Аналіз організаційно-управлінських аспектів діяльності ТОВ "Югтара" Каховського району Херсонської області. Розробка маркетингової стратегії розвитку підприємства

Особиста (чи персональна) продаж передбачає прямої, індивідуальний контакт торгових агентів і комівояжерів з кінцевим споживачем. На багатьох стадіях процесу придбання товару особистий продаж є найбільш ефективним засобом впливу на покупця. Завдяки особистим контактам із клієнтом, досягається стимулювання збуту продукції з урахуванням індивідуальних особливостей покупця. Крім того, особистий продаж є джерелом коштовної інформації про ринок, має значну гнучкість і відрізняється більшою ефективністю витрат, чим реклама, Проте, особистий продаж має і ряд недоліків, серед яких -- дорожнеча, можливість охоплення невеликої аудиторії. Тому при ухваленні рішення про використання особистого продаж}' варто ретельно проаналізувати всі "за" і "проти".

Після вибору цільових ринків і прийняття конкретних рішень про позиционировании на них своїх товарів фірма приступає до планування комплексу маркетингу для кожного з цих ринків. Комплекс маркетингу включає сукупність перемінних факторів, використовуваних фірмою для впливу на суб'єкти цільового ринку. До таких факторів відносяться: товар, ціна, система поширення і стимулювання.

У зв'язку з цим розробка комплексу маркетингу передбачає наступні етапи: розробку товарів (удосконалювання і приведення у відповідність із запитами споживачів, поліпшення якості, розробку нових продуктів, збільшення життєвого циклу товарів); ціноутворення (встановлення цілей цінової політики, оцінку попиту на товар, аналіз витрат, вивчення цін і продукції конкурентів, вибір методу ціноутворення, установлення ціни на товар): систему поширення товарів( організація доведення товарів/послуг фірми до кінцевих споживачів); вироблення комунікаційної політики фірми (рекламу, заходи щодо стимулювання збуту, роботу зі зв'язків із громадськістю й особистим продажем).

Допоміжні системи призначені для забезпечення ефективності управління маркетингом. Ці системи пронизують всі етапи маркетингової діяльності. До комплексу допоміжних систем маркетингу відносяться: система маркетингової інформації, система планування маркетингу, система маркетингового контролю, організаційна структура.

Керівництво фірми в процесі своєї діяльності постійно має потребу в різноманітній інформації. Ці зведення складають базу для функціонування будь-якої комерційної структури в області аналізу, планування, виробництва і контролю. Керуючим по маркетингу потрібно усе більший обсяг даних, тому на багатьох фірмах створюються спеціальні системи маркетингової інформації. Такі системи призначені для збору, класифікації, аналізу і надання новітньої інформації керуючим по маркетингу. Звичайно система маркетингової інформації включає:

1) систему внутрішньої звітності;

2) систему збору зовнішньої інформації;

3) систему маркетингових досліджень;

4) систему аналізу інформації.

Якщо говорити про внутріфірмове інформаційне забезпечення, то тут особливого значення набуває об'єктивна фінансово-економічна інформація. Вірогідність і якість її в усі більшому ступені визначаються рівнем розвитку застосовуваних інформаційних технологій, підвищенням ступеня автоматизації управлінської праці.

Зовнішня інформація має велике значення в діяльності відділів маркетингу. Вона дозволяє увесь час бути в курсі подій, що відбуваються у світовій і національній економіці, в окремих галузях і корпораціях. Збір цієї інформації здійснюється з різних джерел, таких, як преса, телебачення, спеціалізовані видання, особисті контакти зі споживачами, обмін інформацією з керуючими і службовцями іншими фірмами і т.д. Крім того, фірма часто купує необхідні дані в спеціалізованих організацій, а також для ефективності збору маркетингової інформації в компаніях створюються спеціальні відділи.

Маркетингові дослідження проводяться в зв'язку з виникненням у фірми конкретної проблеми і спрямовані на збір, аналіз і представлення систематизованої Інформації, що створює основу для дозволу цієї проблеми.

Система аналізу інформації являє собою сукупність прийомів її аналізу й управлінських проблем. Вона включає статистичний банк, що поєднує метод статистичної обробки інформації, і банк математичних моделей, що дозволяє вирішувати задачі оптимізації прийнятих рішень.

Таким чином, система маркетингової інформації передбачає збір внутріфірмової і зовнішньої інформації, її систематизацію й аналіз, поводження маркетингових досліджень, а також можливість оперативного одержання даних. Необхідність створення системи маркетингової інформації обумовлена потребою в зборі, обробці великих обсягів даних, надання керівництву актуальної, а головне, достовірної інформації. І тут доречно згадати розповсюджене в США висловлення: ''Цифри не брешуть, але будьте пильні у відношенні дурнів, що їх використовують".

Система планування складається зі стратегічного планування і планування маркетингу.

Стратегічне планування призначене для створення і підтримки стратегічної відповідності між цілями фірми і її маркетингових можливостей. Воно виходить з наявності у фірми декількох сфер діяльності, і задачею його є виділення найбільш перспективних і привабливих з метою їхнього розвитку і скорочення найбільш слабких. Стратегічне планування складається з чотирьох основних етапів:

1) вироблення програми фірми;

2) постановка задач і цілей;

3) складання планів розвитку господарського портфеля;

4) розробка стратегії росту фірми.

Програма фірми звичайно формулюється в письмовому виді в офіційній програмній заяві. Найбільш доцільної вважається програма з орієнтацією на ринок, тобто на обслуговування визначених споживчих груп і/чи визначені потреби клієнтів.

