Технологія як пріоритетний фактор дизайна одягу

Величину напуску матеріалу для формотворення (%), позначену на рис. 7, визначено аналітично. Такі аналітичні залежності отримано для оболонок із площинними ділянками, а також їх різновиду - складених з частин і з попередньо деформованим зрізом (рис. 8), наприклад, рукав, лацкан, борт, комір, клапан пальто, піджака або жакета тощо. Для цього різновиду залежність має такий вираз:

 Kд.під=, (13)

де Kд.під - коефіцієнт деформування попередньо посадженої та підігнутої ділянки;

- довжина криволінійного зрізу деталі;

- посадка (деформування) матеріалу, у від довжини усієї ділянки;

R - радіус кривини зрізу;

- центральний кут;

- величина припуску матеріалу на шов.

Якщо Kд.під Kд.кр, то вказані параметри залежності (13) задовольняють естетичність виробу - на поверхні матеріалу відсутні зморшки та складки, що є його кваліметричною характеристикою. Таким чином, художникові-конструктору надається можливість коригування вихідних даних в залежності від необхідного кінцевого результату. Для зручності користування такими залежностями у роботі наведено номограми (враховано також угнуті контури).

Залежність (13) забезпечує графоаналітичний метод дизайнерського проектування, оскільки це залежність між конструктивними параметрами плоскої деталі (розгортки), параметрами створюваної оболонки із площинними ділянками та технологічної операції, пластичними властивостями матеріалу.

До цих параметрів належать: радіуси кривини зрізу деталі або контуру оболонки; ступінь деформування матеріалу та значення припуску на обробку зрізу, а також матеріалознавчі та якісні показники формотворення. Це закладає основи параметричного формотворення із можливістю інформаційного забезпечення такого композиційного засобу, як пропорціонування, або контрастних чи нюансних відносин між формами елементів одягу. При цьому враховуються межі пластичності матеріалу щодо естетичного виконання та сприйняття форми, наприклад, таких вузлів та елементів одягу (рис. 9): лацкан (поз. 1 - угнутий, шалевий, із закругленням уступу); комір (поз. 2); рукав-пройма (поз. 3); зшиті виточки (поз. 4); рельєфи (поз. 5); клапан (поз. 6); борт (поз. 7) тощо. Таким чином, аналітична залежність між факторами естетичного формотворення дає можливість оберненого зв'язку у проектному процесі, що відповідає вимогам художньо-конструкторських та інженерних методів проектування одягу. Запропонований науковий підхід сприяє поєднанню цих методів і забезпеченню інформаційними технологіями дизайнерського моделювання, в якому синтетично поєднуються утилітарні та естетичні складові процесу формотворення. У четвертому розділі розглянуто дизайнерське формотворення елементів в гомеоморфних зразках одягу відповідно до загальних властивостей геометричних фігур, що системно віднесено до одностадійних процесів проектування. У цих операціях відповідно до художньо-конструктивних вимог формотворення матеріал трансформується, як правило, вздовж криволінійних його ділянок. Для визначення інформаційних показників формотворення оболонок з плоскої розгортки при стисненні криволінійного зрізу розглянуто плоску розгортку деталі одягу із зрізом у вигляді кола з радіусом R (рис. 10). Для відтворення криволінійного зрізу нитковою строчкою використано принцип подібності, за яким криволінійний зріз апроксимовано ламаною лінією з ділянкою ламаної, яка відповідає довжині стібка . Величина горизонтального та вертикального припуску на формотворення визначається так:

(14)

(15)

де - кількість стібків;

=90- ( - кут нахилу стібка до горизонтальної осі).

Таким чином, величина припуску матеріалу S, при утворенні просторової поверхні його трансформацією, залежить від величини стібка, ступеню деформування матеріалу у стібку і радіуса кривини криволінійного контуру. Це дозволяє скоротити проектні процедури художника-конструктора щодо визначення інформаційних показників формотворення.

Для визначення параметрів поверхні оболонки, що утворена стисненим

Відповідно до побудови: . (16)

Значення задаються () і підставляються у (16) до виконання умови: , за якою визначається .

