35

Вступ

Фірми, діючі на ринку, усвідомлюють, що їх товари або послуги не можуть повністю задовольнити запити і бажання всіх споживачів. У ідеалі, фірма прагнутиме зайняти всі ринкові ніші (сегменти), для максимізації прибутку. На ділі вона проводить маркетингові дослідження і в результаті акцентує свою "увагу" на окремих сегментах ринку, де її продукт принесе максимальний дохід - адже достатньо очевидно, що різні споживачі бажають придбати різні товари.

Актуальність теми дослідження величезна, адже найважливішим етапом брендування( просування товару) є позиціонування, направлене на те, щоб зайняти сприятливе положення в свідомості цільової групи споживачів.

Вагомий внесок у розробці концептуальних засад в позиціонуванні бренду зробили такі науковці: Д. Аакер, Ж-Н. Копферер, Ф.Котлер, Т.Левитт, Д.Квелч, Ел Райс, Дж.Траут, С.Кумбер, Д.Ренделл, В.Тамберг, А.Бадьин , Н.В.Коник, П.А.Малуев, Т.А.Пешкова.

Метою даної роботи є засвоїти та поглибити теоретичні знання та проаналізувати позиціонування товару.

Об'єктом дослідження виступає ЗАТ „Дніпропрес”.

Предметом дослідження є процес позиціювання товару ЗАТ „Дніпропрес”.

Для написання цієї курсової роботи було використано 14 джерел.

Я вважаю, що написання даної курсовою є дуже важливим, тому що вона допомагає в опануванні засад маркетингу, які сприяють ефективній діяльності на ринках. Грамотне певне позиціювання, наряду з емоційною складовою, є основа для успішного існування бренду, є вагомий аргумент для споживача, змученого складним вибором серед однотипних товарів, що не володіють виразними відмінностями. Позиціювання це аргумент, який в змозі не просто підштовхнути споживача до покупки, але і допоможе йому відчути стан задоволеності від споживання.

Розділ 1. Теоретичні аспекти позицювання товару

1.1 Огляд теоретичних напрацювань

Вивчення попиту на товар та аналіз ринкових можливостей виробника цього товару тісно пов'язані з дослідженням ринкової сегментації. Через політику сегментації ринку, що її проводить підприємство чи фірма, втілюється у життя найважливіший принцип маркетингу -- орієнтація на споживача.

Сегментація ринку -- це розподіл споживачів на групи на основі різниці в потребах, характеристиках чи поведінці і розроблення для кожної з груп окремого комплексу маркетингу.

Сегмент ринку складається із споживачів, що однаково реагують на один і той самий набір спонукальних стимулів маркетингу.

Маркетологи вважають, що правильне виділення ринкового сегмента -- половина комерційного успіху, і постійно згадують модифікацію відомого принципу Парето: 20-процентний сегмент певного ринку забезпечує, як звичайно, 80% доходів та прибутку фірми.

Ш Принципи сегментації ринку

Сегментацію ринку можна здійснювати за різними змінними параметрами. Далі наведено найпоширеніші принципи сегментації ринку.

* Сегментація за географічним принципом передбачає розподіл світового ринку на різні географічні одиниці:

а) зовнішній і внутрішній;

б) регіональні ринки (європейський, африканський тощо);

в) ринки окремих країн (китайський, італійський тощо);

г) внутрішні регіональні ринки (крайові, обласні, міські).

Це дає змогу врахувати особливості окремих країн світового ринку, а на внутрішньому -- оцінювати чисельність населення, особливості транспортної мережі району, структуру промисловості району, ступінь насиченості ринку в даному регіоні та динаміку його розвитку, а також кліматичні особливості окремих регіонів світу.

* Сегментація за демографічним принципом передбачає розподіл ринку на сегменти на основі таких демографічних змінних, як стать, вік, розмір сім'ї, етап життєвого циклу сім'ї, раса, національність, релігія.

Демографічні характеристики -- найпопулярніші фактори сегментації споживчого ринку, їх легше, ніж більшість інших змінних, виміряти. Сегментація ринку може здійснюватись за одною демографічною характеристикою або за їх комбінацією.

* Сегментація за соціальна-економічними характеристиками враховує рівень доходів споживачів, приналежність до певного класу, професію, освіту тощо.

* Сегментація за психологічним принципом передбачає урахування типу особистості та стилю життя. Наприклад, споживачі-інтроверти більш консервативні й систематичні у своїй поведінці при здійсненні покупок, ніж екстраверти. Потребують різних маркетингових підходів споживачі-традиціоналісти, новатори, естети, життєлюби, ділові лідери, любителі втіх.

* Сегментація за споживчими мотивами передбачає класифікацію споживачів залежно від ступеня їх прихильності до товарних марок, інтенсивності споживання, а також за пріоритетністю мотивів придбання (ціна, якість, добротність, зручність, післяпродажне обслуговування тощо).

Можуть бути використані й інші принципи сегментації ринку. Це є творчий процес, який потребує високої кваліфікації маркетолога. Дуже часто ринок сегментують за декількома змінними параметрами.

Сегментацію ринку товарів промислового призначення можна проводити за такими принципами:

* сегментація за географічним принципом (аналогічно до сегментації споживчого ринку);

* сегментація за галузевим принципом. Особливо поширена серед малих і середніх фірм. Дає змогу розширити й вигідно сформувати асортимент;

* сегментація за функціональним призначенням продукції ґрунтується на класифікації функцій виробів даного виду. Наприклад, ринок сільськогосподарської техніки за функціональним призначенням можна сегментувати на ринок машин і обладнання для обробітку землі, заготівлі кормів, збирання зернових тощо.

* сегментація за вагомістю споживачів передбачає розподіл ринку на сегменти, де здійснюються великі торговельні операції, і на сегменти з дрібними й навіть одиничними покупками товарів. Останні не варто ігнорувати, оскільки на таких сегментах, як звичайно, нижчий рівень конкуренції;

* сегментація за формою власності враховує специфіку роботи з державними та приватними фірмами.

Можна використовувати й інші "принципи сегментації ринку ТПП.

Ш Вибір цільових сегментів ринку. Приймаючи рішення щодо виходу на ринок, можливостей його сегментації, фірма може застосувати три стратегії охоплення ринку: масовий маркетинг, цільовий маркетинг та диференційований маркетинг.

* Масовий маркетинг орієнтується на широкий споживчий ринок з використанням одного базового плану маркетингу, сегментацію ринку не проводять. Цю стратегію доцільно застосовувати на однорідному ринку, де всі споживачі виявляють інтерес до одного товару й однаково реагують на запропоновані маркетингові заходи.

Головна мета масового маркетингу -- максимізувати збут, завдяки чому суттєво зменшаться питомі втрати на виробництво і збут одиниці продукції. Це дає змогу фірмі знижувати ціну на товар і гнучко вести цінову конкуренцію. Але потреби деяких сегментів ринку при тому можуть залишитись незадоволеними.

