Суть маркетингу і його сучасна концепція

17

ПЛАН

Вступ

1. Сутність маркетингу

2. Причини розвитку маркетингу

3. Цілі маркетингової діяльності

4. Концепції маркетингової діяльності

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Маркетинг вийшов на історичну сцену як доктрина управління виробництвом, тобто посилення конкурентної боротьби за гаманець споживача. Вихідною ідеєю яка лежить в основі маркетингу - є ідея людських відносин. Маркетинг має місце лише тоді, коли людські потреби будуть задовольнятися лише шляхом обміну. Отже маркетинг - це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.

Маркетинг це:

· філософія бізнесу,

· набір ефективних інструментів, які є необхідними для функціонування підприємства в умовах високої конкуренції,

· важлива частина системи управління підприємством.

Трьома головними аспектами маркетингу є:^[1]

· аналітичний аспект (розуміння ринків);

· активний аспект (проникнення на ринки);

· ідеологічний аспект.

Існує п'ять концепцій маркетингу, кожна з яких відповідає певному етапу становлення цієї дисципліни (на основі цих концепцій будуються відносини виробника і споживача):

· вдосконалення виробництва (пріоритет виробництву);

· вдосконалення товару (пріоритет товару);

· інтенсифікації зусиль збуту (пріоритет продажу);

· традиційна концепція маркетингу (пріоритет потребам споживачів);

· соціально-етичного маркетингу (пріоритет інтересам суспільства).

Основними функціями маркетингу є:

· аналітична (вивчення ринку, споживачів, конкурентів, товарної структури ринку, аналіз внутрішнього середовища підприємства),

· виробнича (організація виробництва нових товарів, матеріально-технічного постачання, управління якістю і конкурентноздатністю продукції),

· функція збуту (організація системи руху товарів, проведення цілеспрямованої товарної політики, організація сервісу, проведення цілеспрямованої політики збуту),

· управління та контролю (планування, інформаційне забезпечення, комунікаційне забезпечення управління маркетингом, моніторинг та аналіз).

Для здійснення маркетингової діяльності підприємство повинно:

· провадити комплексні дослідження ринку,

· робити аналіз ринку,

· сегментувати ринок,

· позиціонувати товар,

· розробляти маркетинг-мікс (маркетинговий комплекс) тощо.

СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГУ

Термін «маркетинг» з'явився в економічній літературі США на межі ХІХ і ХХ ст. і буквально означає «ринкова діяльність», «робота з ринком». Ще у 1905 р. в університеті штату Пенсільванія В. Креусі вів цикл лекцій під назвою «Маркетинг продуктів». Першим підприємцем, орієнтованим на клієнта, вважають К. Маккорміка (1809-1884 рр.), який відомий не лише тим, що одним з перших застосував механізацію для збирання урожаю, але й використав прийоми маркетингу, стимулюючи покупців наданням їм післяпродажних послуг, кредитів, визначаючи ефективні канали розподілу своєї продукції. На початку ХХ ст. в окремих компаніях уже з'явилися відділи маркетингу, які робили рекламу, обслуговували покупців та виконували інші функції маркетингу.

Однак найбільшого розвитку маркетинг набув з початку 50-х років. Уже в 60-ті роки більшість американських, а також ряд європейських фірм визнали ефективність маркетингу і він став основою їхньої стратегії з відповідними принципами, формами, методами і стилем управління. Маркетинг як навчальна дисципліна ґрунтовно увійшов до програм університетів і коледжів, шкіл з підготовки управлінців. Видається монографічна і навчальна література, присвячена проблемам маркетингу, створюються чисельні школи, курси з підготовки спеціалістів у цій галузі.

У зв'язку з тим, що кожна фірма, компанія діють у специфічних умовах і вирішують свої конкретні завдання, система маркетингу зазнає значних змін залежно від того, де воно впроваджується. Це є однією з причин того, що в літературі досі не вироблено єдиного визначення, яке всебічно характеризувало б сутність маркетингу (цілком можливо, що такого взагалі не може бути).

