Виробництво фіточаю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бізнес план

Виробництво фіточаю

Активна всеукраїнська пропаганда здорового способу життя не тільки сприяє благородній справі оздоровлення нації, але і дозволяє робити досить прибутковий бізнес. Майже в кожному товарному сегменті продовольчого ринку можна виділити групу продуктів з лікувально-профілактичними властивостями. Надати їжі властивості ліки дозволяють різні функціональні добавки, яких може бути так багато, що від вихідного продукту залишиться тільки назва. Приклади прояву такої тенденції - кава без кофеїну і фіточай (трав'яний і фруктовий), створення виробництва якого і присвячений нинішній "Бізнес" під ключ".

Строго кажучи, чаєм може називатися тільки продукт переробки чайного листа. Однак трав'яні та інші подібні настої виготовляють із сировини, що володіє схожими властивостями. Наочний приклад популярності трав'яних та фруктових чаїв - успішне просування на українському ринку продукції ПК "Екопродукт" (м. Івано-Франківськ; ТМ "Карпатський чай", "Карпатська лiчніця", "Чайнi скарби свiту", "Екопродукт"; сфера діяльності - виробництво і реалізація трав'яного, фруктового і фіточаю; чисельність персоналу - 50 чол.), на досвід якої будемо посилатися "по ходу п'єси".

Темпи зростання обсягів продажу цього товару складають 10-15% на рік і, як прогнозують експерти, протягом найближчих років збережуться. Ключові фактори успіху в "фіточаевом" бізнесі для продовольчого ринку традиційні: високоякісна сировина, відпрацьована технологія з елементами інноваційності, продумана маркетингова стратегія і добре поставлена система регулярного менеджменту, орієнтована на клієнта.

Дотримання цих базових умов дозволяє не тільки "відбити" початкові інвестиції, але і створити бренд національного масштабу, що забезпечує 15-20%-ву рентабельність бізнесу при гідному обсязі продажів на зростаючому ринку.

Товар і ринок

Середньостатистичний українець за рік випиває ні багато ні мало 108,64 л чаю різних видів, що еквівалентно 38,8% загального обсягу споживання рідких питних продуктів. "Справжній" чай підрозділяється на чотири види: зелений, чорний, жовтий і червоний, які, у свою чергу, розрізняються головним чином технологією обробки вихідної сировини.

Групу "чаеобразних" формують натуральні фіточаї і ароматизовані чаї. Останні набувають новий смак за рахунок додавання олії (персикового, апельсинового, лимонного, черносмородінового тощо) або хімічних ароматизаторів, ідентичних натуральним, а також висушених пелюсток квітів і рослин або здрібнених шматочків яблук, груш, ягід та ін Останнім часом аналітики відзначають зростання популярності фіточаїв мате (родом з Латинської Америки) і ройбуш (напій з південноафриканськими корінням).

На частку зеленого чаю припадає до 20% загальносвітового виробництва сухих чаїв (0,5 млн т), а на частку червоного - лише 2,4% (60 тис.т). В Україні споживачі налаштовані більш консервативно - 95% продажів забезпечує чорний чай, проте сегмент "кольорових" і "чаеобразних" альтернатив неухильно зростає. Зокрема, темпи зростання сегмента фіточаїв оцінюються операторами ринку в 10-15% .

Фіточаї поділяються на трав'яні (з використанням м'яти, ромашки, звіробою, листя смородини), плодово-ягідні та змішані зі складними складами. Окремо стоять функціональні чаї для схуднення, які, до речі, можуть бути "нечистокровний" і містити зелений чай. Попит на них зростає навесні і влітку, коли прекрасній половині людства відчайдушно хочеться знайти нову фігуру ціною мінімальних зусиль. У цілому, для групи фіточаїв характерні сезонні коливання попиту на рівні 20-30%, а період спаду припадає на літо.

