Аналіз організації маркетингової діяльності

У ринкових умовах виробництво сільськогосподарської продукції та її збуту повинні знаходитись у функціональній залежності від попиту споживачів. Для цього підприємству необхідно постійно займатися вивченням та прогнозуванням потреб споживачів у відповідних товарах, пристосувати виробництво та збут продукції до таких потреб і оцінок. Таким чином система маркетингу сільськогосподарської продукції продукції повинна охоплювати виробника, конкурентів, заготівельників, переробні підприємства, які надають, транспортні послуги, послуги по збереженню продукції, оптову та роздрібну торгівлю та інших суб'єктів маркетингової інфраструктури.

Раціональна структура управління підприємством сільського господарства - необхідна умова ефективного агромаркетингу. На даний час керівництво діяльністю СТОВ „Говтва” здійснюється не раціонально. Це виявляється у функціональному перевантаженні керівників усіх рівнів, тому вони практично не мають часу для оперативного аналізу ринкової кон'юнктури і своєчасного внесення змін в агромаркетингову тактику. Крім того, в процесі господарської діяльності створюється 100 -120 виробничих, організаційно-економічних та агромаркетингових комунікаційних каналів. В той час відсутній єдиний канал ринкової комунікації - споживач - виробник. Всі труднощі та недоліки в роботі підприємства зумовлені тим, що в процесі здійснення виробничо-збутової діяльності виконання маркетингових функцій покладено на різні відділи.

Таким чином, в структурі управління існує багато різноступінчатих ланок, які не мають організаційно-функціональної цілісності. В результаті, агромаркетинговій діяльності не притаманні чутливість, мобільність та адаптивність до попиту споживачів. Підприємство направляє на ринок ту продукцію, яка вироблена , і тому в умовах конкуренції може опинитись у програші. Крім того, при такій розрізненій організації маркетингової діяльності створюється в 2-3 рази більше неформалізованих агропромислових комунікацій, що призводить до погіршення процесу і, головне, до прорахунків у задоволенні попиту споживачів.

Розглядаючи у територіальному аспекті існуючу структуру управління на даному підприємстві спеціалісти по агромаркетингу (головний економіст, спеціалісти по збуту ), розробляючи стратегію і тактику агромаркетингу, але не маючи безпосередньо у своєму розпорядженні трудових і технічних ресурсів, в дійсності не керують процесом, а рекомендують, дають поради керівникам різних рівнів, що є серйозним недоліком.

Так, можемо зробити висновок, що структура СТОВ „Говтва” яка діє в даний час не сприяє ефективному функціонуванню підприємства, недостатньо чутлива і адаптована до змін попиту споживачів, нововведень, кон'юнктури ринку, конкуренції, інтелектуальному сервісу та міжнародному бізнесу.

Отже, організаційними передумовами для впровадження маркетингового підходу на даному сільськогосподарському підприємстві є створення відповідної служби. При цьому, слід зазначити, що організація маркетингу в підприємстві пов'язана із структурною перебудовою управління для чіткого визначення підпорядкованості і відповідальності за виконання тих чи інших маркетингових завдань У зв'язку з цим зміст функцій новостворених підрозділів повинен відображати специфіку агропромислового виробництва, а саме те, що постачальники сировини є одночасно і споживачами готової продукції цього підприємства. До того ж, важливо враховувати і сезонність виробничого процесу. Таким чином, побудова службі маркетингу повинна грунтуватися на таких загальних принципах:

вивчення стану і динаміки споживчого попиту з наступним використанням отриманих даних у процесі розробки і прийняття господарських рішень;

максимально пристосованість виробництва до вимог ринку з метою підвищення ефективності функціонування підприємства, критерієм чого є значення узагальнюючого показника його діяльності - прибутку;

вплив на ринок і споживчій попит за допомогою таких засобів, як реклама, стимулювання збуту з метою формування їх у необхідному для підприємства напрямі.

3. Стратегія впровадження елементів маркетингу в господарстві

3.1 Шляхи освоєння маркетингової діяльності

З визначення маркетингу випливає, що його суть полягає у становленні планування і організованості ринку. Планування і ринок лише на перший погляд поняття не сумісні. На справді маркетинг зближує їх на основі вивчення закономірностей розвитку ринкових відносин та попиту споживачів, забезпечуючи здійснення планового регулювання ринку.

Формуванню маркетингу передують три стадії розвитку виробництва. Так нестача товарів призводить до його централізації, а зростання пропонувань до необхідності децентралізації. У СТОВ „Говтва” це виглядає наступним чином. За умов дефіциту сільськогосподарської продукції головним стає збільшення врожайності культур і продуктивності тварин. При відносній рівновазі попиту і пропонування на передній план висувається якість продукції та її стандартизація. Якщо ж пропонування перевищує попит (над виробництво) виникає потреба у диференційованому асортименті продукції зорієнтованому на різні групи споживачів. Саме у цьому випадку необхідно особливо ретельно досліджувати ринок. Оскільки коливання в споживані установлених товарів потягнуть за собою організацію інформування про попит на них, а також про вплив на виробництво останнього, то маркетинг буде спрямований на реалізацію вже готової продукції, а на забезпечення виробництва необхідного асортименту, вибір характеру і важелів впливу на попит і регулювання пропонування.

Засоби організації маркетингу можуть бути використані не тільки на ринку пропонувань, але і в організації збуту валових залишків продукції сільськогосподарського виробництва, а також усунення дефіциту товарів. У господарстві з недостатнім виробництвом продукції випуск надлишків обов'язково приведе до катастрофи. Тому є всі підстави називати маркетинг „розвитком постачання”.

Особливостями організації маркетингу є побудова спеціалізованих служб які займатимуться збиранням обробкою і аналізом інформації, науковими дослідженнями, прогнозуванням обсягів товарообігу, асортиментним плануванням, рекламою та іншими видами діяльності, що входять до системи маркетингу. Таким чином стан і якість маркетингової діяльності значною мірою залежить від організованості і ефективності служби маркетингу.

Практично всі великі і середні фірми мають самостійну службу маркетингу. Цьому в крупних фірмах її очолює - президент з маркетингу. У невеликих фірмах його здійснюють спеціалісти економічної служби. У товаристві з обмеженою відповідальністю СТОВ „Говтва”, ще не організована маркетингова служба. А її функції виконує планово економічний відділ.