Разом з тим, цікаво простежити за еволюцією поняття «маркетинг», оскільки вона відображає не стільки розвиток самої теорії, скільки зміни у сферах виробництва, ринку і споживання. У 1948 р. американською асоціацією маркетингу було дано таке визначення: маркетинг являє собою підприємницьку діяльність, пов'язану з просуванням потоку товарів і послуг від виробника до споживача чи покупця. Але уже в

50-х роках домінував підхід, згідно з яким маркетинг містить різноманітні види діяльності, які обслуговують процес виробництва: транспортування продукції, зберігання її, складування, сортування, продаж і всі операції, що виконуються оптовими і роздрібними торговцями, тобто застосування маркетингу обмежується лише сферою обігу.

У кінці 60-х років підхід до маркетингу як до системи розподілу й обігу все більше замінюється тлумаченням його як системи, за якої в основі прийняття господарських рішень лежить ринкова інформація, а обґрунтованість цих рішень перевіряється у ході реалізації товарів. Маркетинг трактується як діяльність, спрямована на отримання фірмою інформації про потреби покупця для того, щоб фірма могла розробити і запропонувати необхідні йому товари і послуги.

У 70-х роках досить популярним став підхід, який головним принципом системи маркетингу проголошує орієнтацію на споживача. Один з провідних зарубіжних маркетологів Ф. Котлер визначає маркетинг як вид діяльності, орієнтований на задоволення потреб людини (груп людей) через виробництво обмін товарів. Він розглядає маркетинг як функціональну систему, в центрі якої знаходиться споживач, чиїм різноманітним потребам, бажанням, смакам підпорядковують свою діяльність компанії, фірми, підприємства.

У 80-х роках у рамках цієї концепції сформувався особливий напрям - макромаркетинг. Концепція суспільного (соціального) маркетингу означає, що завдання всіх організацій полягає у визначенні потреб та інтересів споживачів на конкретних ринках і забезпеченні задоволення їх більш ефективно, ніж конкурент, з метою підтримання чи поліпшення добробуту суспільства.

У багатьох визначеннях маркетингу автори виділяють певні його організаційно-технічні, управлінські, економічні чи соціальні сторони. В американській асоціації маркетингу тепер існує таке визначення: маркетинг - це діяльність щодо проектування, планування, ціноутворення, розподілу, просування на ринку товарів і послуг для здійснення обміну з метою задоволення потреб індивідуальних і організаційних об'єктів.

Розглянуті підходи до визначення маркетингу не слід розглядати суто хронологічно, тобто кожний з них пов'язувати з конкретним періодом. Практично будь-яке з цих визначень можна знайти у сучасній зарубіжній літературі, як і в практиці окремих фірм. Так само, як є товар, гроші, прибуток у певному суспільстві, де існують товарно-грошові відносини, є маркетинг. Такий методологічний підхід - це основа теорії та практичного застосування маркетингу. Всередині єдиного підходу до маркетингу в кожній країні існують свої особливості, які мають виявлятися у практиці господарювання, вивчатися й узагальнюватися, даючи теоретикам основу для роздумів і висновків.

За будь-яких умов прийняття концепції маркетингу, означає, що підприємства, фірми здійснюють свою діяльність за такими напрямами:

· отримання необхідної інформації про ринок, у тому числі про потреби, сприйняття, переваги і наміри кінцевого споживача здійснити купівлю товарів і послуг;

· створення економічних, організаційних і технічних умов, за яких ця інформація стане однією з вирішальних передумов прийняття рішень;

· проведення стратегії і тактики, спрямованих на побічних чи кінцевих покупців, що дають змогу максимально враховувати їхній попит, а також стимулювати наміри здійснювати покупку;

· забезпечення засобів, які дають змогу здійснювати організацію, контроль і визначення ефективності стратегії й тактики відносно споживача.

Отже, реалізація стратегії маркетингу полягає не лише у визначенні потреб покупців, але і в орієнтації всієї господарської діяльності на формування і задоволення їхнього попиту.

ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ МАРКЕТИНГУ

До основних причин розвитку маркетингу слід віднести розвиток товарного асортименту при одночасному зростанні обсягу продукції, що реалізується, і підвищенні життєвого рівня населення. Наприкінці ХІХ ст. декілька тисяч найменувань товарів задовольняли майже всі потреби середнього жителя країни, яка перебувала у стадії індустріалізації. Зараз лише електронна промисловість в економічно розвинених країнах пропонує понад 200 тис. різноманітних товарів. Така сама ситуація склалася на ринку засобів виробництва. Рівень технічного прогресу і нововведень настільки високий, що часто середній інженер не в змозі йти в ногу з технічним і технологічним прогресом у своїй спеціальності. Підприємства машинобудівної промисловості, наприклад, забезпечують асортимент матеріальних цінностей і послуг, який іноді перевищує 100 тис. позицій. Це зумовлює велику потребу в інформації про товари для чіткої орієнтації виробника засобів виробництва і предметів споживання у проблемах, що стосуються ринку обслуговування. Жорстка конкуренція посилює цей процес.

У країнах, де досі переважала командно-адміністративна економіка, слабка конкуренція (чи повна відсутність її) стримує розвиток асортименту, але тенденція пробиває собі дорогу. Іноді стверджується, що для ринку в умовах дефіциту і так зрозуміло, що виробляти. По-перше, відомі так звані ринкові хвилі: сьогодні дефіцит - завтра затоварювання і навпаки. Якраз цьому і можна запобігти за допомогою маркетингу. По-друге, відкладений попит у зв'язку з відсутністю потрібних товарів на ринку. В таких умовах мало виробляти товар, якого не вистачає, треба формувати ринок. По-третє, часто вироблений товар не реалізується не тому, що він неякісний, а через незнання особливостей місцевого ринку, негнучкість цін, низьку якість обслуговування.

Іншим фактором розвитку маркетингу є конкуренція продавців товарів, яка веде до збільшення кількості варіантів вибору товарів для покупця. Причому йдеться про вибір не лише всередині товарної групи, але й між окремими видами матеріальних благ. Ефективність впливу на ринок цінами обмежується, що зумовлює необхідність застосування різноманітних засобів стратегії маркетингу з боку підприємців. Досі на нашому ринку, як відомо, конкуренція практично відсутня. Передумовами її розвитку є розширення самостійності підприємств. А від самостійності до маркетингу - один крок, інакше її реалізувати не можна.

Суттєвий фактор розвитку маркетингу - науково-технічний прогрес, який в деяких галузях відбувається швидше, ніж триває виробничий цикл. Це зумовлює необхідність переходу від «короткострокового» мислення до «довгострокового» при виробленні рішень. У зв'язку з цим все більшого значення набуває для підприємств стратегія маркетингу. Маркетингові інвестиції забезпечують реалізацію довгострокових цілей підприємства. Ключем до успіху на ринку можуть бути правильні відповіді на питання: яку галузь господарської діяльності представляє підприємство нині і як спрямувати його в майбутньому у зв'язку з майбутніми змінами його мікро- та макрооточення.

Визнання того факту, що науковий результат має таку саму товарну форму, як, скажімо, взуття чи холодильник (з певною специфікою), відкриває перспективи у встановленні договірних цін на наукову продукцію і ринкових відносин у цій сфері. Без маркетингу у цьому морі ідей та технічних новинок орієнтуватися неможливо.

Розширення територіального радіуса ринку також впливає на виробників, змушуючи їх застосувати маркетинг. Відбувається процес глобалізації ринку, він стає міжнародним. Успіх роботи підприємств часто залежить від змін, що відбуваються на тих ринках, з якими немає безпосереднього контакту. Необхідними стають використання різних форм входження на нові ринки, диференціація стратегії, що застосовуються, прийняття організаційно-правових норм міжнародного маркетингу.

Маркетинг дає змогу формувати потреби кінцевих споживачів, сприяє кращому використанню ресурсів економіки у макроекономічному масштабі завдяки збільшенню швидкості товарообороту і зменшенню товарних запасів, наявністю маркетингової інформації про розміщення ресурсів.

З мікроекономічного погляду маркетинг необхідний з тих самих причин, які розглянуті через призму інтересів підприємств. Його застосування сприяє кращому використанню ресурсів, оскільки забезпечує інформацію про доцільні для підприємства види продукції та структуру факторів виробництва, вказую напрями дії з погляду сьогоднішніх і майбутніх потреб ринку. Маркетинг створює умови, які сприяють пристосуванню підприємств до ринкової ситуації, тобто вивільняє ініціативу знизу, стимулює свідоме застосування ризику.

