Стандартизація та сертифікація продукції
Досвід та проблеми сертифікації систем якості в Україні. Тенденції якості в новому тисячолітті. Стандартизація легкої промисловості. Державний нагляд за якістю. Основні підходи до розробки систем якості підприємств та організацій будівельної галузі.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.05.2010 |
| Размер файла | 3,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Третій - досвід показує, що Інтернет може впливати на продаж з урахуванням цінності вашої якості (у позитивну або негативну сторони) у більшій мірі, ніж раніше; дані говорять, що коли покупці добре поінформовані про цінність продукту або послуги, вони повідомляють про це ще шести особам, а коли їм не подобається цінність, - сорока семи.
Таким чином, у підсумку здійснюється вплив цінності якості на Інтернет та вимірювання очікування якості у ринку XXI сторіччя.
Стає очевидним, що ефект інтернет-діяльності виявиться у тому, як донести якість вашої компанії до ваших покупців. Закупки, проведені через Інтернет, обходять інформаційні, якісні та маркетингові канали, які компанії довго створювали для продажу їхніх продуктів та одержували у вигляді зворотного зв'язку маркетингову інформацію про реакцію покупців на продукти. Це має ефект повторного винаходу як маркетингу, так і менеджменту якості стабільних традиційно працюючих компаній при включенні їх до інтернет-діяльності.
Досвід показує, що ключем до досягнення досконалості є те, як компанія встановила нові якісні процеси, що відповідають якісним вимогам Інтернету, і є базою для необхідного поліпшення характеристик якості.
Третє міжнародне досягнення, що стало стартовим майданчиком майбутньої якості - це нові моделі ділової досконалості у бізнесі, що виділилися для подальшого визначення високої якості компанії XXI сторіччя.
Для моделей таких компаній властиве безпосереднє лідерство в управлінні та використанні нематеріальних поряд з використанням матеріальних актів.
Ці нематеріальні активи компанії включають:
· фірмовий знак та якість, притаманні цій марці;
· процес менеджменту;
· інтелектуальний капітал, тобто "ноу-хау" та технологія;
· відносини з покупцями, партнерські відносини з постачальниками, відносини з іншими партнерами з бізнесу;
людські ресурси та відносини.
Узяті разом, ці нематеріальні активи дуже важливі для енергійного лідерства, ефективного управління та вимірювань при виробленні продукції. Важливим є також врахування фінансових активів, що є традиційним для лінійного менеджменту.
Справді, з досвіду "Орент Зуетс" відомо, що збільшується число великих глобальних компаній, які будують менеджмент за цією моделлю. Такі три головні міжнародні досягнення - новий глобальний ринок, нова технологія та нова модель бізнесу.
Далі доктор Фейгенбаум розглядає шість найбільш важливих характеристик майбутньої якості:
· якість, що визначається як досягнення високої цінності у покупця продуктів або послуги;
· успішне використання технології;
· ефективне використання людських ресурсів;
· можливості для продуктивної роботи з постачальником та іншими важливими партнерами з бізнесу;
· інтеграція економіки якості у фінансову та облікову системи;
· безпосередній вплив якості на лідерство та менеджмент у самій компанії.
Фейгенбаум звертає увагу на змінність сьогоднішніх ринків та швидкість поширення нових технологій. Це призводить до того, що компанії, які розраховують на довгочасне лідерство у продажах за рахунок їхніх інвестицій у нову технологію основних продуктів, виявляють, що лідерство може обчислюватися декількома тижнями.
Вихідні вимоги для швидкого ефекту високого рівня продукції зараз залежать від успішного розвитку та використання процесів якості, які скорочують цикл запуску нового продукту, при цьому повністю забезпечуючи характеристики якості, необхідні для покупця. Забезпечення цих вимог нині стає ключовим у зниженні часу циклу розробки продукту, у виробництві, у тісних контактах з постачальниками, дистриб'юторами та сервісними службами.
