Розвиток наукових основ, розроблення та удосконалення технологій цукристих крохмалепродуктів

На графіку (рис. 1) можна виділити три області з різними нахилами кривих. Перший залом спостерігається при значенні співвідношення N_в/N_г близько 45, що відповідає концентрації глюкозного розчину 6771 % і стану насичення за температури 50 С. З аналізу розрахованих даних, другий залом можна визначити в межах співвідношення N_в/ N_г близько 3335. Така кількість води припадає на молекулу глюкози у розчинах концентрацією 2830 %. Перевищення концентрації розчину глюкози понад 70 % (що відповідає підвищенню температури розчину понад 50 С) порушує безперервність сітки водневих зв'язків молекул води. При цьому їх кількість стає недостатньою, щоб „заблокувати” міжмолекулярну взаємодію глюкози. Саме ця взаємодія сприяє утворенню асоціатів глюкози і виникненню твердої фази без кристалізаційної води.

Аналіз літературних джерел показав, що до кінця не визначеним лишається вплив швидкості мутаротації глюкози на її кристалізацію. Було проведено серію дослідів по встановленню залежності швидкості мутаротації глюкози від концентрації, температури, рН розчинів глюкози та наявності домішок.

Внаслідок проведених експериментів отримано дані, за якими встановили залежність константи швидкості мутаротації (K) від температури за різних значень рН. Як видно з графіка, при підвищенні температури понад 47-50 С швидкість мутаротації суттєво збільшується, що узгоджується із утворенням у розчині асоціатів ангідридних ізомерів глюкози і високою швидкістю кристалізації ангідридної глюкози. При температурі нижче за 40 С уповільнення швидкості мутаротації глюкози значною мірою впливає на швидкість її кристалізації. Показана залежність константи швидкості мутаротації глюкози від рН за різних температур. З графіка видно, що найнижчі значення константи швидкості мутаротації при всіх температурах спостерігаються в межах рН від 3 до 5. Ці значення рН характерні для кристалізації глюкози в гідратній формі у виробничих умовах. Характер кривих змінюється з підвищенням температури. Таким чином, за низьких температур (до 40 С) рН середовища менше впливає на швидкість мутаротації глюкози ніж за високих. На основі дослідних даних за допомогою програми Mathcad нами розраховані рівняння для визначення константи швидкості мутаротації в залежності від температури. В інтервалі температур, за яких кристалізується гідратна глюкоза 10-50 С, залежність константи швидкості мутаротації від температури описується рівнянням:

. (7)

Та ж залежність для умов кристалізації ангідридної глюкози в інтервалі температур 50-70 С описується іншим рівнянням:

. (8)

В межах температур 20 - 50 С залежність константи швидкості мутаротації від рН можна описати прямою лінією за рівнянням:

. (9)

Визначені оптимальні умови проведення кристалізації глюкози, за яких швидкість мутаротації глюкози максимальна і фактично не впливає на швидкість кристалізації ангідридної глюкози. Температура пересиченого глюкозного розчину при цьому має бути близько 65 С, рН в межах 4,55.

В лабораторних умовах було проведено серію досліджень процесу кристалізації ангідридної глюкози. Основна маса кристалів ангідридної глюкози утворюється протягом перших двох годин із швидкістю кристалізації 280 мг/хв. Далі відбувається поступове укрупнення кристалів без утворення нових.

Вивчали вплив кількості затравки та початкового коефіціента пересичення (за сталої температури) на кристалізацію ангідридної глюкози. Дослідним шляхом встановлено, що найбільша швидкість кристалізації, вихід і якість кристалів ангідридної глюкози спостерігається при застосуванні 0,1 - 0,15 % затравки гідратної глюкози до маси пересиченого розчину.

