Поняття та сутність консалтингу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Реферат

З дисципліни: “маркетинг”

на тему

“ Поняття та сутність консалтингу ”

Виконав: студент 4 курсу

КАМЕМВ

Факультет економічний

Спеціальності міжнародна економіка

Огороднік О.П.

Перевірив: Борзий О.П.,

ст. викладач

Київ, 2010

Вступ

Сфера послуг є однією з найважливіших і швидкозростаючих складових світової економіки. В умовах глобалізації світової економіки сфера послуг стає одним із впливових чинників, від яких залежить зростання економіки, підвищення конкурентоспроможності країни на світових ринках, покращення добробуту населення.

Актуальність теми обраної для написання роботи зумовлена тим фактом, що становлення економіки України як цілісної системи відбувається за умов розвинутого ринку послуг. Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні, об'єктивно вимагають узгодження національної економічної політики, ринкових перетворень зі світовою системою економічних координат у сфері послуг, а тому дослідження цієї проблематики носить практичний і актуальний характер. У країні є потенціал для розвитку сфери послуг. Так, розвиток науки, технологій і висококваліфікована робоча сила є необхідними передумовами для динамічного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, програмного забезпечення, електронної і мобільної торгівлі, які базуються на основі глобальної мережі Інтернет, що може про стимулювати розвиток всієї національної економіки, забезпечити міцні конкурентні переваги на світових ринках. Слід також використати вигідне географічне та економічне положення країни для розвитку транспортної інфраструктури та туризму.

Метою курсової роботи є визначення закономірностей розвитку світового ринку послуг в умовах розгортання процесу глобалізації світової економіки.

Протягом останнього десятиріччя в Україні відбуваються бурхливі зміни в суспільному, економічному та політичному житті. Ці зміни суттєво вплинули на економіку країни. Прийняті законодавчі акти “Про власність”, “Про підприємництво” та багато інших вимагають нових підходів до управління економічним розвитком держави.

Також виник новий клас суспільства, а саме суб'єкти підприємницької діяльності. Ці зміни сприяли і новим економічним відносинам в країні.

Водночас в Україні з'явилося багато комерційних структур, інформаційно-консалтингових фірм, головним напрямом діяльності яких є саме надання інформації, як уніфікованої, так і за специфічним замовленням. Становлення інституту приватних інформаційно-консультаційних служб (ІКС) в Україні - обґрунтована необхідність для подальшого прогресивного розвитку аграрного бізнесу і стабілізації продовольчої безпеки країни Захарченко В.І. Ринкові перетворення і формування територіально-галузевих корпоративних структур // Економіка АПК. - 2004. - № 2. - С. 113-118. [1, c. 115].

Проте необхідно визнати низку проблем, пов'язаних з даним процесом. По-перше, це проблеми психологічного характеру. Безумовно, для стабільного функціонування приватних ІКС необхідний належний рівень попиту на їх послуги. Моніторингові дослідження показують, що певна частина готова співпрацювати з консалтинговими фірмами на платній основі. Історичний досвід свідчить, що головною причиною формування консультаційних структур практично у всіх країнах світу була криза виробництва, коли галузь виявляла неспроможність без державної підтримки перейти на істотно новий, ефективніший рівень розвитку [2, 3, c. 55].

За таких умов провідну, координуючу і управлінську функції беруть на себе державні органи та їх інститути. І лише після того, як державні структури забезпечать стабільність інформаційного та економічного середовища, формуються передумови поступового переходу до відносно самостійного функціонування галузі на принципах самодостатньої системи з відповідним відшкодуванням витрат на інформаційно-консультаційне забезпечення і створення мережі приватних консультаційних служб.

Наведені обставини дають вагомі підстави для постановки питання про доцільність нині в Україні спрямувати зусилля консультаційних служб усіх форм власності на створення єдиної розвинутої інформаційної системи бізнесу.

На початку дев'яностих років майже кожна реструктиризована чи новостворена організація могла знайти свою нішу на внутрішньому ринку, застосувавши нову технологію виробництва того чи іншого товару або послуг.

