Вплив відпалу на фізико-механічні властивості конденсатів Cu-Ta та Cu-Mo
Фізико-механічні властивості конденсатів Cu-Ta та Cu-Mo. Вплив технологічних умов відпалу композитів на їх кінцеві характеристики. Використання методів активного розтягнення, вимірювання мікротвердості та питомого електроопору, електронної мікроскопії.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.12.2011 |
| Размер файла | 9,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
принципово нова - 2к = 1,0;
відносно нова - 2к = 0,6;
традиційна - 2к = 0,2
0,6
0,33
0, 198
Публікації
Загально
наукового
значення
К2.3
К2.3 = ,
К2.3=2*0,2+1*0,5=0,9
де Q3k - кількість публікацій загальнонаукового значення к-того виду за результатами даної ДР;
3к - бал к-того виду публікацій:
книга, монографія - 3к = 1,0;
0,9
0,12
0,11
К2.3
- стаття у центральних виданнях - 3к = 0,5;
стаття у виданнях організації - 3к = 0,2
Участь у наукових конференціях
К2.4
К2.4 = () / Q,
К2.4=10,3=0,8
де Q - кількість доповідачів;
Q5к - кількість докладів к-того виду;
В5к - бал к-того виду докладів і повідомлень:
доклад на міжнародній конференції В5к = 1,5;
доклад на республіканській конференції В5к = 1,0;
доклад на міжвузівській конференції В5к = 0,7;
доклад на міжінституцькій конференції В5к = 0,5;
доклад на кафедральній конференції В5к = 0,3
0,8
0,33
0,264
Всього:
0,66
Значення показників навчальної К1 = 0,526 та наукової К2= 0,66 ефективності ДР свідчать про достатню учбову та наукову ефективність.
6. Охорона праці та навколишнього середовища
6.1 Загальні питання охорони праці та навколишнього середовища
Питання охорони праці розглядаються, маючи на увазі всі моменти праці і його стадії, тобто зародження наукового задуму, дослідницько-експериментальні роботи, проектування, виготовлення, реконструкція (модернізація), експлуатація. Такий підхід до питань охорони праці забезпечує безпеку виробничого процесу, як при створенні продукції, так і при подальшому її використанні.
Для забезпечення безпеки роботи, збереження здоров'я і працездатності людини необхідно керуватися спеціально розробленими нормами і актами соціально-економічних, організаційних і гігієнічних заходів, які прийняті в Україні [19, 20, 21, 22].
Темою бакалаврської роботи є вплив відпалу на фізико-механічні властивості конденсатів Cu-Ta та Cu-Mo. Дана робота проведена в вакуумній лабораторії кафедри металознавства і термічної обробки металів НТУ "ХПІ".
При виконанні бакалаврської роботи використовувалось наступне обладнання: мікротвердомір ПМТ-3, прилад для вимірювання питомого електроопору, мікроскоп електронний, ПК.
У результаті виконання бакалаврської роботи виникають наступні небезпечні фактори: ураження електричним струмом, рентгенівське випромінювання, шум та вібрації.
Питання охорони праці й навколишнього середовища розглянуті для етапу дослідження при виконанні бакалаврської роботи.
6.2 Виробнича санітарія
Джерела виникнення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, їхні нормовані зазначення, характер впливу на людину, заходи щодо зменшення шкідливих і небезпечних факторів, які наведено в таблиці 6.1 згідно ГОСТ 12.0.003-74* [23].
