Технологічні основи забезпечення надійності зварних з’єднань конструкцій літальних апаратів з тонколистових алюмінієво-літієвих сплавів

Таблиця 10 Вплив ступеня стискування на властивості металу шва і зони сплавлення

Примітка: В чисельнику подані дані випробування зразків з опуклістю шва, в знаменнику без технологічного підсилення.

Таблиця 11 Вплив вибухової обробки (ВО) на міцність і в'язкість зварних з'єднань

Примітка: В чисельнику подані дані випробування зразків з опуклістю шва, в знаменнику - без технологічного підсилення.

У п'ятому розділі на зразках зварних з'єднань алюмінієво-літієвих сплавів 1421 і 1460 досліджені особливості зміни параметрів надійності в залежності від дії експлуатаційних факторів: різних видів навантаження, швидкостей деформації, широкого діапазону температур (20623К) при наявності концентратора напруження.

Встановлено, що по відношенню до основного металу зварні з'єднання характеризуються на 1040% меншими показниками міцності та в'язкості руйнування. Зміна характеру навантаження (від одновісного і позацентрового розтягування до триточкового згину) при випробуванні зразків зварних з'єднань призводить до більш швидкого зародження тріщин (мал.13, а). Розповсюдження тріщин при цьому залежить від системи легування сплаву. Порівняння структури і властивостей з'єднань сплавів 1421 і 1460 після різних схем навантаження дозволило встановити, що найбільш небезпечним для них є неоднорідність поля напружень, яка з'являється у металі при триточковому згині. Значення КС при одновісному розтягуванні складає 3747МПаvм, при триточковому згині цей показник знижується майже вдвічі (мал.13, б). Найбільш чутливою ділянкою зварних з'єднань при усіх видах випробування є зона сплавлення.

Підвищення швидкості деформування з 3,310-5 до 4,310-3 м/с металу з'єднань незалежно від виду навантаження (триточковий згин або позацентрове розтягування) призводить до зростання КС, але цей показник на 30-40% нижчий, ніж у основного металу (мал.14). Величина Р в умовах позацентрового розтягування змінюється лише на 35%, що обумовлено меншою інтенсивністю впливу напруження ніж при триточковому згині. Значення КС зварних з'єднань обох досліджуваних сплавів підвищується на 10-25% внаслідок деформаційного зміцнення. Характеристики С і KCV при цьому знижуються в 1,5-2 рази, зростає на 3040% об'ємна доля крихких фрагментів на рельєфі зламів і зародження тріщини відбувається у міжкристалітних і міжзеренних прошарках. Найбільша ступінь зниження параметрів надійності відмічається в зоні сплавлення. У порівнянні з основним металом їх рівень для сплавів з магнієм складає як 1:0,5, а сплавів з міддю - 1:0,7.

При подальшому дослідженні було виявлено, що наявність концентратора напруження у зварних з'єднаннях у вигляді механічного надрізу або тріщини втоми призводить до зниження значень КС (мал.15) внаслідок зростання концентрації напруження. Співвідношення умов росту тріщини і порога крихкості, яке визначає в структурних складових небезпечну концентрацію напруження і викликає розтріскування фазових включень, визначається хімічним складом сплавів і теплофізичними умовами зварювання.

Найбільшу чутливість до зміни концентрації напруження має границя сплавлення шва з основним металом, де величини показників дС і J-інтеграла, при яких наступає руйнування, нижчі, ніж в інших зонах (табл.1). Вплив кріогенних температур (від 20 до 300К) характеризується підвищенням мінімального руйнуючого напруження з'єднань сплаву 1421 на 15-20% при скороченні деформаційної здатності на 30-35% порівняно з кімнатною температурою (мал.16). Показники JС і ПРРТ дорівнюють для сплаву з магнієм 3,1Дж/см2 і 4,5Дж/см2, а з міддю - 4,0Дж/см2 і 6,2Дж/см2, що підтверджує доцільність їх використання для конструкцій криогенного призначення.

