31

ПЛАН

Вступ.

РОЗДІЛ 1. КОРОТКА ТОРГОВО-ФІНАНСОВА ХАРАКТЕРИСТИКА МАГАЗИНА «ОЛЕНА»

2.1 Поняття асортименту та торгової номенклатури

2.2 Класифікація торгового асортименту

2.3 Потреби, попит, споживання

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИВЧЕННЯ ПОПИТУ НАСЕЛЕННЯ

3.1 Види попиту і методи їх вивчення

3.2 Вимоги до анкети

3.3 Обробка інформації, її аналіз

РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ПОПИТУ І ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЙОГО ФОРМУВАННЯ

РОЗДІЛ 5. ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ У МАГАЗИНІ

5.1 Фактори, що впливають на формування асортименту в магазині

5.2 Широта, глибина, повнота, стійкість асортименту

РОЗДІЛ 6. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ТОРГОВОГО АСОРТИМЕНТА

6.1 Аналіз затрат при реалізації окремих видів товарів

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

ВСТУП

Основною метою економічної політики нашої країни є послідовне підвищення народного добробуту, більш повне задоволення матеріальних і культурних потреб населення. В досягненні цієї мети велика роль відводиться торгівлі, основною функцією якої є доведення до населення товарів народного споживання з якнайменшими витратами і з найбільшими зручностями для покупців.

Особливо підвищується роль торгівлі у зв'язку з Продовольчою програмою, реалізація якої є однією з основних задач, що стоять перед народним господарством нашої країни.

Комплексна програма розвитку сільського господарства, харчової і переробної промисловості, транспорту "і торгівлі дозволить здійснити стійке постачання населення всіма видами продовольства, істотно поліпшити структуру живлення за рахунок збільшення споживання найцінніших продуктів. Продовольча програма передбачає розширення прямих зв'язків крупних підприємств торгівлі з колгоспами і радгоспами, організацію доставки картоплі, плодів, ягід, овочів безпосередньо в магазини, широке вживання контейнерів для зберігання, перевезення і продажі товарів, збільшення об'єму випуску харчових продуктів в розфасованому вигляді.

У умовах збільшення об'єму виробництва і розширення асортименту товарів народного споживання, і в першу чергу продуктів харчування, велике значення мають забезпечення високої культури торгівлі всіма видами товарів в необхідному асортименті і високої якості, посилення дії торгівлі на виробництво по дотриманню договірних зобов'язань. Зростає роль торгівлі у формуванні розумних потреб, вихованні естетичного смаку населення країни.

РОЗДІЛ 1. КОРОТКА ТОРГОВО-ФІНАНСОВА ХАРАКТЕРИСТИКА МАГАЗИНА «Олена»

Магазин «Олена» підпорядковується ПП «Олена», директор Петрова Олена Миколаївна. Знаходиться на вул. Одеська 8 в с. Прибужани. Загальна площа магазину дорівнює 97м.кв., площа торговельного залу дорівнює 72м.кв., площа підсобного приміщення дорівнює 25м.кв.. В магазині працюють 4 продавця по змінам. Даний магазин має такі торгово-фінансові показники:

Товарооборот-18000грн.

Товарні залишки - 7200грн.

Доход - 2800грн.

Витрати-2200грн.

Прибуток-600грн.

Прибуток на 1 м.кв. торг. площі - 8,3грн.

Товарооборот на 1 м.кв. торг. площі - 250грн.

Товарооборот на 1 м.кв. заг. площі- 185,6грн.

Товарооборот на одного працівника магазину - 4500грн.

Оборотність товарів - 12 днів

Рентабельність -3,3%

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ У МАГАЗИНІ

2.1 Поняття асортименту та торгової номенклатури

Важливою характеристикою товарної маси, що надходить у торговельну мережу, є асортимент.

А сортиментом називають певну сукупність товарів, які об'єднують за

окремими ознаками (призначення, сировина, розмір, спосіб виробництва).

Товарна номенклатура -- це перелік однорідних і різнорідних товарів загального або аналогічного призначення.

Товарний асортимент має велике соціально-економічне значення, оскільки від нього залежить повнота задоволення споживчого попиту І якість торгового обслуговування суб'єктів ринку.

Оптимальний асортимент забезпечує значне підвищення ефективності суспільного виробництва, економне використання трудових і матеріальних ресурсів. Асортимент споживчих товарів поділяється на групи -- за розташуванням товарної маси, на підгрупи -- за широтою представлення товарів у торговельній мережі, на види -- за ступенем задоволення потреб, на різновиди -- за характером потреб.

За розташуванням товарної маси асортимент може бути виробничим і торговим.

Виробничий (промисловий) асортимент -- це сукупність товарів, які
виробляє підприємство, виходячи зі своїх виробничих можливостей.
Промисловий асортимент товарів різних виробників незалежно від форм
власності повинен узгоджуватися із санітарними органами Міністерства
охорони здоров'я України.

2.2 Класифікація торгового асортименту

Торговий асортимент -- це сукупність товарів, що формується організацією торгівлі чи громадського харчування з урахуванням її спеціалізації, споживчого попиту й матеріально-технічної бази.

На відміну від виробничого торговий асортимент включає товари різних виробників. Винятком можуть бути фірмові магазини організацій-виробників, стратегія яких базується на збуті товарів тільки конкретної фірми. Так, у торговий асортимент кондитерського магазину (відділу) входять вироби різних вітчизняних і закордонних кондитерських фабрик, а також підприємств громадського харчування, хлібокомбінатів, харчос-макових заводів тощо.

Залежно від широти представлення товарів у торговельній мережі розрізняють асортимент простий, складний, груповий, розгорнутий, змішаний.

Простий асортимент -- це сукупність невеликої кількості груп, видів, найменувань товарів, які задовольняють потреби обмеженої кількості споживачів. Простий асортимент товарів мають магазини, які реалізують товари повсякденного попиту в районах мешкання споживачів з низькою платоспроможністю. Наприклад, молочні та хлібобулочні магазини в робіт-ничих селищах та сільській місцевості.

