Виставкове бюджетування

Размещенно на http://www.allbest.ru

Київський Націоналбний Університет Технологій та Дизайну

Курсова робота

на тему: „Виставкове бюджетування”

Виконав

ст.гр. БМВД-07

Полухін Д.В.

Київ 2010

План

Історичні аспекти формування виставок

Завдання та класифікація виставок та ярмарок

Виставково-ярмаркова діяльність

Досвід закордонних фахівців

Через виставки до успішного бізнесу

Постанова

Покращення виставкової діяльності

ярмарок виставка діяльність фахівець

Історичні аспекти формування виставок

Виставки відіграють важливу роль у формуванні економічної, промислової, інноваційної, інвестиційної політики держави, створенні привабливого туристичного й культурного іміджу країни, розвитку міжнародного економічного співробітництва, виробничої і науково-технічної кооперації. Виставки оживлюють економіку, відкривають нові ринки бізнесу, заповнюють і розвивають інфраструктуру, створюють робочі місця, надають нових імпульсів науці. Доведено історією.

У 1896 році в Нижньому Новгороді, великому торговельному центрі і «хлібній столиці» Росії за ініціативою імператора Миколи II відбулась Всеросійська виставка. Основною метою, покладеною на подію, було підвищення експортної привабливості російського хліба.

Антикризовим заходом Російського уряду в 1913 році стало проведення у Києві грандіозної Всеросійської фабрично-заводської, торгово-промислової, сільськогосподарської і науково-художньої виставки. В умовах вельми невизначеного економічного положення, падіння довіри з боку іноземного торгово-промислового світу, зниження кредитоспроможності вітчизняних підприємств, спекуляції, зростання цін необхідно було продемонструвати Європі економічну могутність Росії, відкрити нові ринки збуту, надати поштовху місцевій виробничій ініціативі.

Історія Німеччини має класичний приклад того, як виставковий бізнес сприяв становленню національної економіки, повністю зруйнованої війною. У серпні 1947 року за ініціативою англійської окупаційної влади у п'яти вцілілих під час війни цехах алюмінієвого заводу відбувся перший промисловий ярмарок Export-Messe Hannover, організований всесвітньо відомим тепер виставковим концерном Deutsche Messe AG. Виставка, що проходила під гаслом «Made in Germany», представила експортні можливості німецьких виробників і продемонструвала жителям країни, що світ не загинув, життя повертається у нормальне русло, на напівзруйнованих підприємствах вже виготовляють досить якісні товари, їх можна купувати дешево і відкрито. Підсумки ярмарку, що продовжувався протягом 21 дня, перевершили усі сподівання: понад 700 тис. відвідувачів з 53 країн і близько 2 000 укладених угод на загальну суму $31,6 млн., предметом яких була продукція, представлена 1 300 німецькими фірмами на виставковій площі 30 тис. м2. Сьогодні виставкова індустрія - друга після машинобудування галузь економіки Німеччини, за рахунок правильної організації якої здійснюється 30% усього експорту країни. А Ганноверський ярмарок - одна з найважливіших щорічних політико-економічних подій світу.

В Україні на сьогодні фінансових показників, які б не словом, а цифрами підтверджували економічний внесок виставкових подій у розвиток країни й регіонів, поки що немає, тому звернемось до європейського досвіду. За даними одного з найбільших виставкових центрів світу Fiera Milano (Італія), у 2006 році завдяки його діяльності створено 42 743 робочих місця, а загальний економічний ефект для регіону Ломбардія склав 4,3 млн. євро. Учасники та відвідувачі виставок, що проходять у Fiera Milano, витратили 1,9 млн. євро, з них 36% - безпосередні витрати на виставки (забудова і оформлення стендів, послуги підрядників, реклама і PR, вхідні квитки), а 64% - непрямі витрати (готелі, транспорт, харчування, розваги, покупки). Для італійських виставківців учасники і відвідувачі є не просто клієнтами, а «city users» - в українській мові точного відповідника немає.

Згідно з міжнародними дослідженнями, проведеними німецькою компанією Roland Berger Strategy Consultant (вона посідає п'яте місце у світі з управлінського консалтингу), прибуток від одного учасника чи відвідувача виставки оцінюється у співвідношенні 1:3, тобто від однієї залишеної на виставці гривні місто отримує 3 (транспорт, готель, ресторан і всі супутні послуги). Скільки коштів внесли до бюджету Києва 612,3 тисячі відвідувачів і представники 9 611 компаній-учасників з 59 країн світу 114-ти міжнародних і національних виставок, що відбулись у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» у 2007 році, залишається лише здогадуватися. Завдання та класифікація виставок та ярмарків

Сучасна економіка розвинутих країн характеризується змінами в поведінці покупців, появою нової шкали цінностей щодо визначення потреб, статичністю ринків, конкуренцією, що постійно зростає, та потребою у повсяк часному оновленні як процесу виробництва, так і процесів кому нікації. Динамізм розвитку породжує намагання підприємств по збутися вузьких торгових зв'язків і шукати нові способи ділових контактів. Відповідно змінилося колишнє байдуже ставлення підприємств до виставок і ярмарків, які нині вважають однією з вирішальних складових системи: клієнт -- конкурент -- онов лення. Значні зміни сталися і в галузі комунікацій.

