Період неологістики та його осоливості

1

1. Період неологістики та його особливості.

Логістика дозволяє на науковій основі вирішувати безліч різноманітних завдань різної складності і масштабів, перерахуємо лише деякі з них:

· прогнозування попиту і визначення на його основі необхідного запасу, розробка системи управління запасами (УЗ);

· визначення необхідної потужності виробництва і транспорту;

· організація розподілу ГП;

· управління перевантажувальними процесами і транспортно-складськими операціями в пунктах виробництва і у споживачів;

· моделювання функціонування логістичних систем (ЛС);

· проектування ЛС;

· планування і реалізація постачання, виробництва, складування, збуту, транспортування;

· узгодження цілей і координація діяльності окремих підприємств в ланцюзі постачань і різних підрозділів в рамках підприємства і ін.

логістики полягає в зміні пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь посилення значущості діяльності по управлінню крізним МП. Виділення МП як об'єкт управління і пов'язане з цим абстрагування від ряду чинників приводить до деякого спрощення економічних процесів і до істотного скорочення розмірності завдань моделювання. Це дозволяє проектувати крізні ЛЦ, вирішувати завдання крізного моніторингу руху вантажів, починаючи від первинного джерела сировини через всі проміжні процеси аж до надходження до кінцевого споживача, і, в цілому, відкриває нові можливості формалізованого дослідження економічних процесів.

2. Мета та шляхи підвищення організованості матеріальних потоків в виробництві.

Матеріальний потік -- це чинник, який дав змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи в чітко функціонуючий механізм. Під матеріальним потоком з огляду на принципи логістики розуміють поєднання і зв'язки всіх процесів та операцій з добування, обробки та переробки, складування, транспортування та розподілу вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, у цехах та на виробничих ділянках. Будь-який потік Реалізується на визначеному матеріальному носії, і з цієї точки зору усі потоки є матеріальними. Однак у господарській практиці матеріальні потоки розуміються у більш вузькому, але конкретному змісті, тобто як потоки матеріальних ресурсів, призначені для виробничого або кінцевого споживання. Значну роль відіграють матеріальні ресурси в суспільному виробництві. Стосовно виробництва виділяють зовнішні матеріальні потоки, що циркулюють у сфері обігу, і внутрішні - безпосередньо на підприємстві, тобто у сфері виробництва.

Логістичний аспект у матеріально-технічному постачанні передбачає примат вимог споживача, на що й орієнтована система управління матеріальними потоками, тобто управління матеріальними потоками у сфері обігу, при цьому останні створюють керовану систему. Поданий логістичний підхід використовують для створення автоматизованої системи управління матеріально-технічним постачанням. Розрізняють зовнішні і внутрішні матеріальні потоки. Початковою точкою зовнішнього матеріального потоку є склад готової продукції підприємства-виробника, а кінцевою - склад виробничих запасів підприємства-споживача.

Початковою точкою внутрішнього матеріального потоку є склад виробничих запасів підприємства-виробника, а кінцевою -- його склад готової продукції. Особливо слід виділити матеріальні потоки, що; утворюються в процесі комплектування виготовлюваної продукції, в тому числі з об'єктів, що будуються і реконструюються. Процес комплектування передбачає досягнення відповідності між комплектуючими виробами та безліччю установочних місць. Тобто потік комплектуючих виробів є функцією відповідних установочних місць. Свою специфіку мають внутрішні матеріальні потоки на базах оптово-торгівельних організацій, у морських і річкових портах інших системах виробничої інфраструктури. Незважаючи на те, що виробничі запаси мають робити господарські системи незалежними від впливу зовнішнього середовища, внутрішні потоки перебувають під великим впливом матеріально-технічного постачання, тобто від зовнішніх матеріальних потоків.

Говорячи про матеріальні потоки як про основний об'єкт управління в логістиці, слід зазначити, що в умовах товарного виробництва та обігу рух матеріальних ресурсів у натурально-речовій формі супроводжується рухом коштів, до того ж обидва потоки перебувають у діалектичній єдності. Отже, комерційній логістиці об'єкт управління є багатоаспектним об'єктом «матеріальні ресурси + послуги + фінанси», а саме управління спрямоване не тільки на фізичне переміщення матеріальних ресурсів від постачальників до споживачів, а й на досягнення їх раціонального використання, противитратності та максимальної комерційної вигоди.

Для успішної організації матеріального потоку необхідне управління ним. З огляду на взаємозв'язки функцій управління матеріальним потоком підприємства та його цільову спрямованість логістика передбачає використання організаційно-управлінських механізмів координації логістичних систем. Організаційний механізм пов'язаний з досягненням необхідного рівня інтеграції через організаційні перетворення в структурі управління підприємством.

