Розвиток наукових основ проектування обладнання для подрібнення відходів термопластичних і гумових матеріалів легкої промисловості

За допомогою програми було проведено обчислюваний експеримент для визначення залежності ступеня подрібнення гуми, і потужності, що витрачається в залежності від частоти обертання черв'яка, кінцевого зазору між головкою і циліндром і об'ємною продуктивністю, що є незалежним параметром (визначається продуктивністю зони завантаження матеріалу). На рис. 16а представлено залежності потужності подрібнення від швидкості обертання черв'яка при різних значеннях ступеня стискання матеріалу в головці, які отримані за математичною моделлю. На рис.16б представлено графіки залежності потужності подрібнення від температури матеріального циліндра, при різних значеннях ступеню стискання матеріалу в головці. З графіків видно, що потужність зростає пропорційно збільшенню швидкості обертання і знижується зі зростанням температури. На рис. 17 представлено отриману залежність збільшення питомої поверхні матеріалу після подрібнення від ступеня стискання матеріалу в головці при різних температурах матеріального циліндра. З графіків видно, що для кожної температури циліндра існує граничне значення ступеня стискання матеріалу в головці, нижче якого руйнування матеріалу не відбувається. Також видно, що при значних , питома площа вільної поверхні різко зростає, тобто теоретично матеріал можна зруйнувати до дуже дрібної фракції. На рис.18 представлено отриману залежність питомих енерговитрат на утворення поверхні матеріалу після подрібнення від ступеню стискання матеріалу в головці при різних температурах матеріального циліндра. Ця залежність дає змогу зробити висновок про існування для певного матеріалу такого ступеня його стиснення в головці, при якому питомі витрати енергії на подрібнення будуть мінімальними.

Шостий розділ присвячено експериментальним дослідженням процесів, що відбуваються при подрібненні полімерних матеріалів.

Представлено результати експериментальних досліджень процесу подрібнення матеріалів в роторних дробарках. Для проведення досліджень була виготовлена експериментальна роторна дробарка, з наступними характеристиками: діаметр ротору - 0.2 м; кількість ножів ротору - 3; кількість ножів корпусу - 2; потужність електродвигуна - 4,5 кВт. В результаті досліджень отримано підтвердження адекватності розробленої математичної моделі процесу подрібнення полімерів в роторних дробарках реальному процесу. А саме залежності потужності подрібнення (рис. 19, 20) і розподілу часток матеріалу за розмірами від технологічних і конструктивних чинників.

Встановлено, що при подрібненні відходів гум і термопластичних матеріалів роторні дробарки доцільно застосовувати для отриманням часток матеріалу не менше 2 мм. Для отримання більш дрібних фракцій доцільно застосовувати обладнання, що реалізує об'ємне деформування матеріалу.

Визначено, що відхилення результатів розрахунків потужності за математичною моделлю від даних експерименту при подрібненні одиничних шматків матеріалу в роторній дробарці не перевищує 8 %, а при подрібненні кількох однакових шматків матеріалу збільшується до 12…20%.

Представлено експериментально отримані залежності насипної густини сумішей фракцій подрібнених полімерних матеріалів з розмірами часток від 10 до 2 мм, які потрібні для рішення рівняння (25).

Представлено результати експериментальних досліджень процесу подрібнення матеріалів відходів гуми в екструдері. Дослідження проведені за допомогою розробленої експериментальної установки, що складається з екструдера і системи вимірювання технологічних параметрів. Екструдер має на виході головку, що обертається від окремого електроприводу, яка дозволяє вимірювати діючий на неї напірний тиск матеріалу. В результаті досліджень отримано підтвердження адекватності аналітичної моделі подрібнення гум в екструдері реальному процесу. На рис. 21, 22 представлено графіки залежностей напірного тиску від температури циліндра і питомих енерговитрат на утворення поверхні часток гуми при подрібненні в екструдері від ступеня стискання матеріалу в головці, які отримані в результатіі експерименту і за аналітичною моделлю.

Визначено: максимальна продуктивність екструдера при подрібненні гуми досягається при температурі матеріального циліндра 390…405оК; значення граничних конструктивних і технологічних параметрів при яких процес подрібнення гуми відбувається без перевищення допустимої температури її розігріву, яка становить 400…410оК; максимальне прирощення питомої площі вільної поверхні гуми досягається при температурі матеріального циліндра 340…390оК, а при подальшому зростанні температури - зменшується до 390…400оК, потім знову зростає; відхилення значень питомих енерговитрат на подрібнення гуми в екструдері, що розраховані за математичної моделлю від експериментальних не перевищує 15 %.

