Логістика як інструмент ринкової економіки

Реферат

Логістика як інструмент ринкової економіки

1. Походження терміну «логістика», сутність і сучасні визначення логістики

Поняття логістки має давню історію. У Древніх Афінах була спеціальна посада - «логіст», або чиновник суспільного самоврядування. ( V в. до н.е.). Термін «логістика» походить від грецького «logistike», що означає мистецтво обчислювати, міркувати. Слово «логістика» мається у всіх європейських мовах, французькому, італійському, іспанському, німецькому і т.д., (logistics - англ.) але використовується в різних значеннях.

У цілому, можна виділити два напрямки у використанні терміна «логістка»:

перше, зв'язане з управлінням переміщенням і матеріально-технічним постачанням військ, що приписується візантійському імператорові Леву VI (866--912 р. н.е.), і розвито у фундаментальних роботах військового теоретика XIX століття А. А. Жоміні (1779-1869 р.);

друге, як позначення математичної логіки, уперше використане в працях знаменитого німецького математика Г. Лейбніца (1646--1716 р.) і закріплене в даному значенні на філософському конгресі в Женеві (1904р.).

У XIX столітті теоретичний і прикладний розвиток логістики пішов по першому напрямку, поступово розширюючи сферу свого впливу з армії на всі галузі економіки і поглиблюючи дослідження процесів, тих або інших, зв'язаних із просторово-тимчасовим переміщенням товарно-матеріальних цінностей.

Сучасний підхід до логістики характеризується великою кількістю трактувань.

Логістику визначають як удосконалювання управління рухом матеріальних потоків від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції і зв'язаних з ними інформаційних і фінансових потоків на основі системного підходу й економічних компромісів з метою досягнення сінергічного ефекту.

Логістика - це наука про управління й оптимізацію матеріальних потоків, потоків послуг і зв'язаних з ними інформаційних і фінансових потоків у визначеній мікро-, мезо- або макроекономічній системі для досягнення поставлених перед нею цілей.

Логістика - наука про управління матеріальними, інформаційними і фінансовими потоками.

Логістика -наука про управління потоковими процесами в економіці.

2. Етапи розвитку логістики

Існує кілька підходів до виділення історичних етапів розвитку логістики в 20 столітті. Розглянемо один з них.

1. Період фрагментарізації (1920-1950). Період з 1920-х до початку 1950-х років, що називається переходом фрагментарізації, коли найбільш активно розвивалася теорія військової логістики, а деякі функції логістики стали використовуватися в цивільних галузях економіки. До цього періоду відноситься поява перших логістичних співтовариств, зокрема, Національній асоціації проблем управління запасами (заснована в 1915 р. у США), перетвореної в 1967 р. у Національну асоціацію агентів постачання.

2. Етап становлення (60-і роки). Цей період закордонні фахівці називають періодом концептуалізації логістики на базі концепції загальних витрат у фізичному розподілі в рамках маркетингу. Окремо виділяються матеріальний менеджмент і виробничий менеджмент.

3. Етап розвитку (70-і роки.) До кінця 60-х років XX сторіччя розробляється теорія бізнес-логістики, що просувається в життя Національною Радою по менеджменті фізичного розподілу (США), перетвореному пізніше в Раду логістичного менеджменту (РЛМ). На думку членів РЛМ, «Логістика -- широкий діапазон діяльності, зв'язаний з ефективним рухом готових продуктів від кінця виробничої лінії до покупця, що включає у деяких випадках рух сировини від джерел постачання до початку виробничої лінії. Ця діяльність містить у собі транспортування, складування, обробку матеріалів, захисне упакування, контроль запасів, вибір місця перебування виробництва і складів, прогнозування попиту, маркетинг і обслуговування споживачів». До кінця 70-х років в економічно розвитих країнах завершилася так називана «тарно-пакувальна революція», що дозволило значно розширити сферу застосування логістики.