При високих температурах експлуатації (до 623К включно) показники Р і КС змінються релятивно: до 473К вони зберігаються на рівні кімнатної температури, а потім - різко знижуються (мал.18), що може бути обумовлено появою у металі включень метастабільних фаз (), наявність яких викликає термічну нестабільність структури (мал.19). Показники ПРРТ, J-інтеграл і С зростають у з'єднаннях на 10-50%, а в основному металі - в 3 рази. На основі отриманих результатів встановлено, що властивості зварних з'єднань алюмінієво-літієвих сплавів, які визначають їх надійність при експлуатації, залежать від наявності в них грубих фазових часток та інтерметалідних включень, розташованих уздовж границь зерен. Їх укрупнення та утворення евтектичних з'єднань, які відбувається при зварюванні плавленням, викликають зростання чутливості метала до дії різних видів навантаження, швидкості деформації, широкого діапазону температур (20623К). Являючись осередком зародження тріщин, вони подавляють здатність металу виявляти опір зародженню і розповсюдженню тріщин. Ймовірність такої залежності визначається хімічним складом сплаву, розмірами і величиною об'ємної долі часток фаз, а також теплофізичними умовами зварювання.

У шостому розділі подані рекомендації по виконанню зварних з'єднань конструкцій з тонколистових алюмінієво-літієвих сплавів і описані результати освоєння процесів для виробництва зварних конструкцій виробів ЛА. На основі узагальнення результатів дослідження встановлена ефективність використання комплексу технологічних методів на рівень параметрів надійності зварних з'єднань (мал.19): способів зварювання, модифікування скандієм присадкового матеріалу, технологій запобігання утворення дефектів і розробки технологічних рекомендацій по забезпеченню параметрів надійності зварних з'єднань. Структура вибору умов зварювання при побудові комплексу технологічних процесів для з'єднання елементів конструкції забезпечує рівень надійності зварних з'єднань (мал.20), який регламентує параметри виконання необхідних операцій. Це досягається використанням залежності основних параметрів надійності від технологічних факторів, побудованих за експериментальними результатами. При регламентуванні процесу слід виконувати також розроблені технологічні рекомендації по реалізації конструкторсько-технологічних рішень зварних з'єднань алюмінієво-літієвих сплавів.

При виготовленні протяжних швів відповідальних вузлів несучої конструкції з алюмінієво-літієвих сплавів доцільно використовувати висококонцентровані джерела нагрівання - електроним променем або лазером, які забезпечують низький рівень тепловкладення енергії (15105Дж/м). В цьому випадку при швидкості зварювання 5060м/г зварні з'єднання сплаву 1421 мають властивості близькі до основного металу (табл. 12). Високі властивості відмічаються не тільки у металі шва, але й в найбільш слабкій зоні з'єднань - на границі його сплавлення з основним металом (РЗС=295310МПа, КСЗС=2124МПам1/2, СЗС=0,040,06мм, JСЗС=45Дж/см2, УРРТЗС=57Дж/см2). Це досягається завдяки зменшенню неоднорідності структури зварних з'єднань і формуванню в металі шва дрібних кристалітів.

Таблиця 12 Залежність параметрів надійності зварних з'єднань сплавів 1421 і 1460 від форми шва і величини погонної енергії зварювання плавленням

Примітка: 1.Q - погонна енергія; з= уР св/, уР ом; 2. В чисельнику подані значення міцності та в'язкості руйнування зварних з'єднань сплаву 1421, а в знаменнику - 1460.

Для виготовлення слабконавантажених з'єднань типових елементів конструкції рекомендуються використовувати технологію аргонодугового зварювання з використанням пульсуючих режимів зварювання в діапазоні: IСВПР=275320А, IСВОБР=150180А, UСВ=1214В, VСВ=1012м/час. Рівень властивостей зварних з'єднань сплавів 1421 і 1460 на 20ч40% нижче порівняно з показником основного металу (табл.12).

