Формування стратегії розвитку інноваційних ринків

Формування стратегії розвитку інноваційних ринків

Юрій Каракай,

кандидат економічних наук, доцент, докторант

Київського національного економічного університету

ім. Вадима Гетьмана

У статті проаналізовані проблеми, пов'язані з формуванням маркетингової стратегії розвитку інноваційних ринків. Сформовані пропозиції з активізації їх інноваційної діяльності, які полягають у врахуванні факторів невизначеності при застосуванні інноваційних методів і технологій, а також у розрахунку ризиків при виборі параметрів ринку інноваційних товарів і визначенні необхідних для виробництва цих товарів ресурсів.

За останні десятиліття сфера застосування стратегій маркетингу дуже змінилася в результаті глибоких структурних змін на ринках [1]. Перша стадія, що розпочалася після Другої світової війни та тривала до початку шістдесятих, була відзначена очікуванням стрибка в майже всіх сферах виробництва і послуг. Це була стадія так званих "ринків продавця", на яких попит був набагато вищим, ніж пропозиція. З початку і до середини шістдесятих років у світі більшість виробничих і ринкових вимог було задоволено. Як тільки надвиробництво було помічено, ринки почали перетворюватися з "ринків продавця" на "ринки покупця" (ринки, у яких пропозиція перевищує попит). Це був поворотний момент, який дав чітко зрозуміти будь-якій компанії, що необхідна нова ринкова орієнтація. Не виробництво, а попит склав постійне вузьке місце. За умови цієї тенденції підприємства можуть вижити в довгостроковому періоді тільки в тому випадку, якщо вони зможуть мати адекватний попит на свою продукцію. Для цього необхідно випускати інноваційну продукцію, яка користується попитом на ринку. Отже, на сьогодні виникає необхідність дослідження та узагальнення проблем, пов'язаних з формуванням стратегії розвитку інноваційних ринків.

Питання науково-методичних основ стратегічного планування і розвитку інновацій висвітлюються у роботах зарубіжних і вітчизняних авторів. Наприклад, дослідження поняття інноваційного ринку можна знайти в роботах Е.Менсфельда, Й.Шумпетера, Р.Фостера, Б.Санто та ін. Механізми і державне регулювання інновацій в нашій країні є предметом розгляду в роботах В.Геєця, В.Бабича, Д.Соколова та ін. Разом з тим, пошук можливостей забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств та галузей на внутрішньому та зовнішніх ринках потребує постійного дослідження та узагальнення проблем, пов'язаних з формуванням стратегії розвитку інноваційних ринків. Це і є метою даної статті.

Характерною особливістю стадії економічного розвитку, у якій знаходиться національна економіка, є те, що спіраль винаходу і запуску у виробництво інноваційних товарів скорочується день за днем. Життєвий цикл товарів, який традиційно тривав від 5 до 10 років, зараз різко скорочується. Товар, що залишається на ринку більше, ніж 3-4 роки без будь-якого відновлення, перезапуску або інших подібних стратегій маркетингу, став рідкістю. Підприємства, які конкурують у високотехнологічному секторі, змушені щорічно запускати у виробництво значну кількість нових товарів [2]. Відділи маркетингу винаходять і застосовують нове обслуговування, новий виріб, нову рекламну кампанію.

Основна мета будь-якого інноваційного товару - одержання прибутку як від використання існуючих ресурсів, так і від задоволення існуючого або потенційного попиту на товар, який є результатом інноваційної діяльності [3]. Інноваційний товар може також сприяти певним корпоративним стратегіям, наприклад, посиленню ринкової позиції підприємства або забезпеченню майбутнього постачання необхідними ресурсами. Однак для всіх інноваційних товарів аналіз ринку є ключовою задачею у визначенні меж інновації, можливих інноваційних програм, технологій тощо. Оскільки проектування інноваційного товару - не лінійний, а інтерактивний процес (за Р. Росвеллом), фахівці з вивчення ринку повинні мати уявлення про кількість і якість основної і побічної продукції, а також про можливі альтернативи щодо економічної вигоди, обумовленої як наявністю ресурсів і потреб, так і технологічними і територіальними обмеженнями.

