Наукові основи вдосконалення адаптивної механізованої технології збирання льону-довгунця

Представлена на діаграмі величина становить собою границю пропорційності, - відносний стиск, який їй відповідає; величина - це тиск, при якому трубка стебла повністю розплющується (частіше з утворенням тріщини), - пружна деформація, на яку стебло відновлюється після зняття навантаження, - деформація, яка відповідає повному розплющенню стебла, і - кінцеві деформації (у точках і ).

Ці дослідження використано для розробки методу визначення параметрів процесу плющення стебел вальцями: тиску плющення, сили плющення, відносної деформації при плющенні, кількості рядів плющильних вальців, зазору між вальцями в місці плющення, відстані між рядами плющильних вальців.

Наведеними дослідженнями встановлено, що потрібно забезпечити тільки розплющування стебел льону з утворенням у них поперечних тріщин, а стискати матеріал трубок стебел не обов'язково, тому з діаграми на рис. 16, в для подальшого аналізу процесу плющення взята тільки частина кривої діаграми. Ця діаграма окремо подана на рис. 17. Властивістю цієї діаграми є те, що площа під її кривою практично характеризує в певному масштабі роботу, що витрачена на плющення стебел льону. На рис. 17 це буде площа, що обмежується фігурою .

Встановлено, якщо плющення стебла забезпечують дві пари плющильних вальців, то доцільно, щоб на кожну пару вальців припадало приблизно 48 % роботи, що витрачається для всього процесу плющення. Але це означає, що в зоні першої пари плющильних вальців стискання повинно бути здійснене відповідно до кривої , тобто приблизно поділене на дві рівні частини. Стискання стебла по другій частині кривої повинна забезпечити друга пара плющильних вальців. Це враховано при зображенні діаграми необхідного стиску стебла двома парами вальців. На рис. 17 штриховими лініями показані криві розвантаження стебла після проходження зони першої пари вальців і навантаження стебла при його стисканні в зоні другої пари вальців. Показана також суцільною лінією розвантажувальна крива (після стискання стебла у другій парі вальців).

На рис. 18 зображено такі діаграми з урахуванням зробленого аналізу для тих випадків, коли велика частина навантаження на плющення припадає на другу пару вальців (а), навантаження порівняно однакове у двох пар вальців (б) і навантаження більше у першої пари вальців (в). Відносний стиск стебла льону після проходження першої пари вальців відповідає положенням точок і на діаграмах стиску його позначено через .

Аналогічно отримано, що відносний стиск стебел льону після проходження другої пари вальців відповідає положенню точки . На діаграмах, його позначено через . Тоді згідно з виразом (64), де - деформація перерізу стебла при проходженні зони першої пари вальців. При , або:

Відносному стиску на графіку відповідає тиск, близький до тиску в точці і при якому закінчується плющення в зоні першої пари вальців, позначимо його ; такий тиск діє на стебло з боку вальців у момент, коли стебло виходить з першої пари вальців. Якщо згідно з (64) помножити на , тоді отримаємо - довжину стебла, по якій на нього діють вальці, і силу тиску вальців на стебло у момент, коли закінчується плющення в зоні першої пари вальців:

Для процесу плющення у зоні другої пари вальців у згідно з рівністю (64) дорівнюватиме , де - деформація перерізу стебла при його проходженні зон першої і другої пар вальців. Параметр дорівнює , тоді:

Оскільки при закінченні плющення стебла стінки його трубки стикаються одна з одною, то , де - товщина стінки трубки стебла. Тоді дорівнює:

Прирівнявши рівностей (67) і (68), отримаємо:

Відносному стиску на діаграмі (див. рис. 18, в) відповідає тиск у точці , при якому, закінчується плющення стебла в зоні другої пари вальців. Позначимо його , це тиск на стебло, при якому він покидає зону другої пари вальців. Якщо згідно з рівністю (66) помножити на , довжина стебла, по якій на стебло, діють вальці, отримаємо силу тиску вальців на стебло в момент, коли закінчується плющення у зоні другої пари вальців:

Як бачимо з наведених даних, характер діаграми плющення залежить від співвідношення між величинами і . Для того, щоб у зоні другої пари вальців також відбувалось плющення, необхідно, щоб, причому чим більша різниця , тим більше навантаження на другу пару вальців.

