Управління системою маркетингової діяльності на підприємстві ТОВ "Компанія Юнівест Маркетинг"

Категорія цього приміщення за ступеню безпеки враження електричним струмом відноситься до “без підвищеної небезпеки”.

Аналіз метеорологічних умов. Мікроклімат - це стан внутрішнього середовища приміщень, яке визначається діючими на організм людини сполученнями температури, вологи і швидкості переміщення повітря, а також температурою нагрітих поверхонь конструкцій і обладнань.

Згідно ДСТ 12.1.005-88 роботи, що виконуються в управлінні економіки відносяться до категорії робіт 1а (витрати енергії до 150 Ккал\год). Для даної категорії робіт граничними і оптимальними значеннями мікроклімату являються наступні дані (Таблиця 4.1.1)

Фактичне значення параметрів , що характеризують санітарно-гігієничні умови роботи підрозділу взяті мною з результатів огляду робочих міст на відповідність санітарно-гігієничних умов праці нормативним нормам.

Забезпечення оптимальних для життєдіяльності людини параметрів мікроклімату і повітряного середовища здійснюється за допомогою широкого комплексу методів і засобів.

Головний і найбільш успішний із них розробка на стадії проектування сучасних технологічних процесів і обладнання, яке не позволяє виділення вологи, пилі, газів і шкідливих речовин.

На жаль, в багатьох випадках вирішити цю задачу не можливо. В цьому випадку мірою захисту являється вентиляція.

Забезпечення нормативних параметрів мікроклімату

за допомогою вентиляції.

Згідно вимог санітарних норм при об'ємі приміщення на одну людину в 21 куб.м .>20 куб.м., що відповідає нормативам. Крім того подача в приміщення свіжого повітря розраховується таким чином: фактичний обмін повітря в приміщенні відділу доходів можливо розрахувати по формулі:

L=3600?V?м?F (3.1)

де F-площа рорізу виходу повітря з приміщення (у приміщенні відділу доходів є вентиляційний отвір, площа яких дорівнює 0.02 кв.м);

м-коефіцієнтів витрати повітря (м =0.5);

V- швидкість, з якою повітря буде виходити з приміщення, визначається по формулі:

V=(2g •?Н)/г cр.вн (3.2)

де g-прискорення вільного падіння (g=9,8 м/кв.с);

?Н2- тепловий напір, що визначається по формулі:

?Н2=h2(гнар.-г вн.ср.), (3.3)

де гнар.- об'ємна вага повітря ззовні приміщення;

г вн.ср- середня об'ємна вага повітря в приміщенні;

h2-висота між центром вентиляційного і площиною рівного тиску , яка визначається із співвідношення:

h2/ h1=S1/F

де h1-відстань між центром входного отвору і площиною рівного тиску;

S1-площа вхідного отвору (двері), S2=2 кв.м.,

h1=h-h2?

де h=9м-відстань між центрами вхідного та вихідного отвору, значить h2=8,91м.

Значення г ззов і г вн.ср розраховуються в залежності від періоду року (теплий і холодний). Вони розраховуються за формулою:

г= 0б465? Рб/Т, (3.4)

де Рб-барометричний тиск, мм рт.ст.;

Т-температура повітря ,К.

Для теплого періоду року Т в приміщенні дорівнює 301К; а ззовні 297К.

Барометричний тиск приймається на рівні 750 мм рт.ст.Тоді:

г ззов = 1,174 кг/куб.м;

г вн.ср =1,157 кг/куб.м.

Тоді підставляючи відповідні дані у формулу маємо:

?Н2 =8,91? (1,174-1,157)= 0,151 кг/м.куб.

V=(2? 9,8? 0,151)/1,157=1,6 м/с

L=3600 ? 0,02?4,3?0,5=154,8 куб./год.

У такий спосіб забезпечується необхідний обмін повітря в приміщенні і вивітрювання з кабінету СО 2

Оцінка пожежної небезпеки.

Приміщення економіки відноситься до непожежонебезпечної категорії, до категорії Д (робота з не палаючими речовинами і матеріалами холодного виду). Можлива причина пожежі в приміщенні: грубе порушення правил техніки безпеки, несправність електропроводки.

