Об'єкти логістичного управління і їхня класифікація

Реферат

Об'єкти логістичного управління і їхня класифікація

1. Матеріальні потоки , їхня класифікація

Поняття матеріального потоку є ключовим у логістиці. Матеріальні потоки утворяться в результаті транспортування, складування й виконання інших матеріальних операцій із сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами -- починаючи від первинного джерела сировини аж до кінцевого споживача. Матеріальні потоки можуть протікати між різними підприємствами або усередині одного підприємства.

Сукупний матеріальний потік для всього підприємства визначається підсумовуванням матеріальних потоків, що протікають на його окремих ділянках.

Розмірність матеріального потоку являє собою дріб, у чисельнику якої зазначена одиниця виміру вантажу (штуки, тонни і т.д.), а в знаменнику -- одиниця виміру часу (доба, місяць, рік і т.д.).

При здійсненні деяких логістичних операцій матеріальний потік може розглядатися для заданого моменту часу. Тоді він перетворюється в матеріальний запас. Наприклад, операція транспортування вантажу залізничним транспортом. У той момент, коли вантаж знаходиться в шляху, він є матеріальним запасом, так називаним "запасом у шляху".

Види матеріальних потоків

1.Стосовно логістичної системи матеріальний потік може бути: зовнішнім, внутрішнім, вхідним і вихідним.

Зовнішній матеріальний потік протікає в зовнішній для підприємства середовищу. Цю категорію складають не будь-які вантажі, що рухаються поза підприємством, а лише ті, до організації яких підприємство має відношення.

Внутрішній матеріальний потік утвориться в результаті здійснення логістичних операцій з вантажем усередині логістичної системи.

Вхідний матеріальний потік надходить у логістичну систему із зовнішнього середовища. У нашому прикладі він визначається сумою величин матеріальних потоків на операціях розвантаження, т/рік:

Вихідний матеріальний потік надходить з логістичної системи в зовнішнє середовище. Для підприємства оптової торгівлі його можна визначити, склавши матеріальні потоки, що мають місце при виконанні операцій по навантаженню різних видів транспортних засобів.

При збереженні на підприємстві запасів на одному рівні вхідний матеріальний потік буде дорівнює вихідному.

2. По натурально-речовинному складу матеріальні потоки поділяють на одноасортиментні і багатоасортиментні. Такий поділ є необхідним, тому що асортиментний склад потоку істотно відбиває на роботі з ним. Наприклад, логістичний процес на оптовому продовольчому ринку, що торгує м'ясом, рибою, овочами, фруктами і бакалією, буде істотно відрізнятися від логістичного процесу на картоплесховище, що працює з одним найменуванням вантажу.

3. По кількісній ознаці матеріальні потоки поділяють на масові, великі, середні дрібні.

Масовим вважається потік, що виникає в процесі транспортування вантажів не одиничним транспортним засобом, а їхньою групою, наприклад, поїзд або кілька десятків вагонів, колона автомашин караван судів і т.д.

Великі потоки -- кілька вагонів, автомашин.

Дрібні потоки утворять кількості вантажів, що не дозволяють цілком використовувати вантажопідйомність транспортного засобу і потребуючі під час перевезення сполучення з іншими, побіжними вантажами.

Середні потоки займають проміжок між великими і дрібними. До них відносять потоки, що утворять вантажі, що надходять одиночними вагонами, або автомобілями.

4. По питомій вазі утворюючий потік вантажів матеріальні потоки поділяють на великовагові і легковагі.

Великовагові потоки забезпечують повне використання вантажопідйомності транспортних засобів, вимагають для збереження меншого складського обсягу. Великовагові потоки утворять вантажі, у яких маса одного місця перевищує 1 т (при перевезеннях водним транспортом) і 0,5 т (при перевезеннях залізничним транспортом). Прикладом великовагового потоку можуть служити розглянуті в процесі транспортування метали.

Легковагі потоки представлені вантажами, що не дозволяють цілком використовувати вантажопідйомність транспорту. Одна тонна вантажу легковагого потоку займає обсяг більш 2 куб. м. -- наприклад, тютюнові вироби в процесі транспортування утворять легковагі потоки.

5. По ступені сумісності утворюючий потік вантажів матеріальні потоки поділяють на сумісні і несумісні. Ця ознака враховується в основному при транспортуванні, збереженні і вантажопереробці продовольчих товарів.

6. По консистенції вантажів матеріальні потоки поділяють на потоки насипних, навалювальних, тарно-штучних і наливних вантажів.