Постановка задач і цілей здійснюється в розвиток програми фірми. На основі програми ставиться задача фірми, зв'язана з задоволенням визначених потреб, з цієї задачі випливає інша, зв'язана з проведенням конкретних заходів щодо задоволення цих потреб; нарешті, виникає задача по збільшенню прибутку для фінансування заходів. Остання задача стає основний для фірми. Виходячи з її формулюються задачі в області маркетингу, що ведуть до її рішення. Це можуть бути задачі по збільшенню збуту і/чи зниженню витрат. Для рішення даних задач маркетингу розробляються маркетингові стратегії, що, у свою чергу, деталізуються відповідними стратегіями. Де можна, задачі трансформуються в меті, що представляють собою задачі, деталізовані в часі і кількісно. Планування господарського портфеля передбачає аналіз усіх виробництв (це може бути організована одиниця фірми, окремий товар чи сегмент ринку). На його основі виділяються найбільш привабливі і рентабельні для напрямку в них інвестицій і менш рентабельні для вибіркового інвестування, вилучення з них засобів. Крім того, фірма повинна розробити стратегію росту, орієнтовану на відкриття нових виробництв, напрямку діяльності в інших сферах бізнесу. Можливі три основних напрямки росту: інтенсивний, інтеграційний і диверсифїкаційний. Планування маркетингу передбачає складання деталізованих планів у розвиток стратегічного плану фірми. Плани маркетингу розробляються по кожному виробництву, Якщо, приміром, організаційна одиниця діє в декількох сегментах, має справу з декількома продуктами і т.п., то плани маркетингу розробляються по кожній позиції. В основному план маркетингу включає наступні розділи: зведення контрольних показників; поточна маркетингова ситуація; небезпеки і можливості; задачі і проблеми; стратегія маркетингу; програми дій; бюджет; порядок контролю.

Таким чином, у першому розділі плану маркетингу міститься перелік контрольних показників, на які фірма повинна вийти в результаті здійснення плану. Далі, дається характеристика цільового ринку і положення фірми на ньому, при цьому особлива увага приділяється величині ринку, його сегментам, факторам середовища, нестаткам споживачів, наявним основним товарам, конкурентам і т.д, Потім для конкретного товару складається перелік небезпек і можливостей. На основі їхньої оцінки ставляться задачі і визначаються зв'язані з ними проблеми. Задачі повинні конкретизуватися з метою, У наступному розділі плану викладається стратегія маркетингу, що включає конкретні стратегії у відношенні цільових ринків, комплексу маркетингу і рівня витрат на маркетинг. Маркетингові стратегії розвиваються в програмі дій, що відбивають зміст заходів, терміни їхнього проведення, відповідальних виконавців і рівень витрат на них. Відповідно до цих програм розробляється бюджет (фінансовий план фірми). На закінчення визначається порядок контролю за здійсненням намічених заходів.

Однак варто мати на увазі, що план не є чим-небудь догматичним, не потребуючих змін. У процесі його виконання досить часто міняється поточна маркетингова ситуація, що веде до відхилення цілей, поставлених у плані. Для постійного спостереження за виконанням планів і відповідністю поставлених у них цілей у сформованій маркетинговій ситуації створюється система маркетингового контролю. Ця система представлена трьома типами контролю; контролем за виконанням річних планів; контролем прибутковості і стратегічним контролем.

Контроль за виконанням річних планів призначений для спостереження за виконанням планів за допомогою зіставлення поточних показників з контрольними цифрами плану. До основних засобів контролю відносяться: аналіз можливостей збуту, аналіз частки ринку, аналіз співвідношень витрат на маркетинг і збут, спостереження за відносинами клієнтів.

Контроль прибутковості призначений для виявлення найбільш перспективних напрямків вкладення засобів, що досягається шляхом визначення рівнів рентабельності в розрізі окремих товарів, регіонів, ринкових сегментів, каналів збуту і розмірів замовлень.

Стратегічний контроль служить засобом для спостереження за відповідністю програм, задач і стратегій фірми поточної і прогнозованої ринкової ситуації. Він здійснюється за допомогою ревізії маркетингу.

Усі типи контролю завершуються виробленням пропозицій по коректуванню планів (задач стратегії) і виправленню сформованого положення.

1.4 Маркетингове стратегічне планування

Одна з головних задач маркетингу - установлення планомірності і пропорційності в діяльності підприємства, виходячи з стратегічних цілей.

Маркетингове планування має своєю метою приведення потенційних можливостей підприємства з^ відповідність з вимогами ринку.

Планування маркетинговою діяльністю на різних підприємствах здійснюється по-різному в залежності від поставлених цілей і задач, від тривалості планованого періоду, організації це теми планування і т.п.

Малі підприємства можуть не мати плану маркетингу як окремого документа. Єдиним плановим документом є бізнес-план, складений для підприємства в цілому чи для окремих напрямків його розвитку. У цьому плані дається інформація про ринкові сегменти, формулюються стратегії маркетингу, даються прогнозні оцінки обсягів збуту.

Стратегічний план маркетингу, який розробляється у довгостроковому інтервалі (на 3-5 років), містить довгострокові цілі і визначальні маркетингові стратегії з указівкою ресурсів, необхідних для їхньої реалізації. Цей план уточнюється і переглядається щорічно, на його основі складається річний план.

Оперативний план маркетингу описує поточну маркетингову ситуацію, мети діяльності на ринку, маркетингові стратегії на поточний рік. У його склад включається програма заходів, ресурсне, у тому числі і фінансове забезпечення.

Бюджет маркетингу - роздягнув плану маркетингу, що відбиває плановані величини доходів, витрат і прибутку. Величина доходу улаштовується прогнозованим обсягом продажів у вартісному вираженні. Витрати визначаються як сума усіх видів витрат. Затверджений бюджет є основою для забезпечення виробництва товарів і маркетингової діяльності.

Маркетингова програма розроблена на основі комплексних досліджень ринку і власних ресурсних можливостей діяльності підприємства на планований період часу, що визначає оптимальний варіант його розвитку.

На першому етапі проводяться повномасштабний аналіз стану (ревізія) маркетингової діяльності підприємства. Це так називаний ситуаційний аналіз, хоча тут більш доречний термін моніторинг маркетингу, оскільки подібний аналіз, що завершується висновками і прийняттям управлінських рішень, повинний виконуватися систематично. Даний етап включає вивчення положення підприємства на конкретних сегментах ринку в порівнянні з основними конкурентами.

Другий етап розробки маркетингової програми включає прогнозування розвитку цільових ринків (сегментів), динаміки макро- і мікроекономічних процесіє, а також ресурсних можливостей підприємства.

На третьому етапі формулюються основні цілі підприємницької діяльності, структуровані у виді дерева цілей, і вершині якого розташована глобальна корпоративна мета.

Для реалізації поставлених цілей на четвертому етапі вибираються (розробляються) маркетингові стратегії, що представляють собою магістральні напрямки дій керівництва підприємства в конкретних умовах ринку, що розвивається. У процесі формування маркетингової стратегії можна виділити вхідні та вихідні елементи

Вхідні елементи - це ті фактори аналіз яких передує розробленню маркетингової стратегії. Отже, про фактори маркетингового середовища і цілі фірми.

