0,2

49,45

Основна зарплата працівників

4,5

1112,62

Додаткова зарплата

0,5

123,624

Відрахування на соціальне страхування

1,8

445,05

Витрати по утриманню й експлуатації встаткування

8,5

2101,61

Загальновиробничі витрати

6,2

1532,94

Втрати від браку

0,1

24,7

Інші виробничі витрати

1,6

395,6

Виробнича собівартість

93

22994,06

Адміністративні витрати

6

1483,49

Витрати на збут

1

247,29

Повна собівартість

100

24724,8

Прибуток

-

1236,24

Ціна виробництва

-

25961,04

Податок на додану вартість

20

5192,208

Ціна продажу відпускна

-

31153,248

7.3 Побудова графіка досягнення беззбитковості виробництва

Для побудови графіка досягнення беззбитковості виробництва, який приведений на рисунку 7.1, розраховуються умовно-змінні витрати на один виріб, Зпер, грн, і умовно-постійні витрати на річний випуск, Зпост, грн:

Зпер = МЗ + Зосн + Зд + Вісп +0,7·РСЭО =

= (1928,53+14290,93+1087,89-49,45)+1112,62+123,62+445,05+0,7•2101,61=20410,32 ,

де МЗ - прямі матеріальні витрати на виріб, грн;

Зосн, Зд - відповідно основна й додаткова заробітна плата виробничих робітників, грн;

Вісп - відрахування на соціальні програми, грн;

РСЭО - витрати на зміст й експлуатацію встаткування, грн;

Аг - річний випуск двигунів, шт/рік.

Зпост = (Сп-Зпер)·Аг = (24724,8-20410,248)·3000 = 12943432.

Побудова графіка беззбитковості виробництва виконується в такий спосіб. На осі ординат відкладаємо витрати, на осі абсцис - випуск виробів. Потім на осі ординат відкладаємо Зпост , грн. Від точки Аг на осі абсцис відкладаємо ординату, рівну повної собівартості річного випуску - точка В:

Сг = Аг·Сп = 3000•24724,8=74174400.

Через точки Зпост й У проводимо пряму, що відображає залежність собівартості річної програми, Сг від річного випуску продукції в натуральному вираженні Сг = f(Ai). Далі від точки Аг відкладаємо ординату, рівну обсягу продажів - точка Д:

Вр = Цп·Аг = 25961,04·3000 77883120.

З'єднавши початок координат із точкою Д, одержуємо залежність річного обсягу продажів від кількості проданих виробів Вр = f(Аi). Точка перетинання прямих Сг та Вр відповідає річному випуску

А_кр=2332 шт/рік, при якому відбувається досягнення беззбитковості виробництва й реалізації продукції.



7.4 Розрахунок економічного ефекту від виробництва й використання нового двигуна

Рішення про доцільність створення нової техніки приймається на основі розрахунку економічного ефекту.

Розрахунок економічного ефекту від впровадження нового виробу виконується в порівнянні із замінним їм виробом аналогічного призначення. Зниження при цьому витрат у споживача характеризує конкурентноздатність нового виробу на ринках збуту.

В умовах переходу до ринкової економіки, коли підприємства є самостійними господарюючими об'єктами, оцінка госпрозрахункового економічного ефекту як корисного результату в грошовому вираженні здійснюється окремо для виготовлювача й споживача нової продукції.

7.4.1 Річний економічний ефект у виробника

Річний економічний ефект у виробника, грн, розраховується по формулі:

Эи = Pt - Ct - Ht = 89758738,14 - 72690912 - 15486798 = 1581027,34,

де Рt - виручка від реалізації продукції в t-ом року, грн:

Pt = Цр·Аt = Цр·Агф = 30530,18·2940 = 89758738,14.