Вище отримано залежності (68) і (69) для визначення відносного стиску і відстані . Для визначення параметра врахуємо, що з аналізу діаграми на рис. 18 і наведених даних про значення на цих діаграмах ми отримуємо іншу умову завантаження обох пар вальців: Підставивши в цю рівність значення і до (65) і (68) із врахуванням (69) тоді розв'язавши отримане рівняння відносно , отримаємо:

Ця теорія справедлива для випадку плющення стебел циліндричної форми. Якщо ж стебла мають конусність, основні положення цієї теорії залишаються в силі, оскільки ця конусність доволі незначна,різниця тільки в тому, що ті частини вальців, які впливають на більш потовщені частини стебел, будуть відчувати великі навантаження. Розрахунки в цьому випадку повинні вестися для середніх частин стебел.

Якщо стебла надходять у зону дії вальців не тонким шаром, а товстим, то основні положення викладеної теорії залишаються в силі, різниця полягає в тому, що окремі частини цих шарів виявляться недостатньо розплющеними, тобто можливе нерівномірне розплющення.

Отже, для того, щоб процес плющення стебел у цьому випадку був рівномірним, давав рівномірність плющення всієї маси стебел льону, яка подається для плющення необхідною і достатньою умовою буде те, щоб стебла подавались тонким шаром.

Залежності для уточнення умов захвату стебла вальцями та визначення необхідного діаметра вальців виведені вперше.

Схема вальців із захоплюваним стеблом наведена на рис. 19. З боку вальців на стебла діють нормальні сили реакції і і сили тертя і , які дорівнюють: , де - коефіцієнт тертя вальця до стебла, - кут тертя вальця до стебла. Вагу стебла не враховуємо, тоді, а коефіцієнт тертя вважаємо однаковим для обох вальців. Рівнодійна сил і буде, а рівнодійна сил і буде. Ці сили відхилені від радіусів і на кут (тут і - точки стикання вальців зі стеблами). Виходячи з результатів раніше виконаних досліджень, надійний захват стебла вальцями матиме місце за таких умов:

Позначивши точку, яка розташовану посередині відстані , літерою , Ми розглянули трикутники і і встановили, що , де - діаметр вальця, - ширина щілини , - діаметр стебла.

Оскільки і , враховуючи наведену вище рівність, вважаємо, що при захваті стебла пристроєм повинна враховуватись нерівність

Таким повинен бути діаметр кожного вальця для надійного захвату стебла. Як бачимо діаметр вальців повинен бути тим більший, чим більший діаметр стебла і менші кут тертя й ширина щілини.

Для розплющення кожного стебла з утворенням поздовжньої тріщини необхідно його деформувати до товщини, яка складає 0,3 - 0,4 діаметра стебла, враховуючи це повинно дорівнювати:

Зробивши розрахунки, визначимо, що діаметр вальця повинен бути не менше 148 _ 158мм. Також проведено порівняння різних технологій збирання льону, яке проводилось з метою визначення якості трести і насіння.

Розділ 5. Розробка методики для визначення способів збирання льону. Дослідження, описані у розділі 4, були передумовою до створення методики та пристроїв, описаних у розділі 5, оскільки ці досліди можна провести більш якісно й ефективно розробивши сучасну та зручну методику з використанням найновішого обладнання. В описанні методики представлено рекомендоване для цієї мети обладнання. На ньому проводилась апробація розробленої методики, до якої можна зарахувати те, що запропоноване обладнання можна замінити більш дешевим, яке буде давати не гірші показники і на кінцевий результат ніяк не впливатиме.

