Визначення сталі

До цієї групи підприємств належать також Запорізький завод вогнетривких матеріалів і Приазовське рудоуправління (Запорізька обл.), Ватутінський комбінат вогнетривких матеріалів (Черкаська обл.), Христофорівський завод вогнетривких блоків і бетонів (Дніпропетровська обл.).

2.3 Сучасний асортимент металогосподарчих товарів з чорних металів

Металевий посуд буває з чавуну, сталі, і сплавів. Обробка посуду залежить від виду сировинного матеріалу. Так, сталева (з вуглецевої сталі) буває чорна, емальована, оцинкована, луджена і фарбована, а також з вуглецевої конструкційної і корозійностійкої (нержавіючої) сталі, полірована.

За способом оброблення посуд з листового матеріалу металу буває матовим, полірованим, анодованим і з хромованою поверхнею.

Поверхня посуду з мельхіору буває посріблена, нікельована чи хромована.

За призначенням металевий посуд групують у харчовий і нехарчовий, а харчовий поділяється на кухонний, столовий і для зберігання й перенесення харчових продуктів.

За способом виготовлення металевий посуд одержують литтям (чавунний й алюмінієвий) і штампуванням (сталевий та алюмінієвий). Асортимент залежно від призначення:

- кухонний: каструлі різних розмірів і форм, у тому числі з подвійним дном, качатниці і гусятниці, сковороди, чайники, кавники, самовари, тази для варення, чуда-печі, скороварки (під тиском), казани і т.д.;

- столовий: блюда, миски, тарілки, розноси, глечики, цукорниці, соусники, креманки;

- для зберігання і перенесення: банки для сипучих речовин, судки, відра, бідони, цебри, ковші тощо;

До ножових виробів відносять ножі і ножиці різного призначення. По конструкції вони бувають цілісно металевими і комбінованими (складеними).

За призначенням ножі класифікуються на:

- столові;

- буфетні;

- кабінетні;

- господарські;

- ремісничо-промислові;

- складні.

а призначенням інструментальні товари класифікують на:

- деревообробні;

- металообробні;

- монтажні;

- розмічальні для вимірювань;

- садово-городні.

Також як асортимент сталей розглянемо чавун.

Чавун - один з головних конструкційних матеріалів. Більше 40% маси різних машин, механізмів та устаткування припадає на чавунні деталі. Достоїнствами чавуну, визначальними його широке застосування, є простота отримання і дешевизна, висока технологічність (один з кращих ливарних сплавів), міцнісні характеристики, зносостійкість, в'язкість і теплоустойчивость, а також гарна витривалість.

Різні види чавунів розглядають залежно від вмісту зв'язаного вуглецю, форми графітних включень, складу та призначення.

Чавуни класифікуються за такими ознаками: за вмістом зв'язаного вуглецю, за формою графітних включень, за хімічним складом та призначенням.

За вмістом зв'язаного вуглецю розрізняють такі види чавунів: білий - весь вуглець знаходиться у зв'язаному стані. На зламі він має світлий металевий блиск, тому і називається білим. Його частка - понад 80% виплавлених в домнах чавунів і основна його кількість переробляється на сталь;

Половинчастий - значна частина вуглецю (більше 0,8%) знаходиться у зв'язаному стані; сірий - за вмістом і способом зв'язку вуглецю поділяється на різновиди: перлітовий (знаходиться у зв'язаному стані 0,7-0,8% вуглецю), феритно-перлітовий (0,1-0,7%), феритний .

Види чавуну за формою графітних включень: 1) Сірий: графіт має форму пластин різного розміру; він добре обробляється різанням і серед ливарних чавунів є найпоширенішим; маркується буквами СЧ і цифрами, що вказують середню величину тимчасового опору при розтягуванні (МПа). Застосовується для виготовлення маловідповідальних деталей, що зазнають невеликих навантажень в роботі, з товщиною стінки відливання 10-30 мм (будівельних колон, фундаментних плит, малонавантажених деталей машин і ін.) використовують чавуни марок СЧ10 і СЧ15;