Від розвитку маркетинг виграє і споживач завдяки зменшенню ризику від придбання товарів, гнучкому ціноутворенню, розширенню асортиментів товарів і послуг, поліпшенню якості обслуговування.

ЦІЛІ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Маркетинговою діяльністю на підприємствах, у фірмах, як правило, займаються підрозділи, які здійснюють продаж, рекламу, дослідження, обслуговування споживачів і клієнтів, а також управляючі, що відповідають за певні територіальні ринки і товарні групи, віце-президент, який здійснює загальне керівництво маркетингом. Вони виконують певні обов'язки, що стосуються маркетингової діяльності - планування, ціноутворення, розподіл, просування товару на ринку, комунікації на ринку, реклама тощо.

Часто людину, що керує маркетинговою діяльністю, уявляють як таку, метою якої є лише стимулювання попиту на продукцію фірми. Насправді ж коло її завдань значно ширше. Слід забезпечити такий рівень, час пред'явлення і характер попиту, за яких можливо досягти цілей, що постають перед підприємством, фірмою.

У підприємства, фірми завжди існує певне уявлення пор бажаний рівень попиту на ринку. На практиці ж не завжди попит, який пред'являється, відповідає цьому рівню. Можна досить чітко виділити дев'ять ситуацій, що характеризують стан попиту.

Конверсійний маркетинг пов'язаний з наявністю від'ємноно попиту на товари і послуги, тобто такої ситуації, за якої на значній частині потенційного ринку вони знаходять свого покупця. Це може зумовлюватися різними причинами. Наприклад, відсутність попиту на деякі товари, що викликана певними традиціями і звичками у споживанні чи існуванням на ринку замінників запропонованих товарів. Інколи внаслідок необґрунтованих управлінських рішень попит, всупереч реальним потребам споживачів, переключається з одних товарів на інші. Низький попит може бути зумовлений невисокою якістю товарів - недостатньою міцністю, малою функціональністю тощо. Завдання управління маркетингом при від'ємному попиті полягають в аналізі його причин, виробленні тактики і стратегії впливу на попит чи пропозицію, які можуть включати поліпшення асортиментної структури чи якості товарів, зниження цін, пошук нових форм просування товарів на ринку.

Стимулюючий маркетинг пов'язаний з відсутністю попиту, тобто стану, за якого потенційний ринок не виявляє (чи майже не виявляє) інтересу до конкретної пропозиції. Можна виділити три причини такої ситуації. Перша - коли відомі товари сприймаються як такі, що втратили всіляку цінність (речі, які вийшли з моди, порожні пляшки тощо). Друга - коли товари сприймаються як такі, що мають цінність, але не на цьому ринку (зимовий одяг у місцевості, де не буває зими). Третя - коли ринок не підготовлений до появи нових товарів. Відповідно можуть вирішуватися і завдання стимулювання попиту. Перший напрям полягає у наближенні товару, який продається, до споживача і за допомогою цього - у формуванні потреб останнього. Другий напрям передбачає більш оптимальне розміщення товарів на різних ринках. Третій напрям - це поширення інформації про товар чи самого товару, виходячи з того, що відсутність попиту викликана саме відсутністю на ринку цього товару.

Розвиваючий маркетинг, спрямований на покупця, може застосуватись і тоді, коли з'являється новий попит, тобто споживачі купують цей товар вперше. Як правило, це товари тривалого використання. За цих умов метою маркетингу є подальший розвиток попиту.

Ремаркетинг пов'язаний з ситуацією зниження попиту, яке може трапитися з будь-яким товаром і в будь-який період. Коли попит на цей товар чи послугу нижчий від рівня попереднього періоду, то за відсутності заходів, спрямованих на переорієнтацію ринку чи виробника, у майбутньому він може знизитися ще більше. Тому завданням маркетингу є не стільки подовження життєвого циклу товару, що перебуває у фазі зниження попиту, скільки створення нового життєвого циклу товару. Цього можна досягти за допомогою реклами невідомих чи мало відомих споживачеві властивостей і переваг цього товару, поліпшення якості обслуговування покупців. Отже, ремаркетинг - це пошук нових можливостей для погодження пропозиції товарів і послуг з їхніми потенційними ринками.

