Методи оцінки функціонування складського і тарного господарства

ПЛАН

Вступ

1. Завдання, функції та функціонування складського господарства

2. Кількісні показники функціонування складського і тарного господарства

3. Завдання менеджера-логіста при роботі зі складським і тарним господарством

4. Приклад

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Об'єктом вивчення логістики є матеріальні і пов'язані з ними інформаційні потоки. Актуальність цієї нової дисципліни і постійне зростання інтересу до неї зумовлені потенційними можливостями підвищення ефективності функціонування матеріалопровідних систем, які відкриваються із використанням логістичних знань. Логістика є прикладом системного підходу до вирішення проблем бізнесу. Це комплекс дій, який охоплює і поєднує всі сфери бізнесу для доставки товарів таким чином, щоб задовольнити споживача і досягти мети діяльності компанії. Логістика навчає збалансовувати кожну функціональну сферу і стежити, щоб жодна з них не перешкоджала іншим.

Завдання логістики полягає в узгодженні фізичної дистрибуції і управлінні матеріалами для заощадження грошей і вдосконалення обслуговування. Всі функції логістики, пов'язані з переміщенням та сортуванням товарів та матеріалів, мають розглядатися як єдине ціле, а не відокремлено. Отже, лідерство на сьогоднішній день має тот, хто компетентний у сфері логістики та володіє її методами.

1. ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СКЛАДСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Ефективне функціонування складського господарства сприяє раціональному руху матеріальних потоків у логістичному ланцюгу, використанню транспортних засобів та витрат обігу. Головним завданням складського господарства є концентрація запасів, їх зберігання, забезпечення ритмічного виконання замовлень споживачів. Головними функціями складського господарства є перетворення виробничого асортименту продукції на споживчий відповідно до попиту споживачів та створення торгового асортименту. Завдяки складуванню та зберіганню можна звести до мінімуму різницю між виробництвом і споживанням товару та створити систему виробництва і постачання, ґрунтуючись на створених запасах. Критерієм економічної ефективності складу є стабільний та високий оборот. Якщо попит значний і постійний, то краще мати власний склад.

Логістичний процес на складі передбачає виконання таких операцій:

- поповнення запасів;

- здійснення контролю за надходження товару;

- розвантаження та прийняття вантажів;

- внутрішнє транспортування;

- складування та зберігання товарів;

- збір та повернення тари;

- інформаційне обслуговування;

- забезпечення своєчасного виконання послуг.

Операції з розвантаження та прийняття вантажів виконуються в такій послідовності:

1. розвантаження вантажу, що надійшов на підприємство;

2. контроль документації та фізичного стану замовленого товару;

3. документальне оформлення вантажу через інформаційну систему.

Внутрішнє розвантаження полягає в переміщенні вантажу в різні зони складу. З розвантажувальної рампи в зону прийняття, в зону зберігання.

Створення логістичної складської підсистеми сприяє раціональному використанню складських зон, застосуванню універсального обладнання, максимальному використанню комп'ютерних систем, скороченню витрат на складські операції.

2. КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СКЛАДСЬКОГО І ТАРНОГО ГОСПОДАРСТВА

Система складування виступає як основа рентабельності складського господарства. Оптимальну структуру складського господарства визначають за допомогою техніко-економічних розрахунків для кожного варіанту. Отже, розглянемо критерії ефективності складу:

- показниками ефективності використання складських площ (S) та об'єму (V) складу є коефіцієнти використання складських площ і корисного використання об'єму складу:

Кs = Se / УS (2.2.1)

де Кs - коефіцієнт використання складських площ;

Se - площа, яка використовується корисно, м2;

УS - загальна площа складу, м2;

Kk = Ve / УV (2.2.2)

де Kk - коефіцієнт корисного використання об'єму складу;

Ve - об'єм, що використовується корисно, м3;

УV - загальний об'єм складу, м3.

- показник приведених витрат на 1т товару для кожного варіанту:

Впр = вп + Ен*Квпит >min (2.2.3)

де Впр - приведені витрати на одиницю товару, грн;

вп - питомі умовно-постійні витрати на одиницю товару, грн;

Ен - коефіцієнт економічної ефективності капітальних витрат (норматив - 0,32);

Квпит - капітальні витрати на одиницю товару, грн.

- капіталоємність обороту:

Кво = УКВ / ОК*Мт*tз (2.2.4)

де Кво - капіталоємність обороту, грн;

УКВ - загальний капітал в обороті, грн;

ОК - оборотність капіталу (365/ tз);

tз - термін зберігання товару, дн.;

Мт - маса товару, розміщеного в складі, т.

- коефіцієнт поточних витрат:

Кпв = (Ар+Вр+Век)/(ОК*Мт) (2.2.5)

де Ар - річна амортизація основних фондів складу, грн;

Вр - витрати на ремонт складу, грн;

Век - експлуатаційні витрати складу, грн.