Пожежно-технічна комісія, що проводить кожного кварталу комплексне пожежно-технічне обстеження кабінету, допоміжних приміщень і території установи зі складанням актів обстеження, на підставі яких видаються вказівки абр розпорядження про усунення встановлених недоліків і порушень. З усіма працівниками , фахівцями систематично проводяться заняття по пожежно-технічному мінімуму і протипожежний інструктаж при зарахуванні на роботу. Проводяться бесіди на робочих місцях по вивченню первинних способів пожежегасіння і дії в результаті виникнення пожежі. Організовано вивчення типових правил пожежної безпеки для установ і організацій.

В управлінні економіки для гасіння пожежі використовують стаціонарні і первинні засоби пожежегасіння. В управлінні економіки використовуються вогнегасники повітряно-пінні і водяні. Пожежний інвентар: пісочниця, пожежні цебра, стенди пожежні, ємкості для піску, знаки пожежної безпеки. Також у всіх приміщеннях маються в наявності внутрішні трубопроводи. Установки пожежегасіння і способи пожежної й охоронно-пожежної сигналізації, що є змонтовані в управлінні економіки проходять систематичний контроль, профілактичне обстеження і ремонт із метою утримання установок і засобів сигналізації в стані постійної готовності. Періодичність і терміни проведення цих заходів строго і проводяться спеціально підготовленним персоналом.

Границя вогнестійкості будівельних споруджень і ступінь вогнестійкості спорудження має другий ступінь.

Шляхи евакуації людей і матеріальних цінностей зроблено згідно з вимогами

будівельних норм. Двері запасного виходу мають ширину 100 см. Евакуаційний коридор -1.5 м ширини.

З приведеного вище аналізу стану охорони праці випливає висновок, що показники охорони і безпеки праці не відповідають усім параметрам і нормативам по напрямкам проведеного аналізу, наданого законодавчо.

Потрібно ретельніше слідкувати за станом охорони праці. Особливо це стосується освітлення, яке не достатньо функціонує.

Аналіз умов роботи було проведено по таким напрямкам:

- аналіз травматизму в управління економіки;

- характеристика приміщення управління економіки;

- характеристика природного і штучного освітлення в управлінні економіки;

- аналіз метеорологічних умов;

- оцінка пожежної безпеки в управлінні економіки.

За ступенем вогнестійкості приміщення відноситься до другої категорії світлопройому (рами дерев'яні спарені),t2=0,7;

t3- коефіцієнт, що включає втрати світла в несучих конструкціях (бокове природне освітлення), t3=1;

t4- коефіцієнт, що включає втрати світла в сонцезахисних пристроях (штори),t4=1;

t5- коефіцієнт, що включає втрати світла в захисній сітці, що встановлюється під ліхтарями (для бічного світлення t5=1;

t0=0,8 • 0,7• 1•1•1 = 0,56,

r1-коефіцієнт, який включає збільшення КЕО при боковому Протипожежний захист здійснюється з використанням засобів сучасного освітлення і видів пожежної техніки.

Таблиця 5.1.1 Значення мікроклімату

Параметри	Значення параметра	Помітки
	Фактичне	Нормативне з вказанням нормативного документа
Освітленість,лк	181	300	СниП2-4-79
Значення К.Е.О. %	0,85%	0,86%	СниП-2-4-79
Температура повітря в приміщенні:?С -зимою; -літом	10 17	22-24 23-25	ГОСТ12.1.005-88 ГОСТ12.1.005-88
Відносна вологість, %	45	40-60	ГОСТ12.1.005-88
Швидкість руху повітря, м/с	0,06	Не більше 0,1	ГОСТ12.1.005-88
Шум, дБА	20	60	ГОСТ12.1.005-88

Аналіз стану охорони праці.

Згідно з ГОСТ 12.0.003-74 на працюючого в приміщенні спеціаліста управління економіки можливий вплив шкідливого фактору - небезпека враження електичним струмом при не дотриманні правил техніки безпеки.

