Основні засади сучасної стандартизації

Eкономічний ефект від стандартизації складає виражену в грошових чи натуральних показниках економію живої і матеріалізованої праці в суспільному виробництві внаслідок впровадження стандарту з урахуванням необхідних затрат. Визначається він на основі тих же принципів, що і економічний ефект науково-технічного прогресу, складовою частиною якого є стандартизація.

Виконання робіт з стандартизацій забезпечує:

- скорочення циклів проектування, підготування виробництва, виготовлення і ремонту виробів - економія часу;

- зменшення затрат праці, матеріали, енергії - економія ресурсів;

- зменшення затрат на проектування, собівартсті виготовлення, затрат на ремонти - економія коштів.

Методологічна оцінка економічної ефективності стандартизації (ЕЕС) базується на таких постулатах:

- ЕЕС трактується як єдиний комплексний результат економічних, організаційних та технічних заходів;

- величина ЕЕ визначається з врахуванням масштабів впровадження заходів зі стандартизації;

- величина ЕЕ визначається на протязі всього періоду дії стандарту;

- ступінь ефективності визначається шляхом співставлення всіх затрат на розробку і впровадження стандартів з величиною ефекту від його застосування.

Величину ЕЕ від впровадження стандарту можна подати у вигляді формули:

e=eпр+eв+eек

де eпр - економічна ефективність стандартизації на стадії проектування;

eв - економічна ефективність стандартизації при виготовленні;

eек - економічна ефективність стандартизації при експлуатації.

Економічна ефективність на кожній стадії є сумою ефектів від змін виробничих фондів і ефекту від економії на щорічних поточних витрат.

Ефективність змін виробничих фондів визначається з врахуванням рентабельності:

eв. ф. =(Пв. ф. - ПІв.ф.) Кр,

Пв.ф. - виробничі фонди до стандартизації;

ПІв.ф. - виробничі фонди після стандартизації;

Кр. - коефіцієнт рентабельності виробничого фонду.

Економія поточних витрат виражається у зниженні собівартості продукції.

eп.в. =(С-СІ) n,

де С - поточні витрати на одиницю продукції до стандартизації;

СІ - поточні витрати на одиницю продукції після стандартизації

n - кількість одиниць продукції.

Якщо врахувати ще те, що економічна ефективність рахується протягом всього періоду дії стандартів то величина економічної ефективності стандартизації виражається формулою:

і - число підприємств, охоплених стандартизацією;

n - період дій стандартизації в роках.

З іншого боку роботи з стандартизації вимагають затрат: затрати на розробку стандартів і його впровадження

В=Вр +Вв,

де Вр - затрати на розробку стандартів;

Вв - затрати на впровадження стандартів.

Ступінь ефективності стандартизації тоді оцінюється відношення економій до затрат, що виражається коефіцієнтом:

К=e/в.

Проведення робіт зі стандартизації, особливо розробка і впровадження державних стандартів, має економічні, технічні і соціальні наслідки для всього народного господарства, причому вони можуть бути в різних сферах дуже суперечливі. Якщо впровадження стандарту створює економічний ефект у виробництві і експлуатації стандартизованої продукції, то впровадження його завжди доцільне. Але дуже часто випуск стандартизованої продукції вищої якості вимагає від промисловості великих затрат, що підвищує собівартість її виготовлення. В той самий час в експлуатації така продукція дуже вигідна, бо має підвищені споживчі властивості. В цьому випадку необхідно встановити, наскільки результати перевищують сумарні затрати, і зробити висновки про доцільність впровадження стандартів не з вузьковідомчих позицій, а з позицій народного господарства загалом.

При проведенні робіт зі стандартизації критерії економічної ефективності повинні бути основними, бо визначають напрямок цих робіт і рівень показників, що закладаються в стандарти. Тому визначення величини економічного ефекту повинно проводитися, починаючи з початкової стадії, і супроводжувати весь процес розробки стандарту для вибору і встановлення оптимального рівня стандартизованих показників.

Вже при розробці планів і програм стандартизації за укрупненими показниками визначається величина очікуваного економічного ефекту, який уточнюється при складанні технічного завдання на розробку кожного конкретного стандарту. В процесі роботи над створенням стандарту проведення техніко-економічних розрахунків має на меті вибір оптимального варіанту вирішення завдань стандартизації.

Розроблений стандарт подається на розгляд і затвердження з уточненим техніко-економічним розрахунком ефективності, який потрібен для прийняття рішення про його затвердження і впровадження в народне господарство на основі значення очікуваного економічного ефекту. Після впровадження стандарту на підставі цих даних про фактичні результати, отримані в сфері проектування, виробництва і експлуатації об'єктів стандартизації, може бути розраховане значення фактичного економічного ефекту, необхідне для аналізу змін економічних показників внаслідок проведення робіт з стандартизації.

Проте порядок, що встановлює необхідність проведення техніко-економічних розрахунків, допускає і винятки. З урахуванням різноманітності об'єктів стандартизації не завжди є можливим і доцільним визначити економічну ефективність. Це стосується:

- стандартів, в яких техніко-економічні показники залишились незмінними порівняно з базовими;

- стандартів, що встановлюють підвищені норми для органолептичних властивостей продукції;

- загально-технічних і організаційно-методичних стандартів, направлених на встановлення порядку проведення робіт (інструкції, положення, правила і норми виробничо-технічного призначення, документація у сфері управління виробництвом, техніко-економічна інформація); стандартів на терміни, визначення, класифікацію, позначення. Для вказаних стандартів даються якісні характеристики їх доцільності і затрати на їх розробку і впровадження.