Таблиця 6.1 - Перелік небезпечних та шкідливих виробничих факторів у приміщенні лабораторії
|
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори |
Джерело їх виникнення |
Нормований параметр |
Характер впливу |
Заходи щодо забезпечення параметрів, не вище допустимих |
|
|
Електричний струм |
Електро-обладнання |
U,B; I,A |
Електрична травма, електро-удари |
Конструктивні: ізоляція, огородження. Схемно-конструктивні: занулення, захисне заземлення |
|
|
Рентгенівське випромі- нювання |
Монітор ПК, електронний мікроскоп |
Дэкв, мкР/год |
Опроміню-вання, втома очей |
Захисні екрани |
|
|
Шум |
Лабораторне устаткування, ПК |
Lр, дБА |
Органи слуху |
Ізолювання обладнання, індивідуальні засоби захисту |
|
|
Вібрація |
Лабораторне устаткування, ПК |
Lv, дБ; La, дБ; V, м/с; a, м/с2 |
ЦНС, організм людини в цілому |
Віброізоляція |
Бакалаврська робота виконувалась сидячи і супроводжувалась незначним фізичним напруженням, тому ця робота відноситься до категорії І - б. Енерговитрати організму (витрата енергії при виконанні роботи) - (121 - 150 ккал/г): (140 - 174 Вт).
Метеорологічні умови в приміщенні лабораторії передбачені у ГОСТ 12.1.005-88 [24] й наведені в таблиці 6.2.
Таблиця 6.2 - Допустимі норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні лабораторії
|
Період року |
Категорія робіт |
Температура, єС |
Відносна вологість, %, не більше |
Швидкість руху повітря, м/с, не більше |
|
|
Холодний |
Легка - 1б |
20-24 |
75 |
0,2 |
|
|
Теплий |
Легка - 1б |
21-28 |
60 (при 27 єС) |
0,1-0,3 |
Забезпечення цих параметрів мікроклімату у приміщенні лабораторії досягається у теплий період року приточно-витяжною вентиляцією, а у холодний - системою опаленням від централізованої теплосіті згідно зі СНиП 2.04.05-91 [25].
Основним джерелом шуму і вібрації є робота вакуумної установи, робота електродвигунів вентиляційних систем, освітлювальної апаратури, комп'ютерів.
Допустимий рівень шуму на робочих місцях не перевищує 75 дБ (А), згідно ГОСТ 12.1.003-83* [26], що забезпечено звукоізоляцією устаткування згідно ГОСТ 12.1.029-80 [27].
Відповідно до ГОСТ 12.1.012-90 [28] в приміщенні лабораторії рівень віброшвидкості Lv не повинен перевищувати 87 дБ, віброприскорення La - 75 дБ. Засоби захисту від вібрацій згідно з ГОСТ 12.4.046-78 [29] зводяться до зниження параметрів вібрації дією на джерело збудження: методи урівноваження (зміна конструкційних елементів машини; вживання конструктивних матеріалів (гума, дерево)); зниження вібрації на шляху її розповсюдження; технологічні заходи.
У приміщенні лабораторії передбачено природне та штучне освітлення. Природне освітлення - бічне одностороннє. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості КПО, значення якого залежить від характеру зорових робіт, виду освітлення, поясу світлового клімату. Характеристика освітлення у лабораторії наведена у таблиці 6.3 згідно ДБН В.2.5-28-2006 [30].
Таблиця 6.3 - Нормовані значення КПО при природному освітленні та освітленість при штучному освітленні в приміщенні лабораторії
|
Характе-ристика зорових робіт |
Найменший розмір об'єкту розрізненнямм |
Розряд, під-розряд зорових робіт |
Контраст об'єкту розріз-нення з фоном |
Характеристика фону |
Освітленість при штучному освітленні, Emin, лк |
КПО, еIII при природ-ному освітленні, % |
||
|
комбінованому |
загальному |
боковому |
||||||
|
Середньої точності |
Більше 0,5 до 1 |
IV, “в” |
Середній |
Середній |
400 |
200 |
1,5 |
Приміщення лабораторії розташовано у IV поясі світлового клімату, тому КПО розраховано згідно формули 6.1:
, (6.1)
де е - значення КПО, дорівнює 1,5 % [30];
m - коефіцієнт світлового клімату для ІV поясу (м. Харків розташований в ІV поясі), який дорівнює 0,9 [30];
c - коефіцієнт сонячності клімату у залежності від орієнтації віконних отворів відносно сторін світу, який дорівнює 0,85 [30].
Тоді,
Реалізація КПО в лабораторії досягнута шляхом розрахунку площі світлових отворів у стадії проектування будівлі вцілому.