Згідно ГОСТ 12.1.-19-79 електричний струм на організм людини має такий вплив:

- опік;

- електролітний вплив (вода людського організму розпадається на кисень та водень);

- біологічний вплив (судоми);

Крім цього на працюючих в процесі роботи впливають щкідливі фактори, які відносяться до нервово- психічних перевантажень:

- перенапруга аналізаторів;

- монотонна праця.

Характеристика природного і штучного освітлення.

Нормування освітлення здійснюється на основі СНиП-II-4-79, який являється основним нормативним документом.

При освітленні виробничого приміщення використовують бокове природне і при необхідності штучне освітлення. Природне освітлення використовують в світлі години дня. Воно забезпечує гарну освітленність, рівномірність,а головне, ідеальну кольоропередачу. Природне бокове освітлення проводиться через два вікна, розміром 1,7х1,7 м, які розміщені на південній стороні споруди на висоті 0,9 м від полу.

В темні години дня, а також при недостатньому природному освітленні необхідно використовувати штучне освітлення.

Для штучного освітлення в даному приміщенні використовують чотири світильники по дві лампи накалювання потужністю 100 Вт кожна.

Розрахунок природного освітлення розпочнемо з находженн нормативного значення КЕО для приміщення, розміщеного в четвертому поясі Ен4. Нормативне значення КЕО розраховується шляхом корекції табличного значення по

СНиП-II-4-79.

Ен=Ен3• m•c, (3.5)

де Ен3- нормативне значення КЕО для третього світового поясу, прийнятого за базовим згідно СНиП-II-4-79, Ен3 =1,5 % (для даного розряду зорових робіт-середня точність, при бічному освітленні;

m-коефіцієнт світлового клімату, що характеризує особливості світлового клімату в місті розташування споруди. Згідно СНиП II-4-79:

для України m = 0,9;

с- коефіцієнти сонячності, що залежить від орієнтації споруди відносно сторін світу. СНиП II-4-79: вікна виходять на захід с= 0,75.

Ен = 1,5 % •0,9 • 0,75= 1,01 %

Для визначення фактичного природного освітлення при боковому освітленні приміщення використовуємо формулу:

Еф=(100% • So• r1•t0)/ (Sn • Кз•n0•Кзд) (3.6)

де еф- фактичне значення КЕО, %

So- площа світлових пройомів (площа вікон),кв.м.,

So-2•( 1,7м •1,7м)=5,78 м.кв.;

Sn-площа пола приміщення, кв.м., Sn=35 м.кв.;

Кз-коефіцієнт запасу, Кз=1,3;

n0-світлова характеристика вікон. Визначається виходячи із умов:

- відношення довжини приміщення до глибини приміщення -1,4;

- відношення глибини приміщення до висоти відносно рівня відносної робочої поверхи до верхньої частини вікна -2,8;

- n0= 15,2;

- Кзд - коефіцієнт, що включає затемненість вікон спорудами, які стоять напроти один одного (відстань до першої споруди 3м і більше) Кзд=1;

- t 0- загальний коефіцієнт світлопропускання, що знаходиться по формулі:

t0=t1• t2• t3• t4• t5, (3,7)

де t1- коефіцієнт світлопропускання матеріалу (стекло віконне листове подвійне),t1=0,8;

t2- коефіцієнт, що включає втрати світла в рамах освітленні за допомогою світла, яке відбивається від поверхні приміщення. Визначається з виходячи із умов:

- відношення глибини приміщення до висоти відносної робочої поверхні -2.8;

- відношення відстані точки розрахунку від зовнішньої стіни приміщення до глибини приміщення- 0,8;

- відношення довжини приміщення до глибини -1,4;

- середньо звішений коефіцієнт відбивання стелі, стін і полу -0,4;

r1=1,82.

Звідси, еф=(100% • 5,78 •1,82 • 0,56)/ (35 • 1,3 •15,2•1)=0,85%

Нормативне значення коефіцієнта природного освітлення дорівнює 0,86% згідно з СниП II-4-79

Таким чином, фактичне значення КЕО менше нормативного, що свідчить про те, що природного освітлення не досить даного приміщення і при роботі в даному приміщенні необхідно використовувати штучне освітлення.

