Ефективність логістики постачання і показники, що характеризують її

2

Міністерство освіти та науки України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра менеджменту

Контрольна робота

з курсу “Логістика”

Виконала:

студентка V курсу

групи ЗМО-07-1с

Карпінська Н. В.

Перевірив:

Рудківський Олег Анатолійович

Житомир

2009

План

Теоретична частина (питання № 17)

Ефективність логістики постачання, показники, що її характеризують

Практична частина (варіант №9)

Задача №1

Задача №2

Список використаної літератури

Теоретична частина (питання № 17)

Ефективність логістики постачання, показники, що її характеризують

Підсистема закупівель організує вхід матеріального потоку в логістичну систему. Логістика на цьому етапі називається закупівельною, однак у літературі часто можна зустріти й інші назви --- заготівельна логістика або логістика постачання.

Логістика закупівель -- функціональна галузь логістики, що здійснює управління вхідними матеріальними потоками та пов'язаним з ними іншими логістичними потоками з метою забезпечення виробництва необхідними ресурсами.

Метою закупівельної логістики є адекватне і повне задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю.

Для використання концепції логістики на заготівельному етапі необхідно бути готовим до зміни самої філософії організації виробництва кінцевої продукції, яка повинна відповідати всім характеристикам діючого і потенційного попиту.

В умовах функціонування логістичної системи на підприємстві необхідно дотримуватися правила, яке полягає в тому, що розрахунки всіх параметрів виробничо-господарської діяльності потрібно вести ніби в зворотному напрямку. В цілому закупівельна логістика є неначе похідною від моделі виробничої логістики.

Таким чином, розрахунок потреби у закупівлі здійснюється у зворотному до виробничого процесу напрямку, тобто від кінцевої продукції до вихідних сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Якщо на вхід виробничого процесу подаються вихідні матеріали або інші продукти, які протягом процесу переробляються і на виході перетворюються в готову продукцію, то потік інформації та потреби виступає протипотоком щодо матеріальних потоків: від збуту готової продукції до постачання матеріалів та інших придбаних товарів виробничого споживання.

Однак принцип інформаційного протипотоку не означає, що збут і виробництво пасивно диктують свої умови постачанню. Постачання істотно впливає на конкурентноздатність продукції підприємства не тільки шляхом скорочення витрат обігу і своєчасності виконання замовлень виробництва. Прямий вилив постачання здійснює на якість продукції, а також на формування асортименту, оскільки є безпосереднім джерелом інформації про ринок конкуруючих матеріалів і можливості постачальників.

Процес управління матеріальними потоками в закупівельній логістиці складається з двох основних частин:

– управління диспозицією матеріально-технічних ресурсів, тобто управління запасами;

– регулярний аналіз, вибір і організація постачань матеріально-технічних ресурсів на підприємство, тобто управління постачанням.

Основними критеріями розробки логістичної політики здійснення закупівель і формування загальної системи закупівельної логістики є:

– оптимальна періодичність (час) постачань;

– оптимальна структура матеріальних потоків;

– мінімальні сукупні логістичні постачальницькі витрати.

Основними цілями в сфері логістики закупівель є:

1) необхідність забезпечення неперервного потоку товарів, необхідних компанії;

2) зведення витрат, пов'язаних із записами до мінімуму;

3) підтримка та підвищення якості:

4) пошук компетентних та надійних постачальників;

5) придбання при можливості багатофункціональних товарів;

6) дотримання принципу "ціна -- якість" в процесі закупівлі;

7) підвищення конкурентоздатності;

8) досягнення координованості підрозділів компанії;

9) зниження адміністративних витрат.

Типовими завданнями при цьому виступають:

1) визначення предмета (структури) закупівель;

2) вибір постачальника;

3) визначення обсягу закупівель;

4) визначення умов закупівель.

Визначення предмета (структури) закупівель. Широкого розповсюдження в процесі управління постачанням набув метод, який ґрунтується на розв'язанні в закупівельній логістиці так званої “задачі МОВ” (в англомовній літературі -- Make-or-Buy Problem) завдання “зробити або купити”.

“Завдання МОВ” розглядається як обґрунтування вирішення проблеми про ступінь використання у виробничому процесі власних засобів виробництва. Рішення приймаються як з використання власних засобів праці (власний транспорт, склади, техніка, устаткування), так і з використання власних предметів праці, тобто виготовлених самотужки заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих виробів. Альтернативні рішення -- найманий транспорт, лізинг устаткування, оренда складів, а також закупівля напівфабрикатів або комплектуючих виробів.

