Наукові основи технологічного управління мікрорельєфом поверхні та зміцненням поверхневого шару при деформуючому протягуванні

бґ = б - в.

Використовуючи рівняння, що описує форму ділянки позаконтактної деформації перед інструментом ( - відстань від початку позаконтактної деформації перед інструментом до початку контакту оброблюваної деталі з робочою поверхнею інструменту), отримане О. О. Розенбергом, Ю. А. Цехановим, Я. Б. Немировським, визначаємо, що в практично однаковий і дорівнює 1. Дані для розрахунку бралися із профілограм.

Таким чином, розходження між формами зон при обробці деталей з різною товщиною стінок незначні. Це означає, що при деформуючому протягуванні деталей з кінцевою товщиною стінки для опису механіки локальних пластичних деформацій і формування зміцненого приповерхневого шару можна користуватися розрахунковою схемою, застосовуючи, при необхідності, корекцію кута б.

Необхідно також враховувати, що при деформуючому протягуванні деталей з кінцевою товщиною стінки в тому випадку, коли метою обробки є формоутворення заготовок, використовують великі натяги. У цьому випадку довжина контакту може досягати значної величини й, починаючи з деякого значення а > а*, зона локального пластичного деформування охоплювати всю контактну зону вже не буде. Внаслідок цього необхідно мати граничні умови застосування розробленої моделі також по такому технологічному параметру, як натяг.

Натяг, що визначає граничні умови застосування зазначеної моделі, можна розрахувати, виходячи із закономірностей формування позаконтактної деформації перед інструментом, встановлених Ю. А. Цехановим й Я. Б. Немировським і використовуючи вираз (4). Підставивши у вираз (4) значення z = l₂ одержимо формулу для розрахунку а*: де, r - радіус отвору оброблюваної деталі.

Величина а* є технологічним обмеженням. При а ? а* область локальної пластичної деформації гарантовано існує під всією контактною поверхнею.

Виходячи з викладеного вище, важливим є питання про те, яка із двох схем реалізується в конкретному технологічному процесі.

Для визначення критерію переходу однієї схеми в іншу необхідно виявити тенденцію зміни геометричних параметрів локальної області пластичного деформування залежно від зміни товщини стінки оброблюваної деталі й від контактного тиску.

Для цього прийнято за нульовий рівень оброблювану поверхню за межами позаконтактної деформації поперед інструментом. Відстань від нього до точки кінця контакту інструмента з оброблюваною деталлю є фактичним натягом на сторону (), з яким виконується пластична деформація.

Очевидно, що при

(_фп - h_н)/_фп 1

буде мати місце схема, що відповідає обробці тонкостінних деталей, при

(_фп - h_н)/_фп 1

- схема, що відповідає обробці товстостінних деталей. Режими деформуючого протягування, при яких

(_фп - h_н)/_фп = 1,

є критичними для переходу однієї схеми деформування в іншу.

Ннаведені залежності

(_фп - h_н)/_фп

і контактного тиску від товщини стінки оброблюваної деталі. Видно, що контактний тиск, що відповідає переходу однієї схеми деформування в іншу, відповідає дійсній напрузі в шийці розірваного зразка армко-заліза. Таким чином, враховувати скривлення стінок деталі перед інструментом, тобто кут необхідно при контактних тисках менших S_k.

Отримані результати надають право використовувати для розрахунку накопиченої деформації поверхневого шару при деформуючому протягуванні деталей з кінцевою товщиною стінки, застосовуючи при необхідності корекцію кута б.

Однак у цьому випадку, внаслідок значної частки пружної деформації в загальній пружно-пластичній деформації деталі, замість пластичної деформації зручніше використовувати фактичну довжину контакту, значення якої наведені в літературі.

Залежності накопиченої деформації від h/l_к мають характер, аналогічний залежностям, і можуть бути описані залежностями:

Для перевірки отриманих результатів і визначення граничних умов застосування розробленої методики було проведене порівняння розрахункових значень глибини зміцненого шару з реальними значеннями, отриманими виміром мікротвердості поверхневого шару деталей з кінцевою товщиною стінки з різних матеріалів, оброблених по різних режимах.

На рис. 20 наведені залежності глибини зміцненого поверхневого шару від відносного сумарного натягу. Пунктиром показане розрахункове значення глибини зміцненого шару. З рисунків видно, що глибина зміцненого шару при a/d₀ = 0,0029 й a/d₀ = 0,0057 досягає розрахункових значень не відразу, а при певному значенні відносного сумарного натягу.