На сьогодні ведення підприємницької діяльності - досить складна та ризикована справа. Навіть в економічно розвинених країнах кожна фірма в процесі свого існування час від часу попадає в різні кризові ситуації. Для виходу з неї керівники застосовують різні методи. Це і звільнення одних менеджерів на різних рівнях управління та призначення на посади нових тощо. Але для ефективного управління підприємством будь-який керівник повинен вміти приймати рішення по великій кількості проблем, які виникають в процесі виробничої діяльності. За словами академіка Й.С.Завадського, “Відставання народного господарства України зумовлюється багатьма факторами, сред яких провідне місце займає недосконалість системи управління. Турбулентний характер негативних змін в економіці (інфляція, ріст цін на сировину та матеріали, високі процентні ставки за кредит, зниження закупівельної спроможності населення та ін.) і висока складність вирішуваних нині завдань посилюють роль наукового управління у стабілізації соціально-економічних процесів і забезпеченні високої ефективності усіх видів підприємницької діяльності ”. Завадський Й.С. Менеджмент: Management. - У 3 т. 1. - 3 вид., доп. - К.: Вид-во Європ. Ун-ту. - 2001. - 542с. [4].

Одним із способів вирішення виробничих питань різного характеру є налагодження роботи з інформаційно-консультаційними або консалтинговими службами. Проблематиці консультаційних послуг присвячено чимало публікації. Зокрема, деякі автори відмічають, що однією з умов формування ринкових відносин в Україні є створення інформаційного простору та впровадження інформаційно-консультаційних технологій в усіх галузях народного господарства.

Разом з тим немає єдиних підходів до визначення структури попиту на консультаційні послуги і їх забезпечення та методики визначення ефективності наданих послуг. Цим питанням займаються такі вчені, як П.Т. Саблук, Й.С. Завадський, М.Ф. Кропивко, М.Ф. Попов.

Незважаючи на публікації вітчизняних і зарубіжних вчених, а також представників фірм, які безпосередньо вже надають такі послуги присвячених цьому питанню, проблема розвитку консультаційних послуг залишається до кінця не вирішеною.

Виникає питання, що ж таке консалтинг? Ось одне з визначень поняття «консалтинг»: консалтинг - це діяльність по здійсненню консультування виробників, продавців і покупців з приводу широкого кола економічних та інших питань, що пов'язані з господарством і правом, в тому числі в зовнішньоекономічній сфері. Консалтингові фірми надають наступні послуги: дослідження і прогнозування ринку (товарів, послуг, ліцензій, «ноу-хау» і т.д.), цін світових товарних ринків; оцінка торгівельно-політичних умов, і ін. [5]

Крім того, консалтингові фірми також пропонують проведення тренінгів для підвищення кваліфікації робітників, можуть допомогти в рекрутменті (набір кадрів), надати поради щодо нюансів у системі управління персоналом. Всі послуги належать до області людських ресурсів.

Але, оскільки консалтинг - поняття доволі складне, визначень його існує предостатньо. І щоб бути об'єктивними, наведемо ще декілька з них для порівняння.

Отже, автор Чакіров у своїй книзі «Управлінське консультування - організація процесу» надає наступне визначення: Консалтинг - висококваліфікована допомога керівникам, спрямована на підвищення якості роботи організації, яка надається незалежними (які не входять в склад організації) експертами, що спеціалізуються в певній області.

«Консалтинг - це різновид експертної допомоги керівникам організації у справі вирішення задач перебудови управління в зовнішніх та внутрішніх умовах, що змінюються,» - так говорить про консалтинг Рапопорт В.Ш. [6]

Загалом суть консалтингу заключається в тому, щоб допомогти клієнту підвищувати ефективність своєї діяльності і створювати вартість як шляхом надання інформації та рекомендацій, так і пропонуючи свої послуги в досягнення поставлених цілей, реалізації визначених завдань. Консультантам і тренерам доводиться вивчати і аналізувати ситуацію, висувати гіпотези і пропонувати нововведення, а також переконувати клієнтів в необхідності запропонованих заходів і втілювати їх в життя.