Синхромаркетинг пов'язаний з хитким попитом. Це такий стан, за якого структура попиту характеризується сезонними чи іншими коливаннями, що не збігаються у часі з структурою пропозиції товарів. У цей період попит може значно перевищувати виробничі можливості чи обсяг виробництва цього товару може виявитися більшим за попит. Наприклад, курортні місцевості мають чітко виражене сезонне навантаження; музеї та кінотеатри мало відвідуються у будні дні і переповнені у вихідні; Зимовий одяг не користується попитом весною.

Завдання синхромаркетингу полягає в тому, щоб змінити рівень попиту. В одних випадках цього можна досягти перенесенням спонукальних мотивів за допомогою, наприклад, сезонного розпродажу товарів. Іноді доцільно використовувати рекламно пропагандистську діяльність (наприклад, для подовження туристського сезону). Але трапляються випадки, коли змінити рівень попиту вдається лише в результаті тривалої діяльності, спрямованої на зміну звичок і смаків людей.

Підтримуючий маркетинг пов'язаний з найідеальнішою ситуацією - наявністю задоволеного попиту. Однак на ринку можуть з'явитися аналогічні товари і послуги більш широкого асортименту інших фірм. Тому підтримуючий маркетинг вимагає постійної уваги до тих факторів, які можуть змінити рівень попиту. Слід вирішити ряд тактичних завдань, пов'язаних з проведенням політики цін, підтриманням необхідного обсягу продажу, координації комерційної діяльності, здійсненням контролю за витратами.

Демаркетинг застосовують у ситуації, коли попит на товар значно перевищує пропозицію. Від цієї ситуації слід відрізняти ті випадки, коли виробничі можливості дають змогу задовольнити попит, але з різних причин це не робиться. Тут же ідеться про підвищення попиту порівняно з потенційними можливостями виробництва у зв'яку з постійною високою популярністю деяких товарів і послуг. У такій ситуації завдання зменшення надмірного попиту вирішують, підвищуючи ціни на товари чи послуги, припиняючи стимулювання продажу, вживаючи заходів для перенесення попиту з одних товарів на інші.

Протидіючий маркетинг пов'язаний з шкідливістю товару з погляду добробуту споживача, суспільства. Класичними прикладами таких товарів є алкогольні напої, тютюнові вироби. Метою маркетингу тут є ліквідація чи значне обмеження попиту. Протидіючий маркетинг подає товар як небажаний, шкідливий. Наприклад, у США заборонено рекламу цигарок по телебаченню, по всіх канал засобів масової інформації здійснюється антинікотинова й антиалкогольна пропаганда.

КОНЦЕПЦІЇ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Існує п'ять альтернативних концепцій, на основі яких фірми, підприємства здійснюють маркетингову діяльність.

Концепція продукції передбачає, що покупці віддаватимуть їй перевагу через широку доступність і порівняно низькі ціни. Управління в організаціях, які орієнтуються на концепцію продукції, зосереджується на підвищенні ефективності виробництва і досягненні широкого покриття ринку. Припущення, що покупці віддаватимуть перевагу широкодоступній продукції з низькими цінами, є обґрунтованим принаймні у двох ситуаціях. По-перше, коли існує високий попит на ці товари, і покупці виявляють до них інтерес. У таких ситуація виробники шукають шляхи збільшення випуску продукції. По-друге, коли ціну на одиницю продукції можна знизити за рахунок підвищення продуктивності праці з наступною експансією ринку. Вважають, що ідея цієї концепції належить Г. Форду, який на початку ХХ ст. створив ринки для автомобілів.

Концепція товару передбачає, що покупці віддають йому перевагу через кращу якість, враховуючи споживчі властивості, упаковку тощо. Управління в організаціях, які орієнтовані на концепцію товару, концентрується на досягненні високої якості товару.

Приділяючи увагу насамперед якості товару, фірми виходять з того, що покупці зацікавлені в купівлі цих товарів, що вони знають про наявність виробів-аналогів і роблять свій вибір, порівнюючи якості і ціни на аналогічні товари, вони готові за високу якість більше платити.

Поліпшення якості товарів має об'єктивні межі, оскільки з зростанням витрат на ці цілі зростає й ціна. Покупець зіставляє ефект від споживання товару з витратами і може не погодитись з такою ціною.