Одна з особливостей майбутньої якості у новому тисячолітті має відношення до обліку та систем фінансового менеджменту, зростаючої кількості глобальних компаній, які прагнуть до прямої інтеграції економіки якості з іншими характеристиками бізнес-діяльності. Це можна розглядати як прес, створений нинішніми очікуваннями замовника, чиї потужні щелепи сьогодні стискаються на діловій силі багатьох ком паній. Дані показують, що головна причина цього у тому, що елементи витрат компанії розглядалися спільно з витратами на виробництво, продаж та функціонування від випадку до випадку, якщо це робилося взагалі. Не вимірювалися витрати, пов'язані із задоволенням споживача, у той час, як за нашими даними, у деяких компаніях ці витрати складають 20% від прибутку та більшість з них - через дефекти якості. Дані показують також, що витрати пов'язані з дефектами якості, можуть складати 5% та менше від прибутку в компаніях, що систематично роблять акцент на цінність якості в економічній структурі компанії.
Ця інтеграція економіки якості до інших критеріїв управління бізнесом показують, що компанії XXI сторіччя не обмежені традиційними показниками стратегічного напрямку на верхньому рівні управління, а також передбачають лідерство цінності якості.
Доктор Фейнгенбаум пропонує назвати цю нову якість XXI сторіччя - "загальна якість 2000". Десять рушійних сил цієї якості:
· роблять управління якістю бізнесу центральною точкою неухильного зростання прибутків та конкурентного лідерства;
· спрямовують нововведення на продукцію, лідерство обслуговування та управління часом циклу виготовлення нової продукції;
· досягають повного задоволення цінності якості для споживача, що забезпечує лояльність покупців;
· розвивають ефективні партнерські відносини з постачальниками;
· максимізують якість та ефективність Інтернету та інформаційних технологій;
· прискорюють продаж та зростання прибутків за рахунок зниження витрат та дефектів якості;
· формує невидиму мережу цінності якості компанії, що охоплює покупця, виробників та партнерів-постачальників;
· відроджують ентузіазм працювати з інструментальними засобами і ресурсами та створювати поліпшення якості;
· встановлюють лідерство у питаннях безпеки та охорони навколишнього середовища;
· гарантують, що якість є інтернаціональною мовою компанії.
Досягнення цього результату вимагає більшого, ніж розвиток деяких додаткових інструментів якості у корпоративних програмах або забезпечення деяких проектів у сфері якості під час ведення компанією бізнес-діяльності. Потрібним є безкомпромісний акцент на високу якість на всіх рівнях, охоплюючи усі наші компанії та власну діяльність.
3.3 Нормативно-правове забезпечення сертифікації систем якості
Верховною Радою України були прийняті 05.04.2001 і підписані Президентом України 25.05.2001 закони України "Про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за обман покупця чи замовника" та "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за обман покупців чи замовників". У першому читанні прийнято проект Закону про внесення зміни до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх по рушення .
Ці законопроекти враховують положення директив ЄС щодо відповідальності виробників за якість продукції, загальної безпеки продукції, деяких особливостей продажу споживчих товарів і пов'язаних з ними гарантій тощо.
Проекти законів про внесення змін до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", про ратифікацію рішення Ради глав урядів держав-учасниць СНД про Міждержавну програму з розробки стандартів у галузі безпеки та охорони праці на продукцію, що взаємно постачається, на 2000-2005 роки внесено на розгляд Верховної Ради у першому читанні.
На виконання прикінцевих положень Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» від 14.01.2000 №1393-ХІУ Держстандартом підготовлено "Порядок проведення атестації виробництва підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції", який зареєстровано у Міністерстві юстиції 17.01.2001 за №33/5224.
З метою реалізації положень Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" затверджені наказом Держстандарту України від 04.12.2000 №687 Правила акредитації на право проведення метрологічних робіт (ПМУ 18-2000) зареєстровано в Міністерстві юстиції 12.03.2001 за №211/5402.
