Маркетингова стратегія підприємства ЗАТ "Баштанський сирзавод"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Існує багато точок перетину між стратегіями для організації в цілому й маркетингових стратегіях. Маркетинг вивчає потреби споживачів і здатність організації їх задовольнити. Ці ж фактори визначають місію й стратегічні цілі організації. При розробці стратегічного плану оперують маркетинговими поняттями: ринкова частка, розробка ринку й т.п. Тому дуже складно відокремити стратегічне планування від маркетингового планування. У ряді закордонних компаній стратегічне планування називають стратегічним маркетинговим плануванням.

Актуальність теми курсової роботи в тому, що маркетинг - це один з найбільш потужних інструментів, використовуваних різними організаціями в нескінченній боротьбі за виживання й процвітання. Маркетинг є різноплановою концепцією. Насамперед, він відомий як філософія бізнесу, спрямована на виявлення потреб споживачів, цільових ринків, які дана організація може задовольнити щонайкраще шляхом виробництва відповідних продуктів, на те, щоб кожен співробітник організації мислив категоріями «споживач», «ринок». З іншого боку, маркетинг має й суспільне звучання, зв'язуючи суспільні потреби й економічну реакцію суспільства, спрямовану на їхнє задоволення. Таким чином, маркетинг використається як на рівні окремих підприємств й організацій, комерційного й некомерційного характеру, так і на регіональному й державному рівнях. Це приводить до того, що існує безліч визначень маркетингу й що неможливо дати цьому поняттю єдине, досить конкретне, тлумачення. Особливо важливим є володіння маркетингом для вітчизняних керівників і фахівців. З розвитком ринкових відносин в Україні формуються умови для застосування не тільки окремих прийомів і методів маркетингу, але також і для цільного використання даної концепції ринкового керування. Виходячи з цього питання, дослідження організації та планування маркетингової стратегії ЗАТ«Баштанського сирзавода» є важливим для забезпечення його успішного функціонування в ринкових умовах.

Мета і задачі роботи. Метою курсової роботи є дослідження маркетингової стратегії підприємства ЗАТ «Баштанський сирзавод» на основі застосування відповідних методів дослідження з урахуванням досвіду розвитку вітчизняних і зарубіжних суб'єктів господарської діяльності. Дослідження проводиться з метою розробки рекомендацій та пропозицій направлених на покращення господарської діяльності об'єкта. До основних задач дослідження відносяться:

1. Аналіз маркетингової діяльності підприємства.

2. Оцінка ефективності маркетингової діяльності підприємства.

3. Визначення напрямків маркетингової стратегії.

4. Шляхи удосконалення ЗЕД підприємства.

5. Обґрунтування заходів з розробки маркетингової стратегії з урахуванням ЗЕД.

6. Оцінка стану охорони праці та громадянської оборони.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА КОНЦЕПЦІЇ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА СУБ'ЄКТА ЗЕД

1.1 Поняття маркетингової стратегії

Маркетинг у перекладі з англійського означає «дія на ринку», тобто діяльність у сфері ринків збуту. У класичному розумінні маркетинг - це, насамперед підприємницька діяльність, пов'язана із просуванням товарів і послуг від виробника до споживача. Сучасні фахівці в сфері економіки розглядають його в більше широкому змісті - як філософію бізнесу, що визначає стратегію й тактику фірми (підприємства) в умовах конкуренції.

А. Літл називає п'ять основних різновидів конкурентних позицій фірми на ринку: лідируюча, сильна, сприятлива, задовільна та слабка позиція Лідируюча (домінуюча) позиція - означає сильні конкурентні позиції фірми, її великі можливості щодо вибору стратегічних напрямів розвитку та спроможність впливати на ринкову діяльність інших фірм.

Сильна позиція дає змогу фірмі здійснювати незалежну ринкову діяльність, не ставлячи під загрозу довгострокові перспективи. Вона означає спроможність фірми формувати незалежну маркетингову стратегію без погіршення своїх ринкових позицій, але передбачає врахування конкурентних дій фірми-лідера.

Сприятлива позиція означає, то фірма має певну конкурентну перевагу, яку використовує у своїй стратегічній діяльності. Найчастіше таку позицію займають фірми, які використовують стратегію ринкової ніші. Сприятлива позиція передбачає, що фірма займає ринкові позиції виші від середнього рівня і має можливості для їх поліпшення.

Задовільна позиція передбачає, що фірма має сприятливі можливості для продовження діяльності на певному ринку збуту, але її можливості щодо підтримання і поліпшення своїх ринкових позицій перебувають на рівні нижчому від середнього, і тому фірма-лідер за бажання може зруйнувати її позиції.

Незадовільна позиція означає незадовільний конкурентний стан фірми та відсутність можливостей щодо його поліпшення.

Незадовільна позиція характеризує слабкий ринковий стан фірми, наявність конкурентної вразливості і відсутність у фірми можливостей щодо поліпшення існуючого становища[19].

М. Портер класифікує конкурентні стратегії фірми за ознакою конкурентної переваги, яка дає змогу фірмі досягти успіху в конкурентній боротьбі. За М. Портером, основні різновиди конкурентних стратегій фірми такі:

стратегія цінового лідерства,

стратегія диференціації,

стратегія концентрації.

Ф. Котлер виділяє чотири різновиди маркетингових конкурентних стратегій:

маркетингові стратегії ринкового лідера,

маркетингові стратегії челенджера,

маркетингові стратегії послідовника,

маркетингові стратегії нішера.

Ринкові лідери - це ті фірми, які володіють найбільшою ринковою часткою на псиному ринку збуту

Челенджери - це фірми, які займають другі або треті ринкові позиції, швидко розвиваються і ставлять за мету підвищення своєї ринкової частки.

Послідовники - це успішно діючі на ринку фірми, маркетинговим спрямуванням яких є не завоювання ринкової першості (на підміну від челенджерів), а підтримання й охорона своєї ринкової частки.

Нішери - це фірми, які обслуговують невеликі сегменти ринку, який залишився поза увагою великих підприємств (використовують стратегію ринкової ніші).

Якщо місткість певного ринку збуту прийняти за 100%, питома вага лідерів, челенджерів, послідовників та нішерів розподілиться таким чином:

ринкові лідери займають 40% ринку,

челенджери - 30%,

послідовники - 20%,

нішери - 10%.

Для того щоб утримати першість, ринковий лідер за існуючої місткості ринку повинен діяти у трьох напрямах:

шукати шляхи розширення місткості ринку,

захищати свої ринкові позиції,

намагатися збільшити свою ринкову частку.