Ця методика розроблена для сфери неенергетичного використання льоносировини (натуральних лляних волокон). У методиці використані біологічні та фізико-механічні параметри льону-довгунця, кінцевим результатом якої повинно бути застосування її у господарствах для визначення способу збирання льону та інших волокнистих технічних культур, а також при проектуванні і впровадженні у виробництво нової льонозбиральної техніки, оскільки одним з основних критеріїв для проектування сільськогосподарської техніки, є врахування фізико-механічних властивостей та параметрів рослинних матеріалів і деформації при впливі на них робочих органів сільськогосподарських машин. Також запропоновану методику слід було б використовувати у проведенні досліджень на машино-випробувальних станціях, які займаються випробуванням льонозбиральних машин.

Запропонована методика дозволяє враховувати такі параметри рослин: здатність до проростання; норма висіву; густота сходів; польова схожість; приріст польової схожості; густота стеблостою; коефіцієнт продуктивності насіння; оцінка виражених ознак сходів; стадії розвитку рослини; механіко-технологічні параметри стебел і волокнистих пучків; геометричні властивості рослинних речовин; гравіметричні властивості рослинних матеріалів; технологічний процес і результати плющення стебел; механічні властивості рослинних матеріалів; механіко-технологічні параметри насіння й олії (гравіметричні властивості речовини, частка сухої маси насіння, фактична вологість, вміст вологи, частка маси олії відносно маси насіння, вихід очищеного насіння).

Методикою передбачається, що у момент збирання льону, на основі попередньо проведених на протязі всієї вегетації льону досліджень над рослинами, та визначених вище вказаних параметрів, знаходимо в якому вони перебувають стані. Відповідно маючи їхні характеристики (довжину, товщину, міцність волокон, стан стиглості насіння) порівнявши їх з еталонними характеристиками і маючи прогноз погоди на період збирання, маємо можливість визначити, який з існуючих способів збирання льону буде найкращим за реальних умов, для отримання його найкращих якісних показників, відповідно до чого буде отриманий найкращий економічний ефект виробництва.

Розроблена на основі досліджень вказана методика, дає змогу господарствам, що вирощують льон-довгунець правильно планувати літньо-осінні польові роботи та визначати ефективний спосіб збирання льону в кожному конкретному випадку.

Застосування запропонованої методики є одним з шляхів, що дозволить підвищити врожайність льону на 20-25 % та оптимізувати використання комплексів машин для вирощування та збирання льону до 30%.

Розділ 6. Техніко-економічне обґрунтування результатів досліджень та результати його впровадження. На основі розрахунку показників економічної ефективності визначено розрахункові техніко-економічні показники ефективності від досліджень та запропонованих винаходів і вдосконалень процесу плющення під час збирання льону-довгунця.

Таким удосконаленням процесу плющення є розробка нового брального апарата з плющильними вальцями, розробленими на основі досліджень плющення стебел льону.

Розраховані такі основні показники, як експлуатаційні витрати: відрахування на реновацію, капітальний і поточний ремонт, технічне обслуговування, оплату праці, затрати на паливно-мастильні матеріали, а також якість і кількість продукції, що одержана за допомогою порівнюваних машин.

Для, техніко-економічного порівняння взято базову машину, обладнану плющильними вальцями, комбайн ЛК-4А та запропоновану конструкцію нового брального апарата з плющильними вальцями для комбайна цієї марки.

Розрахунок економічних показників проведено з визначенням додаткового економічного ефекту від підвищення якості продукції за рахунок збільшення відсотка розплющеності стебел. Отримані результати розрахунку свідчать про доцільність використання льонокомбайна, обладнаного запропонованим бральним апаратом з чотирма плющильними вальцями, внаслідок підвищення якості льонопродукції і, відповідно, нової ціни останньої.