Роботу консультантів можна порівняти з лікарем, який проводить «огляд», встановлює «діагноз» і пропонує лікування для організації, яка вирішила провести реорганізацію. Також консалтингові служби займаються розробкою різного виду проектів та впровадження його в життя.

В Україні протягом останніх років інтенсивно ведуться розробки інформаційно-консультаційного забезпечення товаровиробників, організацій і установ. Дослідження з виявлення конкретної інформації, конкретних послуг інформаційно-консультаційних систем в агропромисловому комплексі нагромаджено в Інституті аграрної економіки УААН. На думку академіка УААН П.Т. Саблука “Для ефективного функціонування виробничих, сервісних і управлінських формувань агропромислового комплексу України в умовах ринкової економіки (включаючи і перехідний період) необхідно створити відповідне інформаційне середовище ”. Організація інформаційно-консультаційного забезпечення АПК України. За ред.. академіка УААН П.Т. Каблука. - К.: ІАЕ УААН. - 2003. - 437с. [7]

Особливості функціонування даного ринку в цілому визначаються специфікою самого продукту - консалтингової послуги.

Специфіка консалтингової послуги полягає в її удаваній невідчутності, непомітності та, як правило, у відсутності завершеної матеріальної форми. Тому ідентичні консалтингові продукти, виконані двома консалтинговими фірмами, можуть відрізнятися не тільки за формою, але й мати різну методологій розробки та зміст. Клієнт може оцінити якість наданої йому послуги або відразу після завершення процесу консультування, або через деякий проміжок часу.

Окрім того, якість послуги та результативність консультування в цілому безпосередньо залежать від особистої участі та професіоналізму конкретного консультанта. У зв'язку з цим особливого значення набувають взаєморозуміння консультанта і клієнта та їх плідне співробітництво. У разі успіху клієнт схильний його ототожнювати на стільки із змістом та якістю проведених робіт, скільки із особистістю консультанта. Така персоналізація допомоги обумовлює певну специфіку попиту на ринку консалтингу: купують не лише певні послуги, а й окремих консультантів.

Щодо кон'юнктури ринку консультаційних послуг, то визначається співвідношенням попиту і пропозиції, рівнем ціноутворення і стратегією поведінки продавців та покупців на цьому ринку.

Основними причинами залучення консультантів в організацію є наступні:

- поточна завантаженість менеджерів фірм;

- прагнення одержати оцінку того, що робиться в організації, незалежними об'єктивними експертами;

- відсутність чіткої та ефективної системи інформаційного забезпечення в галузі правового та економічного регулювання;

- інтеграція в світове економічне товариство, інтернаціоналізація вимог та стандартів;

- подолання стереотипів у вирішенні існуючих проблем;

- навчання персоналу новим управлінським технологіям;

- подолання кризи, якщо вона настає в організації, ідентифікація проблем та надання виконавчої допомоги для їх вирішення.

Продуктом виробничої діяльності консалтингової фірми (якщо до виробництва можна віднести процес створення будь-якого кінцевого продукту, навіть послуги) є консультаційна послуга, яка є товаром і має конкретне матеріальне втілення. Як правило, послуги крупної консультаційної фірми охоплюють досить широкий діапазон галузей та функцій підприємства: загальне керівництво, управління фінансами, управління виробництвом, маркетинг, управління працею та кадровим потенціалом і ін.

Сьогодні запорукою успіху є поєднання консультаційного професіоналізму та маркетингової кваліфікації. Ці поняття утворюють конкурентний статус консультаційної фірми. Одним з основних маркетингових завдань консалтингових фірм є пошук нового продукту, який міг би зацікавити клієнта. Такий продукт користуватиметься попитом, якщо він міститиме нові оригінальні ідеї, які сприятимуть корпоративному відтворенню.

