Теоретико-методологічні засади формування якості та асортименту камвольних тканин

Уточнено поняття інфраструктури ринку камвольних тканин як комплексу галузей (підгалузей) і суб'єктів господарювання та видів діяльності, що мають єдине функційне призначення - довести тканини від виробника до споживача. Наведено та охарактеризовано основні елементи інфраструктури ринку камвольних тканин: підприємства оптової, оптово-роздрібної, роздрібної торгівлі, виставки, ярмарки, торгово-промислові палати, оптові ринки, склади. Показано, що інфраструктура ринку камвольних тканин, яка відіграє значну роль у забезпеченні просування продукції від виробника до споживача, переходу тканин із сфери виробництва до сфери обігу й вжитку та задоволення потреб і вимог споживачів, потребує подальшого розвитку. Доведено, що інфраструктура вітчизняного товарного ринку має обслуговувати, насамперед, власне виробництво тканин, тому зважено на першочерговість нарощування обсягів виробництва тканин в Україні, у тому числі камвольних, і як результат цього - розвиток інфраструктури ринку.

У п'ятому розділі „Розроблення методології формування асортименту та якості камвольних тканин” обґрунтовано інформаційне забезпечення процесу формування асортименту й якості камвольних тканин, проаналізовано відповідність поточного асортименту тканин вимогам споживачів, розроблено авторську методологію формування асортименту й якості камвольних тканин та алгоритм управління їх якістю на всіх етапах виробництва.

В ході експертної оцінки установлено, що індекс задоволеності виробників швейного одягу тканинами іноземного виробництва вищий, ніж індекс задоволеності тканинами вітчизняних підприємств. З'ясовано, що на загальну оцінку тканин вітчизняного виробництва суттєво вплинула низька задоволеність споживачів тканинами щодо колірного оформлення, невідповідності моді, а також високого пілінгування та низької формостійкості. За даними соціологічних досліджень, визначено структуру бажань та переваг кінцевих споживачів стосовно вибору камвольних тканин. Проведений моніторинг задоволеності виробників швейного одягу та кінцевих споживачів камвольними тканинами, вивчення структури їх бажань та переваг щодо придбання тканин дозволили обґрунтувати методологічну основу для поліпшення якості та розробити оптимальну структуру асортименту камвольних полотен. Це може слугувати орієнтиром для текстильних та торгових підприємств під час формування асортименту камвольних тканин, а також для швейних підприємств - під час закупівлі тканин для виготовлення одягу.

Результати лабораторних досліджень показали (рис. 7, табл. 7), що чистововняні та напіввовняні камвольні тканини вітчизняного виробництва мають суттєві розбіжності за показниками міцності на розрив та стійкості до стирання, які, в основному, перевищують встановлені стандартом норми для чистововняних тканин в 1,2-1,5 раза, для напіввовняних - в 1,5-4,4 раза, що вказує на значний запас надійності цих полотен та можливість оптимізації їх зносостійкості.

Установлено, що пілінгування камвольних тканин вітчизняного виробництва відбувається достатньо інтенсивно, тому що пілі на багатьох із них утворюються вже на початку модельованого зношування. Виявлено, що показники стійкості до пілінгоутворення залежать від кількості циклів стирання зразків. Така залежність із високим ступенем апроксимації (R2=0,74-0,93) для чистововняних полотен описується поліномом другого степеня, для напіввовняних - в основному, лінійними функціями. Виявлено, що на чистововняних полотнах у порівнянні з напіввовняними утворюється більше пілів, вони різноманітніші за розмірами та формою (рис. 8).

Вивчення під мікроскопом зразків камвольних тканин після модельованого пілінгування дозволило з'ясувати, що в утворенні пілів велику роль відіграють не тільки вільні кінці, а й петлі волокон, які виступають на поверхні готових полотен унаслідок визначеної структури пряжі та застосованого виду оброблення тканин або з'явилися в процесі стирання. Такі петлі захоплюють вільні кінці волокон і під дією стирання закручуються в пілі інтенсивніше, ніж вільні кінці волокон. Подальші дослідження окремих пілів довели наявність у них волокон, передусім вовняних, із потертостями, зломами, руйнуванням, що вказує на поступове зношування пілів (рис. 9).

Візуальним оцінюванням стійкості до пілінгоутворення камвольних тканин згідно із шкалою, наведеною у міжнародному стандарті ISO 12945-2:2000, встановлено, що найвищу оцінку у п'ять балів отримали базові зразки, які протягом модельованого зношування не пілінгувалися.

Виявлено, що за показниками стійкості до пілінгоутворення тканини вітчизняного виробництва поступаються базовим зразкам. Серед семи випробуваних на здатність пілінгуватися артикулів чистововняних полотен вітчизняного виробництва кращою була костюмна тканина №5 (арт. 9В2974-ДЧ), до складу якої, крім вовни, входить 4 % лайкри, а серед восьми артикулів напіввовняних полотен - костюмні тканини №14 (арт. 9В12040-ДЧ, 45 % вовни, 55 % лавсану) та №10 (арт. 9В11825-ДЧ, 45 % вовни, 51,2 % лавсану, 3,8 % лайкри). Ці тканини оцінено у чотири бала, тому що на їх поверхні виявлено незначне розпушування та сформовані пілі у незначній кількості (від одного до чотирьох). Решту досліджених тканин вітчизняного виробництва оцінено трьома, двома та одним балом. Кількість пілів на цих камвольних полотнах була значною, що зумовлює необхідність удосконалювання їхньої структури або ретельного проведення оздоблювальних операцій (стриження, опалювання тощо).