Сучасна інтернаціоналізація економіки розвинутих країн створює умови для переходу від індустріального до інформатив ного суспільства. Останньому притаманні такі риси:

* постійне зменшення тривалості життєвого циклу товарів;

* прискорене економічне знецінення технологічного облад нання;

* інтенсивна присутність інформатики в усіх сферах життя;

* активна участь споживачів у формуванні подій в економіці;

* неможливість адекватно реагувати на зміни в економіці без знання відповідної інформації тощо.

Тому найбільшим клопотом кожного сучасного підприємства є бажання забезпечити собі тривале перебування у світовому підприємницькому товаристві. Адекватним засобом для цього є сис тема торгових виставок та ярмарків. Вона забезпечує як поширення, так і отримування широкого спектра економічних, технічних і комерційних повідомлень за доступної їхньої вартості. На думку фахівців вона забезпечує: швидку реакцію на вимоги ринку допомогою товарів, які поєднують високу якість, сучасні в дизайн і нові технології; відповідність виготовленої продукції вимогам ринку; гнучку адаптацію до еволюції економічного середовища; точне прогнозування дій конкурентів та винахідли вість у створенні нових цінностей.

Появу торгових виставок та ярмарків пов'язано з необхідністю порівнювання пропозиції та попиту. На думку спеціалістів, заходи такого плану є концентрованим вираженням самої сутності ринку.

Виставки та ярмарки поступово стали дзеркалом технічного розвитку, біржею інформації, індикатором цін, економічно-політичним форумом прогнозування кон'юнктурних змін, а також особливим соціальним явищем з економічним, політичним і культурним змістом.

На відміну від інших інструментів маркетингу, торгові виставки та ярмарки користуються перевагами безпосередньої комунікації й живо го контакту з товарами й послугами.

Витрати на участь у торгових виставках і ярмарках у США, наприклад, становлять 18% загальних витрат із маркетингу, у Німеччині -- 25% витрат на рекламу. У середині 90-х pp. XX ст. сумарна виставкова площа становила понад 10 млн м2, а кількість ярмарків та виставок міжнародного масштабу сягнула 3,5 тис.

Політика участі підприємства у виставках та ярмарках не мо же обмежуватися тільки продажем товарів та послуг. Вона має бути органічно зв'язана з усіма інструментами маркетингу, особливо з рекламою і паблік рилейшнз.

Виконуючи одну з функцій маркетингу, виставки та ярмарки (щодо, цього згодні всі провідні фахівці) нині мають такі завдання:

* методичне дослідження ринку й нагляд за конкурентами;

* своєчасне забезпечення інформацією підприємств-учасників;

* розвиток прямих особистих контактів з новими партнерами;

* постійна адаптація пропозиції (технічних характеристик, ди зайну тощо) до диференційованих вимог ринку, дослідження йо го тенденцій, своєчасне вдосконалення або раціональне оновлен ня продукції залежно від зміни вимог споживачів;

* набуття глобальної європейської свідомості з паралельною розробкою специфічної стратегії маркетингу для кожної країни, розвиток різних типів ділового співробітництва;

* активний розвиток маркетингу, особливо в галузі просуван ня товару на ринок (реклама, особистий продаж на виставках та ярмарках, паблік рилейшнз тощо), методична сегментація ринків;

Крім постійних, виставки та ярмарки можуть мати змінні міс ця проведення, вони можуть бути пересувними (на потягах, пароплавах тощо). Пересувні виставки часто є дуже дорогими, ма ють престижний характер, провадяться для розвитку зв'язків із громадськістю, маючи широкий радіус дії та багатогалузеву спря мованість.

За частотою проведення виставки та ярмарки поділяються на періодичні (що два, три роки), щорічні та сезонні. Частота проведення залежить, головне, від різновиду продукції (експонатів), що пропонується, та умов конкуренції. Так, покази моди можуть відбуватися два-чотири рази на рік, а демонстрація новинок тех нології -- з інтервалами від двох до п'яти років.

За напрямками роботи виставки та ярмарки поділяють на тор гові, що на них відбувається продаж товарів або приймання замовлень; інформативні, а також виставки та ярмарки, що прова дяться з метою розвитку комунікацій та встановлення контактів.

За типом пропонування виставки та ярмарки бувають універ сальними, багатогалузевими, галузевими та виставками спожив чих товарів. Універсальні виставки та ярмарки є дзеркалом стану національної економіки і найбільше поширені в країнах, що розвиваються. Багатогалузеві виставки є дальшим розвитком універ сальних, пропонують товари та послуги кількох суміжних галузей в їхніх реальних масштабах. Галузеві -- мають чітку спеці алізацію та орієнтовані, головне, на відвідувачів-комерсантів, що мають спеціальні інтереси. Галузеві ярмарки сприяють розвитку технологій, розширенню асортименту споживчих та інвестиційних товарів, збільшенню кількості товарів-новинок за паралель ного зменшення тривалості життєвого циклу цих товарів, лібералізації економіки країн-учасників.

З погляду попиту виставки та ярмарки поділяють на такі різ новиди: товарів широкого вжитку, інвестиційних (промислових) , технологій, інвестицій тощо. Мають місце також постійно діючі виставкові центри.