Законопроекти про відповідальність постачальників за виготовлення і реалізацію неякісної і небезпечної продукції (прийнятий у першому читанні) та про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" знаходяться у профільних комітетах Верховної Ради.
На виконання п. 5 Програми протидії контрабанді та реалізації на внутрішньому ринку незаконно ввезених товарів на 2000-2001 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.00 №1608, Держстандартом підготовлено та надано до Кабінету Міністрів України проект Закону України "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення".
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 25.06.01 №7652/3 та з метою виконання Прикінцевих положень Закону України "Про стандартизацію" Держстандарт підготував проект наказу про затвердження Плану заходів щодо реалізації положень Закону. Зокрема, заходами передбачено внесення змін та доповнень до ряду законів України, розробка нормативно-правових актів: "Положення про Раду стандартизації та її склад", "Порядок та терміни дії галузевих стандартів та прирівняних до них інших нормативних документів колишнього СРСР", "Положення про технічні комітети з стандартизації", "Порядок застосування стандартів для забезпечення потреб оборони України", "Правила створення та ведення каталогу нормативних документів" тощо.
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 25.06.01 №7653/3 та з метою виконання Прикінцевих положень Закону України "Про підтвердження відповідності" Держстандартом підготовлений проект наказу про затвердження Плану заходів щодо реалізації положень Закону. Зокрема, заходами передбачено внесення змін та доповнень до ряду законів України, розробка нормативно-правових актів: "Перелік центральних органів виконавчої влади з питань технічного регулювання у відповідних сферах діяльності", "Перелік центральних органів виконавчої влади, на які покладається розроблення технічних регламентів", "Вимоги до уповноважених органів з сертифікації, порядок надання їм повноважень", "Правила визначення вартості робіт з підтвердження відповідності" тощо.
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 25.06.01 №7649/3 та з метою виконання Прикінцевих положень Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" Держстандарт підготував проект наказу щодо затвердження Плану заходів щодо реалізації положень Закону України. Зокрема, заходами передбачено внесення змін та доповнень до ряду законів України, розробка нормативно-правових актів: "Порядок акредитації органів з оцінки відповідності", "Положення про національний орган з акредитації", "Положення про Раду з акредитації", "Правила визначення вартості робіт з акредитації" тощо.
7 червня на засіданні Верховної Ради у першому читанні були прийняті проекти законів України "Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" та "Про внесення змін до Закону України "Про рекламу".
IV. ОСОБЛИВОСТІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ЛЕГКОЇ ТА БУДІВЕЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТЕЙ
4.1 Стандартизація легкої промисловості
У січні 1999 року затверджено Програму гармонізації нормативної бази продукції легкої промисловості, яка поширюється на такі угруповання продукції: текстильна і шкіряна промисловість; одяг (у тому числі головні убори і взуття); домашнє господарство (у частині домашнього текстилю та іграшок); скляна та керамічна промисловість (у частині керамічної продукції). Програма включає завдання з розроблення змін до діючих ДСТУ і нових ДСТУ, гармонізованих з міжнародними і європейськими стандартами, у тому числі створення ідентичних стандартів.
Складовою національної Програми є "Міждержавна програма стандартизації продукції легкої промисловості", затверджена у червні 1999 року Радою голів урядів СНД. За Україною закріплені десять ГОСТів, гармонізованих з 17 стандартами ІSО.
Принцип, за яким формувалася Програма, заснований на «новому підході» до стандартизації, прийнятому з 1985 року у країнах ЄС, а та її частина, що пов'язана з прямим впровадженням міжнародних і європейських стандартів, націлена тільки на забезпечення безпеки продукції легкої промисловості (особливо дитячої) для життя і здоров'я людини та для екології і на сприяння конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників.
У цілому Програма передбачає гармонізацію з 189 міжнародними і європейськими стандартами. Для кожного національного або міждержавного стандарту були розроблені технічні вимоги, що включали основні вимоги міжнародних і європейських стандартів, з якими буде проводитися гармонізація, і рекомендації щодо характеру (повноти) цієї гармонізації. Здійснено переклад на українську мову всіх 189 міжнародних і європейських стандартів, проведено зіставлення з ними аналогічних вітчизняних нормативних документів (НД).