Ці три напрями є основою стратегічної діяльності ринкового лідера. Звідси випливають три основні різновиди маркетингових стратегій ринкового лідера:

стратегія розширення місткості ринку,

стратегія захисту позицій,

стратегія підвищення ринкової частки за існуючої місткості ринку.

Челенджер може атакувати три види фірм: ринкового лідера, аналогічну фірму-челенджера

меншу за розміром фірму.

Атакувати ринкового лідера дуже ризиковано, але й дуже перспективно. Тому на кожному ринку у ринкового лідера є челенджери, які намагаються усунути його з перших ринкових позицій. Маркетингові стратегії наступу челенджерів поділяють на такі різновиди:

фронтальний наступ,

фланговий наступ,

обхідний наступ.

До категорії "послідовники" належать ті фірми, які основне маркетингове спрямування своєї діяльності вбачають у використанні маркетингової стратегії і тактики ринкового лідера.

Маркетингова діяльність послідовника характеризується такими ознаками:

ефективним сегментуванням ринку з метою уникнення конфронтації з іншими фірмами,

першочерговою увагою до показників прибутковості, а не підви-щення ринкової частки,

орієнтацією на обмежені, а не повномасштабні конкурентні дії,

мінімум витрат на інновації.

Порівняно з лідером, челенджером та нішером послідовник має найбільшу конкурентну вразливість, яка може стати підставою для конкурентного нападу на нього. Тому послідовник мусить підвищувати якість своїх товарів, зменшувати витрати, виходити на нові ринки збуту.

Стратегія ринкової ніші є однією з провідних маркетингових стратегій. Ця стратегія розглядається у стратегічному маркетингу з різних позицій, що є наслідком застосування різних класифікаційних факторів маркетингових стратегій. За класифікацією М. Портера, стратегія ринкової ніші, яка ще називається стратегією фокусування, або концентрації, с різновидом конкурентних стратегій фірми поряд із стратегіями цінового лідерства і диференціації. За класифікаційною ознакою вибору цільового ринку фірми стратегія ринкової ніші, яка ще має назву стратегії односегментної концентрації, протистоїть стратегіям сегментної, товарної, селективної спеціалізації та стратегії повного охоплення ринку. Якщо розглядати маркетингові стратегії з точки зору рівня сегментації ринку, то стратегія ринкової ніші (або стратегія концентрованого маркетингу) протистоїть стратегіям недиференційованого і диференційованого маркетингу. Як різновид конкурентних стратегій фірми, за класифікацією Ф. Котлера, стратегія ринкової ніші є альтернативною щодо стратегій ринкового лідера, челенджера та послідовника.

Стратегія ринкової ніші є найефективнішою для невеликих фірм, які щойно розпочинають свою діяльність на ринку. Досвід багатьох всесвітньовідомих фірм свідчить, що розпочинали вони ринкову діяльність саме зі стратегії ринкової ніші

Стратегія ринкової ніші також дуже часто є базовою атакуючою стратегією челенджерів стосовно ринкового лідера. Залежно від співвідношення темпів зростання фірми-нішера та темпів росту безпосередньо ніші виділяють такі різновиди маркетингових стратегій: стратегію підтримання позицій, стратегію інтеграції, стратегію виходу за межі ніші, стратегію лідерства в ніші.

Стратегія підтримання позицій застосовується, якщо темпи зростання ніші і нішера зменшуються. У цьому разі фірма не має ні ринкової необхідності розширяти свою діяльність, ні внутрішніх можливостей для розширення..

Стратегія інтеграції застосовується, коли темпи росту ніші випереджають темпи росту нішера, тобто фірма-нішер вже не в змозі задовольнити зростаючі потреби ніші за рахунок використання власних можливостей.

Стратегія лідерства в ніші використовується у тому випадку, коли і ніша, і нішер мають тенденцію до прискореного зростання.

Стратегія виходу за межі ніші застосовується тоді, коли темпи росту фірми-нішера випереджають темпи росту ніші. Виникає можливість і необхідність виходити в інші сфери бізнесу, використовуючи стратегії росту та диверсифікації. При цьому зовсім не обов'язково залишати діяльність у даній ніші. Нішу не слід залишати доти, доки вона є прибутковою.

1.2 Особливість та проблема маркетингової стратегії в напрямку ЗЕД

Виникнення й розвиток концепції застосування маркетингової стратегії на умовах ЗЕД як своєрідна системи маркетингової діяльності припадає на 60-70 роки. Саме до цього періоду склалися необхідні передумови до перебудови ринкової діяльності в міжнародному масштабі на основі принципів маркетингу, що довів у попередній період свою дієвість як ефективна система корпоративного керування й методи конкурентної боротьби на національних ринках. У сучасних умовах розвитку господарської сфери життя суспільства, що характеризується подальшим загостренням конкурентної боротьби на світових ринках, вусі більше складними й диверсифіцированими як технологічними, так й організаційними моделями виробництва, надзвичайною інформаційною насиченістю й коммуникативностью, ефектність зовнішньоекономічної діяльності, як й економічної активності взагалі, також тісно пов'язана із цілями й методикою використання інструментів маркетингу. Причому його міжнародні аспекти значно актуалізуються, завдяки подальшій інтернаціоналізації світової економіки, розширенню міжнародної торгівлі, більш динамічному й масовому переміщенню капіталів і робочої сили. Зовнішньоекономічні зв'язки стають вусі більше помітною складовою частиною господарської діяльності українських підприємств й організацій. Зростає інтерес до участі в економічному, виробничому й науково-технічному співробітництві з партнерами із закордонних країн. У цих умовах всі більше число працівників виробничої сфери, малих підприємств і державних установ мають потребу в об'єктивній інформації про світовий ринок, його структурі, організації й техніку здійснення комерційних операцій[51].

На думку А. Олливье й А. Дайана, “маркетинг - це система заходів і сукупність технічних прийомів, що дозволяють підприємству завоювати, а згодом зберегти вигідну клієнтуру за допомогою постійного спостереження за ринком з метою надання впливу на його розвиток або в найгіршому разі пристосування до нього”.

Процес реалізації маркетингу складається з 3 основних фаз:

вивчення ринку за допомогою спостереження й аналізу

попиту, конкуренції посередників, а також середовища - законодавчої технічної, економічної соціально культурної;

визначення, за допомогою політики продукту цін і встановлення певних зв'язків, такої комерційної пропозиції, що буде відповідати обраній меті й бажаному положенню на ринку;

реалізація товарів і послуг завдяки проведенню рекламної й збутової політики.