2) Високоміцний: має кулясті графітні включення, отримується обробкою розплавленого чавуну присадками магнію, церію або інших лужних або лужно-земельних металів; має механічні властивості, що не поступаються литій вуглецевій сталі (високу пластичність, в'язкість, теплостійкість, зносостійкість, міцність (в три рази більша, ніж у сірого чавуну), хороші ливарні властивості, обробляється різанням; маркується буквами ВЧ і цифрами (перші дві - середнє значення тимчасового опору при розтягуванні; другі - відносне видовження, %); чавуни ВЧ42-12, ВЧ 38-17, ВЧ45-5, ВЧ50-2, ВЧ60-2, ВЧ70-3, ВЧ80-3, ВЧ100-4, ВЧ120-4 застосовують для виготовлення колінчастих валів, накривок циліндрів та інших деталей двигунів, прокатних станів, ковальсько-пресового, хімічного і нафтового устаткування; ковкий: графіт має форму пластівців; одержують відпалом (тривалим нагрівом при високих температурах) відливок білого чавуну; за властивостями займає проміжне місце між сірими чавунами і сталями (має хороші ливарні властивості, достатньо високу міцність і пластичність; маркують буквами КЧ і цифрами (перші дві - тимчасовий опір при розтягуванні, МПа, другі - відносне видовження, %); використовують для виготовлення деталей, що експлуатуються при великих динамічних і статичних навантаженнях (КЧ37-12, КЧ35-10) і менш відповідальних виробів (КЧ306; КЧ 33-8), гальмівних колодок, ланок і роликів ланцюгів конвеєрів, вилок карданних валів й ін. (КЧ50-4, КЧ56-4, КЧ60-3, КЧ63-2).

Види чавунів за складом: звичайні; модифіковані: одержують додаванням в рідкий чавун перед розливанням спеціальних добавок - модифікаторів (феросиліцію, силікокальцію, графіту та ін.), що дозволяє одержати в чавунних відливках перлітову основу з вкрапленнями невеликої кількості ізольованих пластинок графіту середньої величини і в кінцевому результаті підвищити їх механічні властивості; леговані: це чавуни, у складі яких є спеціальні легуючі елементи (хром, нікель, мідь, титан, молібден й ін.), що помітно поліпшують його механічні, фізичні і технологічні властивості; за сумарним вмістом легуючих елементів ці чавуни є низько- (до 3%), середньо- (3-10%) і високолеговані (понад 10%); якщо легуючі елементи вже містяться в залізняку, то чавуни називають природно легованими.

У маркуванні легованих чавунів букви відображають їх властивості (ИЧ - зносостійкі, АСЧ - антифрикційні сірі чавуни, АЧВ - антифрикційні високоміцні чавуни, ЖЧ - жаростійкі чавуни) і легуючі елементи (X - хром, Н- нікель, Г- марганець, Д - мідь, М-молібден, Ю- алюміній); цифри після букв, що позначають легуючі елементи, вказують на їх вміст у % (якщо цифра відсутня, то вміст легуючого елемента менше 1%

Види чавунів за призначенням

Ливарні: для виготовлення виробів методами литва; поставляються у вигляді готових відливок або у формі чушок масою 18-45 кг (є коксові (ЛКОО - ЛК5), деревно-вугільні (ЛД1, ЛД2, ЛДЗ), спеціальні (КК - для відливання ковкого чавуну, коксовий; КД - деревно-вугільний; ВД - для відливання валів прокатних станів, деревно-вугільний; ЛКА - ливарний коксовий для авіапромисловості) і природно леговані хромонікелеві (ЛХЧ1-ЛХЧ6, ХНК2 - ХНК5, ХНД2-ХНД5); цифри в маркуванні позначають порядковий номер, який залежить від вмісту кремнію (чим менше кремнію, тим вище порядковий номер); чавуни деяких марок за вмістом марганцю поділяють на групи, фосфору - на класи, сірки - на категорії; переробні: для перероблення на сталь; є чотирьох типів (коксові - Ml, М2, М3, В1, Б2, Т; коксові високоякісні -ПВК1, ПВК2, ПВКЗ; деревно-вугільні - МД1, МД2; деревно-вугільні високоякісні -ПВД1,ПВД2,ПВДЗ); у маркуванні букви М, Б, Т означають спосіб перероблення (відповідно мартенівський, бессемерівський і томасівський), цифри - порядковий номер марки (чим вона вище, тим менше вміст кремнію); розподіл на групи, класи і категорії всередині окремих марок аналогічний ливарному чавуну.