Річний економічний ефект від експлуатації льонозбирального комбайна ЛК - 4А з новим плющильним апаратом у цінах 2005 року становить 2159 грн.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі створено науково-методичні положення вдосконалення адаптивної механізованої технології збирання льону_довгунця на основі системного обґрунтування напряму технологічно-структурного розвитку комплексу льонозбиральних машин, режимів руху комбайна по полю, параметрів плющильного апарата й оперативного вибору способу збирання.

Аналіз стану проблеми збирання льону-довгунця свідчить про те, що її вирішення розвивається в таких напрямах: удосконалюються технології збирання, розробляються нові технічні засоби для нього, а також формується новий напрям досліджень щодо створення комплексів машин для реалізації адаптивних механізованих технологій. Однак проблема, на жаль, вирішується безсистемно, що стало підставою виконання даного дослідження.

2. Розроблена концептуальна модель комплексу машин для збирання льону_довгунця за адаптивною технологією на основі сучасних досягнень розвитку їх конструкцій уможливила формування чотирьох варіантів технологічно-структурної його побудови (див. табл. 1), а також з'ясування головних невирішених питань_доцільності використання підрівнювача стрічки льону за адаптивного до природно-польових умов режиму руху (швидкості, та допустимого кута повороту) комбайна та потреби розроблення плющильного апарата для пришвидшення природного процесу вилежування.

3. Аналітичні дослідження дали змогу описати рух причіпного льонозбирального аґрегата в горизонтальній площині системою диференціальних рівнянь (8 - 11), розв'язок яких за допомогою комп'ютерної програми Maple 7 уможливив визначення числових значень кінематичних характеристик, що є підставою для обґрунтування адаптивних до природно-польових умов режимів (швидкості, та допустимого кута повороту) руху аґрегата, які задовольняють потрібні агротехнічні вимоги щодо якісних параметрів стеблової стрічки льону.

4. Розв'язання за допомогою комп'ютерної програми Maple 9 аналітично обґрунтованої системи диференціальних рівнянь (37 - 41) руху самохідного льонозбирального комбайна з причепом по рівній поверхні поля дало змогу встановити, що за загальної маси аґрегата 6430 кг його рух в загінці стабілізується через 2 с, а також визначити адаптовані до природно-польових умов швидкісні режими руху комбайна з метою забезпечення належних якісних параметрів льоностеблової стрічки.

5. Визначено й описано системою з двох диференціальних рівнянь (51) рух самохідного комбайна по нерівній поверхні поля, який супроводжує його коливаннями у вертикальній площині. Розв'язок цих рівнянь дав змогу для комбайна масою 3000 кг на ґрунті, нерівності якого мають синусоїдальний характер з висотою 0,03 м, встановити, що відхилення передніх коліс у вертикальній площині від положення статичної рівноваги складають 0,04-0,05 м, а задні колеса коливаються у вертикальній площині, причому амплітуда коливань є в межах 0,01-0,04 м. У випадку резонансу збільшується частота коливань і передніх, і задніх коліс. Усунення резонансних коливань зміною швидкості комбайна є основою для забезпечення якісних параметрів льоностеблової стрічки.

6. Доведено, що рух причіпного льонокомбайна по нерівній поверхні поля призводить до коливального руху машини і брального апарата у вертикальній площині, що описано диференціальним рівнянням (56). На підставі аналізу розв'язку цього рівняння для комбайна масою 3000 кг при висоті нерівностей ґрунту 0,03 м встановлено, що відхилення машини у вертикальній площині від положення статичної рівноваги лежать у межах 0,04-0,05 м; при резонансі відхилення комбайна від положення статичної рівноваги в кілька разів більші, ніж за відсутності резонансу. Усунення резонансних коливань за допомогою зміни швидкості руху машини є основою забезпечення якісних параметрів льоностеблової стрічки.

7. Аналітичні дослідження руху льонозбиральних аґрегатів на поворотах дали змогу встановити допустимі кути (5-10є), за яких забезпечуються належні якісні параметри льоностеблової стрічки, що відповідають агротехнічним вимогам.