Зміна режимів зварювання в процесі з'єднання плавленням призводить до зменшення значень параметрів надійності з'єднань. Так, збільшення тепловкладення на 10% знижує рівень фізико-механічних властивостей зварних з'єднань алюмінієво-літієвого сплаву 1421 на 1220% (уР св =285300МПа; КС= 25,527,0МПа м1/2) і сплаву 1460 на 2040% (уР св = 275290МПа и КС=23,025,7МПа м1/2).

При проектуванні технології зварювання для виготовлення типових елементів конструкції необхідно враховувати, що мінімальними значеннями усіх параметрів в'язкості руйнування має зона сплавлення шва з основним металом: РЗС=265285МПа, КСЗС=1921МПам, СЗС=0,010,03мм,JСЗС=1,93,0Дж/см2, УРРТЗС=2,13,2Дж/см2. Ступінь зниження властивостей визначається способом зварювання, теплофізичні умови якого впливають на оплавлення зерен основного металу і характер виділення легкоплавких фазових включень в поміжфазний простір окрім структурних перетворень. Для запобігання процесів зародження і розвитку тріщин у металі зони сплавлення рівень току обраної полярності при зварюванні на пульсуючих режимах повинен складати IСВОБР=150180А. Зварювання виконують без розділення кромок. Доля присадкового дроту при формуванні шва з використанням плавкого електрода складає 1520%, а неплавким - 2025%. Співвідношення ширини шва до товщини зварювального напівфабрикату в цьому випадку дорівнює 0,3ч0,5. Це сприяє стабілізації рівня фізико-механічних властивостей з'єднань і ефективному опору металу розвитку зародженої на границі сплавлення тріщини (зварного дефекту) за критерієм безпечного ушкодження, що забезпечує надійність конструкції при експлуатації.

Для підвищення рівня міцності і показників в'язкості руйнування металу шва у зварних з'єднаннях алюмінієво-літієвих сплавів 1421 и 1460 на 15ч20% рекомендується використання присадкового дроту марок СвАМг63 і Св1217, які леговані скандієм в межах 0,4ч0,6%, що забезпечує високий рівень параметрів міцності та в'язкості руйнування в межах, які рекомендовані (мал.21). Зменшення або збільшення кількості скандію в присадковому дроті веде до зниження властивостей зварного з'єднання. Високошвидкісний режим або імпульсний вплив дуги з використанням присадкового матеріалу, легованого скандієм сприяє утворенню дрібнокристалітної структури швів в межах 10ч30мкм.

Для забезпечення необхідного рівня надійності (міцності та в'язкості) зварних з'єднань і запобігання умов формування зварних дефектів у швах алюмінієво-літієвих сплавів рекомендується безпосередньо перед зварюванням проводити механічне зачищення зварювальних кромок на глибину до 0,2мм. В цьому випадку розміри пор в зварних з'єднаннях не перевищують 4% від поперечного перетину шва, а оксидної плівки - 2%.

Для підвищення параметрів надійності (міцності і тріщиностійкості) зварних з'єднань типових елементів, які отримані аргонодуговим зварюванням, рекомендується робити повну термічну обробку, яка включає операції гартування (460 0С) і штучного старіння (1700С протягом 8 годин). Технологічну операцію гартування вузлів доцільно виконувати у воді з застосуванням фіксуючих пристосувань, що сприятливо впливає на усунення деформації та термокалібровку виробу. Рівень властивостей зварних з'єднань сплаву 1421 в цьому випадку складає: границя міцності - 330ч340МПа; коефіцієнт міцності - 0,75ч0,8; значення тріщиностійкості - 30ч31МПам1/2. Властивості зварних з'єднань сплаву 1460 наступні: границя міцності -315ч325МПа; коефіцієнт міцності - 0,7ч0,75; значення тріщиностійкості - 28ч32МПам1/2. Параметри надійності сплаву 1421: границя міцності - 440ч480МПа; значення тріщиностійкості - 31ч33МПам1/2. Параметри надійності сплаву 1460: границя міцності - 460ч500МПа; значення тріщиностійкості - 32ч34МПам1/2.