Як правило, основним критерієм оптимальності під час розв'язання “завдання МОВ” є максимізація прибутку. Тому для прийняття обґрунтованого рішення необхідно порівнювати витрати на власне виробництво матеріалів (деталей, виробів) з витратами на їх закупівлю.

Фахівці висловлюють діаметрально протилежні рекомендації, як за максимальну вертикальну інтеграцію, тобто виробництво всіх комплектуючих виробів власними зусиллями, так і проти неї.

Таким чином, рішення про власне виробництво або постачання зі сторони залежить не тільки від витрат. Рішення на користь закупівель комплектуючих і відповідно проти власного виробництва може бути прийняте, якщо:

1. потреба в комплектуючому виробі невелика;

2. існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

3. відсутні необхідні для виробництва комплектуючих потужності;

4. відсутні адміністративний або технічний досвід для виготовлення потрібних виробів.

Рішення проти закупівель і на користь власного виробництва приймається тоді, коли:

1. потреба в комплектуючих виробах стабільна і досить велика;

2. існуючі постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів якості виробів;

3. необхідно зберігати комерційну таємницю в області технології виробництва;

4. комплектуючі вироби можуть бути виготовлені за існуючих виробничих потужностей.

Вибір постачальника. Однією із основних проблем в управлінні закупівлями матеріальних ресурсів є вибір постачальника. Перелічимо основні етапи вирішення цієї задачі:

1. пошук потенційних постачальників;

2. аналіз потенційних постачальників;

3. оцінка результатів роботи з постачальниками (рейтинг постачальника);

4. розвиток постачальника (його інтеграція в систему своїх інтересів -- визначаємо що слід покращити у взаємній співпраці і як саме)

Визначення обсягу закупівель (економічного розміру замовлення). B основі визначення партії постачання в закупівельній логістиці використовують показник оптимального (економічного) розміру замовлення. Цей показник виражає потужність матеріального потоку, спрямованого постачальником за замовленням споживача і, який забезпечує для останнього мінімальне значення суми двох логістичних складових: транспортно-заготівельних витрат і витрат на формування та збереження запасів.

Економічний розмір замовлення (economic order quantity -- EOQ) визначається за формулою, отриманою Ф.У. Харрісом. Однак у теорії управління запасами вона більш відома як формула Уілсона:

,

де EOQ -- економічний розмір замовлення, од.;

Со -- витрати виконання замовлення, гри.;

Сі -- закупівельна ціна одиниці товару, грн.;

S -- річний обсяг продажів, од.;

U -- частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.

Визначення умов закупівель. На практиці під час визначення економічного розміру замовлення доводиться враховувати більшу кількість факторів, ніж у базовій формулі. Найчастіше це пов'язано з особливими умовами постачань і характеристиками продукції, з яких можна отримати певний зиск, якщо взяти до уваги такі фактори: знижки на транспортні тарифи залежно від обсягу вантажоперевезень, знижки з ціни продукції залежно від обсягу закупівель, інші уточнення.

Інші коректування моделі EOQ. Можливі й інші ситуації, що вимагають коректування моделі економічного розміру замовлення:

1) Обсяг виробництва. Уточнення обсягу виробництва необхідні тоді, коли найбільш економічний розмір замовлень диктується виробничими потребами й умовами.

2) Закупівлі змішаних партій. Закупівля змішаних партій означає, що одноразово надходить декілька видів продукції; у зв'язку з цим знижки, встановлені відповідно до обсягу закупівель і вантажоперевезень, слід оцінювати щодо комбінації товарів.

3) Обмеженість капіталу. Обмеженість капіталу доводиться враховувати тоді, коли кошти для інвестування у запаси обмежені. Через це під час визначення розміру замовлень слід розподіляти обмежені фінансові ресурси між різними видами продукції.

4) Використання власних транспортних засобів. Використання власних транспортних засобів впливає на розмір замовлення, тому що в цьому випадку транспортні витрати, пов'язані з поповненням запасів, є фіксованими витратами. Тому власний транспорт повинен бути заповнений цілком незалежно від економічного розміру замовлення. І

Основу економічної ефективності закупівельної логістики складають пошук і закупівля необхідних матеріальних ресурсів задовільної якості за мінімальними цінами. У вивченні ринку закупівель, яке проводиться відповідними відділами фірм, питання цін -- головне, але істотну роль відіграє також аналіз інших чинників, у тому числі можливих логістичних витрат і термінів поставок.

Ефективність закупівельної логістики в першу чергу залежить від ефективності матеріально-технічного забезпечення.

Остання є комплексною економічною категорією, яка відображає якість функціонування діючою на підприємстві закупівельної системи і її складових.