Відомо, що функції маркетингу різнобічні, і обов'язково служби повинна їх охоплювати. У той же час інший бік діяльності, пов'язаний з вихованням персоналу у дусі маркетингу і надання різного роду неформальної допомоги всім іншим службам і підрозділом підприємства.

Головним принципом організації є гасло „ Маркетинг для фірми, а не фірма для маркетингу”. Це означає що служба повинна постійно розвиватися і підлаштовуватися під цілі завдання і особливості функціонування підприємства максимально забезпечуючи ефективні умови його ринкової діяльності. При цьому слід враховувати, що в сучасних умовах будь яка прогресивна фірма дуже часто перебудовує свою організаційну структуру. СТОВ „Говтва” також перебудувало свою структуру, за час свого функціонування, тричі. Бо якщо організація не перебудовується її становище на ринку буде дуже складним. Але один бік справи. Інший пов'язаний з розвитком самого ринку. Таким чином, організація маркетингу на підприємстві повинна стати своєрідним синтезом вимог ринку, з іншого розвитком підприємства.

Іншим принципом є визначення: маркетинг є загально фірмовою справою, тобто ефективність роботи служби тільки на половину залежить від нього. Друга ж половина цілком залежить від того, наскільки весь персонал включений у маркетинг.

У СТОВ „Говтва” хоча і не існує чітко вираженої служби маркетингу, але персонал максимально поглинутий у функцію маркетингу.

І відносно до третього принципу маркетингу, бути ближче до споживача, відділ виконуючий обов'язки служби маркетингу, намагається забезпечити максимальний контакт усіх без винятку працівників з потенціальними споживачами продукції.

У процесі аналізу ринкових можливостей підприємства, керівництво СТОВ „Говтва” стверджувало, що його ринкові можливості не обмежені. Це є вміння бачити майбутнє тієї справи якою воно займається. Це є основою для подальшого розвитку маркетингу.

У 2000 р. СТОВ „Говтва” шукало для себе нові ринкові можливості. Для цього потрібно було виконати низку умов:

1) глибше впровадити товар на ринку, коли господарство ще продовжуватиме працювати з існуючими товарами на існуючих ринках;

2) розширити межі ринку уже існуючого товару за рахунок освоєння нових ринків;

3) розробити нові товари та пропозиції їх на існуючих ринках;

4) диверсіфікувати за рахунок пропозиції нових товарів на нових ринках.

Виявивши ринкові можливості, необхідно впевнитись, що вони підходять для господарства

Для цього проводиться відбір цільових ринків.

Це так звана маркетингова можливість. Кожну можливість господарство вивчає з точки зору характеру ринку. Цей процес складається з таких етапів:

1) виміри та прогнозування ринку;

2) сигментування ринку;

3) вибір цільових сегментів ринку;

4) пропонування товару на ринку;

При виході на ринок спеціалісти з маркетингу у товаристві СТОВ „Говтва” здійснював найбільш точну оцінку нинішнього та майбутнього розмірів ринку. Для оцінки нинішнього розмиру ринку він виявляє усі товари що на ньому продаються, а також оцінює обсяг продажу кожного з них. Не менш важливі і майбутні розміри ринку тому спеціалісти з маркетингової інформації розглядають всі фактори, що впливають на розвиток конкретного ринку. Сегментування ринку передбачає розподіл споживачів на групи з різницею в потребах. Сегмент ринку складається із споживачів які однаково реагують на один і той же самий набір спонукальних стимулів. В одному сегменті можуть бути ті хто на сам перед звертає увагу на ціну конкретного товару. У другу ті хто вибирає конкурентний товар за іншою властивістю, незалежно від ціни.

Є п'ять способів охоплення ринку:

1) концентрація лише сегменті;

2) орієнтація на купівельну спроможність;

3) орієнтація на групу споживачів;

4) обслуговування кількох не зв'язаних між собою сегментів;

5) охоплення усього ринку

СТОВ „Говтва” прагне до повного охоплення ринку, завойовуючи імідж за рахунок задоволення потреб покупців а після цього послідовно поширює свою діяльність на інші сегменти.

Підприємство може зупинитись на обслуговувані одного чи кількох сегментів, але воно повинно вирішити яку саме позицію воно хоче зайняти в даному сегменті. Тому на цільовому ринку вивчають позиціонування (забезпечення бажаного місця на ринку) марочних товарів конкурентів з точки зору найбільш важливих властивостей. СТОВ „Говтва” також проводить процес позиціонування товарів ПСП „Новомихайлівське”, ЗАТ „Мрія”, СТОВ „Відродження”, оцінює обсяг попиту на можливі сполучення властивостей товару, після чого вирішує, що саме створювати:

1) Марку, розраховану на задоволення потреб;

2) Марку, аналогічну існуючи.

Після вирішення даного питання спеціалісти, що виконує обов'язки маркетолога у СТОВ „ Говтва”, переходить до питань з розробки комплексу маркетингу, тобто до факторів, які піддаються контролю, сукупність яких господарств використовує, прагнучи викликати бажану реакцію з боку цільового ринку.

Впровадження маркетингових заходів, крім роботи по аналізу ринкових можливостей, вибору цільових ринків, розробці комплексу маркетингу та його реалізації, потребує наявність допоміжних систем управління. У СТОВ „ Говтва” це слідуючи:

1) маркетингова інформація;

2) планування маркетингу;

3) організації служби маркетингу;

4) маркетинговий контроль.

3.2 Шляхи освоєння маркетингової діяльності

Маркетинг - складна і динамічна система, яка забезпечує ринкову орієнтацію управління, тобто використовуючи маркетинг, господарство не пасивно реагує на ринкові явища, а здійснює добре продуману політику освоєння ринків збуту. Пристосовуючи товар до вимог ринку, а з іншого активно формуючи попит на певну продукцію з меншою прибутковою реалізацією наявних ресурсів.

Діяльність маркетингової служби аграрних підприємств спрямована на отримання підприємством інформації про потреби споживача. Діяльність маркетингової служби - діяльність , що впливає на дослідження, проектування, планування, організацію виробництва та збуту.

Економічне середовище постійно змінюється, а тому необхідна певна реакція на споживача. Найважливішого значення при цьому набуває взаємодія зовнішнього середовища і економічного об'єкта, що забезпечується маркетологом (рис. 2.5).

Рис. 2.5 послідовність маркетингової діяльності економічного суб'єкта.