Після вивчення існуючого ефективного попиту на інноваційний товар, характеристик відповідних ринків (незадоволений попит, конкуренція, імпорт, експорт і т. ін.) і можливих концепцій маркетингу можна формувати бажану програму інноваційних товарів, включаючи необхідні матеріальні, технологічні і трудові ресурси. Попит або аналіз ринку повинен бути ретельно структурований і спланований для того, щоб одержувати необхідну інформацію вчасно і без додаткових витрат, а крім того, для визначення можливої інноваційної і маркетингової стратегій, необхідних для досягнення основних або корпоративних цілей [4]. Планування маркетингових досліджень потребує розуміння системи маркетингу, визначення цілей і рамок дослідження, аналізу структури ринку.

Процес розробки і застосування маркетингових інноваційних стратегій передбачає використання певного методичного інструментарію. Розглянемо основні його складові. Маркетингова інноваційна стратегія - це комплекс цілей і принципів, що дозволяють розподілити необхідні ресурси на період часу, що являє собою горизонт планування інновації; визначення цілей і принципів інноваційного товару. Розробка маркетингової інноваційної стратегії - центральна ланка як у підготовці, так і в оцінці інноваційного товару, а також у побудові відповідної маркетингової концепції. Вона також впливає на вибір місця розташування, технічних параметрів інновації і ресурсних вимог. Формулювання ідеї інновації повинно включати опис попередньої стратегії, наприклад, досягнення переваги перед конкурентами у відношенні витрат виробництва, спеціалізації на розробці нових якісних характеристик товару. Одна з задач маркетингового дослідження - перевірка попередньої стратегії, а з погляду маркетингу - ідентифікація альтернативних стратегій.

Принципове питання полягає у з'ясуванні того, яка маркетингова стратегія підходить для досягнення цілей маркетингу відповідно до умов, що визначають стратегією інноваційного товару. Вироблення маркетингової стратегії потребує довгострокової орієнтації планування нововведення і довгострокових дій на ринку після того, як нововведення вступило в стадію експлуатації (протилежна концепція полягає в реагуванні на поточні зміни в економічній ситуації).

Аналіз маркетингової стратегії включає ідентифікацію цільових груп і товарів, що могли б мати успіх у споживача, визначення конкурентної політики (тобто яка зі стратегій - стратегія низьких цін чи стратегія диференціації - повинна призвести до подолання конкурентів). Для розробки інноваційного товару необхідно визначити види маркетингової діяльності і розробити часовий графік, що відбиває початковий момент і тривалість інноваційної діяльності. Мета планування маркетингової діяльності - визначення необхідних заходів і ресурсів, а також координація й управління маркетингом на передвиробничій стадії і на стадії експлуатації інновації. Отже, план маркетингової діяльності - це головна попередня умова для прогнозування як витрат маркетингу, так і прибутків від використання інноваційних товарів.

Для визначення особливостей розвитку інноваційних ринків у контексті розробки маркетингових стратегій надзвичайно важливим є систематизована обробка інформації про ринок і ринкове середовище. Саме накопичення, аналіз та інтерпретація цієї інформації складає основу для прийняття рішень стратегічного маркетингового характеру. Дослідження ринку полягає, головним чином, в аналізі попиту (кінцевого споживання і торгівлі), конкуренції, поведінки покупця і споживача щодо конкуруючих продуктів та інструментів маркетингу. При цьому потрібно брати до уваги взаємозалежність між індивідуальними суб'єктами, їхнє ставлення до ринку в цілому, а також вплив соціальних, екологічних і економічних факторів.

