Розвиток сектору В2С на прикладі Західних країн та України

Размещено на http://www.allbest.ru/

18

Вступ

Інформація це важлива рушійна сила економічного зростання та соціальних змін. Бурхливий розвиток інформаційних технологій призвів до того, що в сучасній світовій економіці інформація стала ключовим поняттям. Успішний розвиток мережі інтернет та бурхливе зростання електронної комерції в черговий раз довели, що інформаційний сектор економіки, на даний момент є найбільш динамічним та найбільш прибутковим.

Інтернет, як найбільш розвинена глобальна комп'ютерна мережа, створила потенціально найбільші і найдинамічніші ринки. З початком розвитку Інтернет, перші торгівельні та фінансові транзакції у світовій павутині здійснювалися між постачальниками та кінцевими споживачами, іншими словами між бізнесом та споживачами.

Метою даної роботи є дослідження розвитку сектору В2С в Україні та Західних країнах.

Об'єктом дослідження виступає ринок електронних товарів та послуг.

Предметом дослідження є В2С як вид електронної комерції.

1. B2C - модель електронної комерції

Інтернет, як найбільш розвинена глобальна комп'ютерна мережа, створила потенціально найбільші і найдинамічніші ринки. З початком розвитку Інтернет, перші торгівельні та фінансові транзакції у світовій павутині здійснювалися між постачальниками та кінцевими споживачами, іншими словами між бізнесом та споживачами.

Електронна комерція Business-to-Consumer - це електронна комерція між споживачами та фірмами.

Business-To-Consumers (B2C, Бізнес для клієнтів) є однією з ланок в ланцюжку сучасних бізнес-процесів, і ця ланка будує бізнес-відносини наступного плану взаємодій: "Бізнес-клієнт".

В2С - продаж товарів і послуг фізичним особам. Основу цього напряму становить електронна роздрібна торгівля [2,65].

B2C (Business-to-Consumer) - термін, що позначає комерційні взаємостосунки між організацією (Business) і приватним, так званим, "кінцевим" споживачем (Consumer). Часто використовується для опису діяльності, яку веде підприємство, тобто, в даному випадку, - продаж товарів і послуг безпосередньо призначених для кінцевого використовування. Разом з цим терміном існують і інші, що також позначають різні види відносин, як комерційного, так і некомерційного характеру, наприклад: B2B (Business-to-Business) - "взаємостосунки між комерційними організаціями", C2C (Customer-to-Customer) - "взаємостосунки між споживачами", B2G (Business-to-Government) - "взаємостосунки між організацією і урядом" і т.д. Ці терміни широко застосовуються в англомовному середовищі, як в теоретичних працях на тему ділового адміністрування, так і в повсякденному діловому спілкуванні.

Розрізняють такі системи роздрібної торгівлі через Internet:

- електронні торговельні ряди;

- Internet-вітрини;

- Internet-аукціони;

- Internet-магазини;

- електронні супермаркети;

- торговельні Internet-системи (ТІС).

Кожна із наведених систем має різний ступінь автоматизації торговельних операцій.

Система електронної комерції у вигляді е-магазину охоплює такі бізнес-процеси: вибір товарів/послуг, оформлення замовлень, порведення взаєморозрахунків, контроль виконання замовлень та їх доставку.

Мал. 1. Типова структура В2С-системи [2,66].

Електронна комерція B2C за останні шість років досягла найбільшого розвитку. Перш за все, причиною цього стало надзвичайно швидке зростання кількості кінцевих користувачів мережі Інтернет, і відповідно - розширення ринків електронної комерції.

Другою причиною швидкого розвитку B2C став розвиток технологій, що дозволило здійснювати електронні транзакції. Це такі технології, як електронні платіжні системи, системи безпеки, тощо.

Електронна комерція B2C створила нові можливості не лише для інформаційної та телекомунікаційної галузей, але і для всіх інших галузей економіки.