Висота опуклості h у вертикальних перерізах визначається з виразу:

. (17)

Відповідно до цього визначено параметри та побудовані естетично задані поверхні оболонок із симетрично стисненим криволінійним зрізом. Створено інтегральну модель поверхні із зрізом зі змінним радіусом кривини з дискретно заданими величинами стиснення та виконано її побудову. Останнє продемонстровано схемою моделювання вузла “рукав-пройма” (рис. 11), який визначає силуетну форму плечового одягу, є одним з найскладніших етапів у дизайнерському проектуванні та виготовленні. В процесі моделювання враховуються: різновиди рукавів (рис. 12, а - реглан, б - “ліхтарик”, в - вшивний з напуском матеріалу, г - суцільновикроєний); художньо-конструктивні параметри, які закладено у плоскій розгортці; геометричні параметри розгортки окату рукава; технологічні параметри - величини посадки матеріалу, різновид шва і його складові та показники волого-теплової обробки, пластичні властивості матеріалу; художньо-конструктивні та якісні показники - наповнення плечової поверхні окату, необхідність гладкої поверхні або складок чи зморшок вздовж шва вшивання окату.

На рис. 13 подано результати інтерактивного моделювання вузла “рукав-пройма” (вшивний рукав пальта жіночого), за яким художник-конструктор має такі

можливості: дати оцінку естетичності форми плечової поверхні окату, її наповнення матеріалом; визначитися з необхідністю застосування композиційних прийомів, наприклад, нюансного збільшення плечової поверхні окату (рис.13, б) тощо. Після цього у інтерактивному режимі виконується коригування розгортки або інших вказаних параметрів і знову отримується реальна поверхня плечової ділянки оката рукава. Оцінку якості посадки плечових виробів можна здійснити за допомогою розробленого пристрою (патент № 24866А, Україна).

Рис. 13 Результати інтерактивного моделювання: а - проекції плечової поверхні оката рукава; б - нюансне збільшення плечової поверхні оката рукава

Запропоновано інформаційне забезпечення розміщення рисунку на драпірованій поверхні оболонки (рис. 14).

; ; ;

, (18) де б - кут нахилу бокової лінії до вертикалі;

де h - висота зрізаного еліпсоїда.

Ступінь деформування матеріалу для зрізаної частини еліпсоїда має такий вираз:

, (23)

де та - півосі еліпса в основі зрізаної частини еліпсоїда;

Це надає можливість художникові-конструктору не тільки урізноманітнити форму, що проектується, але й уникнути виготовлення експериментальних зразків.

Розроблено аналітичне забезпечення дизайнерського формотворення за локальної трансформації матеріалу. Для цього виконується реконструкція оболонки стисненням матеріалу у площині вздовж кола та еліпса, яка відповідає виконанню виточки, для отримання сферо- та еліпсоїдоподібних поверхонь. Це дозволяє скоротити дизайнерський формотворчий і виробничий процеси на стадії проектування і обробки виточки та усунути використання пресового обладнання.

= , (24)

де та - основа та висота виточки.

Ступінь деформування матеріалу для еліпса:

, (25)

де нові значення півосей еліпса: ; ;

- довжина сторони виточки;

- кут розхилу виточки.

Розміщення опуклості при реконструктивному дизайнерському формотворенні таке ж, як на рис. 16, б. Це також дозволяє запобігти спотворенню фактури матеріалу, розміщених рисунків, смуг на елементах оболонок одягу, яке виникає при виконанні та зшиванні виточки (рис. 17 а, б). Внаслідок суміщення точок А та К смужки у зоні розрізу з прямих перетворяться у ламані із кутом нахилу до вертикалі: =/2. Якщо виконати реконструктивне дизайнерське моделювання заміною виточки стисненням матеріалу, наприклад, вздовж кола, отримаємо: =arctg(sin-cos/tg), =90⁰-(_i-_i), (26)

Оскільки стиснення матеріалу виконується на ділянці стібка, то нахил смужок рисунку буде обмежений зоною стібка, тобто зміна напряму смужок рисунка не матиме значного поширення, що відповідає умові естетичного сприйняття. Це надає можливість значного поліпшення естетичного виготовлення форми поверхні.

Розглянуто аналітичне моделювання оболонок без виконання виточок при трансформації матеріалу вздовж його поверхні (еквідистантне та сферичне формування). Відповідно до, наприклад, еквідистантного формування, залежності мають такий вигляд, для півсфери (рис. 18):

, (27)

де , >1.

При ,

(для експериментального дослідження розроблено пристрій, патент № 18238 А, Україна).

Для тривісного еліпсоїда (рис.19) :

 , де . (28)

Таким чином, розроблено графоаналітичне забезпечення формотворення у дизайнерському проектуванні елементів одягу та розглянуто його реконструктивні варіанти. Це вперше дозволяє художникові-конструктору альтернативне проектування форми за кількома її різновидами та виконання цього в залежності від таких умов: її естетичної і антропоморфної відповідності, умов виробничої (продуктивність, економічність) реалізації.