8. Досліди щодо порівняння комбайнового і роздільного способів збирання льону, проведені протягом чотирьох років (1994 - 1996 і 1998 рр.) показали, що при збиранні льону у ранньо-жовтій фазі стиглості якість насіння вища при роздільному способі, ніж при комбайновому, а при збиранні у жовтій стиглості істотної різниці немає.

9. Якість трести за різних способів збирання льону залежить від його плющення перед вилежуванням. Під час плющення стебел костриця руйнується, при цьому прискорюється час вилежування, що дає змогу реалізувати тресту на 10 - 14 днів раніше, ніж не плющених стебел. Аналітичні дослідження процесу плющення стебел льону дали змогу встановити, що діаметр плющильних вальців повинен бути в межах 148 _ 158 мм.

10. Використання на практиці розробленої методики оперативного визначення ефективного способу збирання льону-довгунця на окремих полях залежно від властивостей стеблостою та погодних умов є основою підвищення ефективності адаптивної технології збирання льону-довгунця й уможливлює підвищення ефективності цього процесу.

11. Результати розрахунку економічної ефективності свідчать, що за використання брального апарата нової конструкції є ефективним плющення стебел льону, і доводять доцільність використання льонокомбайна, обладнаного запропонованим бральним апаратом, при збиранні льону. Річний економічний ефект від експлуатації льонозбирального комбайна з запропонованим удосконаленням у цінах 2005 року становить 2160 грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Механіко-технологічні властивості сільськогосподарських матеріалів: Монографія / Г.А. Хайліс, А.Ю Горбовий, З.О. Гошко та ін. - Луцьк: Ред.-вид. відділ ЛДТУ, 1998. - 265 с. (Здобувачем проведені лабораторні та польові дослідження фізико-механічних властивостей льону).

2. Булгаков В.М., Горбовий А.Ю. Теорія руху льонозбиральних комбайнів: Монографія. - Львів: Вид.-полігр. відділ Львів. ЦНТІ, 2006. - 156 с. (Здобувачем розроблено математичні моделі руху самохідного та причіпного льонозбиральних комбайнів по полю, визначені оптимальні кути поворотів під час роботи).

Статті у наукових виданнях

3. Горбовий А.Ю. Зміна показників стрічки льону у процесі підбирання, обертання і розстелювання на землю // Сільськогосподарські машини: Зб. наук. статей ЛДТУ.- Луцьк: ВВ ІАУ, 1997. - Вип. 3. С.16-19.

4. Горбовий А.Ю. Зміна розтягнутості стебел при перевертанні їх пасом підбирача-обертача // Сільськогосподарські машини: Зб. наук. статей ЛДТУ.- Луцьк: ВВ ІАУ, 1997. - Вип. 3. С.44-47.

5. Хайліс Г.А., Горбовий А.Ю. Аналіз роботи підбирача-обертача стрічок льону // Сільськогосподарські машини: Зб. наук. статей ЛДТУ.- Луцьк: ВВ ІАУ, 1997. - Вип. 3. С.231-239. (Здобувачем зроблено аналіз процесу обертання стебел, його вплив на розтягнутість та прямолінійність стрічок льону після підбирання та обертання).

6. Хайліс Г.А., Горбовий А.Ю. Коли і яким способом збирати льон // Техніка АПК._1997. - № 4. - С.15. (Здобувачем визначено критерії, за якими обирають спосіб збирання льону).

7. Хайлис Г.А., Горбовый А.Ю., Лоборчук С.К. Эффективность различных способов уборки льна // Льняное дело. - 1998. - № 2. - C.26-29. (Здобувачем визначена ефективність кожного зі способів збирання льону).

8. Горбовий А.Ю. Основні параметри пристроїв для підбирання, обертання і перевертання стрічок льону // Сільськогосподарські машини: Зб. наук. статей.- Луцьк: Ред._вид. відділ ЛДТУ, 1999. - Вип. 5. С.62-63.