При обробці з відносним натягом а/d₀ = 0,0029 глибина деформованого шару наближається до розрахункового при Уа/d₀ = 0,05. При відносному натягу Уа/d₀ = 0,0057 - при Уа/d₀ = 0,1. При відносному натягу Уа/d₀ = 0,014 навіть при Уа/d₀ = 0,1 глибина деформованого шару істотно відрізняється від розрахункової. Причиною тому, очевидно, є вплив шорсткості оброблюваної поверхні. На перших циклах деформування деталей з кінцевою товщиною стінки пластична деформація в значній мірі може локалізовуватися в об'ємі мікронерівностей і базова модель у цьому випадку не працює.

Для того, щоб вона працювала, необхідне істотне зниження висоти мікронерівностей відносно максимальної глибини зміцненого шару h_max і поширення зони пластичної деформації в шар оброблюваного металу, що лежить під ними.

На перших циклах деформування контакт інструмента з оброблюваною поверхнею відбувається по вершинах мікронерівностей й у цей період глибина деформованого шару істотно менше розрахункової. Далі, у міру зминання мікронерівностей, пластична область виходить за межі обсягу мікронерівностей і під контактною поверхнею формується зона локальног1о пластичного деформування. При цьому фактична глибина деформованого шару наближається до розрахункового. Для визначення граничних умов застосування розробленої розрахункової моделі необхідно провести аналіз залежності співвідношення Rа/h_max від технологічних режимів процесу при обробці заготовок із різних матеріалів. Як показано вище, при відомих умовах тертя існує однозначний зв'язок між h_max і довжиною контакту l_к. Оскільки l_к з достатньою точністю визначається або експериментально, або за довідниковими даними, то, аналізуючи дану залежність, замість Rа/h_max зручніше користуватися відношенням Ra/l_к.

Глибина зміцненого шару досягає розрахункової максимальної величини при відносній шорсткості Ra/l_к *10³ = 0,1. При обробці деталей з відносним натягом = 0,014 (а = 0,4 мм) за 9-10 циклів обробки шорсткість обробленої поверхні істотно вище цього значення. Виходячи з викладеного, можна зробити висновок, що розрахункове значення глибини деформованого шару є граничним значенням, що може бути отримано реальною обробкою.

Режими деформуючого протягування, що забезпечують одержання відносної шорсткості Ra/l_к*10³ = 0,1, що відповідає максимальному значенню глибини деформованого шару, можливо визначити за методикою, викладеною в розділі 3.

Як вказувалося вище, для ефективного формування шару деформаційного зміцнення перед деформуючим протягуванням з оброблюваної поверхні необхідно видалити дефектний шар. Для цієї мети можуть бути застосовані методи механічної обробки, наприклад, точіння або зенкерування.

Наведені залежності відносної глибини деформованого шару (h/l) від кількості циклів деформування при деформуючому протягуванні деталей з = 0,1; 0,2; 0,4 й 0,92 з відносними натягами = 0,0029; 0,0057; 0,0114. Вихідна шорсткість оброблюваної поверхні при цьому становила Rа 6,5 мкм, що може бути отримано вказаними методами обробки.

Як видно, чим більше t/d₀, тим швидше глибина деформованого шару наближається до розрахункового.

При обробці деталей з t₀/d₀ = 0,1 для досягнення розрахункового значення знадобилося 24 циклів деформування, при t₀/d₀ = 0,2-10 циклів, при t₀/d₀ = 0,4-5 циклів, при t₀/d₀ = 0,92 розрахункове значення досягається вже після першого циклу.

Останнє пояснюється тим, що товщина стінки в цьому випадку наближається до нескінченної й форма локальної зони деформування також відповідає цій схемі. При цьому контактний тиск відразу досягає максимально можливих значень, що веде до різкого зниження шорсткості обробленої поверхні.

На практиці число робочих елементів деформуючих протяжок рідко перевищує 7-8. Такої кількості циклів обробки, як правило, достатньо для одержання необхідної точності й шорсткості обробленої поверхні.

Залежність відносної глибини деформованого шару від кількості циклів у цьому діапазоні носить лінійний характер і її, з достатньою для інженерних розрахунків точністю, можна апроксимувати залежністю: де, х - кут нахилу прямої залежності h/l від n.