Базою для розвитку B2C стала мережа Інтернет, оскільки вона забезпечила низьку ціну доступу до мережі, порівняно з закритими дорогими бізнес мережами, та відкрила доступ до найширшої аудиторії. Колискою B2C стали США.

Переваги електронної комерції B2C для споживача:

- Відсутність потреби в доставці товарів. Більшість електронних магазинів мають налагоджену систему доставки.

- Наявність систем пошуку необхідних товарів та послуг. Послуги у пошуку необхідних товарів та послуг надають як і самі їх виробники, так і спеціалізовані сайти, що містять інформацію багатьох фірм, що займаються електронною комерцією.

- Нижча ціна. Фірми, що займаються електронною комерцією, за рахунок зниження невиробничих витрат мають змогу запропонувати споживачеві більш низьку ціну.

- Найбільш широкий асортимент товарів. Маючи вдома комп'ютер та доступ до Інтернет, споживач одночасно і в одному місці має доступ до всього асортименту товарів, що пропонуються фірмами в мережі.

В той же час існує цілий ряд проблем B2C, основними є наступні:

- Проблеми безпеки. Разом з зростанням об'ємів ринків електронної комерції зростає і кількість комп'ютерних злочинців. Остерігаючись великих фірм, що мають надійні системи безпеки, комп'ютерні злочинці, в першу чергу, атакують невеликі інтернет-крамниці та їх клієнтів, а це перш за все галузь електронної комерції B2C.

- Обмеження прав споживача. Оскільки споживачі електронних послуг не мають змоги в повній мірі пересвідчитись у якості товару чи послуги доти, доки вони не будуть доставлені, то фірми часто передумовлюють умови транзакції, при цьому всіляко утискуючи права споживачів. Наприклад, абсолютна більшість електронних крамниць, що продають одяг, не повертають назад кошти в разі, якщо споживачеві придбаний товар не підходить за розміром чи фасоном.

- Велика кількість непрофесіоналів серед фірм, що діють у галузі B2C. Ажіотаж щодо електронної комерції призвів до того, що в цю галузь подалася велика кількість непрофесійних суб'єктів.

- Високий рівень недовіри до електронної комерції серед споживачів. Значна частина споживачів товарів та послуг електронної комерції B2C просто не звикли до нових методів та технологій. Тому у B2C спостерігається певний рівень інерційності попиту.

У 2000 р. загальна сума доходів галузі B2C склала 48,6 млрд. дол. Понад 75% цих доходів припадають на США. Найбільш прибутковими виявились такі категорії товарів як подорожі, комп'ютерна техніка та програмне забезпечення, одяг.

Для галузі B2C можна виділити наступні бізнес-моделі :

§ Електронний магазин (E-shop). В даній моделі фірма власноруч створює торговий центр в мережі для пошуку додаткових ринків збуту, для зменшення цін на товари і послуги, та для просування власної торгової марки.

§ Електронний аукціон (E-auction). Дана модель орієнтована на пошук покупця, що згоден дати найкращу ціну. Відповідно - чим ширша аудиторія - тим вища запропонована ціна.

§ Віртуальні співтовариства (Virtual communities). Ця модель схожа на електронну крамницю, але перевагою віртуальних співтовариств є додаткова вартість, створена процесом обміну інформацією між споживачами.

§ Торгові агрегати (E-mall). Ця модель передбачає надання послуги, у пошуку потрібних товарів та послуг в великій кількості електронних крамниць, електронних аукціонів, тощо. За ці послуги торгові агрегати отримують відсотки від продаж фірм-клієнтів. Така модель працює одночасно у галузі B2C так і в B2B.

§ Електронні дилери (3rd party marketplace). Такі моделі обслуговують ті фірми, що шукають лише нові ринки збуту, і не зацікавлені у зниженні цін на товари та просуненні власної торгової марки. За певний відсоток електронні дилери на власній базі організовують відділ фірми-клієнта у власному електронному торговому центрі. Така модель працює одночасно у галузі B2C так і в B2B.

