Проект цеху з виробництва вершкового масла та сухих молочних продуктів

4.2.5 Число ходів теплообмінника

4.2.6 Необхідне число труб у трубчастих решітках теплообмінника

Потім обираємо теплообмінник:

кількість шестикутників 3

кількість труб по діагоналі шестикутника 7

загальна кількість труб 33

Графічно розміщують труби в трубчастих решітках по периметрах шестикутників. При закріпленні в трубчастих решітках труб розвальцьовуванням крок розміщення повинен знаходитися в межах

4.2.7 Внутрішній діаметр корпуса

де в - число труб по діагоналі шестикутника

t - крок трубок

Внутрішній діаметр рекомендується приймати Dв від 400 до 3000мм через кожні 200мм.

4.2.8 Живий перетин міжтрубчастого простору

4.2.9 Розміри патрубків для робочих середовищ

а) діаметр патрубка для входу пари в апарат

б) діаметр патрубка для виходу конденсату

в) діаметр патрубка для входу продукту в аппарат

де с визначають при значеннях температури t1 продукту.

г) діаметр патрубка для виходу продукту з апарата

де с* визначають при значеннях температури t2 продукту.

Механічний розрахунок

4.3.1 Товщина стінки корпуса (кожуха)

де p - внутрішній надлишковий тиск у кожусі, МПа;

уg - припустима напруга, для сталі марки Ст3 уg=130…135МПа;

ц - коефіцієнт міцності звареного шва, ц=0,65…0,85;

С - збільшення на корозію, С=0,001м.

4.3.2 Товщина трубчастих решіток

де dз - зовнішній діаметр труб, мм.

4.3.3 Товщина днищ

де Dн - зовнішній діаметр корпуса апарата, м;

к - фактор днища, к=0,76…2,0;

ц = 0,95;

с = 0,03м.

Гідравлічний розрахунок

4.4.1 Гідравлічний опір трубного простору

де ?pтр - опір тертя, Па;

?pмс - місцеві опори, Па;

л - коефіцієнт опору тертя;

?ж - коефіцієнт місцевого опору;

d - діаметр труби, м;

х - швидкість руху продукту, м/с.

По числу Рейнольдса визначають л

При Re = 3000…100000

Re < 2320

Так як Re = 36250, то

Сума коефіцієнтів місцевих опорів

де z - число ходів.

4.4.2 Потужність приводу насоса

де V - обємна витрата продукту, м3/с, V = хS;

з - ККД насоса, з = 0,85.

4.2 Характеристика устаткування

Лінія для виробництва вершкового масла ОЛФ

Лінія ОЛФ призначена для виробництва вершкового, солодковершкового, аматорського, селянського та інших видів масла, з наповнювачами і без них, з вершків жирністю 32...38 %. Технічні характеристики лінії ОЛФ наведені в таблиці 4.1.

З ділянки резервування вершки самопливом по трубах надходять у бак вихідних вершків. Їхня кількість регулюється поплавковим обладнанням. Потім вершки відцентровим насосом подаються в пастеризатор, де нагріваються до температури 85...96?С, встановленої вручну і підтримується системою автоматичного регулювання. Недопастеризовані вершки за допомогою автоматичного клапана повертаються в бак. В лінії за пастеризатором установлена дезодораційна установка (опція) для видалення сторонніх запахів та присмаку. Монтажною схемою передбачається можливість роботи на лінії як з дезодораційною установкою, так і без неї. Пастеризовані вершки надходять в накопичувальний бак, з нього в сепаратор, а потім високожирні вершки по лотках стікають у бачок, з якого насосом перекачуються у ванни, які працюють по черзі. Нормалізовані вершки насосом подаються в масловиготовлювач, що складається з пластинчастого охолоджувача та обробника. В маслоутворювачі високожирні вершки перетворюються в масло, яке надходить на розфасовку в ящики по 20 кг і зважування. Готові ящики з маслом подають в камеру схову [15].

виробництво вершкове масло сухий молочний продукт

Таблиця 4.1 - Технічні характеристики лінії з виробництва масла

Сушильна установка А1-ОР-2Ч

Призначена для сушіння згущеного знежиреного молока і сколотини, згущеного незбираного молока, а також замінників незбираного молока з вмістом жиру до 30 %. Застосовується на підприємствах молочноконсервної, маслоробної і сироробної галузей молочної промисловості. Технічна характеристика лінії представлена в таблиці 4.2 [16].

