАТ „Сармат” є маркетинговим заходом (PR-ходом) для просування своєї продукції на ринках України та закріплення своїх позицій на близьких зовнішніх ринках, особливо пріоритетним із яких є ринок Росії.

Чернігівський пивоварний завод "Десна" було створено за радянсько-чеським проектом. Його проектна потужність складала 7,2 млн. дал пива на рік. З 1997 р. виробничі потужності цього заводу зросли до 11 млн. дал пива на рік. Питома вага чернігівського пива у всеукраїнському виробництві складає 11,0 %. Усе воно реалізується в Україні, хоча свого часу продукція підприємства вивозилася в Росію, Білорусію, Грузію. У 1997р. "Десна" експортувала менше 1 % виробленого пива [82]. Для чернігівського пивкомбінату серйозною проблемою в реалізації продукції є його географічне положення й економічний стан регіону. У своїй області завод не може продати достатньої кількості пива, тому що область переважно аграрна, щільність населення та купівельна спроможність досить низькі. Це спонукає підприємство проводити експансіоністську маркетингову політику. Сьогодні "деснянське" пиво можуть купити жителі 20 областей України.

Миколаївський пивоварний завод був першим із серії однотипних підприємств, побудованих за проектом чеських спеціалістів і укомплектованих чеським же устаткуванням. Сьогодні пивзавод "Янтар" робить декілька сортів слабоалкогольного напою густиною 11 - 17 %, як світлого, так і темного, пастеризованого і непастеризованого. Постачається миколаївське пиво в 22 області України. На внутрішньому ринку його продають більше 3О фірм, що входять у дилерську мережу заводу. Природно, що велика частина продажу припадає на південні регіони - Миколаївську, Одеську, Херсонську області та Крим. Частка експорту незначна [86]. Щодо імпорту пива в Україну, то за останні 3 роки він скоротівся більше ніж у 20 разів, що зумовлене, в основному, двома чинниками. По-перше, значною мірою збільшилось власне виробництво якісного пива, і провідні українські пивоварні підприємства досягли оптимального співвідношення "ціна/якість". По-друге, через кризові явища в український економіці протягом 1998 року імпорт в Україну став малоприбутковим. У теперішній час частка імпортного пива в загальному обсязі споживання складає близько 2%. Повного витиснення закордонних марок із українського ринку пива не буде, оскільки серед споживачів завжди знайдеться частка любителів європейського або російського пива. Найбільш поширені сьогодні в Україні австрійські, голландські та чеські марки пива. У роздрібній торговельній мережі є пиво з Бельгії, Німеччини, Данії, Мексики, Словаччини та ін. З весни 2000 р. активно впроваджуються на український ринок і вже знайшли свою нішу російські марки пива.

Отже, український внутрішній ринок пива знаходиться все ще у стадії розвитку, тому на експорт поставляється незначна частка продукції - близько 8 - 9% обсягів виробництва. Розвиток експорту поки що не має серйозних економічних передумов. По-перше, українські виробники не використовують усього потенціалу внутрішнього ринку. По-друге, просування на заповнений пивом європейський ринок потребує великих витрат на рекламу нікому не відомої української марки. По-третє, країни СНД відмежовують внутрішнє виробництво від імпорту високими митними бар'єрами, і ціна українського пива досягає рівня неконкурентоспроможності. Пріоритетеним завданням українських виробників пива є нарощування своїх потужностей і боротьба за українського споживача, адже український ринок є ще не до кінця сегментований. При цьому, звичайно, відомі пивні підприємства не забувають і про стратегічні плани розширення своїх ринків збуту за рахунок виходу на зовнішні ринки, тому експорт пива залишається пріоритетним напрямом для крупних виробників українського пивного напою.

Закінчуючи аналіз ринку пива в Україні, слід відзначити деякі тенденції його формування та розвитку [87]:

1. В Україні споживчий ринок пива ще розвивається, його місткість оцінюється близько 150 дал на рік, у той час як загальна річна пропозиція в 1999 році склала близько 90 млн. дал. На сьогоднішній день український ринок пива закінчує своє формування. Вже визначилися головні виробники пива, які спільно вироблияють 85,0 % обсягів виробництва пива. До них належать: "Оболонь", "Рогань", "Славутич", „Львівська пивоварня”, „Сармат”, "Десна", "Янтар".