Крім того, проведено аналіз загальних підходів до стандартизації продукції легкої промисловості у нашій країні та на міжнародному рівні.
Існуючі в нас підходи до стандартизації є застарілими, оскільки вони передбачають деталізацію технічних вимог до продукції, більша частина яких не тільки не є вимогами безпеки, взаємозамінності, збереження споживчих властивостей під час експлуатації, а просто ідентифікаційними ознаками, що не повинні жорстко регламентуватися. Особливо це стосується діючих в Україні ГОСТІВ, розроблених до 1992 року, коли не було розподілу вимог на обов'язкові та рекомендовані. Така зарегламентованість не сприяє швидкому оновленню асортименту, що повинно бути притаманним для продукції легкої промисловості, а тому не сприяє конкурентоспроможності продукції не тільки на зарубіжному, а й на вітчизняному ринку.
Вітчизняні стандарти на методи випробувань продукції легкої промисловості теж занадто зарегламентовані, особливо у частині вимог до випробувального обладнання, для якого замість основних характеристик, обов'язкових для забезпечення точності та відтворюваності результатів вимірювання (як це зроблено у міжнародних стандартах), часто-густо наведені конкретні марки та моделі обладнання. При цьому буває й так, що обладнання або застаріле, або його ні в кого, крім розробника стандарту, немає, або його вже ніхто не виробляє тощо. Є багато прикладів, коли в Україні жодне підприємство чи організація не володіють обладнанням, зафіксованим у стандарті. Це стосується навіть тих видів продукції, що підлягають обов'язковій сертифікації (наприклад, засобів індивідуального захисту).
На ряд видів продукції, які сьогодні масово завозяться з інших країн, а підприємства України їх не виробляють, але могли б це робити (наприклад, дитячі та медичні памперси, геотекстильні матеріали тощо) з огляду на велику потребу в них й свою технічну спроможність, немає НД не тільки на вимоги до них, а й на методи оцінки їхніх основних властивостей, особливо безпечності.
Прийнятий у нас погляд на деякі позитивні з нашої точки зору положення потребує перегляду. Наприклад, одяг з натуральної сировини, перш за все бавовни, вважається у нас, апріорі, безпечним для здоров'я людини, у тому числі і дітей. На відміну від європейських стандартів системи ЕКО-ТЕХ вітчизняні НД не регламентують низку найважливіших показників безпечності, а значить вони не оцінюються і навіть немає стандартизованих методів такої оцінки. До таких показників належать: наявність залишків пестицидів, якими оброблювалися лани бавовника; наявність отруйних речовин, що використовують для боротьби з гризунами під час зберігання волокна; наявність важких металів, канцерогенних або підозрюваних у цьому барвників.
На відміну від європейської практики у вітчизняних НД жорстко нормуються такі показники, які не є однозначно показниками безпеки. Наприклад, згідно з СанПіН №42-125-4390-87 з огляду на гігроскопічність білизна з віскозних волокон для дітей, у тому числі й ясельного віку, вважається безпечною, а з хімічних волокон - ні. Проте віскозне волокно легко накопичує вологу і погано висихає, внаслідок чого тіло дитини у такій білизні буде вологим. Щоб цього уникнути, в європейських країнах використовують для дитячого одягу матеріали таких переплетень, які забезпечують з внутрішнього боку одягу гігроскопічний шар (бавовна, віскоза), а із зовнішнього - шар з волокон, які мають високі ґнотові властивості (наприклад, поліефір), за рахунок яких волога від тіла відводиться назовні і швидко випаровується. Наші санітарні норми і правила не дозволяють використання таких матеріалів для дітей ясельного віку, що неправильно. І таких прикладів багато.
