Прянощі та парфумерні товари
Товарознавча характеристика прянощів та приправ. Класифікація та асортимент, показники якості, дефекти та хвороби. Приймання по кількості та якості парфумерних виробів, умови збереження якості. Маркування, упакування і зберігання парфумерних товарів.
| Рубрика | Маркетинг, реклама и торговля |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.01.2010 |
| Размер файла | 68,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Дерев'яні і дощаті ящики повинні бути вистелені всередині обгортковим папером по ГОСТ 8273.
Допускається використовувати поворотної тари. Поворотна тара, яка раніше була використана для продукції в скляних банках, може застосовуватися повторно тільки для прянощів, упакованих в скляну тару.
Прянощі, що транспортуються в прямому повідомленні - залізничним транспортом дрібними партіями, водним транспортом, в змішаному повідомленні - залізничним і водним, а також ті, що відвантажуються на склади тривалого зберігання, пакують в щільні дощаті або дерев'яні ящики з обтяжкою стальною стрічкою шириною 15-200мм о ГОСТ 3560 або м'яким (відпаленим) дротом діаметром 1,2-2,0мм по ГОСТ 32825. Допускається скріпляти ящики кутниками з стальних смужок по ГОСТ 2364.
Ящики з гофрованого картону повинні бути обклеєні клейовою стрічкою на паперовій основі по ГОСТ 18251 шириною не менше 70мм або зшиті металічними скобами.
Допускається використання поліетиленової стрічки з липкти шаром по ГОСТ 20477, стрічок шириною70-100мм, нарізаних з мішечного паперу по ГОСТ2228, і інших клейових стрічок, дозволених МОЗ України для харчової промисловості.
Прянощі в скляних банках допускається формувати для групової упаковки в поліетиленову термоусадкову плівку по ГОСТ 25951 масою нетто не більше 20кг.
Тканинні мішки повинні бути зашиті нитками по ГОСТ 6309, шпагатом по ГОСТ 17308 або іншими видами ниток.
Маркування споживчої тари
Маркування повинне бути нанесена безпосередньо на споживчу тару або на етикетку і повинна містити:
назву підприємства-виробника, його поштову адресу, і товарний знак;
назву продукції;
масу нетто;
склад продукції (для сумішей);
спосіб споживання (для сумішей);
дату виготовлення і номер зміни;
термін зберігання, якщо він наведений в нормативно-технічній документації на продукцію;
позначення нормативно-технічної документації на продукцію без наведення року її реєстрації;
напис: ”Зберігати в сухому, прохолодному і темному місці" і інші додаткові відомості по нормативно-технічній документації на конкретний вид продукції.
Допускається за погодженням зі споживачем заміняти написи „дата виготовлення і номер зміни", „термін зберігання” на „використати до..."
Етикетка повинна бути цілою, чистою, наклеєною без зморшок і перекосів. Клей, що використовується для наклеювання етикеток, повинен бути на з полівінілацетатної дисперсії по ГОСТ 18992, кукурудзяного крохмалю по ГОСТ 7697, картопляного крохмалю по ГОСТ 7699 або декстрину по ГОСТ 6034.
Фарби, що застосовуються при маркуванні, повинні бути стійкими, не мазатись, без запаху і повинні бути дозволені для харчової промисловості МОЗ України.
Зберігання
Прянощі зберігають в сухих, чистих складських приміщеннях, що добре вентилюються, не заражених шкідниками, при температурі не вище 200С і відносній вологості не більше 75%.
При зберіганні ящики з прянощами встановлюють на стелажі і піддони штабелями, по висоті не більше восьми ящиків. Відстань між штабелями, а також штабелями і стінами повинна бути не менше 0,7м.
Не допускається:
укладати прянощі поблизу водопровідних і каналізаційних труб, опалювальних приладів;
провітрювати складські приміщення в сиру погоду і зразу після дощу;
зберігати прянощі разом з хімікатами і різко пахучими продуктами або матеріалами.
Термін зберігання прянощів встановлюють в нормативно-технічній документації на продукцію конкретного виду.
