У розвитку економічних зв'язків та співробітництва ук-раїнських підприємців із зарубіжними партнерами важливу роль відіграє зовнішньоекономічна угода (договір, контракт).

Відповідно до Закону України "Про зов-нішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності [4].

Як і всяка цивільно-правова угода, зовнішньоеконо-мічний контракт має відповідати ряду загальних вимог (умов), додержання яких є необхідним для дійсності угоди. Ці вимоги виводяться доктринальним шля-хом із норм чинного законодавства. Крім загальних умов, зовнішньоекономічні контракти підпорядковуються й певним спеціальним вимогам. Йдеть-ся насамперед про суб'єктний склад договору. Сторонами в ньому є, з одного боку, суб'єкт зовнішньоекономічної ді-яльності України, а з другого -- іноземний контрагент.

Відповідно до ст. З Закону України "Про зов-нішньоекономічну діяльність" суб'єктами зовнішньоеко-номічної діяльності в Україні є:

-- фізичні особи -- громадяни України, іноземні грома-дяни та особи без громадянства, які мають цивільну право-здатність і дієздатність згідно з законами України і постій-но проживають на території України;

-- юридичні особи, що зареєстровані як такі в Україні і мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, вклю-чаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні до-ми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та ін., у тому числі юридичні особи, майно або ка-пітал яких повністю перебуває у власності іноземних суб'-єктів господарської діяльності;

-- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юри-дичних осіб, які не є юридичними особами згідно з зако-нами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими закона-ми України не заборонено здійснювати господарську ді-яльність [4].

Іноземними суб'єктами господарської діяльності ви-знаються ті суб'єкти, які мають постійне місцезнаходжен-ня (для юридичних осіб) або постійне місце проживання за межами України (для фізичних осіб).

Однією з необхідних умовою дійсності зовнішньоекономічного контракту є додержання письмової форми. Зовнішньоекономічна угода укладається у письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором Украї-ни. У разі якщо зовнішньоекономічний договір підпису-ється фізичною особою, потрібен тільки підпис цієї особи. Від імені інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічний договір підписують дві особи: осо-ба, яка має таке право згідно з посадою відповідно до уста-новчих документів, та особа, яку уповноважено довіреніс-тю, виданою за підписом керівника суб'єкта зовніш-ньоекономічної діяльності, одноособове, якщо установчі документи не передбачають інше.

Недодержання форми і порядку підписання зовніш-ньоекономічного контракту іноді є предметом спору між його сторонами, який передається на вирішення компе-тентного органу. В договорах міжнародної купівлі-продажу товарів, бартерних та інших контрактах, що їх укладають українські суб'єкти господарювання з іноземними контр-агентами, найчастіше обумовлюється застереження, що будь-які спори, які виникають з даного контракту або у зв'язку з ним, підлягають передачі на розгляд та остаточне вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України [21].

За своїм змістом зовнішньоекономічний контракт має бути складений за схемою (структурою), яка визначена По-ложенням про форму зовнішньоекономічного договору (контракту), затвердженим наказом Міністерства зовніш-ніх економічних зв'язків і торгівлі України від 5 жовтня 1995 р. У договорі (контракті) повинні зазначатися: назва, номер договору, дата й місце його укладення, преамбула із зазначенням повного і скороченого найменування сторін та вказівка на статутні документи, якими керуються сторо-ни під час укладення договору, предмет договору; кількість та якість, товару (обсяги виконання робіт, надання послуг; базисні умови поставки товарів, приймання-здачі викона-них робіт або послуг, у т. ч. з використанням Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 2000 p.; ціна та загальна вартість договору; умови платежу; упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; санкції та рекламації; арбітражне застереження; юридичні адреси; поштові та платіжні реквізити сторін. Крім того, за домов-леністю сторін у договорі можуть визначатися й додаткові умови (наприклад, про страхування, порядок сплати по-датків і зборів тощо).