* Цільовий, чи концентрований маркетинг орієнтований на вузьку специфічну групу споживачів (сегмент ринку) через спеціалізований комплекс маркетингу, спрямований на задоволення потреб саме цього сегмента.

Стратегія цільового маркетингу ефективна насамперед для невеликих чи спеціалізованих підприємств, які виробляють продукцію конкретного призначення в обмеженій кількості.

Для досягнення ринкового успіху важливо, щоб фірма краще, ніж конкуренти, задовольняла потреби обраного сегмента ринку.

Водночас ця стратегія пов'язана з підвищеним рівнем ризику. Якщо обраний сегмент не виправдає надій, компанія зазнає збитків. Тому багато фірм надає перевагу диверсифікації виробництва і орієнтації на декілька сегментів, тобто використовують третю стратегію.

* Диференційований маркетинг передбачає охоплення декількох сегментів ринку і розроблення для кожного з них окремого комплексу маркетингу. Це зменшує для фірми рівень ризику і негативні економічні наслідки в разі невдачі на якомусь сегменті.

Диференційований маркетинг потребує ретельного аналізу. Ресурси і можливості фірми мають бути достатні для виробництва та маркетингу двох чи більше марок або товарів.

Компанія повинна ретельно підкреслювати відмінності товарів на кожному сегменті й підтримувати їх образ. Це потребує додаткових витрат на створення модифікацій виробів та освоєння виробництва нових товарів, реалізацію їх численними каналами збуту, рекламу різних марок та моделей продукції. Підприємство повинно зіставляти додаткові витрати й додаткові доходи від реалізації продукції на різних сегментах ринку.

Ш Фактори, які необхідно враховувати при виборі стратегії охоплення ринку

· Наявність ресурсів. При обмежених ресурсах найдоцільнішою є стратегія цільового маркетингу.

· Ступінь однорідності продукції. Для однорідного товару (чавун, цитрусові) більше підходить масовий маркетинг, для товарів широкого асортименту прийнятніша стратегія диференційованого чи концентрованого маркетингу.

· Етап життєвого циклу товару. При виході фірми на ринок із новим товаром доцільно пропонувати лише один варіант новинки. При тому краще використовувати стратегії цільового чи масового маркетингу.

· Ступінь однорідності ринку. Якщо споживачі мають схожі смаки, бажання, купують майже однакову кількість товарів за певні періоди й однаково реагують на певні маркетингові стимули, то, безперечно, треба орієнтуватися на масовий маркетинг.

· Маркетингові стратегії конкурентів. Якщо конкуренти сегментують ринок, застосування стратегії масового маркетингу може бути згубне. Якщо конкуренти орієнтуються на масового споживача, фірма може виграти від використання диференційованого або цільового маркетингу.

Обравши стратегію диференційованого чи цільового маркетингу і здійснивши сегментацію ринку, фірма повинна визначити, які сегменти є найпривабливіші. При тому доцільно врахувати сильні сторони підприємства, рівень конкуренції, розмір ринків, стосунки з посередниками, „імідж" фірми.

Найвигідніші сегменти повинні мати високий рівень поточного збуту, високі темпи зростання, високу норму прибутку, слабку конкуренцію. Як звичайно, жоден із сегментів не відповідає бажаною мірою усім цим характеристикам, тому доводиться йти на компроміси.

Після виявлення об'єктивно привабливих сегментів фірма повинна поставити перед собою запитання, який з них найповніше відповідає її сильним діловим сторонам. Тобто слід відібрати ті сегменти, для успішної роботи на яких підприємство має усі необхідні ділові передумови.

Обравши конкретний сегмент, фірма повинна визначити для себе, як проникнути на нього і здобути конкурентні переваги. Для того належить дослідити позиції усіх наявних на ринку конкурентів і визначити своє місце.

Ш Позиціонування товару

Позиціонування на ринку -- це забезпечення товарові чітко відокремленого від інших товарів місця на ринку й у свідомості цільових споживачів.

Будь-який товар споживачі сприймають як набір певних його властивостей. Для того, щоб зрозуміти, чому покупці надають перевагу цьому товарові, а не іншому, треба порівняти ці властивості. Результати порівнянь можна подати у вигляді схеми позиціонування товару. На цю схему наносять позиції товарів основних конкурентів і шукають незадоволену споживчу потребу.

На схемі видно, що залишається незадоволеною потреба в якісному модельному взутті великої повноти для забезпечених жінок здебільшого середнього віку. Визначивши для свого товару саме цю позицію, фірма-виробник може знайти своє місце на ринку.

Після проведення сегментації ринку і позиціонування товару фірмі необхідно детально розробити для свого цільового споживача всі складові комплексу маркетингу (товар, ціну, методи розповсюдження та маркетингові комунікації).

1.2 Позиціонування унікальних достоїнств продукту або послуги

З позицій маркетингу головними в товарі є його споживчі властивості, тобто здатність задовольнити потреби того, хто їм володіє. Тому товар не існує як відособлена річ в собі і повинен розглядатися через призму сприйняття його споживачем.

Маркетологи розглядають три рівні сприйняття товару споживачем:

­ суть товару;

­ фактичний товар;

­ доданий товар.

Суть товару. Як споживачі, ми купуємо тільки ті товари або послуги, які задовольняють наші потреби. Якщо ми є постачальниками, ми повинні добре розуміти, що наші споживачі нічим не відрізняються від нас в цьому відношенні. От чому, пропонуючи товар, необхідно знати: яку потребу, що існує на ринку, він задовольняє, яким дійсним потребам споживачів він відповідає.

Один і той же товар може вирішувати різні проблеми споживачів і, відповідно, задовольняти їх різні потреби. Тому і суть товару може бути різною. Так, суть високоточного верстата, придбаного заводом для використання у виробничому процесі, полягає в задоволенні потреби підприємства в отриманні високого ступеня чистоти обробки поверхонь деталей. Суть того ж верстата, що купує профтехучилищем, полягає в задоволенні потреби в навчанні молодих токарів роботі на верстаті. Відмінність по суті може зажадати відмінностей в конструкції і характеристиках товару, який повинен задовольняти різні потреби.

Фактичний товар. Після того, як ми встановили, яку потребу задовольняє наш товар, розглянемо, як конкретно він може це зробити за допомогою сукупності його властивостей. Так, виробник крему для рук, що задовольняє бажання людей мати м`яку і гладку шкіру рук, повинен подумати про розмір, дизайн, матеріал і колір упаковки, компоненти крему, що становлять, і їх якість, фірмову назву і товарний знак, спосіб витягання крему, інструкції користувачеві і так далі. Не потрібно жаліти часу для докладнішого опису товару, оскільки це дає можливість визначити, яким саме чином товар задовольнятиме потребу, чим він відрізняється від пропозицій конкурентів, тобто як можна диференціювати товар і забезпечити вигідну позицію його на ринку і, нарешті, як можна донести інформацію про його достоїнства до потенційного споживача.