Як показали лабораторні випробування, величина деформації камвольних тканин після 60 хвилин навантаження коливається в значних межах: повне відносне подовження полотен по основі змінюється від 4,9 до 24,3 %, а по утоку - від 3,3 до 38,8 %. Результати досліджень засвідчили, що на розтяжність камвольних тканин, крім параметрів структури, суттєво впливають використовувані для деяких з них еластанові нитки (див. табл. 1). Незважаючи на те, що вміст еластанових ниток у полотнах незначний (від 1,5 до 4 %), їх наявність дозволяє збільшити повне подовження майже у 3-5 разів по основі та у 5-7 разів по утоку порівняно з рештою досліджених тканин. На підставі проведених досліджень доведено доцільність використання еластанових ниток для напіввовняних тканин для збільшення їх еластичності.

Визначено, що за часткою пружно-еластичного подовження по основі й утоку більш формостійкими є тканини напіввовняні, ніж чистововняні, для яких ці показники становлять, відповідно, 0,76-1,0 та 0,62-0,86. Доведено, що камвольні тканини, до складу яких входять еластанові нитки, мають значну частку пластичної деформації (0,31-0,38 - чистововняні, 0,14-0,24 - напіввовняні) порівняно з тканинами без таких ниток (рис. 10). Вочевидь, що при значному подовженні тканин з еластановими нитками під дією навантаження відбувається зміщування структурних елементів полотен відносно однин одного, а сили тертя, що виникають між ними, спричиняють залишкову деформацію.

Установлено, що кращі показники розтяжності та формостійкості має один із чотирьох базових зразків - тканина №19. З'ясовано, що чистововняні камвольні тканини вітчизняного виробництва за повним подовженням по основі, здебільшого, гірші за базовий зразок (відносний показник якості, qi, дорівнює 0,4-0,9), по утоку - близькі до нього або трохи кращі (qi - 0,9-1,1); відносні показники повного подовження напіввовняних тканин коливаються в межах 0,2-0,6. Це свідчить, що ці полотна розтягуються погано порівняно з базовим зразком. Виключення складають ті чисто- і напіввовняні тканини, що містять еластанові нитки, - показники їх повного подовження перевищують базові у 1,8-2,5 раза. За пружно-еластичними властивостями чистововняні тканини в основному поступаються базовому зразку, а напіввовняні - знаходяться на його рівні або небагато перевищують. Частка пластичної деформації чистововняних тканин вітчизняного виробництва порівняно з базовою тканиною значна, особливо по утоку. Напіввовняні полотна відрізняються малим пластичним подовженням або його відсутністю (тканина №9 по основі, №12 - по утоку), тому за цим показником вони кращі за базовий зразок, за винятком тканин з еластановими нитками (№10, 13, 15), для яких qi по утоку становить 0,7-0,9.

Доведено, що між окремими показниками ужиткових властивостей камвольних тканин вітчизняного виробництва (міцністю на розрив, стійкістю до пілінгоутворення та стирання по площині, зминальністю, жорсткістю, стійкістю до розтягування, повітропроникністю, здатністю електризуватися) і багатьма параметрами структури тканин існує тісний зв'язок, який характеризується коефіцієнтом кореляції Пірсона (з) у межах 0,7…0,99. Так, на розривне навантаження чистововняних тканин по утоку істотно впливають скрученість пряжі по утоку (з=0,85), поверхнева густина (з=0,97), товщина тканини (з=0,74); на стійкість до стирання - щільність по основі (з=0,87) й по утоку (з=0,86), коефіцієнт ущільненості переплетення (з=0,7). Методами математичної статистики встановлено, що виявлені залежності відповідних характеристик властивостей від конкретних параметрів структури тканин, можна описати типовими лініями тренда з високим ступенем апроксимації (R2). Як приклад, на рис. 11 наведено залежність розривного навантаження чистововняних тканин від поверхневої густини.

Разом із тим, виявлено, що при однакових параметрах структури показники ужиткових властивостей можуть змінюватися в декілька разів. За таких умов для вибору найбільш інформативних параметрів структури досліджувані тканини з характерними для них ознаками структури за допомогою методу головних компонент представлено у вигляді вектора допоміжних показників із суттєво меншою кількістю компонент - ГК1, ГК2, ГК3 (див. табл. 2), сукупна частка яких у загальній дисперсії становить 88,71 %.

Після переходу від вихідних параметрів структури до головних компонент із використанням факторного аналізу розраховано багатофакторні математичні моделі, які свідчать про попарний і сукупний вплив усіх трьох головних компонент та волокнистого складу (наприклад, вмісту лавсану - Лавс) на певні показники ужиткових властивостей (розривне навантаження по основі й утоку (Рр(о), Рр(у)), кількість циклів до руйнування при стиранні по площині (Сст), кількість пілів (П), коефіцієнт зминальності по основі й утоку (Кз(о), Кз(у)), умовну жорсткість при згинанні (EI(о), EI(у)), частку пружно-еластичного подовження по основі ((епр+ее)о) й утоку ((епр+ее)у), повітропроникності (Вр) та ін.) камвольних тканин:

Для порівняння комплексу показників ужиткових властивостей камвольних тканин вітчизняного виробництва й базових зразків, тобто для визначення рівня якості, за допомогою методу головних компонент здійснено перехід від вихідних характеристик властивостей (Рр(о), Рр(у), Сст, EI(о), EI(у), Кз(о), Кз(у), (епр+ее)о, (епр+ее)у, Вр) до комплексних показників (КП) властивостей (головних компонент). Установлено, що з десяти розрахованих компонент інформативними є перші три - КП1, КП2, КП3. Аналіз коефіцієнтів вкладу відповідної характеристики ужиткових властивостей у відповідний комплексний показник дозволив з'ясувати, що КП1 для камвольних тканин пов'язаний, головним чином, із розривним навантаженням, кількістю циклів до руйнування при стиранні по площині, КП2 - із коефіцієнтом зминальності, КП3 - з умовною жорсткістю при згинанні, часткою пружно-еластичної деформації та коефіцієнтом повітропроникності.

Досліджено, що майже всі напіввовняні тканини вітчизняного виробництва за КП1-КП3 перевищують аналогічні показники базових зразків, за винятком тканин №8, 10, 11, які поступаються базовим зразкам №18 і 19. Чистововняні полотна, в основному, мають комплексні показники якості, вищі за показники базових зразків. Лише тканина №2 характеризується показниками, що перевищують КП1-КП3 базового зразка №16, але є нижчими, ніж у решти базових зразків.

Методами математичної статистики виявлено сукупний вплив головних компонент ГК1-ГК3 на комплексні показники ужиткових властивостей камвольних тканин:

Доведено, що апроксимуючі математичні моделі одиничних та комплексних показників ужиткових властивостей (1)-(22) статистично вірогідні і можуть використовуватися для прогнозування якості камвольних тканин на етапі проектування. Наголошено, що при цьому можна враховувати поверхневу густину камвольних тканин, про що свідчить виявлений між кожним з КП1-КП3 та поверхневою густиною тісний зв'язок, який для чистововняних тканин характеризується коефіцієнтом кореляції 0,88...0,97, для напіввовняних - 0,83...0,91.

Графічне представлення досліджуваних тканин у системі відповідних головних компонент відносно ліній постійних рівнів одиничних (рис. 12, а) та комплексних (рис. 12, б) показників властивостей і ліній постійних значень параметрів структури (наприклад, поверхневої густини, яка має тісний зв'язок з ГК2 і ГК3, про що свідчить значення з, яке дорівнює 0,99), дає можливість наочно виявляти напрями оптимізації конкретних та комплексних показників ужиткових властивостей.

Встановлено, що наведені на рис. 12 номограми, можна використовувати під час проектування камвольних тканин із заданим комплексом параметрів структури та відповідним йому комплексом показників очікуваних властивостей, призначених для споживачів конкретних типологічних груп.

На підставі результатів проведених теоретичних, соціологічних та експериментальних досліджень розроблено й запропоновано авторську методологію формування асортименту та якості камвольних тканин, яка містить такі етапи:

вивчення кількісної складової потреб у камвольних тканинах, у тому числі полотнах різного призначення;

сегментація ринку та типізація споживачів;

виявлення вимог типологічних груп споживачів, їхніх бажань і переваг щодо асортименту та якості тканин;

аналіз відповідності поточного асортименту тканин вимогам споживачів;

формування номенклатури ужиткових властивостей та відповідних їм показників і характеристик;

переведення вимог споживачів у характеристики ужиткових властивостей (розгортання функції якості);

дослідження та прогнозування характеристик ужиткових властивостей тканин;

оцінювання та прогнозування якості;

наочне представлення асортименту в системі комплексних параметрів структури тканин (головних компонент), встановлення межових значень параметрів структури, постійних рівнів характеристик ужиткових властивостей та комплексних показників якості;

дослідження кон'юнктури світового та вітчизняного ринку вовняних та інших волокон, використовуваних для виготовлення тканин, вовняної пряжі, текстильно-допоміжних матеріалів, текстильного обладнання (відомості про виробників, постачальників, пропонований асортимент, умови постачання тощо);

вивчення технічних та технологічних можливостей підприємства, а також новітніх технологій проектування, виробництва та оброблення волокон, пряжі, тканин;

визначення основних напрямів розвитку асортименту та удосконалювання якості;

побудова моделі структури асортименту камвольних тканин, оптимізованої за вимогами типологічних груп споживачів;

проектування та виготовлення нових камвольних тканин згідно з вимогами типологічних груп споживачів.

Розроблена методологія є результатом використання товарознавчого підходу до формування асортименту та якості камвольних тканин на текстильному підприємстві і за винятком етапів, що стосуються процесу виробництва, може застосовуватися для формування торгового асортименту.