Форма зовнішньоекономічної угоди визначається пра-вом місця її укладення. Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недодержання форми, якщо додержано вимог законів України. У самому договорі може бути зазначено місце його ук-ладення. Визначення місця укладення є важливим для зов-нішньоекономічних договорів (контрактів).

Угода може бути визнана недійсною (invalidity) у разі, якщо вона:

1)не відповідає вимогам законодавчих актів, норма моралі «доброго порядку»;

«добрий порядок»- юридична категорія, що визнається правовими системами

більшості цивілізованих країн та міжнародним правом;

2) здійснена з порушенням форми; недотримання форми, якої вимагає зако-нодавство, тягне за собою недійсність лише у випадку, коли такий наслідок прямо зазначений у законодавстві;

3) не відповідає справжній волі (truewill) обох або однієї зі сторін; до «пороків волі» (france, deception), шантаж (blackmail Intimidation), помилку (error, delusion), погрозу (treat), насильство (voilence, coercion), зловживання впливом (abues of author-ity);

4) укладена недієздатними (noncompetent) особами або частково недієздатними поза межами, наданими їм за законом;

5) укладена особами, наприклад, що знаходяться на межі банкрутства (failure, bank-ruptcy), напередодні оголошення їх неплатоспроможними (insolvent).

Серед недійсних угод розрізняють:

- заперечні (dispute), які визнаються недійсними тільки на вимогу контрагента у суперечці із дня рішення суду, який вирішує про долю виконаних зобов'язань по угоді;

- незначні (insignificant), які визнаються недійсними не тільки на вимогу контрагента, а й іншої зацікавленої особи, суду. Ці угоди визнаються недійсними з дня їх укладення. Вони не утворюють правових наслідків, на які була спрямована воля сторін, що здійснили таку угоду.

За недійсною угодою кожна зі сторін зобов'язана повернути іншій стороні усе отримане за угодою, а при неможливості повернути у натурі - відшкодувати вартість у грошах, якщо інші наслідки не передбачені законодавчим актом[19].

Загальні вимоги, що стосуються учасників угоди, способу вираження їх волі, змісту угоди, інших умов, визначаються правом, що застосовується, та законодавством, що випливає з нього, яке встановлює також підстави та наслідки недійсності угоди.

3. Зовнішньоекономічний контракт

Контракт № 233/45

Київ “22” травня 2007

ТОВ “Winter”, надалі “Покупець”, в особі директора Конопенко Панаса Івановича , з одного боку, та фірма „ Цукровий світ”, надалі “ Продавець”, в особі директора Брон Віталія Івановича, - з другого боку , уклали цей Контракт у такому:

Предмет контракту

Продавец продав, а Покупець купив (надалі - товари), перераховані у Додатку №1 до даного Контракту, та який є його невід'ємною частиною, на суму 60358,5 длр. США на умовах СІР Варшава.

Ціна та загальна сума контракту

Продавець продав, а Покупець купив

Загальна сума Контракту, яка включає вартість експортного упакування та маркування, складає 60358,5 длр. США.

Якість товару

Якість товару підтверджуватись Сертифікатом про якість підприємством-виробником.

Строк та дата поставки

Поставка товару за даним Контрактом повинна бути здійснена протягом 10 днів з моменту повідомлення Покупця про надходження на рахунок продавця.

Датою поставки вважається дата прибуття вантажу на умовах СІР Варшава.

При отримані від Покупця письмової заяви про зміни будь-яких позицій у Специфікації до даного Контракту в період дії даної Специфікації, Продавець залишає за собою право перегляду як ціни, так і строків поставки, викликаного внесенням змін з боку Покупця.

Умови платежу

Оплата вартості Товару здійснюється шляхом 100% передоплати вартості товару.

Днем оплати вважати день списання коштів з рахунку Покупця.

Всі витрати, які пов'язані з проведенням взаємних розрахунків та платежів, несе Покупець.