Складний асортимент -- це сукупність товарів, представлена значною кількістю груп, видів, різновидів і найменувань товарів, які здатні задовольнити потреби різних споживачів. Такий асортимент мають універсами, універмаги та інші великі магазини, які орієнтуються на покупців з різним попитом і матеріальними можливостями.

Груповий асортимент -- сукупність однорідних товарів, які об'єднані загальними ознаками і задовольняють аналогічні потреби.

Загальною спільною ознакою частіше за все виступають функціональні властивості та властивості соціального призначення товарів. Наприклад, хлібобулочні, молочні, плодоовочеві, взуттєві, одежні та інші групи товарів об'єднані за функціональним призначенням, а товари для дитячого харчування, для відпочинку й туризму -- за соціальним призначенням.

Груповий асортимент покладено в основу організаційної структури багатьох торгових підприємств. Так, склади на багатьох оптових базах чи холодильниках розрізняються саме груповим асортиментом. За таким же принципом створюються секції в універмагах (одяг, взуття, іграшки, канцелярські вироби).

Розгорнутий асортимент -- це сукупність товарів одного виду, яка включає значну кількість підгруп, різновидів та найменувань, що належать до групи однорідних товарів, але мають свої індивідуальні ознаки. Такий асортимент зустрічається в спеціалізованих магазинах. У таких магазинах груповий асортимент може бути обмеженим. Наприклад, магазини для продажу телевізорів, автомобілів, магазин «Океан» тощо.

Змішаний асортимент -- це сукупність товарів різних груп, видів, найменувань, що відрізняються великим різноманіттям функціональних властивостей. Змішаний асортимент мають магазини, що реалізують товари повсякденного попиту, більшість магазинів у сільській місцевості.

За ступенем задоволення потреб розрізняють раціональний і оптимальний асортимент.

Раціональний асортимент -- це сукупність товарів, які найбільшою мірою здатні задовольнити реально обґрунтовані потреби, що забезпечать максимальну якість життя, при певному рівні розвитку науки, техніки й технології.

Формування раціонального асортименту потребує врахування великої кількості факторів і показників, серед яких багато нестабільних або таких, що безпосередньо впливають на зміну раціонального асортименту. Наприклад, досягнення науково-технічного прогресу стимулюють розробку нових товарів і разом з тим формують нові потреби.

Оптимальний асортимент -- це сукупність товарів, які задовольняють реальні потреби з максимально корисним ефектом для споживача і мінімальними витратами на їх проектування, розробку, виробництво і доведення до споживачів. Товари оптимального асортименту мають підвищену конкурентоспроможність. Асортимент товарів характеризується широтою, глибиною, повнотою, новизною, стійкістю, структурою. 2.3.Потреби, попит, споживання.

Потреба - це фізіологічне чи психологічне відчуття нестачі у чомусь або у комусь, переконання у тому, що чогось чи когось бракує. Потреби неможливо безпосередньо спостерігати чи вимірювати. Про їх існування можна тільки здогадуватися чи мати уявлення на основі поведінки конкретної людини. Потреби є мотивами дій. Коли потреба усвідомлюється людиною, вона викликає стан цілеспрямованої поведінки, що орієнтована на досягнення конкретного результату.

Величина і структура потреб відображаються в бажанні людей придбати ті чи інші товари. Для цього потрібні відповідні можливості суспільства в цілому, і перш за все, виробничі можливості, їх характеризує обмеженість ресурсів, які використовуються, та існуючий спосіб їх переробки в кінцеві продукти. Можливості окремого споживача визначаються перш за все доходами та цінами товарів.

Попит - це платоспроможна потреба в товарах і послугах, забезпечена грошима покупців. Одним з найсильніших мотивів трудової активності людини є її бажання подолати дефіцит бюджету, що дає їй змогу краще задовольнити попит, купуючи або додаткові товари і послуги, або товари більш високої якості.

Таким чином, потреби та попит являють собою різні, але тісно взаємопов'язані між собою поняття. Попит пов'язаний не тільки з

бажаннями, але й з можливостями споживачів. Ці можливості

характеризуються перш за все доходами покупців, тому попит ха-

рактеризується як платоспроможна потреба.

Згідно з урядовими намітками річний (умовно складений) споживчий кошик працездатних мав би виглядати так: протягом року вони мають спожити картоплі 95 кг, цукру - 24, олії - 7,1 кг, в широкому асортименті пропонується споживати м'ясо: свинини -8 кг, яловичини - 14, птиці -12, ковбаси - 9, навіть 2 кг баранини. Зрозуміло, що такий споживчий кошик

може собі дозволити далеко не кожен працездатний українець.

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИВЧЕННЯ ПОПИТУ НАСЕЛЕННЯ

Сучасний рівень розвитку промисловості і високі темпи розвитку сільського господарства забезпечують постійне збільшення об'єму випуску товарів народного споживання і розширення їх асортименту. В цих умовах різко зростає роль торгівлі, яка на основі вивчення і прогнозування попиту повинна визначати потреби населення в товарах, використовуючи одержані дані для складання обґрунтованих замовлень постачальникам.

Всестороннє вивчення і формування попиту населення, систематичний аналіз кон'юнктури торгівлі є складовим елементом процесу планування і управління суспільним виробництвом. Випуск товарів, не тільки кількісно, але і якісно відповідних попиту населення, сприяє подальшому відтворюванню і підвищенню ефективності всього народного господарства.

Знання попиту і особенностей його формування дозволяє раціонально розподіляти товарні ресурси по країні, активно впливати на промисловість, покращувати якість і асортимент продукції, що випускається, раціонально розподіляти товарні ресурси по районах країни, правильно планувати товарообіг в державній і кооперативній торгівлі, формувати асортимент в роздрібній і оптовій торгівлі. Головною метою вивчення попиту є максимальне задоволення потреб трудящих.