Концепція продажу передбачає, що покупці будуть купувати товар в достатній кількості у тому випадку, якщо постійно докладати певних зусиль для просування товарів на ринку і стимулювання їхнього продажу.

Головне завдання фірми в такому випадку полягає в досягненні певного обсягу продажу своїх товарів. При цьому передбачається, що покупці не будуть купувати їх без певного стимулюючого впливу.

Фірми, що керуються концепцією продажу, як правило, виходять з того, що споживачі не мають чіткого наміру придбати їхні товари, і тому слід здійснювати активний пошук потенційних покупців.

У практиці реалізація концепції продажу виявляється у нав'язувані покупки, причому продавець намагається за будь-яких умов підписати угоду, а задоволення потреб покупця є неначе другорядною справою. Звідси нав'язливість реклами по телебаченню, в газетах і журналах, використання доставки товарів додому, розпродажу та інших форм стимулювання продажу товарів.

Ефективність реалізації концепції продажу пояснюється рядом психологічних причин. Як свідчать дослідження, незадоволені покупці швидко забувають за свої почуття. Вони не дуже часто діляться своїми враженнями з іншими покупцями. Не часто вони і звертаються до товариства захисту інтересів споживачів. А коли й звертаються, то, як вважають прихильники концепції, що розглядається, завжди є велика кількість потенційних покупців. Однак, коли ці фактори не діють, то така практика може призвести до втрати ринку для виробника. Все-таки доцільніше, щоб просуванню товару на ринку передували маркетингові дослідження, робота щодо ціноутворення.

Концепція маркетингу передбачає визначення потреб, реальної купівельної спроможності покупців і адаптацію до них виробництва ефективніше, ніж це роблять конкуренти. Ця концепція відрізняється від інших тим, що фірма орієнтується на задоволення потреб певної групи споживачів. Для цього постійно виконуються дослідження, аналіз і контроль маркетингової діяльності. Фірма впевнена у тому, що результати її діяльності щодо задоволення попиту призведуть до повторних купівель товарів і сформують позитивну думку про нього серед покупців.

Маркетинг не може бути впроваджений за чиєюсь вказівкою згори. Він має бути наслідком внутрішніх потреб колективу, який просто не може функціонувати інакше, якщо хоче розвиватися і збільшувати свої доходи.

Концепція соціального маркетингу передбачає визначення потреб покупців та задоволення їх більш ефективно, ніж конкуренти, з урахуванням інтересів зростання добробуту всіх членів суспільства.

Обравши концепцію соціального маркетингу, компанія у своїй маркетинговій діяльності вирішує три завдання: враховує суспільні інтереси, задовольняє потреби покупців і збільшує свій прибуток. Її мета - забезпечити добробут окремого споживача і суспільства в цілому.

Наприклад, компанія, що володіє великими супермаркетами, не лише продає продукти харчування, але і являє собою по суті консультаційний центр з приготування їжі, економного витрачання сімейного бюджету.

Проблема погодження інтересів, носіями яких є одні і ті самі люди - це проблема господарського механізму, в тому числі планування, стимулювання, організація управління. Безумовно, маркетинг і господарський механізм - це не одне і те саме, але чіткої межі між ними немає. Нормативи, податки, державне замовлення, ціни та інші атрибути господарського механізму можуть бути одночасно й інструментами маркетингу. Це залежить від обраної суспільством і підприємствами концепції розвитку. Чим тісніше змикаються маркетинг і економічні важелі управління суспільством, тим швидше суспільство реалізує свої цілі.

ВИСНОВКИ

В життя кожного з нас все активніше входить маркетинг, який можна визначити таким чином: маркетинг - це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємчтва через максимальне задоволення потреб споживачів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту - Л.: Світ, 1995.

2. Войчак А. В., Шевчук І. А. Суть маркетингу і його сучасна концепція. - К.: КДЕУ, 1994.

3. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика. - К.: Вища шк., 1994.

4. Маркетинг / Под ред. А. И. Кредисова. -- К.: Украина, 1994.

5. Прауде В. Р., Білий О. Б., Маркетинг: Навч. Посібник. - К.: Вища шк., 1994. - 256 с. - іл.