2. Товарознавча характеристика парфумерних товарів
Парфуми, парфумерні й туалетні води - водно-спиртові розчини запашних речовин; випускають на масляній, восковій основі й сухі парфуми.
Одеколони, запашні води - водно-спиртові або спиртово-водні розчини запашних речовин; вони застосовуються в якості гігієнічних, освіжаючих і ароматичних речовин.
Дезодоранти й парфумерні дезодоранти - водно-спиртові або спиртово-водні розчини запашних речовин з антимікробними добавками; застосовуються як гігієнічні антимікробні засоби.
За характером запахів парфумерні товари мають квітковий і фантазійний напрямок.
По статевовіковій ознаці підрозділяють на жіночі, чоловічі, універсальні й дитячі.
Парфумерна рідина у флаконах повинна бути однорідною й прозорою. Невелике помутніння, припустиме при температурі нижче 5°С, повинне зникати при її підвищенні. Флакони повинні бути без дефектів, які погіршують зовнішній вигляд виробу. Контроль якості проводять вибірково. Парфумерні товари підлягають обов'язковій сертифікації, введеній з 1994 р. Маркіруються парфумерні вироби відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ Р 57391-99. Інформація для споживача: найменування виробу, найменування країни-виготовлювача й фірми виготовлювача із вказівкою юридичної адреси, інформація про обов'язкову сертифікацію, місяць і рік виготовлення, склад, обсяг продукції, позначення стандарту, строк зберігання, штриховий код товару. Найменування виробу на лицьовій стороні етикетки, інші позначення - на футлярі виробу.
Зовнішньому вигляду флакона й упакуванню приділяють велику увагу, тому що це впливає на якість виробу.
Зберігають парфуми, туалетні води, одеколони при температурі від 5 до 25°С, у критих складських приміщеннях, добре провітрюваних, при відносній вологості 65-70% парфумерні товари не повинні піддаватися впливу сонячного світла й перебувати поблизу опалювальних приладів. Вони мають строк придатності. Протягом 3 місяців після розливу у флакони парфуми дозрівають.
Класифікація та асортимент
Парфумерними називають товари на основі запашних речовин, що мають приємний запах і використовуються для ароматизації волосся, тіла, одягу, а також у якості освіжаючих і гігієнічних засобів. До них відносять парфуми, одеколони, туалетну (запашну) воду, парфумерні набори.
Найважливіші споживчі властивості парфумерних товарів - це приємний запах квіткового і фантазійного напряму, його оригінальність і стійкість, безпека і нешкідливість, зручність у користування, збереження, зовнішнє оформлення, екологічність.
Класифікація і характеристика асортименту парфумерних товарів.
Парфуми поділяють за рядом ознак:
за консистенцією (рідкі, тверді (у вигляді олівця) і порошкоподібні ("саше");
за характером запаху (квіткові і фантазійні);
за змістом композиції. За змістом композиції парфуми поділяють на чотири групи: екстра - 10% парфумерної композиції (стійкість запаху фантазійного напряму - не менше ніж 60, а квіткового - 50 годин. Сюди ж відносяться концентровані парфуми - від 20-50% парфумерної композиції); група А - 10% парфумерної композиції (стійкість запаху не менше ніж 40 годин); групи Б та групи В містять не менше ніж 5% композиції (стійкість запаху не менше ніж 30 годин); за призначенням - жіночі і чоловічі;
за місцем виробництва - французькі, українські, московські, ризькі та ін.;
за способом упакування - у звичайній та аерозольній упаковці.
Одеколони, на відміну від парфумів, містять менше парфумерної композиції і мають невисоку стійкість запаху. Як і парфуми, одеколони, залежно від якості, поділяються на чотири групи: "Екстра", А, Б, В.
Туалетна вода відрізняється від одеколону меншою кількістю запашних речовин (не менше ніж 1%) і меншою міцністю спирту (не менше ніж 50%).