На ринку присутні як вітчизняні, так і зарубіжні торгові марки. Із закордонними брендами все зрозуміло - традиції здорового харчування мають на Заході тривалу історію, а значить, і асортимент фіточаїв більш ніж широкий. В Україні представлена імпортна продукція ТМ Dilmah (ЗАТ "Дільма Лтд." (Україна)), ТМ Milford і ТМ Goldhand (Німеччина), ТМ MlesnA (Шрі-Ланка), ТМ MlesnA, International Co. For Export & Development (Єгипет). Але й вітчизняний виробник не дрімає.

Ідея та стартові капіталовкладення

Щоб почати виробництво фіточаїв, необхідно, як зазвичай, витратитися на придбання основних фондів і формування стартового оборотного капіталу (інвестиції в створення бренду - окрема і дуже вагома стаття витрат - ми винесемо за дужки, оскільки їх розмір часто обернено пропорційний "компетентності" компанії в області маркетингу). "Залізо" обійдеться новачкам "фіточаевого" ринку максимум (нове "супер-пупер" обладнання від "крутого" іноземного виробника) в $ 400 тис., мінімум - в $ 30-50 тис.

Сезонний характер заготівлі сировини передбачає, що доведеться витратитися на створення його запасів, заморожуючи при цьому частина "оборотки".

Окупити початкові інвестиції, як показує практика, вдається приблизно за 2 роки, досягаючи при цьому рентабельності вкладеного капіталу на рівні 18-28%.

Не треба боятися конкурентів, треба з ними співпрацювати. З якими проблемами потрібно стикнутися?

По-перше, це майже повна необізнаність споживачів щодо властивостей трав'яних та фруктових чаїв. Ще не так давно фіточай ототожнювався з ароматизованим чорним чаєм, хоча це абсолютно різні продукти з точки зору використовуваної сировини. Собівартість ароматизованого чорного чаю набагато нижче, ніж фіточаю. Це відбивається і на рівні роздрібних цін - 0,9-1,5 грн. і 3,2-3,5 грн. за зіставні упаковки відповідно. Тому доводиться докласти чимало зусиль, щоб роз'яснити споживачам корисність продукції та її відмінності від чорного ароматизованого чаю.

По-друге, незвичність товару для українського ринку створюватиме проблеми при формуванні дистриб'юторської мережі.

Дозволи та стандарти

Фіточаї - товар особливий, тому з санітарною службою доведеться спілкуватися дуже щільно. Щоб полегшити собі життя, непогано перекласти частину проблем на плечі постачальників. В ідеалі, кожна партія сировини повинна мати сертифікати якості та відповідності, в яких фіксуються органолептичні, фізико-хімічні, радіологічні та мікробіологічні показники, масова частка солей важких металів, пестицидів і мікотоксинів. Але якщо з яких-небудь причин постачальник не зміг запастися цими документами, то виробнику доведеться самому потурбуватися їх одержанням.

Контроль якості сировини складається з наступних етапів:

* Відбір зразків відповідно до ГОМТ 24027-80 і 1936-85 та визначення органолептичних показників (постачальником чи виробником);

* При позитивних результатах - визначення інших перерахованих вище показників в акредитованих лабораторіях ДЦСМС та обласної СЕС та видача документів;

* Приймання сировини виробником і заповнення журналу вхідного контролю якості за ГОСТ 24297-87.

Оскільки ДСТУ на фіточаї "у природі" відсутні, доведеться турбуватися самостійної підготовкою ТУ на продукцію. Допомогти в цій справі може НДІ екогігієни і токсикології ім. Медведя, який займається розробкою та узгодженням усіх документів на фіточаї. Його послуги платні. Розроблені ТУ необхідно буде також зареєструвати в Держстандарті та погодити в місцевої СЕС. Єдине, що втішає, так це те, що готові фіточаї не підлягають обов'язковій сертифікації (тобто не входять в "чорний список", затверджений наказом Держстандарту № 498 від 30.08.02 р.).

Однак якщо в асортимент затесалася екзотика начебто мате, ройбуша або червоного чаю, доведеться вирішувати і ці питання.