Доданий товар включає все, що ми можемо запропонувати нашим покупцям крім основного товару. Це може бути перед- і післяпродажне обслуговування, гарантійні зобов`язання, номер телефону для інформації і консультацій. Так, упаковка крему для рук може містити номер телефону для тих, у кого виникають питання по догляду за шкірою, а побутова техніка фірми забезпечена телефоном, по якому можна проконсультуватися з будь-якого питання експлуатації, навіть якщо пройшов гарантійний термін. Хорошим прикладом доданих товарів є додаткові функції мобільних телефонів. Доданим товаром може бути забезпечення рекламними матеріалами продавців роздрібної торгівлі, спеціальний мірний стаканчик в коробці прального порошку, більша кількість порошку за ту ж ціну і так далі.

В результаті проведення трирівневого аналізу товару можна виявити унікальні достоїнства товару (УДТ) -- це властивості і достоїнства товару, що істотно відрізняють його від товарів конкурентів.

Приклад УДТ -- унікальні достоїнства мінеральної води «Боржомі». Ця неповторна на смак лікувально-столова мінеральна вода не міняє свого складу і властивостей протягом 100 років. Крім того, джерела Боржомського національного парку ізольовані самою природою і захищені від промислової дії. Як унікальна гідність можна розглядати і сам бренд «Боржомі».

Якщо товар не має УДТ, то чим керуватиметься споживач, вибираючи його? Тому потрібно постаратися створити УДТ.

На сталих ринках відмінності між товарами можуть бути невеликі, оскільки товари виготовляються по схожих технологіях. В цьому випадку УДТ можуть створюватися тільки на основі доданих властивостей товару і, отже, тільки ці відмінності можуть бути причиною, переконливою покупців віддати перевагу даному товару всім останнім. Потрібно знайти те, що може додати товару реальну підвищену цінність для споживача. Той факт, що у вашому кафе весь персонал носить червоні сорочки, не говорить про унікальні достоїнства вашої послуги. А, наприклад, УДТ бритви «Braun Syncro System» -- унікальна система самоочищення, не пропонована іншими виробниками.

Підкреслимо, що трирівневий аналіз робиться для конкретного товару (не для асортименту товарів і не для товарної групи). Виробник (продавець) робить цей аналіз для себе (тому тут недоречне рекламування товару), але розглядає товар з позиції сприйняття його споживачем або, якщо товар новий, найбільш вірогідного його сприйняття.

Даний аналіз може проводитися з різними цілями:

­ отримати упевненість, що товар кращий, ніж у конкурентів, тобто знайти його конкурентну перевагу;

­ зробити товар краще, ніж у конкурентів;

­ позиціонувати товар;

­ розробити його марку і (або) рекламну кампанію і так далі

Трирівневий аналіз потрібно робити письмово і не шкодувати на нього часу, оскільки при докладному описі товару виникають продуктивні ідеї щодо підвищення його конкурентоспроможності.

Позиціонування товару

Після вибору цільового ринку фірма повинна вирішити, яку позицію займе її товар на цьому ринку. Позиціонування здійснюється на основі диференціації товару, що забезпечує його конкурентоспроможність на ринку.

Тому під позиціонуванням товару можна розуміти сукупність дій із забезпечення товару конкурентоспроможного положення на ринку і підтримці цього положення відповідною програмою маркетингу.

При позиціонуванні товару виникають наступні питання.

Які відмітні властивості товару і (або) вигоди, дійсні або сприймані, на яких сприятливо реагують покупці?

Як сприймаються позиції конкуруючих марок відносно цих властивостей і (або) вигод?

Яку позицію краще всього зайняти на даному ринку з урахуванням очікувань потенційних покупців і позицій, вже зайнятих конкурентами, а також цілей і можливостей фірми?

Які маркетингові засоби краще всього підійдуть для розробки програми маркетингу, що забезпечує відповідну позицію товару в свідомості споживачів?Виробник позиціонує свій товар після порівняння з товарами конкурентів, але необхідно пам`ятати, що остаточне позиціонування відбувається в свідомості споживача. Виробник може вважати свій товар абсолютно новим, ефективно вирішальним проблеми споживача, а споживач може сприйняти його як щось злегка покращуване або злегка гірше в порівнянні з тією маркою, якою він користується. Таким чином, позиціонування товару в свідомості постачальника і споживача може бути різним -- забезпечення його ідентичності залежить від ефективності розробленої програми маркетингу.

Так, фірма Dupont, в числі перших що випустила на ринок посуд з тефлоновим покриттям, спочатку позиціонувала її як посуд, що дозволяє готувати без жирів. Це різко звузило споживчий сегмент, обмеживши його тими, хто дотримував дієту. Репозиціонування тефлонового посуду як посуд, в якому не пригорає їжа і яка не потребує чищення, значно розширило число споживачів.

Позиціонування має велике стратегічне значення, оскільки від нього істотно залежить конкурентоспроможність і, відповідно, об`єм продажів товару.

1.3 Аналіз зовнішніх факторів

1.3.1 Тенденції ринку

На світовому ринку для його оцінки і аналізу окремих сегментів широко використовуються матрична методика, яка передбачає рейтингову оцінку ринку за його окремими показниками і характеристиками (табл. 1.1.)

Таблиця 1.1 Матриця для оцінки внутрішніх та зовнішніх ринків

№ п/п	Показник	Характеристика	Вагова функція
1.	Наявність торгівельних відносин	1.1. Торговельна угода відсутня, торгівельні зв'язки відсутні або мінімальні 1.2. Торговельна угода існує, але зв'язки слабкі 1.3. Торговельні контакти задовільні 1.4. Торговельні контакти добрі 1.5. Торговельні стабільні	-2 -1 0 +1 +2
2.	Наявність обмежень на торгівлю	2.1. Ембарго на ряд товарів 2.2. Відсутність обмежена 2.3. Режим найбільш сприяння	-1 0 +1
3.	Конкуренція	3.1. Сильна 3.2. Середня 3.3. Слабка	-2 0 +1
4.	Вимоги до якості товару	4.1. Дуже високі 4.2. На рівні світових стандартів 4.3. Нижче рівнів світових стандартів	-1 0 +1
5.	Умови збуту товарів	5.1. Ринок монополізований 5.2. На ринку діє декілька фірм 5.3. На ринку є багато фірм	-1 0 +1
6.	Відносини з потенційними споживачами	6.1. В минулому торгівлі не було 6.2. Незначна торгівля 6.3. Епізодична торгівля 6.4. Стабільні торгівельні зв'язки	-2 -1 +1 +2
7.	Ефективність дії реклами	7.1. Дуже низька 7.2. Середня 7.3. Висока	-2 -1 +2
8.	Надійність інформації про ринок	8.1. Відсутня 8.2. Фрагментна і ненадійна 8.3. Надійна	-2 -1 +2

Оцінка привабливості ринку у вигляді алгоритму зображена на рис. 1.1. Привабливість ринку за даними аналізу (табл. 1.2.) має такий вигляд:

1. м. Дніпропетровськ та область (R = + 9)

2. Запоріжська та Кіровоградська області (R =+4)

3. Київ (R=+3)

Таблиця 1.2 Аналіз територіальних сегментів ринків збуту продукції та надання послуг фірмою “Дніпропрес”.