Склад всієї парфумерії однаковий. Її роблять із концентрату (парфумерної композиції), спирту й води, різниця в пропорціях. Найдорожчий і стійкими є парфуми. Зазвичай вони містять 20-35% парфумерної композиції, розчиненої в 90% спирті плюс фіксатор. У складі парфумів використовуються найбільш дорогі й коштовні натуральні ефірні масла й синтетичні запашні речовини. Парфумована вода - денні парфуми, "дух парфумів", що випливає по концентрації вид парфумерної продукції - 5-25% концентрату розчинені в 90% спирті. Туалетна вода - 6-15% концентрату й 85% спирт. Одеколон - 6% парфумерної композиції в 70-80%спирті. Такий вид парфумів випускають для чоловіків. Одна парфумерна формула містить, у середньому, порядку сотні елементів як натуральних так і синтетичних. І саме дозування їх, їхнє сполучення між собою приводить до певного результату, потрібної композиції, для досягнення якої, як правило, потрібна величезна кількість проб. Якість парфумів прямо залежить від якості використовуваної сировини. Це й визначає різницю між престижною маркою, де використовуються в основному натуральні і якісні компоненти від продукції "масс-маркет", де використання подібних компонентів неможливо через високу ціну.
Критерії запаху:
Стійкість;
Міцність;
Шлейф;
Впізнаваємість,
Можливість розпізнати;
Асоціювати захід з фірмою;
Зі стилем.
Міцність запах визначається відсотковим змістом парфумерної композиції. Стійкість запаху залежить не тільки від кількості концентрату, але й від типу запаху. Свіжі, цитрусові, трав'яні й квіткові аромати менш стійкі в порівнянні зі східними, ванільними, амбровими й мускусними. Щоб підсилити улюблений запах треба використовувати вироби однієї парфумерно-косметичної серії. Характер парфумів проявляється повільно, у кілька етапів.
Терміни: "ПОЧАТКОВА (головна) нота", нота "СЕРЦЯ (середня)", "КІНЦЕВА (базисна) нота" - означають фази розкриття букета. Початкова нота проявляється протягом перших 15 хв. випару. Вона створює перше, спонтанне враження про парфуми. Створюється вона найбільш летучими компонентами композиції: цитрусовими, трав'яними, альдегідними, зеленими, озоновими ароматами.
Нота "серця" - ядро парфумів, визначає тип запаху. Вона розкривається слідом за початковою нотою й тримається протягом 3-4 годин. У цей час проявляються всі основні аромати композиції: фруктові, квіткові, пряні, деревні, тварини й ін.
Кінцева нота відчувається в завершальній стадії випару й тримається 4-5 годин. У ній проявляються тваринні, мускусні, ванільні, бурштинові запахи, вони забезпечують силу й стійкість парфумів. Візуально аромат можна уявити собі у формі трикутника й у такий спосіб побачити, яку роль грають ті або інші ноти на кожній стадії розкриття аромату. Види запахів:
ГІРКІ: герань, лимон, мандарин, півонія, бузок, флердоранж (квітка апельсина).
ТОНКІ: акація, геліотроп, ірис, левкой, магнолія, мімоза, красоля, півонія, троянда.
СОЛОДКУВАТІ: акація, мандарин, тубероза, ваніль.
ЗЕЛЕНІ: гвоздика, фіалка (листи), нарцис, гальбанум (смола), мирра.
ТЕПЛІ: акація, запашний горошок, персик, сандал, тубероза, жимолость, тваринні запахи.
ГУСТІ, ВАЖКІ: гвоздика, ладан, лілія, пачулі, тубероза, ладан.
ПРЯНІ: жасмин, пачулі, цикламен, кориця, гвоздика, ветивер (корінь), ладан.
ЗАПАХ ШКІРИ, ТЮТЮНУ одержують із безсмертника.