Вихідними елементами маркетингової стратегії є рішення щодо маркетингу, що включають чотири складові - товар, ціну, збут та просування.

Основне призначення маркетингової стратегії полягає в тому, щоб взаємно узгодити маркетингові цілі фірми з її можливостями, вимогами споживачів., використати слабкі позиції конкурентів та свої конкурентні переваги.

Особливість маркетингових стратегій в АПК визначається розбіжністю процесу виробництва і процесу споживання. Ось чому при формуванні стратегії важливо врахувати діалектику споживчого попиту, можливості його задоволення на основі моніторингу, знання тенденцій кон'юнктури ринку і т.д.

П'ятий етап конкретизує стратегічні напрямки дій підприємства шляхом планування тактичних заходів. Для кожного цільового сегмента ринку повинні бути сплановані відповідні товари (послуги) необхідної якості і кількості, їх ціни, місця продажів і тактика їхнього просування до споживача.

На шостому етапі проводиться перевірка наявності ресурсів для виконання програми. Якщо ресурсів не досить, то переглядаються цілі і задачі, коректуються стратегії і заплановані заходи.

На сьомому етапі здійснюється оформлення маркетингової програми, тобто її, компонування, узгодження з усіма зацікавленими особами і твердження документа. Маркетингова програма - це розроблений на основі комплексних досліджень план науково-технічної і виробничо-збутової діяльності підприємства на визначений період часу, визначаючий дати оптимальний варіант його розвитку відповідно до визначених цілей. У процесі розробки маркетингових програм враховуються різноманітні умови, перспективи й обмеження, як у розвитку кон'юнктури ринків, так і внутріфірмового розвитку. Стратегічне і тактичне планування обумовлене стрімким розвитком науково-технічного прогресу, підвищенням ступеня ризику в підприємницькій діяльності, процесом диференціації і диверсифікації асортименту товарів і сфер бізнесу.

Виконання маркетингової програми включає організацію і керівництво ходом робіт, контроль, облік і аналіз їхнього виконання, а також коректування запланованих цілей, стратегій і заходів програми.

Структурно зміст маркетингової програми складається з наступних розділів:

а) основні підсумки діяльності за попередній період:

б) аналіз і прогноз розвитку економіки і цільового ринку:

в) висунуті цілі переважно в кількісному вираженні з виділенням головної мети:

г) стратегії поводження підприємства на ринкових сегментах;

д) заходу товарної, ціновий, збутовий і комунікаційний політик із указівкою відповідальних виконавців і термінів виконання.

Крім того, у програму повинні бути включені плани маркетингових досліджень і удосконалювання інформаційного забезпечення маркетингу, потреби в ресурсах, необхідних для реалізації поставлених цілей і задач (грошових, людських, матеріальних), оцінка очікуваної ефективності маркетингових зусиль. Маркетингові програми можуть бути диференційовані по рівнях управління, по періодах планування, по ринках, по продуктах, по виробничих підрозділах.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЩЙНО-УПРАВЛШСЬКИХ АСПЕКТВШ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ "ЮГТАРА" КАХОВСЬКОГО РАЙОНУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Організаційно - економічна характеристика ВАТ „ХОРСТ”

ВАТ „ХОРСТ” розташована у західній частині Ново-Каховського виконкому народних депутатів Херсонської області на берегу Дніпра. Центральна садиба господарства знаходиться в смт. Дніпряни. На території ТОВ "Югтара" розташовані чотири населених пункту: смт. Дніпряни, с. Корсунка, с. Нові Лагері та с. Пісчане. Населення - 10600 чоловік, у тому числі працездатних - 3400 чоловік.

Кліматичні умови ВАТ „ХОРСТ” типові для півдня України. Вони характеризуються короткою весною, відносно довгим, спекотливим, та засушливим літом, м'якою, з частими відлигами, зимою. Середньорічна температура повітря складає і - 9,2С, найбільш теплим місяцем є липень середньомісячна і - 23,4С), найбільш холодним - січень (середньомісячна і ~ .ЗС).

Ґрунти господарства по механічному складу відносяться до легкосугменистих і прихильні до вітрової ерозії, що потребує проведення прогивоерозійних заходів. Переважну площу господарства займають дернові песчані грунти, чорноземи осолоділі, супесчані.

Використання землі, а також структури сільськогосподарських угідь залежать як від природних, так і від економічних особливостей регіону. Де розташовано підприємство.

В таблиці 2.1 відображена структура земельних угідь ВАТ „ХОРСТ” а також зміна її в динаміці за 3 роки. Згідно з даними додатку за період з 2005 по 2007 рік загальна земельна площа оставалась незмінною. Разом з тим, площа сільгоспугідь щорічно збільшувалась: в 2006 році порівняно з 2000 вона збільшилась на 226 га, а в 2007 році порівняно з 2006 роком - 180 га. Це відбувалося частково за рахунок збільшення площі рілля в 2006 році порівняно 2005 роком на 74 га, а в 2002 році порівняно з 2006 роком - на 70 га, а також за рахунок перерозподілу земель під плодоовочевими культурами та виноградниками.

Таблиця 2.1

Склад і структура земельних угідь

Незмінними залишились площі сінокосів, пасовищ, а також площа лісу. Достатньо великою є площа зрошувальних земель, в складі площі рілля вона становить 76% в 2006 році.

Підвищення ефективності використання земельних ресурсів є однією з важливіших народногосподарських проблем, успішна рішення якої в значної залежить від господарствами своїх потенціальних можливостей у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції з гектару землі.

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва представляє собою результат суспільного розподілу праці. Для спеціалізації характерно переважний розвиток окремих галузей, що веде до обособлення виробництва досягненню максимального збільшення виробництва продукції при мінімальних витратах праці і засобів.

По видах продукції або галузях, що мають найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції, визначаються спеціалізацію сільськогосподарського виробництва конкретного підприємства. Питома вага основної галузі в структурі товарної продукції показує рівень спеціалізації господарства. Цей рівень може бути різним в залежності від типа виробництва і умов, в яких знаходиться господарство. Дані про товарну продукцію ВАТ „ХОРСТ” для визначення його спеціалізації відображені в додатку А [19].

Для визначення рівня спещалізації використовують коефіцієнт спеціалізації Кс:

Кс=100/ +Рг(2і-1), (2.1)

де : Рі - питома вага галузі в виручці від реалізації продукції;

І - порядковий номер галузі в структурі реалізованої продукції.