№ з/п	Показник аналізу ринку	Вагова функція	Характеристика	м. Дніпропетровська область	Запоріжська та Кіровоградська обл.	Київ
1	2	3	4	5	6	7
1.	Наявність торгівельних відносин	-2 -1 0 +1 +2	1.1. Торгівельна угода відсутня, торгівельні зв'язки відсутні або мінімальні 1.2. Торгівельна угода існує, але зв'язки слабкі 1.3. Торгівельні контакти задовільні 1.4. Торгівельні контакти добрі 1.5. Торгівельні контакти стабільні	+2	+1	0
2.	Наявність обмежень на торгівлю	-1 0 +2	2.1. Ембарго на ряд товарів 2.2. Відсутність обмежена 2.3. Режим найбільшого сприяння	+2	+2	0
3.	Конкуренція	-2 0 +1	3.1. Сильна 3.2. Середня 3.3. Слабка	0	-2	0
4.	Вимоги до якості товару	-1 0 +1	4.1. Дуже високі 4.2. На рівні світових стандартів 4.3. Нижче рівнів світових стандартів	+1	+1	0
5.	Умови збуту товарів	-1 0 +1	5.1. Ринок монополізований 5.2. На ринку діє декілька фірм 5.3. На ринку є багато фірм	0	+1	+1
6.	Відносини з потенційними споживачами	-2 -1 +1 +2	6.1. В минулому торгівлі не було 6.2. Незначна торгівля 6.3. Епізодична торгівля 6.4. Стабільні торгівельні зв'язки	+2	+1	+1
7.	Ефективність дії реклами	-2 -1 +1	7.1. Дуже низька 7.2. Середня 7.3. Висока	+1	-1	+1
8.	Надійність інформації про ринок	-2 -1 +1	8.1. Відсутня 8.2. Фрагментна і ненадійна 8.3. Надійна	+1	+1	-1
Разом	+9	+4	+2

За рейтингом, який ми провели вище, ринок України (особливо м. Дніпропетровськ та область) найбільш привабливий, але може бути краще, якщо покращити такі показники як умови збуту, конкуренцію тощо. Перевага надана місту Дніпропетровськ у порівнянні з областю в цілому при однакових рейтингах тому, що у цьому випадку слід очікувати нижчій рівень транспортних витрат на пересування товарів і послуг.

1.3.2 Аналіз поведінки покупців

Аналіз рівня обслуговування проводився на підприємстві за допомогою самих покупців, тобто проводилося опитування. Метод опитування має ряд переваг перед статистичним, тому що статистичні дані по ряду цікавлячих нас показників узагалі відсутні. Оцінка торговельної ситуації, одержувана за допомогою опитування, значно повніше, ніж традиційні статистичні дослідження. Особливий інтерес надають опитування осіб, що тільки що відвідали магазин, тому що в даному випадку одержуємо досить точні відповіді на ряд питань. Це обумовлюється тим, що в момент відвідування і виходу з магазина в покупця складається визначене відношення до тому, як його обслужили. Мається можливість не тільки визначити якість обслуговування, але і більш точно установити причини мотивованої реакції покупця на рівень і якість обслуговування.

У 2004 р. проводився опитування покупців з метою оцінки якості торговельного обслуговування. Було опитано 200 чоловік. Паралельно з усним опитуванням покупців про якість обслуговування було проведене анкетне опитування, що дозволяє виявити не тільки загальне враження від обслуговування, але й оцінку його складових.

При письмовому анкетному опитуванні запитальник заповнювали самі опитувані. Запропонована нами анкета покупцеві виключала одержання яких-небудь відповідей чисельного характеру, тому що вона була розрахована лише на виявлення думки покупців. Зразкова анкета представлена в табл.1.3.

Таблиця 1.3 Анкета покупця

Питання	Відповіді
1. Як часто ви робите покупки в нашому магазині? 2. Що, на вашу думку, характеризує якість обслуговування? 3. Що ви думаєте про асортимент у магазині? 4. Як ви оцінюєте рівень майстерності працівників нашого магазина? 5. Як ви оцінюєте обслуговування в нашому магазині? 6. Хто робить у вашій родині основні покупки? 7. Розповісти, будь ласка, небагато про себе: стать вік число членів вашої родини доход родини на місяць 8. Ваш соціальний стан (написати).	Щодня. Кілька разів на тиждень. Від випадку до випадку. Вперше. Наявність товарів і можливості їхнього вибору. Доступні ціни. Надання додаткових послуг. Реклама і консультація про товар. Чистота і порядок у магазині. Широкий. Вузький. Високий. Задовільний. Незадовільний. Дуже гарне. Гарне. Не важливе. Погане В основному я В основному інші члени родини Коли хто Жінки, чоловіки
Дякуємо за відповіді!

Після проведення анкетного опитування, обробили отримані результати. Обробка отриманих результатів здійснювалася методом, запропонованим німецьким економістом О. Андерсеном. При цьому показники оцінювалися за допомогою оцінок «високої», «задовільної», «незадовільної» (табл.1.4).

Таблиця 1.4 Оцінка якості торговельного обслуговування

Склад показників	Рівень якості обслуговування
	Високий	Задовільний	Незадовільний.
Коефіцієнт стабільності асортименту обстежуваних товарів Середній обсяг витрат часу покупців на чекання, хв. Рівень професійної майстерності працівників, активність продажу товарів. Організація торговельної реклами й інформації: оформлення вітрин і викладення товарів, наявність засобів німої реклами, анотацій до товару. Оцінка покупцями якості додаткових послуг. Оцінка покупцями якості торговельного обслуговування (на 10 чіл).	0,9 і більш не більш 3 хв. 0,9 і більш середній рівень кваліфікації 0,9 і більш відповідає вимогам 0,9 і більш 0,9 і більш оцінка 9 чол. і більш 0,9 і більш	0,81-0,89 3-6 хв. 0,81-1,89 0,81-0,89 маються зауваження не порушують правил продажу 0,81-0,89 0,81-0,89 оцінка 8 чол. і більш 0,81-0,89	0,80 і нижче 0,80 і нижче 0,80 і нижче Мається зауваження по викладенню товарів, оформлення вітрин 0,80 і нижче 0,80 оцінка 2 спожив. і більш 0,80

Потім розрахували середній рівень оцінки якості торговельного обслуговування шляхом підсумовування зведення усіх відповідей в анкеті. І одержали узагальнюючий коефіцієнт, рівний 0,88, тобто рівень торговельного обслуговування задовільний, на думку самих покупців.