Виявлені закономірності дозволяють розраховувати глибину шару деформаційного зміцнення деталей, оброблених деформуючим протягуванням, у випадку попередньої механічної обробки зенкеруванням або розточуванням і визначати технологічні параметри процесу, які забезпечують необхідні глибину й мікротвердість поверхневого шару.

Перед розрахунком зазначених параметрів необхідно зробити аналіз технологічних режимів процесу деформуючого протягування на предмет необхідності корекції значень робочого куту інструменту й можливості використання розрахункової моделі. У випадку, коли

Ra /l_к * 10³ < 0,1

глибину шару деформаційного зміцнення визначаємо по залежностях (5). У тому випадку, коли

Ra /l_к * 10³ > 0,1

для визначення глибини деформаційного зміцнення використовуємо залежності 6, 7. Глибину шару деформаційного зміцнення визначаємо виходячи з положення, що розміри зони локального деформування в міру зниження шорсткості збільшуються зберігаючи геометричну подібність. При обробці багатоелементними протяжками визначення загальної накопиченої деформації необхідно виконувати відповідно принципу суперпозиції. Далі, використовуючи тарувальний графік, що зв'язує накопичену деформацію, інтенсивність напруг і твердість, визначаємо твердість пластично деформованого поверхневого шару. При великих пластичних деформаціях для визначення інтенсивності напруг необхідно використовувати криву зміцнення оброблюваного матеріалу.

Перевірка встановлених положень проводилася порівнянням параметрів шару деформаційного зміцнення й середнього контактного тиску, отриманих розрахунком за розробленою методикою, зі значеннями, отриманими експериментально. Наведені залежності твердості від глибини поверхневого шару деталей зі сталі 10 з отвором d₀ = 35 мм, товщиною стінки t₀ = 7 мм () натягом = 0,2 мм (= 0,057) після 1, 5 й 11 циклів деформування. Перед деформуючим протягуванням отвір деталей оброблявся розточуванням до Rz 20.

Як видно, на глибині, що перевищує 0,1 мм, розрахункові й експериментальні дані задовільно відповідають один одному. Відмінності на глибині менше 0,1 мм обумовлені технологічною спадковістю, а саме, зміцненням поверхневого шару внаслідок розточування перед деформуючим протягуванням.

Середній контактний тиск визначався для випадків протягування деталей зі сталі 20 й армко-заліза з отвором діаметром d₀ = 35 мм зі стінкою товщиною t₀ = 7 мм із натягом а = 0,1 мм. Розрахункові значення контактного тиску одержували використовуючи вираз для у_n (формула 1).

Видно, що значення, отримані розрахунком й експериментом, задовільно відповідають один одному.

При розрахунку пластичності поверхневого шару отвору деталей з кінцевою товщиною стінки необхідно враховувати, що характер локальної зони деформування при обробці деталей з кінцевою й нескінченною товщиною стінок ідентичний. Відмінність полягає в тому, що при обробці деталей з кінцевою товщиною стінки може виникнути необхідність коректування кута б і величина ^max повинна визначатися з урахуванням цього фактора. Як указувалося вище, при деформуючому протягуванні, виконуваному з метою одержання якісної поверхні як правило використовують малі натяги (менше 0,2 мм).

У цьому випадку окружна деформація стінок деталі за рахунок збільшення діаметру отвору буде незначна й нею можна знехтувати. Таким чином, при обробці деталей з кінцевою товщиною стінки для розрахунку використаного ресурсу пластичності з точністю, прийнятною для інженерних розрахунків, можна використати вираз (3).

У шостому розділі наведені результати промислового впровадження, виконаного на основі отриманих результатів.

Розроблено технологічний процес механічної обробки деталі корпус заглибного насоса “Азовець” (деталь 8КЕ.170.567), що містить операцію деформуючого протягування, на заводі “ПІВДЕНГІДРОМАШ”, м. Бердянськ.