Насипні вантажі (наприклад, зерно) перевозяться без тари. Їхня головна властивість -- сипкість. Можуть перевозитися спеціалізованих транспортних засобах: вагонах бункерного типу, відкритих вагонах, на платформах, у контейнерах, в автомашинах.

Навалочні вантажі (сіль, вугілля, руда і т.п.) -- як правило, мінерального походження. Перевозяться без тари, деякі можуть змерзатися, злежуватися, спікатися. Так само, як і попередня група мають сипкість.

Тарно-штучні вантажі мають усілякі хімічний^-хімічні-фізико-хімічні властивості, питома вага, обсяг. Це можуть бути вантажі в контейнерах, шухлядах, мішках, вантажі без тари, довгомірні і негабаритні вантажі.

Наливні вантажі -- вантажі, перевезені наливом у цистернах і наливних судах. Логістичні операції з наливними вантажами, наприклад, перевантаження, збереження й ін.; виконуються за допомогою спеціальних технічних засобів.

Матеріальний потік у логістиці характеризується наступними параметрами:

- номенклатура, асортимент і кількість продукції;

- габаритні характеристики (обсяг, площа, лінійні розміри);

- вагові характеристики (загальна маса, вага брутто, вага нетто);

- фізико-хімічні характеристики;

- характеристики тари (упакування);

- умови транспортування і страхування;

- умови виконання інших операцій фізичного розподілу і руху товарів. Елементарну частку матеріального потоку можна назвати логістичної одиницею. Ця матеріальна субстанція може виступати у формі:

1) сировини, матеріалів, що комплектують виробів, устаткування і т.п., що у сукупності можна назвати матеріально-технічними ресурсами;

2) напівфабрикатів, інших продуктів переробки, що визначають як незавершене виробництво;

3) готових продуктів, що найчастіше являють собою товари, що надійшли у сферу товарного обміну;

4) продуктів кінцевого споживання, що залишають відтворювальний цикл;

5) відходів виробництва і споживання, включаючи рециклінг вторинних матеріальних ресурсів.

Логістизация матеріальних потоків -- це раціональна організація і управління ними, що припускає обов'язкове використання основних логістичних принципів: односпрямованості, гнучкості, синхронізації, оптимізації, інтеграції потокових процесів. Матеріальні потоки на підприємстві повинні відповідати наступним вимогам:

1) забезпечення ритмічної, погодженої роботи всіх ланок виробництва за графіком і рівномірним випуском продукції;

2) забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва;

3) забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і мінімальної трудомісткості планових робіт;

4) забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети при виникненні різних відхилень від плану;

5) забезпечення безперервності планового керівництва;

6) забезпечення відповідності системи оперативного управління виробництвом типові і характерові конкретного виробництва.

2. Інформаційні потоки в логістиці

Інформаційний потік може існувати у виді паперового або електронного документа.

Характеризується інформаційний потік джерелом виникнення, напрямком, періодичністю, обсягом, швидкістю передачі і т.д.

Управління інформаційним потоком полягає в узгодженні швидкості передачі і прийому інформації, обсягу інформації і величини пропускної здатності окремої структури або шляхи проходження потоку.

Виміряється інформаційний потік кількістю оброблюваної або переданої інформації за одиницю часу.

Класифікація інформаційних потоків:

1. У залежності від виду систем, що зв'язуються потоком,:

- горизонтальні -- стосовні до одного рівня ієрархії логістичної системи;

- вертикальні -- від верхнього рівня логістичного менеджменту до нижчого.

2. У залежності від місця проходження:

- зовнішні;

- внутрішні.

3. У залежності від напрямку стосовно логістичної системи:

- вхідні;

- вихідні.

4. За часом виникнення інформації:

- регулярні -- відповідні регламентованої у часі передачі даних;

- періодичні -- із твердим обмеженням на час передачі;

- оперативні -- що забезпечують зв'язок абонентів в інтерактивному і діалоговому режимах «оn line» і «оff line ».

5. У залежності від призначення:

- директивні (керуючі);

- нормативно-довідкові;

- обліково-аналітичні;

- допоміжні.

6. По ступені відкритості і рівневі значимості:

- відкриті;

- закриті;

- комерційні;

- секретні (конфіденційні);

- прості;

- замовлені.

7. По способі передачі даних:

- кур'єром;

- поштою;

- по телефоні, телеграфові, телетайпові;

- по радіо і телебаченню;

- електронною поштою;

- по факсимільній мережі;

- по телекомунікаційних мережах.