У шостому розділі виконано розробку дизайн-процесів типових елементів побутового, виробничого, спеціального одягу відповідно до системи “середовище - людина - одяг”. Розроблено дизайн-програму одягу, структурну схему якої подано на рис. 20. Створено методичне, конструктивно-технологічне та графоаналітичне її

Методично розроблено і виконано кваліметричну оцінку таких естетичних показників - об'ємно-пластичного вирішення, світло-тіньової організації, гармонійності хвилеутворення драпірованої поверхні елементів одягу за визначенням параметрів відбитого світлового потоку. Для цього використано функцію бажаності (z) та визначено кордони безвідмінності відбитого світлового потоку () деформованої та плоскої поверхні матеріалу для арт. 82255 та 3022 і ступеню деформування від Кд = 1.00

до 1.08. Для отриманих значень с = 3800 - 10500 лк значення z = 0.80 = 1.00 - відмінна якість, а вказані естетичні показники для досліджуваних артикулів тканин є найкращими. Ця розробка запропонована художникові-конструктору як ефективний засіб оцінки драпірованої поверхні у процесі проектування виробів. Узгодженість думок експертів при оцінці естетичності драпірованих за криволінійним зрізом матеріалів сукняно-сорочкового призначення підтвердила залежність параметрів драпірувальності від ступеню деформування. При цьому, межі ступеня деформування можуть лежати в межах Кд = 1,14 - 1,18, а параметри драпірування: h = 21 - 31 мм; л = 215 - 259 мм, що використано при проектуванні спідниці. Це не
тільки розширює можливі засоби оцінки результату дизайнерського проектного процесу, а й надає можливість його поліпшення та прогнозу. При моделюванні спідниці художникові-конструктору надана можливість врахування таких композиційних засобів і прийомів: пропорційність; метр; ритм; контраст; нюанс; використання смугастого рисунку на драпірованій поверхні із колоритним забарвленням; визначення світло-тіньової структури. На рис. 21 подано варіанти візуалізації спідниці, виконані за комп'ютерним забезпеченням.

Розроблено способи ергономічного і естетичного вдосконалення виробничого і спеціального одягу та технічних виробів спеціального призначення (рис. 22 а, б та 23), із зменшенням їх матеріалоємності. Зменшення площі деталей рукава та половинок штанів на 5% (використано патент № 38500 А, Україна) дозволило отримати зменшення площі розкладки виробничого костюму на 4,1%. Це дозволяє зменшити припуск на свободу облягання, що розширює можливості застосування композиційних прийомів та важливо для роботи (або спорту) у екстремальних

умовах - виконання згинальних рухів забезпечене навіть при щільному обляганні. Також передбачено знімні деталі у зонах колін та ліктів, що дозволяє подовжити життєвий цикл не тільки виробничого, а також, наприклад, дитячого одягу. Це надає маркетингові переваги та розширює асортимент виробів щодо запропонованих способів.

Визначено параметри гофрованої внутрішньої поверхні за ергономічними показниками у спеціальних виробах для захисту від підвищених температур (рис. 22, б), що використано у а.с. № 1687235.

При розробці амбушюра (рис. 23) - спеціального технічного виробу із шкіри або шкірзамінника, який контактує з вухом людини, забезпечено необхідні естетичні (формостійкість, яка є одним із чинників забезпечення цільності сприйняття виробу, гладкість поверхні та привабливість фактури матеріалу), акустичні та ергономічні показники - геометрична форма і її розміри, м'якість при контакті (використано розроблений патент № 2061132, РФ - технологія ступінчастої комбінованої дії).

Розв'язано завдання поєднання естетики зовнішнього вигляду із ергономічністю корсетних виробів та розроблено інтерактивне дизайнерське проектування біологічно безпечних корсетних та пляжних виробів (патенти №№ 49983, 72050, Україна). На рис. 24 подано результати комп'ютерної розробки тривимірної поверхні чаші бюстгальтера. Чаші за формою, кольором, оздобленням можуть відповідати напрямку моди і в той же час надають комфортність і безпеку користування.

Рис. 24 Комп'ютерна реалізація поверхні чаші бюстгальтера.

