Види та порядок проведення ярмарків

Головні етапи в процесі еволюції, суть, цілі, види та порядок проведення ярмарків. Визначення місця, часу проведення та тематики оптового ярмарку. Особливості проведення подібних торгів в Європі, Україні та Росії. Найбільші сучасні міжнародні ярмарки.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 29.12.2010
Размер файла 24,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київській національний торговельно-економічний університет

Рефератне повідомлення

на тему:

«Види та порядок проведення ярмарків»

Виконала:

студентка 2 курсу 3 групи ФРГТБ

Вишневецька Анна

Зміст

1. Ярмарки (Вступ)

2. Ярмарок - суть, цілі, види, порядок проведення

3. Ярмарки в Європі

4. Ярмарки в Україні та Росії

5. Найбільші сучасні міжнародні ярмарки

6. Ярмарки контрактові

7. Висновки

1. Ярмарки (Вступ)

Ярмарок (з нім. Jahrmarkt -- річний ринок) - періодичні торги та місця, де відбувалася за визначеного часу гуртова й роздрібна торгівля різними товарами; продавці й покупці з'їжджалися на ярмарок з різних країн, у тому числі й з-за кордону.

У минулому, ярмарки зазвичай розташовувалися в добре захищених місцях (у замках або монастирях), на перетині торгових шляхів, під час церковних свят. Право на їх проведення давав король, граф або інше високопоставлена особа. Проведення часто регулювалося міським чи ринковим правом.

Предметом торгівлі на ярмарках можуть бути товари та інші матеріальні цінності, заздалегідь замовлені, заплановані до виробництва та постачання в найближчий період, або такі, що виготовлені заздалегідь і постачаються в деякі регіони, але накопичилися там в надлишку, а тому потребують постійного переміщення в інші регіони з активним попитом на них. Виставляються на ярмарках також науково-технічні розробки у вигляді натуральних експонатів, макетів, конструкторсько-технологічної документації та ін.

У середньовіччя ярмарки були одним з найважливіших подій у суспільстві. Не тільки тому, що на них продавалися різні товари, але й тому, що купці приїздили з різних міст, залишалися в місті тривалий час і витрачали частину виручених коштів у готелях, магазинах і т. д. Також люди могли обмінятися новинами з віддалених регіонів. На ярмарках були присутні ворожки, музиканти, трубадури і т. д. Таким чином, ярмарок був ще розважальним центром для людей.

З розвитком ринку, ярмарки з центрів оптової торгівлі перетворилися на виставки зразків. В даний час багато ярмарків проводяться в рамках тих чи інших виставкових заходів. На відміну від звичайної виставки, відвідувачі ярмарку часто мають можливість відразу купити експонати що сподобалися їм. У той же час збереглися традиційні ярмарки - наприклад ярмарку виїзної торгівлі у вихідні дні, організовувані урядом міста.

2. Ярмарок - суть, цілі, види, порядок проведення

Ярмарки дають можливість широкому колу виробників, споживачів, посередників вступати в безпосередні комерційні контакти, сприяючи регулюванню попиту та пропозиції, активізації господарської ініціативи сторін.

Роль ярмарків полягає в тому, що їх діяльність пов'язана:

* із вивченням товарного ринку;

* аналізом потреб покупців;

* проектуванням товару відповідно до вибраного сегменту ринку;

* знаходженням оптимальної ціни, що відображає характер товару і попиту на нього;

* регулюванням руху товару.

Ярмарки функціонують в наступних цілях:

демонополізація в сферах виробництва і обігу;

підвищення надійності забезпечення підприємств необхідними товарами;

зниження товарного дефіциту;

самостійне встановлення сторонами ділових і раціональних господарських зв'язків;

формування виробниками планів виробництва продукції, розширення й оновлення її асортименту;

збільшення випуску високоякісної продукції з урахуванням попиту споживачів;

залучення до господарського обороту невживаної, зайвої продукції; вторинних ресурсів; некондиційних матеріалів і виробів;

активізація міжрегіональних товарообмінних операцій;

рекламування нових товарів і формування попиту на них; пропаганда новітніх досягнень науки і техніки;

виявлення реального попиту ринку на конкретну продукцію;

надання послуг інформаційно-комерційного та посередницького характеру.

