Ціноутворення на промислові товари

Взагалі, якщо зачіпати такий стратегічний ресурс як нафта, то ситуація виглядатиме зовсім по - іншому. Після невеликої економічної кризи на поч.1998 році в Азії, а потім і в Росії (17 серпня 1998р.), на всіх нових ринках країн що розвиваються різко скоротилося споживання всіх енергоносіїв та зокрема нафти. Воно тривало майже до кін.1999року, і в результаті пропозиція енергоносіїв значно стала перевищувати попит, що спричинило падіння їхніх цін до мінімуму. Проте в 1999 році прийшла холодна зима, яка і спричинила різке споживання енергоносіїв, а відповідно і ціни виросли майже в три рази (зокрема світова ціна на Брент (стандартизований тип нафти) встановилася на рівні 23$/бар. і в майбутньому передбачається її подальший ріст майже до 30$/бар. до кін.2000р. В кінці кінців навіть виник дефіцит цього ресурсу, у відповідь на що ОПЕК було змушене збільшити виробництво нафти, що зробити відразу не дуже просто. З іншого боку, зараз триває напружена ситуація між країнами Ізраїлем і Палестиною, де проходить значний видуботок нафти. Отже, базуючись на припущення, що ОПЕК буде в змозі зрівняти прогнозуючий дефіцит на попит в 1Q - 2Q00 і продовжуватиме перевиробництво, яке спричинить ціни знизитися порівняно з сучасним станом, глобальна нафтова команда прогнозує на 2001 рік середню ціну на Брент 23,5$/бар.(див.мал.№3).

Зміну ціни на нафту в Україні за 2000 рік можна простежити за проведенням аукціонів з її продажу,з яких видно, що ціна даної сировини поступово дедалі до кін.2000року зростає, і беручи до уваги світову базову ціну, є надто дорогою на сучасному етапі.

Отже, беручи до уваги вище сказане, можна зробити висновок, що саме ця ситуація і спричинила ріст цін на продукцію вище перерахованих промисловостей, оскільки їхня продукція є ніби взаємозаміняючою одна одну, в результаті чого, подорожання одного продукту спричиняє відповідне збільшення цін інших.

Висновок

Внутрішні фактори включають маркетингові цілі фірми, стратегію маркетингового комплексу, витрати і організацію процесу ціноутворення. Стратегія ціноутворення визначається головним чином цільовим ринком та задачами позиціювання. Цілі ціноутворення частіше всього включають у себе виживання в ринкових умовах, максимізацію поточного прибутку, дольові переваги на ринку, і якісні переваги на ринку. Ціна - це лише один із інструментів маркетингового комплексу, що використовується компанією для досягнення своїх цілей. Ціна впливає на характеристики товару, методи його просування і канали розподілу, так як і всі ці фактори впливають на ціну. В процесі розробки маркетингової програми всі елементи маркетингового комплексу повинні бути доцільно скоординованими.

Зовнішні фактори, що впливають на ціноутворення, включають у себе стан ринка та попит, ціни та пропозицію конкурентів, а також інші фактори, такі як економічна ситуація, інтереси торгових посередників та державне регулювання. Степінь свободи продавця при виборі ціни змінюється в залежності від типу ринка. Ціна відіграє особливу роль на ринках монополістичної і олігополістичної конкуренції.

В кінці кінців, саме споживач вирішує, чи вірно компанія сформулювала ціну. Споживач порівнює ціну і цінність товару: якщо ціна вище за суму сприймаючої цінності, споживачі не купуватимуть товар. Різні покупці встановлюють в різних якостях товару різну цінність, тому маркетологи часто проводять варіації цін на різних сегментах ринка. Оцінюючи ринок та попит, компанія спочатку вивчає криву попиту, яка відображає залежність між запрошеною ціною і рівнем попиту на товар при цій ціні. Чим більше нееластичний попит на товар, тим вище компанія може встановлювати ціну. Попит і сприймання споживачем цінності встановлюють “потолок” ціни товару.

Покупці також порівнюють ціну товару із цінами конкурентів. Виробники повинні доцільно слідкувати за цінами і характеристиками всіх товарів конкурентів і використовувати цю інформацію як базовий рівень при формуванні власних цін.

Список використаної літератури

1. Акимова И.М. Промышленный маркетинг. - К.:”Знання”,КОО, 2000.

2. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент. - К.:КНЕУ,1998.

3. Гаркавенко С.С. Маркетинг. - К.: Лібра, 1998.

4. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика. - К.: Вища шк., 1994.

5. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. - К.: КНЕУ, 1997.

6. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. - К.: КНЕУ, 2000.

7. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. - М.: “Ростинтэр”, 1996.

8. Котлер Ф., Армстронг Гари. Основы маркетинга: Пер. с англ. - 2 - е европ. изд. - К.;М.; СПб.: Издат. Дом “Вильямс”, 1998.

9. Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг. - К.: КНЕУ, 1999.

10. Панкрухин А.П. Маркетинг. - М.: Институт международного права и экономики им. А.С. Грибоедова, 1999.

11. П.Г. Перерва. Управление маркетингом на машиностроитель - ном предприятии. Издание “Основа”, Х.: 1993.

12. Промисловий маркетинг. Теорія та господарські ситуації /Під ред. Старостіной Л.А. - К.: “Іван Федоров”, 1997.

13. Цены и ценообразование /Под ред. В.Е. Есипова. - СПб: Изда - тельство «Питер», 1999.

Размещено на Allbest.ru