У країнах з ринковою економікою запрошення професіоналів є престижним свідченням того, що фірма володіє достатньою діловою культурою, щоб використовувати запропонований ринком інтелектуальний капітал в області менеджменту. Фахівці, які надають професійну допомогу, називаються консультантами. Розрізняють зовнішніх і внутрішніх консультантів. Зовнішні - це незалежні консультаційні фірми чи індивідуальні консультанти, які надають послуги клієнтам на основі відповідного договору. Внутрішні - це фахівці з економіки і управління, зайняті в штаті тієї чи іншої організації (вони складають аналітичну, “штабну” підсистему організації).

Далі в роботі терміном “консультант” будемо називати будь-яку консультаційну структуру незалежно від того, чи є вона консалтинговою фірмою чи індивідуальним консультантом.

Консалтингові послуги найчастіше здійснюються у формі консалтингових проектів, а не у формі усних, одноразових порад. Вони містять у собі наступні основні етапи: діагностика (виявлення проблем); розробка рішень; впровадження рішень.

Здійснення такого проекту може займати від декількох днів до декількох місяців. Іноді контакти з клієнтами можуть бути і багаторічними. З погляду методів можна розрізняти наступні види консультування: експертне, процесне і навчальне.

При експертному консультуванні консультант самостійно здійснює діагностику, розробку рішень і рекомендацій з їх упровадження. Роль клієнта зводиться, в основному, до забезпечення консультанту доступу до інформації й оцінки результатів.

При процесному консультуванні консультанти на всіх етапах проекту активно взаємодіють із клієнтом, спонукуючи його висловлювати свої ідеї, розуміння, пропозиції, проводити за допомогою консультантів аналіз проблем і вироблення рішень. При цьому, роль консультантів полягає, в основному, в абсорбції (зборі) цих зовнішніх і внутрішніх ідей, оцінці рішень, отриманих у процесі спільної з клієнтом роботи і приведенні їх у систему рекомендацій.

При навчальному консультуванні консультант не тільки збирає ідеї, аналізує рішення, але і підготовляє ґрунт для їхнього виникнення, надаючи клієнту відповідну теоретичну і практичну інформацію у формі лекцій, семінарів, посібників і т.д.

Зрозуміло, у конкретних проектах чи на їхніх різних стадіях можуть застосовуватися комбінації всіх трьох перерахованих видів консультування і тоді воно стає експертно-процесним, що процесно-навчає, експертно-навчальним і т.д. У промислово розвинутих країнах переважно здійснюється процесне і експертно-процесне консультування, тоді як в Україні та Росії поки що найбільше поширення одержало експертне й експертно-навчальне консультування. Це пояснюється, у першу чергу, непідготовленістю самих українських клієнтів до творчої роботи з консультантами, бажанням керівників одержати готові рішення.

Відповідно клієнтами консультантів є чи власники менеджери приватних підприємств, керівники державних чи підприємств відповідних відомств, центральні і місцеві органи влади, а також керівники таких територіальних утворень як технопарки, екополіси, технополіси, вільні економічні зони і т.д.

Досвід роботи консультантів по економіці і керуванню показує, що за консалтинговими послугами звертаються насамперед наступні види організацій:

1) Молоді, швидко зростаючі частки підприємства і банки.

2) Прогресивно набудовані місцеві органи влади.

3) Державні і колишні державні підприємства, що знаходяться в кризовій ситуації.

Для вживання консультування на підприємстві існує всього одна значима причина - очікуваний позитивний економічний ефект. Він може бути негайним, або відкладеним, отриманий за рахунок додаткових вступів, або за рахунок економії. Як економічний ефект, може розглядатися вчення персоналу або зменшення риски в ухваленні рішень. Крупні консультаційні проекти, такі як розробка стратегій, оптимізація оргструктури, націлені на довгострокову перспективу. В цьому випадку складність оцінки діяльності консультантів полягає в тому, що результати можуть бути видні не відразу, особливо це має місце при реорганізації структур компанії. Так, найбільша нафтова компанія “Шелл” відчула користь від організаційних змін лише через 5 років після отриманих рекомендацій і їх реалізації. Буває навіть так, що впровадження рекомендацій приводить до тимчасового падіння прибули. Впровадження рекомендації може поглинути додаткові засоби. Консультанти рекомендують збільшити чисельність персоналу, підвищити оклади, що мало узгоджується з миттєвими інтересами клієнтів, але можуть позитивно вплинути на положення фірми-клієнта в майбутньому.