Фактичне значення освітленості при штучному освітленні знаходимо по методу коефіцієнта використання світлового потоку, який включає світловий потік лампи:

Fл = (Еmіn • S • k • z)/( w • N • n), (3,8)

де Еmіn - нормативна мінімальна освітленість, лк. Згідно з СНиП II-4-79;

Еmіn= 250 лк;

S- площа приміщення,S=35 кв.м;

k- коефіцієнт запасу, для ламп накалювання k=2;

z- коефіцієнт неравномірної освітленості, z=1,15;

N - число світильників в приміщенні, N=4;

n - число ламп в світильнику, n=2;

w -коефіцієнт використання світлового потока, що залежить від ККД і кривої розподілу сили світла світильника, коефіцієнта відбивання світла від стелі Рп, стінРс, полу Рр, висоти підвісу світильників і показника приміщення:

I =S / Hр(А+В) =1,33 (3.9)

де S - площа приміщення;

Нр- висота підвісу світильника над робочою поверхню , Нр=2.2 м;

А- довжина приміщення, А=7 м;

В- ширина приміщення, В=5 м.

Коефіцієнти відбивання світла від стелі, стін і полу дорівнюють 70%, 50%,10% . Тоді w=0,5.

Виходячи з формул знаходження світлового потоку лампи, знаходимо фактичну освітленість по формулі:

Еф= (F•w • N• n)/ ( k •S•z) (3.9.1)

Еф = (1400• 1,3• 4 • 2)/ (2 •35•1,15)=181 лк.

Згідно з СНиП II-4-79 для кабінетів і робочих міст освітленість робочих поверхонь повинна бути 250 лк, а це свідчить про те, що штучного освітлення не достатньо для даного примищіння.

Техногенна безпека. Надзвичайна ситуація, що може виникнути в комерційному банку

Відповідно до Закону України «Про цивільну оборону України»:

Надзвичайна ситуація (ЧС) - це порушення нормальних умов життя й діяльності людей на об'єкті або території, заподіяне аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими небезпечними діями, які привели (можуть привести) до загибелі людей, їхній поразці й (або) значних матеріальних витрат.

Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що утворює на об'єкті, території загрозу життю й здоров'ю людей і приводить до обвалень будинок, споруджень, технологічного й транспортного засобів, порушення виробничого або транспортного процесу або заподіює шкода навколишньому середовищу.

Катастрофа - це широкомасштабна аварія або інша подія, що приводить до важких трагічних наслідків.

Аналіз імовірних надзвичайних ситуацій

Надзвичайні ситуації, які можуть виникнути на території України, ділять відповідно до причин їхнього походження на надзвичайні ситуації техногенного, природного, соціально-політичного й військового характеру.

Виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру (10000) можуть викликати:

- транспортні аварії й катастрофи (10100);

-пожежі й неспровоковані вибухи (10200);

-наявність у навколишнім середовищі шкідливих речовин з концентрацією, що перевищує гранично-допустиму норму (10400);

-несподіване руйнування будинків і споруджень (10600);

-аварії на электроенергетичних системах (10700);

-аварії на системах зв'язків і телекомунікації (10900).

Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з пожежами й неспровокованими вибухами (10200) можуть бути:

-пожежі (вибухи) у спорудженнях, на об'єктах переробки, транспортування й заощадження легко займистих речовин (10202);

-пожежі (вибухи) на транспорті (10203);

-пожежі (вибухи) у будинках і спорудженнях цивільного призначення (10205).

Слід зазначити, що виникнення видів надзвичайних ситуацій техногенного характеру може ініціювати деякі види надзвичайних ситуацій природного, соціально-політичного й військового характеру.

Причинами виникнення ЧС природного характеру (20000) можуть бути:

-землетрусу (20101);

-осідання (провал) земної поверхні (20105);

-великий град (20203);

-інфекційні отруєння людей (20600).

ЧС соціально-політичного характеру (30000) пов'язане із протиправними діями терористичного й антиконституційного характеру:

-збройні напади, захоплення або втримання важливих об'єктів або реальна погроза здійснення таких акцій (30100);

-установлення вибухового пристрою в громадському місці, установі, організації й т.п. (30400).