4. Етап інтеграції (1980-1990 р.р.) характеризується стрімким розвитком інтегральної концепції логістики в індустріально розвитих країнах. Інтеграція логістичних функцій фірми і логістичних партнерів відбувалася в повному логістичному ланцюзі: «закупівлі -- виробництво -- дистриб`юция -- продаж». Революція в інформаційних технологіях підсилила розуміння того, що поряд із матеріальними необхідно керувати супутніми інформаційними потоками. У 1985 р. РЛМ уточнила визначення логістики: «Логістика є процес планування, управління і контролю ефективного (з погляду зниження витрат) потоку запасів сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, послуг і супутньої інформації від місця виникнення цього потоку до місця його споживання (включаючи імпорт, експорт, внутрішні переміщення) для цілей повного задоволення запитів споживачів». З початку 90-х років стали активно розроблятися і впроваджуватися міжнародні програми й проекти, у яких логістиці приділялася ведуча роль.

5. Новітній етап розвитку логістики (із середини 90-х років XX століття по дійсний час) характеризується як поглибленням теорії, так і розширенням практики логістики. Інтерес до логістики стали виявляти країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою, наприклад, Росія та Україна. Це істотно збагатило теорію і практику логістики, синонімами якої в закордонній літературі є: фізичний розподіл, логістика маркетингу, матеріальний менеджмент, логістичний інженірінг, промислова логістика, бізнес-логістика, комерційна логістика та ін.



3. Мета й задачі логістики

Метою логістики є мінімізація сукупних витрат, що виникають у процесі просування товарів і послуг (продукції, сировини, матеріалів і т.п.) зі сфери виробництва (з місць створення, виникнення, видобутку і т. п.) у сферу споживання (включаючи кінцеве й проміжне, у т.ч. виробниче споживання). Досягнення цілей логістики повинно бути підлеглим цілям господарських систем, що відбито у фразі «при максимально можливому корисному ефекті функціонування цих систем». Ціль логістики простіше сформулювати за допомогою концепції «7R»:

Right product - потрібний продукт;

Right quantity - у необхідній кількості;

Right condition - заданої якості;

Right place - у потрібному місці;

Right time - у встановлений час;

Right customer - для конкретного споживача;

Right cost - з найкращими витратами.

До задач логістики на мікрорівні відноситься:

* забезпечення адекватності, взаємної відповідності упредметнених (матеріальних, трудових) і інформаційних потоків;

* оптимізацію стратегії й технології фізичного переміщення ресурсів і товарів;

* стандартизацію форм напівфабрикатів і упакування;

* визначення необхідних обсягів ресурсів на стадіях заготівель, виробництва, складування й транспортування;

* оптимізацію виробничих запасів;

* максимально можливе скорочення часу збереження і транспортування вантажів.

На макрорівні задачі логістики значно ширше:

* економіко-організаційне й правове регулювання товарного ринку;

* формування господарських зв'язків, як на регіональному, так і народногосподарському рівні;

* організація просування продукції від виробника до споживача (по прямих каналах або через місця складування);

* формування й регулювання матеріальних запасів;

* організація й розвиток складського господарства матеріальної бази логістики.

4. Предмет, об'єкти й суб'єкти логістики

Предметом логістики є загальні принципи і закономірності інтегрованого управління матеріальними, інформаційними, фінансовими й іншими потоками, створення й функціонування систем, оптимального управління логістичними процесами.

Об'єкти логістики. Розглянемо принципову схему наскрізного матеріального потоку -- основного об'єкта логістики, починаючи від первинного джерела сировини аж до кінцевого споживача. Весь шлях руху матеріалів на цій схемі можна розділити на дві великих ділянки:

- на першій ділянці рухається продукція виробничо-технічного призначення;

- на другій -- вироби народного споживання.

Якісний склад потоку в міру просування по ланцюзі міняється. Спочатку між джерелом сировини і першим переробним підприємством, а також між різними виробництвами рухаються, як правило, масові однорідні вантажі. Наприкінці ланцюга матеріальний потік представлений різноманітними, готовими до споживання товарами. Усередині окремих виробництв також мають місце матеріальні потоки. Тут між цехами або ж усередині цехів переміщаються різні деталі, заготівлі, напівфабрикати.