Ке= 100/293,5 = 0,34

З допомогою додатку А можна простежити за зміною спеціалізації за період з 2005 по 2007 рік в ВАТ „ХОРСТ”. Коефіцієнт спеціалізації складає 0.34, якщо відповідає господарствам з низьким рівнем спеціалізації. Такий рівень характеризує господарство як багатогалузеве. Ведучою галуззю ВАТ „ХОРСТ” є рослинництво, на долю якого припадає 95,6% всієї реалізованої продукції. Це означає, що в даному господарстві основна увага приділяється галузі рослинництва, яка для ВАТ „ХОРСТ” є більш ефективним. В рослинництві головною галуззю є виробництво винограду (55,5%), а також виробництво овочів (19,1%) і плодів зерняткових та кісточкових (14,1%).

На галузь тваринництва приходиться тільки 4,4% від всієї товарної продукції. Головною галуззю у тваринництві є виробництво молока (3,2%).

Таким чином можна зробити висновок, що спеціалізація в господарстві винноградо- плодо - овоче - молочно. При цьому треба відмітити, що у 2002 році вартість товарної продукції овочів була нижче товарної продукції молока та спеціалізація була до 2007 року виноградно - плодо - молочна.

Для повної характеристики господарства, виявлення заходів підвищення економічної ефективності виробництва в умовах послідовної інтенсифікації, необхідно вивчити конкретні показники, що відображають зллив різних факторів на процес виробництва. Тільки система показників | дозволяє провести комплексний аналіз і зробити достовірний висновки щодо основних напрямків підвищення економічної ефективності виробництва. Основні економічні показники ефективності і інтенсивності виробництва ВАТ „ХОРСТ” приведені в додатку Б.

Аналіз даної таблиці дозволяє зробити висновок, що вартість валової продукції різко зростає. Так, у 2006 році порівняно з 2005 роком вона незначно змінилась (на 6,8%) але в 2007 році порівняно з 2006 роком вона виросла на 86,4%. Це зростання грунтується на значному збільшенні вартості валової продукції як галузі тваринництва (на 45,0%).

Середньорічна вартість основних виробничих фондів також з кожним :ком збільшується (на 36% і 19,5% відповідно к 2005 і 2006 р.р.)

Економічна ефективність використання основних виробничих фондів характеризується фондовіддачею та фондомісткістю праці. Фондовіддача зросла в 2007 році порівняно з 2005 роком в 3 раза, з 2006 роком - 2,3 раза, тобто збільшилась вартість валової продукції, що припадає на вартість одиниці середньорічної вартості основних фондів [20].

Фондомімісткість, навпаки, зменшилася на 67,6% і 57,2% відповідно порівняно з 2005 і 2006 роком, тобто вартість основних фондів по зношенню до вартості валової продукції, зменшилася. Поголів'я худоби в 2007 році зросло. Порівняно з 2005 роком - в 2,4 рази і на 84%.

В 2005 році господарство було збитковим. Рівень рентабельності і норма прибутку в цьому році мали негативне значення й дорівнювались відлповідно -1,4% та - 0,3%- В 2007 році порівняно з 2006 роком відношення прибутку до собівартості зросло в 4 рази, а прибутку до вартості основних і оборотних засобів - в 2,2 рази, тобто підприємство запрацювало менше і ефективніше використовує свої основні і оборотні засоби.

Прибуткова діяльність підприємства забезпечується в значній мірі добре налагодженою структурою управління, яка відображена на рис.2.1.

Вищім органом управління ВАТ „ХОРСТ” є збори уповноважених. В період між зборами ділами підприємства управляє правління. Збори уповноважених вибираються по виробничим дільницям в кількості 1 уповноважений від 6-ті працюючих, а від пенсіонерів -1 від 15.

Інтереси трудового колективу представляє профспілковий комітет підприємства вибирає мий у відповідності з уставом профспілок [21].

Однією з головних функцій зборів уповноважених є: рішення питань об обранні правління, його генерального директора і ревізійної комісії господарства, приймає рішення об реорганізації і ліквідації підприємства, об його участі в акціонерних товаршцествах, корпораціях, асоціаціях, концернах і других об'єднаннях.

Правління підприємства обирається зборами уповноважених строком на роки. Правління розробляє заходи по використанню прогресивних форм і методів виробництва і праці, раціональної спеціалізації і концентрації галузей, впровадження прогресивної технології і технічно обґрунтованих норм виробітки, визначає кількість, види, розміри виробничих підрозділів і т.п.

Генеральний директор обирається зборами уповноважених відкритим тайним голосуванням з кількість осіб, які мають вишу освіту, попит керівної роботи, стаж роботи в підприємстві не менш ніж п'ять років і за віком до 60 років.

Генеральний директор підприємства здійснює повсякденне керівництво діяльністю підприємства, забезпечує виконання рішень зборів уповноважених та правління підприємства.

Управлінська пращ керівника підприємства багатогранна, впливає на

організацію роботи структури управління в цілому і, врешті - решт, на кінцеві результати фінансової діяльності підприємства.

2.2 Аналіз ефективності роботи

Сільське господарство, як галузь матеріального виробництва, має ряд особливостей, що позначаються на його функціонуванні в умовах ринкової економіки. На відміну від промисловості його фінансові результати залежать використання землі, де здійснюється його економічна діяльність, тому необхідно почати аналіз з ефективності використання землі.

У сільському господарстві земля - це головний засіб виробництва, без ото неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і рослинництва. Земля одночасно є об'єктом і засобом труда, а отже і головним засобом виробництва. Земля в значної мірі визначає темпи розвитку та рівень ефективності сільськогосподарського виробництва [22].

Одним з факторів економічної ефективності використання землі є структура посівної площі (табл.2.2). Головна задача підприємства є реорганізація структури посівної площі задля досягнення високої продуктивності рілля і високої рентабельності рільництва.

За період, що аналізується, в ВАТ „ХОРСТ” посівна площа збільшилась в 2007 році на 1,4% порівняно з 2006 роком.

Не менш важливе місце в структурі посівної займають кормові культури. Збільшення площі кукурудзи на силос і зелений корм можна пояснити Нестабільністю посівної площі кукурудзи на зерно. В 2005 року її не сіяли через слабкість матеріально - технічної бази. Високі ціни на мінеральні добрива, гербіциди не дозволяли мати їх в достатньої кількості. Не було можливості вести боротьбу з бур'янами як хімічними, так і агрохімічними засобами у зв'язку з відсутністю необхідної техніки. Засмічування площі під кукурудзою різними видами бур'янів досягало 70-80%, хоча навіть при середньому засмічуванні недобір урожаю складає 20-25%.