Запропоновано реконструктивне формотворення оболонок одягу у дизайнерському моделюванні пілочки та спинки пальта, піджака (рис. 16, б), жакета, половинок штанів, наприклад, при заміні талієвих та плечових виточок трансформацією плечевого зрізу спинки або верхнього зрізу штанів. Або ж при трансформації плоских суцільновикроєних деталей у сферо- та еліпсоїдоподібну форму при локальній чи ступінчастій дії на матеріал з урахуванням параметрів виточки. Реконструктивне дизайнерське моделювання подано на прикладі пілочки пальта жіночого напівприталеного силуету (рис. 25). Це дозволяє художникові-конструктору поліпшити естетичне сприйняття поверхні матеріалу з рисунком чи смугами, оскільки усунуто їх спотворення, об'єктивно керувати формотворчим процесом та мати його інформаційне забезпечення включно до розгорток деталей. Дизайнерський проектний процес цих виробів забезпечено також щодо вузла “рукав-пройма”. Для виконання естетично визначеного борта за його обшивання підбортом запропоновано спосіб та пристрій (патент № 34747 А, Україна). Для оздоблюючої обробки пальта, піджака відповідно

Рис. 25 Пальто жіноче напівприталеного силуету та схема його принципової конструктивної будови: а - зовнішній вигляд; б - реконструктивне формотворення

до надання гладкої поверхні, розроблено спосіб та пристрій (патент № 30908 А, Україна). Виконане сприяє скороченню проектного цикла. Розроблений спосіб надання естетичного вигляду поверхні елементів одягу за рахунок раціонального їх формозакріплення (патент № 22591 А, Україна) надає можливість більш ефективного формотворення оболонок одягу із врахуванням такого показника, як формостійкість. Розроблений спосіб виготовлення суцільновикроєного коміра (патент № 21382 А Україна) не тільки зменшує трудомісткість, матеріалоємність але й надає його інваріант у дизайнерському формотворенні (відсутній шов відльоту). У розробленому спортивному чоловічому головному уборі враховано естетичні (формостійкість, оздоблюючі строчки, використання кількох кольорів) та ергономічні показники (сонце- вологозахисний) (рис.26 а, б).

Рис. 26 Головний убір: а - з розгорнутими крисами; б - із згорнутими крисами

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ПО РОБОТІ

На основі проведених у роботі досліджень усунуто протиріччя між процесами естетичного та утилітарного формотворення в дизайні одягу шляхом поєднання художньо-конструкторського (форма) і технічного (конструкція, технологія, матеріал) проектування, що надає йому необхідну об'єктивну керованість. Практичні результати (схеми, моделі, методики, рекомендації, програми, пристрої, обладнання) є професійним підґрунтям стосовно використання технології у методах художнього конструювання та справі їх розвитку і впроваджені у дизайнерську проектну і виробничу практику та навчальний процес.

1. Встановлено, що розв'язання протиріччя між формою і технологією у дизайнерському проектуванні полягає у визначенні зв'язків між конструктивними, геометричними, технологічними та матеріалознавчими чинниками. Визначено, що зв'язки між цими чинниками мають характер аналітичної залежності, в якій враховується здатність реального матеріалу щодо естетичного формотворення.

2. Розроблено системну модель дизайнерського формотворення одягу та його проектну дизайнерську класифікацію, у яких вперше надано місце технологічним властивостям матеріалів і їх естетичним показникам. Це є основою у фундації нового синтетичного наукового напрямку щодо розробки і використання графоаналітичних методів у дизайнерському проектуванні одягу.

3. Встановлено, що пропорціонування в дизайнерському проектуванні форми елементів одягу визначає дослідження зв'язку між параметрами плоскої розгортки елементів одягу, критеріями технологічних властивостей матеріалу і геометричними параметрами утворюваної форми. Сформульовано залежність, в якій пропорційні відносини характеризуються визначенням кількості елементарних розрізнень у елементах виробу, де враховано відхилення у їх розмірах, та надано можливість визначення загальної кількості комбінаторних перетворень у модульному методі дизайнерського проектування.

4. Визначено формотворчі поверхні одягу в межах різновидів оболонок, які побудовані з трансформованих або суцільновикроєних деталей за ознаками ступеня деформування зрізу чи поверхні матеріалу елементів одягу, що надає змогу враховувати конструктивні і композиційні ознаки у дизайнерському моделюванні.

5. Розроблено апарат визначення геометричних параметрів розгорток елементів одягу, що дозволяє інтерактивне дизайнерське проектування контурів, у тому числі деформованих, з урахуванням технологічних і конструктивних показників та стану матеріалу. Це забезпечує прогноз його пластичних характеристик, необхідні реальність і точність визначення параметрів та, відповідно, достовірність результатів.

6. Визначено інтегральні коефіцієнти - ступінь деформування та її критичне значення у якості чинників пластичної організації матеріалу у формі елементів одягу і отримано їх аналітичні вирази. Ці чинники розкривають загальну властивість формотворення, за якою якісні показники функціонально адекватні естетичним і обумовлюють межі формотворення матеріалу у модульних елементах одягу. Розроблено методи і прилади експериментального визначення цих чинників.