При вивченні попиту на продовольчі товари необхідно враховувати ряд закономірностей, що характеризують рівень і структуру їх споживання. Ранішевсього в порівнянні з непродовольчими частка продажу продовольчих товарів в загальному об'ємі товарообігу знижується. Це пояснюється тим, що в основі попиту лежить забезпечення споживання продуктів харчування відповідно до норм, що рекомендуються. Збільшується споживання на душу населення найкалорійніших і біологічно цінних продуктів харчування: м'яса, м'ясних виробів, молока, яєць, риби, овочів, фруктів і ін. Вирівнюється споживання харчових продуктів міським і сільським населенням, яке все більше купує товарів, що виготовляються виробничими підприємствами.

Всі ці чинники диктують необхідність наукового управління виробництвом і споживанням.

Управління споживанням включає виховання і формування смаків населення, забезпечення необхідних пропорцій в споживанні окремих продуктів харчування, перемикання споживання з одних продуктів на інші залежно від їх ролі в харчовому раціоні людини. Наприклад, повинні дотримуватися певні пропорції споживання між білками тваринного і рослинного походження; між двома видами джерел тваринного білка -- м'ясом і молоком; між різними джерелами вуглеводів -- цукром, картоплею, хлібопродуктами і т.п.

Зростання споживання окремих продуктів харчування вимагає більш раціонального використовування ресурсів, розширення випуску і упровадження у виробництво нових біологічно цінних продуктів. Наприклад, для збереження і використовування молочного білка, який у великій кількості залишається в пахті і сироватці, необхідно розвивати виробництво маложирних і нежирних виробів з використанням різних добавок: вітамінів, фруктових і ягідних сиропів, родзинок і т.п. В процесі управління і формування попиту на ці вироби і на нові і мало відомі товари велика роль належить рекламі.

Важливою задачею торгівлі є не тільки вивчення попиту покупців і особливостей споживання харчових продуктів, але і глибоке дослідження кон'юнктури ринку.

Попит, потреба, кон'юнктура і-- поняття, тісно зв'язані. Попит -- це платоспроможна потреба населення в товарах, тобто частина потреби, яка забезпечується грошима. Торгова кон'юнктура -- це сукупність чинників, умов, що характеризують співвідношення попиту, та пропозиції.

Вивчення кон'юнктури торгівлі дозволяє визначити особливості ринку товарів народного споживання, закономірності споживання продовольчих товарів, зміна структури попиту під впливом випуску більш високоякісних виробів, перспективи розвитку попиту на нові товари і ін. Мета дослідження -- не тільки виявити, але і оперативно усунути причини, що викликають невідповідність між попитом і пропозицією. Необхідною умовою при цьому є поєднання аналізу поточного періоду з прогнозом показників, що характеризують кон'юнктуру торгівлі. Це дає можливість встановити потребу у відповідній продукції на найближчу перспективу, дозволяє оперативно реагувати на зміни в попиті, правильно їх оцінювати, своєчасно коректувати програми і плани виробництва, а також плани поставки і продажу товарів народного споживання.

Вивчення попиту ведеться по двох основних напрямах: вивчення макро- і мікропопиту. Вивчення і прогнозування макропопиту проводять по цілих товарних групах в масштабі всієї країни або республіки. Одержані дані використовують при плануванні виробництва І споживання, об'єму закупівлі, продажу товарів і інших показників. Мікропопит -- це попит на окремі товари усередині товарних груп з урахуванням сорту, ступеня готовності до вживання, розфасовки, упаковки і т.п. Знання мікропопиту необхідне для поточної оперативної роботи торгових організацій і підприємств.

3.1 Види попиту і методи їх вивчення

Вивчення попиту -- одна з функцій управління роздрібних торгових підприємств і організацій. Організовує і спрямовує цю роботу служба попиту торгу, яка розробляє програму різних заходів, контролює їх виконання, узагальнює і аналізує одержані дані, складає кон'юнктурні огляди.

Вивчення попиту повинні проводити всі торгові підприємства, але основними джерелами інформації є опорні пункти -- крупні спеціалізовані магазини, універсами, гастрономи, на базі яких організовуються виставки-продажі, дегустації, опити, купівельні конференції і інші заходи. Опорні пункти повинні займати найбільшу питому вагу в загальному об'ємі товарообігу і бути розосереджені по всьому району обслуговування.

Розрізняють наступні види попиту: реалізований, незадоволений і формувався.

Реалізованим називають попит, який задоволений і в об'ємі, і в асортименті. На велику частину продовольчих товарів попит задовольняється повністю.

Під незадоволеним попитом розуміють попит на товари, які або були відсутні у продажу в певний момент, або не задовольняють покупців по смакових, якісних ознаках, оформленні.

Попит, що формується, -- це попит на нові продукти харчування, які маловідомі або зовсім не відомі покупцям.

Торговим підприємствам необхідно враховувати і аналізувати всі види попиту, використовуючи для цього дані бухгалтерської і статистичної звітності, оперативні відомості про надходження товарів, продажу і товарних залишках, матеріали виставок-продажів, купівельних конференцій і т.п.

Основними методами вивчення попиту в роздрібній торгівлі є: балансовий метод обліку надходження і продажу товарів за певний період, аналіз товарних запасів, ведення журналів або листків незадоволеного попиту, організація виставок-продажів і дегустацій товарів, проведення очних і заочних купівельних конференцій, опитів населення.

Вивчення реалізованого попиту дає можливість визначити не тільки об'єм продажу товарів, але і його асортиментну структуру. Ці дані використовують для складання поточних замовлень постачальникам, формування асортименту магазина.

Найпоширенішим методом вивчення реалізованого попиту є балансовий метод. Він заснований на обліку надходження товарів, зміни товарних запасів і продажу за певний період. Розрахунок ведеться по балансовій формулі

Р = Зп + П - Зк

де Р -- продаж товарів за аналізований період (реалізований попит); Зп -- залишок товарів на початок періоду; П -- надходження товарів за цей період; Зк -- залишок товарів на кінець періоду.

