Обґрунтування конструктивних параметрів та режимів роботи млинів примусового подрібнення з обертальним інтенсифікатором

у точці М_К за рахунок впливу _і^К. Підсумкова складова напруженості від дії дотичних напруженостей радіального розрізу визначена як

₍₎ ^K=

Таким чином, за рахунок впливу напруженостей радіального розрізу у точці М_K виникає нормальна напруженість

 ₍^k = ₍^k+ ₍^k =_{i (}^k +_{i (}^k.

У зв'язку із взаємним ковзанням клина та центрифугуючого прошарку дотична напруженість на ньому ₍^k= ₍^ktg_3, а напрямок її дії співпадає з d_{i (}^k та d_{i (}^k. підсумковий вплив на барабан К-ї ділянки клина визначений у вигляді проекцій зусиль на осі ох та оу:

F_x^К= ₍^kR_нcos (_k -/2) -tg₃sin (_k-/2) ],

F_y^К= ₍^kR_нsin (_k -/2) +tg₃cos (_k-/2) ].

Відповідна складова моменту обертання барабану M ₍^K= ₍^kR_H.

У роботі запропоновані необхідні розрахункові схеми та відпрацьовані розрахункові формули для визначення впливу напруженостей центрифугуючого шару на ділянки радіальних розрізів, напруженостей попереднього радіального розрізу на наступний, визначений вплив клиноподібної зони на інтенсифікатор, напруженості ділянок розширення клина та проекції зусиль і момент обертання інтенсифікатора.

У сьомому розділі вперше визначені додаткові складові потужності взаємного тертя клиноподібної зони і шару обвалення

Р_т^' =0, 5Rh²L_ptg₃[ (1+cos) cos (_h+) -sinsin (_h+) ],

та внутрішньопрошаркового тертя

P_BH^'₌0, 5L_ptg₃h²R[ (1+cos) cos (_h+) -sinsin (_h+) ]

які, на відміну від відомого виразу, враховують вплив зусиль тяжіння та нову, циліндричну форму інтенсифікатора (тут за базову потужність N_баз=сg^{1, 5}R_б^{3, 5}, Вт).

Показано, що значні обертальні моменти нових млинів спонукають до використання дводвигунного варіанту зубчастого привода, зокрема, з синхронними двигунами і що вибирати пристрій вирівнювання їх навантажень слід з урахуванням отриманого виразу необхідної компенсаційної здатності

,

який, на відміну від відомих, враховує одночасний вплив гармонічних та постійних (або повільно змінюваних) кутових розбіжностей роторів залежно від розмірів та частот обертання млинів (тут t - термін переналагодження привода в роках; n_H - номінальні оберти двигунів, об/хв).

Доведено, що межу доцільного застосування пристрою електричного вирівнювання навантажень слід визначати за допомогою отриманої узагальненої поліномної моделі

найменш допустимих номінальних обертів синхронних двигунів (х₁, х₂, х₃ - кодовані Р_Н, К_З та К_С при межах варіювання 800... 3600 кВт, 1, 117... 1, 392 та 0. 9... 1. 1 відповідно). Дисперсія адекватності моделі 15, 4. Стандарт - 3, 93 об/хв.

Приклад ілюстрації моделі - на рис. 20, де К_{3 -} коефіцієнт запасу встановленої потужності приводу, а К_{С -} відносна напруга живлення. порівняно з відомими підходами модель спрощує визначення доцільності застосування пристрою електричного вирівнювання.

Прогнозне дослідження динаміки нових млинів вимагає визначення їх моментів інерції, потужності привода та жорсткості пружних муфт. В результаті опрацювання статистичних даних отримана математична модель моментів інерції порожніх барабанів:

, тм².

Абсолютна похибка коефіцієнта 0, 2945 складає 0, 003 при коефіцієнті детермінації 0, 9934. Відносна похибка індивідуальних значень 7, 713%.

відношення моментів інерції центрифугуючого шару і порожнього барабану

,

де - густина шару; - густина подрібнюючого середовища; - густина подрібнювального матеріалу; - пористість.

вплив відношення діаметра до довжини барабану на момент інерції центрифугуючого шару млинів з кулями (верхня крива) та самоподрібнення (нижня) - на рис. 21. Видно, що на відміну від традиційних млини примусового подрібнення мають менші моменти інерції з відповідним покращанням умов запуску.

Для попередньої оцінки потужності промислового млина в кВт запропонований вираз

,

де відносна довжина барабану моделі млина, для якої визначена відносна потужність р^*; - густина внутрішньомлинового завантаження.