Штучне освітлення забезпечується лампами типу ЛД 80-2, якнайбільш економічними для приміщення лабораторії.
Основним джерелом рентгенівського випромінювання під час виконання науково-дослідної роботи є монітор ПК, електронний мікроскоп. Нормуємим параметром рентгенівське випромінювання згідно НРБУ-97 [31] є Дэкв, яке на відстані 5 см від екрану повинно не перевищувати 100 мкР/год. Для захисту від рентгенівського випромінювання треба встановити на обладнання захисні екрани.
6.3 Електробезпека
Найбільш небезпечним фактором під час проведення роботи є можливість ураження електричним струмом. У приміщенні усе обладнання живиться від трьохфазної чотирьохпровідної електричної мережі з глухозаземленою нейтраллю напругою 380/220 В.
Приміщення лабораторії по небезпеці ураження електричним струмом відповідно до вимог ПУЭ-87 [32], відноситься до класу приміщень з підвищеною небезпекою, оскільки в приміщенні є можливість одночасного дотику людини до металоконструкцій будівлі, що мають з'єднання з землею, з одного боку, та металевого корпусу електроустаткування - з іншого. Устаткування, застосоване для дослідження, має живлення низько - та високовольтне. Клас встановленого устаткування в лабораторії за способом захисту від ураження електричним струмом згідно ГОСТ 12.2.007.0-75* [33]: 1 - для низьковольтної сторони і 01 для високовольтної. Низьковольтна частина обладнання - занулена, а високовольтний трансформатор має захистне заземлення по ГОСТ 12.1.030-81* [34].
Конструктивними заходами електробезпеки служить ізоляція токоведучих частин і використання кожухів на електроустаткуванні для захисту від випадкового дотику до токоведучих елементів установок, застосування закритих конструкцій вмикачів і перемикачів, рубильників з проводом важеля згідно ГОСТ 12.1.019-79* [35].
Передбачено індивідуальні засоби захисту робітників, інструменти з ізольованими рукоятками, спеціальні рукавички.
6.4 Пожежна безпека
Приміщення лабораторії відповідно до вимог НАПБ Б.03.002-2007 [36] за вибухо- та пожежнонебезпекою відноситься до категорії “В” - пожежонебезпечна, тому що в лабораторії знаходиться тверді речовини та матеріали, що згоряють. Необхідний ступінь вогнестійкості будівлі, в якій знаходиться лабораторія, згідно ДБН В.1.1-7-2002 [37] - II.
Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91* [38] передбачені первинні засоби пожежегасіння, вказані в таблиці 6.4.
Система запобігання пожежі включає: контроль та профілактика ізоляції, наявність плавких вставок та запобіжників в електронному обладнанні, блискавкозахист будівель згідно з РД 34.21.122-87 [39].
Таблиця 6.4 - Перелік первинних засобів пожежегасіння в термічній лабораторії
|
Приміщення |
Площа, м2 |
Первинні засоби пожежегасіння |
Кількість, шт |
Вогнегасний ефект |
|
|
Приміщення вакуумної лабораторії |
30 |
Вогнегасник ВВК-8 |
1 |
Ізоляція вогнища пожежі від кисню повітря з охолоджуванням до - 76 єС |
|
|
Ящик з піском |
1 |
||||
|
Приміщення кімнат наукових співробітників |
25 |
Вогнегасник ВВК-8 |
1 |
6.5 Захист навколишнього середовища
При проведенні бакалаврської роботи шкідливої дії на оточуюче середовище не виявлено, оскільки в процесі експериментів не відбувався викид шкідливих речовин в атмосферу ГОСТ 17.2.3.02-78 [40].
Відповідно до вимог [41] вода, що використовувалася для охолодження устаткування, прямує в каналізацію, а звідти - на міські очисні споруди, забруднення води в процесі експерименту не відбувалося.
Дотримання приведених нормативних параметрів шкідливих і небезпечних виробничих факторів дозволяє забезпечити безпечні умови праці в приміщенні.
Висновки
1. Досліджені процеси дисперсійного твердіння систем Cu-Ta та Cu-Mo в різних температурно-часових інтервалах.