Чавунні відливки і труби.

Всі деталі з чавуну виготовляють методами литва. Литі вироби (відливки) одержують заливанням рідкого металу в ливарні форми; процес виготовлення називається ливарним виробництвом. Рідкий чавун для виготовлення відливок одержують в спеціальних печах (вагранках, полуменевих і електропечах, тигельних горнах) з чушкового чавуну, феросплавів, чавунного лому, повернення (браку) ливарного виробництва і флюсів.

Чавунні відливки за структурою литого чавуну поділяють на групи: сірі (СЧ), ковкі (КЧ), високоміцні (ВЧ) і спеціальні (жаростійкі, антифрикційні та ін.). Їх поставляють на ринок за ознакою механічних властивостей, тому цифрова частина маркування відображає тимчасовий опір при розтягуванні і відносне подовження (відливки КЧ 30-6-Ф, де КЧ - ковкий чавун; 30 - тимчасовий опір розриву, МПа; 6 - відносне подовження, %; Ф - феритний тощо) і наноситься на необроблювану поверхню відливка литими, вибивними позначеннями або фарбою.

За допустимими відхиленнями від встановлених розмірів чавунні відливки поділяються на класи точності. Відливки поставляються партіями, супроводжуваними документом про якість (відображає товарний знак підприємства-виробника, номер креслення деталі або відливка, номер або дату плавки, кількість і масу відливок, марку чавуну, результати випробувань, штамп ОТК і позначення стандарту).

Продукцією ливарного виробництва ще залишаються чавунні труби і сполучні частини до них. Ці труби на одному кінці мають спеціальної форми розтруб, за допомогою якого їх з'єднують. Вони відрізняються підвищеною стійкістю проти корозії і терміном служби більшим, ніж сталеві, пластмасові, керамічні. За призначенням поділяються на каналізаційні і напірні (для передачі рідин під тиском), за рівнем якості-на 6 груп (А, Б, В, Г, Д, Е). Основні їх характеристики: внутрішній діаметр (умовний прохід), товщина стінки, довжина; призначення, основні розміри (наприклад, труба ЧНР 400АХ6000, де ЧНР - чавунна напірна розтрубна, 400 - умовний прохід, мм, А - клас поставки (якості), 6000 - довжина, мм).

Сполучними частинами чавунних труб є фланці, відведення, переходи, патрубки й інші деталі, необхідні для спорудження складної системи трубопроводів; вони є класів А (для найвідповідальніших ділянок) та Б (для внутрішньої каналізаційної системи будівель); в умовному позначенні вказують їх вид і основні розміри (наприклад, ТК 60Ч00Х50-Б, де ТК 60° - трійник косий під кутом 60°, (100X50) - умовні проходи, Б- клас).

Фітинги чавунні. Призначені для герметичного перекриття трубопроводу, встановлюються в місцях розгалужень, поворотів, переходів на інший діаметр, а також, при необхідності, в місцях постійної збірки та розбірки.

Фітинги, що з'єднують кінці труб одинакового діаметру, називаються прямими, фітинги, що скріплюють кінці труб різного діаметру - перехідними.

Фітинги для металічних водогазопровідних труб в основному виготовляють з ковкого чавуна та зі сталі, а також з латуні, деколи міді. Діляться на різьбові, зварні, фланцеві та обжимні. Переважно, використовують для трубопроводів, де температура рідини, що протікає по трубам, не вище 175?С і тиск = 1,6МПа.

Можемо зробити висновок що вироби з чавуну казани, пательні цінуються за унікальні теплопровідні властивості і міцність. Чавун довго прогрівається, зате потім він тривалий час віддає тепло продуктам, що в підсумку покращує їх смакові характеристики. Чавунний посуд завжди славилася надійністю, невибагливістю у використанні і довговічністю.

Висновки

Метою даної курсової роботи було дослідження основної і допоміжної, сировини що використовується при різних схемах виробництва сталей. Дослідивши, розглянувши, та проаналізувавши роботу можемо сказати що розвиток видобутку заліза виник приблизно 3.5 тисяч років тому, спочатку технологія отримання й обробки заліза була примітивною, та малоєфективною, так як залізо було дуже цінним його використовували в основному для виготовлення ритуальних предеметів . Згодом людина краще ознайомилася з залізом та процессом його варіння відтоді залізо почало широко використовуватися у житті людини. Вже в наш час застосовуються метали та на іх основі різні сплави металів. Металевими сплавами називають речовини які складаються не менше, як з двох компонентів і одним з них обовьязково повинен бути метал. Найчастіше використовують такі сплави на основі заліза як чавун та сталь.