Для визначення цілей щодо удосконалювання якості камвольних тканин вітчизняного виробництва з'ясовано важливість параметрів тканин для кінцевих і виробничих споживачів і на підставі отриманої інформації здійснено процес розгортання функції якості (РФЯ) спочатку відносно впливу факторів процесу виробництва на формування очікуваних властивостей тканин (табл. 6), а потім - відносно переведення вимог споживачів у конкретні характеристики властивостей (табл. 7). Обґрунтовано вибір гігієнічності й зносостійкості з переліку очікуваних параметрів тканин для перетворення (розгортання) у характеристики ужиткових властивостей і доведено (див. табл. 6), що їх можна формувати, керуючи кожним із факторів процесу виробництва тканин, та, передусім, підбиранням сировини, прядінням і ткацтвом (1 місце у рейтингу факторів), а також обробленням (2 місце). На наступному етапі РФЯ виявлено ступінь впливу конкретних характеристик ужиткових властивостей на задоволення вимог споживачів типологічних груп до гігієнічності та зносостійкості камвольних тканин та встановлено рейтинг їх важливості. Виявлено також, що найвищий рейтинг загальної вагомості для споживачів мають вологість та умовна жорсткість при згинанні, на що необхідно звернути особливу увагу під час проектування тканин. Визначено цілі щодо значень характеристик очікуваних властивостей, що, на нашу думку, мають задовольнити потреби споживачів та забезпечити конкурентні переваги камвольних тканин за гігієнічністю та зносостійкістю. Доведено, що реалізувати цілі щодо створення нових камвольних тканин або удосконалювання тих, що випускаються, згідно з очікуваними характеристиками гігієнічності та зносостійкості дозволяють розроблені автором математичні моделі ужиткових властивостей. Обґрунтовано, що РФЯ може використовуватися для формування якості камвольних тканин на всіх етапах їх виробництва, а, отже, - для постійного удосконалювання рівня якості та виготовлення продукції відповідно до вимог споживачів.

Результати проведених досліджень та використання розробленого алгоритму управління якістю (рис. 13) дають змогу прогнозувати якість камвольних тканин на етапі їх проектування з урахуванням вимог типологічних груп споживачів.

Це підтверджено під час створення й виготовлення в Чернігівській камвольно-суконній компанії „Чексіл” п'яти нових артикулів камвольних тканин, із яких один артикул 9В12264-ДЧ - чистововняна тканина, призначена для споживачів типологічної групи „консерватори”, і чотири артикули - 9В12161-ДЧ, 9В7523-ДЧ, 9В7504-ДЧ, 9В7560-ДЧ - напіввовняні тканини, призначені, відповідно, для „прагматиків”, „ідеалістів”, „лідерів” та „естетів”.

Теоретичне проектування нових тканин здійснено за допомогою розробленої за участю автора комп'ютерної програми FABRIC, яка дозволяє прогнозувати показники ужиткових властивостей чисто- та напіввовняних тканин за заданими параметрами структури, в автоматичному режимі розраховувати параметри структури (діаметр пряжі, коефіцієнт ущільненості переплетення, коефіцієнт наповнення), комплексні показники параметрів структури - головні компоненти, створювати нові види ткацьких переплетень. Результати досліджень нових зразків тканин (табл. 8) засвідчили, що вони відповідають наведеним у табл. 7 градаціям характеристик очікуваних властивостей. Крім того, порівняння розрахункових та фактичних характеристик ужиткових властивостей нових камвольних тканин показало достатньо високе їх збігання: відхилення коливаються переважно у межах 0ч10 %.

Безпечність нових тканин підтверджено висновком санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України, а їх соціальну значимість - споживчою оцінкою. Установлено, що рівень задоволеності споживачів новими тканинами вітчизняного виробництва вищий у порівнянні з оцінкою тканин поточного асортименту і відповідає показникам задоволеності, визначеним як цільові: 3,5-4,5 бала щодо фактури, колірної гами й відповідності моді та 4 бала щодо гігієнічності й зносостійкості, або перевищує їх (табл. 9).

Визначено, що оцінка розроблених тканин дещо поступається базовим зразкам за всіма очікуваними параметрами, за винятком напіввовняної тканини арт. 9В7560-ДЧ, яка майже не відрізняється від базових зразків. Її загальний рейтинг становить 83,2 бала, а базових зразків - 84,7ч86,8 бала. Решта нових тканин має близький за значенням загальний рейтинг, який коливається у межах 72,7ч74,5 бала. Результатами проведених досліджень доведено, що нові камвольні тканини, виготовлені в Чернігівській КСК „Чексіл”, близькі за показниками ужиткових властивостей до базових зразків, а завдяки нижчій ціні мають конкурентні переваги на ринку. Таким чином, підприємству необхідно нарощувати обсяги виробництва тканин, які задовольняють конкретні вимоги споживачів.

У шостому розділі „Соціально-економічна ефективність від упровадження розробленої методології формування асортименту та якості камвольних тканин” проаналізовано методики оцінювання ефективності розробки та впровадження нового асортименту тканин, визначено соціально-економічну ефективність від упровадження авторської методології формування асортименту та якості камвольних тканин. Доведено, що економічна ефективність від упровадження розробленої методології формування якості та асортименту камвольних тканин полягає у поліпшенні ужиткових властивостей, підвищенні рівня якості, зменшенні матеріалоємності, заощадженні сировини та зниженні собівартості нових тканин. Упровадження у виробництво нових тканин із поліпшеними ужитковими властивостями дозволило ЗАТ „КСК “Чексіл” отримати економічний ефект у сумі 323,3 тис. грн на загальний обсяг виробництва, а зниження собівартості нових тканин арт. 9В7504-ДЧ та арт. 9В7560-ДЧ за рахунок зменшення їх поверхневої густини - 673,2 тис. грн на загальний обсяг виробництва.