Отримана в лабораторних умовах -ангідридна глюкоза за якісними показниками не поступалась імпортним зразкам. Встановлено, що виробництво ангідридної глюкози значною мірою ефективніше виробництва гідратної. Здатність ангідридної глюкози кристалізуватись протягом 58 год. порівняно з гідратною, що кристалізується протягом 48 год., дає можливість значно спростити технологію, апаратурне оформлення, прискорити процес виробництва та скоротити капіталовкладення у будівництво цехів глюкози. Внаслідок широкого впровадження ферментативного гідролізу крохмалю в промислове виробництво та значного підвищення доброякісності сиропів, технологія ангідридної глюкози набуває особливої актуальності.

У сьомому розділі наведено результати дослідно-промислових випробувань розроблених нами технологій крохмалепродуктів. Випробування технології ферментативного розріджування крохмалю проводились на Звягінському крохмальному заводі. Особливістю цієї технології є попередня клейстеризація і гомогенізація 35 %-вої суспензії крохмалю, яка забезпечує часткову деполімеризацію макромолекул без утворення редукувальних груп у місцях розриву, що полегшує наступне розріджування крохмалю за допомогою термостабільного ферменту (у кількості 2 од.ак./г ). Крім того, застосування рециркуляції гідролізату у кількості 20…25 % до маси суспензії, дозволяє покращити технологічні показники гідролізатів.

Використання запропонованої технології, при невисоких капітальних витратах, забезпечує значне покращання технологічних показників гідролізатів, підвищення виходу і якості готової продукції, покращання економічних показників виробництва.

Виконані техніко-економічні розрахунки ефективності впровадження запропонованої технології ферментативного розріджування крохмалю. Очікуваний річний економічний ефект виробництва тільки за рахунок зниження собівартості патоки, за потужності підприємства 300 т/добу і виробничого сезону 300 діб в рік, складе 3,69 млн. грн.

Проведені дослідно-промислові дослідження технології драглеутворюючих мальтодекстринів з низьким глюкозним еквівалентом за спрощеним температурним режимом на Звягінському крохмальному заводі. Доведено, що удосконалена технологія мальтодекстрину з низьким глюкозним еквівалентом відрізняється простотою і економічністю. Отриманий продукт має властивості стабілізатора, носія консистенції, антикристалізатора і може знайти широке застосування у різних галузях харчової промисловості. Очікуваний річний економічний ефект впровадження технології мальтодекстрину на діючому підприємстві складе 4,32 млн. грн., що дозволить окупити капіталовкладення протягом 2,4 місяці. При цьому оптова ціна на даний крохмалепродукт буде у 2,7 разів нижча за ціну імпортного мальтодекстрину.

Розроблена технологія фруктової патоки успішно пройшла виробничі випробування і рекомендована для впровадження на консервних та крохмале-патокових підприємствах України. Даний продукт, збагачений біологічно активними речовинами фруктово-ягідної сировини, буде використовуватись для розроблення нових видів кондитерських виробів та безалкогольних напоїв.

Проведені промислові випробування виробництва цукерок із заміною крохмальної патоки на фруктову, а саме глюкозно-виноградну патоку, в результаті яких встановлено, що у виробництві помадних сортів цукерок (традиційних) можлива повна заміна крохмальної патоки фруктово-ягідною, що містить не більше 20% концентрованого виноградного або яблучного соку. При цьому отримані зразки цукерок за смаком та кольором не відрізнялись від контрольних та мали дрібнокристалічну структуру і більш ніжну консистенцію. При додаванні фруктової патоки у цукерки з рецептури можна виключити цитринову кислоту, синтетичні барвники та ароматизатори, тому що фруктова патока надає цукеркам приємного смаку, запаху та насиченого кольору.

Промислова апробація запропонованого способу ферментативного розріджування крохмалевмісної сировини показала, що даний спосіб дозволяє значно спростити технологію цукристих сиропів, скоротити технологічний процес за рахунок виключення ряду операцій по видаленню крохмалю із сировини.

