Основи створення енергозберігаючих побутових холодильних приладів

Сучасний розвиток абсорбційних холодильних установок, принцип їх енергетичної ефективності. Аналіз режимів роботи генераторів, визначення значень теплового навантаження з максимальним енергозбереженням. Вибір теплоізоляційних матеріалів морозильних камер.

Рубрика Производство и технологии
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.09.2015
Размер файла 97,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Для визначення параметрів піднімальної ділянки дефлегматора, що забезпечують мінімальне енергоспоживання при роботі в широкому діапазоні температур навколишнього середовища, розроблена математична модель, в основі якої лежать рівняння збереження тепла й маси. Для ділянки дефлегматора висотою ?x рівняння мають вигляд

, (13)

, (14)

де ДQD(dx), ДQо.с(dx), ДQF(dx), ДQax(dx) - тепловий потік при дефлегмації, тепловий потік у навколишнє середовище, тепловий потік, що йде на підігрів стікаючої флегми, аксіальний тепловий потік на ділянці ?x, Вт; і - масові витрати парової суміші на виході ділянки ?x і флегми, що утворюється на цій ділянці, відповідно, кг/с. З урахуванням ряду допущень (термічний опір плівки флегми незначний і ним можна знехтувати; температури флегми і стінки дефлегматора рівні і на ділянці ?x постійні; на ділянці ?x температура стінки дефлегматора постійна в аксіальному і радіальному напрямках) рівняння (13) набуває вигляд:

а) вхідна (початкова) ділянка:

; (15)

б) вихідна (кінцева) ділянка K:

;(16)

в) проміжна ділянка i (i = 2 ... K - 1):

; (17)

де D - коефіцієнт теплообміну при конденсації водоаміачної пари, Вт/(м2К); , t - температури на ділянці ?x парового потоку і стінки (флегми), відповідно, С; to.c. - температура навколишнього середовища, С; Kl - лінійний коефіцієнт теплопередачі між парою і навколишнім середовищем на ділянці ?x, Вт(мK); ?Fвн і ?Fсеч - площа внутрішньої стінки ділянки ?x і аксіального перетину труби дефлегматора, відповідно, м2; GF, CF - масова витрата і питома масова теплоємність вступники флегми, відповідно, кг/с і Дж/(кгK).

Для знаходження невідомих параметрів парового потоку на виході ділянки ?x (, і ) до рівнянь (15-17) додаються рівняння матеріального балансу.

При використанні представленої моделі мінімізацію неминучих втрат аміаку при його транспортуванні в конденсатор пропонується здійснити виходячи з наступних міркувань. У помірних широтах АХА в «жорсткому» режимі при підвищених температурах навколишнього середовища експлуатується в році 2-3 місяця. Решта часу роботи проходить при температурах повітря в приміщенні від 18 до 25 С. Запропонований наступний підхід - провести розрахунок теплоізоляційного кожуха на всій довжині піднімальної ділянки дефлегматора з умови повного очищення пари аміаку при температурі повітря в приміщенні 32 С. Це дозволить здійснювати роботу АХА в «жорстких» умовах експлуатації і мінімізувати неминучі втрати при транспортуванні в умовах помірних і низьких температур повітря в приміщенні. Розрахунок показав, що для забезпечення повного очищення потоку пари аміаку в «жорстких» умовах експлуатації АХП товщина теплоізоляції піднімальної ділянки дефлегматора у вигляді скловолокнистої тканини повинна бути товщиною 3...4 мм. Така конструкція дозволяє підвищити енергетичну ефективність у порівнянні із традиційною частковою теплоізоляцією піднімальної ділянки дефлегматора на 17...22 %.

У зв'язку з відсутністю математичних моделей процесів гідродинаміки і тепломасообміну в елементах АХА в перехідних режимах роботи, пошук енергозберігаючих режимів роботи проводився шляхом експериментальних досліджень. Об'єктами досліджень були модернізовані моделі однокамерних АХП із НТВ ("Київ-410" АШ-160 і "Кристал-408" АШ-150) і морозильник «Стугна» АМЛ-180М. Модернізація полягала в установці додаткового теплоізоляційного кожуха на всій підйомній ділянці дефлегматора.

З позицій енергозбереження становить інтерес і форсований режим запуску АХА з неробочого стану. Такий спосіб управління раніше не досліджувався і для оцінки його перспективності був проведений окремий аналіз. Розглянуто три характерні випадки теплових навантажень генератора: 80 Вт; 110 Вт; 130 Вт. Показано, що з ростом теплового навантаження на генераторі масові витрати піднятої рідини і отриманої пари вирівнюються. Витрата флегми, яка і характеризує процес прогріву елементів генераторного вузла в пусковий період, збільшується. Якщо прийняти час прогріву елементів генераторного вузла при підведеному тепловому навантаженню 80 Вт рівним 100 с, то при тепловім навантаженні 110 Вт час прогріву складе 61 с, а при 130 Вт - 47 с. Кількість тепла, що йде на прогрів елементів генераторного вузла АХА, у розглянутих випадках буде рівною: 9100 Дж; 6700 Дж і 6100 Дж, відповідно. Отримані результати показують доцільність форсування теплового навантаження на генераторі - зниження енерговитрат у період форсованого пуску, у порівнянні із традиційним, становить від 25 до 35 %.