При цьому використовуються матеріали бухгалтерської звітності, інвентаризаційні відомості, матеріали оперативного перепису залишків.

Таким чином можна враховувати продаж майже всіх товарів, за винятком хліба і хлібобулочних виробів, молока і деяких інших швидкопсувних товарів, об'їм продажі яких практично рівний надходженню протягом дня.

Слід, проте, мати у вигляді, що така робота для всіх торгових підприємств надзвичайно трудомістка, тому торг в основному проводить вибірковий облік продажу товарів по внутрішньогруповій структурі і товарним запасам за певний період (місяць або квартал).

Вивчаючи реалізований попит, необхідно виявляти і аналізувати причини незадоволеного попиту. Незадоволений попит вивчають за допомогою усних або анкетних опитів, ведення спеціальних журналів або карток. Найефективнішими методами є опити населення. Мета опитів -- виявити вимоги покупців до асортименту, якості і оформлення товарів, причини відмови від покупки того або іншого продукту, вимоги до розфасовки і ін. За допомогою опитів одержують певні дані і про попит покупців, що формується.

Проте більш повні відомості про відношення покупців до нових і маловідомих харчових продуктів дають виставки-продажі, дегустації, які, як правило, закінчуються купівельними конференціями. Виставки-продажі і дегустації повинні проходити з участю представників промислових підприємств, баз, холодильників, які, вивчаючи попит покупців, враховують їх пропозиції.

Успіх і результати всіх заходів щодо вивчення попиту залежать від їх підготовки і проведення. При організації виставок-продажів, опитів, дегустацій, купівельних конференцій велику роль виконує реклама. Інформація по вивченню попиту, одержана в магазинах, систематизована у вигляді спеціальних форм таблиць, довідок, поступає в торг. Служба попиту торгу, узагальнюючи і доповнюючи одержані дані матеріалом власних наглядів, використовує їх в комерційній роботі. Товарознавці торгових відділів на основі вивчення попиту складають замовлення, специфікації на поставку товарів . рознарядки, організовують постачання магазинів. Плановий відділ торгу використовує інформацію про попит для складання проектів планів роздрібного товарообіг, визначення його структури, при розрахунку товарного забезпечення, контролі за поляганням товарних запасів. Відділ організації торгівлі враховує результати вивчення попиту покупців при розміщенні торгових підприємств і визначенні їх асортиментного профілю. Великий об'єм інформації про реалізований попит і про рух товарів зосереджений в бухгалтерії. Робота по вивченню попиту завершується складанням кон'юнктурних оглядів, які спрямовують в лабораторії або служби попиту управлінь торгівлі. В кон'юнктурному огляді дається характеристика продажу товарів за певний період; указуються причини збільшення або зменшення попиту на окремі види товарів в порівнянні з таким же періодом минулого року; аналізуються чинники, що вплинули на зміну попиту; указуються заходи щодо вивчення попиту називаються товари, попит на які не був задоволений; наголошуються випадки порушення умов договору поставки з боку постачальників; виносяться конкретні пропозиції.

Складні і багатоманітні задачі по вивченню кон'юнктури ринку продовольчих товарів покликана вирішувати і оптова торгівля. Основними ланками по вивченню попиту в оптовій торгівлі є оптові торгові підприємства (бази), холодильники, роботу яких спрямовують і планують республіканські оптові об'єднання.

Вивчення попиту в оптовій торгівлі проводиться в двох напрямах. З

одного боку, вивчається попит оптових покупців, з іншою -- населення.

Вивчаючи попит, оптові торгові підприємства (бази) аналізують

замовлення торгових організацій і підприємств; узагальнюють результати

роботи ярмарків; аналізують рух товарів і об'єм товарних запасів на складах; беруть участь у виставках-продажах і купівельних конференціях; проводять кон'юнктурні наради з представниками промисловості.

Вивчення попиту і кон'юнктури торгівлі в масштабі області, краї, республіки дозволяє оптовим торговим підприємствам (базам) і об'єднанням не тільки складати економічно обґрунтовані заявки на потребу і виробництво товарів народного споживання, але і прогнозувати попит на перспективу.

Одним з головних напрямів в організації вивчення попиту і кон'юнктури ринку у всіх ланках торгівлі є широке використовування обчислювальної техніки.

3.2 Вимоги до анкети

Анкетування має бути масовим, речовим, вибірковим ( при цьому виборна повинна бути репрезентативною). Анкетування передбачає, що опитуваний сам письмово відповідає на запитання. Оскільки необхідно опитати широке коло споживачів, то слід застосувати розсилку поштою.

Складаючи анкету слід врахувати такі обставини:

На першій сторінці анкети вказується, хто здійснює опитування, з якою метою, дається інструкція стосовно заповнення анкети. Тут слід вказати на анонімність опитування. Тон вступної частини повинен бути ввічливим, щоб викликати в опитуваного бажання відповідати на запитання.

Основні питання поділяються на закриті та відкриті. Закриті питання передбачають вибір відповідей з певного набору варіантів, що наводяться в анкеті. Відкриті питання не містять підказок, вони розраховані на отримання неформалізованих відповідей.

Важлива роль належить контрольним запитанням. Вони призначенні перевірити достовірність даних. Контрольні питання не можна ставити безпосередньо після питання яке воно контролює.

Найскладніші питання слід розміщувати в середині анкети.

Завершують анкету заключні питання, їх мета - зняти психологічну напругу у респондента. Це питання, що дозволяють з'ясувати соціальне - демографічний портрет респондентів ( стать, вік, соціальний стан, освіта, рівень доходів ). В кінці анкети слід обов'язково висловити подяку опитуваному за участь в досліджені.

Питання анкети повинні бути простими і зрозумілими, однозначними,
нейтральними.