Маркування вітчизняної продукції не відповідає міжнародним і європейським вимогам щодо безпеки продукції для людини - у нас немає відповідних знаків. Крім того, багато невідповідностей пов'язано з маркуванням продукції, яка постачається в одиницях маси, що викликає непорозуміння при поставках із зарубіжжя і навпаки.
Відсутні вітчизняні НД на деякі методи випробувань продукції, і перш за все, з перевірки на збереження експлуатаційних властивостей під час використання продукції (збереження складок, незминальності тощо).
Термінологія потребує узгодження з міжнародними поняттями, наприклад, щодо пожежної безпеки текстилю тощо.
Перелічені висновки стали основою для визначення основних напрямків гармонізації нормативної бази вітчизняної легкої промисловості. Починаючи з 1999 року, УкрНДІПВ розробив 7 ДСТУ і 10 ГОСТів, гармонізованих з 39 міжнародними і європейськими стандартами. У 2001 році цю роботу буде продовжено згідно з планом державної стандартизації, у якому передбачено гармонізацію з понад 50 ІSО та ЕМ, включаючи й ті, що опубліковані у 1998-2000 роках і не могли бути врахованими у галузевій Програмі.
4.2 Основні підходи до розробки систем якості підприємств та організацій будівельної галузі
На початку третього тисячоліття українські будівельні та монтажні організації переживають складний перехід до нових ринкових відносин, виробляють тактику і стратегію подальшого існування та розвитку. Будівельники чітко розуміють, що входження у нове тисячоліття буде позначено жорсткою конкурентною боротьбою за завоювання ринків, виживання в якій у першу чергу буде пов'язано із забезпеченням високої якості вироблюваної продукції, виконуваних робіт та наданих послуг.
Найбільш загальні способи і підходи забезпечення сприятливої для споживача якості продукції знайшли відображення у стандартах серії ІSО 9000, які були визнані в Україні і введені у дію як державні стандарти - серії ДСТУ ІSО 9000.
Будівельний комплекс України - одна з найбільш капіталомістких і трудомістких галузей народного господарства, сфери діяльності якої включають виконання інженерних вишукувань, проектування, виконання будівельно-монтажних робіт і виготовлення продукції - будівельних конструкцій, виробів і матеріалів, що умовно можна назвати продукцією будівельного призначення.
З моменту введення у дію стандартів ДСТУ ІSО серії 9000 підприємства і організації, що входять до складу Корпорації "Укрмонтажспецбуд", не зовсім свідомо підійшли до питань вивчення і запровадження вимог, що викладені у цих стандартах. Сучасні умови існування будівельного комплексу характеризуються розпадом багатьох підприємств та організацій, втратою кваліфікованих кадрів і зниження загального рівня професіоналізму, наявністю ринку праці та конкуренції робочої сили, появою як нових, так і зникненням багатьох товариств, фірм тощо з різними формами власності та відомчої належності.
Слід підкреслити, що стандарти серії ДСТУ ІSО 9000, розроблені з орієнтацією систем якості не на виробника продукції, а на споживача під час виробництва такої продукції, яку можна "відчути", мають універсальний характер і можуть бути використані у всіх сферах виробництва продукції, виконанні робіт, наданні послуг. Проте перші спроби застосування вимог стандартів серії ІSО 9000 при розробці систем якості виконання будівельно-монтажних робіт виявили необхідність тлумачення окремих вимог стандартів "будівельною мовою" і вироблення підходів до розробки систем якості.
Рекомендована розділом 5 ДСТУ ІSО 9004-95 "конфігурація...", тобто функціональні і фізичні характеристики продукції, що викладені у технічній документації та досягнуті у продукції, так звана "петля якості", з відображенням усіх стадій життєвого циклу продукції у більшому ступені прийнятна до процесів виробництва будівельних конструкцій, виробів і матеріалів та може бути використана як "система якості" без особливих переробок.
Щодо процесів інженерних вишукувань, проектування і виконання будівельно-монтажних робіт, - то тут виникає потреба у виробленні деяких методичних підходів до структури "петлі якості", що ГО відрізняються від процесів виробництва продукції. З викладеного вище бачимо, що специфічні.