Внаслідок того, що деталь 8КЕ.170.567 виготовляється з нержавіючої сталі Х18Н10Т, що має підвищену схильність до схоплювання із твердими сплавами групи ВК у процесах холодного пластичного деформування, необхідно було зробити вибір технологічного змащення, яке б забезпечило протікання процесу деформуючого протягування без схоплювання. Були проведені випробування зразків технологічних змащень виробництва Куйбишевської філії Всесоюзного НДІ по переробці нафти м. Новокуйбишевськ. На основі проведених досліджень обраний склад змащення, що має високі екрануючі властивості при обробці сталі Х18Н10Т. На дане змащення розроблені ТУ 38.301-4830-93 і налагоджене серійне виробництво на заводі “АЗМОЛ”, м. Бердянськ. Змащення одержало назву “ФОРМОЛ”.

При розробці операції деформуючого протягування на основі результатів, отриманих у розділі 3, зроблений розрахунок натягів на робочі елементи деформуючого протягування, що забезпечують одержання заданої шорсткості обробленої поверхні.

Для виконання операції деформуючого протягування розроблено конструкції деформуючих протяжок.

На основі результатів, отриманих у розділі 5, зроблений розрахунок твердості деформованого поверхневого шару. Значення, отримані розрахунком, задовільно збігаються з експериментальними даними.

На основі результатів, отриманих у розділі 5, зроблений розрахунок використаного ресурсу пластичності оброблюваної деталі.

Економічний ефект від впровадження розробок на Бердянському заводі “ПІВДЕНГІДРОМАШ” склав 75 тис. грн.

Прикладом практичного застосування отриманих результатів також є вдосконалення технологічного процесу виготовлення деталі “Опора” в умовах заводу “КИЇВТРАКТОРОДЕТАЛЬ”.

Для зниження трудомісткості виготовлення було запропоновано застосувати операцію деформуючого прошивання отвору деталі замість обробки різанням.

На основі результатів, отриманих у розділі 3, зроблений розрахунок натягів на робочі елементи деформуючої прошивки, що забезпечують одержання необхідної шорсткості. Розроблено конструкцію деформуючої прошивки для використання в умовах заводу.

Економічний ефект від впровадження розробок на заводі “Київтрактородеталь” склав 34 тис. грн.

Прикладом практичного застосування отриманих результатів також є вдосконалення технологічного процесу обробки деталей “Циліндр амортизатора” 65055-2905318, “Труба” 6510-3405025, “Циліндр” 256Б-3405026 в умовах заводу “Кам'янець-Подільськавтоагрегат”, м. Кам'янець-Подільський.

На основі результатів, отриманих у розділі 3, розраховані натяги на робочі елементи деформуючих протяжок, що забезпечують необхідну шорсткість. Розроблено конструкцію деформуючих протяжок для промислового використання в умовах заводу “Кам'янець-Подільськавтоагрегат”.

На основі результатів, отриманих у розділі 5, зроблений розрахунок твердості деформованого поверхневого шару. Значення, отримані розрахунком, задовільно збігаються з експериментальними даними.

Економічний ефект від впровадження розробок на заводі “Кам'янець-Подільськавтоагрегат” склав 95 тис. грн.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ Й ВИСНОВКИ

У результаті виконаних експериментально-теоретичних досліджень вперше створені наукові основи технологічного управління мікрорельєфом поверхні та зміцнення поверхневого шару при деформуючому протягуванні. У результаті вирішено науково-технічну задачу народногосподарського значення.

У роботі отримані наступні найбільш істотні теоретичні й практичні результати:

1. На основі вивчення закономірностей формування мікрорельєфу оброблюваної поверхні, особливостей формування зони локального пластичного деформування і його НДС розроблені математичні моделі, що дозволяють управляти станом обробленої поверхні й поверхневого шару деталі по параметрах висоти мікронерівностей, деформаційного зміцнення й пластичності.

2. Виявлено основні закономірності механіки зминання мікронерівностей при деформуючому протяганні з кількістю циклів деформування до 2-х. Встановлено, що середня нормальна контактна напруга на поверхні, що зминається, залишається постійною доти, поки пластична область досягне основи мікровиступу. Вперше розроблена математична модель, що дозволяє управляти висотою мікронерівностей при кількості циклів обробки до 2-х.

3. На основі експериментальних досліджень встановлено, що при кількості циклів обробки більше 2-х висоту мікронерівностей обробленої поверхні визначають: контактний тиск в зоні взаємодії інструмента з оброблюваним виробом, робота тертя, фізико-механічні характеристики оброблюваного матеріалу, геометричні розміри оброблюваної деталі.