Оптовий ярмарок є короткочасною і періодичною (рідше - постійно діючою) формою оптової реалізації товарів і здійснення операцій купівлі-продажу на основі огляду зразків товарів.

Головними рисами оптового ярмарку є;

Оптова реалізація товарів за виставленими зразками.

Періодичність проведення.

Встановлення певних термінів і певного місця для всіх учасників.

Одноразова і масова участь продавців і покупців. Прообрази сучасних ярмарків відомі ще з II ст. до н. е.

У процесі еволюції ярмарків можна виділити наступні етапи:

1. На початку торжища були ярмарками сільськогосподарських продуктів і ярмарками спеціалізації ремісників. Останні надалі найчастіше спеціалізувалися на товарах індивідуального споживання.

2. Згодом ярмарки (що були тільки товарними - що вироблено, те і продано) стають ярмарками зразків, за якими укладають оптові контракти.

3. Сучасний етап розвитку ярмарків характеризується перетворенням ярмарків зразків на ярмарки ідей. Разом з товарами тут вже реалізуються новітні технології, »ноу-хау». Таким чином, ярмарок стає місцем демонстрації останніх досягнень науково-технічного прогресу, що було спочатку виключним правом виставок.

Оптові ярмарки дуже різноманітні за характером діяльності; економічним значенням; обсягом товарообігу тощо. У різноманітності і різновидах оптових ярмарків виявляються їх суть і особливості.

Оптові ярмарки можна класифікувати за наступними ознаками:

1) товарна спеціалізація - предмет торгівлі;

2) територіальний масштаб;

3) номенклатура товарів, що реалізуються.

Якщо для характеристики товарної спеціалізації ярмарків використовують поняття «предмет торгівлі», то ярмарки поділяють на:

1) ярмарки з реалізації товарів народного споживання;

2) ярмарки продукції виробничо-технічного призначення.

* Залежно від характеру торгових операцій в ярмарковій торгівлі можна виділити два напрями:

1) ярмарок з реалізації продукції, що надійшла в первинний оборот;

2) ярмарок з реалізації невживаної та зайвої продукції.

Останнім часом набувають поширення ярмарки, що суміщають обидва напрями. Проте, незважаючи на привабливість для покупців, вони вимагають більших витрат.

* За територіальною ознакою, масштабом діяльності й обсягом товарообігу ярмарки можна поділити на:

1) міжнародні;

2) національні;

3) регіональні;

4) місцеві.

* Залежно від спеціалізації виділяють 10 типів ярмарків:

1) сільське та лісове господарство, а також устаткування, що належить до цих сфер;

2) продовольчі товари, підприємства харчування, готелі та відповідне устаткування;

3) текстиль, одяг, взуття, шкіряне виробництво та відповідне устаткування;

4) суспільні роботи (цивільне будівництво, обробні роботи) і відповідне устаткування;

5) житло, побут ;

6) охорона здоров'я, гігієна, техніка безпеки, охорона навколишнього середовища і відповідне устаткування;

7) транспорт і транспортне устаткування;

8) інформатика, засоби зв'язку, оргтехніка, книжкова справа і відповідне устаткування;

9) спорт, відпочинок, дозвілля;

10) торгівля та побутові послуги і відповідне устаткування.

* Залежно від номенклатури товарів, що реалізуються, розрізняють ярмарки:

універсальні;

спеціалізовані.

Місце, час проведення та тематика оптового ярмарку визначаються відповідними установами за участю комерційних структур, підприємств і фірм.

Для загального керівництва конкретним ярмарком утворюється ярмарковий комітет (ярмарком), який наділений широкими повноваженнями і несе відповідальність за виконання завдань, що стоять перед ним. До складу ярмаркому входять представники державних, комерційних структур, галузей виробництва, торгівлі, підприємств, фірм та інших організацій. Очолює комітет особа зі складу відомства, під егідою якого влаштовується ярмарок. Ярмарковий комітет виконує наступні функції:

1) визначає склад учасників, робочі органи (дирекцію, арбітраж, групи з маркетингу, обліку договорів та ін.), необхідні для виконання поставлених завдань;

2) погоджує і затверджує графіки організаційних заходів щодо устаткування виставкових площ і режиму їх роботи; прибуття учасників; зустрічей представників продавців і покупців для узгодження резервного асортименту продукції; оформлення документації, умов постачань;

3) забезпечує інформаційне, технічне, консультаційне, побутове і культурне обслуговування учасників;

4) визначає розмір і порядок витрат на організацію і проведення ярмарку.