Кожному матеріальному потокові відповідає інформаційний потік. Інформаційний потік може випереджати матеріальний, випливати одночасно з ним або після нього. При цьому інформаційний потік може бути спрямований як в одну сторону з матеріальним, так і в протилежну:

- випереджальний інформаційний потік у зустрічному напрямку містить, як правило, зведення про замовлення;

- випереджальний інформаційний потік у прямому напрямку -- попередні повідомлення про майбутнє прибуття вантажу;

- одночасно з матеріальним потоком йде інформація в прямому напрямку про кількісні і якісні параметри матеріального потоку;

- слідом за матеріальним потоком у зустрічному напрямку може проходити інформація про результати приймання вантажу по кількості і якості, а також різні претензії і підтвердження.

Таким чином, інформаційні потоки можуть випереджати, відставати або бути синхронними з відповідними матеріальними потоками. Інформаційний потік може рухатися в тім же напрямку, що і відповідний матеріальний потік, бути зустрічним йому або ж рухатися в незбіжному з ним напрямку.

Кожен тип інформаційного потоку характеризується своїм сполученням цих двох якостей. Відповідно можна назвати наступні різновиди інформаційних потоків:

- випереджальні зі співпадаючим напрямком;

- випереджальні зустрічні;

- випереджальні, що розрізняються по напрямку;

- синхронні зі співпадаючим напрямком;

- синхронні зустрічні;

- синхронні, що розрізняються по напрямку;

- відстаючі зі співпадаючим напрямком;

- відстаючі зустрічні;

- відстаючі, що розрізняються по напрямку.

Способи виміру кількості інформації. При використанні електронно-обчислювальної техніки інформація виміряється байтами. Байт -- це частина машинного слова, що складає звичайно, з 8 біт і використовувана як одне ціле при обробці інформації в ЕОМ. Застосовуються також похідні одиниці кількості інформації: кілобайт, мегабайт і гигабайт.

У практиці господарської діяльності інформація може вимірятися також:

* кількістю оброблюваних або переданих документів;

* сумарною кількістю документострок в оброблюваних або переданих документах.

Варто мати на увазі, що крім логістичних операцій в економічних системах здійснюються й інші операції, що також супроводжуються виникненням і передачею потоків інформації. Однак логістичні інформаційні потоки складають найбільш значиму частину сукупного потоку інформації.

3. Сервісні, фінансові, економічні потоки

Сервісні потоки в логістичних системах формують два типи логістичних послуг:

1) логістичні послуги, що робляться спеціалізованими підприємствами й організаціями (транспорт, зв'язок і т.д.);

2) логістичні послуги, що сприяють перетворенню товару в реальному виконанні в товар із підкріпленням.

Сервісні потоки в логістиці включають наступні види сервісного обслуговування:

1) Сервіс споживчого попиту (терміни постачань, готовність і частота постачань, безвідмовність і своєчасність і т.д.);

2) Виробничий сервіс (доробка і модифікація, монтаж і налагодження, організація експлуатації і т.д);

3) Післяпродажне обслуговування (гарантійні роботи, проведення ремонтних робіт, постачання запчастинами, інфраструктура сервісу, утилізація старої продукції);

4) Інформаційне обслуговування (рекламна діяльність, каталоги і прейскуранти, включення в інформаційну мережу, правила приймання і гарантії);

5) Фінансово-кредитний сервіс (варіантність оплати, система знижок і пільг, товарні і грошові кредити, банківські і комерційні кредити і т.д.).

Система обслуговування споживачів на підприємстві складається з функціонально зв'язаних елементів - матеріальних, фінансових і інформаційних потоків, центральних і регіональних складів, а також територіальних (регіональних) і місцевих організаційних структур, засобів для збору, обробки інформації і надання інформаційних послуг, показаних на мал.

Класифікація фінансових потоків:

- відношення до логістичної системи : зовнішні і внутрішні;

- напрямок руху: вхідні, вихідні;

- спосіб переносу авансованої вартості: основні фонди, оборотні кошти;

- спосіб розрахунків: наявні, безготівкові;

- вид господарських зв'язків: горизонтальні, вертикальні;

- форма оплати: грошова, натуральна;

- джерело фінансування: власні, позикові;

- вид потоків, що обслуговуються: матеріальні, інформаційні, трудові, сервісні;

- участь у відтворювальному процесі: одноразові, поточні.

Економічний потік - це сукупність однорідних економічних елементів, що переміщаються від джерела виникнення (виробництва) до місця призначення (споживання) у рамках визначеної господарської системи із заданими для цієї системи параметрами.

4. Показники рівня логістичного обслуговування

Розглянемо показники, що застосовують для характеристики стану логістики.