Консультування застосовується в областях, в яких використання власного персоналу неможливе.

В першу чергу, це ревізія маркетингу і ревізія управління. Якщо ревізія управління застосовується окремо украй рідко, частіше - при розробці стратегій або оргструктури, то ревізія маркетингу - звичайна процедура, для якої не потрібно спеціального приводу.

Консультування застосовується для спеціальних разових заходів, що вимагають високої кваліфікації і спеціального досвіду.

Такими заходами можуть бути: пошук ринкових можливостей, розробка стратегій, реструктуризація підприємств, експертиза бізнесу-проектів. Заходи такого роду носять разовий характер, і в той же час можуть бути надзвичайно об'ємні. Підприємство просто не має персоналу необхідної кваліфікації, оскільки в «нормальному» режимі функціонування він не потрібний. Консультування надає необхідний персонал і максимально ефективну роботу. Економічний ефект в різних випадках досягається по-різному: знаходження ринкових можливостей і розробка стратегій дають довгострокову перевагу у вигляді економії засобів на непродуктивних витратах, конкурентна перевага, перевага в часі.

Консультування застосовується при вирішенні складних і значимих проблем, коли необхідно мати об'єктивну альтернативну точку зору, одне з яких застосовується в управлінському консультувані.

Управлінське консультування - це творча професія, де можна винаходити все нові і нові методи, отримувати все нові знання.

У цьому сенсі вона сильно відрізняється від аудиту, наприклад, або від консультування по технічних, фінансових, правових питаннях Спочатку багато компаній позиціювали себе на ринку лише як аудиторські компанії, але, вибудовувавши певні стосунки зі своїми клієнтами, виявляли значне розширення спектру їх потреб: багато підприємств стали звертатися не лише за аудиторською допомогою, але і за вирішенням різних бізнесу-питань. Тому в аудиторських компаніях стали створюватися підрозділи по управлінському консультуванню. Але все одно більшу перевагу компанії віддають аудиторським послугам - це стабільніший ринок. Тобто на нім є певне число учасників, число клієнтів. Консультування - навпроти, швидко зростаючий ринок. Сьогодні, по деяких оцінках, по темпах зростання лише ринок інтернету-технологій, телекомунікацій випереджає консультування.

В Україні до консультантів компанії звертаються вже тоді, коли ситуація стає безвихідною, а, наприклад, в Америці - навпаки, на початку виникнення проблем: набагато простіше і набагато ефективніше зробити щось ще до початку проблеми, що їй запобіжить ще до того, як вона виникне, чим боротися з виниклою хворобою.

Також існує проблема взаємодії українських традицій в консультуванні, що формуються, і впливу західної корпоративної культури на український ринок. Консультанти, орієнтовані на експансію західних управлінських цінностей, прагнуть діяти за принципом «не треба винаходити велосипед - вже все на Заході розроблено, нам залишилося лише це освоїти».

Цю модель можна назвати екстенсивною. Консультанти, що мають власні розробки, свій багатий досвід, який цікавіше і продуктивно за західні постулати, коректують західні цінності відповідно до власних вистав. Тут є видимою інтенсифікована модель переосмислення західних цінностей. Але оскільки практика українського бізнесу відрізняється від практики західного бізнесу, то представляється, що на пересіченні цих двох моделей виникатимуть унікальні моделі, переосмислення західних цінностей.

Управлінське консультування - професійна діяльність, яка полягає у наданні незалежних і об'єктивних порад та технічної допомоги кваліфікованими спеціалістами фірмам, організаціям, окремим підприємцям (в подальшому - клієнтам) з метою сприяння останнім у визначенні та дослідженні управлінських проблем, пошуку їх оптимальних рішень, методології впровадження рекомендацій.