Сталь-це сплав заліза з вуглецем який містить до 2.14% вуглецю з іншими домішками. Чавун-це сплав заліза с вуглецем який містить понад 2% вуглецю за масою та іншими елементами. Для виробництво сталі використовують паливні дугові та індукційні електропечі. Сталь є основним конструкційним матеріалом для машинобудування, промислового будівництва. Внаслідок своєї розповсюдженості в природі та відносно малої вартості способів отримання заліза і його сплавів вони займають головне місце в народному господарстві, але саме залізо у чистому вигляді у промисловості отримують і споживають у незначній кількості. Основну масу заліза отримують і споживають у вигляді сплавів сталі і чавуну, що називаються чорними металами. Частка сталі в загальному споживанні металів складає близько 90% тобто сталь є основним видом металу що, використовується для створення сучасної техніки. У сталі залізо є основою а інші елементи домішками розчиненими в залізі. Домішки можуть впливати на властивості сталі як позитивно, так і негативно, тому їх поділяють на корисні і шкідливі. Корисні домішки в основному впливають на властивості кристалів, а шкідливі домішки погіршують міжкристалічні зв'язки. Із сплавів металу (сталі чавуну ) ми отримуємо різні металогосподарські речі. Таким чином можемо зробити підсумок і сказати що метали відіграють не маловажну роль у житті суспільства, тому що кожен день ми зустрічаємось з металами. Проблема розвитку мінерально-сировинної бази України як матеріальної основи зростання національної економіки потребує зваженого системного підходу, оптимальним варіантом якого є збалансоване використання ресурсів держави і приватного бізнесу та запровадження надрокористування. Це дасть змогу підвищити ефективність засобів впливу з боку держави на розвиток геологічної галузі, забезпечити впровадження сучасних ефективних форм господарювання, створити додаткові робочі місця на підприємствах мінерально-сировинного комплексу та збільшити його внесок у розвиток національної економіки, зменшити її залежність від імпорту окремих видів мінеральної сировини та зміцнити експортний потенціал. Проблеми передбачається розв'язати шляхом:

концентрації зусиль, у тому числі фінансових ресурсів, на пріоритетних напрямах розвитку мінерально-сировинної бази, пошуках та розвідці родовищ корисних копалин, насамперед стратегічно важливих економічних відносин;

активізації робіт щодо геологічного вивчення надр з використанням сучасних засобів нагромадження, систематизації та обробки геологічної інформації, впровадження нових методів і технологій пошуків і розвідки родовищ корисних копалин;

диференційного підходу до оцінки запасів і перспективних ресурсів мінеральної сировини, впровадження раціональних способів

розробки комплексних родовищ і вилучення супутніх компонентів, відтворення ресурсного потенціалу регіонів з інтенсивним видобутком корисних копалин активізація міжнародного співробітництва з питань геологічного вивчення ,раціонального використання охорони надр.

Список використаних джерел

1. Матеріалознавство і технологія металів / В. Т. Жадан, П. І. Полухін та ін - М.: Металургія, 1994. - 624 с.

2. Довідник металіста. У 5-ти т. Т.2 / За ред. А. Г. Рахштадта, В. А. Брострема. - М.: Машинобудування, 1976. - 720 с.

3. Енциклопедичний словник юного техніка / Укл. Б. В. Зубков, С. В. Чумаков. - М.: Педагогіка, 1987. - 464 с.

4. «Технологія металів і інших конструкційних матеріалів» В.Т.Жадан, Б.Г. Гринберг, В.Я. Никонов Видання друге.

5. http://interesnik.com/kak-izgotavlivayut-stal/

6. http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталь

7. Смирнов В. О., Білецький В. С. Фізичні та хімічні основи виробництва. -- Донецьк: Східний видавничий дім, 2005.

8. Довідник металіста. У 5-ти т. Т.2 / За ред. А.Г. Рахштадта, В. А. Брострема. - М., 1976. - С. 64.