Ця постійно поновлюваний ланцюг заходів є предметом планування, ураховується при складанні бюджету й підлягає контролю з погляду обґрунтованості вжитих заходів. Перераховані фундаментальні правила маркетингу повністю залишаються в чинності для того щоб орієнтувати комерційний розвиток підприємства за кордоном й очевидно, що не може бути ефективного міжнародного маркетингу на тім підприємстві яку не буде їх дотримувати. Основні форми й методи практичного застосування маркетингу на підприємствах характерні для всіх його моделей можуть, рівною мірою бути використані в маркетингу як усередині країни, так і на зовнішніх ринках. Незалежно від сфери діяльності й географічного охоплення ринків підприємства компанії використають ті самі методи дослідження попиту, пропозиції діяльності конкурентів аналізу власної діяльності, будують виробничу збутову діяльність на основі тихнув самих стратегічних альтернатив.

Разом з тім міжнародний маркетинг має ряд відмінних рис обумовлених специфікою ринків окремих країн тому кожен етап маркетингової діяльності на світовому ринку вимагає обліку не тільки соціально-економічних, психологічних, алі й національно історичних особливостей попиту. Так, при аналізі закордонних ринків й їхніх сегментів значне місце займає проблем пристосування (адаптації) параметрів продукції до розумів її споживання в тій або іншій країні. Також він має специфічні особливості й аналіз конкурентної боротьби. У деяких випадках прогнози конкурентів виявляються неточними з тієї заподій що підприємство експортер не врахував позиції місцевих фермерських господарств із погляду їхнього впливу на органи державного регулювання в країні. Відомо, що перед підприємством, що бажає вийти на закордонний ринок, встають крім загальних специфічні проблеми, пов'язані з вибором форм експансії. Смороду досить різноманітні, експорт, збут ліцензії на виробництво, утворення змішаних підприємство з виробництва й (або) збуту продукції, відкриття власної справи за рубежем, приєднання закордонних фірм. Кожен варіант стратегії має свої достоїнства й недоліками. Основним завданням служби (підрозділу) маркетингу є проведення попереднього комплексного дослідження стану ринку країни, на який підприємство збирається виходити зі своїм товаром (послугами)[44].

Міжнародний маркетинг відрізняє від внутрішнього й ті, що для кожної країни необхідно виділяти зовнішнє й внутрішнє навколишнє оточення. Звичайно фірма, приймаючи рішення внутрішнього маркетингу, орієнтується й на зовнішню й на внутрішнє навколишнє середовище. Фактори внутрішньої обстановки представляють в основному, мети компаній, її організацію й структуру, доступність для неї ресурсів. Фактори зовнішньої обстановки включають конкуренцію, зміни в психології споживача, політичні умови, соціальні й культурні зміни, вимоги національного законодавства й т.д. Для задоволення вимоги оптимізації діяльності фірми на міжнародному ринку й вивчення факторів зовнішньої й внутрішньої обстановки використається сегментація ринку. Разом з тім для розуміння сутності маркетингової діяльності як такий важливо чітко усвідомлювати її місце у функціональному, соціальному протистоянні двох взаємозалежних і зумовлюючих одна іншу сфер - чисто господарських ринкових відносин і державного втручання. Вплив держави на маркетингову, міжнародну маркетингову сферу здійснюється шляхом організаційного, інституціонно - нормативного встановлення правил гри сприятливому розв'язанню підприємницької ініціативи максимально повної реалізації в практичних результатах наявного виробничо-підприємницького потенціалу - капіталу, матеріальних ресурсів, інтелект, робочої чинності, а також за допомогою цілеспрямованого державно-монетарного, фіскального регулювання.

Сукупність елементів і факторів інонаціональної макроекономічної системи виступає, таким чином, як маркетингове середовище вітчизняного підприємства проблем фірми - учасника зовнішньоекономічної діяльності. Саме це середовище внаслідок присутніх у ній елементів також можуть розглядатися як неоднорідне явище, усередині якого є різні складові - мікросередовище й макросередовище.

Внутрішнє середовище фірми, її зовнішнє мікро - і макроекономічне оточення на закордонних ринках, а також принципи й методика проведення міжнародно-маркетингової політики утворять тканина зовні економічної підприємницької діяльності, лежати в основі відповідної різноманітної практичної роботи. Розглянемо проблеми міжнародного маркетингу, що виникають у практичній роботі фірм здійснюючу діяльність на зовнішньому ринку. Крім названих вище особливостей, міжнародний маркетинг відрізняється високим ступенем комплексності (табл. 1.1):

Таблиця 1.1 - Комплекс проблем

Чужа культура, інші мови, склад розуму, ділові традиції, стандарти	Валютні проблеми	Економічні й соціальні розходження
Різні економічні системи й ступені відкритості й закритості ринків	Різні політичні й правові системи	Різні умови й передумови використання виробів

Це вимагає глобального планування з урахуванням чужої культури, складу розуму, мови, стандартів і торговельних порядків. Співробітники, що працюють у правлінні фірми й за рубежем, повинні проходити постійне навчання, знайомлячи із цілями й вимогами закордонних партнерів на ринку.

Центральне місце займають валютні проблеми, які доводитися вирішувати фірмі, займаючись міжнародною торгівлею[21].

Для фірми, що орієнтується на експорт, валюта в залишковому підсумку визначає весь результат їхньої діяльності.

Проблемою є й хронічний торговельний дефіцит багатьох країн, зокрема, що розвиваються. Із цим зв'язаний фінансовий ризик тому що в тім або іншому ступені неплатоспроможної може виявитися вся країна й можуть виникати проблеми перекладу валютного виторгу. Для таких країн рекомендується працювати на ринку, повністю усвідомлюючи існуючий ризик.

Міжнародні фірми зіштовхуються також з економічними й соціальними розходженнями, що існують у світі, особливо в країнах, що розвиваються. Значні труднощі в експортній діяльності виникають внаслідок розходжень економічних систем і ступеня відкритості або, відповідно, закритості ринків. Існують також об'єднання, як Європейське економічне співтовариство або Європейська асоціація вільної торгівлі, економічні догоди, що дають переваг деяким країнам, наприклад, шляхом звільнення від митних зборів або безперешкодної видачі дозволів на імпорт. Сюди ставляться й огороджувальні мита, заборони на імпорт, регламентація платіжних операцій й інші протекціоністські міри. Експортерам доводити мати праворуч з різними політичними й правовими системами. Існують самі різні умови застосування виробів. Наприклад, необхідно враховувати різні кліматичні умови, ступінь кваліфікації користувачів, їхні робітники прийоми й звички. Необхідно враховувати й виконувати вимоги стандартів й інструкцій, а також вимоги, пропоновані до випробувань. Часто відсутній такий сектор послуг, як рекламні агентства або розвинені засоби масової інформації. Експортери зіштовхуються з незнайомими умовами збуту. Значні особливості мають канали збуту, де збут нерідко охоплює кілька рівнів оптової торгівлі. Також при виході з товаром на ринок часто зіштовхуються з різними економічними інфраструктурами, наприклад, з відсутністю мереж збуту. Такі деякі фактори, що визначають комплексність проблем міжнародного маркетингу[5].