Гарантії

Продавець гарантує, що поставлений за цим Контрактом товар виготовлений згідно із стандартами країни-виробника. У підтвердження цього Продавець надає Покупцю Сертифікат якості виробника.

Строк гарантії становить 6 місяців з дати поставки кожної партії товару.

Покупець зобов'язаний надати Продавцю претензії як щодо якості, так і щодо кількості товару протягом 10 днів з дати поставки товару.

Покупець зобов'язаний скласти та передати Продавцю підтверджений Торговою палатою Рекламаційний акт, із якого будуть виявлені характер дефекту, день його виявлення та причина.

Форс-мажор

Обставини форс-мажору (пожежа, повінь, землетрус та інші природні лиха , військові дії, ембарго на експорт та імпорт, інші обставини, які не залежать від сторін) спів розмірно відсувають строки поставки, оскільки вони значною мірою впливають на виконання у строк Контракту або його частини.

Продавець протягом доби повідомляє Покупця про початок та закінчення обставин форс-мажору, причому повідомлення про наявність та тривалість обставин форс-мажору повинно бути підтверджено Торговою палатою.

При невиконанні Контракту понад 2 місяців Покупець має право анулювати весь Контракт або його частину.

Арбітраж

Будь-яка суперечка, що виникає за цим договором або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд у арбітражному порядку.

Арбітраж повинен складатися із трьох суддів, мати місце у Стокгольмі (Швеція) (або інша нейтральна держава), мова документів, рішення арбітрів тощо - англійська, регулювання та тлумачення Контракту - за допомогою положень Шведського права.

Інші умови

Всі додатки до даного Контракту є його невід'ємною частиною.

З моменту підписання даного Контракту усі попередні переговори та листування за ним втрачають силу.

Права та обов'язки Сторін за даним контрактом не можуть бути передані будь-якій фізичній чи юридичній особі без письмової згоди обох Сторін.

Контракт набуває сили з дати його підписання.

Відповідальність сторін

Продавець обов'язується поставляти товар згідно Специфікації в обговорені вище строки та гарантує якість, упаковку та дійсність відвантажених документів та необхідних сертифікатів.

Всі обов'язки , які пов'язані з митним оформленням вантажу на території Польщі лягають на Покупця.

Юридичні адреси та банківські реквізити сторін

Покупець ТОВ “Winter”

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Продавець “ Цукровий світ ”

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

Здійснено в Києві “22” травня 2007 р.

Продавець Покупець

Фірма«Цукровий світ» ТОВ “Winter”

Директор Директор

Брон В.і. Конопенко П. І.

Головний бухгалтер Головний бухгалтер

Ворошилов Г. К. Костюкойко С.Н.

Додаток №1 до контракту № 157/36

4. Оцінка ефективності запропонованого проекту.

Техніко економічне обґрунтування зовнішньоторговельної угоди наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Техніко - економічне обґрунтування зовнішньоторговельної угоди

Продовження таблиці 4.1

Отже провівши наступні розрахунки можна сказати, що ефективність даної угоди експорту цукру з України є досить високою, адже рентабельність угоди складає 28%.

Для більш точного визначення ефективності запропонованої угоди необхідно провести коефіцієнтний аналіз. Для проведення коефіцієнтного аналізу необхідно визначити коефіцієнт ефективності експорту товару(4.1) та альтернативний коефіцієнт ефективності експорту (4.2).

Для того, щоб експорт товару був ефективний, необхідно, щоб експортний доход перевищував експортні витрати. Експорт товару доцільний, якщо експортний прибуток перевищує внутрішній прибуток підприємства від продажу товару усередині країни. Експортний прибуток дорівнює експортному доходу за винятком експортних витрат, а внутрішній прибуток - внутрішньому доходу за винятком собівартості товару. При цьому внутрішній дохід-це гривневий виторг від продажу товару, призначеного на експорт, в Україні.

(4.1)

де:

Е _е ^б - базовий коефіцієнт ефективності експорту;

В_е - виторг від експорту;

С_м - собівартість товару;

Т_в - транспортні витрати;

О_в - організаційні витрати.