ЧС військового характеру пов'язане із застосуванням зброї масової поразки або звичайних засобів поразки, під час яких виникають вторинні показники поразки населення.

Захист населення території у випадку виникнення ЧС. Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації

З метою захисту населення, зменшення втрат і збитку економіці, у випадку погрози й виникнення ЧС державою проводитися спеціальні заходи, які складаються з:

1. оповіщення й інформування;

2. спостереження й контроль;

3. укриття в захисних спорудженнях;

4. евакуаційні заходи;

5. радіаційний і хімічний захист;

6. медичний захист;

7. біологічний захист;

8. інженерний захист.

Проведення рятувальних і інших невідкладних робіт з усуненням безпосередньої погрози для життя й здоров'я людей, а також відновлення життєзабезпечення населення:

1) розвідка маршрутів руху й ділянок роботи рятувальників;

2) локалізація й гасіння пожеж на маршрутах руху ділянок робіт;

3) пошук уражених і діставання їх з будинків, споруджень, завалів;

4) розкриття зруйнованих, ушкоджених і завалених споруджень і порятунок людей, які знаходяться в них;

5) подача повітря в завалені захисні спорудження з ушкодженої фільтра - вентиляційною системою;

6) надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх;

7) вивіз населення в безпечні райони;

8) санітарна обробка людей, ветеринарна обробка тварин.

Існують також і інші невідкладні заходи щодо ліквідації ЧС. До них ставляться:

- прокладка шляхів і пристрій проїзду в спорудженнях;

- локалізація, гасіння всіх інших пожеж;

- локалізація аварій у водопровідних, газопровідних і інших системах;

- зміцнення або обвалення будинків, які перешкоджають;

-ремонт і відновлення саме тих ліній, зв'язків і комунікаційних енергетичних мереж, які необхідні для проведення рятувальних робіт;

- виявлення й знешкодження боєприпасів, які не вибухнули;

- ремонт і відновлення ушкоджених захисних споруджень для забезпечення вкриттями людей від дії вражаючих факторів повторних ЧС.

Розрахунок наслідків ЧС техногенного характеру, заподіяна пожежею

Пожежа - це не контрольоване горіння за боковими вівтарями спеціально відведеного вогнища, що заподіює матеріальні й екологічні збитки.

Найбільш можливим місцем виникнення зони горіння первинної пожежі є місце розташування «запасів горючої речовини» у банку. Місце виникнення зони відображається на плані місцевості з використанням тактовного знака у вигляді кола діаметром 5 мм червоних кольорів.

Радіус зовнішньої границі зона можливих суцільних пожеж (м) визначається з використанням формули, що має вигляд:

(3.9.2)

де Q - маса «запасів горючої речовини», кг (200 кг);

Нт - теплотворна здатність горючої речовини, Дж/кг (бензин - 47*106 Дж/кг);

Iсв.спл.пож. - щільність потоку потужності світлового випромінювання первинної пожежі на зовнішній границі зони можливих суцільних пожеж, Вт/м2 (рекомендує значение, що, 30*103 Вт/м2);

Твиг. - час вигоряння «запасів горючої речовини», с.

У свою чергу, Твиг. розрахуємо по формулі:

, (3.9.3)

де Нп. р. - товщина кулі «запасів горючої речовини», що розлилося на поверхні, мм (50 мм);

Vвиг.лин. - швидкість (вигоряння) горючої речовини, мм/з (табличне значення бензину- 0,075 мм).

Тим самим одержуємо: (3.9.4)

Отже, (3.9.5)

Зовнішню границю зони можливих суцільних пожеж відображають на плані місцевості з використанням тактичного знака у вигляді кола червоних кольорів, у розриві якого чорними кольорами пишеться пояснювальний запис «30».

Радіус зовнішньої зони можливих окремих пожеж (м) рекомендується розрахувати з використанням такого співвідношення:

(3.9.6)

де Jсв.отд.пож.- щільність потоку потужності світлового випромінювання первинної пожежі на зовнішній границі зони можливих окремих пожеж, Вт/м2 (рекомендує значение, що, 10*103 Вт/м2).