Дослідно-промислові випробування підтвердили технологічну ефективність безпосереднього гідролізу кукурудзяної крупи для виробництва рідких цукристих крохмалепродуктів у промислових умовах. Розраховано економічну ефективність виробництва патоки крохмальної із кукурудзяної сировини в порівнянні із способом виробництва такої ж патоки із крохмалю. Встановлено, що собівартість 1 т патоки отриманої із крупи кукурудзяної зменшиться на 62,6 грн. при виробництві 70 т патоки на добу у виробничому сезоні 300 діб на рік і річний економічний ефект буде складати 1,32 млн.грн.

ВИСНОВКИ

На основі аналізу та узагальнення даних теоретичних та експериментальних досліджень основних технологічних процесів виробництва цукристих крохмалепродуктів, дослідження способів їх інтенсифікації та розрахунків оптимізації технологічних параметрів науково обґрунтовано, розроблено й удосконалено нові ресурсозберігаючі технології цукристих крохмалепродуктів.

Основні результати проведених досліджень такі:

1. На основі теоретичних, експериментальних досліджень та квантово-хімічних розрахунків моделей кислотного та ферментативного гідролізу встановлено вплив ряду фізико-хімічних чинників на кінетику розріджування кукурудзяного і картопляного крохмалів.

2. Вперше розроблено математичні моделі процесу ферментативного розріджування кукурудзяного та картопляного крохмалів термостабільною -амілазою, за допомогою яких встановлено оптимальні параметри для розріджування кукурудзяного крохмалю: концентрація крохмальної суспензії 30 %, дозування термостабільної -амілази 4 од.ак./г; а для розріджування картопляного крохмалю: концентрація суспензії 35 %, дозування -амілази 3 од.ак./г крохмалю.

3. Науково обґрунтовано та експериментально підтверджено інтенсифікацію процесу ферментативного розріджування крохмалю електрофізичними методами (НВЧ, гомогенізація, оброблення парою) і на основі оптимізації дослідних даних встановлено, що найбільш ефективним є проведення розріджування крохмалю при застосуванні електромагнітного поля НВЧ. Доведено, що застосування поля НВЧ сприяє прискоренню процесу розріджування порівняно з традиційним способом у 3 рази і дає змогу зменшити дозування ферменту на розріджування вдвічі (від 4 до 2 од.ак./г).

4. На основі встановлених кінетичних закономірностей ферментативного розріджування крохмалю розроблено технологію драглеутворюючих мальтодекстринів, досліджено та науково обґрунтовано їх фізико-хімічні властивості, запропоновано варіанти використання мальтодекстринів для виробництва низькокалорійних продуктів. Доведено, що технологія мальтодекстрину із застосуванням електромагнітного поля НВЧ, яка полягає у гідролізі крохмальної суспензії в полі НВЧ термостабільною -амілазою, дозованою з розрахунку 0,3-0,5 од.ак./г СР крохмалю, при питомих витратах енергії 240-300 Дж/см³, відрізняється високою ефективністю та економічністю.

5. Розроблено технології нових цукристих крохмалепродуктів на основі гідролізатів крохмалю з використанням фруктово-ягідної сировини: фруктову патоку, глюкозну помаду. Розроблено спосіб отримання патоки прогнозованого вуглеводного складу на основі базових видів цукристих сиропів.

6. Показано, що збагачення гідролізатів крохмалю різного ступеню зцукрювання біологічно активними речовинами натуральних соків та концентратів дає змогу отримувати якісно нову продукцію. Проведено дослідно-промислові випробування способу виробництва глюкозно-виноградної патоки за розробленим дослідно-промисловим регламентом. Отриманий продукт випробувано у виробництві цукерок та мармеладу. Випробування показали, що фруктова патока, як замінник карамельної патоки, меду та підварок надає цукеркам приємного фруктового смаку та аромату, не погіршуючи органолептичних показників цукерок.

7. Розроблена технологія глюкозної помади заснована на введенні в глюкозний утфель пектинового концентрату з масовою часткою СР 12-13 % в кількості 20-30 % до маси сухих речовин утфеля, що уповільнює кристалізацію і сприяє утворенню ніжної дрібнокристалічної консистенції помади. Глюкозну помаду рекомендується використовувати у виробництві помадних цукерок з метою підвищення їх біологічної цінності, регулювання ступеню солодкості та зменшення витрат на виробництво, а також для роздрібної торгівлі.