де Цр - ринкова ціна двигуна, грн: Цр = (0,95 - 0,98)Цпр = =0,98•31153,248=30530,18

Аt - обем реалізації в t-ом року, шт: Аt = Агф=2940;

Сt - собівартість річного випуску виробів в t-ом року, грн:

Ct = Сп ·Аг =24724,8·2940= 72690912

де Аг - обсяг випуску в t-ом року, шт.,

Нt - загальна сума податків і виплат з балансового прибутку в t-ом року, грн:

Ht = (Ндсф + Нпрф)·Агф = (5088,36 + 25)·2900 = 15486798,8,

де Ндсф - фактична величина ПДВ на один виріб, грн/шт.,

,

Нпрф - фактична величина податку на прибуток на один виріб, грн.,

 =,

Прф - фактична величина прибутку на один виріб, грн.,

Прф = Цр - НДСф - Сп =30530,18- 5088,36 - 24724,8 = 717,02 .

7.4.2 Розрахунок економічного ефекту в споживача нової техніки

Річні обсяги робіт, виконуваних при використанні виробу, грн.,

,

де N_e - ефективна потужність двигуна, кВт;

Т_з - річна зайнятість двигуна, ч;

К_зм, - коефіцієнт завантаження двигуна по потужності.

Новий двигун:

Базовий двигун:

Коефіцієнт обліку росту продуктивності нового двигуна в порівнянні з базовим,

Коефіцієнт обліку зміни терміну служби нового двигуна в порівнянні з базовим,

де Р_б , Р_н - частки відрахувань на повне відновлення (реновацію) базового й нового двигунів, рівні 0,1;

Е_н - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень, рівний 0,15.

,

де Т_с - термін служби двигуна, рівний 10 років.

Балансова вартість двигуна,

Б=Ц_р •К_тр ,

де Ц_р - ринкова ціна виробу, грн;

К_тр - коефіцієнт транспортно - монтажних витрат, рівний 1,12.

Балансова вартість нового двигуна, грн.,

Б_Н =25961,04·1,3=33749,35.

Балансова вартість базового двигуна, грн.,

Б_Б= 30542,4·1,3=39705,12.

Супутні капітальні вкладення споживача (без обліку вартості розглянутих двигунів) при використанні двигунів, грн.,

Базовий двигун:

Новий двигун:

Капітальні витрати в споживачів, пов'язані із придбанням і використанням техніки, грн.,

Нова техніка:

Базова техніка:

Річні витрати на паливо двигуна, грн.,

З_т=N_e •q_т •Т_з •Ц_т •К_зм ,

де q_т - питома витрата палива двигуна, кг/кВт·год;

Ц_т =6,85 грн - ціна палива двигуна.

Новий двигун:

З_тн=N_eн •q_тн •Т_зн •Ц_тн •К_змн= 115 0,21462700 6,85 0,75 = 399799,8.

Базовий двигун:

З_тб=N_eб •q_тб •Т_зб •Ц_тб •К_змб=88,3 0,238 2700 6,85 0,75 = 340449,485.

Річні витрати на масло двигуна, грн.,

З_м=N_e •q_т • q_м• Т_з •Ц_м •К_зм ,

де q_мб =0,4% витрата масла двигуна у відносних частках від витрати палива;

Ц_м =10 грн - ціна масла двигуна;

Новий двигун:

З_мн=N_eн •q_тн • q_мн• Т_зн •Ц_мн •К_змн=115 0,2146 0,004 2700 10 0,75 = 4997,5.

Базовий двигун:

З_мб=N_eб •q_тб • q_мб• Т_зб •Ц_мб •К_змб=88,3 0,238 0,004 2700 10 0,75 = 4255,62.

Річна зарплата обслуговуючого персоналу двигуна, грн.,

З_зп.=С_ч • Т_з •q_зп ,

де С_ч - годинна тарифна ставка механізатора з урахуванням доплат і відрахувань на соціальні потреби, рівна 4,1 грн;

q_зп - частка зарплати обслуговуючого персоналу, що доводиться на обслуговування двигуна, рівна 0,28.

Базовий двигун:

З_зп.б=С_чб • Т_зб •q_{зпб =} 4,12700 0,28= 3099,60 грн.

Новий двигун:

З_зп.н=С_чн • Т_зн •q_зпн=3,325000,28= 3099,60 грн.

Річні витрати на ремонт базового двигуна, грн.,

де Н_тр - норма щорічних відрахувань на капітальні ремонти й технічне обслуговування, рівна 11,4%;

Н_кр - норма щорічних відрахувань на капітальні ремонти, рівна 9,5%.