Таблиця 2.2

Структура посівної площі в ВАТ „ХОРСТ”

Таким чином, аналіз показав, що структура посівної площі в ВАТ „ХОРСТ” знаходиться в відповідності зі спеціалізацією, що повинно забезпечити підвищення економічної ефективності в цілому галузі рослинництва.

При аналізі галузі рослинництва необхідно визначити досягнений рівень урожайності сільськогосподарських культур (табл. 2.3).

Рівень урожайності залежить від цілого ряду причин, але в першу чергу від правильної обробки ґрунтів, від ступеня внесених добрив, від якості посівного матеріалу, від своєчасності строків сівби, а також від уходу за посівами.

Таблиця 2.3

Урожайність сільськогосподарських культур в ВАТ „ХОРСТ", ц/га

За період, що аналізується, в ВАТ „ХОРСТ" урожайність всіх, без включення культур збільшилася, зібрано сіна (в 3 рази), зеленої маси - на 3.1%, зернових і зернобобових - на 32,6%.

Поліпшення фінансового стану господарства дало можливість для виконання всіх агротехнічних вимог при вирощуванні сільськогосподарських культур.

В 2006 році в ВАТ „ХОРСТ" введено в дію консервний цех потужністю З туб/рік. Сучасна загрузка потужності - 90%. Цех виробляє фруктові соки, томатні, томатну пасту і іншу продукцію (табл.2.4). Основні економічні показники по консервному цеху відображені в табл. 2.5

Таблиця 2.4

Основні види продукції консервного цеху ВАТ „ХОРСТ”

Таблиця 2.5

Основні економічні показники по консервному цеху

За 2007 рік товарна продукція цеху склала 8209, тис. грн., що складає 60% від усієї товарної продукції підприємства. Повна собівартість продукції 5240,3 тис. грн.. Прибуток від реалізації продукції одержаний в сумі 2620,2тис.грн. що складає 30% від загальної суми прибутку по підприємству.

Рівень рентабельності по цеху склав 50%. Можна зробити висновок, що задля першого року роботи цеху - це занадто високий рівень рентабельності, який позитивно вплинув на фінансові результати роботи підприємства в цілому [23].

Одним з головних показників будь - якого підприємства була і є продуктивність праці, яка визначає науково - технічний прогрес суспільства, характеризує стан держави, окремої галузі, підприємства.

З додатку В видно, що в ВАТ „ХОРСТ" продуктивність праці зростає. Продуктивність праці може збільшуватись, або зменшуватись за рахунок збільшення (зменшення) чисельність працівників, або під одночасним впливом обох цих факторів. Як що порівнювати 2006 і 2007 роки, то середньорічна чисельність в 2006 році була більше (579 чол.) ніж в 2007 році (556 чол.), отже приріст річної продуктивності праці одержане цілком завдяки збільшенню обсягів валової продукції.

Аналогічний стан в рослинництві і тваринництві, де в 2006 році порівняно з 2006 роком при незмінної або зменшеної чисельності продуктивність праці зросла на 90% і в 2 рази відповідно.

В обох випадках приріст річної продуктивності праці отримай цілком за рахунок збільшення обсягів валової продукції.

Підвищення продуктивності праці за рахунок збільшенню обсягів валової продукції є ефективним для підприємства. В галузі рослинництва це досягнуто завдяки підвищену культури землеробства: раціональної хімізації виробництва (затрати на мінеральні добрива в 2007 році порівняно з 2006 роком зросли в 2 рази), а також раціональної організації праці виробничих процесів.

В тваринництві позитивно вплинуло зміцнення кормової бази.

2.3 Маркетинговий аналіз товарної, цінової, збутової політика на підприємстві ВАТ „ХОРСТ"

Основною ціллю маркетингу є забезпечення оптимального співвідношення між попитом та пропонуванням продукції визначеного виду і асортименту, досягнення найбільшої швидкості товарів(послуг) на шляху від виробника до кінцевого споживача.

Тому використовувати маркетинг - означає управляти виробництвом, : займатися другою підприємницької діяльністю з чітко поставленою ціллю, тобто орієнтувати на визначеного споживача, і одночасно розвивати виробництво, формувати попит.

Товар - це засіб задоволення певної потреби, це складне багатоаспектне поняття, що включає сукупність багатьох властивостей, головною з яких є споживча характеристика, що здатна задовольняти потреби.

Товарна політика -- це визначний курс дій, який передбачає наявність обміркованих принципів поведінки по відношенню до товару.

Товарна політика має на меті:

а) підтримка конкурентноздатності продукції;

б) створення нових товарів;

в) управління асортиментом;

г) розробка упаковки, товарної марки, обслуговування товарів;

д) продовження життєвого циклу товарам. Кожен товар має наступні характеристики:

а) Якість. її можна назвати сильним інструментом позиціонування товару;

б) Споживчі властивості - важливий інструмент конкурентної боротьби;

в) Марка товару - частина товару, що підвищує його цінність. [1]

Товарна політика повинна забезпечувати приємність рішень і заходів формуванню асортименту і його управлінню. Підтримування конкурентоспроможності на потрібному рівні, знаходження для товарів оптимальних товарних ніш. Розробку і здійснення стратегії маркування, упаковки і обслуговування товарів.

Кожне підприємство повинно розробляти і виробляти ті товари. Котрі задовольнять конкретні потреби споживачів і можуть бути пропоновані цільовому ринку.

З точки зору маркетингу товар - це все те, що може задовольнити потреби і пропонується ринком з ціллю привернути уважність, придбати, використати, або застосувати.

Набір товарів, що пропонується підприємством - заготівником на ринку називають асортиментом [24]. Суть планування. Формування і правління асортиментом полягає в тому, щоб товаровиробник своєчасно пропонувати визначну сукупність товарів, котрі б відповідали в цілому профілю його виробничої діяльності найбільш повно задовольняли потребам значених категорій покупців.

ВАТ „ХОРСТ” має великий асортимент товарної продукції (табл.2.6). По даним таблиці можливо зробити висновок, що в найбільшої кількості реалізується продукція консервного цеху і винограду. Вся продукція, за деяким виключенням, приносить господарству прибуток. Продукція різноманітна, тому і споживачів даної продукції також велика кількість.