Розділ 2. Аналіз маркетингової політики підприємства

2.1 Сегментація цільових ринків

Інформаційними потребами виступає потреба в інформації, яка необхідна для вирішення конкретної задачі. В нашому прикладі це є сегментація цільового ринку ЗАТ «Дніпропрес». Сегментація ринку вважається основним рішенням маркетингової політики. Ринок являє собою не однакову картину. Замість того щоб «розпорошуватися» по великих ринках з безліччю конкурентів, потрібно цілеспрямовано обробляти дрібні сегменти ринку, За допомогою цієї стратегії часткового ринку створюється краща і більш сильна позиція в дрібних сегментах ринку, ніж на ринку в цілому.

СЕГМЕНТ - це особливим образом виділена група споживачів продукції підприємства, реакція яких на маркетингові дії однакова,

У сучасних умовах виділяють наступні критерії сегментації:

ь місткість ринку;

ь рентабельність;

ь приступність даного сегмента;

ь сумісність діяльності підприємства на даному сегменті з діяльністю конкурентів;

ь ефективність діяльності підприємства на обраному сегменті (наявність фінансів, трудових ресурсів, які б відповідали вимогам сегмента);

ь істотність сегмента, тенденції, що спостерігаються в його розвитку.

Сегментацію проведемо експертним шляхом на підставі особистого досвіду. Виберемо найбільш вигідний з погляду одержання максимального прибутку сегмент ринку і визначимо основні характеристики потенційного товару, якому необхідно розробити в інтересах майбутнього виробника.

Сегментацію ринку необхідно провести з позиції виробника товарів обраної групи. Застосуємо дві системи сегментації: сегментація ринку щодо товарів і товарних груп і сегментація ринку щодо груп споживачів., що дозволяє вибрати нам сегмент більш обґрунтовано.

Для полегшення вибору цільового сегмента заповнимо наступні таблиці, (див. табл. 2.1)

Таблиця 2.1 Сегментація ринку щодо товарів.

Найменування сегмента	Опис і характеристика сегмента	Основні характеристики сегментів
1	2	3
1. стандартні преси	Обсяг продажів росте, тому що цей товар, як правило, з невисокою ціною, прийнятної для середнього споживача, кількість якого росте.	Велика кількість конкурентів (ПресБуд, „Мітіз”,„Метал+”,„Сігма”,„Будівельник”„ТOP-2000”.
2. електронні преси	Обсяг продажів не на стільки великий, як стандартних пресів. На це вплинула ціна товару, що значно вище.	Серед конкурентів лідирують такі фірми, як ПресБуд, ТОР-2000.
3. преси серії Стоік	Т.к. вони через велику ціну орієнтовані на невелике коло споживачів, то обсяг продажів них невеликий.	Серед конкурентів як і раніше лідирують ПресБуд, ТОР-2000.

З табл. 2.1 видно, що найбільш вигідним є стандартні преси. Не дивлячись на те, що їхні основні характеристики значно уступають електронним пресам, не говорячи вже про преси серії Стоік, обсяг їх продажів росте. Це, насамперед, викликано прийнятними цінами для користувачів із середнім статком, кількість якого постійно зростає. Орієнтуватися на користувачів з високим статком було б нерозумно, тому що їхня невелика кількість і вони віддають перевагу високоякісним фірмам, що не один рік працюють на ринку і займають домінуюче положення на ньому.

Основною проблемою яка стоїть перед підприємством ЗАТ «Дніпропрес» є велика кількість конкурентів, яка показана в табл..2.1. Другою проблемою є невелика кількість споживачів з високим рівнем доходу, яка показана в табл.. 2.2. Складемо аналогічну таблицю по сегментації ринку щодо груп споживачів, (див. табл. 2.2)

Таблиця 2.2 Сегментація ринку щодо груп споживачів.

Найменування сегмента	Опис і характеристика сегмента	Основні характеристики споживачів
А, Споживачі з високим рівнем доходу (15%)	Даний сегмент має великі перспективи, але тепер на цей сегмент приходиться невеликий обсяг продукції. У майбутньому, можливо, можливий ріст.	Для споживача найбільш важливу роль грає якість товару, наявність великої кількості функцій. Споживачі здобувають електронні преси та преси серії Стоік
Б. Споживачі із середнім рівнем доходу. (34%)	Цей сегмент найбільш розвитий і спостерігається невеликий ріст. На нього приходиться максимальна кількість продажів.	Як правило, споживачі цієї категорії здобувають стандартні преси, через їхню не високу ціну.
В. Споживачі з низьким рівнем доходу. (50%)	Цей сегмент має таки великий розмір. Але на нього приходиться нульовий обсяг продажів.	________________________

Табл. 2.2 показує, що найбільший сегмент складають родини із середнім доходом, потім йдуть родини з високим доходом, що висувають великі вимоги до якості товару, його зручності. На підставі таблиць 2.1 і 2.2 будуємо підсумкову таблицю. (см. табл. 2.3)

Таблиця 2.3 Вибір цільового сегмента.

	Сегмент «1»	Сегмент «2»	Сегмент «3»
Сегмент «А»	Перспектив росту і конкуренції немає через відсутність попиту	Перспектив росту і конкуренції немає через відсутність попиту	Перспектив росту і конкуренції немає через відсутність попиту
Сегмент «Б»	Розмір середній, збільшення росту, конкуренція велика.	Розмір середній, ріст звужується, рівень конкуренції низький	Через відсутність попиту, росту і конкуренції немає
Сегмент «У»	Через відсутність попиту росту і конкуренції немає	Розмір великий, ріст стабільний, високий рівень конкуренції.	Розмір великий, ріст стабільний, високий рівень конкуренції.
Сегмент «Г»	Розмір середній, рівень росту малий, конкуренція практично відсутня.	Розмір середній, росту стабільний, конкуренція велика	Розмір середній, збільшення росту, конкуренція велика

З даної таблиці робимо висновок про те, що підприємству варто продавати стандартні преси. При цьому підприємство одержить максимальний прибуток. Хоча на даному сегменті велика конкуренція, перспективи росту значні, зокрема через велику кількість споживачів. Споживачі не пред'являють великих претензій до товару, що зменшить кількість витрат на його виготовлення та транспортування.