Річні витрати на ремонт нового двигуна, грн:

,

де Т_мб , Т_мн - моторесурс відповідно базового й нового двигуна, мтч.

Амортизаційні відрахування по супутніх капітальних вкладеннях у споживача базового двигуна, грн:

де Нас - норма щорічних відрахувань по супутніх капітальних вкладеннях, рівна 10%.

Амортизаційні відрахування по супутніх капітальних вкладеннях у споживача нового двигуна, грн.,

Річні поточні (експлуатаційні) витрати споживача при використанні базового двигуна без обліку амортизації на реновацію по самому двигуні, грн.,

Річні поточні (експлуатаційні) витрати споживача при використанні нового двигуна без обліку амортизації на реновацію по самому двигуні, грн.,

Річні експлуатаційні витрати базової техніки розраховуючи на обсяг робіт виконуваних за допомогою нової техніки, грн.,

Річні експлуатаційні витрати нової техніки розраховуючи на обсяг робіт виконуваних за допомогою нової техніки, грн.,

Ціна споживання базової техніки, грн.,

Ціна споживання нової техніки, грн.,

Річний економічний ефект у споживача нової техніки, грн.,

Висновок: проведені техніко-економічні розрахунки показали доцільність створення й застосування спроектованого двигуна. Економічний ефект у виготовлювача при річному випуску 3000 двигунів складе 1966,841 тис. грн. Економічний ефект у споживача за термін служби на один двигун складе 286,559тис. грн. Техніко-економічні показники базового та нового двигунів див. табл. 7.3.

Таблиця 7.3 - Техніко-економічні показники порівнюваних двигунів

Найменування показника	Двигуни
	Новий	Базовий
Марка двигуна	-	СМД-23.06
Призначення	Тракторний	Автобусний
Ефективна потужність, кВт	140,05	125
Частота обертання колінчастого валу, хв-1	2000	2000
Питома витрата палива, г/кВт·год	216,3	234,0
Витрата масла на вигар, %	0,4	0,4
Конструктивна маса двигуна, кг	650	650
Повна собівартість, грн..	27835,6	27560,6
Ціна виробництва, грн..	29227,38	33072,72
Ціна продажу, грн.	35072,86	39687,26
Річні експлуатаційні витрати на один двигун усього, грн: у тому числі - на паливо - на масло - на заробітну плату - на ремонти й ТО - амортизаційні відрахування	416628,29 399799,8 4997,5 3099,60 8218,48 513,11	464349,4 340449,5 4255,62 3099,60 8221,77 512,91
Річні експлуатаційні витрати, наведені до однакового обсягу робіт, грн	416628,29	356539,58
Економічний ефект у споживача на 1 двигун за термін служби, грн	489121,9911	-

8. ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

8.1 Загальні питання охорони праці й навколишнього середовища

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я й працездатність людини в процесі праці .

Повністю безпечних і нешкідливих умов праці не існує. Задача охорони праці - звести до мінімуму ймовірність поразки або захворювання працівника з одночасним забезпеченням комфортних і здорових умов праці при його максимальній продуктивності.

Предмет охорони праці - вивчення й виявлення небезпечних і шкідливих факторів на виробництві, з метою зниження нещасних випадків, професійних захворювань,аварій і пожеж.

При розробці програмного продукту зростає нервова й емоційна напруга. Причиною його виникнення може бути, наприклад, відхилення реального результату від запланованого, невідповідність інтенсивності інформаційних потоків індивідуальним можливостям людини. Тому для того, щоб процес оптимізації розумової праці був науково обґрунтований, одержання необхідних оптимальних умов роботи повинне здійснюватися комплексно із застосуванням знань із промислової гігієни й ергономіки.

У даному розділі розглядається діяльність оператора ЕОМ при виконанні бакалаврської роботи. По характеру навколишнього середовища машинний зал ПЕОМ належить до класу нормальних

8.2 Небезпечні й шкідливі виробничі фактори

Персональний комп'ютер є джерелом негативних факторів, яким піддається користувач. Тому необхідно зробити аналіз виникнення цих факторів,їхній перелік і джерела приведені в таблиці 8.1 відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 „ССБТ [15]. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори. Класифікація”.