Результати досліджень упроваджено в ТОВ “Березанська суконна фабрика” та ВАТ “Богуславська суконна фабрика”, на ПП „Текстиль-Контакт” (м. Донецьк), АТЗТ ДВТП „Донбас”. Очікуваний соціально-економічний ефект на цих підприємствах досягається за рахунок: зменшення кількості експериментальних досліджень завдяки застосуванню математичного моделювання показників ужиткових властивостей - при розробці нових зразків тканин; підвищення конкурентних позицій виробів завдяки їх науковій проробці - при просуванні розроблених тканин на ринок; кращого забезпечення потреб споживачів оптимальним асортиментом камвольних тканин у сфері торгівлі; обґрунтованого підходу до закупівлі матеріалів для виготовлення одягу.

ВИСНОВКИ

На підставі широких товарознавчих досліджень наведено теоретичне узагальнення та нове розв'язання актуальної проблеми, що виявляється в розробці теоретичних і методологічних засад формування якості та асортименту камвольних тканин шляхом використання комплексного, процесного підходу. Такий підхід дає змогу промисловим і торговельним підприємствам внаслідок застосування сукупності взаємопозв'язаних керованих видів діяльності, людських та матеріальних ресурсів перетворити вимоги споживачів до камвольних тканин на задоволеність ними.

Розроблено наукову класифікацію камвольних тканин відповідно до потреб споживачів та визначено їх місце в розділі текстильних товарів. Сформовано таксономічний ряд рівнів систематики камвольних тканин: група>підгрупа>вид>різновид. Виявлено найбільш суттєві класифікаційні ознаки, за якими на певному рівні можна розпізнати камвольні тканини та відрізнити одну від одної, а саме: на рівні підгрупи - призначення за видом одягу (платтяні, костюмні, пальтові); на рівні виду - тип тканини (креп, бостон, шевйот тощо); на рівні різновиду - загальне призначення одягу (для побутового, форменого, спортивного одягу), його статевовікове призначення (для чоловічого, жіночого, дитячого одягу), сезонність тканини (зимова, демісезонна, літня), її волокнистий склад (чисто-, напіввовняна, змішана), вид переплетення (полотняне, саржеве тощо), характер обробки (вибілені, гладкофарбовані, пістрявоткані, меланжеві, друковані), відповідність моді (класична, модна, гостромодна), маса 1 м2 (полегшена, легка, середня, важка) тощо.

Удосконалено методику визначення потреб у камвольних тканинах, яка дозволяє виявити рівень забезпеченості споживачів основними видами швейних виробів з камвольних тканин та визначити перспективні тенденції. На підставі статистичних даних про чисельність дорослого населення України, даних проведеного соціологічного опитування щодо наявності у гардеробі споживачів основних видів швейних виробів із камвольних тканин та строків їх служби, а також максимальних норм витрат тканин на виготовлення певних видів одягу, прийнятих у швейній промисловості, визначено загальний річний обсяг передбачуваних потреб дорослого населення України в камвольних тканинах, який становить 271,9 млн. пог. м. Обґрунтовано структуру потреб ринку та окремих його сегментів у камвольних тканинах різного призначення - пальтових, костюмних, платтяних. Упровадження в практику отриманих результатів дасть можливість розробляти обґрунтовані асортиментні концепції виробництва та закупівлі камвольних тканин в Україні.

Побудовано одномірну сегментацію ринку камвольних тканин за визначеними ознаками (статтю, віком, соціальним статусом та ін.) та проведено типізацію й сегментування споживачів за критерієм вимог до камвольних тканин. Факторним аналізом результатів соціологічного опитування виявлено чотири типи споживачів: перший - споживачі, для яких найбільш значущими є параметри, що визначають зовнішній вигляд тканини, - колірна гама, фактура та обробка; другий - споживачі, орієнтовані на модність та престижність тканин, для яких ціна не має особливого значення; третій - споживачі, які цінують тканини переважно за їх зносостійкість та гігієнічність; четвертий - споживачі, для яких найбільше значення має волокнистий склад тканини. Подальшим кластерним аналізом із використанням змінних, які характеризують споживачів та їхні переваги щодо камвольних тканин, виявлено та описано п'ять об'єктивно існуючих типів (цільових сегментів) споживачів - „консерватори” (розмір сегмента - 18,5 %), „лідери” (31,2 %), „ідеалісти” (25,8 %), „прагматики” (10,5 %) та „естети” (14 %), порівняльний аналіз яких дає можливість промисловим та торговельним підприємствам раціонально формувати асортимент камвольних тканин.

Теоретично обґрунтовано діалектичні перетворення властивостей камвольних тканин залежно від сфери суспільного виробництва, в якій вони перебувають, та здійснено їх групування на ті, що оцінюються та вимірюються у сфері промислового виробництва, у сфері обігу (купівлі-продажу), у сфері використання (ужитку). Ці властивості запропоновано позначати, відповідно, як натуральні, товарні та ужиткові. З використанням моделі Кано розроблено науково обґрунтовану класифікацію ужиткових властивостей камвольних тканин, в основу якої покладено адекватність певних властивостей конкретним вимогам споживачів.

За результатами аналізу асортименту камвольних тканин вітчизняного виробництва встановлено значні коливання маси та параметрів структури та доведено можливості їх оптимізації. На підставі застосування методу головних компонент здійснено візуалізацію камвольних тканин поточного асортименту та проведено їх чітку систематику за волокнистим складом, поверхневою густиною та параметрами структури, що дозволило обґрунтовано підійти до вибору найбільш характерних їх представників для проведення подальших досліджень щодо визначення напрямів оптимізації структури, удосконалювання якості та типізації продукції.