Вивчення кон'юнктури ринка.

На цьому етапі служба маркетингу вивчає співвідношення попиту і пропозиції на товари, які спроможні виробляти підприємство. Співвідношення попиту та пропозиції свідчить про пропорційність розвитку сільськогосподарського господарства. Відсутність такого співвідношення з різних причин неодмінно відбувається на ході збуту продукції, та розвитку виробництва.

На етапі вивчення кон'юнктури ринку працівники служби маркетингу, виявляють місце, або нішу на ринку, а також можливий обсяг його прибуткового продажу.

СТОВ „ Говтва” всі основні ринки збуту продукції, та бази постачання знаходяться в Полтавському регіоні. Тому з метою вивчення кон'юнктури ринку стосовно СТОВ „Говтва” проаналізуємо стан продовольчого ринку області(табл. 3.1).

Кон'юнктура продовольчого ринку Полтавської області за 2000- 2003р. тис. т.

Вид продукції	Роки	Відхилення рівня задоволення потреби 2003р. від 2000р. (+-).
	2000	2001	2002	2003
	Реалізовано	Розрахункова потреба	Рівень задоволення %	Реалізовано	Розрахункова потреба	Рівень задоволення %	Реалізовано	Розрахункова потреба	Рівень задоволення %	Реалізовано	Розрахункова потреба	Рівень задоволення %
Зерно	1813.0	2035.0	81.1	1788.0	1915.1	93.4	1781.0	1870.2	95.2	1451.0	1811.6	82.3	-6.8
Цукрові буряки	3109.4	3361.2	92.5	2540.0	3361.2	75.5	3378.1	3361.2	100.5	3101.8	3361.2	92.3	-0,2
М'ясо	244.9	173.3	141.3	120.9	142.1	85.1	138.8	138.8	100.0	97.0	133.8	72.5	-68.8
Молоко	943.6	849.4	111.1	458.0	696.4	65.8	442.0	680.1	64.9	658.4	656.9	100.2	-10.9

Отже у 2003 році спостерігається дефіцит по таким видам продукції.

Зерно, цукрові буряки, м'ясо. Потребу в зерні було задоволено лише на 82.3% , цукрових буряків на 92.3%, м'яса на 72.5%. Перевищення пропозиції молока над попитом призвело до зниження цін його реалізації. Собівартість молока становила 62.95 грн., а ціна реалізації 45 грн. Отже ціна реалізації не покриває витрат на виробництво.

Причиною низького задоволення потреб у м'ясі є скорочення поголів'я тварин. Рівень збитковості у виробництві м'яса в СТОВ „ Говтва” склав 52.2%.

Особливу увагу заслуговує виробництво зерна. Рівень задоволення потреб у зерні у 2003 році склав 82.3%. Дефіцит зерна у всій країні спричинив підвищення ціни на нього. Так на 1.07.2003р., ціна за 1 тону зерна на Полтавській аграрній біржі сягала рекордної відмітки 850 грн. Також піднялися ціни на хлібобулочні продукти, майже в 2 рази . Отже приоритетним напрямком для СТОВ „ Говтва” є виробництво зерна.

Вивчивши кон'юнктуру продовольчого ринку області, як головного постачальника і збуту продукції, не обхідно опрацювати концепцію розвитку виробничого товариства.

Опрацьовування концепції розвитку підприємства.

На цьому етапі розробляється ідеальна модель господарства з орієнтацією на максимальне використовування ресурсів. Завойовування ринку збуту визначеного при вивченні його кон'юнктури. Структура посівних площ у СТОВ „ Говтва” забезпечує науково - обгрунтоване чергування культур у сівозмінах. Найкращим попередником пшениці можуть бути багато річні трави, а після цукрових буряків можна висіяти кукурудзу на зерно чи силос.

Не всі культури можна розмістити після соняшника.

Оте, як бачимо вирощування однієї пшениці не можливе. Крім цього розвиток рослинництва не можливий без тваринництва. Підвищення родючості грунту не можливе без гною. Для стабілізації родючості грунту необхідно вносити 10 т/га гною. У зв'язку із збитковістю тваринництва чисельність В,Р,Х, значно скоротилась.

Отже, для створення ідеальної моделі в СТОВ „ Говтва” необхідно збільшити поголів'я скота, це дасть можливість вносити більше органічних добрив на поля. Підвищуючи родючість грунту, збільшуємо урожайність сільськогосподарських культур, а отже і валові збори продукції.

Велику увагу товаровиробникам повинна приділяти держава. Повинна створити нормальні умови для зростання і розвитку сільського господарства.

З погляду на концепцію, та враховуючи результати вивчення кон'юнктури ринку проведемо техніко-економічне обґрунтовування.

Техніко-економічне обґрунтовування концепції підприємства.

На цьому етапі здійснюється економічна оцінка виробничої діяльності господарства, стосовно кожного виду товарної продукції. Продукція, що не забезпечує вимог виключається з виробництва, або обговорюються можливі зниження її собівартості( табл.. 3.2.).

Рентабельним є вирощування озимої пшениці(62.4%). Виробництво інших видів продукції є збитковим. Виходячи з цього можна зробити висновок про не доцільність виробництва цукрових буряків, молока, та яловичини. А це визначає необхідність здешевлення виробництва. Крім зазначеного у процесі обґрунтування, маркетолог повинен по перше оцінити потенційну потужність господарства, здійснити інвентаризацію виробничих фондів. Обґрунтувати заміну, та придбання нового обладнання. По друге проаналізувати матеріальне забезпечення. По третє визначення обсягів випуску продукції і цін. Питання прибутковості за умов ринку полягає у збереженні стабільності отримання прибутку.

Планування виробництва

На цьому етапі концентрується проблема обсягів виробництва, кожного товарного продукту, здійснюється пошук каналів реалізації продукції. Це дасть змогу реально визначити можливу виручку (табл. 3.3).

Техніко-економічне обґрунтовування концепції СТОВ „ Говтва” за 2003 рік

Показники	Озима пшениця	Цукрові буряки	Молоко	Яловичина
Кількість реалізованої продукція	9312	26200	3748	1400
Повна собівартість тис. грн.	150.8	243.7	235.9	791.5
Виручка тис. грн.	244.9	188.64	168.66	490
Комерційний результат тис. грн.	94.1	-55.0	-49.2	-301.5
Собівартість продукції грн.	16.2	9.3	62.95	565.4
Ціна продукції грн.	26.3	7.2	45.0	350
Рентабельність	62.,4	-22.5	20.8	-38.1

Канали реалізації продукції в СТОВ „ Говтва”, 2001-2003 рр.