9. Горбовий А.Ю., Кромер К.Г., Булгаков В.М., Хайліс Г.А. Що нового у вирощуванні та застосуванні льону у Німеччині // Механізація сільськогосподарського виробництва: -Зб. наук. праць - К.: НАУ, 2000. - Т.8. С.141-144. (Здобувачем вивчено новітні технології застосування льоносировини у Німеччині).

10. Горбовий А.Ю., Булгаков В.М., Хайліс Г.А., Кромер К.Г. Збирання льону для технічного використання льоноволокна та насіння у Німеччині // Механізація сільськогосподарського виробництва: -Зб. наук. праць - К.: НАУ, 2000. - Т.9. С.119-123. (Здобувачем вивчено нові технології переробки льоносировини та машини які при цьому застосовуються, у Німеччині).

11. Horbovyy A. Flachsernteverfahren in der Ukraine // Bonner Flachstag gemeinsam mit Bonner Naturfasertag. Statusseminar Industriefaserlein. - Bonn, 2000. - Р. 78.

12. Булгаков В.М., Горбовый А.Ю. Агротехнические требования к выращиванию льна в Украине // Motorization and energetic in agriculture. IІІ international Research And Technical Conference MOTROL. - Agricultural University of Lublin, 2001. - Vol. 4. - Р.28-33. (Здобувачем визначено сучасні агротехнічні вимоги до вирощування льону в Україні).

13. Войтюк Д.Г., Бойко А.І., Булгаков В.М., Горбовий А.Ю. Новітні підходи до переробки технічних культур у Європі та шляхи дослідження цих процесів // Конструювання, виробництво та експлуатація сільськогосподарських машин: Загальнодерж. міжвідом. наук.-техн. зб. -Кіровоград: КДТУ, 2001. - Вип. 30. - С. 66-73. (Здобувачем досліджено новітні підходи до переробки технічних культур у Європі).

14. Лінник М.К., Булгаков В.М., Горбовий А.Ю., Головач І.В. Тенденції розвитку виробництва льону в Україні // Механізація сільськогосподарського виробництва: -Зб. наук. праць - К.: НАУ, 2001. - Т.10. С.124-130. (Здобувачем досліджено можливість розвитку галузі льонарства в Україні).

15. Булгаков В.М., Горбовий А.Ю., Кромер К.Г. Сучасні підходи до вирощування і переробки льону у західній Європі // Сільськогосподарські машини: Зб. наук. статей. - Луцьк: Ред._вид. відділ ЛДТУ, 2001. - Вип. 8. С.66-80. (Здобувачем виконано аналіз сучасних світових технологій вирощування, збирання і переробки льону).

16. Лінник М.К., Булгаков В.М., Горбовий А.Ю. Аналіз виробництва та загальні тенденції розвитку вирощування льону у західному регіоні України // Науковий вісник НАУ Зб. наук. праць. -- К.: НАУ, 2001. - Вип. 41. С.164-181. (Здобувачем зроблений аналіз сучасних технологій виробництва льону в Україні).

17. Горбовий А.Ю. Побудова математичної моделі функціонування причіпного льонозбирального аґрегата // Механизация производственных процессов рыбного хозяйства, промышленных и аграрных предприятий: Сб. науч. труд. Керчь: КМТИ, 2002. -Вып. 4. - С.181-187.

18. Горбовий А.Ю. Побудова математичної моделі функціонування самохідного льонокомбайна з боковим причепом // Механізація сільськогосподарського виробництва: -Зб. наук. праць - К.: НАУ, 2002. - Т.13. С.64-71.

19. Горбовий А.Ю. Визначення силових факторів, що діють на причіпний льонозбиральний аґрегат // Сільськогосподарські машини: Зб. наук. статей.- Луцьк: Ред._вид. відділ ЛДТУ, 2002. - Вип. 10. С.84-89.