На особливу увагу заслуговують Всесвітні торгові виставки, які з'явилися на початку XIX ст. Вони відбивають технологічний розвиток усього людства, а також завжди стають значною полі тичною та культурною подією. На честь таких виставок часто І створюються архітектурні шедеври: Кришталевий палац у Лондоні (1851), Ейфелева башта (1889) тощо. Кожна Всесвітня виставка відповідає якомусь важливому етапу розвитку цивілізації (винахід електричної енергії, телекомунікацій, спорудження ви датних технічних об'єктів тощо).

Всесвітня виставка -- це захід, що має на меті продемонстру вати засоби, якими володіє людство для задоволення своїх різноманітних потреб.

У зв'язку зі змінами світової економічної, політичної та демографічної ситуації найближчим часом очікують таких змін у сфе рі організації та проведення виставок і ярмарків:

- посилення транснаціонального характеру вже знаних торгових виставок та ярмарків і значне гальмування виникнення нових;

- активізації діяльності великомасштабних міжнародних виста вок та ярмарків за межами традиційних місць їхнього проведення;

- значного збільшення кількості виставок і ярмарків з однорід ною або спорідненою тематикою (наприклад, електронна технологія);

- збільшення участі дрібних та середніх підприємств у вистав ках та ярмарках національного масштабу;

- збільшення асортименту послуг як об'єктів експонування;

- збільшення участі малих підприємств у регіональних виставках;

- відкриття деяких виставок для широкої публіки за суворого дотримання їхньої комерційної спрямованості.

Відтак участь у торгових виставках та ярмарках входить до пе реліку заходів підприємницької діяльності наступального характеру, органічно вписується в комплекс маркетингу і обіцяє українсь ким бізнесменам реальні результати за умов, що причини, які спонукають підприємство взяти участь у виставці або ярмарку, буде гармонічно поєднано з глобальними цілями підприємства, зумовленими його стратегіями маркетингу та комунікацій.

Фахівці не без підстав стверджують, що організація участі у виставках і ярмарках потребує високого професіоналізму персо налу, тісної співпраці всього колективу підприємства (а не тільки служби маркетингу).

Реалізація участі в ярмарку (виставці) відбувається за такими класичними етапами:

а) прийняття рішення про участь у виставці або ярмарку, в процесі якого встановлюються й чітко визначаються цілі такої участі та групи відвідувачів (цільова аудиторія), на яких можна чекати. Після цього розробляється докладний план діяльності, детально інформуються відповідні відділи підприємства і склада ється попередній кошторис витрат;

б) опрацювання конкретного графіка заходів, тобто:

призначення відповідальних штатних і позаштатних співробі тників підприємства (підбір, визначення обов'язків, навчання тощо);

контакти з організаторами виставки (ярмарку) для уточнення конкретних організаційних питань;

облаштування стенда (вибір розміщення стенда та його обла днання);

підготовка експонатів (відбір та адаптація до умов відповідно го ринку і конкретних груп відвідувачів);

методична підготовка конкретної програми заходів з реклами, пропаганди та зв'язків із громадськістю, яка охоплювала б усі стадії участі;

організація відправлення, повернення та страхування всіх складових елементів стенда;

в) опрацювання порядку пристендової діяльності, тобто: забезпечення систематичного спілкування з відвідувачами і правильного використання цих контактів;

щоденний аналіз інформації, яку отримують від відвідувачів; максимізація результатів рекламно-пропагандистської діяльності;

г) післявиставкова діяльність. Післявиставкова діяльність має таке саме значення, як і організація участі, включаючи такі складові:

визначення дій, які необхідно зробити одразу після закінчення виставки (ярмарку), -- підсумкова нарада стендистів, упаковування й передавання експонатів транспортним організаціям, оплата рахунків, ґрунтовний аналіз контактів, які відбулися під час і роботи стенда, організація виконання зобов'язань тощо; ознайомлення колег з першими результатами участі у виставці і (ярмарку);

контроль результатів, тобто порівняльний аналіз поставлених І цілей і фактичних досягнень;

складання звіту з конструктивною критикою помилок і недоліків, а також із діловими пропозиціями на майбутнє.

Щоб участь у виставці (ярмарку) була ефективною, бажано до тримувати таких “десяти заповідей” учасника виставки (ярмарку):

1. Установити тісний зв'язок цілей участі у виставці (ярмарку) і цілей маркетингу підприємства-експонента.

2. Вибрати найліпшу виставку (ярмарок) з погляду місця і часу її проведення, складу відвідувачів та експонентів, розміщення стенда і т. п.

3. Точно спланувати всі організаційні процедури. Обмежений термін дії виставок (ярмарків) унеможливлює будь-яку суттєву корекцію таких процедур у процесі роботи.

4. Правильно вибрати експонати залежно від ринків, просунутися на які бажає підприємство: технічний рівень, практичність, якість, зовнішній вигляд.

5. Установити сприятливий рівень цін проти цін конкурентів, що за безпечується правильним співвідношеннями ціни пропонування з якіс тю пропонованого товару та комерційними умовами його продажу.

6. Продумати порядок презентації на стенді загальної підприєм ницької діяльності експонента: вирішальну роль щодо цього матимуть зовнішній вигляд, функції і функціональність стенда.

7. Відповідно підібрати персонал стенда з погляду його кількості, складу, фахової підготовки, здатності до активної співпраці з відві дувачами.

8. Узгодити якісний рівень усіх запланованих заходів.