Міцність і тріщиностійкість зварних з'єднань типових елементів довжиною більше 1м, які виготовлені аргонодуговим зварюванням, можна збільшити на 10ч20% шляхом використання термомеханічної обробки роликом, що поєднано з процесом дугового зварювання (плавким або неплавким електродом). Операції слід виконувати тільки на конструкціях простої циліндричної або конічної форми. Для запобігання процесу утворення тріщин у шві або зоні його сплавлення з основним металом рекомендується ступінь стискування металу в межах 4ч7%.

На основі отриманих результатів обґрунтовано співвідношення параметрів надійності (міцності та в'язкості) зварних з'єднань для різних варіантів конструктивного оформлення швів при їх зварюванні тонколистових алюмінієво-літієвих сплавів 1421 и 1460 (табл.13).

Таблиця 13 Параметри надійності зварних з'єднань алюмінієво-літієвих сплавів 1421 і 1460 в залежності від конструктивного оформлення швів

Примітка: В чисельнику подані значення міцності та в'язкості руйнування з'єднань сплаву 1421, а в знаменнику -1460.

Розроблено і впроваджено технологічні рекомендації щодо використання ефективних технологій для виготовлення зварних з'єднань типових елементів конструкцій з тонколистових алюмінієво-літієвих сплавів на базі використання різних способів зварювання плавленням: аргонодуговим плавким електродом, аргонодуговим неплавким електродом і електронним променем. Визначені технологічні вимоги до основних підготовчих операцій складання та зварювання елементів, термічної і термомеханічної обробки, які забезпечують високі якість з'єднань і надійність їх експлуатації в конструкціях ЛА при дії різних концентраторів напруження, зміни схем навантаження і швидкостей деформації в широкому температурному діапазоні (20623К). Застосування алюмінієво-літієвих сплавів та технологічних заходів, які націлені на підвищення надійності експлуатації зварних конструкцій літальних апаратів, дозволило знизити на 10-12% їх масу та поліпшити тактико-технічні та економічні показники виробництва РКТ (мал.22, табл. 14). В сумі загального економічного ефекту понад 2 млн. грн. доля автора складає 600,0 тис. грн.

Таблиця 14 Впровадження результатів дослідження у виробництво конструкцій РКТ з алюмінієво-літієвих сплавів

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі виконаного комплексного дослідження науково обґрунтована ефективність технологічних методів забезпечення надійності зварних з'єднань типових елементів конструкцій ЛА з тонколистових алюмінієво-літієвих сплавів 1421 і 1460, що включає:

1. Вперше, відповідно до концепції надійності виконано системне комплексне дослідження характеру зміни структури та властивостей нероз'ємних з'єднань під впливом технологічних факторів (величини погонної енергії, складу основного металу і присадкового дроту, форми шва, одиничних дефектів) при зварюванні дугою (плавким і неплавким електродом) та електронним променем. Обґрунтована ефективність технологічних методів поліпшення якості і параметрів надійності з'єднань шляхом подрібнення кристалітів шва, усунення осередків крихкого зародження тріщин і запобігання умов утворення міжкристалітних (у швах) і міжзерених (у ЗТВ) прошарків, що забезпечує виконання необхідних робочих функцій конструкцій ЛА в різних умовах експлуатації та широкому температурному діапазоні (20500К).