2. Показано, що після відпалу досліджувані системи мають вищий рівень властивостей, ніж у вихідному стані.
3. Виявлено, що при температурі 620 єС для системи Cu-Mo спостерігається 2 піки дисперсійного твердіння.
4. На основі аналізу експериментальних даних було зроблене припущення, що перший пік пов'язаний з розпадом пересиченого твердого розчину. Другий - з процесами які відбуваються у другій фазі та на границях зерен мідної матриці.
5. Було визначено, що найбільш впливовими технологічними параметрами є температура відпалу та концентрація легуючих елементів.
Перелік джерел інформації
1. Современные композиционные материалы /Сб. ст. /-М.: Мир, 1970г.
2. Портной К.И., Бабич Б.Н. Композиционные материалы на никелевой основе. - М.: Металлургия, 1979
3. Современные композиционные материалы / под ред.Л. Баутмана /. - М.: Мир, 1970
4. Сайфулин Р.С. Композиционные покрытия и материалы. - М.: Химия, 1978
5. Чернов А.А., Темкин Д.Е., Мельникова А.М. Теория захвата твердых включений при росте кристаллов из расплава // Кристаллография. - 1976, - 21, - вып.4
6. Портной К.И. и др. О росте частиц упрочняющих фаз в процессах получения дисперсно-упрочненных сплавов // ФММ
7. Котрелл А.Х. Дислокации и пластическое течение в кристаллах. Пер. с англ. М.: Металлургиздат, 1958
8. Гейслер А.Х. Преобразование фаз в твердых телах, Нью-Йорк 1951
9. Биттер Ф. Физические обзоры, 1939
10. Брум Т. Продвижение в физике 1954, вып.3
11. Ильинский А.И., Лях Г.Е. Методы механических испытаний пленок и фольг /Зав. лаборатория, т.44, №2, 1978. - 1507-1511 с.
12. Металловедение и термическая обработка стали. В 3-х т. / Под ред. Бернштейна М.Л., Рахштадта А.Г. - Т.1. Методы испытаний и исследования. - В 2-х кн. Кн.1. - М.: Металлургия, 1991
13. Портной К.И., Бабич Б.Н. Дисперсноупрочненные материалы. Серия "Успехи современного металловедения".М., Металлургия, 1974
14. Зубков А.И. Структурообразование дисперсно-упрочненных композитов Cu-Mo, Cu-W, Cu-Ta, полученных кристаллизацией из паровой фазы // Сплавы с эффектом памяти формы и другие перспективные материалы: Труды XXXVIII Международного семинара. Актуальные проблемы прочности в 2 частях, Санкт-Петербург, 2001. - 624
15. Старение сплавов. Под ред. Захаровой М.И. Москва 1962
16. Хирано К. Журнал физического сообщества Японии, 1955, вып.10
17. Экономика предприятия II, Под ред. Горфинкеля В.Я., Куприянова Е.М. - М.: ЮНИТИ, 1996
18. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. - Київ: Хвиле-Прес, 2001. - 526 с.
19. Закон України "Про охорону праці". - Введ.22.11.2002.
20. Конституція України Розділ II стаття 23. - Введ.28.06.96.
21. Закон України "Об обязательном социальном страховании" (2002р.)
22. Закон України "Про охорону природного навколишнього середовища". - Введ.01.07.91.
23. ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ.01.01.76. Изменен 1978г
24. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ.01.01.89.
25. СНиП 2.04.05-91. Строительные нормы и правила. Отопление. Вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1992 - 110 с
26. ГОСТ 12.1.003-83*. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ.01.07.84.
27. ГОСТ 12.1.029-80. ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация. - Введ.01.01.81
28. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. - Введ.01.01.91.
29. ГОСТ 12.4.046-78. ССБТ. Методы и средства вибрационной защиты. - Введ.01.01.79.
30. ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми. Природне і штучне освітлення. - К.: Мінбуд України, 2006. - 80 с.
31. НРБУ-97. Норми радіаційної безпеки України. Ухвален постановою держсанлікаря МОЗУ від 18.08.97 №58.