Небезпечним виробничим фактором називається такий виробничий фактор, вплив якого на працюючого при певних умовах призведе до травми або раптовому , різкому погіршенню здоров'я, або до летального результату.

Шкідливим виробничим фактором називається такий виробничий фактор, тривалий вплив якого на працюючого при певних умовах призведе до захворювання або зниження працездатності.

Таблиця 8.1 - Небезпечні й шкідливі виробничі фактори

Найменування фактора	Джерело утворення	Нормований параметр і нормативне значення	Регламентуючий документ
Підвищений рівень шуму	Системний блок. Вентилятор	L = 50 дБА	ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Загальні вимоги безпеки» ГОСТ 12.1.029-80 “ССБТ. Засоби й методи захисту від шуму. Класифікація”
Підвищена іонізація повітря	Монітор ЕЛТ	n+ =1500-3000 n-- =3000-5000	“Державні санітарні правила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” 3.3. 2-007-98
Підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні	Монітор ЭЛТ	n+ =1500-3000 n-- =3000-5000	“Санітарно-гігієнічні норми припустимих рівнів іонізації повітря виробничих і громадських приміщень” 2152-80
Підвищений рівень електромагнітних випромінювань	Живляча мережа	Відстань - 50 см Навколо ПК 5кГц - 2кГц - 25В/г	ДНАОП 0.00-1.31-99 “Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин”
Підвищений рівень статичної електрики	Живляча мережа	Е = 20 кВ/г	“Державні санітарні правила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” 3.3. 2-007-98 ГОСТ 12.1.045-84 “ССБТ. Електростатичні поля. Припустимі рівні на робочих місцях і вимоги до здійснення контролю”
Відсутність або нестача природного світла	Особливості технологічно-го процесу	E=1.35	СНиП - II - 4-79 «Будівельні норми й правила. Природне й штучне освітлення».
Недостатня освітленість робочої зони	Нераціональ-ний розподіл природного світла	E=1.35	СНиП - II - 4-79
Знижена контрастність	Монітор	середня	“Державні санітарні правила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” 3.3. 2-007-98
Пряма або відбита блисткість	Монітор	Р = 40 Кд/г	“Державні санітарні правила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” 3.3. 2-007-98
Підвищена запорошеість повітря робочої зони	Наявність статичного поля	2-4 мг/м3	ГОСТ 12.1. 005-88 “ССТБ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони”
Розумова перенапруга	Технологічний процес	Зниження реакції користувача на звук і світло на 40-50%	“Державні санітарні правила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” 3.3. 2-007-98
Перенапруга аналізаторів	Технологічний процес	Зниження реакції користувача на звук і світло на 40-50%	“Державні санітарні правила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”3.3. 2-007-98
Емоційні перевантаження	Технологічний процес	Зниження реакції користувача на звук і світло на 40-50%	“Державні санітарні правила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” 3.3. 2-007-98
Статичні навантаження	Технологічний процес	Зниження реакції користувача на звук і світло на 40-50%	“Державні санітарні правила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”3.3. 2-007-98

8.3 Промислова санітарія

8.3.1 Мікроклімат у виробничому приміщенні

Мікроклімат - метеорологічні умови внутрішнього середовища приміщень, які визначаються діючими на людину сполученнями температури, відносної вологості, швидкості руху повітря й теплового випромінювання.

Робота з персональним комп'ютером вимагає великої концентрації уваги й тримає її в постійній напрузі. Тому робота, відповідно до ГОСТ 12.1.005 - 88[16],віднесена до легкої категорії 1а - легкі фізичні, виходячи з таких факторів як категорія важкості робіт, період року. Припустимі й оптимальні норми температури,параметрів метеорологічних умов відповідно до категорії робіт і залежно від пори року приведені в таблиці 8.2.