При двопозиційному регулюванні підведеного теплового навантаження досліджувалися: серійний режим роботи з відключенням теплового навантаження в неробочий період ( = 0 Вт) і з номінальним тепловим навантаженням у робочий період ( = 110 Вт); модифікований режим з мінімальним тепловим навантаженням у неробочий період ( =40 Вт) і з номінальним тепловим навантаженням у робочий період ( = 110 Вт); режим ( = 40 Вт) - ( = 70 Вт).

Експериментальні дослідження однокамерних АХП із НТВ зі спеціальним теплоізоляційним кожухом підйомної ділянки дефлегматора показали, що для реалізації енергозберігаючих режимів слід використовувати режим підведення теплового навантаження ( = 40 Вт) - ( = 70 Вт) (рис.10).

Це дозволяє знизити енергоспоживання до 20 %, у порівнянні із традиційним двопозиційним ( = 0 Вт) - ( = 110 Вт). Перевага нового способу підведення теплового навантаження досягається за рахунок підтримки елементів генераторного вузла в «прогрітому» стані, що дозволяє скоротити до мінімуму час пускового періоду і за рахунок наявності мінімальної холодопродуктивності випарника в режимі «очікування» при ( = 40 Вт).

Аналогічні дослідження енергозберігаючих режимів були проведені на універсальному АХП, реалізованому на базі моделі «Стугна-101» АМЛ-180М, який дозволяє забезпечувати режими холодильного зберігання при температурі від мінус 18 до плюс 12 С у всьому діапазоні температур навколишнього середовища (to.c = 10…32 С).

З урахуванням результатів експериментальних досліджень були запропоновані оригінальні трипозиційні способи регулювання з форсованим тепловим навантаженням у період пуску «110 - 70 - 0» і «130 - 70 - 0». Аналіз результатів таких експериментальних досліджень показав: по-перше, у всьому діапазоні температур повітря навколишнього середовища і температур холодильного зберігання енергетично вигідно реалізувати спосіб підведення теплового навантаження на генераторі зі зміною в часі: у період пуску підводити 110 Вт, а в робочий період - 70 Вт, причому перехід з пускового режиму в робочий слід робити при досягненні температури потоку на виході піднімальної ділянки дефлегматора температури насичення аміаку, а відключення теплового навантаження - при досягненні заданої температури в охолоджуваній камері; по-друге, з метою спрощення системи керування при температурах холодильного зберігання від плюс 5 до плюс 12 С можна використовувати традиційний двопозиційний спосіб підведення тепла «110-0».

Таблиця 2. Енергозберігаючі способи управління універсальним АХП на базі «Стугна» АМЛ-180М

Режим холодильного зберігання

Температура навколишнього середовища, С

10…16

16…22

22…28

28…32

«Стандартний» tхк АХА

«110-(42,5+17,5)»

«110-(45+15)»

«110-(47,5+12,5)»

«110-(50+10)»

«Низькотемпературний» АХА

***

«110-(42,5+17,5)»

«110-(42,5+17,5)»

«110-(50+12,5)»

«110-(52,5+10)»

**

«110-(45+17,5)»

«110-(47,5+15)»

«110-(50+12,5)»

«110-(52,5+10)»

*

«110-(45+17,5)»

«110-(47,5+15)»

«110-(50+12,5)»

«110-(52,5+10)»

+5 С

«110-(45+17,5)»

«110-(47,5+15)»

«110-(50+12,5)»

«110-(52,5+10)»

+12 С

-

«110-0»

«110-0»

«110-0»

Результатами узагальнення експериментальних досліджень універсального АХП і генератора АХА стали рекомендації з енергозберігаючих способів керування, наведені в табл.2.

Шостий розділ «Розробка побутових комбінованих приладів абсорбційного типу, що поєднують функції холодильного зберігання і теплової обробки». У комбінованих побутових приладах теплота, що виділяється при реалізації холодильного циклу, не розсіюється в навколишнє середовище, а направляється в спеціальну ТК. В об'ємі ТК підтримується температура вище, ніж температура повітря в приміщенні. Ефект енергозбереження досягається за рахунок того, що температурні режими в ТК підтримуються без залучення додаткових енерговитрат. На попередньому етапі розробки таких приладів був наведений аналіз технологій, що використовують термічну обробку продуктів, напівфабрикатів і сировини. Показано, що для реалізації в побуті більшого числа харчових технологій достатнім є діапазон температур 50...70 °С, а в сучасній побутовій холодильній техніці цей діапазон температур відводу тепла холодильного циклу може бути отриманий тільки в опускній і підйомній ділянці дефлегматора і ректифікатора АХА.