Смороду вимагають інформаційного забезпечення, гнучкості, диференціації, рішення кадрових питань і готовності фірм до ризику.

Суб'єкт ЗЕД виробляючі товари або послуги видвигаючи їх на зовнішньому ринку завжди у своїх бізнес планах визначає:

Довгострокові й середньострокові цілі фірми;

Довгостроковий портфель замовлень фірми, тобто на рядків більше 1 долі знаходить потенційних замовників, з якими або укладені довгострокові контракти, або є взаємні протоколи намірів.

Сегментація існуючих ринків з метою охоплення своєї продукції нових груп споживачів (розширення «углиб»);

Диверсифікованість виробництва й ринків, тобто освоєння нових видів продукції й пошук нових сегментів ринку для збуту продукції (розширення «ушир»);

Цінова політика;

Методика інформаційного забезпечення маркетингу фірми, тобто механізм здійснення телекомунікаційних зв'язків, користування корпоративними мережами, оснащеність інформаційними системами й технологіями самої фірми і її партнерів.

Визначаються основні напрямки маркетингової стратегії

Стратегія інтернаціоналізації - освоєння нових закордонних ринків і не тільки для експорту/імпорту товару й послуг, а й для створення нових дочірніх підприємств, мережі посередницьких фірм (своїх дилерів і дистриб'юторів) на території інших держав;

Диверсифікованість - тобто освоєння нових товарів і нових ринків;

Сегментація - це поглиблення ринкового попиту в даному, уже обраному сегменті, при сегментації використають концепцію «Спеціалізація», розроблену гарвардською школою й американським інститутом маркетингу, суть якої в тім, що чим більше частка займана фірмою в даному сегменті ринку, тім вище норма її прибутків[33].

При створенні й реєстрації суб'єкта ЗЕД у самому його зачатті в бізнес-плані обов'язково розроблювач показує стратегію діяльності майбутнього суб'єкта (у маркетинговій політиці, в інноваційної, у завоюванні зовнішнього ринку). Потім у процесі керування суб'єктом розробляються оперативні - тактичні плани (до 1 долі) і плани перспективні (більше долі). У перспективних планах звучати питання стратегії розвитку суб'єкта в наступних питаннях:

Розвиток технологічних можливостей суб'єкта (розвиток нових технологічних ліній, парку машин й устаткування, виробничих площ, у ТНК і МНК - створення нових дочірніх підприємств);

Розвиток фінансово-економічного потенціалу суб'єкта (прогноз збільшення капіталовкладень для випуску нової продукції й відповідно збільшення доходів суб'єкта, розвиток власних і при необхідності, позикових коштів, прогноз перспективного оптимального фінансового плану);

Стратегія керування персоналом - удосконалювання диструктур керування суб'єктом, підвищення кваліфікації персоналу, удосконалювання керування на рівні Топ менеджерів;

Стратегія керування якістю - стандартизація й сертифікація нової продукції на ISO, на національні стандарти, створення внутріфірмових систем керування якістю, розробка комплексних програм підвищення якості на фірмах;

Програма стратегічного розвитку інновацій суб'єкта.

Зміст і послідовність стратегічного планування насамперед визначається:

місія суб'єкта;

позначка й завдання суб'єкта;

генеральна стратегія (стратегія фірми із зазначеним описом скоординованих дій по реалізації всього комплексі її цілей);

склад стратегічних даних - характеристика галузей, інформація про конкуренцію, оцінка зовнішніх факторів, прогнози розвитку зовнішнього середовища, характеристика сильних і слабких сторін фірми;

визначення завдань - фінансові ресурси, трудові ресурси, виробничі ресурси, аналіз ринку, аналіз впливу зовнішнього середовища, оцінка репутації фірми.

Основною особливістю розробки стратегії ЗЕД на відміну від стратегії інших діяльностей полягає в тому, що ЗЕД є межстрановой діяльністю й у зв'язку із цим завдання стратегії вирішуються як з боку даної держави (країни базування), так і з боку закордонного партнера. Процес розробки стратегії ЗЕД у загальному виді подано наступною схемою (рис. 1.1)



Рис. 1.1 - Процес розробки стратегії ЗЕД

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА СУБ'КТА- ЗЄД НА БАЗІ ЗAT «БАШТАНСЬКИЙ СИРЗАВОД»

2.1 Техніко-економічна характеристика діяльності підприємства ЗАТ “Баштанский сирзавод”

Був заснований в 1973 році. На данний період ЗАТ «Баштанський сирзавод» перетворено в 1999 р. Власники за станом на 14.12.2005 р. фізична особа - 73,37%; інші - 26,63 %. Статутний фонд: 522 тис. грн.

Чисельність працюючих на 01.01.2005 р.- 444 чіл. Продукція сир, молоко, кисломолочна продукція, масло, казеїн. Форма власності - колективна (акціонерне товариство закритого типу). Головним атрибутом акціонерного товариства є акція, що свідчить про пайову участь у статутному фонді підприємства і підтверджує членство в ньому. Кожен працівник заводу володіє акціями, що надають йому право на участь в управлінських процесах, а також на одержання прибутку у вигляді дивідендів. Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, власне майно, несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, може від свого імені здійснювати майнові права, бути позивачем і відповідачем у суді. Підприємство має рахунок у банку, печатку з назвою, а також товарний знак у виді малюнка і передбачає дії на підставі законодавства України, Статуту й Установчого договору.

Були часи коли підприємство, як і вся країна переживало економічну кризу. . 1997 року - найнижчий рівень заготівель молока - склав 8,8 тис. тонн. Основним джерелом надходження молоко сировини були сільськогосподарські підприємства Баштанского району, їхня частка в загальному обсязі заготівель молока становила 70%.