Таблиця 8.2 - Параметри мікроклімату

Період року	Категорія робіт	Температура, ?С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря не більше, м/с
Оптимальна
Холодний	Легка 1а	22 - 24	40 - 60	0,1
Теплий	Легка 1а	23 - 25	40 - 60	0,1
Припустима
Холодний	Легка 1а	19 - 25	до 75	не більше 0,1
Теплий	Легка 1а	21 - 27	до 55	0,1 - 0,2

Зазначені параметри досягаються використанням водяного опалення й установленням кондиціонерів у віконних прорізах, використовуються також технологічна проточна вентиляція для охолодження ЕОМ, убудована в корпус машини. Кондиціонери розраховані на підтримку оптимальних параметрів мікроклімату, а також повітрообміну в межах 1,5 крат відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

8.3.2 Освітлення робочого місця

Для освітлення виробничих приміщень використовується природне освітлення (створюється прямим і відбитим світлом неба) і штучне освітлення (здійснюється електричними світильниками), а також сполучене (у світлий час доби природне доповнюється штучним).

Природне освітлення на робочому місці представлено однобічним бічним. Система штучного освітлення є загальною рівномірною; як джерело освітлення використовуються люмінесцентні лампи типу ЛБ. Розряд зорових робіт середньої точності, нормовані значення КЕО й освітленості на робочих місцях згідно СНиП II - 4 - 79 [21] приведені в таблиці 8.3.

Таблиця 8.3 - Нормовані значення КЕО й освітленості

Характеристика зорової роботи	Середньої точності
Найменший розмір об'єкта розрізнення,мм	Понад 0,3-0,5
Розряд зорової роботи	IV
Контраст об'єкта розрізнення із тлом	Середній
Характеристика тла	Середній
Штучне освітлення	Освітленість, Лк	При комбінованому освітленні	750
		При загальному освітленні	300
Природне освітлення	КЕО,%	При верхньому або верхньому і бічному освітленні	5
		При бічному освітленні	2
Сполучене освітлення	КЕО,%	При верхньому або верхньому і бічному освітленні	3
		При бічному освітленні	1,2

8.3.3 Електромагнітне випромінювання

Головним джерелом електромагнітного випромінювання, у тому числі рентгенівського, у приміщенні є електронно-променеві трубки моніторів. Електромагнітні випромінювання впливають на людину й залежать від напруженості електричних і магнітних полів, частоти коливань, розміру поверхні, що опромінюється, тіла й індивідуальних особливостей людини.

Нормування здійснюється у відповідності ДНАОП 0.00-0.31-99 [23], і з вимогами ГОСТ 12.1.006-84 [22] ССБТ, які поширюються на електромагнітні поля частотою 60 кГц - 300 кГц. Вимоги до електромагнітних випромінювань згідно ТСО ?92 і ТСО ?95 приведені в таблиці 8.4.

Таблиця 8.4 - Нормування електромагнітних випромінювань

Вид поля, діапазони частот	ТСО ?92 ТСО ?95
Змінне електричне поле, Е ТСО ?95:5 Гц - 2 кГц ТСО ?92:2 кГц - 400 кГц	На відстані 0,3 м від центра екрана й 0,5 м навколо монітора 25 В/м 2,5 В/м
Змінне магнітне поле, Н ТСО ?95:5 Гц - 2 кГц ТСО ?92:2 кГц - 400 кГц	200 В (250 нтл) 20 В (25 нтл)
Поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В
Потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5см від екрана й інших поверхонь не повинна перевищувати 100 мкР/год

8.4 Ергономічні вимоги до робочого місця

Правильна організація робочих місць попереджає передчасну стомлюваність користувача й сприяє збереженню здоров'я.

Організація робочого місця передбачає:

– правильне розташування робочого місця у виробничому приміщенні;

– вибір ергономічний обґрунтованого робочого положення, виробничих меблів з урахуванням характеристик людини;

– раціональне компонування обладнання на робочих місцях;

– урахування характеру й особливостей трудової діяльності.

Фізіологічно раціональна робоча поза досягається виконанням наступних умов:

– відстань від очей оператора до дисплея 450-500 мм;

– природний нахил корпуса вперед на 5-10⁰;

– кут згинання між стегном і гомілкою 95-135⁰;

– ступня на підлозі;

– стегно горизонтальне;

– оператор максимальних розмірів не повинен упиратися ступнею у стійку стола або підставки;

– оператор повинен мати можливість опиратися ліктем на робочу поверхню;

– розмір робочої поверхні (глибина) не менш 450 мм;

– мінімальні розміри простору для ніг:

ширина - не менш 500 мм;

глибина - не менш 650 мм;

висота - не менш 600 мм.