9. Регулярно контролювати ефективність окремих заходів.

10. Серйозно продумати порядок після виставкової (після ярмаркової) діяльності підприємства-експонента з урахуванням виявлених! під час функціонування виставки (ярмарку) недоліків.

Виставково-ярмаркова діяльність в Україні на сучасному етапі

Ефективним інструментом впливу комерційних підприємств на споживача на ринку товарів та послуг, на розмір одержуваного прибутку, отримання достовірної інформації, формування іміджу в умовах жорсткої конкурентної боротьби є виставки-ярмарки.

Виникнення такого явища як ярмарко-виставка стало наслідком задоволення об'єктивних економічних потреб вироб ників, споживачів та посередників. На думку Я.Г. Критсотакіса, ярмарки ви никли і набули розвитку у XII ст., створили підґрунтя для розвитку цього інс титуту у формі організованих торгових заходів [8, 21].

На думку Г.П. Захаренка та інших вчених поняття “ярмарок” походить з російської мови, хоча з X ст. у Європі так стали називати місця зібрання торговців і привозу товарів у Німеччині, Іспанії, Італії, Франції і Англії [7, 220-221].

Однак є історичні свідчення того, що в V-VI ст. Київ був найбільшим центром торгівлі у Європі, оскільки торгові шляхи пролягали через нинішню столицю України. Тут збиралися купці, сюди привозився товар із різних регіо нів, країн, відбувався обмін товарами.

У сучасних умовах розвиток виставково-ярмаркової діяльності є також одним з ефективних методів забезпечення розвитку економіки України, сти мулювання інновацій, структурних змін на користь високотехнологічних ви робництв, просування передових вітчизняних технологій, товарів і послуг на внутрішній і зовнішній ринки. Доречним є твердження вчених Каліфорнійсь кого університету (м. Берклі США), що “виставки - це не звичайне дзеркало, яке відображає рівень розвитку суспільства, але й двигун прогресу .”

У країнах з розвиненою економікою виставкова індустрія є окремою, причому, найбільшою галуззю економіки. Аналіз закордонного досвіду право вого регулювання у сфері виставково-ярмаркової діяльності показує, що в економічно розвинених країнах розроблені і діють відповідні правові акти. Наприклад, у США діє закон “Про участь Сполучених Штатів у міжнародних виставках”, який регулює питання участі уряду США в міжнародних вистав ках, що проводяться на території США. Закон встановлює порядок здійснен ня урядової підтримки виставково-ярмаркових заходів. З 1959 р. також діє за кон “Про торгові ярмарки”, який встановлює режим ввезення експонатів, ус таткування і будматеріалів для проведення на території США виставок та яр марків. Законами про щорічні асигнування передбачаються виділення фінан сування окремих виставок і ярмарків для певних федеральних органів та ін ших організацій США [6, 276-277].

На міжнародному ринку ярмарків та виставок першість належить Німеч чині з її відомими виставковими та ярмарковими комплексами в Ганновері, Берліні, Лейпцигу, Мюнхені, Франкфурті-на-Майні та інших містах. Під твердженням цього є той факт, що 2/3 найбільш відомих у світі міжнародних галузевих ярмарків - виставок проводяться саме тут [8,3]. У Німеччині функціонує велика виставкова індустрія, яка десятиріччями формувала свій стиль та традиції. Виставково-ярмарковою діяльністю охоплено 23 міста Ні меччини. Лише 20% великих виставкових заходів організовується щорічно, а більшість виставок проводиться раз у два роки, а то й рідше. Цей період визна чається тривалістю інноваційного циклу у відповідних галузях. У Німеччині існує чітка градація галузевих виставок для спеціалістів та регіональних захо дів для споживачів. Щорічно уряд Німеччини виділяє на виставкову діяль ність до 150 млн. евро [6, 281, 298].

У світовій економіці роль і значимість виставкової діяльності постійно зростає. Всесвітня асоціація виставкової діяльності (UFI), членом якої є Вис тавкова федерація України (ВФУ), прогнозує подальший динамічний розви ток виставкового бізнесу. Це підтверджується розвитком світового виставко вого ринку: розбудовується сучасна інфраструктура виставок, збільшується кількість виставкових заходів, кількість учасників виставок тощо. Такі ж тен денції прослідковуються і на українському виставковому ринку. На сьогодні лідерами серед українських операторів є такі найбільші виставкові оператори: “Авто-ЭКСПО” (Київ), “АККО Інтернешнл” (Київ), “Бізнес-Лайн” (Київ),

“Внешэкспобизнес”, “ГалЭКСПО” (Львів), “Євроіндекс” (Київ), “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” (Київ), “КиївЕкспоПлаза” (Київ), “КОМІНФО” (Дніпропетровськ), “Міжнародний виставковий центр” (Київ), “МЕДВІН” (Київ + регіони), Національний комплекс “Експоцентр України” (Київ), “Одеський будинок” (Одеса), “Примус Україна” (Київ), “Прем'єр-ЕКСПО” (Київ) тощо.