Канали реалізації	Роки	Відхилення на 2003р. від 2001р.(+-)
	2001	2002	2003
	Грн.	%	Грн.	%	Грн.	%
Продано всього в т. г.	670633	100	896835	100	722820	100	52187
Заготівельним організаціям	308825	46.1	272290	30.4	240009	33.2	-68816
Споживчим організаціям	8936	1.3	2534	0.3	5983	0.8	-2953
Населенню в рахунок оплати праці	184461	27.5	80745	9.0	130763	18.1	-53698
Через власні магазини	26110	3.9	209055	23.3	76307	10.6	50197
По бартеру	142301	21.2	332209	37.0	269751	37.3	127450

Канали реалізації це шлях, яким рухаються товари від виробника до споживача. СТОВ „ Говтва” реалізує свій товар по п'яти каналам: заготівельним організаціям, споживачам, населенню через систему громадського харчування, продаж, видачу в рахунок оплати праці, на ринку та за бартерними умовами. В 2003 році домінуючих каналів було 2: заготівельним організаціям та за бартерними умовами. Частка цих каналів у процентах становила 32.2% та 37.3%. Населенню було реалізовано продукції на суму 130763 грн., що складає 18.1%. У 2003 році товариство реалізувало на ринку 10.6% своєї продукції. Протягом 2001-2003 років у господарстві просліджується чітка тенденція до зростання частки бартерних операцій з 21.2% до 37.3%. Для господарства це не вигідно, адже така реалізація відбувається за заниженими цінами. За відсутністю паливно-мастильних матеріалів, а також кошт на придбання запчастин, насіння товариство змушене іти на такий крок.

Так-як в процесі вивчення кон'юнктури ринку для товариства приоритетним є вирощування зернових культур, то розглянемо канали їх реалізації(табл. 3.4 ).

Канали реалізації зерна у СТОВ „ Говтва”.

Канали реалізації	Роки	Відхилення на 2003р. від 2001р.(+-)
	2001	2002	2003
	ц	%	ц	%	ц	%
Продано всього в т. г.	17357	100	17678	100	25570	100	8213
Заготівельним організаціям	6320	36.4	4912	27.8	5142	20.1	-1178
Споживчим організаціям	415	2.4	-	-	73	0.3	-242
Населенню в рахунок оплати праці	2513	14.5	2032	11.8	5378	21.1	2874
Через власні магазини	870	5	5283	29.9	2314	9	1444
По бартеру	7239	41.7	5451	30.8	12654	49.5	5415

Основним покупцем на ринку є держава( через Решетилівській елеватор). В 2003 році через Решетилівській елеватор було реалізовано 20.1% всього об'єму зерна. Вагомість даного каналу пояснюється тим, що заготівельні організації Решетилівського елеватору надають аванс під наступний врожай. В 2001 році за бартерними умовами було реалізовано 41.7%, а у 2003 році біля 50%, загального обсягу.

Організація виробництва.

СТОВ „ Говтва” має цехову організаційну структуру. Вона має ряд переваг єдність адміністративного і технологічного керівництва, розвиток спеціалізації виробництва, спрощення побудови господарства. З'являються умови дотримання норм керованості і зменшення витрат на утримання апарату управління.

В товаристві існують такі цехи:

1) Цех рослинництва ( механізований тік, центральний тік, насіннєвий склад, склад мінеральних добрив, ядохімікатів).

2) Цех тваринництва ( МТФ№1, МТФ№2, СМФ, пасіка, транспортна ланка, ланка механізації ферм).

3) Цех механізації і електрифікації ( центральна ремонтна майстерня, склад ПММ, автопарк, склад запасних частин, група електриків).

4) Цех будівництва і ремонту ( будівельно ремонтна бригада, пилорама, склад будівельних матеріалів, транспортна ланка).

5) Цех соціального розвитку ( будинок культури, дитячий садок, їдальня, газове господарство).

На чолі кожного цеху стоять функціональні керівники: головний агроном - цех рослинництва, головний зоотехнік - цех тваринництва, головний інженер-механік - цех механізації і електрифікації, головний інженер-будівельник - цех будівництва і ремонту, завгосп - цех соціального розвитку.

Загальні переваги виявляються втому, що структура управління підвищує рівень організаційного розпорядництва і технологічного керівництва. Оскільки водній особі виступає начальник і одночасно головний спеціаліст.

У СТОВ „ Говтва” складено технологічні корти для виробництва кожного виду продукції. Розглянемо технологічну карту виробництва озимої пшениці. Ця карта озимої пшениці складена на сто га посіву, на заплановану урожайність 32,3 ц \ га. за допомогою цієї карти визначають потребу в насінні, добривах, засобах захисту рослин, техніці, робочій силі.

На підставі технологічної карти визначають собівартість виробництва зерна озимої пшениці на основі сумування витрат по всіх видах операцій, та робочого часу. По собівартості встановлюють ціни на продукцію, чим вона вища тим виробництво ефективніше. Якщо ціни господарства будуть нижчими за ціни конкурентів то це дозволить зайняти більшу частку ринку.

Реклама основний засіб формування думки про виробника за специфічних умов формування ринку України необхідність реклами безмірно зросла.

Для того, щоб реклама стала ефективним фактором у програмі маркетингу необхідні певні умови: інформація має бути новою та неочікуваною, особливо активну рекламу слід використовувати на стадіях упровадження товару на ринку. Підчеркувати особливості товару які відрізняють даний товар від його аналогів.

В процесі продажу продукції маркетингова служба посилює рекламний вплив на споживачів. Відсутність такої інформації гальмує товаро - обіг, а іноді призводить підприємство до збитків.

СТОВ „ Говтва” реалізує продукцію як через гуртову так і через роздрібну торгівлю. Роздрібна торгівля здійснюється на Полтавському ринку сільськогосподарської продукції. Тут реалізується молоко м'ясо пшениця, борошно та макаронні вироби.

Працівники виробництва які виконують функцію служби маркетингу приділяють велике значення збільшенню витрат на рекламу. Головними засобами реклами є: радіомовлення - оголошення кожного ранку; інформаційний щотижневик „Решетилівській вісник” широкою популярністю користується об'яви та оголошення, що розміщені на інформаційних стендах (Табл. 3.5.).