Сировина

Для виготовлення фіточаїв, як правило, використовують рослини, до складу яких входять компоненти, які властиві і натуральному чаю, - таніни, кахетіни, кофеїну, флавони, різні ефірні масла. В якості сировини придатні ромашка, листя малини, суниці, ожини, чорниці, смородини, м'ята перцева, материнка (материнка звичайна), чебрець повзучий, звіробій, цвіт липи, плоди шипшини, горець пташиний (спориш звичайний), ехінацея та ін

Основним критерієм якості сировини для виробництва фіточаїв є вміст у ньому біологічно активних речовин, тому частина рослин заготовляють в період максимального накопичення таких:

* Листя - на початку цвітіння, хоча це цілком можна робити з моменту досягнення ними нормального розміру і до відмирання;

* Траву - на початку цвітіння або при повному цвітінні;

* Колір і суцвіття - у фазі цвітіння, краще за все - на початку;

* Плоди - після повного дозрівання;

* Ягоди - трохи раніше повного дозрівання, так як перезрілі вони втрачають товарний вигляд, а крім того, виникають проблеми з сушінням.

* Заготовляють сировину тільки в суху погоду, тому що у вологому стані воно погано піддається сушінню. Не рекомендується збирати забруднену рослинність, що виростає вздовж автомагістралей і накопичили безліч шкідливих речовин на кшталт свинцю, а також уражену шкідниками і різними хворобами.

Заготовлене сировина повинна знаходитися в тарі не більше 3-4 год: протягом цього часу його необхідно перебрати і усунути максимально можливу кількість сторонніх домішок (відмерлі частини рослин, камінчики, земля). Після цього сировина надходить на сушіння, метою якої є видалення вологи, припинення процесів життєдіяльності і дії ферментів.

Чим швидше було висушене сировину, тим вище, в кінцевому підсумку, його якість.

На практиці застосовують різні методи сушіння:

* "В тіні" - для забарвленого частин рослин і містять леткі речовини;

* "Сонячна" - для нефарбованих частин рослин;

* "Штучна" з використанням спеціальних сушарок - для будь-якого сировини (найбільш ефективна, оскільки дозволяє підібрати оптимальний температурний режим).

Особливе значення має транспортна тара для сировини. Вона повинна відповідати ГОСТ 6077-80, тобто бути чистою, сухою, міцною, однорідною, без сторонніх запахів. Зазначеним вимогам відповідають тканинні, паперові та поліетиленові мішки, паперові пакети, тюки у формі ящика, фанерні і гофрокартонні ящики.

Склад для зберігання рослинної сировини повинен бути сухим, чистим, добре провітрюваним, захищеним від комірних шкідників і прямого сонячного світла, від впливу якого "сухостій" може втратити колір. Для доставки до місця переробки необхідно використовувати тільки критий транспорт без сторонніх запахів.

Основні витрати на закупівлю сировини компанія-виробник несе в кінці літа - початку осені. Створення запасів на весь рік - завдання фінансово непосильне, а ось на півроку - цілком здійсненне. Вітчизняну сировину коштує недорого (яблука, наприклад, в 2002 р. можна було купити по 7 коп. За 1 кг), однак ціни варіюються в широкому діапазоні в залежності від якості сировини, врожаю і часу закупівлі. У "несезон" ціна іноді підвищується в 3 рази: цвіт липи (для якої 2002 видався неврожайним) влітку коштував 8-12 грн. за 1 кг, а після закінчення сезону заготівлі його довелося купувати по 35 грн. за 1 кг.

Прив'язка до імпортного сировини змушує виробників враховувати також валютні та політичні ризики. Війна в Іраку, наприклад, привела до подорожчання хібіскуса (натурального барвника родом із Судану) на 30-40% - до рівня 25 грн. за 1 кг. Крім того, не можна скидати з рахунків і митні проблеми. Наприклад, для ройбуша мінімальна митна вартість становить $ 4 за 1 кг, а купити його можна набагато дешевше.

У результаті виробник несе необгрунтовані витрати, а на плечі кінцевих споживачів лягає додатковий податковий тягар ".