Системою збору інформації на ЗАТ “Дніпропрес» є збір первинної інформації. А тому слід детально вивчити питання щодо методів збору такої інформації на підприємстві. В їх числі виділяють:

* опитування -- інтерв'ю з респондентом особисто, по телефону чи пошті за допомогою опитувального листка (анкети);

* спостереження -- вивчення і фіксування поведінки суб'єктів;

* експеримент -- одержання інформації стосовно взаємозв'язків між залежними і незалежними змінними в умовах близьких до реальних;

* імітація -- відтворення дії різних маркетингових чинників за допомогою математичних моделей та ЕОМ.

Опитування -- основний метод збору первинної інформації, хоча в останні роки він дещо втрачає свій імідж. Перспектива розвитку опитування -- у довготривалому співробітництві зі споживачами (панельні дослідження, консультування, конференції, аукціони, торги тощо).

Стосовно імітації слід відмітити той факт, що вона як метод збору первинної інформації на ЗАТ «Дніпропрес» поки що не набула широкого використання, але водночас є найбільш перспективною серед названих типів експериментів.

2.2 Визначення можливості позиціювання товарів для обраних цільових ринків

Потреби для проведення дослідження досить великі, адже якщо підприємство не будеть мати чіткий план маркетингу в якому буде визначення позиціювання товару та послуг фірми, то така фірма не має майбутнього і приречена на банкротство.

Для розкриття теми інструментаріем роботи є аналіз попиту на продукцію ВАТ «Дніпропрес».

В умовах ринкової економіки існує вісім основних видів попиту, яким відповідає така ж кількість видів маркетингу (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Види попиту та маркетингу

№з/п	Вид попиту	Вид маркетингу
1.	Від'ємний	Конверсійний
2.	Відсутній	Стимулюючий
3.	Прихований	Розвиваючий
4.	Падаючий	Ре маркетинг
5.	Нерегулярний	Синхромаркетинг
6.	Повноцінний	Підтримуючий
7.	Надмірний	Де маркетинг
8.	Нераціональний	Протидіючий

В зв'язку з тим, що ЗАТ "Дніпропрес" спеціалізується на продажі та обслуговуванні пресів, та надає інші, не менш потрібні послуги, на мій погляд повинен існувати повноцінний попит, а з часом може розвинутися спадаючий попит на окремі види продукції. Відповідно до вищевказаних видів попиту фірма повинна проводити або підтримуючий вид шляхом інтенсивної реклами, або ремаркетинг шляхом пошуку нових ринків збуту продукції та збільшення її асортименту.

Відповідно до тих товарів чи послуг, які фірма реалізує в ринку, потрібно запрогнозувати очікуваний вид попиту і відповідний вид маркетингу, пов'язавши їх з пропозицією, термінами дії і часом (рис. 2.4.)



35

Пропозиція ціна

35

Рис. 2.2 Залежність попиту від пропозиції (а), ціни (б), години доби (в), і терміну продажу (г)

На графіку залежності попиту від терміну продажу я показав стадії попиту: А - від'ємний, Б - відсутній, С - зростаючий, Д - повноцінний, Е - падаючий.

На графіку залежності попиту від годин доби видно, що найбільший попит припадає на вечірній час - з 17.00 до 19.00, пік продажу - 18.00. Найменший попит в час відкриття та закриття, а також в обідній час.

На графіку залежності попиту від ціни бачимо, що чим більше ціна, тим менше попит, і навпаки.

На графіку залежності попиту від пропозиції видно, що чим більше пропозиція, тим менше попит, і навпаки.

2.3 Конкурентні переваги обраного товару ЗАТ «Дніпропрес»

Відповідно до асортименту продукції проведемо генеральну вибірку що пропонується можна сформувати перелік технічних та економічних параметрів, яким вони повинні відповідати. Загальний перелік параметрів наводиться у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Загальний перелік вимог до конкурентноспроможних товарів та послуг

№ з/п	Параметри	Вимоги до товарів та послуг
1	Технічні	відповідність міжнародним стандартам якості; відповідність національним стандартам якості; відповідність діючим міжнародним нормативам; відповідність діючим національним нормативам; відповідність діючим міжнародним законодавчим актам; відповідність діючим національним законодавчим актам; відповідність дизайну міжнародних стандартів
2	Економічні	відповідність кольорів міжнародним стандартам; відповідність упаковки міжнародним стандартам; ціна виробу; витрати на транспортування; вартість упаковки; вартість навчання персоналу; вартість ремонту; вартість технічного обслуговування; податок

Оцінка конкурентоспроможності товарів та послуг

Конкурентоспроможність товарів та послуг, які фірма пропонує споживачам, визначається за інтегральним показником конкурентоспроможності, який визначається за формулою [2.1]:

К= Р/С більше або дорівнює 1 [2.1]

де, К - інтегральний коефіцієнт конкурентоспроможності товару чи послуги; Р -загальна кількість технічних і економічних параметрів, які відповідають міжнародним та національним стандартам за оцінками експертів; С - загальна кількість технічних та параметрів, яка включена в експертну оцінку.

Аналіз конкурентоспроможності товарів чи послуг здійснюється в табличній формі (табл 2.10). Оцінка конкурентоспроможності проводиться за такими критеріями[2.2].

К > 1 [2.2]

- товар відповідає вимогам міжнародного ринку;

К = 0,99 - 0,85 - товар відповідає вимогам національного ринку;

К = 0,84 - 0,75 - товар відповідає вимогам місцевого регіонального ринку;

К < 0,75 - товар не конкурентноспроможний

Таблиця 2.6 Оцінка конкурентоспроможності пресів, що пропонується ЗАТ «Дніпропрес»

№ з/п	Найменування параметрів	Відповідність стандартам
		принтер	Заправка
1. Технічні показники
1.1	Відповідність міжнародним параметрам якості	1	0
1.2	Відповідність національним параметрам якості	1	1
1.3	Відповідність міжнародним нормативам	1	1
1.4	Відповідність національним нормативам	1	1
1.5	Відповідність діючим міжнародним законодавчим актам	0	0
1.6	Відповідність діючим національним законодавчим актам	1	1
1.7	Відповідність упаковки діючим міжнародним стандартам	1	-
1.8	Відповідність упаковки діючим національним стандартам	1	-
1.9	Відповідність дизайну міжнародним стандартам	1	-
1.10	Відповідність дизайну національним стандартам	1	-
1.11	Відповідність кольорів діючим міжнародним стандартам	1	0
1.12	Відповідність кольорів діючим національним стандартам	1	1
2. Економічні показники
2.1	Ціна виробу	1	1
2.2	Витрати на транспортування	1	-
2.3	Вартість упаковки	1	-
2.4	Вартість установки	1	1
2.5	Вартість навчання персоналу	0	1
2.6	Вартість технічного обслуговування	1	1
2.7	Додатковий податок, страхування	1	-
	Сума Р	17	9
	Сума С	19	12
	К	0,76	0,84

Отже, приклад, наведений в таблиці 2.6 свідчить про те, що з 19 параметрів, які характеризують принтери що пропонуються у ЗАТ “Дніпропрес”, 17 відповідають сучасним вимогам міжнародного та національного ринку і інтегральний показник його конкурентоспроможності складає:

К= 17 / 19 = 0,89.