Встановлено: близько 90% витрачуваної енергії припадає на обертання черв'яка; потужність обертання черв'яка в більшій мірі залежить від початкових розмірів часток гуми ніж потужність обертання головки; руйнування гуми відбувається поступово по всій довжині каналу черв'яка; при поміщенні одразу після подрібнення порошку гуми в ємність його температура підвищується в результаті хімічної взаємодії з киснем повітря (в результаті може відбуватись деструкція і навіть загоряння гуми); зростання при 400оК пов'язано з прискоренням процесу руйнування гуми внаслідок процесу термодеструкції і проводити подрібнення в такому тепловому режимі недоцільно; для досягнення максимального технологічного ефекту подрібнення гуми на основі бутілкаучуку необхідно температуру матеріального циліндру підтримувати на рівні 370…375оК; визначення раціональних конструктивних і технологічних параметрів екструдерів для подрібнення гумових відходів можна здійснювати за допомогою математичної моделі на основі рівнянь (27), (28), якщо відомі рівняння виду (19), (22).

Сьомий розділ присвячено практичному використанню результатів виконаних досліджень. Представлено методологічні основи синтезу, проектування обладнання і розробки технологічних процесів для подрібнення відходів полімерних матеріалів, а також результати впровадження виконаних досліджень у виробництво.

Показано на прикладах, що аналіз структурних схем подрібнювачів (табл. 1) дозволяє здійснювати синтез механічних пристроїв для подрібнення відходів матеріалів з різними геометричними і фізико-механічними властивостями.

Показано, що вихідними даними для розробки технологічного процесу переробки відходів полімерних матеріалів повинні бути наступні відомості: дані про фізико-механічні і хімічні властивості полімерного матеріалу; геометричні розміри і швидкість утворення відходів; вимоги до кінцевого продукту (розмір часток, стан поверхні).

Визначені науково обґрунтовані критерії вибору раціональної стадійності процесу подрібнення і виду обладнання для їх реалізації. Необхідність такого розрахунку обумовлена раціональним вибором або проектуванням обладнання, яке б забезпечило процес подрібнення з потрібною продуктивністю і якістю при мінімальних капіталовкладеннях і енерговитратах. На основі математичної моделі подрібнення в роторних дробарках отримано залежності діаметру ротору дробарки від початкових розмірів відходів матеріалів представлено на рис. 25. Отримана залежність може бути використана як номограма для визначення діаметру ротору дробарки для подрібнення матеріалу з середнім розміром а0, при конструктивній схемі дробарки, в якої добуток кількості ножів ротору і корпусу =2.

При виборі дробарки з іншим добутком , діаметр ротору визначається за формулою

. (29)

Продуктивність дробарки з ротором такого діаметру при різних швидкостях його обертання розраховується за математичною моделлю. Після чого розглядаються варіанти дробарок при різній кількості ножів, продуктивності при визначених діаметрах і різній швидкості обертання. Якщо при визначеному діаметрі ротора продуктивність і потужність приводу дробарки нас не задовольняє (є завеликою для умов підприємства), то приймається рішення про розділення процесу подрібнення на дві стадії. Для цього рекомендується вибрати з таблиці 1 структурну схему нижчого порядку. Наприклад, прийняти для попереднього розділення матеріалу подрібнення за структурною схемою 1 (табл. 1). Такій схемі може відповідати розрубування великогабаритних шматків на пресах, або розрізання дисковими ножами шматків з великим відношенням довжини і товщини. Критерієм вибору стадійності процесу подрібнення полімерних відходів в екструдерах є умова

, (26)

де - середній розмір часток матеріалу, що завантажується в екструдер; глибина впадин черв'яка в зоні завантаження матеріалу.

Представлено алгоритм розрахунку параметрів процесу подрібнення відходів в роторних дробарках (рис. 26) і перелік конструкторських розрахунків, що необхідно виконати при їх проектуванні.