Розроблені різні конструкції побутових комбінованих приладів абсорбційного типу, що відрізняються: способом передачі тепла від елементів АХА до ТК (безпосередній контакт дефлегматора і ТК [47, 62], використання проміжних теплопередаючих пристроїв [43-45, 56], у тому числі і з ефектом «осмосу» [56]); розташуванням ТК у складі комбінованого побутового приладу (зверху холодильної шафи [43-45, 47, 62] або в його нижній частині [56] або окремо від холодильної шафи); конструктивним виконанням ТК (однокамерна [44, 45], двокамерна [43, 47], наявність діодних ДФТС [44]); джерелом тепла для ТК і, відповідно, температурним рівнем у ТК (конденсатор [43], піднімальна ділянка дефлегматора [44-45, 56, 62]). Найбільш простою, у конструктивному виконанні, є схема [43-45, 56] із проміжними теплопередаючими пристроями (ТТ, ДФТС), яка припускає мінімум змін у складі АХА.

Для усунення взаємного теплового впливу ТК і камер АХП розроблена конструкція побутового комбінованого приладу з окремо розташованими камерами, яка дозволяє виконувати відносно вільне компонування побутового комбінованого приладу в просторі. Тепловий зв'язок між ТК і піднімальною ділянкою дефлегматора здійснюється за допомогою гнучких термосифонів, причому термосифони можуть бути як двофазні, так і однофазні.

Для визначення характеристик побутових комбінованих приладів абсорбційного типу були виконані експериментальні дослідження. Об'єктами досліджень були дослідні конструкції, виготовлені на базі моделі «Кристал-408» АШ-150. Вивчалися ТК повітряного типу і у вигляді ємкості для рідини. Показано, що введення до складу абсорбційного холодильника додаткової ТК, зв'язаної в тепловому відношенні з піднімальною ділянкою дефлегматора АХА, не приводить до росту енергоспоживання (за результатами випробувань нижче, ніж у серійному виконанні, на 5 %) і не погіршує експлуатаційних характеристик камер охолодження.

На основі математичної моделі теплових режимів ТК, граничні умови в якій були отримані з урахуванням результатів експериментальних досліджень, розроблена методика інженерного розрахунку теплоізоляції конструкцій, що обгороджують ТК у складі побутових комбінованих приладів. Результати розрахунків, виконаних для двох варіантів теплоізоляції - пінополіуретану і скловолокна, представлені у вигляді номограм.

Сьомий розділ «Порівняння нових розробок із серійними абсорбційними і компресійними аналогами за ступенем техногенного впливу на навколишнє середовище». При аналізі холодильних систем, поряд з обмеженнями по ODP, у цей час розглядаються обмеження і по впливу на парниковий ефект. Врахування прямого (через витік холодоагенту в атмосферу) і непрямого внесків (збільшення вмісту вуглекислого газу при виробництві електроенергії) здійснюється за допомогою критерію - TEWI (повний еквівалент глобального потепління).

,(18)

де (GWP)X - потенціал глобального потепління для холодоагенту - робочого тіла; (GWP)n - потенціал глобального потепління для холодоагенту - спінювача теплоізоляції; L - маса витоків холодоагенту при експлуатації, кг/рік; n - встановлений термін експлуатації (для побутової холодильної техніки - 10 років); m1, m2 - маса холодоагенту, відповідно, робочого тіла і спінювача теплоізоляції, кг; R - коефіцієнт повернення використаного холодильного обладнання (у країнах ЄЕС становить 0,75, у країнах СНД дорівнює нулю); E - річне споживання електричної енергії при експлуатації побутового холодильного приладу, кВт·г/рік; - маса CO2, яке виділяється при виробництві 1 кВт·г електроенергії на електростанціях, кгCO2/ кВт·г.

При проведенні аналізу передбачалося: у якості спінювача теплоізоляції всіх моделей, а також робочим тілом компресійних систем є хладон R134a; АХП можуть використовувати як електричні, так і неелектричні джерела енергії, при цьому ККД пальникових пристроїв при роботі на природному газі і зрідженому пропан-бутані становить 0,62...0,79, гасі і дизельнім паливі - 0,77...0,90. Аналіз проводився для умов України і ЄЕС ( на прикладі Німеччини).

Показане, що: для моделі «Кристал-408М» типу (**) у порівнянні з вітчизняним аналогом «Кристал-408» TEWI нижче на 21 %, причому при порівнянні із закордонним аналогом RM400 перевага ще значніше - TEWI нижче на 59 %; у класі (***) для модернізованої моделі « Київ 410М» TEWI нижче на 7,5 % у порівнянні з аналогом RV400, виготовленим на базі нероз'ємної конструкції, а в порівнянні з моделлю рознімної конструкції EKS160A - TEWI нижче на 37 %; у класі морозильників типу «скриня» модернізована модель перевершує як вітчизняний («Стугна-101»), так і закордонний аналог (CF240) - TEWI нижче на 14 % і 23 %, відповідно.