§ Платіжна система (E-payment systems). Ця модель обслуговує і споживачів і фірми, забезпечуючи їм безпечне проведення транзакцій.

Роздрібна Інтернет-торгівля має такі переваги:

*Економія часу - замовлення робиться не виходячи з будинку.

*Доступність у будь-який час доби.

*Широкий спектр товарів - на відстані «одного кліка» знаходиться інший магазин.

*Інформаційне обслуговування - наявність довідкової інформації про товари, можливість порівняння товарів і цін.

*Індивідуальне обслуговування - система управління магазином може "запам'ятати" тисячі користувачів і їх переваги.

2. Розвиток електронної комерції в Україні

Сфера електронної комерції в Україні на сьогодні знаходиться на етапі розвитку. Про це свідчить відкриття багатьох інтернет-магазинів в українському сегменті мережі. Умови для розвитку електронної комерції були створені з прийняттям у 2003 році законів “Про електронний підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про телекомунікації”.

Фактори, визначаючі масштаби В2С в Україні:

- Недостатня кількість користувачів Інтернет;

- Слабка телекомунікаційна інфраструктура;

- Недостатнє розповсюдження засобів безготівкових розрахунків для фізичних осіб;

- Низький середній рівень доходів;

- Відсутність всеукраїнської системи експрес-доставки [1,27]

Все ще невисокий рівень проникнення Інтернету і комп'ютерів в сім'ї позначаються на розвитку онлайн-торгівлі. Хоча продажі в Мережі тієї ж комп'ютерної техніки, електроніки і ПЗ щорічно ростуть на 40-50%, на цей сектор як і раніше доводиться менше 10% всього збуту такої продукції в країні.

Згідно різним оцінкам в столиці сьогодні працює близько 200 онлайн-вітрин, що пропонують ИТ-товари (портативну техніку, комплектуючі, ПЗ і т. п.), а їх сумарне число в регіонах і того менше. Крупними продавцями можна рахувати лише 20-25 інтернет-магазинів, що мають свій офіс, склад і декілька десятків постійних співробітників. Інші - по суті, приватні особи, що нерідко працюють з дому, а деколи навіть одноосібно.Примітно, що всі торговці мають свою спеціалізацію, хай навіть достатньо широку (наприклад, споживацькі ІТ-товари), а майданчиків з великим різноплановим асортиментом (від ноутбуків до книг, від CD до одягу) на зразок всесвітньо відомого Amazon.com у нас поки немає. Як вважають експерти - з вже вказаної вище причини малого попиту.

Найбільшою популярністю, за даними постачальників, в інтернет-магазинах користуються цифрові фотоапарати (особливо дзеркальні), стільникові телефони, ноутбуки і інша портативна електроніка. Варто також відзначити, що все частіше українці придбавають їх в онлайні не через привабливішу ціну, ніж в офлайнових магазинах, а зважаючи на зручність дистанційної покупки. Часто такі споживачі вже зупинили свій вибір на конкретному товарі і витрачати час на поїздку в звичний магазин не бажають.

За оцінками експертів, продажі електроніки через інтернет-магазини в Україні за рік виросли в рази. Причому, наприклад, по об'ємах збуту ноутбуків і цифрової фототехніки деякі інтернет-магазини вже наблизилися до крупних супермаркетів побутової електроніки.