8.5 Електробезпечність

По ступеню небезпеки поразки людини електричним струмом кімната відноситься до приміщень із підвищеною небезпекою поразки людини електричним струмом, згідно ДБН В.1.1-7-02, тому що є можливість одночасного доторкання людини до з'єднань із землею металевих конструкцій будинків з однієї сторони й до металевих конструкцій електричного обладнання з іншої сторони. Приймаємо I клас захисту від поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу тому, що комп'ютер має робочу ізоляцію й елементи заземлення.

Живлення здійснюється змінним струмом від мережі із частотою 50Гц, напругою 220 В. Режим нейтралі - глухо заземлена нейтраль. Споживана потужність комп'ютера - 330Вт.

8.6 Пожежна безпека

Приміщення обчислювального центра по категорії вибухо- і пожежонебезпеки згідно ОНТП24-86 відноситься до категорії В - пожежонебезпечне. Ступінь вогнестійкості будівлі II згідно ДБН В 1.1 і СНиП 2.09.02 - 85[24].

Причинами виникнення пожеж у приміщенні є:

- несправність електропроводки й електроустаткування;

- коротке замикання в мережі;

- зберігання горючих матеріалів (паперу).

Заходи щодо запобігання пожежі:

- зберігання паперу в сейфах і вогнетривких шафах;

- контроль за станом проводки й ізоляції;

- наявність плавких запобіжників в обладнанні;

- захист будівлі від блискавок;

- вибір ступеня захисту оболонок комп'ютера не нижче IP - 44 для електроустановок й IP - 2 для світильників;

- оснащення системи автоматичної пожежної сигналізації димовими сигналізаторами;

- оснащення приміщення двома вуглекислотними вогнегасниками ВВ - 5 (таблиця 8.5)

Таблиця 8.5 - Характеристика вогнегасника ВВ-5

Модель вогнегасника	Галузь застосування	Вогнегасна речовина	Вимоги безпеки при експлуатації	Умови зберігання
ВВ - 5	Для гасіння рідких і твердих горючих речовин, електроустановок під напругою, транспортних засобів, а також там, де застосування води небажано	вуглекислота	Щоб уникнути обмороження не можна торкатися розпилюючого сопла голими руками	У спеціальному кронштейні в легкодоступному місці, захищеному від влучення прямих сонячних променів і вдалині від нагрівальних приладів

8.7 Охорона навколишнього середовища

Під охороною навколишнього середовища розуміється система мір, спрямована на підтримку раціонального взаємозв'язку між діяльністю людини й навколишнім середовищем, що забезпечує збереження й відновлення природних ресурсів і визначає шкідливий вплив на навколишнє середовище.

Захисними мірами є обов'язкова наявність спеціальної тари для збору відпрацьованої макулатури й комп'ютерних дисків з подальшою здачею їх на вторинну переробку або в пункти прийому макулатури.

ВИСНОВОК

1 Виконано проект тракторного двигуна на базі дизеля СМД-20, потужністю при частоті обертання колінчастого валу .

2 При проведенні розрахунку робочого процесу були отримані такі показники: ефективний ККД - 0,413, питома ефективним витрата палива - при та .

3 Проведений динамічний розрахунок. Розрахунок показав, що всі динамічні навантаження в КШМ не перевищують допустимих рівнів, а ступінь нерівномірності обертання колінчастого валу не перевищує тієї, що допускається (0,02).

4 Виконаний розрахунок на міцність деталей шатуново-поршневої групи та коліечатого валу. В результаті розрахунку було встановлено, що всі напруги, деформації і запаси міцності лежать в допустимих межах, що є заставою надійної і довговічної роботи дизеля.

5 В результаті виконаного спецзавдання була проведена оцінка ефективності роботи дизеля на генераторному газі. Можна зробити висновок, що використання газового палива в дизелі не приводить до погіршення його ефективних показників, зокрема не зменшує ефективної потужності та є економічно оправдованим.