(4.2)

де:

Е _е ^а - альтернативний коефіцієнт ефективності експорту;

В_в - внутрішній виторг (виторг від продажу товару у середині країни);

інші елементи є аналогічними елементами формули (4.1).

Значення коефіцієнтів ефективності експорту наведено в таблиці 4.2

Таблиця 4.2

Значення коефіцієнтів ефективності експорту

Отже на основі проведеного коефіцієнтного аналізу можна сказати, що зовнішньоекономічний контракт на експорт цукру є ефективним, тому що базовий коефіцієнт експорту та альтернативний коефіцієнт ефективності експорту більше одиниці. А це означає, що прибуток від реалізації цукру на зовнішньому ринку є вищім ніж прибуток від реалізації такої ж партії цукру на внутрішньому ринку. Також необхідно зазначити, що при реалізації даної угоди експортні витрати перевищують експортний дохід.

Отже використання запропонованої угоди є доцільним тому що згідно з даними коефіцієнтного аналізу , угода є ефективною.

Висновки

На основі проведеного аналізу світового ринку цукру та ринку цукру України можна сказати, що:

- Найбільшими в світі виробниками цукру є Бразилія, Індія, Китай, Австралія, Таїланд, Куба, а також країни ЄС, серед яких виділяються Франція та Німеччина.

- Більша частина виробленого цукру споживається самими країнами-виробниками, а решта поставляється на світовий ринок і йде до запасу. Основними споживачами цукру є Індія, ЄС та Бразилія. Значні обсяги цукру імпортують Росія, ОАЕ, Єгипет, також Китай, Нігерія, Румунія, Марокко, Нігер, Іран.

- В Україні існує перспектива зростання імпортної залежності, оскільки імпорт цукру зростає рік у рік, а експорт цього продукту дійшов майже до нуля. Україна імпортує білий цукор з Білорусі, Молдови, Чехії, Росії, Литви та Польщі, а цукор-сирець - з Бразилії, Куби, Сальвадору, Південної Америки, США, Кіпру, Франції, Гватемали.

- Всього в Україні 192 цукрових заводи, які дозволяють щорічно переробляти 5 млн. т цукру. Проте внаслідок загальноекономічних причин та не конкурентоспроможності переробних підприємств українські заводи не здатні задовольнити навіть внутрішню потребу в цукрі - 2 млн. т на рік.

- Зараз існує потреба в імпорті цукру, тому я пропоную завозити в Україну цукор-сирець з метою його подальшої переробки і реалізації переважно на внутрішньому ринку. На сьогоднішній день найдешевший цукор-сирець пропонує Бразилія.

- Однак імпорт цукру можна розглядати лише як тимчасовий захід для покриття внутрішнього дефіциту. Основним пріоритетом державної політики в цукровій галузі має бути захист національних товаровиробників та підвищення їх конкурентоспроможності.

- Перевагами, які можна отримати від збереження бурякоцукрового виробництва є традиції економіки України (майже 2 сторіччя масового виробництва бурякового цукру); придатні кліматичні умови; сприяння вирішення проблеми зайнятості в селах, оскільки цукровий буряк - це високо інтенсивна культура; зміцнення економічної безпеки держави шляхом орієнтації на власну сировинну базу, що використовується в кондитерській, спиртовій, дріжджовій промисловості, які є стабільними платниками податків; економія на затратах на перевезення імпортної продукції.

- Лідерами цукрового виробництва в Україні, безумовно, є дві структури: «Українська продовольча компанія» та Група компаній «УкрРос». Ці оператори покривають практично чверть всього виробництва цукру в країні.