Тут найбільший діаметр барабану без редуктора

,

де - кількість пар полюсів двигунів; g=9, 81 м/с²; - частота обертання; f=50; - передаточне відношення відкритого зубчастого зачеплення.

Показано, що зважаючи на конструктивну простоту та надійність, високу піддатливість та демпферувальну здатність для приводів млинів примусового подрібнення доцільні пружні муфти фірми «Пуль» з номінальною жорсткістю кНм або близькі за показниками інші муфти.

Тут - номінальний момент двигуна.

в умовах підвищених частот обертання традиційні електричні пристрої не здатні повністю вирівняти навантаження гілок синхронного привода, що призводить до прогресуючої неоднаковості зношування шестерень та скорочення міжремонтного періоду млинів в цілому. Для покращання ситуації пропонується програмно-комбіноване вирівнювання навантажень, сутність якого у інтегральному регуляторі середніх навантажень та програмному формуванні гармонічних складових завдань на збудження двигунів для компенсації існуючої у приводі кінематичної кутової розбіжності роторів синхронних двигунів. На відміну від відомих, такий пристрій здатний повністю вирівняти навантаження шестерень і за рахунок цього збільшити термін служби зачеплення в цілому.

На рис. 22 наведений приклад роботи пристрою у приводі млина потужністю 2х3150 кВт при якісному попередньому орієнтуванні роторів, де М_{еі -} електромагнітні моменти двигунів та пружні гілок привода; М_С - статичний момент; і_збі - струми збудження двигунів; - частоти обертання двигунів та млина; и - внутрішній кут двигунів.

Видно, що гармонічні складові струмів збудження двигунів повністю компенсували кінематичні збурення зубчастого зачеплення і повністю вирівняли пружні моменти гілок привода.

Для визначення ефекту від використання синхронних двигунів із розщепленими обмотками збудження розроблена методика визначення параметрів їх схеми заміщення. В основу покладена відпрацьована схема обмотки збудження (рис. 23), де * - знак узгодженого вмикання котушок, розташованих на і-му полюсі між собою та по відношенню до котушок сусідніх полюсів; R_{i -} активний опір однієї котушки, 0м; L_Bi, L_Hi - індуктивність самоіндукції верхньої та нижньої котушок, Гн; С, R_C - параметри конденсатора (єм-ність, ф, та опір витоку, 0м) ; М_іі, М_ВВ, М_НН, М_ВН, М_kdi, M_{ai -} взаємоіндуктивність між котушками одного полюса, верхніми та нижніми котушками сусідніх полюсів, верхньою котушкою одного полюса та нижньою - сусіднього, верхньою (нижньою) котушкою та демпферною обмоткою вздовж осі d, котушкою О3СK та статорними обмотками, Гн; І_Ві, І_Ні, І_{і -} комплексні значення струмів, А. Як приклад використання отриманої підсумкової схеми заміщення там же наведені розрахункові характеристики двигуна потужністю 4000 кВт з номінальними обертами 75 об/хв при варіюванні ємностей у межах 24... 64 мкФ, які підтверджують корисність запропонованого методу. На відміну від використання спеціальних двигунів, при новому підході за рахунок підвищених пускових моментів внаслідок використання зовнішніх конденсаторів і модернізації пускової обмотки стає можливим застосування синхронних двигунів нормального виготовлення з відносно меншими пусковим струмом і негативним впливом на мережу живлення.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі здійснене теоретичне узагальнення, сутність якого в установленні закономірностей взаємодії робочих поверхонь з внутрішньомлиновим завантаженням, визначенні впливу його фізичних властивостей і режиму роботи млина на технологію і енергетику примусового подрібнення та оцінці впливу параметрів конструкції і режимів роботи млинів на динаміку їх електромеханічних систем, що дало змогу розробити та обгрунтувати нові положення стосовно підвищення надійності інтенсифікаторів і визначення головних геометричних співвідношень та режимів роботи ресурсозберігаючих млинів, відпрацювати методику розрахунку кінематичних параметрів внутрішньомлинового завантаження та принципи визначення зусиль, напруженостей та моментів клиноподібної зони, уточнити основні складові потужності приводу та розробити рекомендації і засоби поліпшення форми механічних характеристик млинів, теоретично визначити оптимальні параметри криволінійних елеваторів та визначити межі ефективного використання привода з двома синхронними двигунами і розробити рекомендації стосовно вибору системи керування ним, концепцію підвищення надійності запуску та принципи розрахунку параметрів і механічних характеристик синхронного двигуна з розщепленою обмоткою збудження.