Особливу увагу при визначенні особливостей розвитку інноваційних ринків слід звертати на специфіку інноваційного товару. Традиційні підходи щодо встановлення ринкових параметрів - попиту, пропозиції, реакції споживачів і т. ін. на інноваційний товар не завжди можуть дати достовірну інформацію про стан ринку [5]. У науковій літературі є солідні напрацювання відносно методів визначення попиту на інноваційні товари та його види.

На нашу думку, за умов стрімкого розвитку інноваційної діяльності і не менш стрімкого розширення асортименту інноваційних товарів вкрай необхідне створення та обґрунтування відповідної маркетингової концепції формування ринку інноваційних товарів.

Дослідницька робота має проводитися поетапно, відповідно до процесу планування, розробки, створення та виходу на ринок інноваційного товару. Природно, що подальші рішення залежать від якості оцінки інформації. Будь-які помилки, зроблені на стадії дослідження, можуть привести до неправильної концепції маркетингу і поставити її під загрозу.

На початку формування маркетингової стратегії необхідно чітко уявляти собі функції маркетингу, його інструменти, а також хто і що визначає основні характеристики ринку, на який передбачається ввести інновацію. Підприємства не можуть функціонувати незалежно й автономно на ринку й одночасно у рамках економіки або соціально-економічної системи. Існують певні взаємозалежності між конкурентами і партнерами, так само як між виробниками і споживачами. І для аналізу ринку, і для побудови стратегії маркетингу необхідне розуміння цих взаємозв'язків між виробниками і кінцевими користувачами, а також інструментів і засобів, необхідних для вирішення задач, пов'язаних зі збутом інноваційних товарів.

Вибір інструментів маркетингу для інновації залежить не тільки від споживачів, але також від цілей і дій всіх учасників ринку. Цілі і дії взаємозалежні в силу того, що кожний учасник, перш ніж визначити оптимальну стратегію і комплекс маркетингу, повинен розглянути мету і наміри інших учасників. Суттєво полегшує розуміння взаємозв'язків між учасниками ринку і їхньою діяльністю системний підхід до маркетингу. Елементами цієї системи є як підприємства й організації, так і окремі особи, що відіграють конкретну роль у процесі ринкового обміну. Наприклад, це може бути конкурент, який дотримується політики високих цін, інший конкурент може проводити політику низьких цін і, відповідно, мати товари низької якості, можуть існувати оптові і роздрібні торговці, що пропонують покупцям особливі послуги, і, нарешті, але не в останню чергу, існують споживачі з різною реакцією на інновації і різною купівельною спроможністю.

Стосунки між учасниками ринку (елементами системи), що стали об'єктом маркетингового дослідження, представлені в першу чергу діяльністю з обміну товарами і послугами, формування системи платежів і використання інструментів маркетингу в процесі безпосереднього спілкування продавців і споживачів. На попередній стадії формування концепції маркетингове дослідження варто концентрувати на аналізі ринку (в основному - на аналізі попиту та пропозиції). Часто в дослідницькій роботі недостатньо уваги приділяється інструментам маркетингу або вони не розглядаються зовсім, хоча оцінка маркетингового комплексу основних конкурентів і визначення цього комплексу для конкретних інноваційних товарів можуть мати значний вплив на тип і його масштаби. При цьому ми не бачимо розбіжностей у теоретичних підходах до формування зазначеної концепції, здійснюваної в країнах, що розвиваються, і розвинених країнах.

Для розробки маркетингової інноваційної стратегії необхідна наступна інформація:

- загальні економічні показники, пов'язані з попитом на інноваційний товар, зокрема чисельність населення і темпи його росту, доход і споживання на душу населення, валовий внутрішній продукт на душу населення і його річний приріст, розподіл доходів;

- державна політика, практика і законодавство стосовно споживання, виробництва, імпорту й експорту досліджуваних товарів, стандартів, митних обмежень податків, а також субсидій та інших форм стимулювання, кредитування і валютного регулювання;

- існуючий рівень вітчизняного виробництва в натуральному і вартісному вираженні, включаючи виробництво інноваційних товарів, призначених для внутрішнього споживання і поставок на ринок;

- існуючий рівень імпорту у вартісному і натуральному вираженні;

- дефіцитні споживані ресурси і комплектуючі;

- показники виробництва, визначені національними планами економічного розвитку, що мають відношення до інноваційних товарів і технологій субститутів і комплектуючих;

- існуючий рівень експорту в натуральному і вартісному вираженні;

- характеристики поведінки споживачів - звичаї, звички, реакції (індивідуальні і колективні), а також торговельна практика.