2. Показано, що при реалізації технологічного процесу структура зварних з'єднань, яка сформувалася, визначає параметри надійності залежно від способів і режимів зварювання. Вперше експериментально встановлено, що умови зародження тріщин визначаються розмірами та об'ємної долі фаз и включень, які пов'язані з вихідним станом сплаву і способом зварювання. Перегрівання металу призводить до розвитку неоднорідності щодо кількості легуючих елементів і домішок внаслідок їх сегрегації уздовж границь зерен, утворення крихких міжзерених прошарків з пересичених фаз, особливо на границі сплавлення, де прошарки формують щільний каркас навколо зерен. Підвищення концентрації напруження, яке пов'язане з цим, полегшує зародження тріщини шляхом розтріскування фаз або порушення контакту з матрицею, що знижує показники міцності та в'язкості зварних з'єднань до рівня: Р=265295МПа, КС=21,523,7МПам, С=0,030,05мм, JС=2,54Дж/см2, УРРТ=3,85,2Дж/см2. Визначені теплофізичні умови зварювання та технологічних обробок, які зменшують структурну неоднорідність зон зварних з'єднань і забезпечують підвищення на 1525% параметрів надійності з'єднань при різних видах навантаження (статичних і динамічних) в широкому температурному діапазоні (20500К).

3. Обґрунтовані технологічні вимоги до кількості домішок (Na, Ca, Ba) 0,10,15%, які, являючись неминучими компонентами у складі сплавів, посилюють схильність металу до утворення тріщин. По мірі укрупнення часток при зварюванні, що викликає зернограничне окрихчення з'єднань. Скорочення об'ємної долі домішок до рівня 0,01% за умови рівномірного розподілу інтерметалідних фаз зменшує вплив границь кристалітів і зерен на процеси зародження тріщини і сприяють підвищенню на 20% Р і на 40% КС при значеннях С=0,05мм, JС=4Дж/см2, УРРТ=5,2Дж/см2. Механізм інтеркристалітного руйнування металу в зоні сплавлення при цьому замінюється транскристалітним.

4. Вперше для забезпечення високих значень параметрів надійності з'єднань визначені раціональні теплофізичні умови зварювання алюмінієво-літієвих сплавів. Показано, що протяжність і об'ємна доля ділянок структури, в якій присутні крихкі міжкристалітні (у швах), міжзерені (в ЗТВ) прошарки і мікро пустоти впливають на зародження мікро тріщин. При регулюванні умов зварювання пульсуючою дугою (1012105Дж/м) або від джерел високої концентрації тепла (1,21,4105Дж/м) поліпшується структура з'єднань, збільшується міцність на 70100МПа та КС - на 2025%. При цьому поліпшення властивостей забезпечується не тільки в металі шва, але й у найбільш слабкій зоні з'єднань - на границі його сплавлення з основним металом (РЗС=295310МПа, КСЗС=2124МПам, СЗС=0,040,06мм, JСЗС=45Дж/см2, УРРТЗС=57Дж/см2).

5. Обґрунтована доцільність використання присадкових дротів із скандієм у межах 0,40,6% для підвищення надійності швів (Р=310320МПа, КС=2528МПам, С=0,050,07мм, JС= 46Дж/см2, УРРТ=810Дж/см2) за рахунок появи на стадії охолодження зварювальної ванни дисперсних часток алюмініду скандію, а також утворення дрібнокристалітної (субдендритної) структури. При наявності скандію в основному металі, окрім цього, відбувається гальмування процесів рекристалізації та скорочення протяжності зони розміцнення, що сприяє підвищенню рівня в'язкості руйнування на 2025% при збільшенні міцності з'єднань на 1012%.

6. Встановлено, що наявність пор розміром 18% знижує показник ПРРТ на 0,51,5Дж/см2, а оксидних плівок еквівалентної площини - 1,32,8Дж/см2 і викликає прискорений у 2,5 рази розвиток тріщин. Тому допустимий розмір окремої пори не повинен перевищувати 4% від поперечного перетину з'єднання, а оксидної плівки - не більш 2%. Для забезпечення необхідного рівня надійності зварних з'єднань запропоновані комплексні технологічні рішення, які включають підготовчі операції та умови зварювання, які регламентують граничну величину дефектів в швах алюмінієво-літієвих сплавів.