З вітчизняною сировиною проблема інша - організувати заготівлю так, щоб не відчувати нестачі і мати менше складнощів з доведенням до потрібних кондицій. Сьогодні існує певний вакуум: заготконтори радянського "розливу" повільно вмирають, а нові фермерські господарства ще тільки розвиваються.

Є також спільні з фермерами проекти з вирощування яблук, полуниці, чорної смородини, трав - восени розпочнеться реалізація відповідного бізнес-плану, що пройшов процедуру затвердження в Кабмін.

Основна вимога до постачальників - наявність свідоцтва якості, яке вони самі повинні отримати в санітарній службі. Звичайно, якість сировини перед здачею на виробництво повторно контролюється. Але якщо, не дай Бог, щось трапиться, відповідальність можна буде розділити з постачальником.

Обладнання та технологія

Для виробництва фіточаїв необхідно обзавестися сушінням (для досушування сировини), лінією підготовки сировини (що включає подрібнювач, просеиватель і купажірователь), змішувачем, фасувальне та пакувальним автоматами. Крім того, знадобиться ще різне лабораторне обладнання. фіточай виробництво стандарт якість

Комплект нового імпортного обладнання для виробництва фіточаїв, як уже говорилося, коштує від $ 30 тис. до $ 400 тис. (з ПДВ). Ціна лінії залежить від складу устаткування і іменитості виробника.

Обладнання для обробки та фасування чаю пропонують, зокрема, такі фірми, як IMA SpA (Італія), IIC Handels AG (Росія, представництво німецької компанії), Industrial Engineering Solutions International BV (Нідерланди, постачання італійського обладнання з заводів ICA spa, TEAMAC srl , Brambati spa), Ishida Europe (Великобританія), Volpak (Іспанія), Marden Edwards (Великобританія), група компаній Scorpiogroup (Росія) і компанія "Російська Трапеза" (Росія).

Про технологію ... Її відправною точкою є вхідний контроль якості сировини. Залежно від вологості сировина надходить на досушування або відразу на подрібнення.

Окремим партіям сировини привласнюють індивідуальні номери, щоб можна було налагодити технологічний процес з урахуванням якісних показників. Подрібнена сировина повертають на склад, а при необхідності - направляють у виробництво. Якщо рецептура складна (плодово-ягідна), то її компоненти купажіруют - тобто змішують.

Отриману суміш відправляють на пакувальний апарат, де фасують або насипом в поліпропіленові пакети, або "порційно" у фільтр-пакети. Пакетований фіточай розкладають в картонні коробочки, які датують днем випуску продукції. Кожну коробочку загортають у поліпропіленову плівку і укладають в ящик. У кожну коробочку можна вкласти ярлик з індивідуальним номером робочого для наступного контролю.

У результаті всіх маніпуляцій на світ з'являється "довгограючий" продукт з тривалим терміном зберігання: 12-24 міс.

Фіточаї можна упаковувати в прозорі пакети щодо великого розважування (близько 100 г) і порційно (картонні коробочки з пакетований продукцією). Пакетований фіточай є більш ходовий позицією, однак тут виникає проблема забезпечення пакувальними матеріалами. 1 т імпортного картону необхідної якості обходиться виробникові в EUR1200 (з ПДВ) і більше. Фільтр-пакети коштують $ 6-9 за 1 кг (з ПДВ), причому ціна залежить від здатності матеріалу пропускати мікрочастинки. Поліпропіленова плівка для огортання коробочок може бути і вітчизняної - тоді її вартість складе від 12 грн. за 1 кг (з ПДВ).

Асортимент

На ринку фіточаїв небрендированного товару робити нічого - конкуренти затопчуть і не помітять. Тому необхідно відразу ж приготуватися до витрат на розробку корпоративного стилю та реєстрацію торгової марки. Процедура реєстрації коштує близько 1000 грн., Ну а ціни на послуги спеціалізованих рекламних агентств, як відомо, договірні і визначаються складністю роботи.