8. На основі теоретичних та експериментальних досліджень розроблено технологію виробництва цукристих сиропів із кукурудзяної крупи. Встановлено оптимальні умови ферментативного розріджування кукурудзяної сировини та зцукрювання попередньо очищених гідролізатів з метою отримання цукристих сиропів. Розроблено ефективну схему очищення сиропів із кукурудзяної сировини, згідно якої найбільш доцільним є видалення речовин жиро-білкового комплексу із розрідженого гідролізату модифікованим палигорскітом у кількості 0,3 % до маси СР гідролізату та знебарвлення сиропу після зцукрювання активним вугіллям в кількості 1,5 % до маси СР сиропу.

9. Вперше встановлено, що застосування електроіскрового оброблення суспензії кукрудзяного крохмалю призводить до порушення цілісності зерен крохмалю, що супроводжується видаленням у розчин низькомолекулярної амілозної фракції, ліпідів та зольних елементів. Такі зміни в структурі зерен крохмалю сприяють збільшенню швидкості ферментативного розріджування і зцукрювання крохмалю, а також підвищенню доброякісності кінцевого продукту на 2 %.

10. Встановлено, що для розчинів високої доброякісності процес знебарвлення відбувається найбільш ефективно при дозуванні адсорбенту 1,5-2 % до маси СР розчину, для розчинів пониженої доброякісності -- у кількості 2-2,5 %, оптимальний термін адсорбції 25-30 хв. за температури 75-80 С. Запропоновано нову схему приготування та введення суспензії активного вугілля у сиропи. На основі вивчення термостабільності патокових та глюкозних сиропів встановлено, що глибоке очищення рідких сиропів активним вугіллям підвищує їх термостабільність, що свідчить в свою чергу про необхідність більш ретельного очищення рідких сиропів.

11. Встановлено залежність між надлишковим пересиченням та надлишковою концентрацією за різних температур та концентрацій пересичених глюкозних сиропів, що дозволяє швидко підбирати початкові та кінцеві умови кристалізації у виробництві гідратної та ангідридної глюкози.

12. Вперше за допомогою методів комп'ютерної хімії розраховані енергетичні характеристики молекул глюкози у різних конформаційних станах і визначені найбільш стабільні з них. Встановлено існування трьох структурних зон глюкозних розчинів як прояв явища гідратації і доведено вплив гідратації молекул глюкози на процес зародження твердої фази та росту кристалів у гідратній чи ангідридній формі.

13. На основі дослідних даних розраховано математичну модель, що виражає залежність константи швидкості мутаротації від температури та рН розчину глюкози. Шляхом оптимізації дослідних даних розраховані оптимальні параметри, за яких швидкість мутаротації глюкози максимальна і не впливає на швидкість її кристалізації. Ці параметри співпадають з оптимальними параметрами кристалізації ангідридної глюкози: температура 65 С, рН 4,55.

14. Науково обґрунтовано та розроблено оптимальний технологічний режим кристалізації ангідридної глюкози. Встановлено, що найбільша швидкість кристалізації, вихід і якість кристалів ангідридної глюкози спостерігається при застосуванні 0,1 - 0,15 % затравки гідратної глюкози до маси пересиченого сиропу.

15. Дослідно-промислові випробування розробленої технології ферментативного розріджування крохмалю на Звягінському крохмальному заводі підтвердили, що за невисоких капітальних витрат забезпечується значне покращення технологічних показників гідролізатів, підвищення виходу і якості готової продукції. Очікуваний річний економічний ефект від впровадження технології за рахунок зниження собівартості патоки, для підприємства потужністю 300 т/добу і виробничого сезону 300 діб в рік, складе 3,69 млн. грн.