7. Отримано аналітичні залежності між технологічними, геометричними і матеріалознавчими чинниками, за якими організація матеріалу у формі елементів одягу є керованим дизайнерським процесом.

8. Визначена структурна організація складових елементів у естетичному формотворенні сучасного одягу на основі українського народного костюма, яка системно забезпечує дизайнерський проектний процес, що показано на прикладі чоловічої сорочки.

9. Визначено принципи стадійності формотворення оболонок одягу. Сформульована системна технологічна характеристика оболонок за гомеоморфним принципом формотворення елементів одягу. Відповідно до цього розроблені засади їх дизайнерського моделювання шляхом визначення закономірностей між складовими формотворення у процесах трансформації плоского матеріалу у задану форму оболонки.

10. Розроблено . .графоаналітичний метод проектування елементів одягу в одностадійних процесах, за яким художник-конструктор має можливість попереднього прогнозного визначення параметрів оболонки із врахуванням композиційних особливостей формотворення, властивостей матеріалу, технологічних та конструктивних вимог і якісних показників, що показано інтерактивним проектуванням за реальними показниками поверхні оката рукава, який визначає зовнішню форму плечового виробу.

11. Доведено існування зв'язків між геометричними і оптичними показниками драпірованої поверхні матеріалу та ступенем її деформування, розроблено методи і пристрої їх дослідження. Це вперше надає можливість художникові-конструктору візуальної оцінки результатів хвиле- або складкоутворення та пластичних характеристик матеріалу, а також започатковує основи багатокритеріальної оптимізації процесу драпірування як об'ємно-пластичного вирішення оболонок одягу. Надано приклади такої оптимізації.

12. Визначено зміст дизайнерського проектування оболонок відповідно до ізоморфного принципу організації елементів одягу за такими показниками: стадійністю, якістю, геометричним різновидом утворюваної форми; різновидів трансформації матеріалу.

13. Розроблено дизайнерський метод, в основі якого лежить конструктивно-технологічний аналіз стадійності процесів формотворення із аналітичним визначенням зв'язків між складовими формотворення відповідно до стадій трансформації матеріалу. Це дає можливість визначити умови естетичного формотворення, у тому числі реконструктивні, за якими не ушкоджуються такі естетичні показники поверхні, як фактура, рисунок, смуги тощо, що показано на пілочці верхнього одягу та його елементах.

14. Визначено номенклатуру форм поверхонь і способів їх трансформації у різних системах дизайнерського формотворення. Наведено аналітичні вирази умов формотворення матеріалу щодо оболонок одягу на кваліметричній основі із відповідністю певним геометричним фігурам і їх комбінаціям.

15. Розроблено такі системи параметричного формотворення оболонок у дизайнерському моделюванні одягу, які відповідають гомеоморфному та ізоморфному принципам, а також проектній стадійності:

- за виконання прямо- і криволінійних розрізів на матеріалі і їх комбінації;

- формотворення з попередньо підготовленої опуклості;

- за локальної обробки матеріалу;

- формотворення драпірованої поверхні;

- еквідистантне та сферичне формотворення, у тому числі ступінчастої комбінованої дії на матеріал.

Аналітичний апарат цих систем дає можливість художникові-конструктору альтернативного вибору засобів дизайнерського моделювання у естетичному формотворенні елементів одягу, підвищити продуктивність праці, зменшити витрати енерго- і матеріальних ресурсів у виготовленні одягу.

16. Визначено послідовність елементів в естетичній і утилітарній складових системи “людина-одяг-середовище” і розроблено функціональну схему дизайн-програми як базової, у якій вперше дизайнерський синтез складових забезпечено графоаналітичними методами на стадіях формотворення та їх комп'ютерною реалізацією.

17. Виконано розробку типових елементів у дизайнерських процесах побутового і виробничого одягу, а також виробів спеціального призначення, що дозволяє підвищити ергономічні і покращити естетичні показники, скоротити процес проектування і тривалість підготовки моделей, зменшити їх матеріалоємність, впровадити малоопераційні і ресурсозберігаючі технології.

Отримані результати є принципово новими, що підтверджується патентами і авторськими свідоцтвами на розроблені способи і пристрої. Результати дисертаційної роботи впроваджено у виробництво швейних виробів і в навчальний процес у КНУТД.

1. Кардаш О.В. Застосування системного аналізу у формуванні швейних виробів// Легка промисловість.- 1993.- №3. - С. 33-34.

2. Кардаш О.В. Проектування об'ємної форми швейного виробу// Легка Промисловість- 1995.- №3. - С.52.