2. Понад половину вітчизняного виробництва пива контролюють підприємства з іноземним капіталом.

3. За останні 3 роки імпорт пива в Україну скоротився майже в 20 разів, тоді як виробництво вітчизняного пива збільшилось на ЗО %.

4. Найбільші вітчизняні виробники під час конкурентної боротьби за ринки збуту знайшли свої ниші в загальноукраїнському ринку пива, а марки пива, що випускаються ними, поділилися на три цінові категорії: низька (нижче середньої), середня та вище середньої.

5. Просування власних марок пива до кінцевого споживача здійснюється за різними схемами дистрибуції, але найкраще це виходить у підприємствах "Оболонь" та у пивоварних заводах, які інвестуються фірмами Inter Brew та ВВН.

6. Короткостроковий прогноз розвитку ринку пива не передбачає будь-яких значних змін серед основних виробників цієї продукції.

Дослідження тенденцій і закономірностей зміни економічних показників діяльності ВАТ „Львівська пивоварня” за 2000 - 2003 рр. вказують на не необхідність активізації діяльності львіських пивоварів щодо виходу на закордонні ринки.

експорт ринок пиво

Розділ 3. Розробка рекомендацій та заходів щодо збільшення обсягів експортної діяльності ВАТ „Львівська пивоварня”

Важливою перспективою експорту є те, що на закордонних ринках у більшості галузей економіки можна реалізувати величезні можливості одержання надходжень і прибутків. Міжнародний ринок, як правило, настільки більший за вітчизняний, що експорт майже завжди є засобом зростання підприємства. Провівши аналіз стану виробничо-господарської діяльності ВАТ „Львівська пивоварня”, а також дослідивши тенденції розвитку її зовнішньоекономічної діяльності, виявлено значні експортні можливості цього підприємства.

Незважаючи на продовження реконструкції та модернізації існуючих потужностей, ВАТ „Львівська пивоварня” вийшло на показники, які незаперечно свідчать про стрімке зростання. Випуск пляшкового пива у 2003 р. у порівнянні з 2000 роком склав 370%. Рентабельність власного капіталу за 2000 - 2003 рр. зросла з -6,96% у 2000р. до 26,92% у 2003р. Від'ємне значення показника рентабельності власного кпатілу було зумовлене низькими прибутками підприємства ВАТ „Львівська пивоварня”. За період 2000-2003 рр. ВАТ „Львіська пивоварня” суттєво збільшила свої прибутки - на 21485 тис. грн, що у 7,79 рази вище за показник 2000 року, власний капітал пивоварні у 2003р. зріс на 75,51%, саме зростання прибутків і власного капіталу вплинули на позитивну тенденцію зміни рентабельності власного капіталу, що є стратегічним показником зростання у даній проектній частині. На 2003 рік це були найкращі показники серед підприємств сім'ї ВВН, а також серед усіх пивоварень України. ВАТ „Львівська пивоварня” твердо посіла 7 місце за обсягами виробництва пива в Україні, а його продукція отримала відмінні оцінки на дегустаціях і продовжувала здобувати заслужені нагороди на вітчизняних та міжнародних спеціалізованих виставках. Відкрилися реальні перспективи експорту львівського пива до країн близького та далекого зарубіжжя.

Перед ВАТ „Львівська пивоварня” постає досить нелегке завдання досягнути зростання рентабельності власного капіталу на 4,46%. Рентабельність власного капіталу визначається відношенням балансового (чистого) прибутку підприємства до власного капіталу: R вк. = (Приб. баланс. / Капітал власн.)*100%. Щоб забезпечити зростання рентабельності власного капіталу, потрібно шукати шляхи зростання балансового прибутку (якщо припустити, що сума власного капіталу не буде змінюватися протягом періоду впроваження проектних заходів).

Щоб постійно забезпечувати зростання прибутку, потрібно шукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Резерв - це кількісна величина. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції та її реалізації. Наше завдання знайти шляхи зростання резервів прибутку, а отже і рентабельності власного капіталу ВАТ „Львівська пивоварня”.