На постійно діючих ярмарках ярмарковий комітет утворює дирекцію, яка:

1) стежить за виконанням бухгалтерської, оперативної, статистичної звітності;

2) укладає договори, необхідні для забезпечення діяльності ярмарку;

3) керує робочими органами ярмарку;

4) здійснює організаторську, рекламну, комерційну діяльність.

В Україні 30.08.1995 р. було затверджене Положення № 693 «Про створення Міжвідомчого комітету з організації і проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків» і Положення про порядок проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків.

У Положенні указується, що не пізніше ніж за ЗО днів до початку роботи ярмарку його організатори повинні розіслати запрошення учасникам ярмарку. У разі зміни дати проведення, його організатори інформують учасників не пізніше, ніж за 10 днів до раніше встановленого терміну.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що бажають взяти участь в ярмарку, повинні подати її організаторам письмову заявку не пізніше, ніж за 15 днів до початку роботи ярмарку.

3. Ярмарки в Європі

Ймовірно, першою в Західній Європі стала ярмарок у Сен-Дені під Парижем в 629 році, але до X століття вони вже стали поширеним явищем.

Деякі міста в Західній та Середній Європі славилися своїми ярмарками ще за середньовіччя. Відбувалися вони у безпечних місцях, переважно біля замків. Відомі міста, в яких відбувалися ярмарки на Заході недалеко від України: Краків, Познань, Відень, Кеніґсберґ, Пешт, Дебрецен.

4. Ярмарки в Україні та Росії

Починаючи з 16 ст. з названих великих ярмарків купці привозили товари в Україну, а на них продавалися з України шкіри, роги, кість, вовна, зерно, сало, мед. Переважно торгівлю на Ярмарках в Середній Европі вели єврейські купці; у їх руках були також фінансові операції, пов'язані з торгівлею. На українських землях відбувалися вже з 16 ст. малі ярмарки, головним чином в містах з Маґдебурзьким правом, де так само розвивалося ремесло; німецькі і польські поселенці, вірмени, а головним чином євреї поряд із українськими міщанами були активними в ярмарковій діяльності.

Великого значення з 17 ст. набули ярмарки у Львові, т. зв. контрактові, згодом у Дубні, з 1797 в Києві, а в 19 ст. харківські ярмарки. Їх розвиткові сприяла розбудова шляхів і засобів транспорту, особливо залізниць. Тоді збільшилося число ярмарків, і кожне місто та містечко забезпечувало вигідні умови (податкові пільги, безпека, забудування) для всіх ярмарок. Більшість ярмарок у Росії в 19 ст. тривали лиш 1 день, близько третина -- від 2 до 7 днів, і лише 3% тривали довше (деякі цілий місяць).

З 18 ст. ярмарки в Україні мали загально-імперське значення. Деякі з них творили т. зв. ярмаркове коло: 10 гуртових ярмарків відбувалися по черзі один за одним у 7 містах (Воздвиженський ярмарок: Кролевець, Курськ, Полтава, Єлисаветград, Харків, Суми, Ромен); у них брали участь одні і ті ж купці. Деякі з них спеціалізувалися на певних товарах (хміль: Житомир, Дубне, Рівне; вовна: Кахівка, Бахмут, Павлоград; рогата худоба й коні: Кривий Ріг), та на більшості ярмарків торгували різним товаром.