При формуванні асортименту фіточаїв необхідно виходити з принципу розумної достатності. Дослідження показали, що розширення асортименту на 1-2 позиції (при наявності 8-10 позицій) призводить до зростання споживання пропонованого виробником чаю всіх видів на 4-5%. Приходячи в магазин і бачачи широкий асортимент, покупець не обмежується однією упаковкою, а бере кілька. Однак місце на полиці в магазині не безмежне, тому необхідно сконцентруватися на найбільш ходових позиціях.

Особливо варто відзначити ту обставину, що асортиментний ряд не повинен бути статичним. Він повинен мінятися, доповнюватися. Спочатку було 9 видів трав'яного чаю і 14 плодово-ягідного. Формуючи товарну політику, фахівці компанії грунтуються на результатах власних маркетингових досліджень, анкетування дистриб'юторів, інформації з виставок. Залучати до проведення досліджень спеціалізовані агентства поки недоцільно чинності незначною ємності ринку .

Персонал

Для обслуговування технологічної лінії з виробництва фіточаїв необхідно 10-12 робітників з заробітною платою 400-500 грн. на місяць і 1-2 змінних технолога, яким варто платити 750-800 грн. в місяць. Що стосується "білих комірців", то їх кількість визначається організаційною структурою компанії та масштабами ведення господарських операцій. І це не занижені дані, а цілком відповідає реаліям ринку цифру. Як показує досвід роботи ПК "Екопродукт", із завданням просування бренду національного масштабу успішно справляється команда з 50 чол. Оргструктура включає 4 підрозділи: комерційна служба (з урахуванням маркетингу), відділ постачання, виробництво та бухгалтерія. Крім того, в найбільш привабливих регіонах на постійній основі працюють менеджери з продажу, мерчандайзери та торгові представники.

На початковому етапі роботи компанії, дуже важко довести, що продукція високоліквідна, плинність кадрів висока. Але поступово сформувальовується ядро результативно працюючих менеджерів .Після цього вже легше формувати команду.

На постійній основі має бути налагоджено внутрішньокорпоративне навчання: для адміністративно-управлінського персоналу і для працівників цеху. Керівники структурних підрозділів, як правило, проходять тренінги "на виїзді", а потім діляться досвідом з усім колективом ".

Просування продукції

Рішення виробничих питань на етапі створення бізнесу - справа непроста, але посильну. Набагато складніше налагодити реалізацію продукції. На початковому етапі розвитку починаючому "фіточайніку" варто поставити на чільне місце інформаційно-роз'яснювальну роботу: участь у виставках, розміщення статей у пресі, проведення дегустацій. Кінцева мета (перша головна) - підвищення рівня обізнаності і кінцевих споживачів, і потенційних ділових партнерів щодо корисних властивостей фіточаїв. Складність у просуванні фіточаїв на ринок полягає в тому, що вони не є стратегічним продуктом для оптовиків. Вони розглядаються як суто асортиментна позиція, на якій акцент не робиться. Тому друга головна мета маркетингової стратегії - зацікавити у фіточаї і оптові структури, і вроздріб.

З плином часу ріст популярності продукції дозволяє поставити дистрибуторам умова розвитку форм активного продажу. Можна спробувати або виділити людину зі складу торгового персоналу компанії-дистриб'ютора, який би займався тільки своїм продуктом, або найняти на роботу фахівця, який би був підзвітний , але працював в дистриб'ютора.

Поступово марка стане впізнаваною, і зявляться бази даних по дистриб'юторським компаніям, які будуть готові займатися нашим продуктом. Відбір здійснюється у формі тендеру за такими критеріями, як обсяг реалізації та представленість у роздрібних торгових мережах (з урахуванням специфіки конкретного регіону). Причому потрібно принципово нікому не надавати ексклюзивний статус, а вважати за краще працювати з декількома компаніями паралельно.

Що стосується реклами, то, з фінансових міркувань, потрібно довгий час обмежуватись розміщенням матеріалів у пресі.

Размещено на Allbest.ru