Слід також ідентифікувати конкретний попит і ринкову інформацію для визначеного сегмента ринку і встановити придатність цих даних для розробки інноваційного товару. Діапазон охоплення даних, однак, залежить від специфіки інноваційних товарів, а також типу і рівня маркетингового дослідження. Не слід розробляти яку-небудь класифікацію або пропонувати які-небудь правила в цьому відношенні. В одному випадку показники попередньої інноваційної діяльності можуть виявитися вирішальними, в іншому - ввести в оману. Те ж саме стосується інформації про імпорт, попереднє споживання і ціни. У кожному випадку повинні бути розглянуті визначальні фактори, оскільки в більшості країн, що розвиваються, вільні ринкові сили діють слабко і різні системи обліку можуть спричинити значні перекручування даних. Попит на інноваційний товар може стримуватися такими факторами недосконалості ринку як монополістична або олігополістична конкуренція і торговельна політика, що включає високі імпортні мита, якими не обкладаються товари внутрішнього виробництва. Штучно завищені внутрішні ціни можуть бути нав'язані певним товарам, імпорт яких жорстко обмежений. Однак характер попиту, і, відповідно, цінова ситуація істотно змінюються, як тільки інноваційний товар стає доступним у великих кількостях.

Такі дані рідко бувають досить повними для маркетингового дослідження ринку інноваційних товарів і можуть слугувати лише відправним пунктом роботи. У країнах, що розвиваються, звичайно існують дані за загальноекономічними показниками, а цифрова інформація про реальне (наявне) виробництво неадекватна або важкодоступна. У деяких країнах, що розвиваються, така інформація вважається конфіденційною, оскільки стосується виробництва в конкретних галузях. Дані по імпорту, наприклад, не завжди доступні і сучасні, і в багатьох випадках показники складаються разом, а їхня диференціація неможлива. Якщо останні статистичні зведення по імпорту не надаються урядом даної країни, стан речей іноді можна уявити, аналізуючи статистику експорту інших країн. Кабінетне дослідження звичайно є вирішальним для визначення кількісних параметрів, і найчастіше необхідно звертатися до різних письмових джерел, включаючи спеціальні урядові статистичні збірники або наукові публікації.

Періоди, які варто охоплювати для дослідження попиту та інноваційних ринків, різні. В одному випадку даних більш ніж за 10 років може виявитися ледве достатньо внаслідок аномальних коливань протягом цього періоду, в іншому випадку неможливо буде одержати потрібні матеріали за три або чотири роки підряд. Цифри за один останній рік можуть випадати з загального ряду, і тоді їх не можна використовувати як основу для прогнозних розрахунків.

Відповідно до запропонованої технології формування маркетингової інноваційної стратегії, перший крок в аналізі інноваційного ринку і попиту повинен бути наступним: визначення цільового ринку для інноваційного товару, опис і аналіз структури цього ринку. Чітка ідентифікація і якісний аналіз структури ринку є фундаментом для його дослідження. Важливо оцінити й описати всі значимі зв'язки між елементами системи маркетингу, тобто структуру промисловості, характеристики споживачів, особливості зайнятості або конкуренції, а також структуру збуту.

Після аналізу структури ринку варто ідентифікувати споживачів, їхні потреби і поведінку. Мають бути проаналізовані наступні аспекти: що купується на ринку, чому купується, якими є мотиви покупки, хто є покупцем, хто приймає рішення про покупку, бере участь в ухваленні рішення, коли купують (процес ухвалення рішення, купівельні звички, наприклад, унікальні або раритетні товари, скільки купують (кількість і частота покупок), де роблять покупку.