ТВАРИННІ запахи: Сіра амбра-заліза кашалота виділяє секрет, що дає живий, теплий аромат, з нотами морського узбережжя. Застосовується для додання стійкості, як фіксатор. Щоб одержати той або інший вид запаху в парфумерній промисловості використовують наступні запашні речовини:
Натуральні запашні речовини. Вони поділяються по походженню на речовини рослинного й тваринного походження. До рослинних запашних речовин відносяться ефірні й екстрактні масла, смоли, бальзами й рослини, застосовувані для спиртових настоїв. До запашних речовин тваринного походження відносяться мускус, амбра, бобровий струмінь, цибет і ін. Ефірні масла - це легко летучі маслянисті рідини, які добуваються із квітів (троянди, жасмину й ін), квіткових бруньок (гвоздики), плодів (анісу), шкірки плодів (лимона, апельсина), листів (м'яти), деревини (сандалового дерева) і ін. Ефірні масла одержують зі свіжих або висушених ефіромасличних рослин шляхом перегонки водяними парами (наприклад, рожеве, геранієве, м'ятне й деякі інші), шляхом вижимання їх з кірки (цитрусове), шляхом екстракції за допомогою летучих розчинників. Екстрактні масла вважаються найбільш якісними й застосовуються для виготовлення парфумів вищого сорту: абсолют, або абсолютне масло - висококонцентрована натуральна запашна речовина із сильним і стійким запахом, яку одержують з екстрактових ефірних масел. Летучими й нелетучими розчинниками із квіткової сировини витягають екстрактове масло, а потім конкрет, з якого шляхом обробки спиртом з наступним його відгоном одержують абсолют.
Показники якості
Парфумерні товари повинні виготовлятися відповідно до вимог стандартів по затверджених технологічних інструкціях і рецептурам. Парфумерні товари повинні виготовлятися з доброякісної сировини й по складу відповідати затвердженій рецептурі. Зміст композиції для кожного найменування парфумерних виробів обумовлений рецептурою, але він повинен бути не нижче норм, встановлених Дст для кожної групи виробів. Парфумерні товари по зовнішньому вигляду повинні бути однорідні й прозорі без помутніння при температурі - 5°С. При температурі нижче - 5°C допускається помутніння, що повинне зникнути при температурі - 18-20°С. Колір і запах парфумерних товарів повинен відповідати кольору й запаху контрольного зразка. Стійкість запаху повинна бути не менше установленої для кожної групи парфумів і одеколонів. Парфумерні товари випускаються одним сортом. При атестації по якості парфумерні товари оцінюють по 30-бальній системі. Причому за запах дається вища оцінка. Вищу категорію привласнюють виробам, які одержали 27-30 балів, в тому тім числі 5 балів за зовнішнє оформлення. Першу - що получили 20-26 балів, у тому числі 4 бали за оформлення. Вироби, що одержали менш 20 балів, переводяться в другу категорію. Ці вироби, якщо їхня якість не покращиться, знімаються з виробництва.
Основними показниками, по яких проводиться атестація, є:
для парфумів всіх груп і одеколонів груп екстра й А - якість запаху, його стійкість, зовнішнє оформлення (при строгому дотриманні норм по фізико-технічних показниках);
для одеколонів груп Б, У і запашних вод - якість заходу, прозорість рідини й зовнішнє оформлення.
Зовнішній вигляд парфумерних товарів визначають переглядом флаконів з парфумерною рідиною в світлі електричної лампи потужністю 40 Вт на відстані 20 см від лампи й 40 см від спостерігача при перевертанні флакона пробкою долілиць. Колір парфумерних товарів визначають порівнянням випробовуваного й контрольного зразків, користуючись при цьому смужками паперу, змоченими випробуваним і контрольним товаром.
Стійкість запаху визначають органолептично, для чого беруть смужку (5x10 см) марлі, опускають її у парфумерну рідину й просушують у приміщенні з температурою +15-20 °С. Парфумерні товари повинні відповідати Дст і розробленим технічним умовам:
Вироби парфумерні рідкі (одеколони, парфуми, води туалетні й запашні), ДЕРЖСТАНДАРТ 17237-93 П. п.1.1., 1.3 у тому числі: ДЕРЖСТАНДАРТ 27429-87 П. п.1.2., 1.3 Санпин 1.2.681-97
Вироби парфумерні рідкі у флаконах з ковпачком-пульверизатором ГОСТ 26891-86 ДЕРЖСТАНДАРТ № Р 51579-2000
Вироби косметичні рідкі. Загальні технічні умови. Р 51578-2000
Вироби парфумерні рідкі. Загальні технічні умови.29188.6-91
Маркування, упакування і зберігання парфумерних товарів
Упакування будь-якого товару, а парфумів особливо - найвище мистецтво. Оболонка, як і самі парфуми, створюється на довгі роки. Перевести мова запахів у зоровий ряд, передати перше уявлення про ідею запаху намагаються художники й дизайнери. Ще в гробницях фараонів древнього світу були знайдені посудини зі слідами пахощів. Греки й римляни залишили чудові зразки флаконів у вигляді мініатюрних амфор. Давньоруські красуні користувалися спеціальними східними прикрасами - підвісками, у які вкладали ароматичні речовини. При ходьбі підвіски розгойдувалися, і навколо поширювався аромат.