1998 рік значно знизилися темпи виробництва товарної продукції (для порівняння було вироблено 258,4 тонн сиру «Костромського», а за липень 2002 року зроблено майже вдвічі більше, причому асортименти розширився до 8 видів сирів И вже наступний рік був більше плідним чим минулий. Почалася розширюватися зона заготівель молока, основний акцент робився на індивідуальний сектор, а так само велися пошуки сировини за межами нашої області, і це мало свої позитивні наслідки, заготівлі молока в 1998 році виросли на 32%, розширився асортименти продукції (1998р. - 4 види сиру, 1999р. - 7 видів сирів) вирощувались об'єми виробництва й інших продуктів, так в 1999 році виробництво масла тварини виросла проти 1997 року в 2 рази. І якщо зрівняти виробництво сиру 1997 року й цього року, те його обсяги зросли в 15 разів.

Сьогодні частка підприємства на сирному ринку України становить близько 4%, а продукція відома не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Підприємство змогло не тільки вистояти, але й зберегти свій робочий потенціал.

Зараз ЗАТ «Баштанский сирзавод» займає стійкі позиції на ринку сирів, масла й суцільно молочної продукції. Є одним з найбільших платників податків Баштанского району, питома вага за 2001 рік склав 20%.

Керівництво заводу постійно працює над зменшенням собівартості за рахунок збільшення обсягів виробництва товарної продукції й удосконаленням її якості. Так за 6 місяців 2002 року збільшилося виробництво твердих сирів проти відповідного періоду минулого року на 42,3%, масла селянського на 9,7%, суцільномолочної продукції на 111,4%, казеїну на 15,8%. Найбільший обсяг у товарній продукції становлять тверді сири їхня частка 78%.

ЗАТ “Баштанский сирзавод” є одним з лідерів по виробництву твердих сирів на півдні України. Його продукція відома у всіх куточках нашої країни й за її границями під торговельною маркою “Славия”. Асортименти продукції на сьогоднішній день складається з 13 видів твердих сирів Чотирьох плавлених, освоєне виготовлення м'яких сирів (4 види), плавлених ковбасних сирів (2 види), плавлених ломтевих сирів (6 видів),масла, молока, кефіру, сметани.

Таблиця 2.1 - Асортимент виготовлюваної продукції

Сир твердий	Сир плавлений	Масло, молоко, кефір, сметана
"Український" 50% жирності	"Янтар" 60% жирності	"Молоко" 2.5% жирності
"Російський" 50% жирності	"Пінгвін" 50% жирності	Кефір" 2.5% жирності
"Звенигородський" 50% жирності	"Шоколадний" 30% жирності	"Кефір" 1% жирності
Сир твердий "Костромський" 45% жирності	"Медовий" 30% жирності	Сметана" 20% жирності
"Пошехонский" 45% жирності	"Ковбасний Мисливський" 30% жирності	"Сметана (склянка)" 20% жирності
"Львівський" 40% жирності	"Ковбасний копчений" 30% жирності	"Селянське" (фасоване, моноліт)
"Прибалтійський" 20% жирності	"Дружба" 55% жирності	"Масло Сільське" 72.5% жирності
"Голландський" 45% жирності	"Невський вершковий" 60% жирності	"Масло Вологодське" 82% жирності
"Баштанский" 50% жирності	"Моцарелла Українська" 50% жирності
"Мааздамер" 50% жирності	Сулугуни" 45% жирності
"Гауда" 45% жирності	"Чеддер" 45% жирності
"Эмменталь" 50% жирності	"Чеддер кіска (копч.)" 45% жирності

Обсяг випуску щорічно збільшується (табл. 2.2).

маркетинговий стратегія зовнішньоекономічний діяльність

Таблиця 2.2 - Динаміка об'єму випуску продукції

Продукція	Випуск продукції, т
	1999 р.	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004 р.
масло	478	608	822	770	840	1 070
сир	581	1 150	2 730	3 917	4 373	5 360
молоко	585	458	451	828	1 753	1 927
кисломолочна продукція, в т.ч.	410	294	243	704	1 355	1 331
кефир	364	267	197	403	764	618
сметана	46	27	46	301	591	629
творог	5	2	6	9	8	19
казеїн	115	156	171	138	50
сиворотка					699	616
Разом	2 174	2 668	4 423	6 366	9 078	10 323

З даних таблиці видно, що обсяг продукції з кожним роком збільшується. А показник відхилення показує на скільки відсотків збільшився об'єм випуску продукції у порівняння з минулим роком. Таким чином, спостерігається тенденція до збільшення обсягів випуску продукції, а значить і до збільшення прибутку підприємства.

Продукція підприємства високо цінується за якість, і має такі нагороди: продукція ЗАТ ”Баштанский сырзавод” за 2001-2002 року занесена до Реєстру кращих товарів України; в 2000 році підприємство нагороджене Дипломом Лауреата всенаціонального конкурсу “Вища проба” (тверді сири всіх видів); у травні 2002 року у Франції на форумі промисловців вручена золота медаль SPI Асоціації промисловців - а це міжнародне визнання досягнень як керівника, так і всього колективу підприємства в стабільній роботі й позитивній динаміці показників за останні кілька років. А керівникові вручений почесний нагрудний знак - це свідчення його особистого внеску в область стратегічного менеджменту.

Основні цілі: завоювання провідного положення на ринку сирів України.

Головні досягнення підприємства: визнання споживача, про що свідчать численні нагороди; чесна репутація в бізнесі.

Таблиця 2.3 - Партнери підприємства

Назва фірми	Адреса	Телефони
Черкаси
ТОВ "Приват-Трейд"	г. Черкаси, вул. Смелянская, 149/1	(0472) 63-19-64, 63-25-70
Дніпропетровськ
ЧПКФ “Прим”	г. Дніпропетровськ, вул. Титова, 12а/28	(0562) 45-22-28, 32-02-10
ТОВ "АТБ - Маркет"	г. Дніпропетровськ, вул. Кірова, 40	(056) 770-03-19
Кривій Ріг
СПД "Балюра"	г. Кривій Ріг, вул. Корнейчука, 27	(0564) 64-74-15
Київ
ЗАТ "Фоззи"	г. Вишневе, вул. Промислова, 5	(044) 239-09-59
ТОВ "ОПТОС"	г. Київ, вул. Леніна, 42	(044) 565-57-05
Луганськ
ТОВ "Діана"	г. Луганськ, вул. Лянгузова, 3	(0642) 34-17-48
Москва
Милк Стаф	Москва	(095) 424-20-61
Миколаїв
ТОВ Т. Д. “Премиум”	г. Миколаїв, вул. Космонавтів, 83-А	(0512) 58-11-04, 58-15-05
Одеса
ТОВ ОТД "Сонячна Доліна"	г. Одеса, вул. Среднефонтанская 16	(048) 728-89-43
ТОВ "Імперія"	г. Одеса б-р. Італійський, 1/12	(048) 777-36-96
Херсон
НП "Вижес"	г. Херсон, вул. Блюхера, 8	(0552) 54-95-56
Харків
ПФ "Достаток"	г. Харків, пров. Машинобудівний, 1	(057) 717-12-80

Їхній попит на продукцію сиру, молока, кисломолочної продукції, масла, казеїну можна показати у формі діаграми:

Рис. 2.1 - Попит на продукцію партнерів

Організаційна структура підприємства (додаток А) являє собою лінійний тип - це така структура, між елементами якої існують тільки одноканальні взаємодії. При лінійній структурі кожен підлеглий має тільки одного керівника, що виконує всі адміністративні і спеціальні функції у відповідному підрозділі. Але керівник при цьому повинен бути висококваліфікованим універсалом, здатним вирішувати будь-які питання підпорядкованих йому ланок.