З викладеного вище бачимо, що специфічні умови будівельного комплексу потребують адаптування окремих вимог стандартів серії ISO 9000 для поширення їх дії на продукцію будівельного призначення.
В Україні створюється своя національна система нормативних документів для будівництва, документи, що вийшли з друку і введені у дію - ДБН А 3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва", ДБН А 3.1-2-93 "Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, ДБН А 3.1 -3-95 "Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" тощо, зовсім не відповідають
О термінології стандартів серії ІSО 9000. Наприклад, у них відсутні терміни "постачальник", "виробник", "споживач продукції" та інші. А якщо сюди додати низку документів, що затверджені Урядом, міністерствами, відомствами та іншими керівними органами, то маємо деяку невпорядкованість вимог до якості продукції.
На підприємства та організації будівельного комплексу чекає важлива робота із створення систем якості, яка потребує багато часу і творчих зусиль.
При використанні стандартів серії ІSО 9000 як нормативної основи розробки систем якості підприємствам і організаціям будівельного комплексу слід чітко представляти, що у стандартах регламентоване, "ЩО" повинно бути відображено при документуванні систем якості (введена норма стандарту), але не сказано, "ЯК" це зробити. Стандарти надають широкий спектр рекомендацій з розробки і документування систем якості у підприємствах та організаціях взагалі і будівельного комплексу зокрема та націлюють їх на те, що, виходячи із специфіки роботи, мети діяльності і спеціалізації, вони повинні самостійно розробити, задокументувати та запровадити системи якості.
Тобто питання розробки, документування і запровадження систем якості на підприємствах та організаціях будівельного комплексу можна викласти чотирма тезисами:
Система якості та її елементи слід розробляти підприємствам і організаціям згідно з вимогами стандартів серії ІSО 9000.
Система якості та її елементи можуть схвалюватися апаратними працівниками державних органів, які вимагають наявності систем якості(інспекційні, наглядові, ліцензійні органи тощо).
Потрібна підготовка достатньої кількості професіоналів (менеджерів) з розробки систем якості і професійних організацій, які б могли надати кваліфікаційну методичну і консультативну допомогу, а для мало чисельних організацій -- допомогу у розробці систем якості.
Доцільні загальні підходи щодо розробки і запровадження систем якості згідно з вимогами стандартів серії ІSО 9000.
Існує думка, що про якість нехай думають ті, хто має за мету вийти на зарубіжний ринок, а в Україні дефіцит і підвищений попит буде завжди. Але, з одного боку, різке зростання цін на сировину та енергоносії викликають подорожчання продукції на фоні зубожіння більшої частини потенційних споживачів (замовників) продукції, а, з іншого, - український ринок часто поповнюється імпортними товарами низької якості. У цих умовах пропонувати і продавати свою продукцію українським виробникам (виконавцям робіт) стає все складніше навіть на внутрішньому ринку. При цьому виникає необхідність змінювати ставлення до якості по всій вертикалі управління та господарювання.
Підприємствам та організаціям будівельної галузі, щоб вижити у непростих економічних умовах, слід вдосконалювати і обновлювати технічну і технологічну оснащеність, знижувати металоємкість та енергоємність продукції, запроваджувати нові матеріали і технології виконання робіт, навчати кадровий склад, що суттєво вплине на стабільну якість виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг.
У пошуках відповіді на запитання, "як" це зробити (розробити і запровадити систему якості) і на положення вищезгаданих тезисів, на думку розробників системи якості організацій і підприємств, що входять до складу Державної корпорації "Укрмонтажспецбуд" (ЗАТ "Промтехмонтаж-1", АТ "Харківстальконструкція", тощо), повинен бути загальний, концептуальний підхід щодо розробки систем якості. Механізм розробки системи якості має включати такі елементи:
1. Прийняття рішення і видання організаційно-розпорядчих документів, що передбачають створення (призначення) робочих органів з розробки системи якості - Координаційної Ради, Комісії, Робочої групи, відповідального персоналу або окремих осіб.