Вперше розроблена математична модель, що дозволяє управляти висотою мікронерівностей обробленої поверхні при кількості циклів обробки більше 2-х.

4. Експериментально-теоретичними дослідженнями, виявлені закономірності деформованого стану й накопичення пластичної деформації в поверхневому шарі деталей з нескінченною товщиною стінки.

Встановлено, що в діапазоні застосовуваних на практиці робочих кутів інструменту до деякої глибини значення накопиченої деформації практично постійні, далі значення зменшуються.

Отримано математичну модель, що дозволяє робити вибір технологічних режимів деформуючого протягування виходячи з вимог до мікротвердості й глибини шару деформаційного зміцнення.

5. Розроблено математичну модель напруженого стану зони локальної пластичної деформації деталей з нескінченною товщиною стінки, що дозволила виявити його особливості залежно від технологічних режимів. Встановлено, що при нелінійному законі розподілу інтенсивності напруг по глибині перед зоною контакту характер напруженого стану відповідає стиску в умовах плоскої деформації, у зоні контакту оброблюваний матеріал перебуває в умовах об'ємного стиску, від початку до кінця зони контакту коефіцієнт жорсткості напруженого стану, контактні нормальні й осьові напруги зменшуються.

6. Розроблено математичну модель, що описують закономірності зміни використаного ресурсу пластичності в поверхневому шарі деталей з нескінченною товщиною стінки за умови нелінійного розподілу інтенсивності напруг по його глибині. Встановлено, що ріст використаного ресурсу пластичності має місце перед зоною контакту при відсутності контактних напруг. У контактній зоні його ріст практично не відбувається.

7. Вперше встановлено, що при деформуючому протягуванні деталей з кінцевою товщиною стінки локальна пластична деформація перед зоною контакту має місце при контактному тиску менше критичного.

Вперше розроблена математична модель, яка враховує особливості обробки деталей з кінцевою товщиною стінки й що дозволяє управляти параметрами шару деформаційного зміцнення.

8. Розроблені методики й алгоритми керування станом поверхні й поверхневого шару при деформуючому протягуванні деталей з нескінченною й кінцевою товщиною стінки.

9. Отримані наукові результати використані при впровадженні процесу деформуючого протягування на заводах “ПІВДЕНГІДРОМАШ”, м. Бердянськ, “КИЇВТРАКТОРОДЕТАЛЬ”, м. Київ, “КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСКАВТОАГ-РЕГАТ”, м. Кам'янець-Подільський й одержати економічний ефект 205 тис. грн. за рахунок зниження трудомісткості й економії матеріалів.

СПИСОК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ АВТОРА ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Розенберг О. А., Цеханов Ю. А., Шейкин С. Е. Технологическая механика деформирующего протягивания / Воронежская гос. технол. акад. - Воронеж, 2001. - 200 с.

2. Шейкин С. Е. Расчет высоты микронеровностей обработанной поверхности // Техніка в сільськогосподарському виробництві, галузеве машинобудування, автоматизація: Зб. наук. пр. / Кіровоградський держ. техн. ун-т. - Кіровоград, 2003. - Вип. 3. - С. 81-87.

3. Шейкин С. Е. Об определении некоторых характеристик поверхностного слоя деталей с конечной толщиной стенки при деформирующем протягивании // Сучасні процеси механічної обробки інструментами з НТМ та якість поверхні деталей машин: Зб. наук. пр. / НАН України. Ін-т надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля. - Київ, 2006. - С. 209-214. - (Сер. Г. Процеси механічної обробки, верстати та інструменти).

4. Шейкін С. Є. Визначення висоти мікронерівностей обробленої поверхні при малоцикловому деформуючому протягуванні / Процеси механічної обробки в машинобудуванні: Зб. наук. пр. - Житомир: ЖДТУ, 2006. - Вип. 4. - С. 92-103.

5. Шейкин С. Е. К расчету контактных давлений по микротвердости поверхностного слоя при деформирующем протягивании // Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем: Зб. наук. пр. / Донбаська держ. машинобудівна акад. - Краматорськ, 2006. - Вип. 20. - С. 30-34.

6. Шейкин С. Е. Об упрочнении и пластичности поверхностного слоя деталей с конечной толщиной стенки при деформирующем протягивании // Високі технології в машинобудуванні: Зб. наук. пр. / НТУ “ХПІ”. - Харків, 2007. - Вип. 1 (14). - С. 142-149.