У ході логістичного процесу матеріальний потік доводиться до підприємства, потім організується його раціональне просування через ланцюг складських і виробничих ділянок, після чого готова продукція доводиться до споживача відповідно до замовлення останнього.

Матеріальним потоком називаються вантажі, деталі, товарно-матеріальні цінності, розглянуті в процесі реалізації стосовно них різних логістичних операцій і віднесені до часового інтервалу.

Під інформаційним потоком мається на увазі вся сукупність повідомлень (інформації), використовувана логістичною системою й оброблювана нею для виконання операцій (у тому числі із сировиною, матеріальними, комплектуючими виробами і кінцевою продукцією) та відненсена до часового інтервалу.

Під фінансовим потоком розуміється спрямований рух фінансових коштів, що циркулюють у логістичній системі, а також між логістичною системою і зовнішнім середовищем, необхідних для забезпечення ефективного руху визначеного товарного потоку.

Об'єктом логістики є економічні відносини і господарські процеси, що виникають при організації матеріальних і зв'язаних з ними потоків, що визначаються як економічні потоки.

Специфічною формою економічного потоку є логістичний сервіс, під яким розуміється процес надання логістичних послуг у господарських системах. Правомірно говорити про логістичний сервіс, пов'язаний з матеріальними, інформаційними і фінансовими потоками.

Суб'єкти логістики. Усіх суб'єктів логістики можна розділити на дві групи :

1) активні продуценти - постачальники, споживачі, посередники, інфраструктура (включаючи транспорт, зв'язок і інші комунікації).;

2) пасивні учасники - насамперед, держава. Методи державного управління включають: державне прогнозування; непряме управління за допомогою економічних і правових методів; науково-методичне забезпечення розвитку інфраструктури і його координацію; пряме регулювання за допомогою економічних і організаційно-правових методів регулювання товарного ринку і його інфраструктури.

5. Основні поняття логістики

Логістична функція:

- сукупність дій, однорідних із погляду мети цих дій;

- укрупнена група операцій, спрямованих на реалізацію цілей логістичної системи.

Логістична операція - відособлена сукупність дій, спрямована на перетворення потоку.

Логістичний ланцюг - лінійно упорядкована множина елементів логістичної системи (множина суб'єктів підприємств і організацій, що здійснюють операції по доведенню потоку від однієї системи до іншої), упорядкована по матеріальному, сервісному, інформаційному або фінансовому потоку з метою аналізу або синтезу визначеної сукупності процедур.

Логістичний канал - частково упорядкована множина суб'єктів, підприємств і організацій, що здійснюють доведення потоку від виробника до його споживачів.

Логістична мережа - множина елементів логістичної системи, взаємозалежних між собою по матеріальним, сервісним і супутнім їм інформаційним і фінансовим потокам.

Логістична ланка - це окремий випадок представлення суб'єкта логістики в складі логістичної ланцюга.

Логістична система -- це адаптивна система зі зворотним зв'язком, що виконує ті або інші логістичні функції. Вона, як правило, складається з декількох підсистем і має розвиті зв'язки із зовнішнім середовищем. У якості логістичної системи можна розглядати промислове підприємство, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство і т.д.

6. Диференціація логістики

Види логістики. Функціональна диференціація логістики припускає відносне організаційно-технологічне відокремлення постачання, виробництва і збуту в рамках підприємства. Тому прийнято:

* логістичну організацію матеріально-технічного забезпечення виробництва (в основному, закупівлі матеріально-технічних ресурсів) називати закупівельною логістикою;

* логістичну організацію руху матеріальних ресурсів у процесі виробництва -- виробничою логістикою;

* логістичну організацію збуту готової продукції (фізичний розподіл) -- розподільною логістикою.