7. Показано, що використання штучного старіння підвищують міцність з'єднань до рівня 320330МПа, але знижують на 1520% їх в'язкість. Термомеханічна обробка з'єднань, яка включає прокатку роликом металу шва і зони сплавлення (до 7%) з наступним штучним старінням, призводить до більш інтенсивного виділення дисперсних часток зміцнюючих фаз, рівномірному їх розташуванню по усьому об'єму металу, що поліпшує значення міцності та в'язкості з'єднань: РСВ=340360МПа, КССВ=2730МПам, ССВ=0,050,08мм, JССВ=67Дж/см2, УРРТСВ=810Дж/см2 і наближує їх до рівня основного металу.

8. Вперше встановлена залежність комплексу фізико-механічних властивостей зварних з'єднань від умов експлуатації у широкому діапазоні температур (20623К). При зменшенні температури від 293 до 20К міцність з'єднань досліджених сплавів зростає від 305340МПа до 400420МПа внаслідок деформаційного зміцнення. Мінімальні значення показників КС и С зареєстровані в зоні сплавлення і становлять відповідно 23МПам та 0,04мм. Показники JС і ПРРТ в залежності від хімічного складу зварювальних сплавів становлять для сплаву 1421 - 3,1Дж/см2 і 4,5Дж/см2, а для сплаву 1460 - 4,0Дж/см2 і 6,2Дж/см2. Більш високий (на 3035%) рівень значень цих характеристик мають з'єднання сплаву 1460, що підтверджує доцільність його використання для конструкцій кріогенного призначення.

В умовах підвищених температур експлуатації міцність досліджених сплавів порівняно з кімнатною температурою (320МПа) знижується на 35% при 473К і в 3 рази при 623К. Показники в'язкості руйнування при цьому підвищуються на 10 і 25% відповідно.

Зростання швидкості деформації при наявності концентраторів напруження призводить до прискорення зародження та розповсюдження тріщин, що зменшує рівень в'язкості на 3050%.

9. Розроблено та впроваджено технологічні рекомендації по обгрунтуванню раціональних умов зварювання, які забезпечили високу якість швів і підвищення на 1220% параметрів надійності з'єднань у виробах ДКБ “Південному” ім. М.К. Янгеля, ВО “Південний машинобудівний завод” ім. О.М. Макарова, в Інституті машинознавства ім. А.А. Благонравова РАН и НВО Машинобудування (Російська федерація). Вирішена науково-практична проблема створення сучасних та нових зварних конструкцій ЛА з поліпшеними тактико-технічними характеристиками, що разом з меншою на 1012% питомою масою алюмінієво-літієвих сплавів забезпечує економічний ефект від впровадження розробок в промислове виробництво понад 600 тис. грн. на один виріб.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лабур Т.М., Ищенко А.Я., Когут Н. С. Статическая трещиностойкость сварных соединений высокопрочных алюминиевых сплавов. // Автоматическая сварка. - 1990. - №4. - С.9-11.

2. Лабур Т.М., Ищенко А.Я., Таранова Т. Г. Сопротивления разрушению сварных соединений высокопрочных алюминиевых сплавов. // Автоматическая сварка. - 1991. - №6. - С.39-41.

3. Когут Н. С., Лабур Т.М., Іщенко А.Я. Тріщиностійкість високоміцних алюмінієвих сплавів їх зварних зєднань. // Фізико-хімічна механіка матеріалів, 1990, №3, с. 122-123.

4. Влияние способа сварки на сопротивление разрушению соединений алюминиево-литиевых сплавов 1420 и 1460 / Т.М. Лабур, А.А. Бондарев, А.В. Лозовская, В.С. Машин, А.Г. Покляцкий. // Автоматическая сварка.-2001. - №7. - С.12-16.

5. Лабур Т.М. Влияние примесных элементов на сопротивление разрушению. // Автоматическая сварка. - 1998. - №6. - С.40-43.

6. Лабур Т.М., Илюшенко Р.В. Влияние состава присадочной проволоки на сопротивление разрушению сварных соединений алюминиево-литиевого сплава 01421. // Автоматическая сварка. - 1992. - №5. - С.36-38.

7. Лабур Т.М., Илюшенко Р.В. Влияние скандия на механические свойства сварных соединений алюминиевого сплава 1420. // Автоматическая сварка. - 1992. - №11-12. - С.53-54.