В межах товарної політики проводиться оптимізація асортименту з урахуванням характеристик споживачів і особливостей технологій виробництва. Широкий асортимент дозволяє диверсифіціровать продукцію, орієнтуватися на різні вимоги споживача.

В практиці маркетингу в дослідження попиту включають сегментацію ринку, вивчення мотивів попиту споживачів, визначення незадоволених потреб.

Таблиця 2.6

Реалізація продукції, що виробляється ВАТ „ХОРСТ" в 2007 році

Сегментація ринку - це діяльність, яка пов'язана з класифікацією потенціальних споживачів по особливостям їх попиту, вивчання мотивів і специфіки попиту виділених груп споживачів.

Основна мета сегментації - досягти максимального результату з низькими витратами [25].

Існують два поняття збуту - широке і вузьке. Згідно з широким поняттям, збутова політика починається з моменту, коли товар потрапляє на склад виробника і закінчується передачею товару покупцеві. Вузька

трактовка збуту охоплює тільки фінальну фазу - спілкування - спілкування продавця з покупцем. В даній роботі збутова політика розглядається як різноманітна діяльність, завдяки якій продавець впливає на покупці. [12]

В наш час збутова політика починає грати важливу роль для вдалої діяльності будь-якого підприємства. Зростаюча конкуренція змушує підприємства-виробників йти на чергові знижки-поступки споживачам та посередникам в збуті своєї продукції за допомогою стимулювання.

Найбільш важливе завдання збуту - допомога в досягненні поставлених цілей та завоювання частини ринку.

Збутова політика підприємства характеризується вибором каналів розподілу продукції, що є складним управлінським рішенням, оскільки вибрані канали безпосереднім чином впливають на всі інші рішення в сфері маркетингу.

В ВАТ „ХОРСТ" основна частина виробленої продукції реалізується безпосередньо споживачам.

Сегментація ринку консервів плодових і овочевих приведена в табл.2.7 Як видно із таблиці 2.7, більшу частину консервної продукції реалізують ТОВ "Новосибірський привіз" (90%), яке розташовано в Росії, м. Новосибірськ. З цим підприємством налагоджені чіткі належні зв'язки зі своєчасною оплатою за поставлену продукцію.

Частина продукції реалізується торговим фірмам м. Дніпропетровськ і 1.6%), м. Кривий Ріг (1,3%), м. Чернівці (1,4%), а також в м. Херсон фірмам "Віоріка" (2,4%) і "Струмок" (1,2%). І, нарешті, 0,8% продукції реалізується вселенню мілким оптом з оторочкою в платежах та льотною оплатою, тобто -і 7-10 коп. менше за одиницю продукції.

В м. Нова Каховка розташовані два фірмових магазина ВАТ „ХОРСТ", які реалізується населенню 1,3% продукції.

Таким чином, можна сказати, що в господарстві використовують два канали реалізації: канал нульового рівня і однорівневим маркетинговий канал.

Таблиця 2.7

Сегментація ринку консервів плодових і овочевих

Як видно із таблиці 2.7, на канал нульового рівня приходиться основна частина продукції і лише 1,3% займає однорівневий канал, тобто підприємство віддає перевагу реалізації своєї продукції без посередників.

Можна зробити висновок, що покупців у ТОВ "Югтара" безліч, що пояснюється як багатим асортиментом, так і гарною якістю продукції в привабливому упакуванні.

За якість продукції говорить той факт, що в 2005 році ВАТ „ХОРСТ" прийняла участь в виставці "Акософт" в м. Києві, де демонструвала п'ять видів соків, і завоювала чотири золотих медалі і одну срібну.

Для виробників які працюють на ринку незалежно від форм власності питання ціноутворення має важливе значення. Ціни, що знаходяться у тісному взаємозв'язку з усіма змінними маркетингу, визначають рентабельність підприємства, його життєздатність та фінансову стабільність. Від цін багато в чому залежить досягнення комерційних результатів. Коректна чи помилкова цінова політика має довгостроковий вплив на всю діяльність виробничо-збутового комплексу підприємства.

Вірна методика встановлення ціни, розумна цінова тактика, послідовна реалізація обгрунтованої цінової стратегії складають необхідні компоненти успішної діяльності будь-якого підприємства в жорстких умовах ринку.

Ціна - це грошова сума за товар. Під ціною політичною розуміють визначення рівня цін та можливих варіантів їх зміни в залежності від цілей та задач фірми в короткостроковій перспективі. Як будь-яка інша планова діяльність стратегія ціноутворення починається з чіткого визначення цін та закінчується адаптивним або корективним механізмом. Перш ніж розробити стратегію формування ціни, підприємство повинно проаналізувати всі зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на неї. [1]

Виділяють п'ять основних факторів, які мають найбільший вплив на визначення цін: споживачі, уряд, учасники каналів збуту, конкуренти, витрати виробництва. Мета ціленаправленої цінової політики - встановити на продукцію такі ціни і так змінювати їх в залежності від становища на ринку, щоб забезпечити контроль над конкретною його частиною (сегментом), отримати визначений об'єм прибутку, а також вирішити інші стратегічні та оперативні завдання.

Одним із найбільш суттєвих елементів маркетингового комплексу є ціни і ціноутворення. Через ціни реалізуються: конечні комерційні результати, визначається ефективність маркетингової діяльності.

Стратегія ціноутворення підприємства залежить від поставлених цілей: забезпечити виживання, максималізувати поточний прибуток, завоювати лідерство на ринку [26].

При продажу великої партії будь-яка ціна визначена господарством, так або інакше відображається на рівні попиту на товар. Як правило, попит визначає максимальну ціну, а мінімальна ціна визначається витратами підприємства (собівартістю продукції).

Ціна визначається законом попиту, еластичністю і сегментацією ринку збуту. По закону попиту споживачі купляють більше товарів переважно при низької ціні, чім при високої.

В ВАТ „ХОРСТ" при реалізації консервів фруктових і овочевих приймаються договірні ціни.

Ідея договірного ринкового ціноутворення полягає в тому, щоб націлити підприємство - виробника на випуск продукції, яка користується [попитом.

Договірні ціни є найважливішим елементом погодження економічних інтересів. Ціна на основне виробництво в ВАТ „ХОРСТ" формується виходячи з фат виробництва (табл,2.8).