Дещо інша ситуація з послугою - ремонтом пресів: з 12 параметрів лише 9 відповідають сучасним вимогам міжнародного та національного ринку і інтегральний показник конкурентоспроможності цієї послуги становить:

К = 9 / 13 = 0,75.

Згідно з критеріями оцінки продукція ЗАТ "Дніпропрес" є конкурентоспроможною, бо вона відповідає вимогам національного ринку, але не відповідає вимогам міжнародного ринку. Трохи гірші справи з послугами, хоча послуга є конкурентоспроможною, але відповідає вимогам лише місцевого регіонального ринку, та не відповідає вимогам національного і міжнародного ринків. Оцінку я проводив за такими показниками:

міжнародні параметри (розмір, вага, пошкодження);

міжнародні нормативи (форма, теплоємкість та інше);

дизайн;

кольори;

упаковка.

Для підвищення конкурентоспроможності товару та послуг нам необхідно:

Добитися відповідності міжнародним нормативам на товар та послуги;

Досягти відповідності міжнародним законодавчим актам.

Графік проведення дослідження і кошторис складається згідно з первинною інформацією отриманою з ЗАТ «Дніпропрес».

Розділ 3. Розробка заходів щодо поліпшення позиціювання товару

3.1 Заходи щодо збільшення обсягу реалізації продукції

Для розрахунку заходів щодо збільшення обсягу реалізації необхідно обрати один з альтернативних заходів, виходячи з умови одержання максимального прибутку. Заходи реалізуються протягом 1 місяця (наприклад, після Нового року).

Певну частину матеріально-технічних запасів складає готова продукція. Для її прискореної реалізації можна застосувати:

1) додаткову більш потужну рекламу, що підвищить постійні витрати, але допоможе реалізувати певну частину продукції з матеріально-технічних запасів;

2) зниження ціни, компанія якого буде пов'язана з певними подіями (наприклад, розпродаж після святкування Нового року).

За даними розрахунків необхідно обрати прийнятий варіант, визначити наслідки цього кроку, тобто визначити, як зміняться показники фінансово-господарської діяльності.

Визначаємо ціну одиниці попередньо реалізованого товару:

990тис. г.о. : 1440 шт. = 687,5 г.о. / шт.

2. Визначаємо змінні витрати на одиницю товару:

401 тис. г.о.: 1440 шт. = 278,5 г.о./шт.

3. Визначаємо кількість одиниць готової продукції на складі. Вартість готової продукції в матеріально-технічних запасах складає

260 · 0,4 =104 тис. г.о.

Як було зазначено раніше (у попередніх розрахунках І частини), вартість готової продукції в матеріально-технічних запасах враховується лише за змінними витратами, тобто на складі зберігається

104 тис. г.о.: 278,5 г.о./ шт.=373 шт. готової продукції.

4. Розрахуємо додатковий прибуток від реалізації продукції внаслідок застосування більш потужної реклами.

За умовами внаслідок додаткової реклами може бути реалізовано 79% продукції зі складу, тобто

373 * 0,79 = 295 шт.

Через це обсяг продажу збільшиться на

295 шт. * 687,5 г.о./шт. = 202,81 тис. г.о.

Загальні додаткові витрати складають

295 шт. · 278,5 г.о./шт. + 24 тис. г.о. + 510 г.о./добу · 30 діб = 121,458 тис. г.о.

Тоді прибуток дорівнює

202,81 тис.г.о. - 121,458 тис.г.о. = 81,352 тис. г.о.,

А чистий прибуток

81,352 тис.г.о. · 0,69 = 56,133 тис. г.о.

5. Розрахуємо додатковий прибуток від альтернативного варіанта - зниження ціни.

Враховуючи еластичність попиту за ціною, унаслідок зниження ціни додатково може бути реалізовано

Виручка від додаткової реалізації складе '

317 шт. · 687,5 г.о./шт. · 0,8 = 174,35 тис. г.о.

Загальні додаткові витрати дорівнюють

317 шт. · 278,5 г.о./шт. + 510 г.о./добу · 30 діб = 103,585 тис. г.о.

Тоді прибуток досягає

174,35 тис.г.о. - 103,585 тис.г.о. = 70,765 тис. г.о.,

Чистий прибуток складе

70,765 тис.г.о. · 0,69 = 48,83 тис. г.о.

6. Виходячи з порівняння додаткових сум чистого прибутку (56 133 г.о. після проведення потужної реклами і 48 830 г.о. внаслідок зниження ціни), обираємо перший варіант, тобто додаткову більш потужну рекламу. Завдяки цьому заходу ми не тільки збільшуємо прибуток, а й зменшуємо запаси готової продукції на складі і витрати на її зберігання.

3.2 Складання звітних документів з урахуванням змін

1. Розрахуємо з метою аналізу зміну показників звіту прибутків і збитків ( такі розрахунки в даному випадку здійснюються лише з метою аналізу, у господарчій практиці бухгалтерську звітність за 13 місяців не готують).

Звіт про прибутки і збитки

1) виручка 990 000+ 202,81 г.о. = 1192,81 тис. г.о.

2) змінні витрати 401 000г.о. + 295 шт. * 278,5 г.о./шт =483,16 тис. г.о.

3) постійні витрати 193 тис. г.о. + 54 тис. г.о. + 510 г.о./діб 30 діб =262,3 тис.г.о.

4) прибуток (чистий) (239,4 + 56,133) тис. г.о. = 295,533 тис. г.о.

5) виплата дивідендів (за умови пропорційності від прибутку)

(60 + 13,883) тис. г.о. = 73,883 тис. г.о.

Умовно припускаємо, що сума сплати відсотків за кредит не змінилась.

6) накопичений нерозподілений прибуток 33 + 295,533 - 73,833 = 254,7 тис. г.о.

2. Складаємо новий баланс за таких припущень:

- додатковий продаж здійснювався з одночасною (або попередньою) сплатою, тобто дебіторська заборгованість не зросла;

- додатково одержаний прибуток (після сплати дивідендів) поповнив готівку;

- з додаткової виручки сплачено частину рахунків кредиторів до оплати (з тієї складової частини, що утворює змінні витрати), якщо складова частина більша за суму рахунків кредиторів, решта йде на сплату кредитів постачальників матеріалів, комплектуючих вузлів тощо;

- амортизаційні відрахування додатково за місяць не нараховуються. Необхідно зробити розрахунки для складання балансу.