Виставкова діяльність в Україні була започаткована організацією вистав ки досягнень народного господарства (ВДНГ). Виставкові заходи, які прово дилися у радянський період, в основному мали ідеологічне, а не ринкове зна чення. Становлення ринкових відносин, набуття досвіду і конкуренція сприя ли вдосконаленню організації та проведенню різних виставок. Із здобуттям Україною незалежності та переходом економіки на ринкові засади, протягом останніх 15-ти років бізнесмени, посередники, виробники, представники ор ганів державної влади набули певного досвіду у виставковій справі. Тематика сучасних виставок віддзеркалює нинішній стан економіки України. Найбільш масштабні виставки пов'язані з будівництвом, автомобільною, легкою про мисловістю та сільським господарством.

Виставкова діяльність в Україні органічно вписується в розбудову ринко вої економіки, яка формується. Вони дають можливість швидко вивчити ри нок і зібрати в короткий термін необхідну інформацію. Це найбільш вигідне місце для позиціювання підприємства, формування партнерських договірних відносин із посередниками, споживачами, іншими господарюючими суб'єктами ринку. Виставка - це багатофункціональний, ефективний захід, який має свої специфічні переваги та особливості. Вони полягають в тому, що вис тавкова діяльність це:

- важливий інструмент маркетингових та комерційних комунікацій учас ників виставки;

- засіб просування товарів та послуг на внутрішній і зовнішній ринки;

- джерело необхідної інформації про товари та послуги, про виробників, постачальників, посередників, конкурентів, споживачів;

- місце, де здійснюються безпосередні контакти виробника (продавця) зі споживачем та відбувається налагодження ділових контактів;

- можливість покупців ознайомитись із товаром шляхом його демонстра ції безпосередньо на виставці;

- швидкий спосіб (економія часу) і вивчення певного ринку;

- можливість отримати матеріальний і моральний ефект - прибуток, імідж, визнання, рекламування фірми її продукції, марки;

- зібрання найбільш активної частини продавців і споживачів певної галузі;

- дзеркальне відображення досягнень науки, техніки і технологій та обмін досвідом;

- можливість проведення аналізу та прогнозування кон'юнктурних змін на ринку;

- імідж міста, регіону, країни, де відбуваються виставки.

У сфері виставково-ярмаркової діяльності України є певні досягнення, проте необхідно вирішити проблему формування ефективної державної під тримки виставкової діяльності. Державне регулювання виставково-ярмаркової діяльності в Україні здійснюється на основі чинного законодавства і методик, розроблених відповідно до Концепції виставково-ярмаркової діяльності.

Виставково-ярмаркова діяльність є однією з найдинамічніших сфер су часної світової економіки, оскільки вона відіграє важливу роль у зміцненні міжнародних зв'язків, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, пропаганді передо вих технологій та нових видів продукції - підкреслюється в Концепції вистав ково-ярмаркової діяльності.

Виставкова діяльність в Україні є невід'ємною складовою частиною роз витку ринкових процесів, стимулює закріплення позитивних структурних змін в економіці, сприяє науково-технічному та технологічному оновленню вітчизняного виробництва.

Основні принципи виставкової діяльності закріплені в Концепції розвит ку виставково-ярмаркової діяльності. Вони такі:

- створення рівних умов суб'єктам виставкової діяльності різних форм власності;

- реалізація єдиної державної політики у сфері виставкової діяльності і координація дій державних органів та органів місцевого самоврядування у цій сфері;

- свобода доступу суб'єктів господарювання до виставкової діяльності та добросовісна конкуренція між її суб'єктами;

- захист вітчизняної виставкової діяльності від експансії зарубіжних орга нізаторів виставок та ярмарків;

- застосування різноманітних підходів до розв'язання основних проблем розвитку виставкової діяльності.

Суб'єктами виставково-ярмаркової діяльності в Україні є держава, яку представляють уповноважені органи, що здійснюють державну політику в цій галузі та в економіці в цілому; рада з питань виставково-ярмаркової діяльнос ті; методико-аналітична служба ради з питань виставково-ярмаркової діяль ності, робочим органом якої є Національний науково-дослідний інститут дизайну (НІД); Національний виставковий центр і регіональні виставкові цент ри; міністерства і відомства; Торгово-промислова палата України і її регіо нальні відділення; постійно діючі виставкові павільйони за підтримки підпри ємництва; організатори, розпорядники виставок; агенти, спонсори; учасники виставок.

Одним із перших документів незалежної України у сфері виставкової діяльності був виданий у 1996р. Указ Президента України “Про заходи щодо поліпшення виставкової діяльності в Україні”. З метою здійснення державної політики у сфері виставкової діяльності, підвищення ефективності науково-технічних та промислово-торговельних виставок для розвитку народного господарства України, розробки нормативно-правової бази з питань здійснення виставкової діяльності, запровадження міжнародного досвіду в організації виставок було створено Раду з питань виставкової діяльності в Україні та визначено основні напрями її діяльності:

- розробку концепції та державної програми розвитку виставкової діяль ності, пропозиції щодо вдосконалення законодавства України з питань здійснення виставкової діяльності;

- підготовка та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України пропози цій до проектів загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку щодо проведення найактуальніших спеціалізованих виставок і ярмар ків;

- підготовка пропозицій до щорічних програм участі України у виставках за кордоном;

- підвищення рівня виставкової діяльності, посилення її впливу на науко во-технічне та технологічне оновлення вітчизняного виробництва;

- запровадження міжнародного досвіду з організації виставок, сприяння інтеграції виставкових організацій України у міжнародний виставковий рух;

- координація роботи органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності у сфері виставкової діяльності;

- сприяння розвитку матеріально-технічної бази виставково-ярмаркових центрів на рівні сучасних міжнародних вимог, розбудові їхньої транспортної, телекомунікаційної інфраструктури та підвищенню рівня побутових послуг, які надаються учасникам та відвідувачам виставок і ярмарків;

- розробка і координація планів реалізації виставкових заходів в Україні. Розпорядження Президента України “Про вдосконалення проведення

виставково-ярмаркових заходів в Україні” забезпечило підвищення рівня виставкової діяльності в Україні, створило умови для ефективної участі віт чизняних підприємств у виставково-ярмаркових заходах в Україні та за її ме жами, розширило зовнішньоекономічні зв'язки та реалізацію експортного та науково-технічного потенціалу України.