Розрахункове значення критерію TEWI модернізованих абсорбційних моделей, що працюють на органічних теплоносіях, у порівнянні з компресійними аналогами: у класі (**) нижче на 26 % у Німеччині, в Україні - на 38 %; у класі (***) нижче в Україні, у порівнянні з вітчизняною моделлю «NORD-214» на 33 % і трохи вище (на 5 %) у Німеччині (при порівнянні з моделлю CDP-240); в класі морозильників - порівнянне в Україні і вище в Німеччині на 21 %.

ВИСНОВКИ

1. На основі теоретичного аналізу, аналітичних і експериментальних досліджень розроблені науково-технічні основи створення енергозберігаючих побутових абсорбційних холодильних приладів, які володіючи рядом позитивних якостей (безшумність, надійність і тривалий ресурс роботи, менша в порівнянні з компресійними аналогами вартість, відсутність вібрації, магнітних і електричних полів при експлуатації, можливість використання в одному агрегаті декількох джерел енергії - як електричних, так і теплових) і маючи робоче тіло, що складається із природних компонентів, можуть розглядатися як один з варіантів переходу на екологічно безпечні холодоагенти.

2. Встановлено, що найбільш перспективними напрямками при створенні енергозберігаючих побутових абсорбційних холодильних приладів є: удосконалювання термодинамічних циклів АХА; удосконалювання режимів роботи й конструкцій елементів АХА; раціональне використання холоду в побутових АХП; енергозберігаюче управління режимами роботи побутових АХП; розширення функціональних можливостей побутових холодильних приладів на базі АХА за рахунок утилізації «викидного» тепла циклу.

3. Енергетичний і ексергетичний аналіз циклів АХА показав, що: склад інертного газу не впливає на ефективність циклу - заміна водню гелієм приводить лише до росту кількості циркулюючого газу в 2 рази, що ускладнює роботу КПЦ; максимальну енергетичну ефективність мають дво-трьох-чотирикамерні АХП що працюють у діапазоні температур охолодження - від мінус 18 С до плюс 12 С; енергетична ефективність АХП, оснащених пальниковими пристроями, у порівнянні з апаратами з електричними джерелами енергії, вище в 3 рази (для умов України); основні ексергетичні втрати в циклі АХА припадають на генератор (при роботі на електроенергії - до 80 % від загальних втрат, з пальниковими пристроями - до 60 %).

Результати енергетичного аналізу режимних параметрів серійних і дослідних моделей АХА дозволили сформулювати ряд рекомендацій для виробників: необхідно забезпечувати максимальне переохолодження потоку рідкого аміаку і потоку слабкого ВАР на вході в абсорбер з максимальним наближенням до температури навколишнього середовища; для кардинального вирішення задач переохолодження потоків у рідкого аміаку і слабкого ВАР слід використовувати низькотемпературний потенціал потоку холодної насиченої ПГС, причому в низькотемпературних апаратах весь потік насиченої ПГС слід використовувати тільки для переохолодження потоку слабкого ВАР; температура кипіння у генераторі не повинна перевищувати 175 С (її ріст до 195 С супроводжується зниженням від 24 % до 7 %).

4. Моделювання і аналіз режимів роботи елементів АХА з використанням результатів експериментальних досліджень серійних і дослідних моделей дозволили сформулювати рекомендації в частині забезпечення енергозберігаючих режимів роботи: для зниження витрат холоду на попереднє охолодження (від 10 % до 15 %) необхідно попередньо прохолоджувати потік очищеної ПГС на вході адіабатної ділянки випарника з недорекуперацією в 1…5 єС (для морозильників) і в 5…10 єС (для моделей із НТВ); досить підтримувати температурний напір в 5 С між потоком рідкого аміаку і мінімальною температурою випаровування для всіх типів АХА (за винятком, що працюють у складі універсальних АХП).

5. Результатами моделювання і аналізу режимів роботи елементів АХА стали оригінальні енергозберігаючі конструкції: випарника із проміжним зливом рідкого аміаку, яка дозволяє раціонально розподілити холод для попереднього охолодження потоків рідкого аміаку і очищеної ПГС і забезпечити в НТВ обсягом 40 дм3 температуру мінус 19…мінус 21 С; «сплющеного» РТО, яка дозволяє зменшити довжину РТО і підвищити надійність роботи АХА; АХА з ефективним відводом теплоти абсорбції за рахунок інтенсифікації внутрішнього і зовнішнього теплообміну і використання низькотемпературного потенціалу потоку насиченої ПГС.

6. Встановлено, що при наявності витяжного каналу на задній стінці холодильної шафи за рахунок інтенсифікації циркуляції повітря зниження енергоспоживання становить 10…20 %, при цьому підвищена температура повітряного потоку у верхній частині витяжного каналу дозволяє встановити додаткову ТК для термічної обробки харчових продуктів, сировини і напівфабрикатів. Застосування вентиляторів для обдування теплорозсіюючих елементів АХА енергетично недоцільно.