7. Прочность сборных рабочих элементов деформирующих протяжек / О. А. Розенберг, Ю. А. Цеханов, С. Е. Шейкин, А. В. Идесман, Л. В. Лобанова, Г. В. Душинская // Сверхтвердые материалы. - 1995. - № 4. - С. 50-53.

8. Миграция азота в металлах под действием высоких контактных давлений / О. А. Розенберг, В. Г. Делеви, С. Е. Шейкин, А. А. Смехнов, Е. С. Ломоносов // Сверхтвердые материалы. - 1995. - № 2. - С. 79-82.

9. Особенности формообразования продольных пазов на внутренней поверхности трубных заготовок холодным пластическим деформированием / О. А. Розенберг, В. Г. Делеви, С. Е. Шейкин, В. Н. Ткач, А. В. Герасимович, А. Д. Крицкий, Н. М. Григорьев // Сверхтвердые материалы. - 1997. - № 1. - С. 30-37.

10. Балаганская Е. А., Цеханов Ю. А., Шейкин С. Е. Теоретический расчет высоты микронеровностей при деформирующем протягивании // Сверхтвердые материалы. - 1998. - № 5. - С. 32-37.

11. Цеханов Ю. А., Балаганская Е. А., Шейкин С. Е. Упрочнение поверхностного слоя при деформирующем протягивании // Машиностроитель. - 1998. - № 10. - С. 21-22.

12. Балаганская Е. А., Цеханов Ю. А., Шейкин С. Е. Параметры деформационного упрочнения и пластичности, обеспечивающие качество деформирующего протягивания // Техника машиностроения. - 1999. - № 2 (20). - С. 16-17.

13. Расчет величины микронеровностей поверхности, обработанной деформирующим протягиванием / Ю. А. Цеханов, О. А. Розенберг, С. Е. Шейкин, Е. А. Балаганская // Теория, технология, оборудование и автоматизация обработки металлов давлением и резанием: Сб. науч. тр. - Тула: ТулГУ, 1999. - Вып. 2. - С. 322-328.

14. Цеханов Ю. А., Шейкин С. Е., Балаганская Е. А. Особенности кинематики поверхностного слоя при деформирующем протягивании // Пробл. прочности. - 2000. - № 3. - С. 86-94.

15. Исследование сил при деформирующем протягивании двухслойных заготовок / Ю. А. Цеханов, В. В. Мамонов, О. А. Розенберг, Ю. Х. Кужба, С. Е. Шейкин // Сверхтвердые материалы. - 2000. - № 3. - С. 30-35.

16. Цеханов Ю. А., Балаганская Е. А., Шейкин С. Е. Напряженно-деформированное состояние толстостенной заготовки при деформирующем протягивании // Пробл. прочности. - 2000. - № 4. - С. 54-61.

17. Анализ напряженно-деформированного состояния многослойного цилиндра при деформирующем протягивании / Ю. А. Цеханов, О. А. Розенберг, Ю. Х. Кужба, С. Е. Шейкин // Сверхтвердые материалы. - 2001. - № 1. - С. 81-87.

18. Влияние трения на шероховатость обработанной поверхности / Ю. А. Цеханов, О. А. Розенберг, С. Е. Шейкин, Е. А. Балаганская // Кузнечно-штамповочное пр-во. - 2002. - № 7. - С. 14-17.

19. Формирование нанокристаллической структуры при интенсивном осесимметричном пластическом деформировании / О. А. Розенберг, Н. В. Новиков, С. Е. Шейкин, С. А. Фирстов, Ю. Н. Подрезов, Н. И. Даниленко // Электронная микроскопия и прочность материалов: Тр. Ин-та пробл. материаловедения им. И. Н. Францевича НАН Украины. - Киев, 2003. - Вып. 12. - С. 25-30. - (Сер. Физическое материаловедение, структура и свойства материалов).

20. Розенберг О. А., Цеханов Ю. А., Шейкин С. Е. О некоторых закономерностях поверхностного пластического деформирования при деформирующем протягивании // Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент - техника и технология его изготовления и применения: Сб. науч. тр. / Ин-т сверхтвердых материалов им. В. Н. Бакуля НАН Украины. - Киев, 2004. - Вып. 7. - С. 271-277.