Було запроваджено механізм ефективного та цільового використання бюджетних коштів, порядок реалізації виставкових проектів, організаторами яких є органи державної влади та проведення яких здійснюється з викорис танням бюджетних коштів, ураховуючи наявні потужності Національного комплексу “Експоцентр України”.

Ця підтримка здійснюється у випадку, коли проведення заходів чи участь у виставках стосується державних інтересів, коли суб'єкти виставково-ярмар кової діяльності звертаються у відповідні державні органи з обгрунтованими проханнями про підтримку. Рішення про ту чи іншу форму підтримки фінан сового забезпечення виставково-ярмаркової діяльності окремої виставки, яр марку при відповідному обґрунтуванні приймаються за участю Ради з питань виставково-ярмаркової діяльності в Україні, Методико-аналітичної служби Ради з питань виставково-ярмаркової діяльності в Україні -- для державних, міжнародних і всесвітніх виставок за участю України. У регіонах такі рішення приймаються регіональною адміністрацією за участю регіональних центрів і суб'єктів виставково-ярмаркової діяльності, а за необхідності, Міністерством економіки України і методико-аналітичною службою Ради з питань виставко во-ярмаркової діяльності в Україні.

Державна підтримка забезпечується на підставі створення умов відкритої конкуренції і може бути надана такими способами: наданням пільгових кре дитів; інвестуванням; кредитами на певний період; кредитами з розрахунко вого прибутку, отриманого від проведення виставки. Крім того, за статусом виставки та ярмарки поділяються на всесвітні, міжнародні, національні (з участю тільки вітчизняних або також іноземних фірм), міжрегіональні та регіональні.

Міністерства і відомства за участю галузевих центрів сприяють розвитку виставково-ярмаркової діяльності в Україні шляхом забезпечення зацікавле ності підприємств в участі у тематичних виставках і ярмарках.

Фінансове забезпечення виставково-ярмаркової діяльності передбачає її самофінансування й одержання прибутку. Фінансування організації виставок, ярмарків може бути здійснене на бюджетній, комерційній чи змішаній основі. Бюджетне фінансування виставково-ярмаркової діяльності планується Мініс терством економіки на підставі представлення Ради з питань виставкової діяльності в Україні.

В Україні існує необхідність удосконалення нормативно-правової бази у сфері виставково-ярмаркової діяльності як шляхом внесення відповідних змін і доповнень у чинні акти, так і за допомогою розробки і прийняття нових до кументів правового характеру.

Також слід зазначити, що суспільство об'єктивно зацікавлене в узагаль ненні вітчизняної теорії і практики виставкової справи та у фахівцях у сфері виставкової справи, які б максимально використовували знання, власний на бутий досвід та світові досягнення для подальшого розвитку виставкової діяльності. Визначальною складовою цієї роботи є поліпшення підготовки кадрів для виставкової індустрії та підвищення якості виставкових послуг.

Досвід закордонних фахівців

Важливу роль відіграє вартість участі підприємства-експонента у тій чи тій виставці (ярмарку). Ці суми можуть бути значни ми. Досвід закордонних фахівців свідчить, що для обчислення вартості участі необхідно помножити орендну плату за павіль йон, стенд чи, у найгіршому разі, куток на коефіцієнт, що дорів нює 7--10. Так, наприклад, орендуючи невеличкий стенд у 20 м2, треба мати на увазі, що вартість участі становитиме 17--24 тис. дол. США, якщо не більше.

Кошторис участі складається здебільшого з дев'яти статей: орендна плата, вартість експонатів, витрати на обладнання стенда, транспортні та страхові витрати, експлуатаційні витрати, ви трати на оплату персоналу, витрати на рекламу та зв'язки з громадськістю, представницькі витрати. Крім того, треба обов'язко во передбачати якісь резервні суми витрат.

За даними закордонних фахівців, відсоткове співвідношення організаційних та експлуатаційних витрат має такий вигляд (орієнтовно):

орендна плата -- 15%,

виготовлення обладнання -- 39%,

комунікація --12%,

персонал -- 21%,

інші експлуатаційні витрати -- 13%.

З цих даних можна зробити висновок, що майже половину виставкових витрат становить орендна плата й витрати на виготовлення стенда. Витрати на оренду стенда за останні 10--15 років зросли на 50%. У зв'язку зі збільшенням кількості виставок (ярмарків) і витрат на поїздку та проживання, відвідувачі скорочу ють час свого перебування на виставках (ярмарках). Нині близь ко 60% відвідувачів обмежують своє перебування на таких акціях одним днем, а чверть відвідувачів оглядає експозицію не більше ніж п'ятьох експонентів. Це спонукає підприємства-експоненти витрачати більше коштів на рекламу та паблік рилейшнз з тим, щоб заздалегідь забезпечити такі короткочасні візити максималь ною інформацією про своє підприємство, товари та послуги, їхню якість, ціну та комерційні пропозиції.