Витрати на рекламу СТОВ „ Говтва”.

Засоби реклами	Роки	Відхилення 2003р. від 2000р.(+-)
	2000	2001	2002	2003
	Грн.	%	Грн.	%	Грн.	%	Грн.	%
Витр. всього.	1155	100	1825	100	2580	100	3420	100	2265
Радіо.	350	30.3	600	32.9	980	38	1120	32.7	770
Рекл. видання.	780	67.5	1200	65.7	1500	58.1	2000	58.5	1220
Інші види.	25	2.2	25	1.4	100	3.9	300	8.8	275

Отже витрати на рекламу у 2003р. зросли на 2265 грн. порівняно з 2000р. Найбільшу питому вагу у 2003р. займала реклама у регіональних виданнях - 58.5% питома вага реклами склала на радіо 32.7%. Найменшу питому вагу - 8.8% займають оголошення на інформаційних стендах

Після завершення виробництва господарство отримує продукт для продажу. Який потребує зусиль в наступних напрямках: розфасовка, упаковка, інформованість установи. Упаковка має велике значення при продажу товару. Вона має бути привабливою, на ній повинна міститись інформація про даний товар, щоб споживач міг ознайомитися зі складом та якістю товару.

Нажаль СТОВ „ Говтва” у цьому має проблеми, адже молоко реалізується на розлив. Ніякої упаковки а тим більше інформації про продукт не має, м'ясо також реалізується без упаковки та розфасовки. Краще становище з продуктами переробки зерна. Борошном та макаронними виробами. Борошно розфасоване в мішки по сорок кг. Інформація, на мішках обмежується лише тим, якого ґатунку борошно. Макаронні вироби розфасовані у поліетиленові пакети місткістю 1 кг. Але на них також відсутня інформація про виробника.

Працівники, які виконують функції служби маркетингу повинні враховувати ці зауваження і прийняти відповідні рішення, адже попит на продукцію є, необхідно вдосконалити сам продукт, придати йому товарного вигляду зробити його привабливим для покупця.

Обмін на ринку.

Ринковий обмін передбачає обрання методу доведення товару до споживача: Кульовий (виробник - споживач); одно - рівневий (однин посередник); дворівневий (два посередника), якими можуть бути гуртові та роздрібні торговці, дистриб'ютори, агенти, комісіонери, брокери. На цьому етапі здійснюються все більші обґрунтовування цін продукцій господарства.

Після продажне обслуговування.

Цей стан конче потрібний у разі продажу товарів довготермінового використання (племенні тварини).

СТОВ „ Говтва” не племінне і несортове господарство, але етапи після продажного обслуговування є важливими для товариства. Результат такого кроку буде формувати постійний попит споживачів, що забезпечить безперебійну реалізацію і усуне проблеми зі збитком.

Після продажне враження.

Маркетингова служба, в результаті вивчення після продажного враження, виявляє позитивні і негативні риси, відгуки, що дає змогу удосконалити товар.

Для розв'язання зазначених завдань маркетингова служба застосовує такий метод підготовки висновків для системи управління підприємством використовуючи багатоваріантний підхід: якщо внаслідок зазначених дій початкова проблема виявляється розв'язаною повністю, а обрана стратегія не дає очікуваних наслідків, то весь цикл повторюється доти поки не буде вибрано доцільне вирішення .

3.2 Проект організації служби маркетингу і функції штатних працівників

Швидкість реалізації товарів стала відставати від швидкості виробництва.

Необхідно було вирішити цю проблему Вихід знайшли в маркетингу, який запевнює втому, що успіху можна добитися, якщо дати покупцю те чого він бажає, при розумній ціні і при можливості придбання товару у зручному для покупця місці. На сучасному етапі через відсутність таких традицій і досвіду підприємців, стримується розвиток маркетингу.

Більшість підприємців не до оцінює роль маркетингу. Про це свідчать фактичні данні про організації виробничо-збутової діяльності деяких підприємств. Які орієнтовані на роздільну організацію виробництва і збуту.

Значимість маркетингу пояснюється участю в ньому двох сторін; покупці і конкуренти. Саме маркетинг дозволяє досягати успіхів у ринковому середовищі.

Служба маркетингу є самостійним підрозділом підприємства, підпорядковується безпосередньо директору підприємства. Служба і штати затверджуються директором, виходячи з особливостей, а також об'єму робіт.

Завданнями маркетингової служби є:

- збереження стійкої реалізації продукції.

- комплексне вивчення ринку і розробка на його основі довгострокових, середньострокових і короткострокових прогнозів потреб у продукції.

- формування і впровадження в життя товарної, цінової і збутової політики

- забезпечення потреб підприємства сировиною і матеріальними ресурсами.

- своєчасне укладання договорів на постачання готової продукції і ресурсів.

- орієнтацію керівництва на виконання вимог покупців до продукції, що виробляється.

Маркетингова служба повинна мати такий склад;

Начальник відділу, маркетолог по продажу, менеджер по ресурсам, економіст, обліковець, експедитор, комірник, вантажник.

До обов'язків начальника відділу входять;

- ринкові дослідження, планування виробництва за асортиментом і об'ємом продукції.

- реалізація продукції, управління системою збуту, матеріальним постачанням, методом продажу.

- формування сприятливої думки про продукцію і партнера по бізнесу.

Функції маркетолога;

- аналіз та прогнозування основних кон'юнктуроутворчих факторів потенційних ринків збуту продукції.

- дослідження споживчих якостей продукції, збір інформації про задоволення покупців.

- вивчення попиту на продукцію, що виробляється.

- виявлення передових продукцій за профілем підприємства.

- виявлення системи факторів, що впливають на стан ринку.

- аналіз конкурентоспроможності продукції, співставлення споживчих якостей, ціни, витрат виробництва із аналогічними показниками конкурентів.

- розробка стратегії маркетингу із врахуванням потреб виробництва.

- збір і аналіз всієї економічної інформації про потенцій ні ринки збуту продукції.

- організація зворотного зв'язку із споживачами, вивчення думки споживачів про покращення продукції.

- аналіз організації гуртової торгівлі, вибір найбільш оптимальних по тривалості і технічному забезпеченні каналів реалізації продукції.