Серед інших операторів, можна визначати ряд компаній, виробничі показники яких дозволяють віднести їх до середньої ланки ринку. Ці структури мають у своїй власності по 3-6 заводів, обсяги продукції виробництва коливаються на рівні 2-5% від загальнонаціонального показнику. До цієї групи операторів входить холдинг «АстартаКиїв» (4 заводи), група «Укрпромінвест» (3 заводи), компанія «Дубноцукор» (5 заводів), Інцукорпром-К» (діючі заводи Одеської області), підприємство «СумиАгроЦукор» (6 заводів), група «Євросервіс» (З заводи).

В Україні існує чинно нормативно правова база що регламентує реалізацію цукру та процес складання зовнішньоекономічних торговельних контрактів.

Сьогодні цукрова промисловість вимагає значних капіталовкладень, більша частина яких повинна піти на перепрофілювання цукрових заводів. Лише скорочення кількості переробних підприємств дозволить цукровим АПК, які залишилися, збільшити тривалість сезону переробки, знизити собівартість і дістати оборотні кошти для проведення ремонту й підвищення технічного рівня виробництва цукру-піску.

 На основі проведеного дослідження зовнішньоекономічного контракту з експорту цукру можна сказати, що зовнішньоекономічний контракт на експорт цукру є ефективним, тому що базовий коефіцієнт експорту та альтернативний коефіцієнт ефективності експорту більше одиниці. А це означає, що прибуток від реалізації цукру на зовнішньому ринку є вищім ніж прибуток від реалізації такої ж партії цукру на внутрішньому ринку. Також необхідно зазначити, що при реалізації даної угоди експортні витрати перевищують експортний дохід.

Отже використання запропонованої угоди є доцільним тому що згідно з даними коефіцієнтного аналізу , угода є ефективною.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” від 17.06.99р. №758-X1V.

2. Закон України “Про ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного в 2001 році” від 29.05.2001 р. №2462-111.

3. Закон України “Про податок на додану вартість” із змінами та доповненнями.

4. Закону України "Про зов-нішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р.

5. Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру” від 15.02.2002 р. № 142.

6. Постанова Кабінету Міністрів України “Про механізм регулювання імпортних поставок цукру-сирцю тростинного в 2001р.” від 27.06.2001р. №731.

7. Постанова Кабінету Міністрів України “Про ставки митних зборів” від 27.01.97 р. №65.

8. Наказ Міністерства аграрної політики України “Про заходи щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру на період з 1 вересні 2002 р. по 1 вересні 2003 року” від 06.03.2002 р. №74.

9. Наказ Міністерства аграрної політики України “Про зміни і доповнення до Положення про умови розподілу обсягів виробництва цукру квоти “А” і “В” між цукровими заводами на конкурснох засадах” від 19.03.2002 р. №91.

10. Наказ Міністерства аграрної політики України “Про порядок видачі ліцензій на імпорт цукру-сирцю тростинного” від 16.07.2001р. №146.

11. Державний комітет статистики України: “Сільське господарство в Україні. Статистичний щорічник”, piзнi випуски.

12. Бондар В., А.Задворний. Ринок цукру в Україні в контексті функціонування світових цукрових ринків// Економіка України.-2006.-№7.-С. 61-65.

13. Кубровська І.О. Ринок цукру в Україні//Економіка АПК. - 2002 - №8 - С.132-133.

14. Правик Ю. Маркетингові дослідження ринку цукру в Україні//Пульсар. - 2005. - №5. - С. 48-49.

15. Розділ “Деловые ведомости” в газеті “Киевские Ведомости” за жовтень-листопад 2002р.

16. Сладострасти//Бизнес. - №15.- 15.04.2002р - С.28-29.

17. Шпичак О. М. Ринок цукру один. Ціни різні// Діловий вісник. - 2004-№5.-С. 14.

18. “Україна на роздоріжі: уроки з міжнародного досвіду економічних реформ”, за редакцією Акселя Зінберга і Лутца Хоффманна // видавництво “Фенікс”, К-2002рік.

19. http://www.ukrsugar.kiev.ua

20. http://www.fooddept.gov.ua

21. http://zn.kiev.ua