8. Ishchenko А. Ya., Lаbur Т.М. Weldable Scandium-Containing Aluminium Alloys. // Harwood Academic Publishers, part of The Gordon and Breach Publishing Group, 1998. - Vol.9.- P.109.

9. Ищенко А.Я., Лабур Т.М. Свариваемые алюминиевые сплавы со скандием. // К.: Изд-во МИИВЦ, 1999. - С.114.

10. Лабур Т.М., Ищенко А.Я., Покляцкий А. Г. Влияние оксидных плён на характеристики сопротивления разрушению сварных соединений высокопрочных алюминиевых сплавов при низких температурах. // Автоматическая сварка. - 1990. - №12. - С.15-18.

11. Лабур Т.М., Ищенко А.Я. Влияние скорости деформирования на сопротивление разрушению сварных соединений высокопрочных алюминиевых сплавов. // Автоматическая сварка. - 1991. - №10. - С.50-54.

12. Lаbur Т.М., Ilyushenko R.V. Properties of Al-Mg-Li-Sc system alloys welded joints at low temperatures. // In: Proceedings from “Fourteenth international cryogenic Engineering conference and International cryogenic material conference” (June 8-12, 1992). - Kiev, Ukraine. - P.79.

13. Ishchenko А.Ya, Lаbur Т.М. Effect of preliminary force cycling on aluminium alloy safety factor at low temperatures. // In: Proceedings from “Fourteenth international cryogenic Engineering conference and International cryogenic material conference” (June 8-12, 1992). - Kiev, Ukraine. - P.87.

14. Лабур Т.М. Температурная зависимость сопротивления разрушению различных зон сварных соединений высокопрочных алюминиевых сплавов в криогенных условиях. // Автоматическая сварка. - 1993. - №4. - С.50-51.

15. Lаbur Т.М. Temperature dependence of fracture resistance of different zones of high-strength aluminium alloy welded joints. // In: Fracture mechanics: successes and problems. Collection of abstracts. Part II. ICF-8, (Kiev, June 8-14, 1993). - Karpenko, Physiko-Mechanical Institute, Lviv, 1993. - P.553

16. Ishchenko А.Ya, Lаbur Т.М. Fracture resistance of aluminium alloy welded joints at various strain rates. // In: Fracture mechanics: successes and problems. Collection of abstracts. Part I, ICF-8, (Kiev, June 8-14, 1993). - Karpenko, Physiko-Mechanical Institute, Lviv, 1993. - P. 243.

17. Лабур Т.М., Ищенко А.Я. Сопротивление разрушению сварных соединений алюминиевых сплавов при различных скоростях нагружения. // Автоматическая сварка. - 1993. - №9. - С.6-8.

18. Лабур Т.М., Илюшенко Р.В. Влияние скандия на характеристики сопротивления разрушению сварных соединений из сплава 1420 и 1421. // Технология легких сплавов. - 1993. - №12. - С.37-41.

19. Лабур Т.М. Влияние температуры испытания на сопротивление разрушению сварных соединений алюминиевых сплавов системы алюминий-магний-литий-скандий. // Автоматическая сварка. - 1993. - №11-12. - С.53-55.

20. Лабур Т.М., Третяк Н.Г., Хохлатова Л.Б. Свойства сварных соединений алюминиево-литиевого сплава 01430 // Автоматическая сварка.- 1994.- №7-8.- С.1-3.

21. Исследование склонности к образованию горячих трещин нового высокопрочного алюминиевого сплава 01430 / Т.М. Лабур, Н.Г. Третяк., Р.В. Илюшенко, Н.Н. Колобнев // Автоматическая сварка.- 1994.- №9-10.- С.11-16.

22. Лабур Т.М. Изменение сопротивления разрушению сварных соединений сплава 01421 в условиях высокотемпературного нагрева. // Автоматическая сварка. - 1994. - №12. - С.8-11.