- аналіз стану реалізації продукції, виявлення продукції, яка не має достатнього збуту, визначення причин цього.

- розробка продукцій і рекомендацій щодо зміни характеристик і технологій виробництва продукції, з метою вивчення споживчих якостей із врахуванням думки покупців.

- розробка по стимулюванню продукції, яка не має попиту, шляхом підвищення якості, та зниження ціни на цю продукцію.

Функції менеджера по рекламі

- визначення сегментів ринку на яких потрібно рекламувати продукцію підприємства.

- вивчення точних характеристик продукції, вивчення найбільш важливих її особливостей для проведення реклами.

- організація реклами за допомогою засобів масової інформації.

- організація участі підприємства у всіх Українських ярмарках, виставках і так інше. Організація виставок-продаж на підприємстві.

- визначення ефективності реклами, та її впливу на збут продукції.

- складання звітності по здійсненню рекламних заходів.

Функції менеджера по продажу

- дослідження ринкових можливостей майбутніх продаж;, організація

транспортного обслуговування, вантажних робіт, переконання потенційних споживачів у придбанні продукції, що пропонує підприємство.

- визначення надійності існуючих і потенційних споживачів і замовників продукції.

- вивчення діяльності конкурентів і складання висновків про їх можливі дані в області нових технологій.

- підготовка і узгодження по створенню нової продукції з метою покращення її споживчих якостей на основі думки покупців, та передових досягнень.

- здійснення досліджень споживчих якостей продукції, та збір інформації про задоволення нею покупців.

- підготовка по залученню сторонніх організацій для вирішення проблем маркетингу, вивчення попиту на продукцію.

- керівництво роботою посередників у сфері збуту, забезпечення їм всієї необхідної документації, та рекламними матеріалами по збуту.

- аналіз гуртової торгівлі, збутової сітки, витрат обороту.

- організація безперебійного транспортного обслуговування, оформлення документації, яка супроводжує транспортні операції.

- складання річних, квартальних і місячних планів постачання продукції їх транспортування, та контроль їх виконання.

- організація відвантаження готової продукції.

- представлення звітності про продаж продукції, її залишки, витрати обороту.

Функції менеджера по ресурсах.

- дослідження ринку необхідних ресурсів.

- визначення альтернативних джерел ресурсів.

- вибір постачальників.

- підготовка проектів договорів, та контрактів.

- отримання ресурсів.

- отримання необхідної документації на товар і транспорт.

- здійснення контролю за використанням, та зберіганням ресурсів.

- розробка заходів по ресурсозбереженню.

- підготовка необхідних звітних документів.

функція економіста маркетингової служби:

- розробка планів ресурсного забезпечення і продаж, їх обслуговування.

- визначення потреби підприємства у ресурсах, по об'ємам і строках постачання.

- розробка норм витрати і запасів ресурсів.

- підготовка матеріалів критеріями до постачальників.

- участь у розробці заходів по ресурсо зберіганню.

- підготовка необхідних звітів про діяльність відділу.

Функції обліковця служби маркетингу.

- здійснення під керівництвом економіста обліку рухів товару, матеріалів, тари.

- вести звірку розрахунків з покупцями і постачальниками ресурсів.

- приймати участь у проведенні інвентаризації матеріальних цінностей.

- приймати участь у проведенні економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності.

- готування даних для складання звітності, зберігання облікових документів.

- використовування комп'ютерної техніки для підвищення продуктивності.

3.3 Економічна ефективність освоєння маркетингу

Перехід до ринкової економіки, який включає глибоке вивчення ринкової кон'юнктури, аналізу діяльності конкурентів, виборів каналів збуту, обумовлює впровадження в систему управління СТОВ „ Говтва” маркетингу на всіх його рівнях.

Організаційна структура маркетингової діяльності в товаристві може бути визначена як конструкція на основі, якої здійснюється управління маркетингом. Маркетингова служба включає;створення структури управління маркетингом, підбір спеціалістів, визначення їх прав і обов'язків, встановлення взаємовідносин маркетингової служби з іншими підрозділами господарства. В СТОВ „ Говтва” маркетинговий відділ відсутній. Планово-економічний відділ виконує окремі функції служби маркетингу. Переорієнтація товариства „Говтва” на маркетинговий лад, вимагає проведення таких заходів; внесення відповідних змін до структури, адміністративно-правові, внесення змін в статут господарства, науково-методичні.

З метою встановлення обсягу маркетингової діяльності в товаристві доцільно створити відділ в складі 3 фахівців; завідувач і 2 маркетологи.

Завідувач крім загального керівництва, здійснює дослідження кон'юнктури ринка, визначає напрям діяльності маркетологів стосовно контролю виробництва, та спрямованості рекламної діяльності. Готує пропозиції стосовно прийнятих управлінських рішень, керівнику підприємства.

Маркетолог - заступник завідувача відділом виконує всі етапи маркетингової діяльності. Стосовно виробництва, переробки і реалізації продукції рослинництва, виконує рядові доручення завідуючого відділом у разі його відсутності.

Маркетолог здійснює всі етапи маркетингової діяльності стосовно виробництва, переробки і реалізації продукції товариства та підсобних підприємств. Організовує роботу торгових установ товариства.

Маркетингову службу у товаристві „ Говтва” слід створювати в кілька етапів. Починати слід з підсилення ролі відділу збуту з функціями маркетингової орієнтації. Потім у відділі створюється група маркетингу з наступним виділенням її в самостійний підрозділ.

Орієнтація маркетингової служби в СТОВ „ Говтва” має стати своєрідним синтезом вимог ринку, з одного боку, і власного розвитку з іншого. Щоб забезпечити максимально ефективне функціонування господарства на ринку.

Причому найбільше ефективно маркетингова служба буде функціонувати лише за умови, що кожен працівник зрозуміє необхідність її застосування і сприяння її діяльності.

4. Екологічна експертиза

аграрний маркетинг стратегія

Впровадження досягнень науково-технічного прогресу в сільському господарстві зумовлює подальше підвищення і вдосконалення технічного рівня виробництва на основі використання більш продуктивних засобів праці.

Сільськогосподарське виробництво безпосередньо пов'язане з використанням природних ресурсів - землі, води, рослин і тварин. У зв'язку з цим підвищення технологічного рівня сільського господарства передбачає втручання людини в живу природу і необхідність забезпечення екологічної сумісності та поєднання технічних засобів та технологій виробництва. Негативний вплив сільськогосподарської діяльності на природне середовище відбувається внаслідок застосування в дедалі зростаючих обсягах мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, зрошення і осушення земель, збільшення використання важких машин і сільськогосподарської техніки, будівництво великих тваринницьких комплексів.