Обсяг анкет повинен бути оптимальним. Максимальний час, необхідний для заповнення анкети приблизно 20-30хвилин.

3.3 Обробка інформації, її аналіз

Аналіз інформації полягає в обробці певних даних, що дозволяє зробити відповідні висновки стосовно проблеми, що досліджується та накреслити основні шляхи її розв'язання. Це здійснюється за допомогою системи різноманітних методів:

регресійного аналізу;

варіаційного аналізу;

дискримінантного аналізу;

факторного та кластерного аналізу;

багатовимірного моделювання.

Вибір певного методу аналізу інформації залежить від проблеми, що досліджується. Широко використовуються різноманітні методи прогнозування. Вони поділяються на :

1.Кількісні

2. Якісні

РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ПОПИТУ І ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЙОГО ФОРМУВАННЯ

Розвиток і формування попиту на продукти харчування знаходяться під впливом різних чинників. В першу чергу це соціальні і економічні чинники.

Соціальні чинники визначаються характером суспільного виробництва, соціальною структурою суспільства, значним збільшенням питомої ваги працівників, зайнятих переважно розумовою працею, заснованою на механізації і автоматизації виробничих процесів, державною політикою в питаннях соціального забезпечення і суспільних фундацій споживання, формою розподілу матеріальних благ між членами суспільства, поліпшенням житлово-побутових умов, професійним складом населення, рівнем культурного розвитку населення, модою.

До економічних чинників відносяться такі, як рівень розвитку суспільного виробництва, величина національного доходу, рівень роздрібних цін, об'єм виробництва товарів і їх асортимент, ступінь забезпеченості сімей предметами культурно-побутового призначення, розвиток громадського харчування і колгоспних ринків, рівень організації і матеріально-технічної бази торгівлі, відношення покупця до споживацьких властивостей товарів і до їх якості, дія реклами і ін.

Істотний вплив на попит роблять: чисельність населення, його професійний і національний склад, співвідношення між міським і сільським населенням, демографічний склад населення, природно-кліматичні умови.

Під впливом розглянутих чинників зростає споживання найцінніших в харчовому відношенні продуктів і одночасно скорочується споживання хліба і хлібопродуктів, картоплі, круп. Значно, підвищилися вимоги до споживацьких властивостей продуктів. Великим попитом користуються продукти з високими смаковими властивостями, стійкі при зберіганні, зручні в користуванні, з високим ступенем готовності, мають зручну розфасовку, хорошу упаковку і красивий зовнішній вигляд. Виробництво таких виробів з кожним роком збільшується.

Орієнтиром в споживанні продуктів харчування все більше служать фізіологічні норми, що відповідають фізичним і духовним запитам населення і забезпечуючі високу калорійність, достатню для. відшкодування енергетичних витрат людини. Це дозволяє не тільки враховувати попит, але і активно управляти ним.

У основі формування попиту на продовольчі товари лежать і деякі особливості їх споживання. Велика частина продуктів харчування (хліб, молоко, м'ясо, жири, цукор) є товарами повсякденного попиту. Вони постійно повинні знаходитися у продажу і задовольняти потреби населення не тільки в кількості, але і в асортименті. До товарів періодичного і рідкісного попиту відносяться окремі різновиди кондитерських виробів, товари гастрономів, фрукти і ін. Із зростанням матеріального добробуту радянського народу ці товари переходять в групу товарів повсякденного попиту.

Певний вплив на характер попиту надає і чинник взаємозамінності харчових продуктів. Так, кефір можна замінити ряжанкою, білую рибу -- мороженої, картопля -- крупами І т.п.

Попит на продовольчі товари носить в той же час комплексний характер. Разом з м'ясом отримуються овочі, картопля, спеції, з кондитерськими виробами -- чай, кава, фрукти, тобто збільшення попиту на одні продукти вабить збільшення попиту на інші. Попит значно міняється і під впливом сезону, святкових днів, реклами.

При вивченні попиту населення на продовольчі товари необхідно враховувати і підвищення ролі громадського харчування в порівнянні з живленням в домашніх умовах.

Певну роль в задоволенні потреби населення в деяких продовольчих товарах (картопля, овочі, фрукти, свіжа зелень і ін.) виконує і колгоспна торгівля.

Істотний вплив на попит роблять і коливання, пов'язані з сезонністю споживання і виробництва окремих продуктів. Так, взимку збільшується споживання жирів, м'яса, круп; влітку і восени більше продається молочних продуктів, морозива, цукру, безалкогольних напоїв. Велика частина свіжих овочів, фруктів, ягід продається в період їх масового збору, але для задоволення попиту населення протягом всього року необхідно забезпечити їх збереження і своєчасну переробку.

Облік всіх чинників, що роблять вплив на формування попиту, є необхідною умовою для складання економічно обґрунтованих замовлень промисловості, планування роздрібного товарообігу, управління товарними запасами і формування асортименту продовольчих товарів на торгових підприємствах.

РОЗДІЛ 5. ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ У МАГАЗИНІ

Важливою умовою поліпшення діяльності торгових підприємств, і в першу чергу магазинів самообслуговування, є забезпечення в них широкого і постійного асортименту товарів. Формування асортименту в магазині -- це підбір, комплектування різних видів товарів і їх різновидів по якій-небудь ознаці.

Основною метою формування асортименту є максимальне задоволення попиту покупців при якнайменших витратах часу на здійснення покупки і забезпечення ефективної роботи торгових підприємств. Існують різні види асортименту.

Виробничій асортимент -- це перелік товарів, що випускаються яким-небудь промисловим підприємством. Торговий асортимент утворюється в торговій мережі і містить перелік товарів різних виробничих підприємств і об'єднань. Перетворення виробничого (вузького) асортименту в торговий називається тим, що підсортував. Цей процес відбувається на оптових торгових підприємствах (базах), холодильниках, складах торгів і магазинів.