Ці питання повинні бути ретельно досліджені перед формуванням вказаної стратегії. Різні ринки мають різні характеристики поведінки покупців. Цілком природною є відмінність між ринками традиційних та інноваційних товарів. Аналіз може проводитися як для інноваційного ринку в цілому, так і для кожного сегмента окремо [6]. Доцільно, однак, поділяти ринок на певні сегменти на основі диференційованої поведінки споживачів. Більш того, сегментація ринку - головна попередня умова ефективного використання інструментів маркетингу. Звичайно першим кроком аналізу інноваційного ринку є підготовка детальної оцінки фактичної місткості ринку (наприклад, змінюваного обсягу продажів на певному ринку або його сегменті) і ринкового потенціалу - максимально можливого попиту на ринку в цілому. Другий крок - прогнозна оцінка збільшення ємкості майбутнього інноваційного ринку. Це - основа вирішення питання про фактичну або плановану ринкову частку підприємства. Цільова частка інноваційного ринку створює базу для прогнозу обсягу продажів і, отже, виробничої програми, виробничих потужностей і певних вимог до матеріалів або споживаних ресурсів, робочої сили, інвестицій і т. ін. Сегментація й аналіз інноваційного ринку тісно взаємозалежні, отже, вони завжди повинні бути об'єднані та аналізуватися разом.

Можливість поширення інноваційного ринку на інші країни повинна розглядатися для більшості інноваційних товарів будь-яких масштабів, і експортні продажі мають враховуватися при визначенні виробничої потужності підприємства. Зі збільшенням виробничих потужностей з'являється можливість забезпечувати набагато більший ринок, ніж ринок своєї країни [7]. Хоча інноваційна діяльність могла бути започаткована як засіб заміщення імпорту, проте вона може набути ознак певного експортного потенціалу або на самому початку виробництва, або через деякий час, необхідний для розвитку виробничих навичок, щоб вивести на інноваційний ринок товар, який відповідає міжнародним стандартам якості за конкурентоздатною ціною. Наприклад, нафтохімічне підприємство або завод добрив можуть вийти на зовнішні ринки відразу після початку виробництва, а для підприємств, що виробляють високотехнологічні інноваційні товари, може знадобитися кілька років, перш ніж їхні виробничі потужності виявляться досить освоєні, а продукція - цілком випробувана. В усіх подібних випадках необхідність оцінювання експортних можливостей і, таким чином, визначення можливих експортних ринків - важливий аспект прогнозування попиту на інноваційні товари.

Для інноваційних товарів, що плануються до освоєння в країнах, що розвиваються, точкою відліку має стати аналіз останніх імпортних закупівель цих країн, вартості одиниці такого імпорту, країн-експортерів і характеристик імпортованого продукту. Така інформація необхідна також з точки зору внутрішнього виробництва, для перевірки конкурентоздатності інноваційного товару.

У першу чергу потрібно визначити на міжнародному ринку ціну і якість тих інноваційних товарів, для яких це зробити неважко. З огляду на переваги, що можуть забезпечити експорт і пільги, надані своєю країною, можна ідентифікувати цінові фактори. Потім потрібно визначити географічну спрямованість можливого експорту у відношенні конкретного інноваційного товару. Оскільки для більшості інноваційних товарів існує міжнародний ринок і деякі з них популярніші від інших, повинні братися до уваги різні очевидні обмеження. Ринок таких інноваційних товарів, як фотоапарати, кольорові телевізори, стереофонічна апаратура й електронні калькулятори є міжнародним, але висококонкурентним. Однак, якщо інноваційний товар конкурентоздатний щодо якості і технології, то необхідно крок за кроком закріплюватися на світовому ринку. Не існує таких причин, з яких такі товари, зроблені в Латинській Америці, не могли б вийти на ринки Азії за умови, що вони конкурентоздатні щодо технології, якості і ціни. У таких випадках немає необхідності досліджувати детально всі країни. Вивчення зовнішнього ринку можна почати зі сформованих, принципово важливих інноваційних ринків, на які варто проникнути в першу чергу, поступово переміщуючись в інші країни, коли виробничі потужності виростуть настільки, щоб задовольнити зростаючий ринковий попит.