2.2 Аналіз маркетингової діяльності підприємства

В організаційній структурі Баштанського сирзавода (додаток А) маркетинговий відділ відсутній. Функції, пов'язані з маркетинговою діяльністю виконує відділ збуту, яким керує заступник директора з комерційних питань. Функції відділу в сфері маркетингової діяльності наступні: вивчення закордонних ринків збуту, експорт товарів, фіксування досягнень конкурентів на зовнішньому ринку, виставкова діяльність, підготовка і здійснення реклами своїх товарів, збір і обробка інформації по цінам, укладання контрактів, оформлення документів, організація зустрічей з іноземними діловими партнерами.

Пошук партнера - дуже важливий і відповідальний етап маркетингової діяльності підприємства і здійснюється за допомогою різних методів: реклама в Internet, комерційних довідниках, участь у виставках, ярмарках.

Аналіз власної маркетингової діяльності відіграє важливу роль в управлінському обстеженні підприємства. Після вибору основних стратегічних напрямків дій підприємства необхідно їх конкретизувати через планування програми маркетингу, що традиційно зветься marketing mix (суміш маркетингу), і є однієї з важливих управлінських маркетингових стратегій на підприємстві.

Маркетинг мікс може бути зведений до визначення:

- товару або послуг;

- ціни й структури прибутку;

- каналів і методів збуту товарів і послуг;

- способів просування товару на ринок й організації продажів;

- напрямків сервісного обслуговування товарів і покупців.

Це п'ять основних видів діяльності, пов'язаних з товаром (product), ціною (price), збутому (place), просуванням товару на ринок (promotion) і сервісом (service), - які фірма може контролювати. Ці п'ять видів діяльності відомий як маркетинг мікс або маркетинг 4Рs + S. Грамотна організація роботи із зазначених напрямків - запорука успіху на ринку. Перерозподіляючи зусилля між п'ятьма складовими маркетингу мікс, підприємство може врахувати можливість кожної з них для різних ринків[14].

Вирішальне значення має те, яке увага приділяється кожної зі складових, але не те які при цьому затрачаються ресурси, а те значення, що підприємство надає всім цим п'яти складовим. Маркетинг мікс поєднує теорію й практику. Наше підприємство може кількісно оцінити важливість просування товару на ринок (promotion) відповідно до розміру грошової суми. Так як Головні досягнення підприємства: визнання споживача, про що свідчать численні нагороди; чесна репутація в бізнесі.

Можна до деякої міри оцінити важливість цінової складової, установлюючи високі або низькі ціни, щоб визначити їхній вплив на прибуток, але не прийде виділяти для цих коштів. Неможливо кількісно оцінити важливість товару, збуту, сервісу, просто виділяючи кошти на ці складові маркетинг мікс.

Не існує яких-небудь певних правил або технічних прийомів, що дозволяють визначити комбінацію п'яти основних видів маркетингової діяльності, що з'явилася б єдиної для даного ринку. Можна вивести товар на ринок, основний упор зробивши на політику ціни, визначивши важливість ціни на рівні 75% . Конкурент, виводячи на ринок аналогічний товар, може зробити основний упор на просування товару на ринок, визначивши важливість цього виду діяльності також в 75% . Обоє підприємства можуть досягти на ринку однакового успіху: одне продає, використовуючи привабливі ціни, конкурент - створюючи популярність товару й фірмі.

Товари й послуги, пропоновані фірмою, визначають можливість продажів й одержання прибутку. Без товарів і послуг фірмі нема чого запропонувати на ринку. Однак необхідно не просто випускати товари: вони повинні бути призначені для конкретного ринку й відповідати загальним цілям фірми. Покупці захочуть придбати товари або послуги в тому випадку, якщо останні будуть представляти для них більшу цінність, чим аналогічна продукція інших фірм.

Аналіз маркетингової діяльності й оцінка ринкових можливостей організації здійснюється в ході маркетингових досліджень, ціль яких складається в зборі інформації про ринок й її вивчення для вдосконалювання процесу розробки й збуту товарів.

Маркетингові дослідження є обов'язковою умовою успіху товарів, пропонованих на ринку. Смороду ефективні в тому випадку, коли розглядаються не тільки як процес одержання важкодоступної комерційної інформації, але і як кошти, що забезпечують керівництво організації аналітичними висновками про зміни маркетингового середовища з метою поліпшення можливостей системи керування.

Аналіз попиту на продукцію. Попит являє собою платоспроможну потребу. Обсяг ринкового попиту визначається тім кількістю продукції або послуг, які будуть затребувані певною групою покупців у певному регіоні в певний період години шляхом звертань до наявним (відомим, доступним) фірм-операторів. Він може бути виражений у натуральних, вартісних і відносних одиницях. Помилки в оцінці величини попиту приводять, з одної сторони, до недовикористання потужностей і фінансових втрат, з іншого боку, при надлишковому попиті, до росту числа підключення, що очікує, до мережі й зниження якості послуг[12].

Якщо надлишковий попит Z, тобто попит за винятком наявних можливостей надання послуг, є (Z>0), те має місце «ринок продавця». Це означає, що практично будь-який продукт буде куплений, навіть якщо він не цілком улаштовує покупця. Якість відіграє мінімальну роль, ні про передпродажне обслуговування клієнта, ні про наступний сервіс немає й мови. Конкуренція - серед покупців, алі не продавців. Якщо Z<0, то має місце - «ринок покупця». Покупець має можливість порівнювати продукти різних виробників, оцінити ступінь задоволення своїх потреб й у результаті - віддати переваги тому або іншому продукту з максимальною вигодою для собі. Порівнюючи свій бюджет, ціни на послуги і їхню споживчу корисність, користувачі формують попит на окремі види послуг. Попит піддається впливу безлічі факторів: демографічних, економічних, соціально-культурних. Залежно від пропонованих на ринку послуг фірма, у першу чергу, винна аналізувати й ураховувати фактори, що безпосередньо впливають на рішення про обсяги й номенклатуру надаваних послуг. Попит можна підрозділити на: існуючий у цей момент на ринку; потенційною, обумовленою купівельною спроможністю й числом потенційних покупців на ринку; бажаний з погляду фірми, при якому забезпечується баланс можливостей фірми й потреб ринку, а також оптимально використаються виробничі ресурси фірми й забезпечується необхідний рівень рентабельності.