7. На основі аналізу енергозберігаючих режимів роботи генератора АХА розроблений: оригінальний двоступінчастий спосіб підведення тепла, який в діапазоні температур навколишнього середовища 10…32 С знижує енергоспоживання на 10..15 %; оригінальні конструкції генераторних вузлів з розташуванням джерел тепла у внутрішніх порожнинах і з теплоізоляцією у вигляді засипання гранул із ВПЧМ, що дозволило знизити енергоспоживання на 10 %, спростити технологію виробництва і підвищити надійність роботи АХП.

8. Запропоновані нові підходи до вибору товщини теплоізоляції охолоджуваних камер АХП, засновані на врахуванні вартості камер і експлуатації і на врахуванні темпів їх зміни, які враховують специфіку роботи АХП (розміщення теплорозсіюючих елементів АХА на задній стінці шафи і наявність теплових перетічок між камерами).

9. З урахуванням результатів експериментальних досліджень реальних конструкцій розроблена математична модель нестаціонарних температурних полів теплоізоляційних камер АХП із ТТ або ДФТС. На основі моделі розроблена номограма, що дозволяє проводити вибір числа ТТ і товщини стінки внутрішнього корпуса залежно від обсягу камери.

10. Запропонований і апробований в серійному і дослідному виробництві ВЗХ новий принцип конструювання АХП на базі додаткових теплопередаючих систем (ТТ, ДФТС) для теплового зв'язку "об'єкт охолоджування - випарник АХА". На його основі розроблені конструкції, які відрізняються від традиційних виносом випарника АХА за межі корисного обсягу охолоджуваних камер і установкою його в спеціальному теплогідроізольованому блоці. Показана доцільність застосування стисливого мідного ВПЧМ у якості заповнювача в зоні теплового зв'язку випарника АХА і плоских теплосприймаючих поверхонь. Це дозволяє: збільшити корисний об'єм охолоджуваних камер; виключити з технології виробництва екологічно небезпечну операцію оцинкування поверхні випарника; зменшити енергоспоживання (на 7…9 % в однокамерному холодильнику із НТВ «Київ-410» АШ-160 і на 15…18 % в абсорбційному морозильнику «Стугна-101» АМЛ-180); знизити рівень температур в охолоджуваних камерах (у НТВ - на 7...8 С і на 12...14 °С - у морозильнику); час виходу на робочий режим скоротити на 25…30 % у холодильнику із НТВ і на 50…55 % - у морозильнику.

11. Встановлено, що наявність теплоізоляційного кожуха, розрахованого з умови повного очищення парового потоку аміаку в жорстких умовах експлуатації, на всій висоті піднімальної ділянки дефлегматора дозволяє підвищити холодопродуктивність випарника в порівнянні із традиційною частковою теплоізоляцією на 15...20 %.

12. Показана енергетична ефективність форсування підведеного теплового навантаження в період пуску абсорбційних морозильників - зниження енерговитрат у цей період становить від 25 до 35 %.

13. Показано, що спосіб управління однокамерним АХП із НТВ із постійним підведенням теплового навантаження і контролем температури потоку на виході піднімальної ділянки дефлегматора дозволяє знизити енергоспоживання до 20 %, у порівнянні із традиційним двопозиційним.

14. Встановлено, що АХП можуть застосовуватися у всьому діапазоні температур холодильного зберігання, використовуваному в побуті - від мінус 18 С до плюс 12 С, тобто стати універсальним побутовим холодильним приладом, причому реалізація необхідних режимів холодильного зберігання може бути досягнута за допомогою зміни теплового навантаження в генераторі АХА. Мінімальне енергоспоживання універсального АХП у діапазоні температур навколишнього середовища 10…32 С и у всім діапазоні температур холодильного зберігання досягається в режимі «110- Qnom -0», де Qnom - номінальне теплове навантаження генератора АХА, яка розподіляється між основним і компенсаційними нагрівачами залежно від температури навколишнього середовища і режиму холодильного зберігання. У порівнянні із кращими світовими аналогами зниження енергоспоживання досягає 60 %.

15. Встановлено, що перспективним напрямком енергозбереження в побутовій техніці є розробка приладів, що сполучають функції холодильного зберігання і теплової обробки харчових продуктів, напівфабрикатів і сільськогосподарської сировини. У таких комбінованих приладах теплота, що виділяється при реалізації холодильного циклу, не відводиться в навколишнє середовище, а передається в спеціальну ТК, температура повітря в якій може досягати 70 єС.

16. Експериментальні дослідження побутових комбінованих приладів абсорбційного типу, створених на базі серійної моделі ВЗХ "Кристал-408" АШ-150 показали: введення до складу побутових абсорбційних холодильників додаткової ТК, зв'язаної в тепловому відношенні з піднімальною ділянкою дефлегматора АХА, не приводить до росту енергоспоживання і не погіршує експлуатаційні характеристики камер охолодження.