Вивчаючі ІТ-ринок аналітичні агентства не володіють точною інформацією про об'єми реалізації комп'ютерної техніки, електроніки і ПО через Інтернет. Оцінки самих учасників сильно різняться - від 150 до 300 млн. дол., але всі вони сходяться на думці, що популярність покупок в онлайні росте як мінімум на 50% в рік. Стимулюють цей процес і продажі ПК в приватний сектор, і зростання кількості широкосмугових підключень, зокрема в невеликих містах, і рекламні кампанії самих інтернет-магазинів, принаймні, тих з них, які відносяться до цього бізнесу як до основного.Сьогодні однією з найактуальніших проблем інтернет-бізнесу на Україні є демпінг. Контролювати цінову політику в даній сфері - достатньо важка задача, але без активних дій онлайн-магазини не будуть навіть середнеприбутковим. Низькі доходи зараз не дозволяють утриматися на плаву багатьом гравцям, внаслідок чого страждають споживачі, яким стає нікуди звертатися по гарантії і сервісу.

На розробку онлайн-вітрини (веб-сайта) сьогодні потрібно не менше 10 тис. дол., магазини ж, що працюють не перший рік, оцінюють свої витрати на це в рази більше, оскільки, як показує їх практика, постійно доводиться щось міняти і допрацьовувати. Звичайно, можна скористатися готовими рішеннями, у тому числі і безкоштовними, проте їх настройка і подальша підтримка - річ теж не дешева. Крім того, необхідно домовитися і автоматизувати обробку платіжних банківських карт і електронних грошей, а на ПЗ для роботи з складом, обробки прайс-листів, ведення бухгалтерії потрібно буде витратити мінімум парі тис. дол.

Крім перерахованого, будь-який інтернет-магазин вимушений інвестувати в маркетинг і інтернет-рекламу для залучення клієнтів. Найефективніші методи - контекстні оголошення і розміщення в прайс-листах онлайна, таких як hotline.ua. Мінімальний поріг витрат на це - 2-3 тис. дол. щомісячно, але для повноцінної конкуренції потрібно близько 10 тис.

Кажучи про організацію роботи, важливо розуміти, що ніякий нормально працюючий інтернет-магазин сьогодні не може обходитися без офісу, а у деяких гравців він навіть не один. Є також власні склади і служба логістики. Остання є, по суті, одним з ключових підрозділів, оскільки саме терміни і час доставки критичні для клієнтів - транспортні затори в місті лише збільшуються, витрати на бензин і зарплати кур'єрів також ростуть. До слова, кадрова проблема стоїть досить гостро, співробітників в крупних містах знайти дуже складно, а просто піший кур'єр в Києві вимагає $400-500 в місяць (з власним транспортом - набагато більше). Тому кожен магазин прагне оптимізувати розробку маршрутів руху, для чого, до слова, деколи доводиться виділяти додатковий персонал.

електронна комерція b2c торгівля

Популярні українські інтернет-магазини электроники (на підставі даних відвідування Bigmir.net за 2 квітня 2008 р.)

3. Розвиток світової електронної торгівлі

Основи електронної комерції в Інтернеті були закладені з появою кредитних карт. Але справжній бум виник після широкого упровадження Інтернет, коли з'явилася можливість доступу до ціє ї мережі з домашньої ЕОМ. Зараз навряд хто-небудь з клієнтів Інтернет в Україні купує ЕОМ або навіть побутову техніку, не проглянувши відповідну інформацію в мережі і не вибравши постачальника з якнайкращою пропозицією. Електронна торгівля виникла з реклами через Інтернет. Спочатку фірма створювала свій WEB-сервер, де були представлені товари або послуги з вказівкою їх розцінок. Пізніше через форму HTML стало можливим зробити замовлення. Так з'явилися перші інтернет-магазини. Оплата на першому етапі вироблялася виключно через кредитні картки. Але скоро з'ясувалося, що існують області, де кредитні карти не оптимальні (йдеться про покупки з цінами, зіставними з одним центом, а собівартість операції з кредитною картою відносно висока), та і безпека перших систем оплати була не надійною. Так з'явилися найрізноманітніші схеми платежів.