21. Формирование градиентной наноструктуры на поверхности деталей методом пластического деформирования / О. А. Розенберг, Н. В. Новиков, С. Е. Шейкин, С. А. Фирстов, Ю. Н. Подрезов, Н. И. Даниленко // Металлофизика и новейшие технологии. - 2004. - Т. 26, № 11. - С. 1493-1500.

22. Шейкин С. Е., Цеханов Ю. А., Балаганская Е. А. Расчет параметров шероховатости поверхности, обработанной малоцикловым деформирующим протягиванием // Изв. Тульского гос. ун-та. Сер. Механика деформируемого твердого тела и обработка металлов давлением. - 2004. - Вып. 1. - С. 169-178.

23. Цеханов Ю. А., Шейкин С. Е., Балаганская Е. А. Аналитическое определение параметров шероховатости поверхности, обработанной деформирующим протягиванием // Резание и инструмент в технологических системах: Междунар. науч._техн. сб. - Харьков: НТУ “ХПИ”, 2005. - Вып. 69. - С. 377-378.

24. Розенберг О. А., Цеханов Ю. А., Шейкин С. Е. О некоторых закономерностях упрочнения поверхностного слоя при деформирующем протягивании // Сверхтвердые материалы. - 2005. - № 4. - С. 56-68.

25. Поверхностное наноструктурирование титана для повышения эффективности диффузной сварки / А. В. Бякова, В. Ф. Горбань, В. Н. Замков, Ю. Н. Подрезов, С. А. Фирстов, С. Е. Шейкин, В. К. Сабокарь, О. А. Розенберг // Металлофизика и новейшие технологи. - 2006. - Т. 28, № 2. - С. 173-181.

26. Цеханов Ю. А., Шейкин С. Е., Балаганская Е. А. Анализ формирования поверхностного слоя при деформирующем протягивании // Резание и инструмент в технологических системах: Междунар. науч.-техн. сб. - Харьков: НТУ “ХПИ”, 2006. - Вып. 70. - С. 502-509.

27. Шейкин С. Е., Цеханов Ю. А., Балаганская Е. А. Формирование поверхностного слоя при деформирующем протягивании // Изв. Тульского гос. ун-та. Сер. Механика деформируемого твердого тела и обработка металлов давлением. - 2006. - Вып. 1. - С. 119-130.

28. Влияние термического цикла ЭЛС на градиентную наноструктуру деформационного происхождения стали 35ХГСА / С. А. Фирстов, В. Н. Замков, О. А. Розенберг, В. Ф. Горбань, С. Е. Шейкин, В. К. Сабокарь, Н. Д. Рудык, Э. Л. Вржижевский, Н. И. Даниленко, Ю. Н. Подрезов // Металлофизика и новейшие технологии. - 2006. - Т. 28, № 3. - С. 355-365.

29. О выборе технологических смазок для деформирующего протягивания деталей из титановых сплавов / О. А. Розенберг, Е. А. Пащенко, С. Е. Шейкин, И. Ю. Ростоцкий // Технологические системы. - 2007. - № 2 (38). - С. 27-32.

30. Розенберг О. А., Шейкин С. Е., Ростоцкий И. Ю. Некоторые особенности контактного взаимодействия инструмента с заготовкой при деформирующем протягивании с вращением инструмента // Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент - техника и технология его изготовления и применения: Сб. науч. тр. / Ин-т сверхтвердых материалов им. В. Н. Бакуля НАН Украины. - Киев, 2007. - Вып. 10. - С. 427-435.

31. Цеханов Ю. А., Шейкин С. Е., Балаганская Е. А. Расчет контактных давлений по распределению микротвердости в поверхностном слое при деформирующем протягивании трубных заготовок // Високі технології в машинобудуванні: Зб. наук. пр. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2007. - Вип. 2 (15). - C. 252-259.

32. А. с. 1478102 СССР, МКИ⁴ G 01 N 19/02. Способ определения коэффициента трения материала при пластическом деформировании / О. А. Розенберг, А. Д. Крицкий, С. А. Родюков, С. Е. Шейкин. - № 4240175/25-28; Заявлено 05.05.87; Опубл. 07.05.89, Бюл. № 17. - С. 165.