Ресурсна диференціація логістики припускає логістичну організацію управління основними ресурсами підприємства, включаючи:

* матеріальні ресурси (сировина, матеріали, що комплектують вироби, готова продукція, матеріальні запаси і т.д.) -- матеріальна логістика;

* фінансові ресурси, що обумовлюють виконання логістичних операцій і функцій -- фінансова логістика;

* інформаційні ресурси, необхідні для логістичної організації матеріальних потоків і зв'язаних із ними потоків фінансових ресурсів -- інформаційна логістика;

* трудові ресурси, використовувані для виконання логістичних операцій і функцій -- трудова логістика.

Галузева диференціація логістики досить широка і практично збігається з галузевою диференціацією економіки. З досить високим ступенем укрупнення ми пропонуємо розрізняти:

* логістику матеріального виробництва, тобто логістичну організацію економічних потоків у сфері матеріального виробництва;

* логістику невиробничої сфери, включаючи використання інструментарію логістики й в інституціональній сфері;

* інфраструктурну логістику, у тому числі логістику транспорту, транспортно-складську логістику і т.п.

За рівнем локалізації логістичних операцій і функцій варто розрізняти:

* мікрологістику, компетенція якої поширюється на економічні потоки підприємства;

* мезологістику, сфера впливу якої охоплює сукупність підприємств і організацій у рамках об'єднань корпоративного типу (фінансово-промислові групи, транснаціональні компанії і т.п.);

* макрологістику, що припускає використання інструментарію логістики при керуванні економічними потоками регіону, галузі, держави і навіть світового співтовариства (міжнародна торгівля, міжнародні перевезення і т.д.).

По ступені інтеграції, тобто проникнення логістики в інші сфери бізнесу, можна розрізняти:

* маркетингову логістику, де використовується інтегрований маркетингово-логістичний інструментарій;

* логістичний менеджмент, у якому інтегруються функції логістики й менеджменту;

* логістичний сервіс, що припускає інтеграцію товару з комплексом логістичних послуг, тобто практичну реалізацію концепції «товару з підкріпленням».

По масштабах диверсифікованості логістики в інші сфери людської діяльності можна говорити про:

* підприємницьку логістику, коли логістика пронизує усі види підприємницької діяльності;

* комерційну логістику, коли передбачається логістична організація комерційного посередництва;

* віртуальну логістику, що використовується в електронній торгівлі, включаючи Інтернет.

Взаємозалежність і взаємовплив логістики з іншими галузями людської діяльності в процесі економічного розвитку визначається нами як логістична діалектика.

7. Причини і тенденції розвитку сучасної логістики. Логістичні організації

Серед основних причин і тенденцій розвитку сучасної логістики можна виділити наступні вісім:

1) Значно виросла вартість транспортних послуг. Транспорт перестав вважатися стабільним фактором бізнесу, у проблемах логістики, зв'язаних із транспортом, потрібно було здійснювати менеджмент більш високого рівня, причому одночасно як на рівні поточних операцій, так і не рівні політики.

2) Ефективність виробництва досягла максимуму. Стало важко домагатися додаткової економії засобів, оскільки весь прибуток формувався у виробництві. Але фізичний розподіл і логістика були фактично недослідженими областями з погляду прибутковості й ефективності.

3)Відбулися фундаментальні зміни у філософії товарно-матеріальних запасів.

4) Асортимент товарів істотно розширився. Кількість одиниць обліку запасів росло по експонентному закону, що значно ускладнювало ефективне управління запасами.

5) Відбулися революційні зміни у сфері виробництва комп'ютерів і комунікаційних технологій, що сприяло здійсненню логістичного підходу, побудованого на безлічі облікових елементів і оперуючого великими обсягами даних.

6) Використання комп'ютерів у світі бізнесу постійно розширюється. У багатьох фірм з'явилася можливість систематично вивчати якість сервісу, що їм надають постачальники. Проводячи такого роду аналіз, багато фірм одержали можливість модернізації своїх систем розподілу.

7) Громадськість звернула увагу на проблеми забруднення навколишнього середовища і повторного використання відходів (рециклінг). Ці проблеми зв'язані з логістикою, оскільки мова йде про пакувальні матеріали і про створення каналів повернення відходів для переробки.