В Україні діє закон “Про охорону навколишнього середовища”, прийнятий 25 червня 1991 року. Цей закон визначає права і, економічні і соціальні основи організації охорони навколишнього середовища.

Задачею законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, попередження і усунення негативної дії господарської чи іншої діяльності на навколишнє середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів і природних об'єктів з історико-культурною спадщиною.

Одним із розділів цього Закону є розділ “Екологічна експертиза”.

Екологічна експертиза це - система комплексної оцінки всіх можливих екологічних і соціально-економічних наслідків здійснення проекту, функціонування народногосподарських об'єктів, прийняття рішень, спрямованих на запобігання їхньому негативному впливу на навколишнє середовище і на вирішення намічених завдань з найменшою витратою ресурсів і мінімальними небажаними наслідками.

Таким чином мета екологічної експертизи:

- Забезпечення науково-обгрунтованого визначення відповідності проектних рішень сучасним екологічним вимогам перед їх затвердженням у компетентних державних органах;

- Запобігання можливим негативним впливам об'єктів, що проектуються і функціонують у процесі їх реалізації на екосистему;

- Підтримання динамічної природної рівноваги і сприятливого стану навколишнього середовища при реалізації народногосподарських планів.

Комплексність проблем раціонального природовикористання означає оптимальне поєднання технічних і організаційно-економічних заходів, одночасність застосування їх у виробничому циклі. Отже, найважливіший принцип економіки природокористування - глобальний підхід до його організації, планомірність здійснення комплексу заходів щодо використання , охорони та відтворення природних ресурсів і навколишнього середовища.

Враховуючи, що природні ресурси беруть участь у відтворювальному процесі природних засобів та предметів праці, важливо зіставляти варіанти освоєння та експлуатації їх на основі показника мінімуму приведених витрат на одиницю кінцевого продукту з урахуванням економічної оцінки природних ресурсів.

Оптимальне поєднання галузей землеробства і тваринництва є важливою умовою раціонального природокористування . Це пов'язано з тим, що вплив тваринництва на ефективність природокористування відбувається через взаємовикористання продукції обома галузями. У зв'язку з цим рівень розвитку тваринництва безпосередньо впливає на раціональність природокористування: чим меншими питомими витратами кормів виробляється тваринницька продукція, тим більше зберігається природних ресурсів, зокрема сільськогосподарського угідь.

У зоні тваринницьких комплексів основними проблемами, які мають екологічне значення, є євтрофікація водойм, можливе нагромадження патогенних мікроорганізмів, забруднення атмосферного повітря сірководнем, аміаком, молекулярним азотом, іншими сполуками.

На атмосферу суттєво впливає неправильне зберігання і використання без підстилкового гною. При зберігання його у відкритих ємностях випаровується і потрапляє в атмосферу аміак, молекулярний азот. Утворені продукти розпаду зумовлюють неприємний їх запах.

Тваринницькі комплекси забруднюють поверхневі водойми і грунт. При цьому в природних водоймах рідина викликає масове отруєння водних організмів. У воді різко зростає кількість аміаку і зменшується вміст кисню. Таким чином, існує необхідність розробки шляхів утилізації раціонального використання відходів тваринництва.

В господарстві утримання худоби влітку - табірне, а взимку - прив'язне для великої рогатої худоби і групове без вигульне для свиней. Механізовані такі роботи, як доїння корів, приготування і роздача кормів (в скотарстві концентровані корми роздають вручну), видалення гною, поїння. Гній, видалений з тваринницьких приміщень підлягає утилізації. Тверду фракцію складають на спеціальних майданчиках для нагромадження , карантинування, біотермічного знезаражування і вивозять на поля під заорювання. Стічні води очищають механічним методом - в відстійниках.

Таким чином, визнаючи в цілому наявне навантаження на природу і негативний вплив стоків тваринницьких комплексів, необхідно відзначити і їх позитивний вплив. Вони як джерело гумусу - основного фактору родючості грунту, впливають на родючість і фізико-хімічні , агрофізичні й біологічні властивості грунту. Як джерело макро-мікроелементів, вуглекислого газу , гній суттєво поліпшує баланс біогенних елементів у землеробстві, значно підвищує продуктивність сільськогосподарських культур, поліпшує якість врожаю.

Проблема переведення процесів переробки аграрної сировини на безвідходний цикл виробництва має два взаємопов'язані аспекти - економічний і екологічний. Перший аспект пов'язаний з розширенням ресурсних можливостей за рахунок більш глибокої, комплексної переробки сировини і залучення на цій основі невикористаних відходів як джерела одержання на цій основі невикористаних відходів як джерела одержання продукції харчування, кормів і добрив.

Другий аспект проблеми полягає у пошуку нових організаційно-економічних принципів розвитку галузі, що враховує екологічний аспект.

В цеху по переробці м'яса система господарсько-побутової і виробничої каналізації роздільна. Стоки виробничої каналізації перед випуском у зовнішню мережу проходять локальне очищення в жиро утримувачі. Комплексна ліквідація втрат продовольчої сировини збільшує фонди продуктів для споживання, знижує матеріало- та трудомісткість їх виготовлення, сприяє підвищенню ефективності виробництва, запобігає забрудненню навколишнього середовища відходами, завдяки здійсненню таких заходів:

- технологічного і технічного переозброєння харчової промисловості, освоєння нових безвідходних (маловідходних) технологій. Забезпечуючи комплексну переробку сировини;

- створення спеціальних технологій переробки вторинних ресурсів;

- створення та освоєння систем машин нового покоління для повної переробки виробленої у тваринництві сировини.

СТОВ “Говтва” за природоохоронну роботу відповідає інженер по охороні праці.

На даному етапі в господарстві склався незадовільний стан. Підтвердженням цьому є те, що тут недотримуються раціональних сівозмін, не використовуються ефективні способи обробітку грунту. Сучасні види обробітку грунту на підприємстві приводить до його виснажування, і як наслідок низької його ефективності.

Щорічно в господарстві на поля вноситься мінеральні добрива, половина з яких азотні. Хоча абсолютна їх кількість невелика та вони потрапляють в грунтові води і повітря.