3. Кардаш О.В. Особливості малоопераційного формування деталей швейних виробів// Легка промисловість.- 1997.- №3. - С.50.

4. Кардаш О.В. Трибологічні фактори процесу формування// Вісник

технологічного університету Поділля.-1999.- №3. - С.55-58.

5. Кардаш О.В. Дослідження тектоніки об'єктів швейних виробів//Вісник ДАЛПУ.- 1999.- №2. - С.61-64.

6. Кардаш О.В. Моделювання форми дизайн-об'єктів швейних виробів// Вісник ДАЛПУ.- 2000.- №2.- С.179-183.

7. Кардаш О.В. Геометрично-кваліметричний аналіз дизайн-об'єктів одягу// Прикладна геометрія та інженерна графіка.- К.:КНУБА, 2001.- Вип.69.- С.108-111.

8. Кардаш О.В. Системні технології формоутворення дизайн-об'єктів одягу// Вісник КНУТД.- 2001.- № 3.- С.197-199.

9. Кардаш О.В. Систематизація вимог до дизайну виробничого одягу// Вісник ТУП.- 2002.- ч.1, № 4.- С. 103-105.

10. Кардаш О.В. Комп'ютерне моделювання на базі комбінаторики як засіб відтворення тектоніки дизайн-об'єктів швейних виробів// Технічна естетика і дизайн.-К.: Віпол, 2002.- С. 166-170.

11. Кардаш О.В. Естетично-технологічне визначення формоутворення у дизайні елементів одягу// Прикладна геометрія та інженерна графіка.- К.: КНУБА, 2002.- Вип.71.- С. 105-110.

12. Кардаш О.В. Технологічні чинники естетичної складової дизайн-об'єктів одягу// Вісник КНУТД.- 2002.- № 2.- С.45-47.

13. Кардаш О.В. Інженерні методи проектування форми дизайн-об'єктів одягу// Прикладна геометрія та інженерна графіка.- К.: КНУБА, 2003.- Вип.72.- С. 82 - 87.

14. Кардаш О.В. Проектування дизайн-об'єктів одягу із врахуванням геометричних властивостей матеріалу// Технічна естетика і дизайн.- К.: Віпол, 2004.- С. 224 - 226.

15. O.V. Kardash. GEOMETRICAL PRECONDITIONS OF AESTHETIC FORMATION AND ITS QUALITY CONTROL ESTIMATION OF CLOTHES DESIGN// Прикладна геометрія та інженерна графіка.- К.: КНУБА, 2001. - Вип.70.- С. 278-284.

17. Кардаш О.В. Теоретичні основи параметричного формотворення в дизайні одягу // Прикладна геометрія та інженерна графіка.- К.: КНУБА, 2005.- Вип.75.- С.116 - 121.

18. Кардаш О.В. Розробка дизайн-програми одягу та її системне забезпечення// Прикладна геометрія та інженерна графіка.- К.: КНУБА, 2006.- Вип.76.- С.82 - 88.

19. Кардаш О.В. Водзинська О.І. Визначення параметрів контурів у розгортках деталей дизайн-об'єктів одягу // Вісник КНУТД.- 2005.- № 3.- С.121- 124.

20. Кардаш О.В. Кардаш О.О. Дослідження і розроблення високих технологій у дизайні та виготовленні одягу// Легка промисловість, 2006, № 3.- С. 51-52.

21. Кардаш О.В., Скрипченко А.Г. Привабливість моделі як характеристика технологічних властивостей матеріалу і її оцінка// Легка промисловість.- 1994.- №4. - С.55.

22. Кардаш О.В., Соколенко Л.О. Системний підхід до аналізу взаємозв'язку споживчих (естетичних) та технологічних властивостей тканин// Шляхи підвищення якості та вдосконалення асортименту товарів в умовах переходу до ринку. - Київ: Держ. торг. - економ. Університет, 1996. - С.183-186.

23. Кардаш О.В., Соколенко Л.А., Водзинська О.І. Особливості посадки матеріалів // Оптимізація асортименту та якості товарів в умовах ринкової економіки. - Київ: Державний торгово-економічний університет, 1997. - С. 123-126.

24. Кардаш О.В., Юсеф Н. Прогнозування форми швейного виробу з урахуванням технологічних властивостей // Легка промисловість.- 1994.- №3. - С.30-31.

25. Кардаш О.В., Кардаш О.О. Менеджмент у адресному виготовлені швейних виробів в умовах швейного підприємства // Вісник КНУТД.- 2003.- №2.- С.174-177.