Найбільшу питому вагу в структурі витрат займають матеріальні витрат, на долю яких приходиться 77,6% усіх витрат по господарству і які включають витрати на Семена і посадочний матеріал (5,9%), витрати на корми (3,1%), витрати на мінеральні добрива (7,0%), на нафтопродукти (9,1%), на електроенергію (0,8%), паливо (1,2%), запасні частини, ремонтні та будівельні матеріали для ремонту (4%), затрати на оплачування праці 113,9%), оплата послуг і робіт, що виконані сторонніми організаціями і інші матеріальні витрати (51,7%).

Таблиця 2.8.

Витрати на основне виробництво в ВАТ „ХОРСТ" за 2007 рік

Таким чином, можна зробити висновок, що цінова політика в ВАТ „ХОРСТ" при реалізації консервів фруктових і овочевих в сучасних умовах є ефективною, свідоцтвом чого є великі суми прибутку (8057,6 тис. грн.) та високий рівень рентабельності (127%).

Збут - це саме основне в системі маркетингу. Вибір каналів і способів реалізації товарів - це складне управлінське рішення.

В комплексі маркетингу значне місто займають методи розподілення товарів, рішення питань про те, чи буде товаровиробник сам продавати свій товар кінцевим споживачам, або буде користуватимуся послугами посередників. Рішаються також питання товароруху (складування, транспортування, створення товарних запасів).

Система товароруху, як під функція збуту і продажу, забезпечує передачу того, що вироблено, тим, хто буде споживати вироблену товарну масу через обмін, тобто рух продукції від складу готової продукції до міста продажу товарів. У системі "маркетинг-мікс" суттєве місце займає політика розподілу. Політика розподілу - це діяльність фірми з планування, реалізації та контролю руху товарів від виробника до споживача з метою задоволення попиту і отримання прибутку.

Основна мета політики розподілу - організація збутової мережі для ефективного продажу виготовленої продукції. Підприємства, які здебільшого мають на меті швидке отримання готівки, ідуть шляхом створення власної торгівельної мережі, магазинів біля воріт підприємства, фірмових магазинів. Безумовно, це дає можливість дещо заощадити на оплаті послуг посередників

Значний вплив на товарну діяльність чинить економіко - географічне положення підприємства. ВАТ „ХОРСТ" знаходиться в вигідних географічних умовах, недалеко від станції залізничної Нова Каховка на річці Дніпро в 82 км від обласного центру м. Херсон. На території господарства положено шляхи з асфальтовим і твердим покриттям, котрі зв'язують -господарство з адміністративними і культурно - побутовими центрами, а також з пунктами реалізації сільськогосподарської продукції. Наявність дорожньої мережі з твердим покриттям забезпечує своєчасну доставку продукції до місць призначення за короткі строки і в доброму стані.

В господарстві є в достатньої кількості складські приміщення.

Результати господарської діяльності знаходяться в великої залежності від того від того, наскільки правильно підібрані канали розподілення товарів, форми і методи збуту, якість послуг, пов'язаних з реалізацією.

Канал розподілення - це шлях руху товару від виробника до споживача.

В ВАТ „ХОРСТ" переважають канали нульового рівня, тобто прямі канали, котрі передбачають рух товарів без участі посередників у тому випадку, коли установлюються прямі зв'язки між споживачем і виробником, котрий сам контролює свою маркетингову програму. Приклади прямих каналів розподілення продукції приведені в таблиці 2.8.

Документом, регулюючим відносини сторін (виробника і споживача) є договір. За порушення зобов'язань по договору сторони несуть матеріальну відповідальність в установленому порядку [27].

В відповідності з договором сільгосппродукція виводиться транспортом ВАТ „ХОРСТ" і за його рахунок в установлені строки, при цьому господарством обраний вантажний вид транспорту, який представлений автомашинами (ГАЗ - 53, САЗ -53) - п'ять штук.

Якість продукції, що посчається по договору, повинна підтверджуватися сертифікатами якості, виданими підприємством виробником і дозволом "Укргосагрохімії" і застосуванню на території України. Якість продукції, що постачається, приймаються по даним державного сертифікату якості.

Щоб ефективно здійснювати збут продукції в господарстві, необхідно: організувати службу збуту, яка б безпосередньо займалася пошуками каналів реалізації продукції і т.п.

Особливе місце в виробничо - збутової функції маркетингу належить рекламі. Рекламування - це процес розширення інформації з ціллю руху ідей, товарів (послуг) визначеного підприємства. Традиційною і достатньо поширеною формою реклами є рекламні щити, котрі установлюються на магістральних шляхах в містах та інших населених пунктах, а також виставки і ярмарки (спеціалізовані й загальні) [28].

ВАТ „ХОРСТ" приймає участь у такої формі реклами як на місцевому, так і на районному рівнях 3-4 рази на рік. Крім того, в 2005 році вона зайняла участь в виставки на республіканському рівні під назвою "Акософт" в м. Києві, де успішно демонструвала п'ять видів соків і завоювала чотири золоті і одну срібну медаль.

Ярмарки проводяться після збору урожаю, а також перед святами.

На використання інших форм реклами в ВАТ „ХОРСТ" можна знайти кошти і кваліфікованого спеціаліста в області рекламної діяльності. Необхідно також відмітити, що керівництво господарства зацікавлено в: організації рекламної служби, тому що розуміє, яку користь може принести реклама при реалізації консервної і сільськогосподарської продукції. Поки що такої служби немає.

Таким чином, підприємство у своїй діяльності використовує концепцію маркетингу, але ця діяльність досить епізодична та малоефективна.

Тому підприємству необхідно чітко сформувати єдину мету та розробити стратегічний план її досягнення.

РОЗДІЛ З. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВПРОВАДЖЕННЯ МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ ВАТ „ХОРСТ"

3.1 Маркетингові дослідження зовнішнього середовища підприємства

Кожна фірма існує на ринку не ізольовано. На її діяльність впливають законодавчі акти, митні тарифи, лояльність місцевих та державних органів влади, взаємини з засобами масової інформації, політична ситуація у країні та за її межами - ці та багато інших зовнішніх факторів так званого маркетингового середовища які або сприяють розвиткові фірми, або гальмують його.

Маркетингове середовище - це сукупність об!єктів, що діють за межами фірми, і взаємин між ними і фірмою.

Існує багато моделей та підходів до цього аналізу [29].