16. Технологія драглеутворюючих мальтодекстринів з низьким глюкозним еквівалентом пройшла дослідно-промислові випробування на Звягінському та Нехаївському крохмальних заводах. Отриманий продукт має властивості стабілізатора, носія консистенції, антикристалізатора і може знайти широке застосування у різних галузях харчової промисловості. Очікуваний річний економічний ефект виробництва складе 4,32 млн. грн., що дозволить окупити капіталовкладення протягом 2,4 місяці. При цьому оптова ціна на даний крохмалепродукт буде у 2,7 разів нижча за ціну імпортного мальтодекстрину.

17. За результатами дослідно-промислових випробувань на Звягінському крохмальному заводі встановлено значну ефективність розріджування кукурудзяної крупи термостабільним ферментом. Очікуваний економічний ефект від впровадження способу розріджування крохмалевмісної сировини у виробництво крохмальної патоки на підприємстві потужністю 70 т патоки на добу з виробничим сезоном 300 діб на рік лише за рахунок зниження собівартості продукції на 62,6 грн. на 1 т патоки буде складати 1,32 млн. грн. на рік.

18. Розроблено і впроваджено у виробництво на Гулькевичському крохмале-патоковому заводі спосіб ферментативного розріджування кукурудзяного крохмалю із застосуванням високотемпературного парового оброблення суспензії крохмалю. Економічний ефект від впровадження способу за рахунок підвищення виходу та покращання якості продукції становив за 2,5 місяці роботи 612 тис. руб., або 144 руб. на т патоки.

Новизна технічних рішень підтверджена 13 деклараційними патентами на винахід.

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Петрушевский В.В., Бондарь Е.Г., Винокурова (Грабовська) Е.В. Производство сахаристых веществ. - К.: Урожай, 1989. - 168 с.

2. Биологически активные вещества пищевых продуктов / В.В. Петрушевский, Е.В. Гладких, Е.В .Винокурова (Грабовська), В.А. Бандюкова, В.П. Петрова, Г.А. Соломко - К.: Урожай, 1992. - 192 с.

3. Про деякі перспективи розвитку крохмале-патокової промисловості України / О.В. Грабовська, І.С. Гулий, Н.І. Штангеєва, В.О. Штангеєв // Цукор України. - 2000. - № 1. С. 27-28.

4. Дослідження знебарвлення крохмальних гідролізатів активованим вугіллям / О.В. Грабовська, І.С. Гулий, Н.І. Штангєєва, В.Я. Сарапука, О.М. Шорнікова.// Цукор України. 2000. № 2. С. 2324.

5. Грабовська О.В. Напрямки вдосконалення технології крохмальної патоки // Наукові праці УДУХТ - 2000. №8. - С. 42-43.

6. Дослідження змін просторової та електронної будови крохмалю при гідролізі / О.В. Грабовська, О.О. Качковський, Н.І. Штангеєва, Л.С. Дегтярьов // Цукор України. - 2001. - № 4. С. 26-27.

7. Одержання мальтодекстринів з крохмалю та їх застосування / О.В. Грабовська, О.М. Майданець, Н.І. Штангеєва, В.В. Петрушевський // Цукор України. - 2002. - №2. - С. 26.

8. Грабовська О.В., Штангеєва Н.І., Кузнєцова І.В. Дослідження ферментативного гідролізу крохмалевмісної сировини // Цукор України. - 2002. - № 4. С. 23-25.

9. Застосування озону в цукровому та крохмале-патоковому виробництві / О.О. Качковський, О.В. Грабовська, В.М. Клімович, Н.І. Штангеєва // Цукор України. - 2002. - № 6. С. 13-15.

10а. Грабовська О.В., Мельник Л.М., Петрушевський В.В. Особливості кристалізації ангідридної глюкози // Наукові праці НУХТ. - 2002. - № 12. - С. 79.

10б. Дослідження способів підготовки крохмалевмісної сировини до ферментативного гідролізу / О.В. Грабовська, Н.І. Штангеєва, І.В. Кузнєцова, Л.М. Мельник // Наукові праці НУХТ. - 2002. - № 12. С. 81-83.