Крім оцінки потокового ринкового попиту, компаніям потрібна інформація про фактичний збут всієї галузі на ринку. Для цього компаніям необхідно виявити своїх конкурентів й оцінити обсяг їхніх продажів. Галузеві торговельні асоціації досить часто збирають і публікують дані про сукупний збут галузі, алі не про обсяги збуту окремих компаній. У цьому випадку кожна компанія може оцінити свою ефективність у порівнянні з галуззю в цілому. Припустимо, що збут компанії збільшився на 5% у рік, а галузевий збут - на 10%. Виходить, відносне положення компанії на ринку погіршилося. Інший спосіб оцінки збуту укладається в придбанні й аналізі звітів компаній, що проводять маркетингові дослідження. Ці компанії відслідковують сукупний збут по галузі й збут товарів певних торговельних марок. Наприклад, Nielsen, AGB й інші компанії, що спеціалізують на проведенні маркетингових досліджень, за допомогою спеціальних устроїв відслідковують продажів товарів різних категорій у супермаркетах й аптеках, а потім продають отриману інформацію зацікавленим компаніям. Компанія може одержати дані як по сукупному збуті товарів певної категорії, так і по збуті товарів певної торговельної марки. Вона може зрівняти ефективність своєї діяльності з ефективністю діяльності галузі в цілому або певного конкурента й з'ясує яким чином, покращилося або погіршилося її відносне положення на ринку.

При неоднорідності послуг даного ринку його обсяг, і кількість наданих послуг варто оцінювати у вартісному вираженні:

1. Визначення напрямків впливу на ціни з метою збільшення доходу.

2. Зіставлення еластичності для конкуруючих товарів дозволяє виявити тихнув з їх, які менш чутливі до підвищення ціни, тобто демонструють більшу ринкову чинність.

3. Порівняння еластичності цін на товари, що входять у групу взаємодоповнюючих, дозволяє призначати збалансовані ціни на окремі товари даної групи.

4. Перехресні еластичності дозволяють прогнозувати переміщення попиту з однієї марки товару на іншу.

Для того щоб відділ маркетингу успішно здійснював свою діяльність по реалізації продукту, необхідно розуміти, на ринку якого типу діє компанія.

2.3 Оцінка ефективності маркетингової діяльності підприємства

При вивченні конкурентноздатності продуктів Баштанського сирзавода необхідно вибрати критерії, на основі вивчення яких проводиться порівняння т.е. характеристика продукту й вигоди споживачів, також характеристика способу застосування продукту і його користувачів.

При оцінці конкурентноздатності окремих продуктів фірм-конкурентів збирає інформацію, що доцільно представити у вигляді таблиці 2.1 Які оцінні критерії в цьому випадку пропонується використати наступні показники якості:

призначення продукту (функціональні можливості, відповідність останнім досягненням науки й техніки, запитам споживачів, моді й т.п.);

надійність;

ощадливе використання матеріальних, енергетичних і людських ресурсів;

ергономічні (зручність і простота в експлуатації);

естетичні;

екологічні;

безпеки;

патентнавоні (патентні чистота й захист);

стандартизацію й уніфікацію;

технологічність ремонту;

транспортабельність;

вторинне використання або утилізацію (знищення);

післяпродажне обслуговування.

Таблиця 2.4 - Порівняльний аналіз ефективності маркетингової діяльності конкурентів

Змінні маркетингу	Наша фірма ЗАТ «Баштанський сирзавод»	Конкурент 1 ЗАТ «Лакталіс - Україна»
Продукт	Сир твердий Український	Сир твердий Український
Ціна	Круглий 13-15кг 19.00 грн Фасований 15-16кг 20.00 грн Нарізний 8-9кг 20.25 грн	Круглий 13-15кг 17.00 грн Фасований 15-16кг 22.00 грн Нарізний 8-9кг 24.00 грн
Доведення продукту до споживача	Прямі канали через відділ збуту підприємства або філія збуту безпосередньо споживачеві.	Непрямі канали організуються через торгівлю (магазини, намети) або посередника.
Просування продукту	реклама в пресі (газети, журнали); друкована реклама (проспекти, каталоги, довідники, листівки, прес-релізи.	реклама в місцях продажу (вітрини, вивіски, упакування, етикетки), реклама коштами віщання (радіо й телебачення).

Прямі канали пов'язані із просуванням товарів (послуг) без участі посередників, тобто прямо - через відділ збуту підприємства або філія збуту безпосередньо споживачеві. У цьому випадку ці організації самі здійснюють маркетингову програму по збуті, підтримують контакт зі споживачем, тому виключені торговельні націнки й комісійна винагорода, що покладається торговельним підприємствам і посередникам. Тут задіються обмежені цільові ринки.

Непрямі канали організуються через торгівлю (магазини, намети) або посередника. У першому випадку передбачається оптова або роздрібна торгівля. Такий варіант продажів є оптимальним, якщо підприємство не займає пануючого положення на ринку, а торговець має більший досвід і можливостями в області торгівлі, а також має вплив на ринку. Другий варіант передбачає збут продукції через торговельних представників, посередників і маклерів.

При порівняльній оцінці ефективності маркетингової діяльності фірм-конкурентів (у цілому по сукупності діяльності на всіх ринках або щодо окремих ринків) можливе використання наступних критеріїв, які доцільно згрупувати по окремих елементах комплексу маркетингу:

Продукт

1. Марка продукту

2. Розмаїтість номенклатури (асортиментів) продуктів

3. Інтегральний показник рівня якості продукту (якщо інтегральний показник якості не виводиться, то використаються вищерозглянуті атрибути якості)

4. Якість упакування

5. Рівень передпродажної підготовки

6. Рівень післяпродажного обслуговування

7. Ринкова частка

Ціна

1. Рівень цін

2. Гнучкість цінової політики

3. Призначення цін на нові товари

Доведення продукту до споживача

1. Обсяг реалізації по різних каналах збуту

2. Чисельний склад співробітників збутових служб і торговельних агентів

3. Рівень їхньої кваліфікації

4. Ефективність роботи каналів збуту (співвідношення обсягу реалізації з витратами по створенню й функціонуванню окремих каналів збуту)

5. Використання інструментів прямого маркетингу:

продаж поштою;

продаж по телефоні й ін.