8) З'явилися нові, великі мережі роздрібного продажу і торговельні фірми масового продажу з дуже складними логістичними системами. Крім центрів масової торгівлі, з'явилися також мережі великих спеціалізованих магазинів, що процвітають багато в чому завдяки добре відпрацьованим логістичним системам.

Сучасний етап розвитку логістики характеризується створенням великої кількості професійних організацій. Це зв'язано з тим, що мистецтво логістики розвивається настільки стрімко й швидко, що професіоналам приходиться постійно займатися самоосвітою.

Логістичні організації: 1) Рада логістичного менеджменту; 2) Канадська асоціація логістичного менеджменту; 3) Американське товариство по контролю за виробництвом і запасами; 4) Американське товариство транспорту і логістики; 5) Асоціація транспортного права, логістики й політики; 6) Міжнародне логістичне товариство; 7) Форум по дослідженню проблем перевезень; 8) Наукова й освітня рада по складських процесах; 9) Європейська асоціація логістики (поєднує професійні логістичні організації 20 країн); 10) Асоціації логістики Росії й України.

Роль логістики. Застосування логістики значно підвищує продуктивність праці як у сфері обігу, так і у сфері виробництва. По оцінках фахівців, з початку 1980-х р.р. у США в щорічному загальному збільшенні продуктивності праці (5-6%) половина (2,5-3%) досягається за рахунок поширення логістики. Установлено, що скорочення на 1% логістичних витрат еквівалентно майже 10%-ному збільшенню обсягу продажів. Наскрізний моніторинг матеріального потоку: за даними Європейської асоціації, забезпечує скорочення запасів на 30-70%; за даними промислової асоціації США - на 3--50%. На думку фахівців (експертна оцінка), застосування логістики дозволяє: - знизити рівень запасів на 30-50%; - скоротити час руху продукції на 25-45%; - скоротити повторні складські перевезення в 1,5-2 раза; - скоротити витрати на автоперевезення на 7-20%, на залізничні - на 5-12%.

8. Структура та обсяги логістичних витрат. Співзалежність складових логістичних витрат

Логістичні витрати являють собою витрати трудових, матеріальних, фінансових і інформаційних ресурсів, обумовлені виконанням підприємствами своїх функцій по задоволенню замовлень споживачів. Витрати підприємств, що включаються до складу логістичних витрат, досить різноманітні і підрозділяються по елементах витрат, функціональним сферам і центрам відповідальності.

Укрупнений аналіз логістичних витрат здійснюється по наступних функціональних сферах: на закупівлю, виробництво і збут продукції.

Витрати на закупівлю продукції включають витрати по придбанню сировини і матеріалів, тобто їхня вартість, витрати по оформленню замовлення, транспортні витрати, витрати на збереження виробничих запасів, витрати на вкладений капітал.

Витрати на виробництво продукції включають витрати на приймання сировини і матеріалів, оформлення замовлення на виробництво продукції, внутрівиробниче транспортування, продукції, збереження продукції незавершеного виробництва, а також витрати від заморожування фінансових засобів.

Витрати на збут продукції включають витрати на збереження запасів готової продукції, оформлення замовлення (упакування, сортування, маркірування й інші операції), продаж, транспортування готової продукції, а також витрати на вкладений капітал.

Функціональні центри логістичних витрат можуть бути підрозділені на області логістичного адміністрування, надходження, обробки й оформлення замовлення, планування виробництва, закупівель, постачань, складування і збереження, збуту продукції і доставки замовлення споживачеві. Відповідно до цього розподілу виникають витрати, зв'язані:

* с управлінням;

* обслуговуванням замовлень споживачів;

* постачанням і закупівлями;

* плануванням виробництва;

* транспортним забезпеченням;

* складуванням і збереженням;

* розподілом і збутом продукції.

Окремо можна виділити групу витрат, зв'язаних з інформаційним забезпеченням, хоча ці витрати є складової кожної з вище перерахованих груп витрат.