17. Запропоновані оригінальні конструкції комбінованих апаратів на базі АХП, показана перспективність моделей з пальниковими пристроями і конструкцій із гнучкими теплопередаючими пристроями [42].

18. Оцінка техногенного впливу на навколишнє середовище побутових холодильних приладів дозволила зробити наступні виводи: нові АХП суттєво перевищують по екологічних характеристиках (у середньому - на 35 %) кращі закордонні і вітчизняні аналоги; в умовах, що склалися в Україні експлуатація нових моделей на органічнім паливі буде чинити порівняний або менший, у порівнянні з компресійними аналогами, техногенний вплив на навколишнє середовище.

ПУБЛІКАЦІЇ

Тiтлов О. С. Унiверсальне обладнання для первинної обробки м'ясних та молочних продуктiв / О. С. Тiтлов, Н. В. Рева, С. В. Вольневiч // Харчова та переробна промисловість. - 1992. - №8. - С. 29-30.

Титлов А. С. Новое направление развития бытовой холодильной техники / А. С. Титлов // Тепловые режимы и охлаждение радиоэлектронной аппаратуры. - 1993. - № 2. - С. 61-63.

Titlov A. S. Tendenzen der Entwicklung von Hauschalts-Kugl-und Gefriegeraten in der Ukraine und Untersuchungen neuer Arbeitsver -fahren / A. S. Titlov, M. V. Rybnikov // Die Kalte und Klima-technik. - 1994. - № 6. - S. 386-388.

Тiтлов О. С. Побутовi холодильники для фермерських та селянських господарств / О. С. Тiтлов, В. В. Завертаний, О. Б. Василiв // Технiка АПК. - 1995. - № 4. - С.31-32.

Титлов А. С. Оптимизация температурно-энергетических характеристик абсорбционно-диффузионных холодильных агрегатов и аппаратов бытовой техники на их основе / А. С. Титлов, Ю. С. Ботук, А. В. Мазур, В. В. Завертаный // Тепловые режимы и охлаждение радиоэлектронной аппаратуры. - 1995. - № 1 - 2. - С. 69-78.

Тітлов О. С. Розробка побутових апаратів на базі абсорбційно-дифузійних холодильних машин / О. С. Тітлов // Наукові праці Одеської державної академії харчових технологій. - 1996. - № 16. - С. 228-235.

Тітлов О. С. Методика розрахунку термодинамічних параметрів циклу абсорбційно-дифузійних холодильних машин (АДХМ) / О. С. Тітлов // Наукові праці Одеської державної академії харчових технологій. - 1997. - № 17. - С. 271-275.

Титлов А. С. Сравнение характеристик абсорбционной и компрессионной бытовой холодильной техники / А. С.Титлов //Холодильная техника и технология. -1997. -№ 57. - С. 39-41.

Титлов А. С. Разработка нового типа бытовых аппаратов / А. С. Титлов, О. Б. Васылив // Холодильное дело. - 1997. - № 3. - С. 21.

Титлов А. С. Новые модели низкотемпературных камер абсорбционного типа / А. С. Титлов, О. Б. Васылив // Холодильное дело. - 1997. - № 5. - С. 30.

Титлов А. С. Аппараты для комбинированной термической обработки пищевых продуктов / А. С. Титлов // Аграрная наука. - 1997. - № 5. - С. 42-43.

Тітлов О.С. Сучасні тенденції розвитку побутової абсорбційної холодильної техніки / О. С. Тітлов // Наукові праці Одеської державної академії харчових технологій. - 1998. - № 18. - С. 205-208.

Титлов А. С. Низкотемпературные камеры с абсорбционно-диффузионными холодильными машинами / А. С. Титлов А.С., О. Б. Васылив, В. В. Завертаный, Н. Ф. Хоменко // Холодильная техника. - 1998. - № 9. - С. 26-27.

Захаров Н. Д. Новые конструкции энергосберегающих бытовых абсорбционных холодильных аппаратов / Н. Д. Захаров, А. С. Титлов, О. Б. Васылив, Д. С. Тюхай // Холодильная техника и технология. - 1998. - № 58. - С. 44-52.

Титлов А. С. Использование тепловых труб и термосифонов в абсорбционных холодильниках / А. С. Титлов, М. В. Рыбников, В. В. Завертаный, О. Б. Васылив // Холодильная техника. - 1998. - № 2. - С. 12-13.

Титлов А. С. Экспериментальные исследования температурно-энергетических характеристик низкотемпературных камер на основе АДХМ / А. С. Титлов, В. В. Завертаный, О. Б. Васылив, Л. Р. Ленский //Тепловые режимы и охлаждение радиоэлектронной аппаратуры. - 1998. - №1. - С. 60-67.