На основі експертного опитування виявлено, що індекс задоволеності споживачів камвольними тканинами іноземного виробництва вищий, ніж індекс задоволеності тканинами вітчизняних підприємств. Досліджено, що на загальну оцінку тканин вітчизняного виробництва суттєво вплинула низька задоволеність споживачів тканинами щодо невідповідності моді, колірного оформлення, а також високого ступеня пілінгування та низької формостійкості. Проведений моніторинг задоволеності виробників швейного одягу та кінцевих споживачів камвольними тканинами, вивчення структури їх бажань та переваг дозволили обґрунтувати методологічну основу для поліпшення якості та побудови оптимальної структури асортименту камвольних полотен.

Експериментально встановлено, що досліджені камвольні тканини вітчизняного виробництва мають суттєві розбіжності за показниками міцності на розрив та стійкості до стирання, які, в основному, перевищують встановлені стандартом норми для чистововняних тканин в 1,2-1,5 раза, для напіввовняних - в 1,5-4,4 раза, що вказує на значний запас надійності цих полотен та можливість оптимізації їх зносостійкості. Виявлено, що за показниками стійкості до пілінгоутворення тканини вітчизняного виробництва поступаються базовим зразкам, які протягом модельованого зношування не пілінгувалися. Встановлено, що наявність у камвольних тканинах еластанових ниток навіть у незначній кількості (від 1,5 до 4 %) дозволяє збільшити повне подовження майже у 3-5 разів по основі та у 5-7 разів по утоку порівняно з рештою досліджених тканин. Доведено доцільність використання еластанових ниток для напіввовняних тканин для збільшення їх еластичності.

Результатами проведених досліджень встановлено, що характеристики ужиткових властивостей камвольних тканин залежать від багатьох параметрів структури. При однакових параметрах структури характеристики властивостей можуть змінюватися в декілька разів. Методом головних компонент виявлено найбільш інформативні параметри структури та факторним аналізом визначено їхній сукупний вплив на характеристики ужиткових властивостей чисто- та напіввовняних тканин.

Запропоновано статистично вірогідні апроксимуючі математичні моделі та номограми, які доводять принципову можливість оптимізувати згідно з установленими вимогами одиничні та комплексні показники ужиткових властивостей камвольних тканин та дозволяють прогнозувати їх залежно від комплексу параметрів структури та волокнистого складу на етапі проектування.

На підставі дослідження важливості параметрів тканин для кінцевих споживачів і виробників швейного одягу визначено цілі щодо удосконалювання якості; здійснено процес розгортання функції якості відносно впливу факторів процесу виробництва на формування очікуваних властивостей камвольних тканин та переведення вимог споживачів у конкретні характеристики властивостей. Обґрунтовано вибір гігієнічності й зносостійкості з переліку очікуваних параметрів тканин для перетворення (розгортання) у конкретні характеристики ужиткових властивостей та формування профілю необхідної якості. Доведено, що розгортання функції якості може використовуватися для формування якості камвольних тканин на кожному етапі їх виробництва, а, отже, - для постійного удосконалювання рівня якості та виготовлення продукції згідно з вимогами споживачів.

Розроблено обґрунтовану оптимальну структуру асортименту камвольних тканин відносно бажань та переваг кінцевих та виробничих споживачів, яка може слугувати орієнтиром для текстильних та торговельних підприємств під час формування асортименту камвольних тканин, а також для швейних підприємств - під час закупівлі тканин для виготовлення одягу.

За результатами проведених теоретичних, соціологічних та експериментальних досліджень розроблено алгоритм управління якістю та авторську методологію формування асортименту та якості камвольних тканин, яка ґрунтується на комплексному, процесному підході, передбачає визначення потреб у камвольних тканинах, виявлення вимог, бажань і переваг типологічних груп споживачів щодо асортименту та якості тканин, їх перетворення на задоволеність споживачів сформованим асортиментом та якістю камвольних тканин.

Авторську методологію формування якості й асортименту камвольних тканин та розроблений алгоритм управління якістю використано й підтверджено на стадії розроблення та впровадження у виробництво п'яти нових зразків камвольних костюмних тканин: чистововняної тканини арт. 9В12264-ДЧ, призначеної для споживачів типологічної групи „консерватори”, напіввовняних тканин арт. 9В12161-ДЧ, 9В7523-ДЧ, 9В7504-ДЧ, 9В7560-ДЧ, призначених, відповідно, для „прагматиків”, „ідеалістів”, „лідерів” та „естетів”. На підставі результатів проведених досліджень доведено високий рівень показників ужиткових властивостей та конкурентні переваги нових камвольних тканин. Безпечність нових тканин підтверджено висновком санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України, а їх соціальну значимість - споживчою оцінкою.