26. Кардаш О.В., Глобенко С.М., Чайка Д.М. Инженерные методы в проектировании процесса изготовления швейных изделий с прогнозированием заданного качества обработки полуфабриката // Интенсификация швейного производства и методы технико-экономической оценки ее результатов. - Ленинград: ЛИТЛП им. Кирова , 1991. - С. 27-34.

27. Кардаш О.В., Петров О.В., Юсеф Н. Разработка технологии изготовления изделий торовидного контура из кожзаменителя // Изв.вузов. Технология легкой промышленности.- 1991.- №2.- С. 137-139.

28. Кардаш О.В., Соколенко Л.О., Водзинська О.І. Посадка криволінійного краю матеріалу // Легка промисловість.- 1995.- №4. - С.28.

29. Кардаш О.В., Водзинська О.І., Сорокотяга І.О. Вплив структури на формування та формостійкість матеріалу // Легка промисловість.- 1997.- №2. - С.39.

30. Кардаш О.В., Новицька С.О., Олейнік І.М. Спосіб виготовлення суцільно викроєного коміру для сукняно-сорочкових виробів // Промислова власність.- 1997.- №1. -С.23.

31. Кардаш О.В., Мігальцо І.І., Ольхов В.Л., і ін. Прилад для вивчення процесу посадки матеріалу // Промислова власність.- 1995.- №1. - С.2.59.

32. Кардаш О.В., Коваленко С.Л., Проценко Ю.А. і ін.. Прилад для дослідження процесу формоутворення матеріалу // Промислова власність.- 1994.- №1- с.61- 62.

33. Кардаш О.В., Кучеренко Н.Л., Скрипченко А.Г. Спосіб закріплення об'ємної форми деталей швейних виробів // Промислова власність.- 1996.- №1. - С.2.8.

34. Кардаш О.В., Срипченко А.Г. Механічна модель деформованого внаслідок технологічної посадки матеріалу як елемента дизайну одягу.- Вісник ТУП.- 2000.- ч.1, № 5.- С.132-134.

35. Устройство для изучения процесса посадки текстильного материала. А.с. 1756820 СССР, МКИ G 01 N33/36. / Кардаш О.В., Соколенко Л.А., Чайка Д.М., Мигальцо И.И., Белоусова С.В. (СССР). - № 4837295/12; Заявл. 11.06.90; Опубл. 23.08.92, Бюл. №31. - 8 с.

36. Способ изготовления костюма для защиты от температурных воздействий. А.с. 1687235 СССР, МКИ А41D13/00. / Глобенко С.М., Кардаш О.В (СССР) - № 4716591/12; Заявл. 10.07.89; Опубл. 30.10.91, Бюл. №40. - 9 с.

37. Прибор для изучения процесса посадки материала. А.с. 1688162 СССР, МКИ G 01N33/36. / Кардаш О.В., Чайка Д.Н., Мигальцо И.И., Глобенко С.М. (СССР) - 34709651/12; Заявл. 22.06.89; Опубл. 30.10.91, Бюл. №40. - 5 с.

38. Устройство для изучения процесса посадки текстильного материала. А.с. 1727063 СССР, МКИ G 01 N33/36. / Кардаш О.В, Демкив Т.А. (СССР) - №4837296/12; Заявл. 11.06.90; Опубл. 15.04.92, Бюл. №14. - 7 с.

39. Патент 12567, Україна, 02-02. Українська національна сорочка / Кардаш О.В., Кардаш О.О., Перепелиця В.А. і ін. (Україна) - № S200500899, Заявл. 07.07.2005; Опубл. 15.08.06, бюл. № 8. - 1 с.

40. Пат. 38503 А, Україна, МКВ А41D1/02, А41D1/22. Спосіб виготовлення деталей одягу/ Кардаш О.В., Кардаш О.О. (Україна) - № 2000074201, Заявл. 14.07.2000; Опубл. 15.05.01, Бюл. № 4.- 4 с.

41. Пат. 49983, Україна, МКВ А 41С 3/00. Спосіб виготовлення бюстгальтера

та мірний бюстгальтер для його здійснення / Кардаш О.В., Кардаш О.О. (Україна) - № 2000073902, Заявл. 03.07.00, Опубл. 15.10.02, Бюл. № 10. - 10 с.

42. Пат. 72050, Україна, МКВ А 41С 3/00. Бюстгальтер/ Кардаш О.В., Кардаш О.О. (Україна) - № 2002129859, Заявл. 09.12.02, Опубл. 17.01.05, Бюл. № 1. - 8 с.

43. Пат. 2025714 РФ, МКИ G OI N 19/02. Устройство для определения коэффицента трения волокон / Кардаш О.В (Украина) - №5003809/28; Заявл. 15.07.91; Опубл. 30.12.94, Бюл. №24. - 9 с.