Наведені у дисертаційній роботі дослідження дали змогу зробити наступні висновки:

1. Сучасний стан та тенденції розвитку подрібнювального устаткування свідчать, що при значних продуктивностях, як і раніше, домінують традиційні барабанні млини з низькими питомими показниками та труднощами створення потужних приводів. Відомі труднощі забезпечення ефективної роботи розвантажувальних пристроїв, надійності запуску та роботи приводів млинів. Серед перспективних напрямків покращання ситуації - використання методу та млинів примусового подрібнення. Разом з тим відомі конструкції із спіралевидним інтенсифікатором мали недостатній міжремонтний термін, що зумовило розробку ресурсозберігаючої конструкції млина з інтенсифікатором у вигляді циліндра з можливістю обертання та футерівкою барабану змінної жорсткості. на рівні винаходів запропоновані профіль розвантажувальних елеваторів, синхронний двигун з розщепленою обмоткою збудження та принцип програмної компенсації кінематичних збурень в багатодвигунних зубчастих приводах з синхронними двигунами.

2. Встановлено, що рихлення та примусова поперечна сегрегація внутрішньомлинового завантаження стимулюють затримку на подрібнювальних поверхнях лише найбільших його компонентів і виключають проковзування відносно цих поверхонь, а інтенсифікація роздавлювання збільшує енергію подрібнення у внутрішніх прошарках сировини. Практична реалізація цих положень у ресурсозберігаючих млинах із змінною жорсткістю футерівки барабана та круглоциліндричним, з поперечними щілинами обертальним інтенсифікатором покращила у декілька разів міжремонтний термін млинів і питомі продуктивність та витрати футерівки, а на окремих матеріалах - і електроенергії.

3. Тиск на робочих поверхнях ресурсозберігаючих млинів, діаметр та ексцентриситет їх інтенсифікаторів визначається проковзуванням інтенсифікатора та спільним обтисканням клиноподібної зони з центрифугуючим шаром і футерівкою барабана, причому у межах 0... 1 зменшення проковзування збільшує максимум тиску і його кутове положення, обертальний момент барабана і енергію внутрішньомлинового завантаження. На відміну від відомих, встановлене положення враховує вплив піддатливості футерівки барабана і проковзування інтенсифікатора на тиск роздавлювання і дає можливість точніше вибирати діаметр і ексцентриситет інтенсифікатора та навантаження робочих поверхонь млинів.

3. Принцип одночасного початку ковзання продуктів та динаміка їх руху визначають необхідну кривизну та розташування елеватора у розвантажувальній камері млина, в результаті чого теоретично визначений раціональний профіль криволінійного елеватора та оптимальні координати його поєднання із розвантажувальним конусом, що у порівнянні з відомими радіальними елеваторами підвищує в 1, 5 рази продуктивність розвантажувального пристрою, знижує рівень пульпи в барабані і покращує енергетичну ефективність процесу подрібнення.

4. Можливість застосування пристрою електричного вирівнювання навантажень у дводвигунному синхронному приводі визначається номінальними параметрами та умовами використання двигунів, причому зростання потужності та кількості пар полюсів зменшує, а підвищення напруги живлення та коефіцієнта встановленої потужності збільшує здатність пристрою компенсувати кутові розбіжності роторів, що дозволило вперше отримати статистично вірогідну модель допустимих меж застосування цього пристрою і обгрунтувати ефективність його використання у приводах швидкохідних млинів.

5. Зростання частоти кінематичних збурень зубчастого зачеплення млинів з надкритичними частотами погіршує динамічну рівномірність навантажень гілок і надійність приводу і для компенсації їх впливу слід застосувати програмне формування гармонічних складових струмів збудження у відповідності до контрольованих наявних амплітуд і частот цих збурень. Відпрацьований принцип дозволяє стабілізувати пружні моменти гілок приводу з відповідним зростанням терміну використання зубчастих шестерень.

6. Форма механічних характеристик млинів визначається рівнем заповнення барабану, частотою обертання млина та кутом розташування інтенсифікатора, причому середній момент і момент зрушення млинів мінімальні при вісі обертання інтенсифікаторів у межах четвертого квадранту та коефіцієнті заповнення барабану 0, 6... 0, 7 і зменшуються з підвищенням обертів млинів. Завдяки встановленій залежності моменти зрушення млинів забезпечені на рівні 10... 30% від усталених, що скорочує термін запуску, збільшує кількість пусків привода і робить можливим використання синхронних двигунів нормального, а не спеціального виготовлення.