 (3.9.7)

Зовнішню границю зони можливих окремих пожеж відображають на плані місцевості з використанням тактичного знака у вигляді кола червоних кольорів, у розриві якого чорними кольорами пишеться пояснювальний запис «10».

Варто визначити, що при прогнозуванні наслідків первинної пожежі в місцях заощадження горючих речовин допускають, що пальне рівномірно розливається із цистерн на поверхні землі з кулею рідини товщиною 50 мм. Розрахуємо радіус «калюжі» горючої речовини по формулі:

, (3.9.8)

де r - радіус «калюжі» горючої речовини розлитого на поверхню, м;

с - питома вага горючої речовини, т/м3 (для нафтопродуктів с-0,8 т/м3)

(3.9.9)

Дану «калюжу» пального речовини на плані місцевості відображають із використанням тактичного знака у вигляді кола із центром розташування запасів горючої речовини банку з радіусом r. Зовнішні границі цієї «калюжі» відображають із використанням тактичного знака у вигляді штрихованого червоними нахиленими лініями кола червоних кольорів.

При прогнозуванні можливого ступеня поразки людей від впливу світлового випромінювання рекомендується вважати, що всі люди, які виявилися в границях зони суцільних пожеж, можуть одержати опіки відкритих ділянок шкіри першого, другого, третього й четвертого ступеня, поразка органів зору й навіть загинути. Розрахуємо можливі втрати людей від впливу світлового випромінювання первинної пожежі за допомогою формули:

- загальні втрати людей у випадки виникнення пожежі;

- кількість людей, які в момент виникнення пожежі могли працювати в зоні суцільних пожеж:

Визначимо втрати основних виробничих фондів по формулі:

(3.2.1)

(3.2.2)

Таким чином, у випадку пожежі в гаражі (мал.5.2.) банк понесе такі втрати: 11,2% основних виробничих фондів і 22 чоловік будуть поранені або загинуть.

Перелік рятувальних і інших невідкладних робіт:

- Розвідка місцевості й розробкам місць роботи рятувальників;

- витяг постраждалих людей з палаючих і задимлених приміщень;

- надання першої невідкладної допомоги;

- локалізація гасіння пожеж у місцях роботи рятувальників і в місцях можливого знаходження постраждалих людей;

- госпіталізація травмованих людей;

- евакуація виробничого персоналу;

- гасіння інших пожеж.

ВИСНОВКИ

Процес управління маркетинговою діяльністю на підприємстві починається з визначення концепції управління маркетингом, що є обов'язковим складовим елементом місії компанії. Серед основних концепцій управління маркетингом, які відомі у теперішній час, є наступні:

концепція вдосконалення виробництва;

концепція вдосконалювання товару;

концепція інтенсифікації комерційних зусиль;

концепція маркетингового підходу;

концепція соціально-етичного маркетингу.

Приведені концепції управління маркетингом - це своєрідні історичні етапи, через які проходив еволюційний розвиток маркетингу в ринкових економіках.

Аналогічний процес зміни відносини до маркетингової діяльності відбувається в даний час і на українських підприємствах. В остаточному підсумку, успіху доможуться ті компанії, що раніш інших зрозуміють необхідність і важливість маркетингового підходу в організації власної діяльності.

Управління маркетинговою діяльністю, як будь-який процес управління, має наступні складові частини:

маркетинговий аналіз і аудит;

стратегічне і поточне планування;

організація процесу управління маркетингом;

контроль за здійсненням маркетингових заходів.

Маркетинговий аналіз і аудит - найважливіший складовий елемент процесу управління маркетинговою діяльністю, що постачає інформацію на всі етапи процесу управління і є деталізованим дослідженням внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, його сильних і слабких сторін. Серед основних інструментів маркетингового аналізу й аудиту варто назвати: техніко-економічний аналіз діяльності підприємства, аналіз макро- і мікросередовища підприємства, SWOT-аналіз, маркетингові дослідження ринку.

Інформація, отримана в результаті всебічного аналізу діяльності підприємства, використовується на етапі формального планування. Компанії розробляють три види планів: річний, довгостроковий і стратегічний.