44. Пат. 2017153 РФ, МКИ G 01 N33/36. Устройство для изучения процесса посадки текстильного материала / Кардаш О.В. Мигальцо И.И., Агафонова О.Б. (Украина) - №4944549/12; Заявл. 13.06.91; Опубл. 30.07.97, Бюл. №14. - 8 с. .

45. Пат. 2015510 РФ, МКИ G 01 N33/36. Устройство для изучения процесса посадки текстильного материала / Кардаш О.В. Клименко А.Б., Нараевская Г.В. (Украина) - №4941454/12; Заявл. 01.06.91; Опубл. 30.06.94; Бюл. №12. - 9 с.

46. Пат.2032175 РФ, МКИ G OI N 33/36. Прибор для изучения процесса посадки материала / Кардаш О.В, Скрипченко А.Г. (Украина),) - №4933249/12; Заявл. 05.05.91; Опубл. 27.03.95, Бюл. №9. - 8 с.

47. Пат. 2032176 РФ, МКИ G OI N 33/36. Устройство для изучения процесса посадки текстильного материала (Кардаш О.В. Голова И.В., Дарьева Л.Е. (Украина) - № 4938109/12; Заявл. 22.05.91; Опубл. 27.03.95, Бюл. №9. - 7 с.

48. Пат. 2061132 РФ, МКИ D06F71/18. Пресс для объемного формования деталей швейных изделий / Кардаш О.В, Колесников О.А. (Украина) -4938470/12; Заявл. 22.05.91; Опубл. 27.08.96, Бюл. №15. - 10 с.

49. Пат. 1430 Україна, МКІ 5-05, Тканина (Рак Я.В., Ніколаєва Т.В., Кардаш О.В. (Україна) - №96070152; Заявл. 10.07.96; Опубл. 25.04.97; Бюл. №2. - 1 с..

50. Пат. 15931А Україна, МKI G N 33/36. Прилад для дослідження процесу формоутворення матеріалу (Кардаш О.В,., Коваленко С.Л., Проценко Ю.А. (Україна) - №92110016; Заявл. 23.09.92; Опубл. 30.06.97, Бюл. №3. - 10 с.

51. Пат. 22591 А Україна, МКІ А 41 D 27/06. Спосіб закріплення об'ємної форми деталей швейних виробів / Кардаш О.В, Кучеренко Н.Л., Скрипченко А.Т., (Україна) - №94032715; Заявл. 29.03.94; Опубл. 17.03.98. Бюл. №1. - 8 с.

52. Пат. 18238 А Україна, MKI G01N33/36. Пристрій для вивчення процесу посадки матеріалу / Кардаш О.В, Новицька С.О.. Олейнік І.Н.(Україна) - №94117761; Заявл. 30.11.94; Опубл. 25.12.97; Бюл. № 6. - 10 с.

61. Пат. 38502 А, Україна, МКВ А41D1/02, А41D1/22. Спосіб виготовлення виточок на деталях одягу/ Кардаш О.В., Кардаш О.О. (Україна) - № 2000074200; Заявл. 14.07.2000; Опубл.15.05.01, Бюл. № 4. - 3 с.

Статті, опубліковані у збірниках праць конференцій

1. Кардаш О.В. Малооперационная технология проектирования и получения объемной формы швейного изделия// Творчество.Технология. Менеджмент. Маркетинг. - Кишинев: Технологический университет Молдовы - 1997.- С. 345.

2. Кардаш О.В. Формирование незамкнутых поверхностей //Современные технологии ресурсоэнергосбережения (специальный выпуск журнала “Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах”).- Киев, 1997.- т.4, вып. №2.- С. 93-94.

3. Кардаш О.В. Технологические свойства материалов // Современные технологии ресурсоэнергосбережения (специальный выпуск журнала “ Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах”).- Киев, 1997.- т. 4, вып. №2. - С. 91 - 92.

4. Кардаш О.В., Водзинська О.І., Аушева Н.М., Богушко О.А. Оцінка технологічності операції спрасування швів вузла рукав - пройма // Современные технологии ресурсоэнергосбережения (специальный выпуск журнала “Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах“).- Киев, 1997.- т.4, вып. №2.- С.109-112.

5. Кардаш О.В. Розробка дизайн-програми моделювання одягу // Сучасні проблеми геометричного моделювання.- Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2003.- С. 223-226.

6. Кардаш О.В., Кардаш О.О. Проблеми дизайну корсетних виробів у системі життєзабезпечення людини // Вісник КНУТД.- 2005.- № 5.- С.68-69.