Васылив О. Б. Поиск энергосберегающих режимов работы серийных абсорбционных холодильных аппаратов / О. Б. Васылив, А. С. Титлов // Холодильная техника и технология. - 1999. - №60. - С. 28-37.

Захаров Н. Д. Проблемы энергосбережения в бытовой абсорбционной холодильной технике / Н. Д. Захаров, Д. С. Тюхай, А. С. Титлов, О. Б. Васылив, В. Н. Халайджи //Холодильная техника и технология. - 1999. - № 62. - С. 108-119.

Титлов А. С. Разработка автономных мобильных аппаратов абсорбционного типа для первичной холодильной обработки продукции речного и прудового рыбоводства / А. С. Титлов, О. Б. Васылив, Д. С. Тюхай, А. Т. Безусов, Н. И. Бабков, А. С. Паламарчук // Холодильная техника и технология. - 1999. - № 64. - С. 61-64.

Титлов А. С. Поиск энергосберегающих режимов работы перекачивающих термосифонов АДХМ / А. С. Титлов, Д. С. Тюхай, О. Б. Васылив // Холодильная техника и технология. - 2000. - № 67. - С. 12-20.

Титлов А. C. Перспективы использования эффекта осмоса в холодильной технике / А. С. Титлов, С. В. Вольневич, О. Б. Васылив, В. Н. Халайджи // Холодильная техника и технология. - 2000. - № 69. - С. 24-32.

Захаров М. Д. Аналіз ексергетичної ефективності циклів АДХМ / М. Д. Захаров, О. С. Тітлов, Д. С. Тюхай, Ю. С. Ботук, О. Б. Василів // Наукові праці Одеської державної академії харчових технологій. - 2001. - № 22. - С. 161-167.

Титлов А. С. Поиск и изучение перспективных теплоизоляционных материалов генераторных узлов АДХМ / А. С. Титлов, Н. В. Рева, Д. С. Тюхай // Холодильная техника и технология. - 2001. - №3 (72). - С. 12-18.

Титлов А. С. Разработка энергосберегающих способов управления бытовыми и торговыми абсорбционными холодильными аппаратами / А. С. Титлов // Сб. науч. тр. 2-ой Междунар. науч.-техн. конф. «Современные проблемы холодильной техники и технологии» (приложение к журналу «Холодильная техника и технология»). - 2002. - С. 97-101.

Титлов А. С. Анализ и моделирование тепловых режимов противоточного жидкостного теплообменника абсорбционно-диффузионной холодильной машины / А. С. Титлов, Д. С. Тюхай, О. Б. Васылив // Вестник Международной академии холода. - 2002. - № 1. - С. 19-21.

Титлов А. С. Разработка энергосберегающей бытовой и торговой холодильной техники абсорбционного типа / А. С. Титлов // Науковi працi Одеськоi державноi академii харчових технологiй. - 2002. - № 23. - С. 237-240.

Титлов А. С. Альтернативная бытовая и торговая холодильная техника на базе водоаммиачных абсорбционно-диффузионных холодильных машин / А. С. Титлов // Холодильная техника. - 2003. - № 4. - С. 9-12.

Титлов А. С. Принципы проектирования энергосберегающих абсорбционных холодильных аппаратов различного функционального назначения / А. С. Титлов // Сб. науч. тр. 3-ей Междунар. науч.-техн. конф. «Современные проблемы холодильной техники и технологии» (приложение к журналу «Холодильная техника и технология»). - 2003. - №4. - С. 78-82.

Васылив О. Б. Моделирование тепловых режимов нагревательных камер комбинированных бытовых аппаратов абсорбционного типа / О. Б. Васылив, А. С. Титлов, А. А. Оргиян // Холодильная техника и технология. - 2003. - № 2. - С. 13-18.

Тітлов О. С. Оптимiзацiя режимiв роботи абсорбцiйних холодильних апаратiв рiзного функцiонального призначення / О. С. Тітлов, Д. С. Тюхай, О. Б. Василiв, О. В. Мазур // Науковi працi Одеськоi нацiональноi академii харчових технологiй. - 2003. - № 26.- С. 208-213.

Титлов А. С. Энергосберегающие режимы работы перекачивающих термосифонов АДХМ / А. С. Титлов, Д. С. Тюхай // Промышленная теплотехника. - 2003. - Т. 25. - № 4. - С. 76-79.

Титлов А. С. Новые модели бытовой и торговой холодильной техники на базе водоаммиачных абсорбционно-диффузионных холодильных машин / А. С. Титлов // Вісник Харьківського державного технічного унівеситету сільського гоподарства. - 2003. - № 22. - С. 60-66.

Титлов А. С. Разработка аппаратов бытовой и торговой холодильной техники абсорбционного типа / А. С. Титлов // Обладнання та технології харчових виробництв: темат. зб. наук. пр. - Донецьк : ДонДУЕТ, 2004. - № 11. - С. 91-98.