33. А. с. 1670523 СССР, МКИ⁵ G 01 N 3/56; G 01 N 19/02. Способ определения коэффициента трения и/или экранирующих свойств технологических смазок при холодном пластическом деформировании материала / О. А. Розенберг, Ю. А. Цеханов, С. Е. Шейкин, Ю. С. Ростоцкий, И. В. Царенко. - № 1670523-А1; Заявлено 18.08.89; Опубл. 15.08.91, Бюл. № 30. - С. 170.

34. А. с. 1719966 СССР, МКИ⁵ G 01 N 3/56. Устройство для определения контактных напряжений в зоне обработки при деформирующем протягивании отверстий / О. А. Розенберг, А. Д. Крицкий, С. А. Родюков, С. Е. Шейкин, Ю. А. Цеханов, О. С. Родюкова - № 1719966 - А1; Заявлено 26.09.89; Опубл. 15.11.91, Бюл. № 15.03.92 - С. 178.

35. Шейкин С. Е., Мамонов В. В., Балаганская Е. А. Механика поверхностного пластического деформирования // Теория и практика машиностроительного оборудования: Тез. докл. междунар. науч.-техн. конф. - Воронеж: ВГТУ, 1996. - С. 72-73.

36. Балаганская Е. А., Шейкин С. Е. Автоматизированный расчет на прочность трехслойного деформирующего элемента // Проектирование технологических машин: Сб. науч. тр. / Моск. гос. технол. ун-т. - М.: Станкин, 1997. - Вып. 5. - С. 34-3.

37. Цеханов Ю. А., Балаганская Е. А., Шейкин С. Е. Пластичность поверхностного слоя при многоцикловом деформирующем протягивании / Воронежский гос. аграрный ун-т. - Воронеж, 1997. - Деп. в ВИНИТИ 29.09.97, № 2931-В97.

38. О влиянии технологических факторов в процессах холодного пластического деформирования на шероховатость обработанной поверхности / Ю. А. Цеханов, Е. А. Балаганская, О. А. Розенберг, С. Е. Шейкин // Технологическое управление качеством поверхности деталей: Сб. науч. тр. - Киев: АТМ Украины, 1998. - C. 194-201.

39. Цеханов Ю. А., Балаганская Е. А., Шейкин С. Е. Влияние сил трения на шероховатость поверхности, обработанной холодным пластическим деформированием // Прогрессивные технологии авиационного и машиностроительного производства: Межвуз. сб. науч. тр. - Воронеж, 1999. - Ч. 1. - С. 97-103.

40. Расчет параметров шероховатости поверхности, обработанной деформирующим протягиванием / В. В. Мамонов, О. А. Розенберг, Е. А. Балаганская, Ю. А. Цеханов, С. Е. Шейкин // Ресурсосберегающие технологии, оборудование и автоматизация штамповочного производства: Материалы междунар. конф., 16-18 нояб. 1999 г., г. Тула. - Тула: ТулГУ, 1999. - С. 140-142.

41. Цеханов Ю. А., Шейкин С. Е., Балаганская Е. А. Комплексный параметр упрочнения поверхностного слоя при деформирующем протягивании // Высокие технологии: тенденции развития: Материалы XIII междунар. науч.-техн. семинара, 12-17 сент. 2003 г. - Харьков; Алушта: НТУ “ХПИ”, 2003. - (Интерпартнер-2003).

42. Розенберг О. А., Цеханов Ю. А., Шейкин С. Е. О некоторых закономерностях поверхностного пластического деформирования при деформирующем протягивании // Изв. Тульского гос. ун-та. Сер. Механика деформируемого твердого тела и обработка металлов давлением. - 2004. - Вып. 1. - С. 177-187.

43. Шейкин С. Е. Технология формирования поверхностного слоя деталей при деформирующем протягивании // Технология механической обработки материалов: Сб. науч. тр. / Отв. ред. Н. В. Новиков; НАН Украины. Ин-т сверхтвердых материалов им. В. Н. Бакуля. - К., 2006. - С. 118-125. - (Сер. Процессы механической обработки, станки и инструменты).

44. Цеханов Ю. А., Шейкин С. Е., Балаганская Е. А. Расчет контактных давлений по распределению микротвердости в поверхностном слое при деформирующем протягивании трубных заготовок // Инженерия поверхности и реновация изделий: Материалы 7-й междунар. науч.-техн. конф., 29-31 мая 2007 г., г. Ялта. - Киев: АТМ Украины, 2007. - С. 226-228.

Размещено на Allbest.ru