9. Матеріалознавство і технологія металів / В.Т. Жадан, П. І. Полухін- М., 1994. - С. 39.

10. Металознавство: Підручник / О. М. Бялік, B. C. Черненко, В. М. Писаренко, Ю. Н. Москаленко -- 2-ге вид., перероб. і доп. -- К.: ІВЦ «Видавництво „Політехніка“»,2008 -- 384 с.

11. Котенєв В.І., Баранова Є.Ю. та ін. РУП «Білоруський металургійний завод». Досвід використання железоуглеродосодержащіх брикетів в електросталеплавильному виробництві. - М. «Металург». № 1. 2 003.

12. Бєлкін А.С., Юсфін Ю.С., Курун І.Ф. та ін. Використання железококсових брикетів на цементній зв'язці в доменній плавці. - М. «Металург». № 4. 2 003.

13. Operation of Charcoal Blast Fumaces in Brasil, Montairo LC Steel Times 2000. №5.С. 176, 180. Англ.

14. OxiCup Process for Recycling Steel Mill Waste Oxides Von Vambuler, CB, Peters M., Shueller RH, AISE Steel Technology. 2002.79. № 5. C.49-52.

15. Котенєв В.І., Барсукова Є.Ю. та ін. Доменна піч в кожному брикеті. Матеріали сьомого міжнародного конгресу доменщиков. Москва. 2002 год.

16. Котенєв В.І., Барсукова Є.Ю. та ін. Технологія і економіка виробництва брикетів з дрібнодисперсних відходів металургійних і коксохімічних виробництв, для економічно вигідною заміни ними традиційної шихти сталеплавильного, доменного та феросплавного переділів і спосіб його виробництва. Матеріали сьомого конгресу сталеплавильників. Магнітогорськ. 2002 год.

17. Котенєв В.І., Барсукова Є.Ю. та ін. Технологія холодного брикетування (окускования) відходів промислових виробництв, з метою їх подальшого застосування в металургійній промисловості у вигляді сировини. Матеріали третього міжнародного конгресу "Вейст Тек - 2003". Москва. 2003 год.

18. Курун І.Ф., Савчук Н.А., Доменне виробництво на рубежі ХХI століття, Новини чорної металургії за кордоном, 2000, пр.5.

19. Курун І.Ф., Савчук Н.А., Стан і перспективи бездоменной металургії заліза. - М: Черметінформація. 2 002.

20. Курун І.Ф., Перспективи використання в доменній печі неокускованних залізовмісних матеріалів,. - М. «Металург». № 5. +2003.

21. Колпаков С.П. Галузь стратегічного призначення // Содружество.2002. №10 (67) С.1-4.

22. Курун І.Ф., Кукарцев В.М., Яриков І.С. та ін. Досвід використання в шихті доменної печі брикетів з железоцінкосодержащіх шламів // Металург. 2003. №10.С 36-38.

23. Події в цифрах і фактах // Металург. 2003. №9. С14.

24. Єрьомін А.Я., Бабанін В.І., Козлова С.Я. Про формування вимог до показників механічної міцності брикетів зі сполучною // Металург. 2003.№11.С.32-38.

25. Матвєєв Л.З., Бєлкін А.С., Тамбовський В.І. та ін. Результати використання залізо- углеродосодержащих брикетів в шихті мартенівських печей, що працюють скрап-процесом // Праці Сьомого Конгресу сталеплавільщіков.М.2003.С.400-401.

26. Некрасов В.М. Розвиток металургії на сучасному етапі // Праці Сьомого Конгресу сталеплавильників. М. 2003.С.22-31.

27. Сторчак С.А. та ін. Комплексний підхід до запобігання техногенним аваріям та утилізації відходів в гірничодобувних регіонах // Металургійна та гірничорудна промишленность.2003.№2.С116.

28. Лаптєва А. У пошуках сировини .// Національна металлургія.2003.нояб-дек.С43-51

29. Металлоснабжение і збут. 2004.№1 (63) .С.84.

30. Капленко Ю.П., Колосов В.А., Харін С.А. Собівартість залізної руди: проблема зниження як визначальний чинник конкурентоспроможності . Металургійна і гірничорудна промисловість. 2003.№2. С.101-104.

Размещено на Allbest.ru