Стратегічне планування є першою сходинкою в процесі планування і містить у собі визначення місії компанії, формулювання цілей і задач, функціональні плани. Поступово процес стратегічного планування спускається до лінійних підрозділів компанії та набуває характеру поточного планування.

Після закінчення процесу планування і визначення необхідних ресурсів підходить черга процесу організації маркетингової діяльності на підприємстві. Цей процес неможливий без чіткого визначення маркетингових функцій кожного підрозділу та єдиного центру управління маркетинговою діяльністю на підприємстві. Як правило, ця роль покладається на спеціальні маркетингові підрозділи, що організуються відповідно до цілей, задач і специфіки діяльності компанії.

Результати, отримані в результаті проведення маркетингових заходів, збираються й аналізуються спеціально призначеним маркетинговим контролером. Це фахівець веде постійний процес зіставлення отриманих і запланованих результатів. На підставі зроблених їм висновків, маркетингова діяльність піддається перегляду й вдосконаленню.

У даній роботі організація управління маркетинговою діяльністю на підприємстві піддана глибокому аналізу і перегляду.

На підставі методик експертного опитування і методу Делфі виконаний повний аналіз внутрішнього і зовнішнього маркетингового середовища підприємства, результати якого представлені в таблицях 3.7 і 3.13. За допомогою методу SWOT-аналізу виявлені основні можливості і загрози, сильні і слабкі сторони компанії «Юнівест Маркетинг» (див. таблицю 3.14). Застосована методика дозволила визначити готовність компанії до реалізації маркетингової стратегії на підприємстві як «помірну».

Проведений аналіз дозволяє рекомендувати компанії «Юнівест Маркетинг» організувати єдину службу маркетингу і провести перші маркетингові заходи: виготовлення і поширення безкоштовних зразків рекламно-інформаційного характеру, а також рекламну компанію в спеціалізованих виданнях.

Реалізація зазначених заходів дозволить компанії одержати економічний ефект - зростання валового доходу на 1,42%, що складає 703,858 тис. грн. Слід зазначити, що весь приріст валового доходу від впровадження запропонованих заходів і частина власних ресурсів компанії, буде використано на створення єдиної служби маркетингу. Однак, на думку автора, найбільш істотним результатом впровадження зазначених заходів варто вважати загальне зростання конкурентоспроможності компанії, отримане як наслідок методично правильного підходу до організації маркетингової діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. - СПб.: Питер, 1999.

Багиев Г.Л. Основы организации маркетинговой деятельности на предприятии. - Л.: Обл. правл. ВНТОЭ, 1990.

Буров В.П., Морошкин В.А., Новиков О.К. Бизнес-план. Методика составления. Реальный пример. - М.: Изд-во ЦИПКК АП, 1995.

Герасимчук В.Г. Маркетинг: графічне моделювання. - К.: Вид-во КНЕУ, 1997.

Голубков Е.П. и др. Маркетинг: выбор лучшего решения. - М.: Экономика, 1993.

Голубков Е.П. Основы маркетинга. - М.: Финпресс, 1999.

Економіка підприємства: Підручн. (В 2 т.) / За ред. С.Ф. Покропивного.-К.: Хвиля-Прес, 1995.

Закон України “Про господарські товариства”, “Про підприємство”, “Про податки”.

Кацадзе Н. Здоровый формализм //Компаньон. 2002 - № 1-2.

Коробов М.Я. Фінанси промисловості підприємства. - К.: Либідь, 1995.

Котлер Ф. и др. Основы маркетинга. - М.: Вильямс, 2001.

Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.: Росинтер, 1996.

Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг. - К.: Вид-во КНЕУ, 1998.

МакДональд М. Стратегическое планирование маркетинга. - СПб.: Питер, 2000.

Ноздрева Р.Б., Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке. - М.: Финансы и статистика, 1991.

Пешкова Е.П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы. - М.: Ось-89, 1997.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження “Основних положень про склад витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів на підприємствах і в органах України”, 1993.

Ромат Е.В. К вопросу об оценке эффективности рекламы // Маркетинг и реклама. - 2001. - № 53.

Шкардун В., Ахтямов Т. Оценка готовности предприятия к реализации маркетинговой стратегии // Маркетинг. - 2001. - № 3 (58).