У наш час широко розповсюджений прийом оформлення флакона - у вигляді жіночої фігури. Упакування парфумів - це частина аромату. Сьогодні законодавець моди у світі флаконів - фірма Баккара (фр). Вона заснована в 1764р. Її послугами користуються провідні парфумерні будинки світу. Парфуми розфасовують у скляні, порцелянові або керамічні флакони ємністю не більше 65 мл із щільно притертими пробками зі скла або скла з поліетиленовим покриттям або з гвинтонарізанними ковпачками (із прокладкою) із пластмаси або металу.
Одеколони й запашні води розфасовують у скляні флакони ємністю не більше 250 мл. Флакони із плічками заповнюються парфумерною рідиною до рівня плічок; флакони без плічок повинні мати повітряний простір не більше 4% ємності флаконів. Горлечка флаконів із притертими пробками повинні бути оброблені бодрюшем (плівка з яловичих або баранячих кишок), лайкою або прозорою плівкою; обв'язані канителлю, шовковою або віскозною ниткою або стрічечкою.
Випускаються парфумерні товари (одеколони й запашні води) і в аерозольному упакуванні. Флакони з парфумами й одеколонами можуть бути покладені в художньо оформлені футляри або коробки або можуть бути без футлярів і коробок. Такі флакони загортають в обгортковий папір і укладають у зшивні або складні пакувальні картонні коробки. Парфумерні набори упаковують в окремі пакувальні коробки комплектно, причому флакони, які входять у набори груп А та екстра, попередньо обгортають папером. На флакони з парфумерними товарами наклеюється художньо оформлена етикетка із вказівкою на лицьовій стороні етикетки найменування виробу; на звороті - найменування підприємства, його місцезнаходження або його товарного знака, місяця й року виготовлення, роздрібної ціни, позначення стандарту, найменування групи виробу.
При випуску парфумерних виробів у футлярах із флаконами без етикеток все маркування розміщають на футлярі. На паперових клейових стрічках, якими оклеюються коробки, типографським способом або штемпельною фарбою повинні бути зазначені найменування виробу й номер артикула; найменування підприємства і його місцезнаходження; кількість одиниць виробу, упакованого в коробки; дата виготовлення, номер бригади; найменування групи виробу; позначення стандарту. На ящиках з парфумерними товарами повинні бути зазначені найменування виробу й номер артикула; найменування підприємства-виробника і його місцезнаходження або найменування відправника вантажу; найменування вантажоодержувача; порядковий номер ящика й дата виготовлення; кількість виробів у штуках; номер пакувальника; позначення стандарту. На кришках ящиків повинні бути напису: "Верх", "Не кидати!", "Скло".
Умови збереження якості парфумерних товарів
Парфумерні товари повинні транспортуватися в закритих сухі й чистих залізничних вагонах, контейнерах, а також водним шляхом у чистих трюмах, з дотриманням правил перевезення легкозаймистих і горючих рідин. При транспортуванні й зберіганні коробки і ящики з парфумерними товарами повинні бути встановлені кришками догори. Парфуми й одеколони в коробках зберігають у штабелях на стелажах або дерев'яних настилах. Флакони з парфумерними товарами при зберіганні не повинні піддаватися безпосередньому впливу сонячних променів. Зберігають парфумерні товари при температурі від 4-6 до +25°С з відносною вологістю повітря не більше 70%. При правильному зберіганні якість парфумерних товарів зберігається тривалий час (кілька років).
Приймання по кількості та якості парфумерних виробів
Кожна партія парфумерних товарів, які поступають у торговельну мережу, повинна супроводжуватися документом установленої форми, який засвідчує якість товарів. Партією па оптових базах і складах вважають однойменну продукцію, яка надійшла по одному транспортному документу або накладній.