Просування продукту (маркетингові комунікації)

1. Рівень рекламної діяльності:

бюджет рекламної діяльності;

види реклами;

використовувані ЗМІ;

характеристика окремих рекламних кампаній (періодичність і частота повторення реклами, якість рекламних повідомлень і т.п.).

2. Рівень і методи стимулювання збуту (окремо для працівників збутових служб підприємства, торговельних організацій і споживачів):

цінові знижки й націнки;

премії;

купони;

лотереї й конкурси;

пакетні продажі;

надання безкоштовних зразків й ін.;

розмір бюджету стимулювання.

3. Використання персонального продажу (число приваблюваних торговельних агентів, обсяг їхніх продажів у загальному обсязі реалізації, оплата й стимулювання їхньої праці й т.п.)

4. Використання інструментів зв'язків із громадськістю (наявність спеціального підрозділу або окремих співробітників, що здійснюють зв'язки із громадськістю, оплата й преміювання їхньої праці, використовувані інструменти - презентації, прес-релізи й т.п.)

Частка прибутку підприємства від комерційної діяльності є визначальним показником при оцінці якості організації, функціонування й керування маркетинговою системою, тому що ціль будь-якого комерційного підприємства укладається в максимізації одержуваної їм прибутку. Показники попиту на продукцію підприємства й величини її фактичного відвантаження протягом певного періоду часу дозволяють визначити здатність підприємства повністю задовольнити попит споживачів, що в умовах ринку також стає однієї з основних цілей. Аналіз витрат служби маркетингу необхідно зіставляти з вищезгаданими показниками для оцінки адекватності коштів, що витрачають, фінансовим результатам комерційної діяльності. Оцінку прибутковості комерційної діяльності підприємства доцільно проводити на основі визначення коефіцієнта конкурентноздатності.

Розглянемо критерії оцінки конкурентноздатності підприємства:

Конкурентноздатність по продукту:

а) коефіцієнт ринкової частки (КРД) відображає частку підприємства на ринку:

КРД =ОП / ООПР,

КРД =71738,5/60344,4=1,188818

де ОП - обсяг продажів продукту фірмою;

ООПР - загальний обсяг продажів продукту на ринку;

б) коефіцієнт передпродажної підготовки (КПП) характеризує прагнення фірми до росту конкурентноздатності за рахунок поліпшення передпродажної підготовки. Якщо продукт не вимагав передпродажної підготовки у звітний період, то КПП = 1. Даний показник розраховується по наступній формулі:

КПП = ЗПП / ЗПОП,

КПП = 1082 /167,1 = 6,471292

де ЗПП - сума витрат на передпродажну підготовку;

ЗПОП - сума витрат на виробництво продукту й організацію його продажів;

в) коефіцієнт зміни обсягу продажів (КИОП) відображає ріст або зниження конкурентноздатності фірми за рахунок зміни обсягу продажів:

КИОП = ОПКОП / ОПНОП

КИОП = 717738,5 /60960,5 = 1,176803

де ОПКОП - обсяг продажів на кінець звітного періоду;

ОПНОП - обсяг продажів на початок звітного періоду.

Конкурентноздатність по доведенню продукту до споживача:

а) коефіцієнт доведення продукту до споживача (КСБ), що відображає прагнення фірми до підвищення конкурентноздатності за рахунок поліпшення своєї збутової діяльності:

КСБ = (КИОП * ЗСБКОП) / ЗСБНОП

КСБ = ( 1,176803 * 273888,2) /217774,4 =1,480029

де ЗСБКОП - сума витрат на функціонування системи збуту на кінець звітного періоду;

ЗСБНОП - сума витрат на функціонування системи збуту на початок звітного періоду(додаток Б).

Конкурентноздатність за критерієм просування продукту:

а) коефіцієнт рекламної діяльності (Крекл.д) відображає прагнення фірми до росту конкурентноздатності за рахунок поліпшення рекламної діяльності (Крекл.д):

Крекл.д. = (КИОП * ЗРДКОП) / ЗРДНОП,

Крекл.д = ( 1,176803*2121) / 985,2 = 2,533495

де ЗРДКОП - витрати на рекламну діяльність на кінець звітного періоду;

ЗРДНОП - витрати на рекламну діяльність на початок звітного періоду.

Запропоновані показники прибутковості комерційної діяльності підприємства не повністю враховують характер його конкурентноздатності. Наше підприємство - це ринковий послідовник - фірма, розрахунковий коефіцієнт конкурентноздатності якої лежить у діапазоні від 1 до 3. Вона проводять політику проходження за галузевим лідером, не ризикує, але й не проявляє пасивності. Копіює діяльність лідера, але діє більш обачно й розраховують на менші ресурси. Вона вразлива до атак з боку ринкових претендентів.

ВИСНОВКИ

Дослідження проведене в курсовій роботі дає можливість зробити такі висновки. Існує велика кількість конкурентних стратегій. Причина цього - у багатогранності аспектів, з якими доводиться мати справу при зміні або захисті конкурентної позиції: у великій кількості різних ринків і конкурентних умов. Суть стратегічного маркетингу полягає у пошуку, що опирається на сучасний інструментарій, рішень, спрямованих на задоволення потреб споживачів і на одержання в них переваг у порівнянні з конкурентами за допомогою спеціальних ринкових заходів. Грамотне, обґрунтоване маркетингового рішення допоможе підприємству вижити в несприятливому зовнішньому середовищі.

Здійснено розрахунки коефіцієнту конкурентноздатності, які дають змогу зробити висновок, що досліджуване підприємство - це ринковий послідовник - фірма, розрахунковий коефіцієнт конкурентноздатності якої лежить у діапазоні від 1 до 3. Вона проводить політику проходження за галузевим лідером, не ризикує, але й не проявляє пасивності. Копіює діяльність лідера, але діє більш обачно й розраховують на менші ресурси. Вона вразлива до атак з боку ринкових претендентів.

Важливим є проведення планів реструктуризації підприємства, які розроблені в курсовій роботі. Впровадження таких заходів є основою стабілізації фінансового розвитку ЗАТ «Баштанський сирзавод».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Безруков В., Полвянская Л. Внешнеэкономическая деятельность. // Экономист. - М., 2000. - №7. - с.14 - 21.