Таблиця 4.2 - Технічна характеристика сушильної установки А1-ОР-2Ч

4.3 Розрахунок площ

Площа цеху складається з суми площ, яке займає технологічне обладнання, помноженої на коефіцієнт запасу, що враховує площі, зайняті під робочі місця, проходи, сходи.

Площу цеху розраховують за формулою:

,

де F - площа цеху, що проектується, м2;

? - площа, яку займає технологічне обладнання, м2;

n - коефіцієнт запасу для цеху з виробництва вершкового масла та сухої молочної суміші (n=4).

Технологічні лінії з виробництва вершкового масла екстра і сухої суміші знежиреного молока та сколотини включають обладнання, яке наведено у таблиці 4.2. Все обладнання в загальному займає площу 204 м2. Отже, площа цеху, що проектується буде складати:

F= 204·4=816 м2

Таким чином, площа цеху з виробництва вершкового масла екстра і сухої суміші знежиреного молока та сколотини становить 816 м2 [17].

4.4 Таблиця підбору обладнання

Підбір обладнання, яке використовується в технологічній схемі виробництва вершкового масла екстра та сухої суміші знежиреного молока та сколотини наведений у табл. 4.3 [18].

Таблиця 4.3 - Обладнання для виробництва вершкового масла екстра і сухої молочної суміші

Висновки за розділом 4

Виконавши четвертий розділ моєї курсової роботи я провів розрахунки з підбору обладнання для ліній з виробництва вершкового масла екстра та сухої молочної суміші знежиреного молока і сколотини. Також провів розрахунок займаної необхідним обладнанням площі, з урахуванням коефіцієнта запасу для цеху, вона становила 816 м2.

5. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Навколишнє середовище є невідємною складовою частиною життєдіяльності людини, як з погляду прогресу, так і шкідливих його наслідків. Несприятлива зміна таких дефіцитних ресурсів планети, як повітря, вода, родючі ґрунти, природні джерела харчування досягли загрозливого рівня.

Державна охорона санітарного нагляду та охорони природного середовища повинні здійснювати постійний контроль над дотриманням діючих гранично припустимих концентрацій шкідливих викидів з боку підприємства [19].

Виробництво молочної промисловості може мати різноманітні джерела забруднення атмосфери: викиду систем вентиляції, газоподібні викиди від технологічного устаткування, викиди автотранспорту та інше.

Основними джерелами забруднення є виробництво сухого молока і молочних продуктів (сушильні установки, вогневі калорифери); жерстянобанковий цех; виробництво казеїну (дробарки, казеїносушилки); відділення мийки тари і устаткування; виробництво морозива (печі для випічки вафель); сироробний (каганця ковбасного сиру) та інші.

Викиди в атмосферу підприємством молочної промисловості можна розділити на наступні групи:

викиди, що утворюються при виробництві енергії та в результаті використання транспортних засобів;

викиди, що супроводжуються основними технологічними процесами;

викиди допоміжних цехів і виробництв.

На молочному підприємстві такими джерелами є сироробний цех (парафінування сиру), а також транспортні засоби (транспортуючі сировину та готову продукцію) і власна котельня [20].

Для зменшення загазованості повітря площі вільні від будівель упоряджені і озеленені, причому породи дерев обрані хвойні, що володіють яскраво вираженою здатністю до газопоглинання. Крім поглинання шкідливих газів і парів зелені насадження знижують рівень шуму, а також насичують повітря киснем. Для функціонування котельні обране найбільше екологічно чисте паливо - газ. При спалюванні палива до складу викидів входять тільки окис вуглецю та окиси азоту, тоді як при використанні твердого палива і мазуту у викидах присутні також тверді частки (зола, сажа) і сірчистий ангідрид [21].

Підприємства молочної промисловості витрачають чисту воду, яка в процесі її використання забруднюється різними домішками, у тому числі й органічними. Органічні речовини є гарним живильним середовищем для різного роду бактерій. Тому для підтримки гарного санітарного стану приміщень і територій підприємство відходи та стічні води негайно видаляються з підприємства, а також через систему каналізації за межі населеного пункту. Залежно від походження, виду і якісної характеристики стічні води підприємств молочної промисловості можна підрозділити на виробничі (промислові), хазяйновито-фекальні та зливові (атмосферні) стічні води. За ступенем забруднення стічні води підрозділяють на забруднені, умовно-чисті води утворюються в результаті виробничих операцій та забруднена звичайно складовою молока (молочним жиром, білком).