1. Готівка дорівнює 150 + (56,133 - 13,833) = 162,3 тис. г.о.

2. Матеріально технічні запаси складають

260 тис. г.о. - 295 шт · 278,5 г.о./шт = 177,843 тис. г.о.

3. За рахунками кредиторів до сплати залишилось сплатити

98 тис. г.о. - 295 шт · 278,5 г.о./шт = 25,843 тис. г.о.

За цих умов баланс(таблиця 3.1) має такий вигляд:

Таблиця 3.1 Баланс підприємства

Активи, тис. г.о.	Пасиви, тис. г.о.
1. Поточні активи 1.1. Готівка 1.2. Рахунки дебіторів до одержання 1.3. Матеріально-технічні запаси 2. Основні засоби 2.1.Будівлі та устаткування 2.2. Накопичена амортизація	162,3 100 177,843 1250 (115,6)	1. Поточні зобов'язання 1.1. Рахунки кредиторів до оплати 1.2. Поточна частина довгострокової заборгованості 2.Довгострокові зобов'язання 2.1. Кредити постачальників 2.2. Довгострокова позика 3. Власний капітал 3.1. Акціонерний капітал 3.2. Накопичений нерозподілений прибуток	25,843 115 94 525 600 254,7
Усього: 1604,543	Усього: 1604,543

Висновок

Таким чином, проведений аналіз сутності ринкового позиціонування, специфіки об'єкту позиціонування та суб'єкта, на якого воно спрямовано, показав, що класифікувати стратегії можна за наступними ознаками, як: рівень позиціонування; об'єктом, відносно котрого відбувається диференціація; відношення до марок-конкурентів; розміщення у товарній категорії; розміщенням відносно існуючих марок; тип властивостей товару, на які спирається позиціонування; кількістю обраних позицій; етапність позиціонування; відношенню до існуючої ринкової позиції.

Для того, щоб досягти успіхів в бізнесі, продукти або послуги компанії повинні бути відмінні від інших в кращу сторону; вони повинні перевершувати продукцію конкурентів поодинці або декільком особливим показникам, що представляють реальну цінність для споживача. Тобто необхідно мати власну «зону переваги», яку люди бачать, знають, розуміють і на яку реагують. В результаті проведеного дослідження можливо зробити слідуючи висновки:

1.В умовах конкуренції позиціонування має бути більш гострішим, щоб допомогти відрізнити одну пропозицію від іншої і забезпечити найбільшу наближеність різних пропозицій до цільових і специфічних ринкових сегментів. Тому позиціонування можна визначити як мистецтво домінування в ринковому сегменті.

2.Позиціонування здійснюється в свідомості споживачів. Позиціонування - це те, що споживач думає про компанію, продукцію або послугу, це викликано комбінаціями реальних характеристик (відчутні особливості товару, його ціна, канали розподілу, тип і рівень сервісу даного товару) і іміджу (справлене враження від реклами, PR, стимулювання і так далі). Тому вирішальне значення має те, що позиція в перспективі повинна бути визначена споживачем, а не компанією.

3.Позиціонування базується на отримуваній вигоді. Сильні позиції обертають особливості компанії або товару в переваги для цільових споживачів. Ефективні позиції не тільки виражають чіткий імідж, але також пропонують споживачам явні причини (вигоди) покупки товарів саме у даної компанії.

Про визначені недоліки в роботі підприємства свідчить наявність дебіторської і простроченої кредиторської заборгованості, варто відзначити

По мимо зниження прибутку від реалізації продукції підприємство одержало збиток (від реалізації - 38,6 тис.грн, від фінансово господарської діяльності - 50,3 тис.грн.).

Збільшення запасів на 213,8 тис.грн. чи на 94,6% дало збільшення балансу на 27,13%, що в даних умовах існування підприємства можна вважати позитивним фактом. Головним джерелом приросту з'явилися позикові засоби підприємства, що погано тому що надалі цих засобів може не бути, але якщо відсотків по боргах ні, те це можна сприймати як безпроцентний кредит, що може бути поглинений інфляцією.

На кінець року найбільшу питому вагу мають запаси 439,8 тис.грн чи 51,13%, що приводить до росту оборотних активів на 27,13%. В умовах падіння курсу гривні це можна розцінювати позитивно.

Зростання вартості майна підприємства за звітний період на 72,2 тис.грн. чи на 9,16% обумовлено головним чином збільшенням позикових засобів на 71,9 тис.грн. чи 9,19%. Ріст позикових засобів відбувся в основному за рахунок росту кредиторської заборгованості на 174,1 чи 97,3% що привело до росту балансу на 22,09%.

Власні засоби підприємства зросли не значно, їхній ріст на 300 грвень відбувся через збільшення джерел засобів підприємства на 0,04%.

Аналіз показників фінансової стійкості показує, що в підприємства кризовий фінансовий стан, при якому підприємство на грані банкрутства. Тому що в підприємства великий недолік власних оборотних коштів. І у випадку втрати запасів важко буде їх відновити.

Матеріальні запаси в низького ступеня покриті власними джерелами і мають потребу в залученні позикових.

Перспективна собівартість відбиває деякий платіжний недолік у 58,8 тис.грн.

Загальний показник ліквідності знизився на 0,34 і склав наприкінці року 0,68. Виходячи з цього можна сказати, що в підприємства висока собівартість продукції.

Таким чином, можна зробити висновок, що в разі потреби швидкого розрахунку підприємство попадає в скрутне положення, але якщо розрахунок «не горить», те підприємство виконає свої зобов'язання.

У звітному році підприємство одержало збиток 50,2 тис.грн. Найбільше сильно на величину збитку вплинуло перевищення собівартості на прибутком - 21,6 тис.грн. чи 2,44%, так само ще більш збільшили збиток управлінські витрати 17 тис.грн. чи 1,92% та інші операційні витрати 11,9 тис.грн. чи 1,34%.

Для зниження збитку, і тим самим збільшення прибутку підприємству рекомендується постаратися знизити управлінські витрати.

Прибуток за рахунок росту цін зріс на 115552 гривень.

Прибуток за рахунок зміни собівартості знизилася на 326,531 тис. гривень.

Найбільший вплив на одержання збитку зробили зміна прибутку від реалізації і зміна собівартості

Список літератури

1. Закон України “Про підприємства в Україні” // Відомості Верховної Ради України. - 1999 - №24 зі змінами та доповненнями.

2. Абрамов А.Е. Основы анализа финансовой, хозяйственной и инвестиционной деятельности предприятия: Часть 1. -- М.: АКДИ “Экономика и жизнь”, 2000. -- 95 с.

3. Алклычев А.Н. Политика цен и воздействие на экономические процессы//Экономист,2002,№5 с7-11

4. Армстронг М. Основы менеджмента: как стать лучшим руководителем. М.2005