10в. Raman-спектри модифікованих крохмалів / О.В. Грабовська, О.О. Качковський, В.М. Клімович, Н.І. Штангеєва, А.І. Українець // Наукові праці НУХТ - 2002. - № 12. С. 87-88.

11 Дослідження процесу ферментативного розріджування крохмалю / О.В. Грабовська, О.М. Майданець, Н.І. Штангеєва, А.І. Українець // Наукові праці НУХТ. - 2002. - №13. - С. 78.

12. Грабовська О.В., Івашкін С.П., Штангеєва Н.І. Дослідження замочування зерна в технології кукурудзяного крохмалю // Харчова пром-сть. - 2003. - №2. С. 26-28.

13. Грабовська О.В., Штангеєва Н.І., Українець А.І. Адсорбційне очищення гідролізатів крохмалю у крохмале-патоковому виробництві // Наукові записки НАуКМА, „Хімічні науки та технології”. - 2003. - т. 22. С. 436-439.

14 Вплив мутаротації глюкози на її кристалізацію. / О.В. Грабовська, Н.І. Штангеєва, В.О. Мірошник, В.В. Петрушевський // Цукор України. №1. 2003. С. 25-28.

15 Інтенсифікація ферментативного гідролізу крохмалю обробленням парою / О.В. Грабовська, О.М. Майданець, Н.І. Штангеєва, А.І. Українець // Цукор України. - 2003. - №2. - С. 27.

16 Грабовська О.В., Кузнєцова І.В., Штангеєва Н.І. Виробництво цукристих сиропів з крохмалевмісної сировини // Вісник Харківського державного технічного університету сільського господарства”. - Харків. - 2003. - вип. 16. С. 231-234.

17 Грабовська О.В., Штангеєва Н.І., Гордійчук Н.І. Особливості кристалізації глюкози // Цукор України. - 2003. - №3. С. 23-24.

18 Дослідження впливу електроіскрового оброблення на якість зернового крохмалю / А.І. Українець, О.В. Грабовська, В.В. Олішевський, В.П. Василів // Тематичний збірник наукових праць „Обладнання та технології харчових виробництв”. - Донецьк. - 2003. - в. 9. - С. 74-80.

19 Качковський О.О., Грабовська О.В., Штангеєва Н.І. Дослідження впливу озону на забарвлені речовини крохмале-патокового виробництва // Цукор України. - 2003. - № 6. С. 26-27.

20 Грабовська О.В. Дослідження кристалізації ангідридної глюкози. // Цукор України. - 2004. - №1. С. 47-48.

21 Грабовська О.В., Штангеєва Н.І. Сучасний стан та основні напрямки розвитку крохмале-патокової промисловості України // Цукор України. 2004. №3-4. С. 50-52.

22 Оптимізація технологічних параметрів ферментативного розріджування крохмалю / О.В. Грабовська, О.М. Майданець, Н.І. Штангеєва, В.О. Мірошник // Цукор України. 2004. №6. С. 31-33.

23а. Дослідження способів очищення гідролізатів крохмалевмісної сировини. / О.В. Грабовська, Н.І. Штангеєва, І.В. Кузнєцова, О.О. Качковський // Наукові праці НУХТ. 2004. №15. С. 59-61.

23б. Дослідження кінетики ферментативного розріджування крохмалю / О.М. Майданець, О.В. Грабовська, Н.І. Штангеєва, В.О. Мірошник // Наукові праці НУХТ. 2004. №15. С. 62-64.

24. Грабовська О.В., Кузнєцова І.В., Штангеєва Н.І. Знебарвлення активним вугіллям сиропів з крохмалевмісної сировини // Харчова пром-сть. 2004. №3. С. 8-9.

25. Грабовська О.В., Штангеєва Н.І., Майданець О.М. Інтенсифікація ферментативного гідролізу крохмалю шляхом механічної гомогенізації // Наукові праці НУХТ. 2005. №1-2. С. 47-48.