Кошторис складається після визначення всіх цілей участі у виставці (ярмарку). Тому він є інструментом встановлення обме жень на ті витрати, які не забезпечують підприємству-експоненту належних вигод.

Завершальним етапом підготовки до участі в торгових виставках (ярмарках) є тест готовності до такої участі. Необхідно відповісти на такі запитання:

* чи належить ваша продукція до категорії товарів, які широко експонуються на виставках (ярмарках), чи варто посилювати її демонстрацію на цих акціях?

* чи беруть участь у виставках та ярмарках ваші конкуренти?

* чи є органічний зв'язок між вашою участю у виставці (яр марку) та програмою маркетингової політики комунікацій?

* чи має ваше підприємство чітко розроблену програму ви ставкової політики?

* чи точно визначено вами цілі участі у виставках (ярмарках) і наскільки такі цілі значущі?

* чи повністю збігаються стратегічні цілі підприємства І цілі участі у названих акціях?

* чи визначено точно групи клієнтів, яких може заінтересувати ваша участь у виставці (ярмарку)?

* чи матиме ваше підприємство сприятливу внутрішню кон'ю нктуру в період проведення виставки (ярмарку)?

* чи має для вашого підприємства пріоритетне значення ринок ярмарку (виставки), що в ній ви бажаєте взяти участь?

* чи відповідає продукція вашого підприємства технологічним і якісним стандартам, яких дотримуються ваші конкуренти?

* чи маєте ви достатню кількість товарів для забезпечення ра птового зростання попиту?

* чи зробили ви якісний аналіз конкретної виставки (ярмарку)?

* чи може ваше підприємство підготувати стенд, який відпові датиме сучасним високим вимогам?

* чи достатньо часу ваше підприємство має для підготовки?

* чи має ваше підприємство персонал, здатний узяти на себе організацію участі у виставці (ярмарку).

Тільки позитивна відповідь на всі ці запитання дає змогу під приємству прийняти остаточне рішення і сподіватись на значний зиск від участі в такій акції.

Через виставки до успішного бізнесу

Участю у виставці підприємство вирішує одночасно цілий комплекс бізнес-завдань:

Просування товарів та послуг, оцінка їх конкурентоспроможності.

Підвищення об'ємів продажів.

Розширення бізнесу - розвиток нових напрямків діяльності, вихід на нові ринки.

Пошук клієнтів, партнерів, інвесторів.

Підтримка стосунків з уже існуючими замовниками.

Формування іміджу компанії як серйозного ділового партнера.

Вивчення ринку.

Знайомство з інноваційними розробками в галузі.

Гарантом ефективної реалізації цього далеко не повного списку завдань є унікальні особливості виставок: можливість особистого спілкування, емоційного впливу на споживача, діалогу з безпосереднім зворотнім зв'язком, «живого контакту» з демонстрованою продукцією. Саме тому керівники найбільших компаній світу виносять виставки на перше місце серед інших засобів маркетингових комунікацій. Доведено статистикою.

За даними опитування CEIR (Center of Exhibition Industry Research, Чикаго, Іллінойс, США), 90% представників компаній, що відповідають за прийняття рішень, назвали виставки найкращим джерелом інформації при здійсненні закупівель. Демонстрація продукції на виставці в 6 разів краще впливає на продажі, ніж інші засоби просування. Візуальний ефект від виставкового зразка може продовжуватись до 14 тижнів.

За результатамидослідження, проведеного AEO (Association of Exhibition Organizers, Велика Британія), виставки є найбільш ефективним інструментом для демонстрації переваг товарів і послуг, підтримки стосунків з партнерами і встановлення нових контактів.

Згідно з даними дослідження CEIR Research Report SM 17, витрати на укладання угоди при зустрічі на виставці в середньому на 40% нижче, ніж без контакту на виставці.

Опитування, проведене наприкінці минулого року соціологічною службою TNS Emnid (Німеччина) серед німецьких підприємців, показало, що для 82% з них саме участь у виставкових заходах є найбільш ефективним засобом налагодження бізнес-контактів. Виставки випередили за популярністю і рекламу в ділових журналах (54%), і організацію презентацій (39%), і рекламу в Інтернеті (38%). До свого бізнес-календаря обов'язкове відвідування чи участь у виставках вносять 86% представників найбільших німецьких компаній, 18% опитаних бізнесменів очікують посилення ролі виставок у своєму бізнесі протягом найближчих п'яти років.

Міжнародним виставковим союзом CENTREX, який об'єднує провідних організаторів виставок країн Східної Європи (Угорщина, Польща, Словаччина, Румунія, Україна, Чехія), було проведено дослідження серед відвідувачів, що охопило кілька десятків виставок по всьому регіону. Зупинимося лише на результатах, отриманих на професійних заходах («бізнес для бізнесу») в Україні.

На запитання «Скільки часу ви проводите на виставках?» було отримано наступні відповіді: менше 4 годин - 31%, 4-6 годин - 20%, один день - 23%, більше одного дня - 26%. Як бачимо, більш ніж дві треті відвідувачів проводять на виставці досить багато часу, щоб уважно оглянути всі стенди.