7. Встановлено, що в асинхронних режимах зменшення фази струмів обмотки збудження синхронних двигунів викликає відповідне зростанням їх обертальних моментів, що дозволило розробити синхронний двигун з розщепленою обмоткою збудження і власною та зовнішньою ємностями, які здатні збільшити пускові моментів двигуна в 1, 4... 1, 8 рази, значно підвищити надійність запуску млинів і за рахунок послаблення пускових обмоток - знизити пускові струми.

8. Експериментальні дослідження ефективності застосування примусового подрібнення на різних сировинних матеріалах засвідчили його переваги перед кульовими та рудногалечними млинами. Доведена доцільність заміни кульового та рудногалечного подрібнення на примусове у запасозберігаючих млинах. Серед переваг при мокрому подрібненні - спрощення класифікації зливу млинів. Встановлене зростання у декілька разів питомої продуктивності при подрібненні тальків та компонентів цементу, можливість отримання слюди розміром 45... 63 мкм з характеристичним відношенням до 48 одиниць. Доведено, що при виробництві графіту для електровугільних виробів типу ЭУТ у порівнянні з традиційним подрібненням на установках «Фуллер» більш ніж у 20 разів знижуються питомі енерговитрати, а шкідливі домішки складають 2%. Статистично доведено, що рівень завантаження барабана визначає продуктивність млина, але слабко впливає на питомі енерговитрати. Встановлено, що примусове подрібнення діопсиду, у порівнянні з кульовим, практично втричі зменшує питомі витрати енергії та підвищує на порядок продуктивність.

9. Виконаний обсяг досліджень зумовив розробку робочих креслень та виготовлення експериментального ресурсозберігаючого млина МПС (Р) -1200х700 з установленою потужністю приводів 310 кВт. У подальшому для обгрунтування доцільності випробувань цього млина виконав проектні опрацювання для визначення економічного ефекту від впровадження промислових млинів цього типу в умовах РЗФ-2 (м. Кривий Ріг). Згідно розрахунків НДПІ МЕХАНОБРчормет, в умовах ПівнГЗК заміна млинів МРГ-5500х7500 на млини МПС (Р) -3200х4500 дає економію 2, 1 млн крб на рік у цінах 1990 року. Пізніше НДПІ МЕХАНОБРчормет розробив проект подрібнювальної установки з млином МПС (Р) -1200х700, а ПівнГЗК та Національна гірнича академія України здійснили її монтаж та підготовку до випробувань в умовах РЗФ-2. Внаслідок досліджень примусового подрібнення сировинних матеріалів для отримання тальків та цементу по завданню «Союзнеруд» були розроблені проекти технічних вимог на промислові млини МИР-3200х3100. В рамках завдань «Союзнеруд» визначені показники примусового подрібнення тальку, мікротальку, графіту, діопсиду, слюди та компонентів цементу і розроблені проекти технічних вимог на розробку промислових млинів примусового подрібнення діопсиду, тальку і компонентів цементу. Виготовлений та випробуваний в лабораторних умовах синхронний двигун із розщепленою обмоткою збудження, результатом чого став доказ принципової можливості застосування резонансних ефектів для підвищення пускових моментів синхронних двигунів (акт випробувань від 10. 12. 83, Дніпропетровський гірничий інститут).

Основні положення дисертації опубліковані у наступних роботах:

1. Кириченко В.І. Про один з перспективних напрямків удосконалення електромеханічних систем барабанних млинів // Збагачення корисних копалин: Наук. -техн. зб. -1998. -№ 2 (43). -С. 140-143.

2. Кириченко В.І. Примусове подрібнення - перспективний шлях здешевлення продукції // Экотехнологии и ресурсосбережение. -1998. -№ 1. -С. 64-66.

3. Кириченко В.І. Дослідження та перспективи промислового використання примусового подрібнення графіту // Вибрации в технике и технологиях. -1998. -№ 5 (9). -С. 27-29.

4. Кириченко В.І. Примусове подрібнення слюди // Збагачення корисних копалин: Наук. -техн. зб. -1998. -№ 1 (42). -С. 65-70.

5. Бородай В.А., Гомілко В.С., Кириченко В.І., Федоров С.І. До визначення впливу умов подрібнення на енергетичні та технологічні показники примусового подрібнення тальку // Вибрации в технике и технологиях. -1998. -№ 4 (8). -С. 27-28.