У східно-українських губерніях (Харківська, Полтавська, Чернігівська) з усіх 2 600 ярмарків в кінці 19 ст. найбільші були в Харкові: Хрещенський, Троїцький, Успенський і Покровський (торгівля вовною й мануфактурою); у Полтаві: Іллінський (сільсько-господарські товари) і 4 в Ромнах. В південих губерніях (Катеринославська, Таврійська, Херсонська і Бесарабська) було яких 700 ярмарків; найбільш відомий у Кривому Розі (Троїцький), у Катеринославі (Петропавлівський), у Кахівці (Микільський і Покровський). У західних губерніях з 1000 ярмарків найважливішими були: Київ, контрактовий (Стрітенський), на якому торгували гуртом різними товарами, а в основному сільсько-господарськими продуктами (цукор, збіжжя, олія); на Поділлі в Ярмолинцях (Петропавлівський) і в Балті (Троїцький). На початок 20 ст. в українських губерніях щорічно відбувалося близько 4300 (на всіх 18,5 тис. у Росії) ярмарків, що мали біля 250 млн карбованців річного обороту (у Росії 1,1 мільярда). З 24 великих ярмарків у Росії в 1910 р. -- 14, що кожен мав понад 1 млн обороту, 4 були в Україні; загальний річний оборот російських ярмарків -- 370 млн., з яких на Україну припадало 44 млн. В Україні переважали малі та середні ярмарки.

За першої світової війни, а особливо за революції ярмарки підупали. Їх відновлено в УССР і СССР з початку 20-их pоків, зокрема дрібні, бо вони заступали недостатню мережу та організацію офіційної торгівлі. 1927 в РРФСР було 7,5 тис. ярмарків, а в Україні аж 15 тис. в 1500 місцях. Тоді ярмарки поділялися на всесоюзні, республіканські, обласні і місцевого значення. Характер всесоюзних мали Бакинський і Нижньо-новгородський ярмарки, відомі ще з дореволюційних часів, а київський і харківський ярмарки були республіканськими. У процесі централізації торгівлі і планування народного господарства значення ярмарків упало, а в 30-их pоках радянська влада влада їх цілком скасувала, за винятком середньо-азійських республік. По другій світовій війні ярмарки в СССР почасти відновлено. З 1960 впроваджено оптово-промислові ярмарки, на яких радянські торгівельні організації закуповують в радянських підприємств товари за зразками, про що укладаються відповідні контракти (угоди). В СССР відбуваються тепер обласні, міжобласні, республіканські і міжреспубліканські оптово-промислові ярмарки. До найважливіших належали київські ярмарки, які щорічно спеціалізувалися на різних товарах (одяг, хутра, дитячі товари тощо).

Втратили характер попередніх ярмарків напівлеґальні базари з різним, головне вживаним і нелеґально імпортованим товаром уроздріб (т. зв. «товчки» і чорний ринок), та колгоспні ринки сільсько-господарських продуктів, вироблених переважно на підсобних ділянках. Радянські підприємства, а в більшості державні установи й міністерства беруть участь у міжнародних ярмарках та виставках.

Давні ярмарки відбувалися звичайно під храмові свята або святочні сезони; звідси й назва багатьох з них. Вони були одночасно й суспільно-культурними подіями, сприяли спілкуванню людей з далеких околиць та родинно-товариським зв'язкам. Ярмарки мали свій фольклор; на них відбувалися ярмаркові вистави, зокрема лялькові, музикальні виступи та різні атракціони, переважно на імпровізованих естрадах, у т. зв. балаганах. Типово український ярмарок представив М. Гоголь в оповіданні «Сорочинський ярмарок».

5. Найбільші сучасні міжнародні ярмарки

Базель (ярмарок транспортного обладнання)

Ганновер

Ізмир

Лейпциг

Ліон

Мілан

Монреаль (книжковий ярмарок)

Мюнхен (ярмарок спорттоварів)

Париж

Торонто

ярмарок оптовий торг міжнародний

6. Ярмарки контрактові

Ямрмарки контрактомві, існували на Україні поряд звич. ярмарків з кін. 15 в.; на них укладалися угоди (контракти) про гуртову купівлю-продаж ремісничих, пром. та с.-г. продуктів, як також про купівлю-продаж землі та оренду маєтків. Так само тут укладалися грошові операції (застави, позики), як і маєтково-подружні орудки. Особливо були популярними Ярмарки контрактові серед міщан і шляхти. Більші контракти підлягали реєстрації в судах.