23. Лабур Т.М. Контактно-точечная сварка высокопрочного алюминиево-литиевого сплава 01430 // Автоматическая сварка.- 1995.- №2.- С. 18-21.

24. Ishchenko А.Ya., Lozovskaya A.V., Lаbur Т.М., Ilyushenko R.V. Problems of welding of Al-Li alloys in welded structures of aerospace industry. // In: “Welding in space and there construction of space vehicles by welding”, E.O. Paton Electric Institute, Kiev, 1994. - P.24-25.

25. Ищенко А.Я., Лабур Т.М., Лозовская А.В. Алюминиево-литиевые сплавы для сварных конструкций аэрокосмической техники. // Автоматическая сварка. - 1995. - №7. - С.41-44.

26. Лабур Т.М. Исследование эффективности упрочнения металла шва скандием при сварке алюминиево-литиевого сплава 1420. // Автоматическая сварка. - 1996. - №7. - С.17-19.

27. Лабур Т.М. Свойства сварных соединений алюминиево-литиевых сплавов в условиях низких температур // Автоматическая сварка. - 1996. - №10. - С.30-32, 36.

28. Ищенко А.Я., Лабур Т.М. Технология сварки и свойства соединений алюминиево-литиевых сплавов (обзор). // Автоматическая сварка. - 1998. - №7. - С.29-33.

29. Ищенко А.Я., Лабур Т.М. Свариваемые алюминиевые сплавы со скандием (обзор). // Автоматическая сварка.-1998. - №8. - С.3-6.

30. Ищенко А.Я., Лабур Т.М. Характеристики прочности и сопротивления разрушению сварных соединений перспективных алюминиево-литиевых сплавов. - Сб. тез. докл. международной конференции “Сварные конструкции” (Киев, октябрь 2000 г.) / НАН Украины. Ин-т электросварки им. Е.О. Патона - Киев, 2000.- С. 42.

31. Лабур Т.М., Ищенко А.Я. Влияние неизбежных внутренних дефектов на сопротивление разрушению сварных соединений высокопрочных алюминиевых сплавов. Там же.- С. 47.

32. Лабур Т.М. Проблемы использования алюминиево-литиевых сплавов в авиационной технике”. Сб.докл. Международной научно-технической конференции “АВИА-2001”.

33. Ищенко А.Я, Лабур Т.М., Федорчук В.Е. Поиск путей повышения прочности и вязкости разрушения сварных соединений перспективных алюминиево-литиевых сплавов. Сб. тез. докл. 37-ого Международного семинара “Актуальные проблемы прочности”.

34. Лабур Т.М. Влияние единичных внутренних дефектов на сопротивление разрушению сварных соединений алюминиево-литиевых сплавов // Автоматическая сварка. .- 2001. - №9. - С.21-23.

35. Ishchenko A.Ya., Labur T.M., Lozovskaya A.V. Can aluminium-lithium alloys be used in welded constructions for cryogenic engineering? // Welding in the world. - 2001. - Vol. 45, № 9/10. - P. 26-29.

36. Labur T.M. Influence of cryogenic conditions of the properties of welded joints of aluminium-lithium alloys. // Welding in the world. - 2001. - Vol.45, № 9/10. - P. 30-32.

37. Лабур Т.М. Прочность и вязкость металла сварных соединений алюминиево-литиевых сплавов. // Автоматическая сварка.-2003. - №3. - С.26-30.

38. Лабур Т.М. Повышение надёжности сварных соединений конструкций аэрокосмической техники из алюминиево-литиевых сплавов. // Технологические системы.-2003. - №2 (18). - С.71-79.

39. Лабур Т.М. Влияние структурного состояния сварных соединений алюминиево-литиевых сплавов на уровень пластичности и вязкости разрушения в статических условиях испытания. - Сб. тез. докл. международной конференции “Современные проблемы сварки и ресурса конструкций” (Киев, ноябрь 2003 г.) / НАН Украины. Институт электросварки им. Е.О. Патона - Киев, 2003.- С. 104-105.

Размещено на Allbest.ru