Титлов А. С. Разработка энергосберегающих моделей холодильников абсорбционного типа / А. С. Титлов, С. В. Вольневич, А. К. Войтенко // Холодильная техника и продовольственная безопасность : сб. науч. тр. науч.-техн. конф. посвященной 10-летию Украинского филиала Международной академии холода (Одесса, 22 дек. 2005 г.), (приложение к журналу "Холодильная техника и технология"). - 2005. - С. 31-38.

Тітлов О. С. Науково-технічні основи енергозбереження під час проектування холодильних апаратів з абсорбційно-дифузійними холодильними машинами / О. С. Тітлов // Обладнання та технології харчових виробництв: темат. зб. наук. пр. - Донецьк : ДонДУЕТ, 2006. - № 15. - С. 52-59.

Титлов А. С. Научно-технические основы энергосбережения при проектировании холодильных аппаратов с абсорбционно-диффузионными холодильными машинами / А. С. Титлов // Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. - 2006. - № 29. - Т. 1. - С. 194-200.

Титлов А. С. Моделирование и анализ режимов работы прямоточного испарителя абсорбционного холодильного агрегата / А. С. Титлов // Сб. науч. тр. IV-го семинара "Информационные системы и технологии" (Одесса 19-20 окт. 2006 г. ) - Одесса : ОГАХ, 2006. - С. 214-221 (Приложение к журналу "Холодильная техника и технология").

Тітлов О. С. Розробка малих холодильних апаратів для фермерських і селянських господарств, що працюють на поновлюваному джерелі енергії / О. С. Тітлов // Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. - 2007. - № 7. - С. 53-58.

Титлов А. С. Соврем6енный уровень разработок и производства бытовых абсорбционных холодильных приборов и их экономическая эффективность / А. С. Титлов // Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. - 2007. - № 9. - С. 9-17.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Вибір та характеристика моделі швейного виробу. Загальна характеристика властивостей основних матеріалів для заданого виробу. Визначення структури і будови ниток основи і піткання, переплетення досліджуваної тканини. Вибір оздоблювальних матеріалів.

    курсовая работа [40,4 K], добавлен 15.06.2014

  • Конструкторсько-технологічний аналіз виробу. Визначення складу та властивостей металу, обґрунтування способів зварювання та використовуваних матеріалів. Розрахунок витрат зварювальних матеріалів. Аналіз варіантів проведення робіт та вибір оптимального.

    курсовая работа [1007,9 K], добавлен 27.05.2015

  • Вибір номінального тиску із ряду встановлених стандартних значень. Аналіз функцій робочої рідини. Розрахунок діаметра гідроциліндра. Вибір насоса та розподільника. Способи визначення трубопроводів, втрат тиску у гідролініях, потужності гідроприводу.

    контрольная работа [77,1 K], добавлен 12.01.2011

  • Етапи історичного розвитку машинобудування і науки про механізми і машини. Основи механіки закладені Аристотелем. Практична механіка часів ранньої Римської імперії. Визначення Вітрувія. Створення російської школи механіки машин. Розвиток машинознавства.

    презентация [2,0 M], добавлен 16.05.2016

  • Основи енергозберігаючих технологій заморожування і низькотемпературного зберігання плодоовочевої сировини. Математичне моделювання технологічних процесів заморожування з застосуванням теоретично визначених теплофізичних характеристик плодів і овочів.

    автореферат [2,0 M], добавлен 23.03.2013

  • Класифікація, конструкція і принцип роботи сепараційних установок. Визначення кількості газу та його компонентного складу в процесах сепарації. Розрахунок сепараторів на пропускну здатність рідини. Напрями підвищення ефективності сепарації газу від нафти.

    контрольная работа [99,9 K], добавлен 28.07.2013

  • Визначення дійсних розмірів виробу і виконання складального креслення. Службове призначення розмикача, принцип його роботи. Розробка технологічного процесу зборки. Аналіз основних і допоміжних конструкторських баз. Вибір способу одержання заготівки.

    контрольная работа [131,4 K], добавлен 21.03.2009

  • Розрахунок виробничої програми цеху ливарного виробництва. Вибір режиму роботи цеху, визначення фондів часу роботи. Проектний розрахунок плавильного відділення. Проектний розрахунок складу формувальних матеріалів. Витрати води та електричної енергії.

    курсовая работа [150,6 K], добавлен 06.07.2015

  • Галузі у промисловості будівельних матеріалів. Асортимент, вимоги стандартів на продукцію. Характеристика вихідних матеріалів і паливно-енергетичного комплексу. Вибір та обґрунтування способу виробництва. Опис цеха випалу клінкера та основного обладнання.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 13.05.2014

  • Класифікація ацетиленових генераторів. Основні вимоги, що становляться до ацетиленових генераторів. Конструкція пересувних генераторів низького та середнього тиску МГ, ГНВ, ГВР, АСМ, АНВ. Основні правила обслуговування ацетиленових генераторів.

    реферат [18,5 K], добавлен 23.11.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.