Відповідаючи на запитання: «З якою кількістю людей ви ділитесь враженнями від відвідування виставки?», 45% респондентів повідомили, що про побачене на виставці вони розповідають більш ніж 11 колегам, 15% - 7-10, 16% - 4-6, 21% - 1-3, і лише 3% не діляться своїми враженнями ні з ким. Ці дані свідчать про колосальний резонанс виставкових заходів. За найскромнішими оцінками, кількість поінформованих про виставку і про продукти, представлені на ній, зростає практично в 7 разів порівняно з реальною кількістю відвідувачів.

Ствердну відповідь на запитання «Чи відвідують виставку ваші керівники?» дали 77% відвідувачів, тобто основна цільова аудиторія виставок - керівники підприємств і підрозділів, люди, які приймають рішення. Більш того, у сучасних умовах, пристосовуючись до потреб ринку, виставки з місця демонстрації новинок перетворюються на місце зустрічі професійних еліт. А значить, у перспективі якісний рівень відвідувачів буде тільки зростати.

На запитання «Яка основна мета відвідування виставки?» відповіді розподілились наступним чином:

· Підтримати існуючі контакти - 31%.

· Обмінятись досвідом з колегами-професіоналами - 33%.

· Отримати оперативну інформацію для прийняття рішень - 72%.

· Знайти нові ресурси і/або продукти, нові ідеї - 80%.

65% відвідувачів дали ствердну відповідь на питання «Чи вважаєте ви виставки вдалим інструментом для розвитку вашого бізнесу, для прийняття правильних рішень?», 23% - «ні» і 12% - «не знаю». При цьому останні 12% можна віднести до потенційних прихильників виставок, які при правильній інформованості можуть перейти до першої категорії.

На запитання «Чи залишаться виставки ефективними для вашого бізнесу в найближчі 5-6 років?» було отримано наступні відповіді: 93% респондентів відповіли «так», 5% відповіли «ні» і 1% - «не знаю».

Відповіді на останні два запитання розвіюють міф про втрату виставками своєї значимості через те, що з технологічними новинками можна ознайомитися в Інтернеті практично в режимі реального часу.

Стосовно коефіцієнта окупності інвестицій (ROI), за даними досліджень, проведених у Франції (L'Avenir du Media Salon, Public Systeme/Comexpo/Ipsos, 1999), 65% опитаних назвали участь у виставках одним з найбільш рентабельних засобів використання рекламного бюджету.

І ще один важливий момент: виставки, безперечно, є шансом для середнього і малого бізнесу. Якщо річний маркетинговий бюджет не перевищує $5 000, що можна зробити на ці гроші? Як знайти свого споживача малим і середнім компаніям, які працюють на вертикальних ринках, у вузьких нішах? Виставка дає відповідь на обидва запитання, що підтверджує і статистика.

Однак необхідно пам'ятати, що участь у виставці - справа відповідальна і дуже дорога. Досягти всіх поставлених перед виставкою завдань можливо, лише професійно і своєчасно підготувавшись, але це вже тема для іншої статті.

Кабінет Міністрів України Постанова від 26 березня 2008р. N254 Київ

Про затвердження Порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для інформаційного та організаційного забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N256 (256-2009-п) від 25.03.2009). Установити, що використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті (835-17) Міністерству економіки за програмою "Інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках", здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого цією Постановою, згідно з Постановою КМ N256 (256-2009-п) від 25.03.2009. сайта "Законодавство України" )Кабінет Міністрів України постановляє: Затвердити Порядок використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті (107-17) за програмою "Інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках", що додається. - Прем'єр-міністр України Ю.Тимошенко Інд. 28 Затверджано постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008р. N254

Покращення виставкової діяльності

Виставкова діяльність -- це складний, багатоплановий процес ринкової інфраструктури. Важливим аспектом її розвитку в Україні є дослідження досягнень ринкових перетворень у розвинутих країнах, вивчення світо вого досвіду проведення ярмарків-виставок, науковий аналіз і дослідження ефективно діючого у світі законодавства і правил ведення виставкового бізне су. Для цього необхідна концентрація значних інтелектуальних і фінансових зусиль суб'єктів виставкової діяльності в Україні.

Необхідно визнати виставкову діяльність в Україні пріоритетною галуззю і активно спрямовувати роботу на підвищення ефективності виставкового біз несу як важливого важеля нарощування експортного потенціалу, просування продукції вітчизняних виробників на міжнародні ринки, залучення передових зарубіжних фірм до участі в розвитку економіки і підвищенні ефективності функціонування економіки України.

В Україні існує необхідність удосконалення нормативно-правової бази у сфері виставково-ярмаркової діяльності як шляхом внесення відповідних змін і доповнень у чинні акти, так і за допомогою розробки і прийняття нових документів правового характеру.

На сучасному етапі розвитку, враховуючи посилення процесів інтеграції в світовому економічному просторі, виставково-ярмаркова діяльність є однією з найдинамічніших сфер розвитку світової економіки, оскільки вона відіграє важливу роль у зміцненні міжнародних зв'язків, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, пропаганді передових технологій та нових видів продукції.

Размещено на Allbest.ru