Міжнародна електронна комерція базується на певному рівні довіри, ризику і надійності, оскільки отримання товару або послуги рознесе за часом з отриманням грошей або платіжного документа. Для того, щоб операція відбулася, партнери повинні бути упевнені, що вірогідність ризику знаходиться на прийнятно низькому рівні, а можлива втрата по несумлінній операції повинна перекриватися прибутком від решти операцій. На цьому принципі існує інтернет-торгівля дешевими товарами - килимками для миші або невеликими програмами (ціна товару або послуги не більш 10-30 доларів США). Втім, і це відноситься не до України, де царює передоплата, оскільки продавець небезпідставно вважає, що вірогідність несумлінності клієнта достатньо велика. Все це створює великі незручності для чесних покупців і обмежує об'єми продажів. Більшість діючих систем інтернет-магазинів в Україні базується на доставці і наявній оплаті або на різних схемах передоплати. Не важко бачити, що ця шахраюватість завдає зрештою збитку розвитку економіки, від якого страждають всі громадяни. Автору представляється навіть, що поступове упровадження електронної торгівлі дозволить поступово поміняти життєву філософію широкої верстви залученого в цей процес населення, я вже не говорю про характер самого бізнесу.

Оскільки сучасний бізнес повсюдно базується на використовуванні обчислювальної техніки (ЕОМ, електронні касові апарати, банкомати і ін.), упровадження електронної комерції є природним процесом.

За різними оцінками, загальне число інтернет-користувачів в світі сьогодні перевищило 1 мільярд чоловік і продовжує неухильно рости. Половина з них належить до категорії активних користувачів, які регулярно бувають в Мережі і тому є потенційними онлайн-покупцями. При цьому більш всього активних користувачів Мережі в Швеції і Данії, а по загальній кількості користувачів на перше місце виходять Німеччина, Франція і Великобританія.

Згідно інформації Google, сьогодні в світі діє більше 3 млрд. інтернет-сайтів, і ця кількість неухильно росте [3]

Покупки в онлайні давно стали реальністю в розвинених країнах, де офлайнові покупки змінилися онлайном шопінгом, а інтернет-комерція демонструє останнім часом стабільне зростання.

3.1 Модель електронного бізнесу В2С в США

В США розвиток сектору B2C розпочався зачно раніше, ніж в Україні, відповідно і кількість покупок через інтернет там значно більша. Вже у 2008 році кількість таких покупок становила 50%. Покупці таким чином можуть замовити практично будь-який товар. Так, наприклад, через Інтернет купуються не тільки квитки на літак або в театр, але навіть автомобілі. Проглянувши пропозиції в мережі, вивчивши на дисплеї інтер'єр салону і технічні параметри, вибравши і сплативши покупку, клієнт знаходить наступним ранком ключі від авто в своїй поштовій скриньці, а саму машину на парковці біля будинку.

Чинники, що вплинули на активне зростання B2С в США.

*Розвиненість онлайнової культури: у 1995 вже було близько 15 млн. онлайнових підписчиків сервісів AOL, Compuserve, Prodigy.

*Телекомунікаційна інфраструктура.

*Поширеність кредитних карт.

*Культура замовлень і продажів по каталогах, що існує більше 100 років.

*Ефективні системи експрес-доставки (Fedex, DHL, TNT .)[4].

На даний момент більша частина людей, котрі хоча б раз здійснили купівлю через Інтернет - американці. У 1999 р. доходи американців у галузі електронної комерції склали 75% всіх світових доходів електронної комерції. І хоча зараз зменшується частка американського доходу у світових доходах електронної комерції до 50-55% , США не втратили позицію лідера в електронній комерції.

На початок 2001 року кількість фірм, що займалися електронною комерцією в США становила понад 1800 тис. , а на початок 2008 р. ця цифра складала 600 тис.

За даними Міністерства торгівлі США, об'єм роздрібних електронних продаж в США в 1999 р. склав близько 20 млрд. дол., а в 2008 р. - 350-380 млрд. дол. Середній американський споживач витрачає на електронні придбання 3740 дол.