У такий спосіб маркетингова інноваційна стратегія буде мати можливість дати відповіді на наступні питання:

- чи одержить підприємство стратегічні переваги, розширюючи свою діяльність у міжнародному масштабі?

- які конкретно переваги воно одержить (наприклад, економію на збільшенні масштабів виробництва)?

- якою мірою й у яких галузях конкуренція на зовнішньому ринку складає загрозу для інноваційного товару?

- які переваги в майбутньому може одержати підприємство, діючи в географічно обмеженому просторі?

У стратегічних підходах, що розглядаються, слід також певним чином адаптувати канали продажів або збуту стосовно інноваційного товару. Як відомо, канали збуту - це ланцюжок, що пов'язує виробників з кінцевими користувачами. Ця посередницька функція звичайно виконується спеціалізованими підприємствами, агентствами або представниками, що використовують свої власні інструменти маркетингу. Крім того, ці канали є також лініями передачі інформації між виробниками і споживачами. І окремо, і в комбінації існують три основних "маршрути" до кінцевого споживача: через оптовиків до роздрібних торговців, тільки через роздрібних торговців і прямо до споживачів. Вибір каналів збуту інноваційних товарів повинен ґрунтуватися на результатах дослідження ринку. Оцінка ринкової ситуації повинна також враховувати і наміри конкурентів. При аналізі конкурентів важливо сконцентрувати увагу на основних окремих конкурентах або на групах, що характеризуються подібною поведінкою. Чим вища інтенсивність (сила) конкуренції на ринку інноваційних товарів, тім більший тиск, що чиниться на прибуток від операцій, який можуть одержати продавці. Інтенсивність конкуренції в основному визначається висотою вхідних і вихідних бар'єрів, фазою життєвого циклу інноваційного товару, тиском продуктів-субститутів і здатністю покупців і постачальників дійти згоди між собою.

Отже, як ми показали, визначення основних характеристик ринку інноваційних товарів дозволяє розробити відповідну інноваційну стратегію. Розробка й оцінка маркетингової інноваційної стратегії передбачає розширення аналізу соціально-економічного середовища - визначення соціальних і соціально-економічних аспектів, що належать до формування інноваційних ринків. Ці аспекти можуть характеризувати суспільство і його культуру, соціальну й економічну політику, відповідні правила, традиції, звичаї, а також ті фактори, що впливають на можливі ризики, пов'язані зі специфікою ринку інноваційних товарів.

Для того щоб визначити відповідну маркетингову інноваційну стратегію, слід в першу чергу відповісти на наступні питання: яку мету і стратегію використовує підприємство в даний час; які сильні і слабкі сторони підприємства; які основні аспекти практичного досвіду підприємства у відношенні його сильних і слабких сторін. Прогнозування стратегії розвитку - імовірно, найбільш значний і, природно, найскладніший елемент маркетингового дослідження, оскільки це найважливіший фактор для визначення як рамок ринку інноваційних товарів, так і необхідних ресурсів. По суті, таке прогнозування необхідне, щоб мати кількісну і якісну інформацію, яка стосується попиту та пропозиції на ринках інноваційних товарів, розглянутої ринкової частки, конкурентної ситуації і т. ін., як було сказано вище. Для цього слід залучати кількісні методи, які дають чітке розуміння того, як розвивається певний підсектор, і всі цифри, отримані статистичними методами, завжди повинні інтерпретуватися у відношенні будь-яких можливих факторів, які визначають тенденцію. Жоден метод прогнозування не підійде при неправильному або неповному розумінні ринку інноваційних товарів, характеристик і тенденцій розвитку національної економіки в цілому.