Розрахувавши зазначені показники за кількома варіантами, визначають оптимальний варіант складського господарства підприємства.

3. ЗАВДАННЯ МЕНЕДЖЕРА-ЛОГІСТА ПРИ РОБОТІ ЗІ СКЛАДСЬКИМ І ТАРНИМ ГОСПОДАРСТВОМ

Головні складові, як закупівля сировини та матеріалів, виробництво продукції, реалізація продукції з метою задоволення попиту споживачів та отримання прибутку, формують єдиний економічний процес, для здійснення якого і створюється підприємство. Тому логістика в системі підприємства розглядається як господарчий процес виробництва. З іншого боку логістика здійснює функцію управління, тому що в ній зливаються в одне ціле організація, виробництво та управління рухом матеріальних та інформаційних потоків.

Класифікацію товарно-матеріальних запасів використовують для вирішення двох основних завдань:

1. конкретизації об'єкту вивчення в межах заданого матеріального потоку;

2. ефективного управління запасами в межах загальної логістичної системи підприємства.

До початку процесу реалізації робота в області логістичного сервісу включає в себе визначення політики підприємства у сфері послуг та планування. У процесі реалізації товарів можуть виникати різноманітні логістичні послуги:

- наявність товарних запасів на складі;

- виповнення заказу, підбір асортименту, упаковка;

- забезпечення надійної доставки;

В умовах «ринку покупця» продавець повинен будувати свою діяльність виходячи з попиту покупця. При цьому попит не обмежується попитом на товар, покупець диктує свої умови також і в області змітсу та якості послуг.

Щодо товарних запасів на складі, то вони завжди є в наявності, але їх дуже велика кількість. Тому, як правило, вони псуються. Продавець повинен слідкувати за наявністю свіжої продукції на вітринах і при знаходженні продукту, який вже не підлягає зберіганню, замінити його на свіжий зі складу, але, нажаль, такий принцип роботи не виконується. Отже, продукція псується як на складі так і на вітринах. В даному випадку це не тільки провина продавця, але й провина менеджера-логіста, який не слідкує за процесом збуту продукції та робить дуже великі замовлення. Також менеджер-логіст повинен знати який асортимент якого продукту має більший попит у покупців, що заказувати і в якій кількості. Це не важко відслідкувати, але так як робота менеджера-логіста залежить від роботи продавця та старшого зміни у магазині, то це стає набагато важче. Продавець робить не правильну викладку. Візьмемо за приклад соки, кожен вид повинен мати своє місце, але продавці роблять викладку соків тільки за назвою компанії-виробника, а їхнім різновидом ніхто не цікавиться. Отже, менеджер-логіст не може легко відслідкувати який з різновидів соків продається більше, який продається, але не дуже, а який взагалі не продається. Сік, який має низький попит повинен залишатися на вітрині і це було б помітно менеджерові-логісту, але наприклад, сік яблучний Біола компанії «Біотрейд» має великий попит, але продавець завжди виставляє його на вітрину невчасно, тобто перед тим, як менеджер-логіст продивляється наявність і кількість товару, і тому він бачить, що сік яблучний Біола стоїть на вітрині у великій кількості, тому менеджер вважає, що даний сік має маленький попит і у наступному місяці робить невеликий заказ на даний вид. В результаті в наступному місяці на даний вид соку йде нестача (дефіцит).

Менеджер-логіст, не зважаючи на всі негативні обставини у своїй роботі має свої методи перевірки запасів з допомогою ЕОМ. Менеджер проводить класифікацію запасів сировини та матеріалів за часом. За допомогою такої класифікації менеджер визначає максимальний запас, його пороговий рівень, його поточний стан.

Максимальний запас являє собою обсяг економічно доцільного запасу на визначений час. Він є орієнтовним при плануванні обсягів замовлень. Пороговий рівень запасів використовується для визначення часу підготовки нового замовлення. Поточний запас відповідає фактичному рівню запасу, він може збігатися з максимальним, пороговим або гарантійним. Гарантійний запас створюється на випадок непередбачених обставин.

Отже основне завдання менеджера-логіста це облік поточного рівня запасів на складі, визначення обсягу страхового запасу, розрахунок обсягів замовлення та визначення інтервалів поставок між замовленнями.

4. ПРИКЛАД

Покажемо на прикладі визначення максимального поточного запасу сировини для відділу кулінарії:

1. розрахунок максимального поточного запасу борошна здійснюється за формулою:

Зм.б = Вс.д.*n = 70*4 = 280 т

2. розрахунок максимального запасу цукру:

Зм.ц. = 28*4 = 112 т;

3. розрахунок максимального запасу олії:

Зм.о. = 0,3*180 =54 т;

4. розрахунок для солі:

Зм.с. = 0,5*90 =45 т.

Отже, максимальний поточний запас борошна становить 280т, цукру - 112т, солі - 45т та олії - 54т.