6 Проведений техніко-економічний аналіз доцільності масового виробництва даного двигуна показав, що виробництво дизеля доцільне при годовому випуску .

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Анютин К.А. Автомобильные газогенераторные установки. -М.:Гострасиздат, 1938.- 96 с.

2. Лапшин В.И., Кузнецов Б.А., Ваганова Т.И. Краткий автомобильный справочник. 10-е изд., переработанное и доп. -М: Транспорт, 1984.-220 с., ил., табл.

3. Методические указания к курсовой работе „Оценка и выбор основных параметров четырехтактного двигателя” по курсу „Теория рабочих процессов в ДВС” для студентов специальности 0523 „Двигатели внутреннего сгорания”/ Сост. В.Г. Дьяченко. - Харьков: ХПИ. - 1987. - 22 с.

4. Двигатели внутреннего сгорания. Конструкция и расчет. т. 2. / Под общ. ред. проф. А.С. Орлина, - М.: „МашГИз”, 1962. - 380 с.

5. Расчет и конструирование автомобильных и тракторных двигателей (дипломное проектирование): Учеб. пособие для вузов / Б.Е. Железко, В. М. Адамов, И. К. Русацкий, Г. Я. Якубенко. - Мн: Выш. Шк., 1987. - 247 с., ил.

6. Мержиєвська Л.П. Газове паливо - реальність і перспективи // Автошляховик України, 2003. -№ 3. - С.10 - 12.

7. Тракторные дизели: Справочник/ [Б. А. Взоров, А. В. Адамович, А. Г. Арабян и др.]; Под общ. ред. Б. А. Взорова. - М.: Машиностроение, 1981 г. - 535 с.

8. Методические указания к курсовой работе „Динамический расчёт кривошипного - шатунного механизма двигателя” для студентов специальности 090210 - Двигатели внутреннего сгорания / Сост. Ф.И.Абрамчук, И.Д.Васильченко, П.Мищенко - Харьков: ХПИ, 1988. - 62 с.

9. Арамонов М.Д., Тизенхаузен П.Э. Учебное пособие по газогенераторным автомобилям. -М.:Гострансиздат, 1940.- 120 с.

10. Методические указания к выполнению контрольной работы "Конструирование, расчет и долговечность автотракторных ДВС" "Расчет газораспределительного механизма" для студентов заочного обучения специальности 0523 / Сост. А.С. Цеслинский. - Харьков: ХПИ, 1986. - 31 с.

11. Попов М.Д. Топливо для газогенераторных двигателей.- Л.:Лениздат, 1943.-74 с.

12. Методические указания для выполнения экономической части дипломных работ студентам дневного и заочного обучения по специальности 7.090210 (ДВС) / Сост. Л.Ф. Краснухина. - Харьков: ХГПУ, 2000. - 15 с.

13. Методические указания к выполнению раздела „Охрана труда и окружающей среды” в дипломных проектах. - Харьков: ХПИ, 1992.

14. Двигуни внутрішнього згоряння: Т.1. Розробка конструкцій форсованих двигунів наземних транспортних машин/ За ред. проф. А.П. Марченка та засл. діяча науки України проф. А.Ф. Шеховцова. - Харків, Прапор, 2004. - 384с.

15. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ.01.01.76.

16. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ.01.01.89.

17. ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление.- Введ.01.07.82

18. ГОСТ 12.1.003.-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Введ.01.07.84.

19. ГОСТ 12.1.012-90, ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. - Введ.01.01.91.

20. ОНТП 10-90. Общесоюзные нормы технологического проектирования. Определение категорий зданий и сооружений по взрывопожарной и пожарной опасности. - М.:Стройиздат. 1986.

21. СНиП ІІ-4-79. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение.Нормы проектирования.- Г.:Стройиздат, 1982.

22. ГОСТ 12.1.006-84. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.85.

23. ДНАОП 0.00-0.31-99. Правила охраны работы пользователей ЭВМ.

24. СНиП 2.09.02-85. Строительные нормы и правила. Противопожарные нормы проектирования домов и сооружений. Г.: Стройиздат. 1986.

25. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 487 с.

Размещено на Allbest.ru