На молочному підприємстві під час мийки устаткування і виробничих приміщень використовуються мийні засоби. Стічні води підприємства надходять у міську каналізацію і тільки після попереднього очищення (механічної, біологічної), попадають у водойми. Якість, безпека харчової продукції та здатність її задовольняти фізіологічні потреби людини визначаються відповідністю її гігієнічним нормативам, встановленим санітарними правилами та нормами.

Вимоги, яким повинні відповідати органолептичні властивості харчової продукції, встановлюються в нормативній і технічній документації на її виробництво. Безпека продовольчої сировини та харчових продуктів в епідемічному та радіаційному відношеннях, а також за вмістом хімічних забруднювачів визначається їхньою відповідністю гігієнічним нормативам.

Гігієнічні нормативи включають потенційно небезпечні хімічні сполуки та біологічні обєкти, присутність яких в харчовій продукції не повинне перевищувати припустимий рівень їх вмісту в заданій масі (обсяг) досліджуваної продукції. У продовольчій сировині й харчових продуктів регламентується вміст основних хімічних забруднювачів, що представляють небезпеку для здоровя людини. Гігієнічні вимоги до припустимого рівня вмісту токсичних елементів предявляються до всіх видів продовольчої сировини та харчових продуктів. У всіх видах продовольчої сировини та харчових продуктів нормується як глобальні забруднювачі пестициди - генсахлорциклогексан (б-, в-, г- ізомери) і ДДТ та його метаболіти. У продуктах тваринного походження нормалізуються залишкові кількості антибіотиків, застосовуваних у тваринництві для цілей відгодівлі, лікування й профілактики захворювань худоби. В молоці та молочних продуктах контролюється допущена доза до застосування в сільському господарстві кормові антибіотики - пеніцилін, стрептоцин, антибіотики тетрациклінової групи, левоміцетин [22].

З метою обмеження внутрішнього опромінення встановлені гігієнічні нормативи вмісту радіонуклідів. Радіаційна безпека харчової продукції визначається її відповідністю припустимим рівнем питомої активності радіонуклідів цезія-737 і стронція-90. Гігієнічні норми якості та безпеки, яким повинні відповідати всі харчові продукти та продовольча сировина, повинні відповідати певним нормативним документам.

Санітарно-гігієнічній оцінці підлягають харчові продукти й продовольча сировина тваринного походження після ветеринарно-санітарної експертизи, проведеної державною ветеринарною службою відповідно до діючих ветеринарно-санітарних правил та при обовязковій наявності документів, виданих органами Держветслужби.

Кожний молочний продукт, зроблений на підприємстві, у тому числі й масло вершкове екстра, має сертифікат якості, отже, відповідає вимогам усіх нормативно-технічних документів в цілому на даний продукт [23].

Висновки за розділом 5

Державна охорона санітарного нагляду та охорони природного середовища повинні здійснювати постійний контроль над дотриманням діючих гранично припустимих концентрацій шкідливих викидів з боку підприємства. Виробництво молочної промисловості може мати різноманітні джерела забруднення атмосфери: викиду систем вентиляції, газоподібні викиди від технологічного устаткування, викиди автотранспорту та інше.

ВИСНОВОК

Масло вершкове - масло з коровячого молока з масовою часткою жиру від 30 до 85 %, що має характерний вершковий смак і запах, присмак пастеризації, пластичну консистенцію при температурі 12±2?С, колір від білого до жовтого, представляє собою дисперсну систему вода в маслі. Масло вершкове має наступні різновиди:

масло солодко-вершкове;

масло кисло-вершкове.

Виконавши курсову роботу можна зробити висновок, що вершкове масло це не тільки висококалорійний молочний продукт, а також комплекс жиророзчинних вітамінів, мінеральних елементів та багато інших корисних речовин. Вживаючи вершкове масло щоранку, на сніданок, ви забезпечуєте свій організм енергією та поживними речовинами на весь день.