Господарство ВАТ „ХОРСТ'' зокрема консервний цех - це відкрита система і його розвиток залежить від зовнішнього середовища. Ми розглянемо сукупність факторів, які чинять як прямий вплив, так і непрямий вплив на його діяльність. Непрямий вплив чинить політика держави, соціальні умови, наукове і. правове забезпечення, економічні умови і державний контроль. Безпосередній вплив справляють: постачальники, посередники, інвестори, споживачі, державні органи влади. Ці компоненти середовища, з одного боку, загрожують Існуванню підприємства, а з іншого -формують можливості для його подальшого розвитку.

Розглянемо вплив кожного з них на роботу ВАТ „ХОРСТ", зокрема консервного цеху.

Ринок та його перспективи. Переробна промисловість, до якої належить консервний цех - одна із провідних структура-формуючих галузей народного господарства області, тому що область має найбільш сприятливий природний, людський, геополітичний і ресурсний потенціал. Переробна галузь країни долічує 979 підприємств, цехів та підсобних виробництв. Зокрема в Херсонської області вона представлена 18 харчосмаковими фабриками, які входять до складу виробничого об'єднання "Херсонпродтовари", двома консервними заводами облсільгоспуправління (ВАТ "Херсонський консервний комбінат", ВАТ "Херсонський консервний завод дитячого харчування ім. 8 Березня"), двома консервними заводами облспоживспілки (Ново - Алексіївеький та Каланчацький консервні заводи), Україно -- шведським підприємством "Саус Фуд Інк", Каховського району, його дочірнім підприємством ЗАТ "Софія - цінні папери" Садовського району, агрофірмою "Сепро" Бєлозерського району та 68 консервними цехами АПК.

За останні роки різко скоротилися обсяги випуску консервної продукції: так результат загальної кризи промислового виробництва у країни (табл.3.1).

Таблиця 3.1

Виробництво плодоовочевих консервів в Україні

Випуск консервів на душу населення в Україні знизився з 74, 6 ум. банок у 2000 році до 20,8 банок в 2006 року. Зокрема в Херсонської області динаміка виробництва плодово-овочевих продукції на душу населення представлена в таблиці 3.2

За останні роки знизились виробничі потужності переробних підприємств, 60% обладнання повністю зношені. Питома вага ручної праці складає 60%. Взагалі, консервна галузь України зараз у важкому стані, бо обладнання застаріле, технології високо затратні [30].

Таблиця 3.2

Динаміка виробництва плодове овочеконсервної продукції на душу населення, ум. б./чол.

Дизайн упаковки поступається перед закордонними. Багато років консервні заводи не мають коштів на оновлення зношеного та морально застарілого обладнання. Рівень використання виробничих потужностей за ці токи теж катастрофічне знижується, бо в періоди масового достигання плодів та овочів у підприємств відсутні оборотні кошти на закупку сировини, тари та упаковки. У Херсонській області сприятливі умови для випуску томатних соків, виноградних, абрикосового та персикового соків.

Конкуренція. Існують окремі виробники, які можуть конкурувати з цінових показників, але значно програють в якості консервів (табл.3.3 і 3.4) [31]. Із таблиці 3.3 видно, що на сьогоднішній день ринок України насичені соками, напоями та соусами в ПЕТ пляшках та упаковці Тетра-Пак. В Україні недостатньо розвинута система утилізації цієї тари, тому вона забруднює навколишнє середовище. При виробництві в ПЕТ пляшках та Тетра-Пак використовуються різноманітні консерванти, які шкодять здоров'ю людини.

Таблиця 3.3

Оцінка сильних і слабких сторін конкурентів

Таблиця 3.4

Оптові ціни по окремим видам соків основних фірм виробників на Україні

Споживачі. Основними споживачами продукції будуть групи населення з доходом середнього і вище середнього. Вікова гама споживачів достатньо поширена - від дітей дошкільного возрасту до пенсіонерів. Споживання натуральних соків з місцевої сировини для більшості населення є традицією.

Цільовий сегмент - жінки у возрасти від 25 до 45 років з рівнем доходу 450 - 600 грн. на одного дорослого члена сім'ї, соціальний стан - службовці. Соки купують своїм дітям.

Маркетингові дослідження динаміки попиту на плодові і овочеві соки, проведеш нами, показали що він носить явно відображений сезонний характер (рис.3.1).

Найменший обсяг реалізації соків спостерігається в серпні, що пов'язано з можливістю споживання населенням свіжих овочів та фруктів. Потім відбувається поступовий зріст. Максимального значення попит на плодово-овочеві консерви досягається в квітні - травні. Коли потреба в вітамінної продукції велика, але масового пропонування свіжих продуктів ще немає,

Таким чином, консерви в скляних банках ТОВ "Югтара" є конкурентоспроможними.

Посередники. Одним з важливіших елементів зовнішньої середи підприємства є вибір оптимальних каналів розподіл}' продукції [32].

В ВАТ „ХОРСТ" є власна дилерська мережа. Ділери працюють в багатьох фірмах різних місць: Нова Каховка ТД "Славно", Херсон УФ "Віоріка", ООО "Струмок", Кривій Ріг ООО "Універсал Продукт", Запоріжжя ООО "Віват" (Партнер), ДП "Євромарт", Одесса ЧП "Фаворит", Черкаси ЧПТФ "Бізнес -Гранд", Київ ООО "Ортіс, ООО ТД "Йодис", ДП "Розі", ДП "Украгро - Системе", Житомир ГД "Міріса", Донецьк "Донецькпродторг", Луганськ ЧП "Ким", Львів ЧП "Серж", Харків ДП "Євромарт Харків" ООО "Арготрейд", Сімферополя ТПФ "Катран - 95", Полтава ЧП "АЛГА", Черновці ЧП "Джерела Буковини", Дніпропетровськ ООО "Лио".

- основний канал збуту - 90% продукти - прями контакти з крупно оптовими покупцями;

- другий по значенню канал - 8% продукції - прямі контакти з оптовими покупцями;

- останні 2% продукції реалізується через фірмові магазини в Нової Каховкі.

Перевага продаж консервів по першому каналу розподілення пов'язано з існуючою сезонністю споживання продукту. Саме торгівля оптова, що володіє значними складськими площами здатна накопичувати необхідні обсяги продукту для задоволення різно зростаючих потреб в ньому (в 3,5 раза в зимній та весінній періоди).