6. Крюков Д.К., Кириченко В.И., Сокур Н.И., Бешта А.С., Мазусов В.Г. Технологические испытания мельницы интенсифицированного размола МИР-500х650 // Обогащение полезных ископаемых: Респ. межвед. науч. -техн. сб. -1988. -Вып. 38. -С. 31-34.

7. Кириченко В.І. Дослідження примусового самоподрібнення міцних матеріалів на млині МПС-500х200М // Экотехнологии и ресурсосбережение. -1998. - №3. -С. 68-72.

8. Кириченко В.І. Млини примусового подрібнення та їх працездатність // Уголь Украины. -1998. -№ 4. -С. 50-52.

9. Кириченко В.І. Вибір параметрів та режиму роботи млинів примусового подрібнення // Уголь Украины. -1998. -№ 5. -С. 45-46.

10. Кириченко В.И. Об исследовании нагрузок и надежности неподвижного интенсификатора мельниц принудительного измельчения // Вибрации в технике и технологиях. -1998. -№ 4 (8). -С. 23-25.

11. Кириченко В.И. К исследованию энергетических характеристик ресурсосберегающей мельницы принудительного самоизмельчения МПС (Р) // Техническая электродинамика. -1998. -№ 2. -С. 70-75.

12. Кириченко В.И. К выбору режима работы интенсификатора ресурсосберегающей мельницы принудительного измельчения МПС (Р) // Збагачення корисних копалин: Наук. -техн. зб. -1998. -№ 2 (43). -С. 43-48.

13. Кириченко В.І. Про навантаження інтенсифікатора млинів примусового подрібнення МПС (Р) // Вибрации в технике и технологиях. -1998. -№ 3 (7). -С. 51-53.

14. Кириченко В.И., Казачковский Н. Н., Бородай В. А., Кириченко В. В. К изучению влияния внутримельничной загрузки на барабан ресурсосберегающей мельницы принудительного самоизмельчения // Металлургическая и горнорудная промышленность. -1997. -№1. -С. 64-67.

15. Гомілко В.С., Кириченко В.І. Про напруженості, зусилля та моменти клиновидної зони млинів примусового подрібнення МПС (Р) // Вибрации в технике и технологиях. -1998. -№ 3 (7). -С. 47-50.

16. О криволинейных элеваторах разгрузочных устройств барабанных мельниц / Д.К. Крюков, В.И. Кириченко, В.А. Машковский, А.А. Ширяев, Н.И. Сокур, А.С. Бешта // Обогащение полезных ископаемых: Респ. межвед. науч. -техн. сб. -1984. -Вып. 34. -С. 30-36.

17. Крюков Д.К., Кириченко В.И., Бешта А.С. О траектории движения частиц измельчаемого материала при разгрузке мельниц // Обогащение полезных ископаемых: Респ. межвед. науч. -техн. сб. -1984. -Вып. 34. -С. 36-39.

Анотація

Кириченко В.І. Обгрунтування конструктивних параметрів та режимів роботи млинів примусового подрібнення з обертальним інтенсифікатором. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05. 05. 06 - Гірничі машини. - Національна гірнича академія України, Дніпропетровськ, 1999.

Дисертацію присвячено теоретичному і експериментальному обгрунтуванню нового напрямку поліпшення барабанних млинів. Запропоновані ресурсозберігаючий млин примусового подрібнення та засоби забезпечення працездатності, профілі розвантажувальних елеваторів одночасного ковзання, спеціальна конструкція обмоток збудження синхронних двигунів та програмно-комбінований пристрій електричного вирівнювання навантажень гілок привода. Розроблені методики визначення розмірів та навантажень млинів, математичні моделі та рекомендації по вибору режимів примусового подрібнення різних матеріалів, теоретичні засади по визначенню напруженостей, зусиль та моментів клиноподібної зони, уточненню складових потужності приводів та визначення параметрів розщеплених обмоток збудження двигунів.

Ключові слова: барабанний млин, теорія, експеримент, напруженість, моменти, потужність, тиск, електропривод, вирівнювання навантажень, синхронний двигун.

Авstrakt

Kirichenko V.I. The substantiation of design data and operational modes of mills of a forced refinement with revolving intensificator. - Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the doctor of engineering science on a speciality 05. 15. 16 - Mining machines. - National Mining University of Ukraine, Dnipropetrovsk, 1999.