Вершкове масло характеризується відмінними органолептичними властивостями: смаком, ароматом, консистенцією, кольором. Його широко використовують в кулінарії, хлібопекарській і кондитерській галузях промисловості, для приготування бутербродів тощо. Деякі види масла мають дієтичне та лікувальне значення.

Головним компонентом вершкового масла є молочний жир. Молочний жир являється легкозасвоюваним для організму людини, що є дуже важливим фактором в харчуванні. Тобто всі елементи, якими володіє молочний жир також , в повній мірі засвоюються організмом.

Вся сировина, яка використовується при виготовлені вершкового масла повинна відповідати вимогам стандартів - ДСТУ 4399:2005.

Під час виготовлення вершкового масла утворюється велика кількість знежиреного молока та сколотини. Для досягнення максимально безвідходного виробництва доцільно знежирене молоко та сколотини відправити на сушку, для виробництва сухих молочних сумішей.

Сухе знежирене молоко можна виробляти як з одного знежиреного молока, так і в суміші зі сколотиною, кількість якої не повинна перевищувати 20 %. За даними А. А. Ломунова, сухий продукт, отриманий із суміші, що містить більшу кількість сколотин, має знижену стійкість, що обумовлюється підвищеним вмістом в суміші лецитину. В сухому знежиреному молоці, отриманого як розпиленням, так і плівковим способом, в герметичній упаковці повинно міститися не більше 5 % вологи і не менше 95 % сухих речовин; кислотність відновленого молока не повинна перевищувати 21°Т. В сухому знежиреному молоці в негерметичній упаковці повинно бути не більше 7 % вологи і не менше 93 % сухих речовин; кислотність відновленого молока не повинна перевищувати 23°Т.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Бухтарева Е.Ф., Ильенко-Петровская Г.П.. Твердохлеб Г.В. Товароведение пищевых жиров, молока и молочних продуктов - М.: Экономика, 1985.

Вышемирский Ф.А. Масло в России (история, состояние, перспективы). - Углыч, 1998. - 585 с.

Вышемирский Ф.А. Масло из коровьего молока и комбинированное. - СПб.: ГИОРД,2004. - 720 с.

Вышемирский Ф.А. Производство сливочного масла. - М.: Агропромиздат, 1987. - 272 с.

ДСТУ 4399:2005. Масло вершкове.

Журнал “Молочна промисловість” № 1 (10)/2006.

Журнал “Молочна промисловість” № 1 (16)/2006.

Журнал “Сироробство і маслоробство” 3.2006.

Журнал “Сироробство і маслоробство” 6.2007.

Ильенко-Петровская Т.П., Бухарева З.Ф. Товароведение пищевых жиров, молока и молочных товаров: Учебник для товаровед. фак. торг. вузов. - М.: Экономика, 1980. - 304.

Перцевий Ф.В. та ін. Технологія продукції харчових виробництв: Навч. Посібник/ Ф.В. Перцевий, Н.В. Камсуліна, М.Б. Колеснікова, М.О. Янчева, П.В. Гурський, Л.М. Тіщенко/ Харк. держ. ун-т харчування та торгівлі. - Харків: ХДУХТ, 2006. - 318 с.

Производство сливочного масла: Справочник/Андрианов Ю.П., Вышемирский Ф.А., Качераускис Д.В. и др.; Под ред. д-ра техн. Наук Ф.А. Вышемирского. - М.: Агропромиздат, 1988. - 303 с.

Реферативный журнал Химия. 05.11-19Р1.296 П. Способ получения смеси сливочного масла/маргарина, 2006.

Самойлов В.А. и др. Справочник технолога молочного производства. Т.7. Оборудование молочных предприятий/Под ред. А.Г. Храмцова. - СПб.:ГИОРД.2004. - 832 с.

Сирохман І.В., Завгородня В.М. Товарознавство пакувальних матеріалів і тари: Підручник - Київ.: ЦНЛ, 2005. - 614 с.

Твердохлеб Г.В. и др. Технология молока и молочных продуктов. - М.: Агропромиздат, 1991. - 408 с.

Твердохлеб Г.В., Диланян З.Х., Чекулаева Л.В., Шилер Г.Г. Технология производства сливочного масла. - М: Агропромиздат, 1991. - 580 с.

Размещено на Allbest.ru