У основі утворення торгового асортименту лежать товарні групи, які підрозділяються на підгрупи, види, найменування і сорти. Звідси розрізняють груповий асортимент і розгорнений. Наприклад, група товарів гастрономів включає м'ясний і рибний гастроном. М'ясний гастроном має у свою чергу безліч видів виробів різних найменувань і сортів.

Залежно від різноманітності підгруп, видів, найменувань, сортів асортимент буває складним і простим. Складний асортимент мають кондитерські вироби, товари гастрономів, простій -- цукор, сіль, мука.

Формування асортименту на торгових підприємствах повинне здійснюватися на науковій і плановій основі. Спочатку визначається перелік основних груп товарів, що продаються в магазині, потім кількість видів і різновидів товарів по їх відмітних ознаках і на закінчення розробляється конкретний асортиментний перелік для даного магазина. Найважливішими принципами формування асортименту є: дотримання встановленого асортиментного профілю магазина, відповідність асортименту характеру попиту покупців, комплексне задоволення попиту, забезпечення широти і глибини товарного асортименту і його стійкості, створення умов рентабельної роботи торгового підприємства.

Формування асортименту в магазині в першу чергу залежить від його асортиментного профілю. Найширший асортимент мають крупні універсальні магазини. В спеціалізованих і вузькоспеціалізованих магазинах більш різноманітно представлений асортимент однієї групи або навіть одного найменування товару. Наприклад, магазини «Кондитерські вироби», «Ковбаси», «Чай». При формуванні асортименту необхідно враховувати характер І особливості попиту на продовольчі товари. Залежно від попиту розрізняють товари повсякденного, періодичного і рідкісного попиту. Товарами першої необхідності є продукти, що становлять основний раціон живлення людини. Це хліб, цукор, молоко і молочні продукти, м'ясо, риба, овочі і ін. До товарів періодичного попиту відносять кондитерські вироби, фрукти, делікатеси. Товарами рідкісного попиту є винний-горілчані вироби, спеції. Основна маса продовольчих товарів відноситься до товарів повсякденного, частого попиту, тому асортимент магазинів житлової зони повинен забезпечувати різноманітні потреби покупців в продуктах першої необхідності. При цьому витрати часу покупців повинні бути мінімальними

Асортимент товарів рідкісного, епізодичного попиту формується в магазинах міського значення. Велика частина продовольчих товарів реалізується в магазинах житлового району. Асортимент товарів в значній мірі залежить і від характеру попиту. Розрізняють попит стійкий, альтернативний і імпульсний. Стійкий, або твердо сформований попит пред'являється на певний товар і не допускає його заміни. Попит на велику частину продовольчих товарів характеризується високим ступенем стійкості, оскільки це в першу чергу пов'язано з фізіологічними нормами споживання харчових продуктів. Альтернативний (нестійкий) попит формується Остаточно в магазині в процесі вибору товару, консультації продавця або контролера-касира. Альтернативний попит допускає взаємозамінність товарів в межах однієї групи, підгрупи або різновидності товарів. До товарів альтернативного попиту можна віднести кондитерські вироби.

Імпульсний попит формується безпосередньо на торговому підприємстві під впливом пропозиції, реклами, викладення товарів. Це попит, як правило, на маловідомі або невідомі товари. Промисловості і торгівлі належить велика роль у формуванні попиту на нові продукти харчування. Перспективними є продукти морів і океанів, товари, готові до вживання, дієтичні, багаті білками, вітамінами. При формуванні асортименту магазинів необхідно враховувати високу комплексність попиту на продовольчі товари.

Найпрогресивнішим типом торгового підприємства є універсальний магазин самообслуговування. Асортимент товарів такого магазина характеризується широтою, стійкістю і найбільшою підготовленістю товарів до продажу. Задоволення комплексного попиту покупців, скорочення витрат споживання забезпечуються також і за рахунок організації продажу в магазинах типу універсам непродовольчих товарів повсякденного попиту. Наявність непродовольчих товарів в асортименті викликає імпульсний попит і є певним резервом збільшення товарообігу. В універсамах можуть продаватися галантерейні, парфюмерно-косметичні, шкільно-письмові і канцелярські товари, деякі види трикотажних і панчішно-шкарпеткових виробів, іграшок і ін.

5.1 Фактори, що впливають на формування асортименту в магазині

В основу формування асортименту в роздрібній торгівлі повинні бути покладені раціональні співвідношення окремих груп товарів залежно від:

обсягу товарообігу магазину;

розміру торговельної площі;

технічного оснащення;

умов товаропостачання.

При формуванні асортименту слід враховувати також:

чисельність населення, яке обслуговує магазин;

наявність між населеними пунктами транспортних зв'язків;

місце розташування магазину по відношенню до інших
торговельних підприємств.

Фактори, що впливають на формування асортименту товарів:

соціальні (соціальний склад населення, яке обслуговує магазин, його
освітній та культурний рівень, характер трудової діяльності тощо);

економічні (розвиток виробництва, рівень доходів та соціального
забезпечення населення, рівень роздрібних цін на товари);

демографічні (чисельність і склад населення, кількість та склад
сімей);

природно-кліматичні ( географічне розташування населеного
пункту, клімат);

національно-побутові (національний склад населення, його традиції,
побут, звичаї).

Значний вплив на попит мають мода та досягнення науково-технічного прогресу, тому їх також слід враховувати при формуванні асортименту товарів.

5.2 Широта, глибина, повнота, стійкість асортименту

Широта асортименту характеризується кількістю видів, різновидів і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп. Ця властивість характеризується двома абсолютними показниками -- дійсною і базовою широтою, а також відносним показником -- коефіцієнтом широти.

Дійсна широта -- це фактична наявність видів, різновидів і найменувань товарів.

Базова широта -- широта, яка приймається за основу для порівняння. За базову широту може бути прийнято кількість видів, різновидів і найменувань, яка регламентується нормативною документацією.