Визначені раціональні конструктивні параметри роторних дробарок і технологічні режими процесів подрібнення відходів термопластичних полімерів і гуми. При подрібненні матеріалів гуми і ПВХ пластикату мінімальні енерговитрати досягаються при добутку кількості ножів ротору і корпусу 5...6, тобто для них раціонально використовувати дробарки з конструктивною схемою в яких три ножі на роторі і два на корпусі. При подрібненні поліетилену мінімум енерговитрат буде при використанні дробарок з конструктивною схемою 2х2. Якщо подрібненню підлягають відходи матеріалів з крихким механізмом руйнування (термореактивні матеріали, органічне скло і т.п.), то слід використовувати дробарки з більшою кількістю ножів. В результаті аналітичних і експериментальних досліджень встановлено, що подрібнення високоеластичних матеріалів (гум, ПВХ пластикату) і поліетилену при температурі від 0 до 20 оС є енергетично невигідним. Тому рекомендовано попередній нагрів відходів цих матеріалів до 50...80 оС перед подрібненням, якщо питання енерговитрат домінує над ускладненням технологічного процесу. Підвищення швидкості руху робочих органів при подрібненні високоеластичних і пластичних матеріалів призводить до зниження енерговитрат але збільшення зусиль руйнування. При збільшенні швидкості обертання існує певна межа вище якої градієнт зниження питомих енерговитрат несуттєвий. Встановлено, що лінійна швидкість ножів роторних дробарок повинна становити: для гум 12…15 м/с; для ПВХ пластикату 17…20 м/с; для поліетилену 23…26 м/с. Високі швидкості обертання ротору призводять до підвищення динамічних навантажень, інтенсивного зносу ножів і підшипникових вузлів, що нівелює зниження енерговитрат, порівняно з витратами на ремонт.

Показано, що при проектуванні екструдерів для подрібнення слід вирішувати двоєдину задачу: отримання якісного продукту (подрібненого порошку) при мінімальних енерговитратах технологічного процесу. Поставлена задача вирішується шляхом розрахунку цільової функції питомих енерговитрат при заданій продуктивності і ступені подрібнення матеріалу, з подальшою реалізацією алгоритму пошуку екстремальних її значень.

В залежності від типорозміру екструдера і виду полімерного матеріалу потрібно вибирати такі технологічні режими його роботи, щоб забезпечити необхідну продуктивність, ступінь подрібнення при мінімальних витратах електроенергії і з врахуванням обмежень, які обумовлені температурною стійкістю матеріалу, а також характеристиками міцності черв'яка.

Основна мета розрахунку полягає в тому, щоб на підставі розрахункових формул знайти такі оптимальні геометричні параметри робочих органів, які разом з характеристиками їх міцності і ефективним відведенням тепла забезпечували б мінімальні енерговитрати при заданій якості продукту подрібнення (розмір часток і температуру матеріалу на виході з екструдера). Після попереднього вибору геометричних розмірів черв'яка і розрахунку технологічних параметрів виконуються розрахунки на міцність робочих органів екструдера, з урахуванням виду силового навантаження і режиму роботи. Метою розрахунків на міцність є визначення розмірів основних деталей машини (товщина стінки циліндра, розмірів сполучних елементів, максимального прогинання черв'яка), вибір і розрахунок опорних елементів і ін. Розрахунки на міцність проводяться при максимально можливих значеннях зусиль, що виникають в екструдері.

На основі математичної моделі подрібнення гум в екструдері розроблено програму на мові програмування Бейсік для розрахунку його раціональних конструктивних і технологічних параметрів. При складанні програми було використано метод ковзаючого допуску для мінімізації цільової функції.

При подрібненні гум в екструдерах на енерговитрати суттєво впливає температура матеріалу, матеріального циліндра і черв'яка. Мінімальні енерговитрати і максимальна ступінь подрібнення мають місце при певних співвідношеннях ступеню обтискання матеріалу в головці подрібнення (відношення початкової висоти каналу до кінцевої). При подрібненні гуми на основі бутілкаучуку мінімум енерговитрат буде при наступних параметрах: =12, 300оК; =10, 330оК; =8, 350оК; =6, 390оК.

Представлено результати впровадження проведених досліджень в виробництво. При використанні розроблених роторної дробарки і екструдера для подрібнення відходів гуми на ПП “Ольга” (м. Біла Церква) здійснюється переробка відходів гуми з подальшим виготовленням гумовотехнічних виробів. На Хмельницькій взуттєвій фабриці “Взутекс” виконано модернізацію роторної дробарки для подрібнення відходів підошовного ПВХ пластикату шляхом оснащення пристроєм для завантаження матеріалу. В результаті чого підвищено продуктивність дробарки і отримувана при подрібненні крихта має вужчий розподіл часток за розмірами, що дозволило підвищити її вміст в суміші з первинним матеріалом для лиття підошов.