Управлінське консультування дозволяє:

· ідентифікувати та аналізувати управлінські проблеми і можливості;

· пропонувати альтернативні варіанти вирішення цих проблем;

· надавати допомогу в реалізації рекомендацій та впровадженні конструктивних змін, що визнані доцільними.

Основним завданням управлінського консультування є надання допомоги клієнтам у вирішенні їх управлінських та ділових проблем, оптимізації їх бізнесу, підвищенні ефективності функціонування організації.

Розглядаючи управлінське консультування як індустрію, рівень розвитку якої перебуває під впливом загальноекономічного та політичного становища країни, її інтеграції у світову співдружність, слід визначити фактори, що впливають на кон'юнктуру ринку консалтингових послуг.

Потенційними споживачами консалтингових послуг виступають будь-які організації, що стикаються з управлінськими проблемами. До них в першу чергу можна віднести приватні компанії, банки, державні установи, професійні асоціації, інвестиційні фонди та ін. Проте проблема трансформації потреб в управлінському консультуванні у тривалий попит на нього є актуальною як для ринку в цілому, так і для кожної конкретної консультаційної фірми.

Продуцентами консалтингового продукту, що визначають пропозицію на консалтинговому ринку, є консалтингові фірми.

Консалтингова фірма - підприємство, що займається професійним консалтингом, а саме надає консультаційні послуги клієнтам (виробникам, продавцям та споживачам) за допомогою спеціально навчених осіб відповідної кваліфікації, здатних визначити, проаналізувати та розробити модель вирішення будь-якої управлінської проблеми.

Продуктом виробничої діяльності консалтингової фірми (якщо до виробництва можна віднести процес створення будь-якого кінцевого продукту, навіть послуги) є консультаційна послуга, яка є товаром і має конкретне матеріальне втілення. Як правило, послуги крупної консультаційної фірми охоплюють досить широкий діапазон галузей та функцій підприємства: загальне керівництво, управління фінансами, управління виробництвом, маркетинг, управління працею та кадровим потенціалом, корпоративну стратегію та таке інше.

Ринок консалтингових послуг чітко сегментований, і конкуренція між продавцями консалтингових продуктів, в основному, ведеться усередині свого сегмента. Сучасний розвиток консалтингового бізнесу показав, що невеликі консультаційні фірми не суперничають із провідними компаніями, які здійснюють фінансовий менеджмент, маркетинг, управління персоналом, зовнішньоекономічну діяльність тощо, даючи їм тим самим можливість мати переваги у боротьбі за клієнта.

Безумовно, репутація транснаціональних корпорацій безперечна і рівень їх консультаційного обслуговування є надзвичайно високим, втім клієнт дуже часто надає переваги більш близьким взаєминам з невеликою консультаційною фірмою. Консультаційна діяльність як професійна допомога і підтримка управлінських інновацій вітчизняних підприємств існувала і активно розвивалася і в соціалістичний період країни. Умови розвитку економіки, що змінилися, процеси роздержавлення і приватизації власності надали управлінському консультуванню новий імпульс. Консалтинг в Україні стає особливою індустрією, бізнесом.

Сьогодні в Україні працює понад 350 вітчизняних консалтингових фірм, з яких 43% займаються виключно наданням послуг з питань управлінського консультування, відкриті представництва провідних консалтингових фірм, що є лідерами консультаційного бізнесу, в тому числі «великої п'ятірки».

На відміну від поширеного в розвинутих країнах планомірного співробітництва з консультантами, що здійснюють обслуговування компаній з питань управління, управлінське консультування в Україні використовується епізодично. Це пов'язано з тим, що переважна більшість підприємств, фірм і компаній звертаються за консультаційною допомогою в критичних ситуаціях, коли власними зусиллями не можна вирішити існуючі проблеми.