The thesis is devoted to the theoretical and experimental substantiation of a new direction of improving of drum-type mills. The mill with the savings of resources for forced refinement and means of maintenance of serviceability, structures unloading elevators of a simultaneous sliding special a construction of windings of excitation of synchronous drives and program - combined the system of electrical alignment of loads of branches of the drive is offered. The techniques of definition of sizes and loads of mills, mathematical models and recommendations are developed at the choice of modes of a forced refinement of various materials, theoretical fundamentalses of definition of tensions, gains and moment of a wedgeting zone, clarification of a component potency of drives and definition of parameters of the splitted windings of excitation of drives.

Key words: a drum-type mill, theory, experiment, strength, moment, potency, pressure, electric drive, alignment of loads, synchronous drive.

Аннотация

Кириченко В.И. Обоснование конструктивных параметров и режимов работы мельниц принудительного измельчения с вращающимся интенсификатором. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05. 05. 06 - Горные машины. - Национальная горная академия Украины, Днепропетровск, 1999.

Диссертация посвящена теоретическому и экспериментальному обоснованию нового направления улучшения барабанных мельниц. Идея работы состоит в использовании закономерностей взаимодействия внутримельничного заполнения с рабочими поверхностями мельницы, принципа программного формирования токов возбуждения и резонансных явлений в расщепленных обмотках возбуждения для увеличения межремонтного срока и эффективности использования мельниц принудительного измельчения.

Показано, что известные мельницы принудительного измельчения со спиралевидным интенсификатором недостаточно надежны и для увеличения коэффициента движения их интенсификатор должен быть вращающимся, цилиндрическим и пустотелым, иметь защитные хвостовики и поперечные щели перед ними. При этом ширина щелей должна быть меньше измельчаемых кусков, а толщина хвостовиков - значительно больше. Футеровка барабана должна быть переменной жесткости и обеспечивать рыхление центрифугирующего слоя. Встановлено, что давление на рабочих поверхностях, диаметр и эксцентриситет интенсификатора определяются его скольжением и общим обжатием клинообразной зоны, центрифугирующего слоя и футеровки барабана, причем в пределах 0... 1 уменьшение проскальзывания увеличивает максимум давления и его угловое положение, вращающий момент барабана и мощность внутримельничной загрузки.

Показано, что принцип одновременного начала скольжения продуктов и динамика их движения определяют необходимую кривизну и расположение элеваторов, в результате чего теоретически определен рациональный профиль криволинейного элеватора и координаты его присоединения к разгрузочному конусу.

Доказано, что возможности использования выравнивания нагрузок в двухдвигательном синхронном приводе определяются номинальными параметрами и условиями использования двигателей, причем рост мощности и количества пар полюсов уменьшает, а увеличение напряжения питания и запаса мощности увеличивает способность устройства компенсировать угловое рассогласование роторов. Встановлено, что рост частоты кинематических возмущений зубчатого зацепления мельниц со сверхкритической частотой вращения ухудшает динамическое равенство нагрузок ветвей привода и его надежность. Для решения этой проблемы предложено использовать программное формирование гармонических составляющих токов возбуждения, которые компенсируют угловое рассогласование роторов двигателей и тем самым стабилизируют и выравнивают нагрузки ветвей привода, увеличивают срок службы зацепления в целом.

Определено влияние степени заполнения барабана, частоты его вращения и угла расположения интенсификатора на форму, средний и пусковый моменты механических характеристик мельниц. Рекомендовано ось интенсификатора располагать в пределах четвертого квадранта, а коэффициент заполнения барабана принимать равным 0, 6... 0, 7, что в итоге дает возможность применять двигатели нормального исполнения. Экспериментально и теоретически доказано, что применение расщепленных обмоток возбуждения в сочетании с распределенной емкостью при определенных условиях способствует созданию в них резонансных явлений в асинхронных режимах и тем самым повышает надежность запуска мельниц.

В результате статистической обработки результатов измельчения различных сырьевых материалов доведена целесообразность замены шаровых и рудногалечных мельниц на мельницы принудительного измельчения с вращающимся интенсификатором.

Разработаны методики определения размеров и нагрузок мельниц, математические модели и рекомендации по выбору режимов принудительного измельчения различных материалов, теоретические основы определения напряжений, усилий и моментов клинообразной зоны, уточнения составляющих мощности приводов и определения параметров расщепленных обмоток возбуждения двигателей.

Ключевые слова: барабанная мельница, теория, эксперимент, напряженность, моменты, мощность, давление, электропривод, выравнивание нагрузок, синхронный двигатель.

Размещено на Allbest.ru