ВИСНОВКИ

1. Розвинуто наукові основи вирішення важливої науково-технічної проблеми легкої промисловості - проектування обладнання для подрібнення термопластичних і гумових відходів з урахуванням конструктивних, технологічних параметрів, залежності фізико-механічних властивостей полімерів від температури, швидкості і умов деформування, що підвищує енергетичну ефективність процесу їх переробки і дозволяє цілеспрямовано отримувати крихту необхідного розміру для виготовлення виробів легкої промисловості. Результати досліджень можуть бути використані в хімічній, машинобудівельній і інших галузях промисловості.

2. Розроблено узагальнену систему класифікації обладнання для механічного подрібнення відходів полімерних матеріалів, що охоплює всі можливі структурні схеми потоків матеріалу і відображає кінетику перетворення його дисперсного складу. Аналіз структурних схем обладнання для подрібнення за розробленою системою класифікації дозволяє здійснювати синтез механічних пристроїв для подрібнення матеріалів і проводити аналіз їх енергетичної ефективності.

3. Проведений аналіз енергетичної ефективності можливих структурних схем подрібнювачів за розробленою системою класифікації показав, що найбільш економічними є подрібнювачі в яких матеріал після акту руйнування негайно видаляється з їх робочої зони. Зниження енерговитрат на подрібнення полімерів можливе за рахунок зменшення межі міцності і величини деформації матеріалу до початку руйнування шляхом цілеспрямованого впливу на його фізико-механічні властивості.

4. Розроблено узагальнену математичну модель процесу механічного подрібнення полімерних матеріалів, яка може бути застосована для аналітичного опису подрібнюючого обладнання і аналітичні моделі для кількісного і якісного аналітичного відображення процесу руйнування крихких, пластичних і високоеластичних полімерних матеріалів при подрібненні, які відображують в загальному вигляді процеси прирощення нової поверхні полімерів при їх цілеспрямованому руйнуванні.

5. Отримано математичні моделі руйнування елементів матеріалів кінцевих розмірів з крихкими, високоеластичними і пластичними властивостями при різанні між двома ножами і в об'ємно напруженому стані. Показано, що результати випробувань на зріз при відносно низьких швидкостях деформування можуть бути використані для математичного відображення процесу руйнування при більших швидкостях. Похибка визначення руйнуючих напружень прямо пропорційно залежить від швидкості випробувань і не перевищує 15%. Дані отримані при випробуванні полімерів на зріз можуть бути використані для відображення характеристик міцності при інших видах руйнування.

6. Встановлено закономірності руйнування гуми, ПВХ пластикату і поліетилену колодочного в умовах змінних температури і швидкості деформування. Отримано рівняння, які можуть бути використані для обчислення руйнуючих напружень, деформацій матеріалів до початку руйнування і питомої роботи, що витрачається на деформування цих матеріалів до початку руйнування. Показано, що питома енергія деформації до руйнування гуми монотонно зменшується з ростом температури (від 273оК до 393оК) в усіх діапазонах швидкості. При збільшенні швидкості деформування гуми в інтервалі температур від 273оК до 325…335оК відбувається зменшення питомої енергії руйнування, а вище 335оК - збільшення. Мінімум енергетичних витрат на руйнування гум різанням може бути досягнутий при підвищених температурах 380…400 оК і низьких швидкостях деформування. При руйнуванні ПВХ пластикату питома енергія руйнування досягає максимальних значень при Т= 330…350оК яка зміщується в сторону більших температур зі збільшенням швидкості руйнування. Встановлено наявність області мінімальних значень питомої енергії деформації поліетилену при температурах 280…290оК. Раціонально проводити цілеспрямоване руйнування поліетилену при цих температурах і високих швидкостях робочих органів. Мінімальні енерговитрати будуть в області температур близьких до температури плавлення і низьких швидкостях механічної дії.

7. Отримано регресійні рівняння залежності коефіцієнту тертя гуми, поліетилену і ПВХ пластикату по сталі від температури і нормального тиску на поверхню ковзання. Встановлено, що коефіцієнт тертя досягає максимальних значень при температурі гуми 337 оК, а ПВХ 300 оК. Для поліетилену цей температурний максимум знаходиться в області температур менших за 273 оК.