32. ПУЭ-87. Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоатомиздат, 1988 - 648 с.
33. ГОСТ 12.2.007.0-75*. ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. - Введ.01.01.78. Изм. 1988.
34. ГОСТ 12.1.030-81* ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. - Введ.01.07.82. Изменен 1987.
35. ГОСТ 12.1.019-79* ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты. - Введ.01.01.80. Изм. 1986.
36. НАПБ Б.03.002-2007. Нормативний акт пожежної безпеки. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Наказ МНС від 03.12.07. №633
37. ДБН В 1.1-7-2002. Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. К.: Будвидат, 2002 р. - 41с.
38. ГОСТ 12.1.004-91*. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ.01.07.92.
39. РД 34.21.122-87. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений. - М.: Энергоатомиздат, 1988. - 56 с.
40. ГОСТ 17.2.3.02-78. ССОП. Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями. - Введ.01.01.80.
41. Правила охраны поверхностных вод от загрязнений сточными водами. М.: Изд-во Минздрава СССР, 1975. - 23 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вплив домішок на властивості міді, її фізичні та механічні властивості. Вибір способу зварювання. Ручне дугове зварювання графітовим електродом. Зварювання під флюсом. Механічні властивості дроту. Розроблення зварювальних кромок. Термічна обробка.
контрольная работа [228,7 K], добавлен 16.06.2016Субмікрокристалічні та нанокристалічні матеріали на основі Fe і Cu. Методи підвищення міцності, отримання субмікро і нанокристлічних матеріалів. Вплив технологічних параметрів вакуумного осадження на формування структур конденсатів. Вимір мікротвердості.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 20.06.2011Технічні вимоги до виробництва цементу. Основні його характеристики та вимоги до матеріалів. Сульфатостійкий шлакопортландцемент СС ШПЦ 400-Д-60. Його фізико-механічні властивості та хіміко-мінералогічний склад. Шлакопортландцемент ШПЦ Ш/А-400.
реферат [16,3 K], добавлен 16.04.2009Підготовка та опис основних методик експерименту. Вплив водню на електронну структуру та пружні властивості заліза. Дослідження впливу легуючих елементів на міграцію атомів водню і впливу е-фази на механічні властивості наводнених аустенітних сталей.
реферат [44,2 K], добавлен 10.07.2010Короткі історичні відомості про розвиток гірничої справи. Класифікація гірських порід та їх основні фізико-механічні властивості. Класифікація корисних копалин та основні їх родовища в Україні. Вивчення основних способів видобутку корисних копалин.
курс лекций [27,1 K], добавлен 31.10.2008Вплив мінеральних наповнювачів та олігомерно-полімерних модифікаторів на структурування композиційних матеріалів на основі поліметилфенілсилоксанового лаку. Фізико-механічні, протикорозійні, діелектричні закономірності формування термостійких матеріалів.
автореферат [29,3 K], добавлен 11.04.2009Вплив нормалізації при температурі 850°С і охолодження на повітрі на механічні властивості сталі. Принцип дії та конструкція млина самоподрібнення "Аерофол". Виплавка дослідного металу, термообробка. Металографічні випробування литої сталі та прокату.
отчет по практике [1,6 M], добавлен 06.07.2015Літературний огляд властивостей та технології отримання монокристалів германія. Властивості монокристалів, їх кристалографічна структура, фізико-хімічні, електрофізичні та оптичні властивості. Технологічні умови вирощування германію, його застосування.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 03.05.2015Фізико-хімічна характеристика процесу, існуючі методи одержання вінілацетату та їх стисла характеристика. Основні фізико-хімічні властивості сировини, допоміжних матеріалів, готової продукції; технологічна схема; відходи виробництва та їх використання.
реферат [293,9 K], добавлен 25.10.2010Визначення мети, предмету та методів дослідження. Опис методики обладнання та проведення експериментів. Сплав ZrCrNi як основний об’єкт дослідження. Можливості застосування та вплив водневої обробки на розрядні характеристики і структуру сплаву ZrCrNi.
контрольная работа [48,7 K], добавлен 10.07.2010