Коефіцієнт широти визначається як відношення дійсної широти до базової.

Широта асортименту може бути мірою насиченості ринку товарами: чим більша широта, тим більша насиченість.

Глибина асортименту являє собою кількість різновидів конкретного виду товарів, кількість позицій в кожній групі товарів. Наприклад, в магазині кондитерських виробів наявні товари трьох груп цукристих виробів (карамелі, цукерок, фруктово-ягідних), а кожна група представлена декількома різновидами: карамелі -- 5, цукерок -- 5, а фруктово-ягідних -- 3. Звідси глибина асортименту -- 13.

Повнота асортименту -- це здатність сукупності товарів однорідної групи задовольнити максимальні потреби споживачів. Повнота асортименту характеризується, як і широта, дійсною повнотою, базовою повнотою і коефіцієнтом повноти.

Дійсний показник повноти характеризується фактичною кількістю видів, різновидів і найменувань товарів однорідної групи.

Базовий показник повноти характеризується регламентованою кількістю товарів цієї групи.

Коефіцієнт повноти -- це відношення дійсного показника повноти асортименту до базового.

Якщо до попереднього прикладу додати, що в магазині було 7 найменувань карамелі, цукерок -- 10, а фруктово-ягідних виробів -- 4, то дійсний показник повноти асортименту дорівнює 21. Згідно зі стандартами таких виробів може бути

40 (базовий показник повноти асортименту). Звідси коефіцієнт повноти асортименту -- 52,5% (21 х 100 / 40).

Під стабільністю асортименту товарів розуміють безперебійну наявність в продажу товарів, передбачених асортиментним переліком магазину.

Новизна асортименту -- це здатність певної сукупності товарів задовольняти потреби споживачів за рахунок нових товарів.

Новизна асортименту характеризується дійсним оновленням і ступенем оновлення. Ступінь оновлення визначається відношенням кількості нових товарів до загальної кількості найменувань товарів, що є на підприємстві.

РОЗДІЛ 6. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ТОРГОВОГО АСОРТИМЕНТА

Рентабельність не показник який показує розмір прибутку на одиницю товарообігу. Для забезпечення рентабельності магазину "Олена" необхідною умовою є:

По-перше збільшити розмір прибутку.

Прибуток є найважливішим показником ефективності роботи торговельного підприємства. В ньому відображаються результати всієї торговельної діяльності - обсяг реалізованої продукції, її склад та асортиментна структура, продуктивність праці, рівень затрат. Від розмірів одержаного прибутку залежить поповнення фондів, матеріальне заохочення працівників. Також для збільшення прибутку магазину слід приділити особливу увагу товарному асортименту, більш детально сконцентрувати зусилля на певному сегменті, підвищити рівень культури обслуговування.

Наявність прибутку є підтвердженням того, що витрати магазину повністю покриваються доходами від реалізації товарів.

Другою умовою забезпечення рентабельності є зменшення витрат обігу, тобто зменшення затрат які пов'язані зі здійсненням торговельної діяльності. Останнім часом, у зв'язку з підвищенням цін на тарифи перевезення, енергоносії, послуги тощо, спостерігається різке підвищення витрат обігу, що призводить окремі торгівельні підприємства до збитковості. В зв'язку з цим економія витрат обігу має важливе значення для підвищення ефективності діяльності магазину.

Питому вагу затрат займає доставка товарів. Магазин «Олена» особливу увагу приділяє централізованій доставці товарів, яка є вигідною для магазину. Такий метод дозволяє забезпечити найбільш повний та стійкий асортимент, не відволікає працівників магазину від своїх функціональних обов'язків, дозволяє зменшити потребу в робочій силі, зекономити витрати.

Третьою умовою є прискорення товарообертання.

Товарообертання - це швидкість обертання товарів або час, на протязі якого реалізуються товарні запаси.

6.1 Аналіз затрат при реалізації окремих видів товарів

Під час аналізу важливо виявити долю чистих та додаткових витрат. Затрати можуть бути пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу, тобто з виконанням торгівлею додаткових функцій (витрати на перевезення, зберігання, фасування, упакування товарів тощо). Ці витрати називаються додатковими.

Витрати, пов'язані зі здійсненням процесів купівлі-продажу товарів (закупівля, реалізація), називається чистими затратами.

Візьмемо наприклад такі товари як молоко, кондитерські вироби, ковбасні вироби, макаронні вироби. Перш ніж реалізувати даний товар його необхідно доставити в магазин, що потребує значних затрат, розмістити на зберігання розфасувати, упакувати. Молоко, кондитерські вироби, ковбасні вироби потребують додаткових затрат - електроенергії для холодильного обладнання, макаронні вироби потрібно розфасувати і упакувати, що потребує додаткових затрат праці та праці, також до затрат входить надання послуг, оплата праці працівникам магазину.

Аналіз структури товарообороту по магазину «Олена» за 2006 -2007 р.р.