Аналіз структури логістичних витрат у розвитих країнах показує, що найбільшу частку в них займають витрати на управління запасами (20-40%), транспортні витрати (15-35%), витрати на адміністративно-управлінські функції (9-14%). За останнє десятиліття помітний ріст логістичних витрат багатьох компаній на такі комплексні логістичні функції, як транспортування, обробка замовлень, інформаційно-комп'ютерна підтримка, логістичне адміністрування.

За рубежем аналіз логістичних витрат звичайно проводиться в процентному відношенні до ВНП (для країни в цілому) або до обсягу продажів готової продукції підприємства.

Загальні витрати -- це базове інтегральне поняття для проектування логістичної мережі. Уперше концепція загальних витрат була введена Говардом Льюисом, Джеймсом Каллитоном і Джеком Стилом у роботі «The Role of Air Freight in Physical Distribution» («Роль повітряного фрахту у фізичному розподілі»). Вони показали, яким образом підхід з позицій загальних витрат виправдує використання дорогого повітряного транспорту. Основна теза полягала в тім, що якщо швидкість і надійність авіаперевезень дозволяють знизити або зовсім усунути інші витрати (зокрема, на складування і збереження запасів), високі транспортні витрати обгрунтовані зниженням загальних витрат. Схема Льюиса, Каллитона і Стила описує аналіз співвідношень між різними видами витрат і показує, як загальні витрати можуть бути знижені завдяки ретельній інтеграції логістичних операцій.

Базова концепція загальних витрат проста і доповнює поняття логістики як інтегрованої системи. Головна проблема, що виникає при використанні загальних витрат, полягає в тім, що традиційна бухгалтерська практика класифікації й обліку основних видів витрат, як правило, не містить адекватних показників (одиниць виміру) логістичних витрат. Для того щоб зрозуміти, які одиниці виміру потрібні логістиці, необхідно переглянути традиційні форми бухгалтерської звітності виходячи з вимог аналізу і вичленувати витрати, що відносяться до інтегрованих логістичним системам.

Оптимізацію логістичних витрат варто розглядати як окремий випадок рішення задачі підвищення ефективності логістичної діяльності. Невірно або неточно визначені цільова функція, обмеження і критерії оптимальності можуть завдати істотної шкоди конкурентноздатності підприємства.

9. Логістика як фактор підвищення фінансової стійкості та конкурентоспроможності підприємства

Проведення аналізу логістичного ланцюга найбільше актуально для визначення положення даного підприємства в порівнянні з його конкурентами з погляду витрат. Для цього необхідно знать оцінки витрат кожного з конкурентів на надання своєї продукції або послуг визначеній групі споживачів або визначеному сегментові ринку. Величина переваги (або відставання) у витратах може змінюватися від однієї позиції в номенклатурі продукції до іншої, від однієї групи споживачів до іншої (якщо використовуються різні канали розподілу) і від одного територіального ринку до іншого (якщо змінюються фактори вартості по географічних регіонах).

Наскільки логістична система відповідає своєму призначенню, можна судити по величині властивих їй загальних витрат і по її ефективності.

Ефективність логістичної системи -- показник (або система показників), що характеризує рівень якості функціонування логістичної системи при заданому рівні загальних логістичних витрат. C точки зору споживача, що є кінцевою ланкою логістичної ланцюга, ефективність логістичної системи визначається рівнем якості обслуговування його замовлення.

Оцінка активів. Предметом оцінки активів є ефективність використання капіталу, вкладеного в спорудження й устаткування. а також обооотного капіталу, зв'язаного в запасах. Логістичні потужності, устаткування і запаси можуть складати досить велику частину активів фірми. В оптових торговців, наприклад, вони перевищують 90% від загального обсягу активів. Оцінка управління активами показує, наскільки швидко «обертаються» ліквідні активи (зокрема, запаси) і наскільки успішно основні засоби окупають вкладені в них. інвестиції. Логістика впливає на підвищення прибутковості активів.