Найбільш відомі були Я. к. у Львові (17 -- 18 ст.), Дубному (засн. 1774) та Київ. контрактовий ярмарок (переведений сюди з Дубного 1797; тут він об'єднався з звич. ярмарком, що діяв з 16 ст.). Львівський Я. к. під Австрією підупав, а на поч. 19 ст. перестав існувати. Київ. Я. к. зазнав найбільшого розквіту в першій половині 19 ст., згодом злився з звич. ярмарками в Києві, що тут відбувалися кілька разів на рік. В УССР Я. к. проіснували до 1927.

7. Висновки

Отже,в наш час ярмарки посідають дуже важливу роль в розвитку економіки ринку так як своїм існуванням вони:

Знижують товарний дефіцит;

Підвищують надійність забезпечення підприємств необхідним товаром

Збільшують випуск високоякісної продукції з урахуванням попиту споживачів;

Рекламують новий товар і формують попит на них; пропаганда новітніх досягнень науки і техніки;

Допомагає виявити реальний попит ринку на конкретну продукцію;

Стає місцем демонстрації останніх досягнень науково-технічного прогресу, та багато іншого.

Також за рахунок ярмарків в країну надходить потік туристів котрі залишають свої кошти, чим допомагають розвитку економіки.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Призначення та класифікація ярмарок, організація та етапи проведення. Ключові критерії успіху на ярмарку. Ярмарково-виставкова діяльність в Україні на сучасному етапі. Дослідження Сорочинського ярмарку регіонального рівня і перспективи його розвитку.

    курсовая работа [250,5 K], добавлен 10.11.2010

  • Суть, значення і умови закупівель товарів на виставках і ярмарках. Порядок підготовки і проведення закупівельної роботи. Нормативне забезпечення проведення ярмарок в Україні. Аналіз організації закупівельної роботи на прикладі Торгового дому "Харків-Опт".

    курсовая работа [69,7 K], добавлен 14.07.2016

  • Маркетингові дослідження: поняття, суть та необхідність проведення. Аналіз проведення маркетингових досліджень на ПАТ "Ватра", оцінка сильних та слабких сторін організації. Рекомендації по вдосконаленню практики проведення досліджень підприємством.

    курсовая работа [53,6 K], добавлен 22.03.2015

  • Вивчення еволюції технологій проведення маркетингових досліджень внаслідок широкого розповсюдження цифрових маркетингових інструментів. Виокремлення етапів та визначення передумов використання мережі Інтернет для проведення маркетингових досліджень.

    статья [510,1 K], добавлен 07.02.2018

  • Організація та проведення, сутність та значення ділової програми виставкових заходів. Етапи організації ділових заходів виставок. Дослідження організації проведення ділової програми виставки підприємства "Київський міжнародний контрактовий ярмарок".

    курсовая работа [325,3 K], добавлен 03.03.2011

  • Стан ринку шоколаду в Україні та перспективи його розвитку. Характеристика споживних властивостей. Нормативні вимоги до якості, пакування та маркування. Порядок проведення експертизи. Законодавче регулювання процесу перевезення вантажу через кордон.

    курсовая работа [262,0 K], добавлен 28.11.2014

  • Економічний зміст, принципи і види маркетингових досліджень. Порядок ведення і методи збору інформації для їх проведення. Сучасний стан ринку мінеральних вод України та його сегментів. Динаміка імпорту, експорту, виробництва мінеральної води в Україні.

    курсовая работа [4,5 M], добавлен 22.03.2014

  • Поняття та особливості ПР-забезпечення міжнародних спортивних заходів. Підготовка до Євро-2012 в матеріалах українських та польських ЗМІ. Національна система ПР-забезпечення підготовки та проведення чемпіонату Євро-2012 в Україні, шляхи її покращення.

    дипломная работа [152,2 K], добавлен 08.11.2010

  • Організація, підготовка і проведення банкет-чаю на прикладі ресторану "Mаstro". Специфіка та основні тонкощі обслуговування. Підготовчі заходи до проведення банкету. Схема індивідуального сервірування столу. Зустріч гостей, обслуговування офіціантами.

    контрольная работа [56,6 K], добавлен 06.09.2016

  • Організація та проведення екскурсій по пам’ятним та історично культурним містам м. Києва. Доведення ефективного використання коштів, залучених Миколаївським Центром занятості, створення для себе робочого місця та отримання прибутків як мета проекту.

    бизнес-план [23,3 K], добавлен 16.01.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.