Якщо інноваційний товар виробляється в країні вперше і діє система ліцензування та контролю імпорту, то визначальними факторами стають реакції споживачів і можливість заміни товару [8]. Наприклад, проникнення продукту на ринок перших синтетичних волокон, вироблених у країні, буде залежати від замінності таких волокон на натуральні. Коли встановлені інноваційні товари, які користуються успіхом,наступним вирішальним фактором стає елемент конкуренції і починають домінувати цінові чинники, хоча і такі аспекти, як якість і торговельна марка, теж можуть мати значення.

Для прогнозування попиту на інноваційні товари слід використовувати наступні методи: метод трендів (екстраполяції); метод рівня споживання (включаючи еластичність попиту по доходу і ціні); метод кінцевого використання (коефіцієнта споживання); метод лідируючого індикатора; регресійні моделі.

Висновки. Виконаний аналіз формування стратегічного поля для активізації інноваційної діяльності можна узагальнити наступним чином. При використанні методів та їхніх комбінацій при розробці стратегій розвитку інноваційних ринків слід враховувати обов'язково різні допущення і припущення. Деякі фактори, що впливають на попит, неочевидні, і неможливо здійснити їхню всебічну оцінку. Непередбачені події, такі як енергетична криза 1970-х років, можуть спричинити дуже різкі зміни на рівні витрат на споживані ресурси і непрямим чином змінити ефективний попит на інноваційні товари. Ось деякі з таких факторів невизначеності: темп росту національного доходу і доходу на душу населення, відчутні зміни в структурі сімейного бюджету, відкриття нових джерел сировини і матеріалів для досліджуваної галузі промисловості, поява субститутів, удосконалювання технологій усередині і поза розглянутою галуззю промисловості або у виробництві ресурсів, що вводяться, інфляційний ріст цін або зниження цін, відкриття нових сфер застосування інноваційного товару, зміна імпортних квот і тарифних ставок, виникнення виробничої кооперації між сусідніми країнами, поява і зникнення основного конкурента і т. ін.

Отже, розробка маркетингової інноваційної стратегії після підсумовування всіх результатів маркетингового дослідження дозволяє врахувати як можливості ринку, так і ринкові ризики, що загрожують йому. Ці можливості і ризики, що є критичними змінними ринку інноваційного товару або його альтернатив, забезпечують базу для наступної розробки маркетингової інноваційної стратегії і концепції маркетингу, а також для будь-якого рішення, пов'язаного з остаточним вибором параметрів ринку інноваційних товарів, трудових і матеріальних ресурсів, місця розташування, проектування і технології, управління, організації, а також для фінансової оцінки й експертизи ефективності (прибутковості) ринку інноваційних товарів.

Успішне формування стратегії розвитку інноваційних ринків дозволить забезпечити конкурентоспроможність вітчизняних підприємств та галузей економіки на внутрішньому і міжнародних ринках.

Література

1. А. Генри. Маркетинг: принципы и стратегия. - М.: ИНФРА, 2001. - 804 с.

2. Каракай Ю.В. Маркетинг інноваційних товарів: Монографія. - К.: КНЕУ, 2005. - 226 с.

3. Друкер П. Бизнес и инновации: Пер. с англ. - М.: ООО "ИД Вильямс", 2007. - 432 с.

4. Портер М. Стратегія конкуренції: методика аналізу галузей і діяльності конкурентів. - К.: Основи, 1997. - 392 с.

5. Давыдова Л. Спрос и предложение на инновации в отраслях промышленности: Автореф. дис. д-ра экон. наук. - М.: АНХ при правительстве России, 1998.

6. Инновации: теория, механизмы, государственное регулирование / Под ред. Ю.В. Яковца. - М.: 2000. 231 с.

7. Мур А., Джеффри В. Преодоление пропасти: маркетинг и практика хайтек-продуктов массовому потребителю / Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2006. - 368 с.

8. Соколов Д.В. и др. Предпосылки анализа и формирования инновационной политики. - СПб.: ГУЭФ, 1997.