Велику шкоду приносять відходи галузі тваринництва, які забруднюють атмосферне повітря.

В господарстві недостатня увага приділяється здійсненню протиерозійних заходів. Також має місце часткове забруднення водойм.

Виходячи з вищенаведеного можна зробити висновок про необхідність проведення заходів про покращення екологічного стану господарств. А саме:

· слід удосконалити сівозміни;

· застосувати ефективний обробіток грунту;

· провести комплекс заходів щодо захисту рослин і тварин від шкідників і хвороб;

· Реалізовувати заходи стосовно великої кількості викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище.

Вищенаведені заходи допоможуть підприємстві покращити екологічний стан .

Висновки і пропозиції

1) Маркетинг - сфера практичної діяльності підприємств в ринкових умовах, що забезпечує чітку орієнтацію суб'єктів ринку на найповніше задоволення споживачів.

2) СТОВ „ Говтва” має сприятливі умови для розвитку сільського господарства. Але виробничо-комерційна система є неефективною. Збитковість господарства складає - 33.6%.

3) В товаристві відсутній окремий маркетинговий відділ. Обов'язки маркетолога виконує економіст по матеріально-технічному постачанню і збуту продукції.

4) Система маркетингової діяльності поєднує наступну діяльність; дослідження кон'юнктури ринку, опрацювання концепції підприємства, техніко-економічне обґрунтування, планування діяльності підприємства, організація виробництва продукції, реклама, оформлення товару, обмін, після продажнє обслуговування.

5) Продукт продажу - товар, потребує значних зусиль маркетингової служби в наступних напрямках; розфасована, упакована, інформованість упаковки.

6) Створити окремий маркетинговий відділ, який би займався виключно маркетинговими функціями.

7) Переглянути концепцію підприємства для визначення чіткої спрямованості майбутніх практичних дій.

8) Здійснювати широкомасштабну рекламну політику. Придати продукту фірмового вигляду, зробити його привабливим для покупця.

Список використаної літератури

1. Закон України „ Про захист від недобросовісної конкуренції” //Урядовий кур'єр. №119-120 29.06.1996.

2. Закон України „ Про рекламу” // Урядовий кур'єр №137-138 25.07.1996.

3. Закон України „ Про зовнішно-економічну діяльність” // Голос України № 12 12.06.1991

4. Закон України „ Про захист прав споживача” // Урядовий кур'єр 1997-15.01. 1997

5. Карич Д. Маркетинг на підприємствах.

6. Коршов Г. Ефективна реклама.

7. Козлов В.А. Реклама в системі маркетингу.

8. Котляр Ф. Основи маркетингу.

9. Котляр Ф. Управління маркетингом.

10. Котляр Ф. Маркетинг і менеджмент.

11. Махмудов Р. Маркетинг для малих підприємств.

12. Мажаро С. Міжнародний маркетинг.

13. Махмудов Х.З. Реклама в системі маркетингу.

14. Альберт М. Основи менеджменту.

15. Писаренко В.В. Економічна ефективність соціально-етичного маркетингу.

16. Розбитна В.М. Маркетинг в галузях АПК.

17. Романов А.Н. Біржі, організація, функціонування управління.

18. Рабицька В.П. банки і біржі.

19 Сквибницький С.В. Маркетинг.

20. Сучасний маркетинг. М. 1991

21. Теорія споживчої поведінки і попиту. Економічна школа. 1993

22. Істершен Р. Фактор оновлення. М- Прогрес 1998

23. Якока М. Як зберігають конкурентоспроможність 1997

24. Хаберлер Г. Процвітання і депресія вид - во іноземної літератури 1960

25. Хайш О. Економічний образ мислення Новини 1991

26. Хобер В. Як робити бізнес в Європі 1991

27. Кручний В.Є. Сучасний маркетинг 1991

28. Швальбе Х. Практика маркетингу на малих і середніх підприємствах Республіка 1995

29. Євага Дж.Р. маркетинг 1990

30. Якока М. Карта менеджера м - Прогрес 1990.

Додаток 1

Технологічна карта вирощування озимої пшениці СТОВ „ Говтва” Решетилівського району

Перелік робіт	Одиниці виміру	Агротехнічні строки	Норма виробітку за зміну	Склад агрегату
				Трактор	Марка с-г машин їх кількість
Лущення стерні після гороху	Га	22.07	55	Т-150	ПДГ-10
Погрузла мін. добрив	М	1.08-5.08	20	Т-40	КУН-10
Внесення мін. добрив	Га	1.08-5.08	18	ЮМЗ-6	1 РШГ-4
Плоско різний обробіток	Га	1.08-5.08	45.4	К-701	АКП-5
Культивація перед посівом	Га	5.10-10.10	58	Т-150	2КПС-4
Погрузка насіння	М	5.10-10.10	58	ЗПС-60
Вивіз насіння	М	5.10-10.10	20	САЗ-3502
Протравлення насіння	М	5.10-10.10	58	ПС-10
Погрузка насіння	М	5.10-10.10	15	ЗПС-60
Підведення насіння до агрегату	М	5.10-10.10	20	САЗ-3502
Погрузка мін. Добрив	М	5.10-10.10	20	Т-40	КУН-10
Підвезення мін. Добрив	М	5.10-10.10	28	ЮМЗ-6	СЗП-3.6
Посів	Га	5.10-10.10	5	ДТ-75
Відбір	М	23.01	20	ЮМЗ-6	В ручну
Погрузка мін. Добрив	М	20.04-25.04	20	Т-40	КУН-10
Підвезення мін. Добрив	М	20.04-25.04	28	ЮМЗ-6	Прицеп
Прикореневе підживлення	Га	20.04-25.04	42	ДТ-75	СЗП-3.6
Підведення води	М	1.05-5.05	28	ГАЗ-53
Обробіток посівів	Га	1.05-5.05	17.5	ЮМЗ-6	ОП-2000
Обкошування посівів	Га	20.07	15.0	СК-5	ЖВН-6
Пряме комбайнування	Га	25.07-30.07	20	ДОН-1500
Відвезення соломи	М	25.07-30.07	45	ЮМЗ-6	2ПТС-45
Відвезення зерна	М	25.07-30.07	45	ГАЗ-53

Додаток 2

Організаційна структура СТОВ “Говтва” Решетилівського району.

Размещено на Allbest.ru