8. Розроблено аналітичні моделі, що відображують кінетику і динаміку процесів подрібнення відходів полімерних матеріалів в роторних дробарках і екструдерах в залежності від їх конструктивних і технологічних параметрів з урахуванням фізико-механічних властивостей полімерів. Модель процесу подрібнення в роторних дробарках дозволяє визначати їх продуктивність і енергетичні показники процесу в залежності від швидкості обертання ротору, маси завантаження, радіуса ротору, площі пропускної поверхні колосникової решітки і діаметру її отворів, від об'єму бункера, кількості ножів ротору і корпусу, а також від густини матеріалу, що подрібнюється.

9. Аналітично встановлено найбільш ефективні режими роботи роторних дробарок з точки зору ступеня заповнення камери, доцільність обмеження радіуса ротора до 0,3 м, на вид розподілу часток за розмірами найбільший вплив має нерівномірність завантаження робочої камери подрібнювача. Питомі енерговитрати на подрібнення для полімерів з переважно пластичними властивостями і для високоеластичних матеріалів мають екстремальний характер і для цих матеріалів існує оптимальне співвідношення кількості ножів ротора і корпуса. А матеріали з крихкими властивостями доцільно подрібнювати на обладнанні, що має велику кількість руйнуючих елементів або робочі органи великої площі. Енерговитрати на подрібнення крихких матеріалів зменшуються за лінійним законом зі збільшенням температури матеріалу. А залежність від температури матеріалів з високоеластичними і пружно-пластичними властивостями має екстремальний характер з максимальним значенням в області 273 -293 оК. Зі збільшенням швидкості обертання ротору питомі енерговитрати для високоеластичних і пружно-пластичних матеріалів зменшуються за нелінійним законом, питомі енерговитрати для крихких матеріалів не залежать від швидкості руху робочих органів.

10. Встановлено існування режимів подрібнення гуми в екструдері при яких буде досягнуто мінімальних витрат енергії.

11. В результаті експериментальних досліджень отримано підтвердження адекватності аналітичних моделей процесів подрібнення відходів полімерів в роторних дробарках і екструдерах. Відхилення результатів розрахунків значень потужності за математичною моделлю від даних експерименту при подрібненні одиничних шматків матеріалу в роторній дробарці не перевищує 8 %, а при завантаженні кількох однакових шматків матеріалу збільшується до 12…20%. Відхилення значень питомих енерговитрат на подрібнення гуми в екструдері, що розраховані за математичної моделлю від експериментальних не перевищує 15 %. Встановлено, що при подрібнення відходів гум і термопластичних матеріалів в роторних дробарках доцільно застосовувати для отриманням часток матеріалу не менше 2 мм, а отримання більш дрібних фракцій ефективно на обладнанні, що реалізує об'ємне деформування матеріалу при подрібненні.

12. Розроблено алгоритми і програми для розрахунку раціональних конструктивних і технологічних параметрів роторних дробарок і екструдерів для подрібнення гуми.

13. Результати досліджень впроваджено у виробництво на п/п “Ольга” (м. Біла Церква) і Хмельницькій взуттєві фабриці “Взутекс”, а також використовуються в навчальному процесі кафедри електромеханічних систем Київського національного університету технологій та дизайну.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бурмістенков О.П., Місяць В.П. Моделювання процесів подрібнення гумових відходів пружно-деформаційним способом // Легка промисловість. -1993, -№ 2. - С. 21.

2. Місяць В.П. Аналітичне відображення процесу подрібнення нелінійно пружних матеріалів // Вісник Технологічного університету Поділля. Серія 1. Технічні науки. -1997. -№ 1. - С. 134-135.

3. Місяць В.П. Математична модель процесу транспортування твердих полімерних матеріалів в черв'ячних пристроях // Вісник Технологічного університету Поділля. - 1998. -№ 4.Ч.2. - С. 66-69.

4. Місяць В.П., Бурмістенков О.П., Вишквар І.М. Аналіз критеріїв порівняльної оцінки обладнання і способів подрібнення полімерних матеріалів // Вісник Технологічного університету Поділля. - 1999. -№ 4. - С. 71-72.

5. Бурмістенков О.П., Місяць В.П. Аналітичне відображення процесу подрібнення гуми // Збірник наукових праць “Проблеми сучасного машинобудування”. - Хмельницький, 1996. - С. 50-51.