Ефективність логістики на етапі матеріально-технічного забезпечення характеризується рядом взаємозв'язаних показників, які кількісно виражають результати діяльності всіх підрозділів закупівельної системи по відношенню до витрат або ресурсів їх виробничого потенціалу.

Найпоширенішими показниками, що розраховуються при проведенні аналізу ефективності матеріально-технічного забезпечення, є:

* узагальнюючі показники ефективності використання витрат (ресурсів) живої і уречевленої праці, пов'язаних з процесом обороту засобів виробництва;

* продуктивність праці;

Продуктивність праці -- це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількості праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого боку.

Залежно від прямого чи оберненого співвідношення цих величин ми маємо два показники рівня продуктивності праці: виробіток і трудомісткість.

Виробіток -- це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленої одним працівником за одиницю робочого часу, і розраховується за формулою

В= V/ Т

де В -- виробіток;

V -- обсяг виробництва продукції (робіт, послуг);

Т -- затрати праці на випуск відповідного обсягу продукції (робіт, послуг).

Трудомісткість -- це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг), і розраховується за формулою

ТМ=Т/V

де ТМ -- трудомісткість;

Т -- затрати праці на випуск відповідного обсягу продукції (робіт, послуг);

V -- обсяг виробництва продукції (робіт, послуг).

Трудомісткість продукції являє собою витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції в натуральному вираженні. Показник трудомісткості має перевагу перед показниками виробітку:

– по-перше, він підбиває прямий зв'язок між обсягом виробництва і трудовитратами;

– по-друге, застосування цього показника дає змогу пов'язати проблему виміру продуктивності праці з факторами і резервами її збільшення;

– по-третє, він дає змогу зіставити витрати праці на однакові вироби в різних цехах і ділянках.

* фондовіддача;

Фондовіддача характеризує ефективність використання основних фондів. Відображає суму виробленої продукції, що припадає на одну гривню основних фондів, тобто величину обороту з реалізованої продукції на одну гривню активів.

Чим більша фондовіддача тим менша матеріаломісткість і тим ефективніше використовується капітал, вкладений в активи підприємства.

де Фв -- фондовіддача;

ЧД -- чистий дохід;

О.З. -- середня вартість основних засобів;

Рв -- річний випуск продукції.

* матеріаломісткість;

Матеріаломісткість визначає вартість основних фондів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними фондами.

де М (Фм) --- матеріаломісткість (фондомісткість);

Фв -- фондовіддача;

ЧД -- чистий дохід;

О.З. -- середня вартість основних засобів;

Рв -- річний випуск продукції.

* швидкість обертання товарів і оборотних коштів;

Швидкість обертання (товарооборотність) строк протягом якого реалізується середній товарний запас; строк протягом якого оборотні кошти здійснюють один оборот. Величина визначається в днях.

де Шо -- швидкість обертання;

Тз -- середній товарний запас;

То -- одноденний товарооборот.

* рентабельність.

Рентабельність -- показує який прибуток отримує підприємство із 100 грн. чистого доходу (забезпеченість оборотних активів прибутком); відсоткове відношення загальної суми прибутку до витрат виробництва і реалізації.

Ці та інші показники, як правило, розглядаються в динаміці по порівнюваних періодах. Найпоширенішими критеріями оцінки ефективності логістики на етапі закупівель є:

* ступінь забезпечення підприємства продукцією виробничо-технічного призначення;

* оборотність запасів засобів виробництва;

* ефективність матеріальних ресурсів.

Вартісним показником закупівельної логістики, який відображає результати живої праці на етапі забезпечення процесу виробництва і господарської діяльності підприємства, є чиста продукція матеріально-технічного забезпечення. Вона не має натурально-речовинної форми. Вказаний показник розраховується виключенням з валової продукції (ВП) матеріальних витрат (МВ) і може бути розглянутий як додатковий на етапі підготовки матеріальних ресурсів до виробничого процесу.

ЧП=ВП-МВ

Фахівці, що аналізують ефективність закупівельної логістики за кордоном, встановили, що завдяки вживанню аналогічної схеми продуктивність праці працівників фірм, зайнятих, зокрема, на транспортуванні вантажів, збільшилася вцілому на 10 %.

На основі проведення оцінки ефективності проводяться необхідні корегувальні дії, спрямовані на забезпечення ефективності логістичної системи постачання та в результаті логістичної системи вцілому.

Практична частина (варіант №9)

Задача №1. Умова: Підприємство встановило потребу у матеріалах в розмірі 1 000 одиниць, оптимальний розмір замовлення для підприємства складає 200 одиниць матеріалу. Враховуючи, що в році 250 робочих днів, потрібно знайти число замовлень за рік та час між замовленнями, а також загальні витрати на запаси, враховуючи витрати на замовлення в розмірі 10 грн., а витрати на зберігання одиниці матеріалу -- 0,5 грн. на протязі року.