Це може бути об'єднання, в одному відділі якого вирішуються завдання координації дії безлічі функціональних служб. Така структура у випадках, коли вона може бути використана, є доцільною тією мірою, якою вона слугує цілям координації пов'язаних між собою видів діяльності. Організаційна будова підприємства залежить від характеру вироблюваної ним продукції, кількості її споживачів, матеріаломісткості і розміру підприємства.

Управлінський механізм пов'язаний з впровадженням спеціально розроблених управлінських процедур, основою яких є планування, забезпечення виробництва, збуту, зберігання і транспортування як єдиного-матеріального потоку.

Поняття «логістична система» може бути застосоване відносно органів управління. З одного боку, це організована чисельність структурних елементів, що функціонують для досягнення єдиної цілі, з другого -- план, за допомогою якого суб'єкт управління намагається її досягти. Крім того, логістична система є організаційним механізмом, який, пересікаючи функціональні межі відділів підприємства, за рахунок більш гнучкої координації спрямовує їхні дії на досягнення цілей логістики.

Логістичний підрозділ є не моно-, а міжфункціональним і відповідає за виконання усіх видів діяльності, пов'язаних з матеріальним потоком і необхідних для задоволення попиту споживачів від вибору постачальників до надання послуг. Керівник відділу матеріального потоку визначає оперативні цілі, улагоджує конфлікти, відповідає за вдосконалення системи та кінцеві результати її діяльності. Як важливий, хоч і новий, член структури управління він підпорядковується першому керівникові підприємства.

Поряд з поняттям «управління матеріальним потоком» закордонні спеціалісти виділяють ще два таких терміни -- «управління матеріалами» та «управління розподілом». Перший стосується руху матеріалів, другий -- розподілу готового продукту між споживачами. Використання цих понять виправдане при формуванні нових організаційних структур -- спеціальних підрозділи для керівництва переміщенням товарно-матеріальних цінностей, різноманітність особливостей виробничих підприємств і зумовлена нею різноманітність проблем створюють багатоваріантність організаційних рішень управління матеріальним потоком.

Для матеріаломістких виробництв, до яких найбільшою мірою відносяться машинобудівні підприємства, основним напрямом організаційних перетворень стає концентрація зусиль на зниженні витрат на етапах постачання та виробництва. Таке організаційне рішення є наслідком нерозвиненості власної мережі розподілу на більшості машинобудівних підприємств, розмір витрат яких по збуту відносно малий. Однак це не свідчить про те, що дана організаційна перебудова не торкається сфер збуту.

В межах відділу управління матеріалами (так називається підрозділ першого модифікування) поєднуються функції, пов'язані з рухом матеріалів в «економічному просторі» між постачальниками підприємства та кінцевою операцією виробничого процесу -- постачанням готової продукції та розміщенням її на складах збуту.

Для підприємств, що виробляють широкий асортимент продукції, обслуговують велику кількість територіально роз'єднаних споживачів і тому мають свою розвинену мережу розподілу, пріоритетом структурних змін стає зосередження на зниженні витрат, що виникають у каналах розподілу, а саме: зосередженні надлишків товарних запасів, використанні прогресивних видів тари та пакувальних матеріалів, раціональному розміщенні фірмових магазинів, станцій технічного обслуговування, гарантійних майстерень, регіональних складських комплексів, виборі найкращих маршрутів руху і транспортування. Це сприяє не тільки економізації поставок, а й забезпеченню високого стандарту обслуговування.

У межах відділу розподілу (другий підрозділ модифікування) поєднуються функції переміщення в «економічному просторі» між кінцевою операцією виробничого процесу, тобто відвантаженням готової продукції з розміщених на території підприємства складів збуту, і сферою її споживання. Отже, відділ Управління матеріалами -- це організаційний механізм зниження витрат, що виникають переважно на етапах постачання та виробництва, а відділ управління розподілом -- аналогічний механізм зниження витрат, проте вже у сапері збутових відносин. Обидва варіанти побудови інтегрованого підрозділу передбачають розчленування матеріального потоку і є окремими фрагментами більш загального організаційного рішення.

Останнє доцільне для використання підприємством, яке незалежно від профілю стикається з безліччю взаємопов'язаних і водночас різних проблем, для вирішення яких необхідна координація дій усіх підрозділів, через які проходить матеріальний потік. У межах відділів управління матеріальним потоком (третій підрозділ модифікування) поєднуються функції, пов'язані з рухом матеріалів, що перебувають в економічному просторі між постачальниками виробничого підприємства і сферою споживання продукції. Розглянуті вище організаційні форми успішно зарекомендували себе в промислових корпораціях США, Японії та Західної Європи. Перехід до ринкової економіки та об'єктивні потреби промислового виробництва створюють можливість для організації аналогічних інтегрованих підрозділів в Україні. Тобто існує об'єктивна необхідність у дослідженні різних логістичних систем, що функціонують у розвинутих країнах Заходу.

Практична частина

Розв'язати методом потенціалів задачу.

Розв'язання:

F=20*4+10*3+20*1+20*5+20*9+15*8=530 гр. од.