26. Деклараційний патент на винахід 59316 А, МК С13К1/06. Спосіб очищення високооцукрених гідролізатів / О.В. Грабовська, І.В. Кузнєцова, Н.І. Штангеєва - Опубл. 15.08. 2003, Бюл. № 8.

27. Деклараційний патент на винахід 59315 А України, МПК⁷ С12Р19/14. Спосіб виробництва драглеутворюючих мальтодекстринів з низьким глюкозним еквівалентом // О.В. Грабовська, Н.І. Штангеєва, О.М. Майданець, І.В. Кузнєцова - Опубл. 15.08.2003. Бюл. № 8.

28. Деклараційний патент на винахід 59318 А, МК С13К1/06. Спосіб розріджування крохмалевмісної сировини / І.В. Кузнєцова, О.В. Грабовська, Н.І. Штангеєва - Опубл. 15.08.2003, Бюл. № 8.

29. Деклараційний патент на винахід 62462 А, МК С13К1/06. Спосіб розріджування крохмалевмісної сировини / О.В. Грабовська, І.В. Кузнєцова, Н.І. Штангеєва - Опубл. 15.12. 2003, Бюл. № 12.

30. Деклараційний патент на винахід 59864 А, МК А23L1/10. Спосіб оброблення зернового крохмалю / А.І. Українець, О.В. Грабовська, В.П. Василів, Н.І. Штангеєва, А.І. Маринін - Опубл. 15.09. 2003, Бюл. № 9.

31. Деклараційний патент на винахід 62307 А, МК С12Р19/14. Спосіб виробництва мальтодекстринів / О.В. Грабовська, А.І. Українець, Н.І. Штангеєва - Опубл. 15.12.2003, Бюл. № 12.

32. Деклараційний патент на винахід 62304 А, МК С12Р19/14. Спосіб виробництва структуроутворювача на основі гідролізату крохмалю / О.В. Грабовська, Н.І. Штангеєва, А.І. Українець, І.В. Кузнєцова - Опубл. 15.12.2003, Бюл. № 12.

33. Деклараційний патент на винахід 63779 А, МК С13К1/06. Спосіб очищення гідролізатів із крохмалевмісної сировини / І.В. Кузнєцова, О.В. Грабовська, Н.І. Штангеєва - Опубл. 15.01.2004, Бюл. № 1.

34. Деклараційний патент на винахід 66711 А України, МПК⁷ С13К1/06. Спосіб розріджування крохмалю // О.В. Грабовська, Н.І. Штангеєва, О.М. Майданець, І.В. Кузнєцова - Опубл. 17.05.2004. Бюл. № 5.

35. Деклараційний патент на винахід 70674А України, МПК 7 А23G3/00. Спосіб виробництва глюкозної помади // О.В. Грабовська, Н.І. Штангеєва, О.М. Майданець, І.В. Кузнєцова, Н.І. Гордійчук - Опубл. 15.10.2004. Бюл. № 10.

36. Деклараційний патент на винахід 70736А України, МПК 7 А23G3/00. Спосіб виробництва фруктового концентрату // О.В. Грабовська, Н.І. Штангеєва, О.М. Майданець, І.В. Кузнєцова, О.О. Качковський - Опубл. 15.10.2004. Бюл. № 10.

37. Деклараційний патент на винахід 70645 А, МК С13К1/06. Спосіб отримання мальтозних сиропів із крохмалевмісної сировини / О.В. Грабовська, Н.І. Штангеєва, О.М. Майданець, І.В. Кузнєцова, Н.І. Гордійчук - Опубл. 15.10.2004, Бюл. № 10.

38. Деклараційний патент на винахід 70716А України, МПК 7 С13К1/06, С12Р19/02. Спосіб виробництва високооцукреного сиропу // О.В. Грабовська, Н.І. Штангеєва, О.М. Майданець, І.В. Кузнєцова, Н.І. Гордійчук - Опубл. 15.10.2004. Бюл. № 10.

Размещено на Allbest.ru