№ Товари і товарні групи Рівень цін	Факт 2006 р	Питома вага	Факт 2007р.	Питома вага	% зростаня	Відх илен НЯ +
1 М'ясо та птиця 93,6	35,4	17,52	27,2	12,59259	76,83616	-8,2
2 Ковбасні вироби і копченості 99,6	0,9	0,44	1,1	0,509259	122,2222	0,2
3 Риба і морепродукти 100,1	0,2	0,09	0,3	0,138889	150	0,1
4 Оселедці 103,1	0,1	0,049505	0,2	0,092593	200	0,1
5 Масло тваринне 105,7		0	1,2	0,555556	120	1,2
6 Олія 96,2	7,2	3,564356	5,4	2,5	75	-1,8
7 Жири тваринні харчові топлені та 95,9 інші	0,1	0,049505	0,1	0,046296	100	0
8 Маргаринова і майонезна продукція 99,6	15,6	7,722772	16,8	7,777778	107,6923	1,2
9 Молоко та молочна продукція 110,2	8,8	4,356436	7,7	3,564815	87,5	-1,1
10 Сир і бринза 110,7	2,5	1,237624	2,4	1,111111	96	-0,1
11 Консерви м'ясні 92,6		0	1,5	0,694444	150	1,5
12 Консерви рибні 105,1	2,8	1,386139	3,1	1,435185	110,7143	0,3
13 Консерви овочеві 102,7	3,7	1,83	3,4	1,574074	91,89189	-0,3
14 Консерви фруктово-ягідні 100,1	3,7	1,831683	3,9	1,805556	105,4054	0,2
15 Яйця і яйцепродукти 114,5	11,3	5,594059	13,9	6,435185	123,0088	2,6
16 Цукор 108,9	10,9	5,39604,	11	5,092593	100,9174	0,1
17 Кондитерські вироби 108	12,7	6,287129	15,4	7,12963	121,2598	2,7
18 Варення, джем, повидло. мед 106,1	0,2	0,09901	0,1	0,046296	50	-0,1
19 Чай 102,6	2,2	1,089109	2,5	1,157407	113,6364	0,3
20 Кава 100,3	1,4	0,693069	1,4	0,648148	100	0
21 Сіль 100	0,3	0,148515	0,3 0,3	0,138889	100	0
22 Борошно 144,5	20,5	10,14851	23,6	10,92593	115,122	3,1
23 Хліб та хлібобулочні вироби 110,9	0,5	0,247525	0,5	0,231481	100	0
24 Крупи та бобові 133,2	12,3	6,089109	15,7	7,268519	127,6423	3,4
25 Макаронні вироби 128	10,8	5,346535	12,4	5,740741	114,8148	1,6
26 Горілка та лікеро-горілчані вироби 102,5	5,3	2,623762	6,4	2,962963	120,7547	1,1
27 Вина 104,9	2,1	1,039604	2	0,925926	95,2381	-0,1
28 Коньяк 114	0,8	0,39604	0,7	0,324074	87,5	-0,1
29 Шампанське 101,7	0,1	0,049505	0,2	0,092593	200	0,1
30 Пиво 101,8	1	0,49505	1,4	0,648148	140	0,4
31 Безалкогольні напої 97	1,9	0,940594	1,7	0,787037	89,47368	-0,2
32 Морозиво 102,3	0,2	0,09901	0,2	0,092593	100	0
33 Слабоалкогольні 101,3	1,7	0,841584	1,8	0,833333	105,8824	0,1
34 Овочі 131,6	0,1	0,049505	0,2	0,092593	200	0,1
35 Інші продовольчі товари 100,1	5	2,475248	5,8	2,685185	116	0,8
Націнка громадського харчування 104,6	9,7	4,80198	18,5	8,564815	190,7216	8,8
Разом продовольчих товарів 105,4	192	95,0495	210	97,22222	109,375	18
Непродані товари	10	4,950495	6	2,777778	60	-4
Всього:	202	100	216	100	106,9307	14

Показники роботи магазина «Олена»

Показники роботи магазана "Олена"	Рік	4-й квартал
	Од.вим і- РУ	Факт 2 006р.	Факт 2 007р.	% росту	Відхи-леня +-	Факт 2 006р.	Факт 2 007р.	% росту	Відхи- ЛЄНЯ+-
Валові доходи:	тис.грн.	117,7	117,7	100		35,2	32,8	93,2	-2,4
торгівля	тис.грн.	117,7	117,7	100		35,2	32,8	93,2	-2,4
Товарооборот	тис.грн.	1068,3	1219,2	106	150,9
Валові витрати:	тис.грн.	88,1	105,3	120	17,2	28,4	29,2	102,8	0,8
торгівля	тис.грн.	88,1	105,3	120	17,2	28,4	29,2	102,8	0,8
Реалізоване налож.:
торгівля	%	11	9,7	88,2	-1,3	¦' 10,8	9,1	84,3	-1,7
Іздержки обр.:
торгівля	%	8,3	8,6	104	0,3	8,7	8,1	93,1	-0,6
Прибуток всього:	тис.грн.	29,6	12,4	41,9	-17,2	6,8	3,6	52,9	-3,2
торгівля		29,6	12,4	41,9	-17,2	6,8	3,6	52,9	-3,2
Рентабельність:
торгівля	%	2,7	1	37,4	-1,69	2,1	1	77,4	-1,1

Висновки та пропозиції.

Написавши дану роботу по магазину «Олена» можна зробити такі висновки, що магазин працює ефективно, так як рентабельність складає 3,3%, оборотність товарів складає 12 днів, товарні запаси відповідають потребі, співвідношення торгівельної площі та площі підсобного приміщення відповідають певним вимогам.

Проаналізувавши структуру роздрібного товарообігу ми бачимо, що суттєву вагу займають такі продукти харчування як:, м'ясо та птиця, маргаринова та майонезна продукція, борошно, макаронні вироби, кондитерські вироби, крупи та бобові, та інші товари. Завдяки тому, що у 2007р. більше уваги приділялось структурі товарного асортименту, були встановлені раціональні співвідношення між товарами різних груп, збільшився товарооборот, зменшилась частка непроданих товарів.

Одною із складових забезпечення рентабельності магазину є формування асортименту, виповнення основних економічних показників. В зв'язку з цим необхідно добиватися відповідної питомої ваги в асортименті магазину з низькими та високими торговими скидками, не зачіпаючи інтереси покупців, надавати додаткові послуги, постійно підвищувати культуру обслуговування.

Список використаної літератури

Гарелік М.А., Мітіна Л.А. Організація продажу продовольчих товарів 1996р.-131с.

Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства 2003р.- 140с.

Гнатенко Н.В., Озима В.В. Комерційна діяльність підприємств 2002р.- 110с.

Колеснік А.А., Елізарова Л.Г. Теоретичні основи товарознавства продовольчих товарів 1995р.-296с.

Николаева М.А. Товарознавство споживчих товарів 1997р.-283с.