У процесі виявлення резервів виділяють три етапи:

1) аналітичний - на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;

2) організаційний - тут розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, екномічних та соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;

3) функціональний - коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Резерви збільшення прибутку є можливими [73, c. 184]:

- за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

- за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;

- за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;

- за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу, у результаті чого зростає продуктивність праці.

Розглянемо деякі із цих напрямів детальніше.

Резерв зростання прибутку (РЗ) за рахунок збільшення обсягу випуску продукції розраховується за формулою:

РЗ = (Пр. / Р) * ? Р (рз), (1)

де Пр - фактичний прибуток від реалізації продукції;

Р - фактичний обсяг реалізації;

? Р (рз) - резерв збільшення реалізації продукції.

Іншим можливим напрямом пошуку резервів збільшення прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції. Підрахунок зростання прибутку за рахунок виявлення резервів зниження собівартості можна проводити за такими напрямами:

1. Здійснення організаційно-технічних заходів. За рахунок цього можна одержати екномію протягом 12 місяців з моменту повного впровадження цих заходів.

?РЗс = (С1-С2) * ВП (2),

де ?РЗс - економія від здійснення організаційно-технічних заходів, грн;

С1,С2 - собівартість одиниці продукції відповідно до і після здійснення даного організаційно-технічного заходу, грн;

ВП - річний обсяг випуску продукції після здійснення організаційно-технічного заходу, грн.

2. Зменшення кількості робітників. Цей захід передбачає:

- збільшення продуктивності праці, а отже, збільшення обсягу виробництва з меншою кількістю робітників;

- зміну трудомісткості праці;

- більш повне використання фонду робочого часу.

Резерв збільшення прибутку за рахунок зменшення кількості працівників обчислюється за формулою:

РЗ ч = (Ч*З) + Фс (3),

де РЗ ч - резерв, одержаний за рахунок зменшення чисельності робітників, грн;

Ч - середньорічна чисельність скорочених робітників, осіб;

З - середня заробітна плата звільненого робітника, грн;

Ф с - сума відрахувань у соціальні та інші фонди.

3. Економія коштів на оплату праці за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу (зниження трудомісткості);

4. Зменшення прямих матеріальних витрат;

5. Зниження умовно-постійних витрат також може бути резервом збільшення прибутку;

6. Підвищення якості продукції.

Найбільш оптимальним варіантом знаходження резервів зростання прибутку з точки зору нарощування виробництва для ВАТ „Львівська пивоварня” є збільшення обсягів виробництва та реалізації (зокрема експорту) пива. Щоб визначити можливі резерви зростання прибутку, а також рентабельності власного капіталу потрібно визначити який саме обсяг виробництва та експорту очікується і прогнозується на наступний звітний період. Для цього перед розрахунком резерву зростання прибутку від збільшення обсягів реалізації (експорту) доцільно звернутися до рівнянь трендів обсягів експортної діяльності та обсягів виробництва пива ВАТ „Львівська пивоварня”. За допомогою цих функцій ми зможемо отримати прогнозні значення на наступні періоди для того щоб розробляти рекомендації для можливих шляхів зростання прибутку та рентабельності власного капіталу.

Тренд показників експорту: Y = 0.0002 xІ + 0.0132x + 0.0328; RІ = 0,9493;

Тренд показників обсягів виробництва: Y = 0.2643 xІ+0.8843 x+0.12;

RІ = 0,9816.

Розрахуємо прогнозні значення експортної діяльності на наступні періоди (квартали): Q1 = 0,2382 млн. дал.; Q2 = 0,2568 млн. дал.; Q3 = 0,2758 млн. дал.; Q4 = 0,2952 млн. дал. Загалом на наступний рік планується зростання експорту до 1,066 млн. дал., що на 41,01% більше, ніж у попередньому році. Врахувавши рівень довіри

RІ = 0,9493, знайдемо точніший прогноз зростання експорту: 1,066*0,9493 = 1,0120 млн. дал. Абсолютний приріст експорту з ймовірністю RІ 0,9493 становить 294,245 тис. дал. пива.

Тепер розрахуємо прогноз зростання обсягів виробництва на наступний рік. Він рівний 14,666 млн. дал. пива. Враховуючи похибку RІ (0,9816), абсолютний приріст обсягів виробництва пива ВАТ „Львівська пивоварня” становить 3,596 млн. дал.