Партією в роздрібній торговельній мережі вважають однойменну продукцію, отриману по одній накладній або рахунку. Товари, що надійшли на оптові бази або в роздріб, насамперед піддаються перевірці на справність і правильність упакування. Оптові бази перевіряють розкриттям цехового упакування 15-20% парфумерних товарів, які надійшли на базу.
Приймання парфумерних товарів по якості усередині справного упакування виробляється на складі або в магазині кінцевого одержувача. Для цього проглядається не менш 3% виробів від партії, яка надійшла, але менше ніж з трьох місць. При невідповідності органолептичних або фізико-хімічних показників вимогам стандартів вся партія прийманню не підлягає. При невідповідності парфумерних товарів затвердженій зразкам по зовнішній обробці флаконів, упакуванню, маркуванню й при наявності сторонніх домішок проводять повторну перевірку, для чого знову відбирають зразки в кількості не менш 3% партії, яка перевіряється.
При незадовільних результатах повторної перевірки хоча б по одному показнику всю партію бракують. При наявності 3% і менше продукції із зазначеними дефектами бракують тільки зразки з дефектами. Якщо постачальник парфумерних товарів не згодний з оцінкою одержувача, а також при виникненні в одержувача сумнівів, проводять арбітражний аналіз товару по фізико-хімічних показниках, у нейтральній лабораторії або у науково-дослідному інституті синтетичних і натуральних запашних речовин. Зразки для проведення арбітражного аналізу відбираються відповідно до правил, встановлених відповідними Дст, Остами або ТУ.
Висновки
Провівши огляд літературних та нормативних джерел з обраної теми та користуючись власними спостереженнями, хочу зазначити, що переоцінити важливість для нашого життя присутність пряних рослин дуже важко. Свою історію застосування при приготуванні та споживанні продуктів харчування ці рослини розпочали ще з первісних часів. Число пряних рослин дуже велике, тому в даній курсовій роботі наведено характеристики одних з найпоширеніших.
Прянощі - продукти рослинного походження, що містять велику кількість ароматичних або специфічних смакових речовин. Самостійного значення в харчуванні вони не мають. Їх використовують в дуже малих кількостях для надання різноманітним стравам і виробам своєрідного смаку і аромату. Подразнюючи закінчення смакових і нюхових нервів, вони активізують через центральну нервову систему діяльність травних залоз і тим самим сприяють швидкому і повному засвоєнню їжі.
Вивчаючи нормативно-технічну документацію, я впевнилася, що до якості прянощів ставляться досить жорсткі вимоги і завдання товарознавця вміти дослідити якість прянощів, виявити дефекти, щоб запобігти попадання на ринок неякісного товару.
Прогресивний розвиток технологій, вимоги часу та необхідність виготовляти товар, що користується підвищеним попитом, змушує виробників прянощів постійно працювати над розробкою нових видів продукції, щоб забезпечити своє стабільне фінансове становище на ринку товарів та надати населенню прянощі та суміші з них з високими смаковими якостями.
Список використаної літератури
1. Войнаш Л.Г., Байдакова Л.І., Діані О.Т., Козьмич Д.І. ін. Товарознавство непродовольчих товарів. ч.1,2/Підручник. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2004. - 436 с, 532 с.
2. ГОСТ 29045 - 91 „Перец душистый. Технические условия".
3. ГОСТ 29046 - 91 „Имбирь. Технические условия".
4. ГОСТ 29047 - 91 „Гвоздика. Технические условия".
5. ГОСТ 29048 - 91 „Мускатный орех. Технические условия".
6. ГОСТ 29049 - 91 „Корица. Технические условия".
7. ГОСТ 29050 - 91 „Перец черный и белый. Технические условия".
8. ГОСТ 29052 - 91 „Кардамон. Технические условия".
9. ГОСТ 29055 - 91 „Кориандр. Технические условия".
10. ГОСТ 29056 - 91 „Тмин. Технические условия".
11. ГОСТ 28875 - 90 „Пряности. Приемка и методы анализа".