Результати досліджень впроваджено у практику виробництва, торгівлі і в навчальний процес. Економічний ефект від упровадження у виробництво нових камвольних тканин арт. 9В12264-ДЧ, арт. 9В7504-ДЧ та арт. 9В7560-ДЧ із поліпшеними ужитковими властивостями становить 323,3 тис. грн на загальний обсяг виробництва - 80466 пог. м; від зниження собівартості нових тканин арт. 9В7504-ДЧ та арт. 9В7560-ДЧ за рахунок зменшення поверхневої густини порівняно зі знятими з виробництва тканинами арт. 9В7236-ДЧ та арт. 9В12040-ДЧ - 673,2 тис. грн на загальний обсяг їх виробництва - 76933 пог. м.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Склянников В.П., Осипенко Н.И., Тюргашкина С.В. Качество тканей и спрос населения на них // Текстильная промышленность.- 1991. -№ 1. - С. 58-59. - 0,28 д.а. (автору належить організація і проведення досліджень, аналіз отриманих результатів, участь у формулюванні висновків - 0,11 д.а.).

2. Осипенко Н.І. Проблеми формування асортименту камвольних тканин в Україні // Вісник ДонДУЕТ. - 2003. - №1(17). - С. 47-52. - 0,56 д.а.

3. Осипенко Н.І., Пугачевський Г.Ф. Методологічні підходи до формування асортименту камвольних тканин // Легка пром-сть. - 2003. - №3. - С. 56. - 0,35 д.а. (автору належить розробка питань щодо методології формування асортименту камвольних тканин - 0,18 д.а.).

4. Осипенко Н.І. Використання методу головних компонент для візуалізації і систематики камвольних тканин // Вісник ДонДУЕТ. - 2004. - № 1 (21). - С. 53-58. - 0,75 д.а.

5. Осипенко Н.І. Ринок камвольних тканин в контексті економічної безпеки // Легка промисловість. - 2004. - №1. - С. 52-53. - 0,4 д.а.

6. Осипенко Н.І. Концептуальні підходи до формування властивостей та якості камвольних тканин // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - 2004. - №1 (8). - С. 124-127. - 0,5 д.а.

7. Осипенко Н.І. Вибір базових зразків для оцінювання якості камвольних тканин // Легка промисловість. - 2004. - №2. - С. 54-55. - 0,59 д.а.

8. Осипенко Н.І. Стан сировинної бази для виробництва камвольних тканин // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - 2004. - № 2 (9). - С.54-59. - 0,75 д.а.

9. Осипенко Н.І. Обґрунтування вибору камвольних тканин для досліджень за допомогою методу головних компонент // Стандартизація. Сертифікація. Якість. - 2004. - №4. - С. 54-58. - 0,75 д.а.

10. Осипенко Н.І. Дослідження формостійкості камвольних тканин при розтягуванні // Вісник КНУТД. - 2004. - № 4 (18). - С.143-148. - 0,62 д.а.

11. Осипенко Н.І. Пілінгування камвольних тканин: моделювання та оцінювання // Вісник ДонДУЕТ. - 2004. - № 4 (24). - С. 83-88. - 0,72 д.а.

12. Осипенко Н.І., Пугачевський Г.Ф. Інформаційна база як основа формування асортименту камвольних тканин // Легка пром-сть. - 2004. - №4. - С. 53. - 0,38 д.а. (автору належить аналіз інформації, необхідної в процесі формування асортименту камвольних тканин - 0,2 д.а.).

13. Осипенко Н.І. Дослідження зносостійкості камвольних тканин // Вісник ДонДУЕТ. - 2005. - № 1 (25). - С. 59-66. - 0,84 д.а.

14. Осипенко Н.І. Моніторинг задоволеності споживачів камвольними тканинами // Легка промисловість. - 2005. - №1. - С.38-39. - 0,5 д.а.

15. Осипенко Н.І. Прогнозування міцності тканин на етапі їх проектування // Вісник КНУТД. - 2005. - №2(22) . - С. 115-121. - 0,69 д.а.

16. Осипенко Н.І. Роль потреб споживачів у формуванні асортименту камвольних тканин // Вісник КНТЕУ. - 2005. - №2. - Ч.2. - С. 51-55. - 0,69 д.а.

17. Пугачевський Г.Ф., Осипенко Н.І. Методологічні засади формування показників якості текстильних матеріалів // Стандартизація. Сертифікація. Якість - 2005. - №2. - С. 56-60. - 0,81 д.а. (автору належить аналіз нормативних документів на номенклатуру показників якості, обґрунтування діалектичних перетворень властивостей текстильних матеріалів, розробка методологічних основ класифікації показників та характеристик якості текстильних матеріалів - 0,41 д.а.).

18. Осипенко Н.І. Сучасні вимоги до безпеки камвольних тканин // Стандартизація, сертифікація, якість. - 2005. - №5. - С. 57-62. - 0,69 д.а.

19. Осипенко Н.І. Сучасні асортиментні концепції тканин // Вісник Львівської комерційної академії. - 2005. - № 7. - С. 3-9. - 0,56 д.а.

20. Осипенко Н.І. Вимоги споживачів різних типологічних груп до камвольних тканин // Вісник ДонДУЕТ. - 2006. - № 1 (29). - С. 119-125. - 0,75 д.а.

21. Осипенко Н.І. Дослідження безпечності нових камвольних тканин // Товари і ринки. - 2006. - № 2. - С. 188-193. - 0,72 д.а.

22. Осипенко Н.І. Сучасний ринок вовняних тканин і його регулювання // Легка пром-сть. - 2006. - №4. - С. 53-54 (0,55 д.а).

23. ТУ У 17.2-14251734-174:2005. Тканини камвольні костюмні побутового призначення. Технічні умови. - К., 2005. - 17 с.