Розв'язання:

1. Знаходимо число замовлень на рік:

(замовлень на рік)

2. Знаходимо час між замовленнями:

(днів)

3. Знаходимо загальні витрати на запаси:

(грн.)

Висновок: Таким чином за рік підприємство здійснює 5 замовлень, час між замовленнями складає 50 днів, а загальні витрати на запаси становлять 100 грн.

Задача №2. Умова: Зі складу “Металоптторг” за адресою споживача необхідно відправити 60 т металу. Відстань перевезення -- 100 км. Споживачеві необхідно отримати метал через 3 години з моменту замовлення. За кожну хвилину затримки в поставці металу споживач стягуватиме штраф у розмірі 0,5 грн. за 1т. Яким транспортом слід доставити метал споживачеві? Додаткові дані наведено в таблиці.

Показники	Автотранспорт	Залізничний транспорт
Тариф, грн./т-км	4,0	1,0
Технічна швидкість, км/год	40,0	20,0
Можливість втрати часу в процесі перевезення,год.:
а) зупинки перед світлофорами та семафорами	0,2	0,1
б) зупинку на залізничних переїздах	0,2	--
в) зупинки на шляху в разі передбачених обставин	0,4	0,3

Розв'язання:

1. Розраховуємо час, необхідний для доставки вантажу без врахування часу на зупинки:

t (час) =S (відстань)/ V (швидкість)

Автотранспорт: t ₁ = 100/40 =2,5 (год.)

Залізничний транспорт: t ₁ = 100/20 =5,0 (год.)

2. Розраховуємо витрати часу на зупинки:

Автотранспорт: t ₂= 0,2 + 0,2 + 0,4 = 0,8 (год.)

Залізничний транспорт: t ₂ = 0,1 + 0,3 = 0,4(год.)

3. Загальний час на перевезення вантажу з врахуванням витрат часу на зупинки:

Автотранспорт: Т = t ₁ + t ₂= 2,5 + 0,8 = 3,3 (год.)

Залізничний транспорт: Т = t ₁+ t ₂ = 5,0 + 0,4 = 5,4 (год.)

4. Розраховуємо час затримки і суму штрафу, який сплачуємо за затримку:

Автотранспорт: t ₃ = 3,3 - 3,0 = 0,3 (год.) = 18 (хвилин)

Залізничний транспорт: t ₃ = 5,4 - 3,0 = 2,4 (год.) = 144 (хвилини)

в ₁(сума штрафу за затримки) = t ₃ * штрафний тариф * вага вантажу

Автотранспорт: в ₁ = 18 * 0,5 * 60 = 540 (грн.)

Залізничний транспорт: в ₁ = 144 * 0,5 * 60 = 4 320 (грн.)

5. Розраховуємо вартість перевезення без затримок:

в ₂ (вартість перевезення без затримок) = тариф * вага вантажу * відстань

Автотранспорт: в ₂ = 4,0 * 60 * 100 = 24 000 (грн.)

Залізничний транспорт: в ₂ = 1,0 * 60 * 100 = 6 000 (грн.)

6. Розраховуємо вартість перевезення із затримками:

Автотранспорт: В = в ₁ + в ₂ = 540 + 24 000 = 24 540(грн.)

Залізничний транспорт: В = в ₁+ в ₂ = 4 320 + 6 000 = 10 320 (грн.)

Висновок: Аби мінімізувати транспортні витрати метал споживачеві слід доставити залізничним транспортом. За такого варіанту економія складатиме 24 540 - 10 320 = 14 220 (грн.). При цьому, слід врахувати, що затримка в доставці складатиме 144 хвилини, що становить 2 години і 24 хвилини.

Список використаної літератури

1. Алькема В. Г. , Сумець О. М. Логістика: Теорія та практика. Навчальний посібник. -- К.: “Вид. дім “Професіонал”, 2008. -- 272 с.

2. Банько В. Г. Логістика. Навчальний посібник. -- К.: КНТ, 2007. -- 332 с.

3. Виговський Г. М., Бродіна Н. О., Рудківський О. А. Логістика. Навчальний посібник. -- Житомир: ЖДТУ, 2009. -- 124 с.

4. Гаджинский А. М. Логистика: Учебник. -- М.: Издательско-торговая корпорация “Дашков и К”, 2005. -- 432 с.

5. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник.-- К.: КНЕУ.--2001.-- с.369-374.

6. Пономарьова Ю. В. Логістика. Навчальний посібник. -- К.: ЦНЛ, 2005. -- 328 с.