12. ГОСТ 28750-90. „Пряности. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение".
13. Гришко Е.С. и др. Продовольственные товары. Учебник для проф. - техн. училищ. - М.: "Экономика", 1972р.
14. Митюков А.Д., Руцкий А.В. Оценка качества продуктов питания. - Мн.: Ураджай, 1988р.
15. Сирохман І.В., Завгородня В.М. Товарознавство пакувальних матеріалів і тари: Підручник. - К.6 ЦНЛ, 2005. - 614 с.
16. Сучасні проблеми товарознавства: 3б. наук. праць. - К.: Київ. нац. торг. - екон. ун-т, 2004. - 263 с.
17. Товароведение продовольственных товаров. Учебник для торг. - экон. фак. вузов. - М.: "Экономика", 1972р.
18. Товарознавство и организация торговли непродовольственными товарами: Учебник для нач. проф. образования. Учеб. Пособие для сред. проф. образования А.Н. Неверов., Т.И. Чалых., Е.Л. Пехташева и др.
19. Яковлева Л.А., Кутакова Г.С. Товароведение парфюмерно-косметических товаров. Учеб. для вузов. - СПб.: Издательство "Лань", 2001. - 256 с.
Подобные документы
Характеристика ринку копчених рибних товарів, їх класифікація, асортимент та основні дефекти. Вплив технологічного процесу виробництва на формування якості продовольчих товарів. Пакування, маркування, транспортування і зберігання копченої продукції.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 25.10.2010Будова та хімічний склад ікряних товарів. Класифікація та асортимент ікри, основні способи її консервування. Оцінка якості за органолептичними і фізико-хімічними показниками, методи дослідження. Умови зберігання, транспортування та приймання ікри.
курсовая работа [201,4 K], добавлен 10.03.2012Класифікація та формування асортименту функціональних молочних продуктів, умови та особливості використання різноманітних інгредієнтів. Аналіз існуючих способів отримання. Критерії оцінки якості даної продукції, аналіз стану упакування та маркування.
курсовая работа [252,7 K], добавлен 08.12.2016Особливості ринку печива в Україні. Аналіз виробництва печива галетного: якість сировини, пакування, маркування. Сутність якості печива галетного, аналіз його асортименту, маркування та упакування. Товарознавча оцінка якості зразків галетного печива.
курсовая работа [251,3 K], добавлен 15.11.2011Товарознавча характеристика товару. Класифікація та асортимент рибних консервів. Показники якості рибних консервів. Дефекти рибних консервів. Пакування, маркування і зберігання рибних консервів. Технологія продажу товару. Строки зберігання товару.
дипломная работа [57,6 K], добавлен 21.12.2007Класифікація та групова характеристика асортименту косметичних товарів. Нормативно–технічна документація, що регламентує якість косметичних товарів. Вимоги до якості імпортних косметичних товарів. Організація та проведення експертизи косметичних товарів.
курсовая работа [89,9 K], добавлен 28.12.2007Характеристика плодових вин та сировини для їх виготовлення. Технологія виробництва, класифікація, вимоги до якості, пакування, маркування та умов зберігання плодових вин. Корисні ферменти, що містяться у винах, та речовини з антибіотичними властивостями.
реферат [869,7 K], добавлен 26.05.2009Короткі відомості про сировину, особливості виробництва і перспективи випуску меблеві товари, їх класифікація, ґрунтовний огляд асортименту та технологія продажу. Загальна характеристика основних вимог до якості пакування, маркування, збереження меблів.
реферат [1,7 M], добавлен 26.06.2010Регіональний розподіл виробництва цукристих кондитерських виробів. Класифікація і види мармеладу. Особливості хімічного складу мармеладу, стадії його виробництва. Показники якості і безпеки мармеладу. Маркування, упаковка і зберігання мармеладних виробів.
курсовая работа [509,0 K], добавлен 13.11.2011Моніторинг нормативно-правової бази щодо якості та експертизи макаронних виробів. Узагальнення основних вимог до якості, маркування, пакування, транспортування та зберігання макаронних виробів. Вивчення характерних дефектів та причин їхнього утворення.
курсовая работа [69,5 K], добавлен 10.01.2011