Також менеджер розраховує оптимальний обсяг замовлення партії сировини для відділів виготовлення продукції. Щоб розрахувати оптимальний обсяг замовлення партії сировини, наприклад, для м'ясного відділу, менеджеру потрібно скористатися такими даними як витрати на транспортування 1т сировини та плановий обсяг сировини для виконання плану виробництва.

Витрати на транспортування складають 10грн, а плановий обсяг сировини складає 18тис. т, а витрати на зберігання 1т сировини становить 2,5грн.

ОРЗ = v2*10*18/2,5 = 144 т.

Отже, оптимальний розрахунок запасу сировини становить 144т.

Менеджер-логіст також використовує систему з фіксованим інтервалом поставок сировини або продукції. Тривалість інтервалу при використанні цієї системи менеджер-логіст може визначити за такою формулою:

Іt = N/S/ОРЗ (2.2.6)

Де Іt - тривалість інтервалу поставки, год, діб;

N - річний фонд робочого часу, год, діб;

S - плановий обсяг сировини, т;

ОРЗ - оптимальний розмір поставки, т.

Визначений інтервал поставки може змінюватися залежно від обставин.

Отже, менеджер-логіст легко розраховує тривалість інтервалу поставки яка йому потрібна. Наприклад, річний фонд робочого часу підприємства становить 330дн., плановий обсяг поставок продукції протягом року 24тис. т, а оптимальний розмір запасу 210т.

Іt = 330/24000/210 = 6,5 дн.

Отже, партія продукції буде надходити до магазину через 6,5 днів або через 156год.

Таким чином менеджер-логіст виконує свою роботу, не зважаючи на недоліки в роботі підлеглих.

ВИСНОВКИ

Логістика виникла як спосіб виявлення та використання резервів. У зв'язку з цим менеджери у відповідь на питання, яким проблемам у розвитку й удосконаленні транспортно-складського господарства підприємств слід віддати перевагу, визначили такі пріорітети:

1. впровадження ЕОМ у транспортно-складське господарство;

2. скорочення запасів;

3. автоматизація транспортних засобів;

4. інтегрування технології;

5. підвищення компетенції керівників виробничих підрозділів в організації транспортно-складського господарства.

6. нове будівництво складів;

7. механізація ручних робіт;

8. поліпшення організації праці;

9. впровадження нової техніки;

Для того щоб швидше розвивати логістику в Україні, треба з'ясувати причини, що стримують її впровадження у практику. По-перше, це відсутність державного підходу до проблем логістики, що виявляється у відсутності правової юридичної бази, спеціалістів та центрів їх підготовки. По-друге, загальна економічна криза з невирішеними питаннями власності та зниженням обсягів виробництва гальмує будь-яке починання. По-третє, логістика передбачає комплексний облік витрат, за якого зростання витрат у транспортно-складському господарстві перекривається ефектом, отриманим за межами цієї галузі. Існуюча система бухгалтерського обліку, методики внутрішньовиробничого госпрозрахунку, що використовуються на практиці, поки не дають змоги повністю оцінювати витрати й результати діяльності підрозділів та служб підприємства. По-четверте, логістичний підхід передбачає досить кардинальні зміни в структурі підприємства, перехід до більш гнучких організаційних структур, створення спеціалізованих цехів і служб транспортно-складського господарства. По-п'яте, розвиток ідей логістики гальмується недоліками професійної підготовки кадрів.

Логістика як наукова дисципліна і практика менеджменту може стати надійним помічником в удосконаленні діяльності підприємств. Тому в Україні потрібно створити розгалужену мережу логістичних утворень, яка в нинішніх умовах допоможе підприємствам швидше встановити нові господарські зв'язки. Такі утворення спроможні швидко відновити виробничий ритм, зняти бар'єри у господарських стосунках. При розробці логістичних моделей, орієнтованих на застосування в загальноекономічному просторі з територій незалежних республік, треба врахувати деякі їх особливості, як велика територія, що ускладнює проектування логістичних моделей, зумовлює збільшення кількості запасів і транспортно-заготівельних витрат; нерозвинена інфраструктура. Поряд із сповільненням обороту матеріальних об'єктів це спричинює великі втрати, пошкодження матеріальних цінностей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Пономарьова Ю. В. Логістика: Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2003.- 192с.

2. Глогусь Олена. Логістика: Навч. Посібник для студ. екон. спец. / Інститут змісту і методів навчання; Тернопільська академія народного господарства. - Тернопіль: Економічна думка, 1998. - 166с.

3. Кальченко А. Г. Основи логістики. - К. : Знання, 1999. -134с.

4. Качала Т. М., Карпова О. М. Логістика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. - Черкаси: ЧДТУ, 2003. - 135с.

5. Гаджинський А. М. Логістика: посібник для вищих та середніх спец. навч. закл. - 3-є видання., перероб. та доп. - М., 2000.-375с.

6. Маліков О. Б. Ділова логістика. - СПб.: Політехніка, 2003.-223с.