Публікації в інших виданнях

24. Pugachevskiy G., Osypenko N. Development of mathematical models for forecasting quality of fabrics // Polish journal of commodity science. - 2005. - №(4)5. - P. 61-66. - 0,44 д.а. (автору належить організація і проведення досліджень, аналіз отриманих результатів, формулювання висновків та пропозицій щодо використання отриманих математичних моделей для прогнозування показників властивостей камвольних тканин на етапі їх проектування - 0,22 д.а.).

25. Осипенко Н.І., Ценова А.В. Естетична цінність шерстяних костюмних тканин // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. з проблем торгівлі і громад. харчування. - Донецьк, 1994. - С. 88-89. -0,15 д.а. (0,12 д.а.).

26. Астапова К., Астапова Г., Осипенко Н. Моделі корпоративного управління і товарна політика підприємтсв // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. з проблем торгівлі і громад. харчування. - Донецьк, 2000. - Вип. 11. - Т.2. - С. 13-21 (0,75 д.а.) 0,15 д.а.

27. Осипенко Н.И., Пугачевский Г.Ф. Факторы формирования ассортимента камвольных тканей // Проблемы формирования ассортимента, качества и конкурентоспособности товаров: Сб. науч. трудов Междунар. науч.-практ. конф., Гомель, 15-16 апреля 2004 г. - Гомель: УО „Белорус. торг.-экон. ун-т потребительской коопераци”, 2004. - С. 71-74. - 0,44 д.а. (0,22 д.а. )

28. Осипенко Н.І., Пугачевський Г.Ф. Застосування методу головних компонент для виявлення сукупного впливу параметрів структури на властивості камвольних тканин / Зб. наук. пр. ювілейної міжнарод. конф. „Інноваційні технології - майбутнє України” 4-9 жовтня 2005, м. Київ. - Т1. // Вісник КНУТД. - 2005. - №5(25). - С. 59-60. - 0,22 д.а. (0,11 д.а.).

29. Osipenko N. Fabrics safety as the factor of assurance of man's high quality vital activity // Global safety of commodity and environment quality of life: The 15-th Symposium of IGWT September, 12-17, 2006, Kyiv, Ukraine. - К.: КНТЕУ, вид-во „Книга”, 2006. - P. 1068-1072. - 0,41 д.а.

30. Осипенко Н.І. Маркетингові аспекти формування асортименту камвольних тканин // Теорія і практика сучасної економіки: Матеріали 4-ї Міжнар. наук.-практ. конф. (15-17 жовтня 2003 р., м. Черкаси) / Відповід. ред. В.І. Хомяков. - Черкаси: ЧДТУ, 2003. - С. 107-109. - 0,21 д.а.

31. Осипенко Н.І. Ринок камвольних тканин в контексті економічної безпеки // Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення: Матеріали наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ: Акад. митної служби України, 2003. - С. 74-76. - 0,18 д.а.

32. Осипенко Н.І. Вовна тонкорунних овець та її роль у виробництві високоякісних камвольних тканин // Качество, стандартизация, контроль: теория и практика: Материалы 4-й Междунар. науч.-пр. конф. (28-30 сентября 2004 г., Крым, г. Ялта). - К.: АТМ Украины, 2004. - С. 125-127. - 0,19 д.а.

33. Осипенко Н.І. Пілінгування камвольних тканин: моделювання та оцінювання // Товарознавство та ринок споживчих товарів у 3-му тисячолітті: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. - С. 73-74. - 0,13 д.а.

34. Пугачевський Г.Ф., Осипенко Н.І. Сучасні підходи до формування номенклатури показників якості текстильних матеріалів // Стратегія якості у промисловості і освіті: Матеріали міжнародної конференції (3-10 червня 2005 р., Варна, Болгарія) / Упоряд. Т.С. Хохлова, Ю.О. Ступак, О.А. Носко - Дніпропетровськ: 2005. - С. 443-446. - 0,28 д.а. (0,14 д.а.).

35. Осипенко Н.І., Пугачевський Г.Ф. Формирование качества и ассортимента камвольных тканей на основе принципов международных стандартов серии ISO 9000 // Качество, стандартизация, контроль: теория и практика: Материалы 5-й Междунар. науч.-пр. конф. (27-29 сентября 2005 г., Ялта). - К.: АТМ Украины, 2005. - С. 76-78. - 0,28 д.а. (0,14 д.а.).

36. Осипенко Н.І. Вимоги до хімічної безпеки камвольних тканин // Сучасні проблеми екології: Зб. матеріалів Першої Міжнар. конф. молодих вчених (28-30 вересня 2005 р., м. Запоріжжя). - Запоріжжя: ЗНУ, 2005. - С. 142-145. - 0,31 д.а.

37. Осипенко Н.І. Задоволеність споживачів у системі керування якістю текстильних матеріалів // Стратегія якості у промисловості і освіті: Матеріали 2-ї Міжнар. конф. (2-9 червня 2006 р., Варна, Болгарія). - Дніпропетровськ - Варна: Пороги - ТУ-Варна, 2006. - С. 395-398. - 0,26 д.а.

38. Осипенко Н.І., Катрич В.М., Сабов І.В. Про необхідність впровадження екологічно чистих виробництв // Екологія і економіка: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (7-8 жовтня 1997 р., м. Львів). - Львів: ЛКА, 1997. - С. 142. - 0,1 д.а. (0,06 д.а.).

Размещено на Allbest.ru