20. Horbovyy A. Investigation of picking device oscillating motion in flax harvesting assembly // Механізація сільськогосподарського виробництва: -Зб. наук. праць - К.: НАУ, 2003. - Т.14. С.96-104.

21. Горбовий А.Ю. Розв'язання частинного випадку диференційного рівняння вертикально поступального коливання брального апарату льонозбирального комбайна // Механізація сільськогосподарського виробництва: -Зб. наук. праць - К.: НАУ, 2003. - Т.15. С.286-292.

22. Горбовий А.Ю., Лімонт А.С. Густота і вирівняність стеблостою льону-довгунця як складові технологічного регламенту механізованого збирання // Механізація сільськогосподарського виробництва: -Зб. наук. праць - К.: НАУ, 2003. - Т.15. С.418-423. (Здобувачем досліджено фізико-механічні характеристики льоностеблостою).

23. Горбовий А.Ю. Встановлення залежності характеру коливань льонозбирального комбайна від профілю поверхні ґрунту // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агроінженерні дослідження: Зб. наук. праць -- Львів: ЛДАУ, 2003. - Вип. № 7.С. 158-164.

24. Horbovyj A., Bulgakow W., Golowacz I. Matematyczny model drhan kombajnu do zbioru lnu podczas ruchu po nierownociax powierzchni gleby // Lubelskie towarzystwo naukowe “Technika”. Lublin, 2003. - № 12._S. 48-52. (Здобувачем побудована математична модель коливального руху льонозбирального комбайна).

25. Хайліс Г.А., Горбовий А.Ю. Аналіз процесу плющення циліндричними вальцями аґрегат // Сільськогосподарські машини: Зб. наук. статей. - Луцьк: Ред._вид. відділ ЛДТУ, 2005. - Вип. 13. С. 202-212. (Здобувачем розроблено модель затягування стебел льону у плющильний апарат льонозбирального комбайна).

26. Горбовий А.Ю. Передумови розрахунку поворотів льонозбирального аґрегата під час розстелювання стеблової стрічки // Науковий вісник НАУ Зб. наук. праць. -- К.: НАУ, 2005. - Вип. 92,.1._ С.35-38

27. Горбовий А.Ю. Виведення закону руху льонозбирального аґрегата під час поворотів // Науковий вісник НАУ Зб. наук. праць. -- К.: НАУ, 2005. - Вип. 92,.2._ С. 224-227.

28. Горбовий А.Ю. Екологічні аспекти розвитку льонарства // Науковий вісник НАУ Зб. наук. праць. -- К.: НАУ, 2006. - Вип. 95,.2._ С. 370-374.

29. Горбовий А.Ю. Про припустимі кути повороту льонозбирального аґрегата в процесі розстелювання стеблової стрічки // Техніка АПК._2006. - № 8. - С.20-21.

30. Горбовий А.Ю. Про операцію плющення стебел при механізації збирання льону-довгунця// Техніка АПК._ 2006. - № 9-10. - С.39-41.

31. Булгаков В.М., Горбовий А.Ю., Шейченко В.О. Теорія коливальних рухів льонозбиральних аґрегатів // Техніка АПК._2007. - № 8_9. - С.27-30. (Здобувачем побудовані розрахункові математичні моделі льонозбиральних аґрегатів).

Авторські свідоцтва і патенти України

32. Пат. 22495 А Україна, МКИ А 01 D 44/06. Машина для збирання льону / Г.А. Хайліс, А.Ю. Горбовий, та ін. (Україна). - № 97031357; Заявл. 25.03.1997; Опубл. 17.03.1998, Бюл. №3. (Рівень участі здобувача становить 75%).

33. Деклар. Пат. 8777. Україна, A01D44/06. Бральний апарат льонозбиральної машини / Г.А. Хайліс, В.І. Залужний, А.Ю. Горбовий, та ін. - № 200490683; Заявл. 23.02.2005; Опубл. 15.08.2005, Бюл. № 8. (Рівень участі здобувача становить 80%).

Размещено на Allbest.ru