1. Середній запас на складі. Показник може визначатися як у натуральному, так і у вартісному вираженні, як у цілому по складу, так і по групах товарів. У загальному випадку запас є постійно мінливою величиною. Тому для характеристики рівня запасу розраховують середній запас, використовуючи при цьому формулу середньої хронологічної:

Зср1=(Зп+Зк)/2, (1)

де Зср1 - середній запас за перший період;

Зп -- запас на початок першого періоду;

Зк -- запас на кінець першого періоду.

Середній запас за кілька періодів визначається як середня арифметична із середніх запасів за кожний з періодів:

Зсрn= (Зср1+Зср2+.....+Зсрn)/n (2)

де Зсрn -- середній запас за n періодів.

2. Товарообертаємість -- характеристика процесу поновлення товарних запасів. Визначається за допомогою двох показників: швидкість товарообігу і час обігу товарів.

2.1. Швидкість товарообігу (Што) показує, скільки разів протягом одного періоду продається і відновляється наявний товарний запас. Показник визначається числом оборотів запасу протягом одного періоду:

Што = ТО/3ср , (3)



де ТО -- товарообіг за період;

Зср -- середній товарний запас за період.

2.2. Час обертання товарів (Т) показує тривалість періоду, протягом якого реалізується запас, час перебування товарів у сфері обертання або на складі торговельного підприємства. Визначається по формулі:

Т= (Зср х t)/ТО (4)

де 3ср -- середні товарні запаси за період;

t -- число днів у періоді.

Як випливає з формул, показник часу обігу товарів назад пропорційний показникові швидкості товарообігу, тобто:

Т=t/Што (5)

3. Готовність до постачання (Гп). Даний показник можна використовувати як для оцінки власного рівня сервісу, так і для рівня сервісу, що робиться постачальником. Існує три методи розрахунку готовності до постачання, використовувані в логістиці.

Гn=Чвз/Чз х 100% (6)

де Чвз -- число виконаних замовлень,

Чз -- загальне число замовлень, що надійшли.

Гn=m/М х 100% (7)

де m -- фактичний обсяг постачань у кількісному вираженні,

М -- обсяг замовлення в кількісному вираженні.



Гn=Вф/Вз (8)

де Вф -- вартість фактично реалізованого товару,

Вз -- сумарна вартість замовленого товару.

4. Частка запасів в обороті (Чз):

Чз=Зср/ТО х 100%. (9)

5. Витрати на зв'язаний капітал (Вк). Даний показник характеризує обсяг омертвленого в запасах капіталу:

Вк=(Зср х tзб х К) / 100, (10)

де tзб -- період часу, протягом якого зберігається запас,

К -- процентна ставка на капітал.

6. Характеристика дисципліни постачань -- показники, що характеризують обсяг, структуру і ритмічність постачань. Розраховуються шляхом зіставлення кількості, комплектності і якості фактично поставленої продукції, а також фактичних термінів постачань із відповідними зобов'язаннями за договором.

Дисципліна постачань визначається за допомогою ряду показників:

6.1. наявність у поставленій партії дефектного товару;

6.2. наявність у поставленій партії товару, що покупець не замовляв;

6.3. відсутність у постачанні повного комплекту замовлених покупцем товарів;

6.4. наявність постачань із запізненням;

6.5. наявність передчасних постачань.

Можуть використовуватися також і інші показники, що відбивають ступінь виконання постачальником значимих умов договору.

7. Витрати на логістику, що приходяться на одиницю товарообігу (Дл). Показник характеризує частку витрат на логістику в обороті компанії. Чим вище Дл, тим більше значима діяльність по упорядкуванню матеріальних потоків:

Дл= Вл/ТО х 100 (11)

де Вл -- витрати на логістику за період,

ТО -- товарообіг за період.

До витрат на логістику варто віднести витрати на здійснення наступних операцій:

- розміщення замовлень;

- транспортування на підприємство;

- склад постачання;

- внутрівиробничі переміщення;

- склад готової продукції;

- операції по відвантаженню;

- доставка покупцеві.

Крім того, сюди відносять також усі витрати на персонал, устаткування і приміщення, використовувані в логістичних процесах, але не ввійшли в представлений список.

8. Характеристика роботи складу представлена чотирма групами показників, що характеризують інтенсивність роботи складу, ефективність використання складських площ, рівень схоронності вантажів і загальні фінансові показники:

8.1. Показники, що характеризують інтенсивність роботи складу:

8.1.1. Вантажообіг складу (В) -- показник, що характеризує потужність складу:

В=Q/T (12)

де Q -- кількість тонн, що надійшли на склад (або реалізованих із складу) за період часу Т,

Т -- тривалість періоду часу;

8.1.2. Вантажопереробка (Впр) -- показник, що характеризує трудомісткість роботи складу:

Впр=?Вi (13)

де Ві-- вантажообіг окремого i-го ділянки складу.