6. Місяць В.П. Принципи побудови узагальненої математичної моделі процесу подрібнення полімерних матеріалів // Вісник ДАЛПУ. - 1999. - № 2, - С. 74-78.

7. Місяць В.П., БурмістенковО.П. Експериментальна установка для дослідження процесів інтенсивного деформування порошкових полімерів в умовах високого тиску і зсуву // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. Издание Херсонского государственного технического университета - 1999. - № 2. - С. 416-417.

8. Місяць В.П. Основи побудови математичних моделей процесів подрібнення матеріалів // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2000. -№ 5.Ч1. - С.34-37.

9. Місяць В.П., Бурмістенков О.П. Основи математичного моделювання технологічних процесів. Навчальний посібник. -Київ: Науково - методичний центр КДУТД, 2000. - 82с.

10. Деклараційний патент 68978 А Україна, МПК В02С4/08 Пристрій для переробки відходів гуми, штучної і натуральної шкіри / Скиба М.Є., Михайловський Ю.Б., Головко Г.С., Філіпченко Е.О., Іщук В.І., Місяць В.П., (Україна ). - № 20031110577, Заявл. 12. 02. 2004; Опубл. 16.08.2004, Бюл. № 8.

11. Деклараційний патент 70163А Україна, МПК В29В13/10. Пристрій для подрібнення відходів полімерів / Місяць В.П., Михайловський Ю.Б., (Україна ). - № 20031212731; Заявл. 9.02.04.; Опубл. 15.09.2004., Бюл.№ 9.

12. Деклараційний патент 71531 А Україна, МПК В29В17/00 Валковий подрібнювач автомобільних покришок / Скиба М.Є., Михайловський Ю.Б., Головко Г.С., Філіпченко Е.О., Місяць В.П., (Україна ). - № 20031213406; Заявл. 03.03.04; Опубл. 15.11.2004, Бюл. № 11.

13. Місяць В.П. Математичне моделювання матеріальних потоків в механічних пристроях для подрібнення полімерів // Вісник Хмельницького національного університету. - 2006. - № 2 Т1. - С. 180-184.

14. Місяць В.П. Математичне моделювання процесу руху матеріалу в екструдерному подрібнювачі з каналом змінного профілю при неізотермічних умовах // Вісник КНУТД. - 2006. - № 2. - С. 42-49.

15. Місяць В.П., Бурмістенков О.П. Аналітичне дослідження процесу видалення кінцевого продукту при подрібненні відходів полімерів в роторних дробарках // Вісник Хмельницького національного університету. - 2006. - № 6. - С. 205-208.

16. Місяць В.П. Аналітичне дослідження кінетики процесу подрібнення відходів полімерів в роторних дробарках // Вісник КНУТД. - 2007. - № 1. - С.35-39.

17. Місяць В.П., Бурмістенков О.П., Гладчук О.З. Моделювання процесів руйнування полімерних матеріалів при подрібненні // Вісник КНУТД. - 2007. - № 3. - с. 40-45.

18. Місяць В.П. Моделювання процесу різання гум і термопластичних матеріалів між двома ножами в роторних дробарках // Вісник Хмельницького національного університету. - 2007. - № 5. - С. 145-148.

19. Місяць В.П. Аналітичне визначення складових видів деформації полімерів при подрібненні // Вісник КНУТД. - 2007. - № 4. - С. 27-31.

20. Місяць В.П. Дослідження впливу сил тертя полімерів на параметри процесу подрібнення їх відходів // “Проблеми трибології”. - Хмельницький національний університет, - 2007. - №4, - C. 34-38.

21. Кострицький В.В., Бурмістенков О.П., Місяць В.П., Артеменко Л.Ф. Перспективи розвитку технологій переробки відходів гуми // Вісник КНУТД. - 2005. - № 5. - С.12-14.

22. Бурмістенков О.П., Місяць В.П., Демішонкова С.А. Прогнозування міцності полімерних матеріалів при різних технологічних умовах їх руйнування // Вісник Хмельницького національного університету. - 2007. - № 5. - C. 12-16.

Особистий внесок автора у праці, опубліковані у співавторстві: [1], [4], [5], [9]- постановка задачі, виконання теоретичних досліджень; [7] - обробка та аналіз результатів; [16], [18], [22] - постановка задачі, виведення аналітичних залежностей; [10], [11] [12], [13], - розробка ідеї, істотних ознак винаходів, обґрунтування запропонованих конструкцій.

Размещено на Allbest.ru