Ще у 2008 р. 74% дорослого населення США (а це понад 90% американських користувачів Мережі) здійснили хоча б одне придбання в інтернет-крамницях. Серед покупців переважають люди з вищою освітою, з доходами вищі за середні (понад 75 тис. дол. на рік на домогосподарство), та віком до 40 років. Частка таких покупців становить 81% , причому тенденція до збільшення частки таких покупців зберігається. Хоча, виходячи з того, що ринок електронної комерції постійно розширюється, слід очікувати протилежні тенденції в наступні 2-3 роки. Основними потенційними покупцями є жінки, адже у 80% американських сімей вони замаються покупками.

Майже 75% американців, що купують через Інтернет користуються кредитними картками. Хоча, серед постійних користувачів, що здійснюють понад 30 покупок через Мережу на рік переважають цифрові гроші, у їх прямому розумінні. Проте у найближчі часи ситуація не зміниться, і кредитні картки залишаться основним засобом платежу.

Динаміка приросту об'ємів роздрібних продаж у США показує, що зараз, і в наступні 2-3 роки США не полишать позиції лідерства у галузі електронної комерції B2C.

Отже у електронній комерції B2B США є беззаперечним лідером.

3.2 Темпи розвитку електронної комерції у Європі

Старий Світ вірить у цифрову економіку і вся Європа останні п'ять років знаходиться у стані переслідування Америки. З технічної точки зору, у Європі немає цифрової економіки у американському розумінні. Темпи приросту продуктивності праці, як один з найхарактерніших результатів поступового впровадження цифрової економіки, у Європі втричі менші ніж у США. І це при тому, що вже у 1997 р. інформатизація деяких європейських країн (Фінляндія, Франція) у процентному співвідношенні перевищувала аналогічні показники в США. Причиною такого відставання є т.з. "ефект Девіда" - ефект затримки впливу на стан економіки впровадження нових технологій.

Але вже у 1999 р. темпи зростання електронної комерції у Європі перевищили американські показники, і склали майже 200% на рік (див. Рис 4.2.1). Проте об'єм роздрібних продаж становив лише 3,5 млрд. дол., тобто менше ніж 0,2% всіх роздрібних продаж. Лідерами виявились фінські споживачі (12,7%), на другому місці Франція (10%), потім Німеччина (4%) та Великобританія (2,8%).

На кінець 2000 р. об'єм електронної комерції у Європі досягнув 40 млрд. дол., причому на сектор B2C припало близько 10 млрд. дол.

Зростаючи в середньому на 140% на рік загальний об'єм електронної комерції сягнув 1,5 трлн. дол. у 2004 р. З них 1,4 трлн. припало на B2B. Лідерство у електронній комерції тримають Англія та Німеччина, на котрі припадає половина всіх європейських доходів електронної комерції.

Мал. 2. Темпи приросту електронної комерції В2С у США та Європі, % (дані діаграми агреговані за статистичними даними eMarketer) [5].

Для сектору B2С найбільш перспективними у Європі є

Висновки

Електронна комерція Business-to-Consumer - це електронна комерція між споживачами та фірмами.

Сфера електронної комерції в Україні на сьогодні знаходиться на етапі розвитку. Про це свідчить відкриття багатьох інтернет-магазинів в українському сегменті мережі. Умови для розвитку електронної комерції були створені з прийняттям у 2003 році законів “Про електронний підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про телекомунікації”.

Міжнародна електронна комерція базується на певному рівні довіри, ризику і надійності, оскільки отримання товару або послуги рознесе за часом з отриманням грошей або платіжного документа.

В США розвиток сектору B2C розпочався зачно раніше, ніж в Україні, відповідно і кількість покупок через інтернет там значно більша. Вже у 2008 році кількість таких покупок становила 50%. Покупці таким чином можуть замовити практично будь-який товар.

Размещено на Allbest.ru