В країнах з розвинутою економікою попит на консалтингові послуги досить високий. Так, за даними New York Times послугами консультантів регулярно користується 20% компаній США і 36% вдаються до них у міру необхідності. Серед вітчизняних компаній регулярно користується послугами консультантів 14%, а робити це у майбутньому планує 41%.

Клієнтом консалтингової фірми може бути будь-яке підприємство. Основними споживачами бізнес-консультантів за кордоном частіше стають: фінансові установи, виробники товарів масового попиту, промислові підприємства, телекомунікаційні компанії, енергетичні компанії, урядові установи, установи охорони здоров'я, науково-дослідницькі установи, засоби масової інформації та шоу-бізнесу, торгівельні компанії.

Послуги консультантів досить різноманітні. Найбільшим попитом на світовому ринку користуються консультації з таких питань, як: реорганізація і реструктуризація підприємства, корпоративні стратегії, інформаційно-технологічні стратегії, розвиток бізнесу, організаційне проектування, фінансовий менеджмент, маркетинг і продаж.

В Україні здебільшого клієнтами консалтингових послуг стають іноземні фірми, що працюють в нашій країні, або досить великі вітчизняні компанії. На жаль, велика кількість керівників та власників українських підприємств намагаються власними силами покращити роботу своєї організації, не розуміючи, ще невмілим управлінням значно легше знищити свій бізнес, ніж його врятувати.

Не всі українські власники та менеджери підприємств готові до співпраці з радником як морально, так і матеріально. Досить ще важко керівнику визначитись, чи варто віддавати кошти за пораду, до якого саме консультанта звернутись. Звичайно, що значну роль відіграє і рівень цін за ці поради. Але, як і будь-які інші послуги, ціна повинна відповідати якості.

Клієнт повинен мати і певні гарантії позитивних результатів. Ці та інші питання природно виникають в керівників підприємств. Вибираючи консультанта, підприємці користуються здебільшого такими критеріями:

- кваліфікація 32%;

- якість наданих послуг 26%;

- рівень цін 21%;

- ім'я і репутація 28%;

- гарантії позитивних результатів 21%;

- досвід роботи на місцевому ринку 18%.

Отже, перш ніж використовувати послуги консалтингових служб, керівники та власники підприємств повинні усвідомити, що саме вони хочуть змінити в своїй організації і в якій мірі їм зможе допомогти консультант. Таким чином, вивчення й удосконалення організації інформаційно-консультаційних послуг є необхідною складовою поліпшення виробничих та управлінських відносин на підприємствах різних форм власності.

Використання інформаційно-консультаційних технологій стане вагомим внеском в питанні піднесення економіки, вирішення соціальних проблем і формуванні нових перспектив розвитку консультування. В даному розділі ми розглянули поняття і сутність консалтингу але для більш детального вивчення і характеристика консалтингу потрібно визначити основні види і завдання консалтингу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Захарченко В.І. Ринкові перетворення і формування територіально-галузевих корпоративних структур // Економіка АПК. - 2004. - № 2. - С. 113-118.

2. Мостовий Г.І. Агробізнес: державне регулювання: Монографія. - Харків: Основа, 2002. - 300 с.

3. Колос Б.О. Управління державою третього тисячоліття або стратегія і тактика побудови української національної держави. - Львів: Ініціатива, 2004. - 976с.

4. Завадський Й.С. Менеджмент: Management. - У 3 т. 1. - 3 вид., доп. - К.: Вид-во Європ. Ун-ту. - 2001. - 542с.

5. http://www.ukrindustrial.com/finance/guide/ (Финансовый словарь)

6. Рапопорт В.Ш,. Диагностика управления (практический опыт и рекомендации), М., «Экономика», 1988 г.

7. Організація інформаційно-консультаційного забезпечення АПК України. За ред.. академіка УААН П.Т. Каблука. - К.: ІАЕ УААН. - 2003. - 437с.

8. Верба В.А._Т Решетняк Т. І. Організація консалтингової діяльності: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 244 с.

9. Трофимова О.К. Введение в управлинческий консалтинг http://www.cfin.ru