При розрахунку вантажопереробки необхідно врахувати також обсяг робіт із внутрішньоскладського переміщення вантажів між ділянками;

8.1.3. Питомий вантажообіг складу, характеризує потужність складу, що приходиться на 1 м2:

Впит = В/S (14)

де S -- площа складу;

8.1.4. Коефіцієнт нерівномірності завантаження складу (Кн):

Кн=Вмакс/Вср (15)

де Вмакс - вантажообіг найнапруженішого місяця,

Вср - середньомісячний вантажообіг складу;

8.1.5. Сумарна робота складу

Рск = Зсрт х Зсрд (16)

де Зсрт - запас середній у тоннах;

Зсрд - запас середній у днях;

8.2. Показники, що характеризують ефективність використання складських площ:

8.2.1. Місткість складу;

8.2.2. Корисна площа складу;

8.2.3. Коефіцієнт використання обсягу складу;

8.2.4. Вантажонапруженість складу. Характеризує використання вантажної площі складу;

8.3. Показники, що характеризують рівень схоронності вантажу:

8.3.1. Число випадків розкрадання товарів;

8.3.2. Число випадків псування товарів із вини працівників складу;

8.4. Показники, що характеризують фінансові результати роботи складу:

8.4.1. Витрати складів. Визначають по сумі витрат на організацію зберігання різних вантажів і сумі адміністративних витрат;

8.4.2. Собівартість збереження вантажів. Розраховується як середня величина по всіх складах і визначається відношенням сумарних витрат, пов`язаних із виконанням складських робіт до числа тонно-діб збереження.

5. Логістичні операції і їхня класифікація

Логістичні операції - це будь-які операції, чинені з речовинними предметами і продуктами праці в сферах виробництва й обігу, за винятком технологічних операцій по виробництву матеріальних благ.

До логістичним відносять також операції по обробці, збереженню і передачі відповідної інформації.

Логістичні операції -- це сукупність дій, спрямованих на перетворення матеріального і/або інформаційного потоку.

До логістичним операцій з матеріальним потоком можна віднести навантаження, транспортування, розвантаження, комплектацію, складування, упакування й інші операції. Логістичні операції з інформаційним потоком -- це збір, обробка і передача інформації, що відповідає матеріальному потокові. Слід зазначити, що витрати на виконання логістичних операцій з інформаційними потоками складають істотну частину логістичних витрат.

Виконання логістичних операцій з матеріальним потоком, що надходить у логістичну систему або залишає її, відрізняється від виконання цих же операцій усередині логістичної системи. Це порозумівається переходом, що має місце, права власності на товар і переходом страхових ризиків з однієї юридичної особи на інше. За цією ознакою всі логістичні операції розділяють на однобічні і двосторонні.

Класифікація логістичних операцій приведена на рис.

Деякі логістичні операції є, власне, кажучи, продовженням технологічного виробничого процесу, наприклад, розфасовка. Ці операції змінюють споживчі властивості товару і можуть здійснюватися як у сфері виробництва, так і у сфері обігу, наприклад, у фасувальному цеху підприємства оптової торгівлі.

Логістичні операції, виконувані в процесі постачання підприємства або збуту готової продукції, тобто операції, виконувані в процесі "спілкування логістичної системи із зовнішнім світом", відносять до категорії зовнішніх логістичних операцій. Логістичні операції, виконувані усередині логістичної системи, називають внутрішніми. Невизначеність навколишнього середовища в першу чергу позначається на характері виконання зовнішніх логістичних операцій.



Рис. 1. Класифікація логістичних операцій

Фахівцями служби логістики здійснюється виконання наступних основних операцій і процедур:

- прийом заявок дрібнооптових магазинів;

- узгодження термінів одержання і відправлення партій продукції;

- аналіз інформації з транспортних підприємств;

- висновок договорів із транспортними підприємствами;

- розрахунок оптимального маршруту доставки продукції;

- розрахунок показників витрат на транспортування;

- підготовка карти маршруту проходження транспортних засобів;

- планування доставки партій продукції;

- прийом і збереження продукції на складі підприємства;

- відвантаження продукції зі складу підприємства;

- інформування торговельних організацій про передбачуваний час прибуття транспортних засобів;

- оцінка накладних, по яких продукція була доставлена;

- облік продукції, що повертається торговельними організаціями;

- контроль маршруту руху продукції;

- контроль процесу оприбуткування продукції, що надійшла на склад підприємства;

- контроль процесу відправлення продукції в торговельні організації;

- контроль процесу повернення продукції на склад підприємства.