Управління маркетинговими дослідженнями на зовнішньому ринку

Висновки

З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:

Маркетингові дослідження - систематичне визначення кола даних, необхідних у зв'язку маркетинговою ситуацією, яка стоїть перед фірмою, їх збір, аналіз і звіт про результати.

Численні обстеження й опитування керівного персоналу фірм показують, що маркетингові дослідження стали альфою й омегою підприємницької діяльності.

Переважна більшість великих фірм має власні відділи маркетингових досліджень. У такому відділі може бути від одного до кількох десятків співробітників. Управляючий службою маркетингових досліджень, як правило, підпорядковується віце-президенту з маркетингу і виконує функції керівника досліджень, адміністратора, консультанта і захисника інтересів фірми. Серед співробітників відділу - розроблювачі планів досліджень, статистики, соціологи, психологи, фахівці з моделювання.

Кожна промислова компанія розробляє свої дослідницькі програми залежно від специфіки конкретних завдань, що стоять перед нею, від країни розташування і національної належності» капіталу, особливостей виробничої і комерційної діяльності, обраної стратегії і тактики ринкової конкуренції, термінів перебування на тому або іншому ринку тощо.

Головним завданням служби маркетингових досліджень є розроблення основних напрямків і методології ринкових досліджень, визначення характеру і джерела необхідної інформації, здійснення планування і контролю конкретних дослідницьких програм, узагальнення отриманих результатів і підготування необхідних рекомендацій.

Дослідження ведуться за допомогою обчислювальної техніки. Багато великих фірм створили багато профільні інформаційні системи («банки даних»), де зберігаються відомості про ринки, товари, покупців, розрахунки з постачальниками і покупцями, про збутову мережу, а також інша комерційна інформація.

Жорстка прив'язаність ринкових досліджень до господарської практики фірм обумовлює велика розмаїтість тематики дослідницьких проектів. Проте можна виділити найтиповіші завдання, на рішення яких вони спрямовані. Це: вивчення характеристик ринку, вимірювання потенційних можливостей ринку, аналіз розподілу часток ринку між фірмами, аналіз збуту, вивчення ділової активності, вивчення товарів конкурентів, короткострокове прогнозування, вивчення реакції на новий товар і його потенціал, довгострокове прогнозування, вивчення політики цін.

Перед виходом фірми на закордонні ринки їй необхідно багато чого дізнатися. Вона мусить розібратися в особливостях міжнародного маркетингового середовища.

Плануючи вихід на зовнішні ринки, спеціаліст із міжнародного маркетингу повинен вивчити економіку кожної країни, що його цікавить. При цьому важливо, щоб дослідження різних країн базувалися на аналізі матеріалів, побудованих за заздалегідь продуманим методом. Отже, фахівець із міжнародного маркетингу розглядає світ як один величезний ринок із великою кількістю сегментів. Основне його завдання - визначити подібні характеристики ринків чи їх особливості. Інакше кажучи, він повинен класифікувати світовий ринок за групами країн, схожих за своїм економічним середовищем.

Не меншою проблемою залишається позиціонування товару на ринку, надання йому в очах споживачів певного місця, що включає в себе розробку комплексу маркетингу для кожного цільового сегменту.

Звичайно, до того як продавці стали дотримуватися цієї практики, їхні погляди пройшли через декілька етапів. Спочатку виробники займалися масовим виробництвом, розповсюдженням та стимулюванням одного виду товару. Вони намагалися задовольнити всіх споживачів одразу цим одним видом товару, але, як показала практика, це неможливо. Тоді виробники перейшли до методу товарно-диференцiйованого маркетингу. Тут виробники розробляли декілька видів товарів для різних споживачів. Але i тут виявилося складно задовольнити всіх одразу. Тоді з'явився такий вид маркетингу, як цільовий маркетинг, який зараз отримав широке використання.

З часом, у зв'язку з розвитком науки та техніки, умови на ринку ускладнюються. Виявлення критеріїв сегментації сьогодні більше базується на спеціальних індивідуальних обстеженнях ринку, опитуваннях населення. Велике значення стало приділятися психографічним критеріям, які пояснюють поведінку споживача. Саме розуміння того, що поведінка пояснюється не одним, а багатьма факторами, ускладнює критерії сегментації.

На мою думку, дані матеріали можуть бути використані будь-яким підприємцем, практичним робітником чи економістом.

Література

1. Закон України «Про Зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 року // Відомості Верховної Ради України, 1993. - №18 - с. 21-27.

2. Багиев Г.Л., Тарасевич В.М., Анн X. Маркетинг: Учебник. - М., 1999.

3. Беклешов Д.В., Бердников А.Н. Основы коммерческой деятельности на внешнем рынке: Вып. 1-Внешнеторговые операции и техника их осуществления - М, 1990

4. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. - 3-є изд. - М.: Гардарика, 1998. - 528 с.

5. Внешнеэкономическая деятельность предприятия. Основы: Учебник для ВУЗов / Г.Д. Гордеев, Л.Я. Иванова, С.К. Казканцев и др.: Под. Ред. Л.Е.

6. Диксон Питер Р. Управление маркетингом. - М 1998.

7. Дихтль Е., Хершген X. Практический маркетинг. - М., 1995.

8. Гаркавенко С.С., Маркетинг: Навчальний посібник, - Київ: Лібра, 1996 - 384 с.

9. Герасимчук В.Т., Маркетинг: теорія та практика: Нaвчальний посібник - Київ: Вища школа, 1994 - 327 с.

10. Голубков Е.П. Основы маркетинга: Учебник. - М. 1999.

11. Котплер Ф. Маркетинг менеджмент: анализ, планирование, внедрение, контроль. - СПб., 1998.

11. Котлер Ф. Основы маркетинга / Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ, ст. Е.М. Пеньковой. - М., 1990.

12. Котлер Ф. Управление маркетингом. - М., 1980.

13. Кліланд Д. Стратегічне планування і господарська політика. - М.: Прогрес, 1982.

Размещено на Allbest.ru