2. Проведення аналізу стану якості виконуваних робіт та послуг у підприємстві.
3. Вивчення інформаційних і нормативних документів, вимог стандартів ІЗО серії 9000, досвіду розробки систем якості підприємствами та організаціями України і проведення консультацій з компетентними органами Держстандарту України, територіальними, базовими, головними організаціями, асоціаціями, які займаються питаннями якості, учбовими закладами, центрами тощо.
4. Розробка "Концепції якості" та елементів системи якості.
5. Орієнтація елементів системи якості на постійну стабільність якості продукції, її підвищення і забезпечення гарантій у якісному виконанні робіт і послуг на рівні вимог світових стандартів, які можуть бути досягнуті за допомогою проведення атестації виробництв і продукції, що виробляється, акредитації контрольних, вимірювальних і випробувальних лабораторій, сертифікації систем якості та атестації фахівців.
6. Формування політики у сфері якості на рівні вищого керівництва підприємства та організації.
З метою єдиних підходів розробки і документування систем якості і відповіді на третій тезис цієї статті за ініціативи Державної Корпорації "Укрмонтажспецбуд" при Учбовому науково-виробничому центрі "Укртехпрогрес" (м. Харків) у середині минулого року був створений Науково-методичний і консультаційний центр з розробки і запровадження систем якості згідно до вимог стандартів ІSО серії 9000 (далі - Центр).
Виникнення такого Центру знайшла порозуміння і була підтримана Харківською облдержадміністрацією, Управлінням містобудування та архітектури, і Харківським ДЦСМС. Центр укомплектований висококваліфікованими фахівцями у сфері розробки і запровадження систем якості і надає методичну і консультаційну допомогу підприємствам та організаціям м. Харкова (ЗАТ "Промтехмонтаж-1, АТ "Харківстальконструкція", Дорбудтресту південної залізниці, державному підприємству БМУ-168 тощо), які розробили, запроваджують і розробляють системи якості і є потенційними претендентами на сертифікацію систем якості у Системі УкрСЕПРО.
Для подальшого функціонування і забезпечення стійкої роботи Центру керівництвом "Корпорації "Укрмонтажспецбуд" розроблені і затверджені "Положення про Центр...", "Методичні рекомендації з розробки і запровадження систем якості в організаціях будівельного комплексу згідно до вимог державних стандартів України ДСТУ ІSО серії 9000", "План і програма навчання з курсу "Системи якості згідно із стандартами серії ІSО 9000" тощо. Як бачимо, одним із шляхів до відродження вітчизняних підприємств і організацій будівельної галузі та завоюванні ринку є розробка, запровадження і функціонування систем якості відповідно до вимог стандартів серії ІSО 9000, які дозволять системно і комплексно розробити системи управління якістю, вселити віру у стабільну підтримку якості виконання робіт і послуг, збільшити довіру партнерів і потенційних замовників і надати надію на одержання гідної винагороди за працю.
Центр готовий до співробітництва з усіма заінтересованими сторонами, які бажають розробити системи якості відповідно до вимог стандартів ІSО серії 9000.
ВИСНОВОК
17 травня 2001 року на засіданні Верховної Ради України прийнято в цілому Закони України "Про стандартизацію", "Про підтвердження відповідності", "Про акредитацію органів з оцінки відповідності". За перший Закон проголосувало 293 народні депутати, за другий - 280, за третій - 249 .
Ці закони складають єдиний комплекс і вводять нову, ринкове орієнтовану, прогресивну систему технічного регулювання в Україні, яка повною мірою відповідає вимогам Світової організації торгівлі та Європейського Союзу.
Реалізація законів дозволить перейти від існуючої багаторівневої системи стандартів до системи, яка на добровільних засадах заохочує до впровадження і застосування передових міжнародних і європейських стандартів. Обов'язкові для виконання вимоги щодо безпеки життя і здоров'я населення, захисту прав споживача та навколишнього середовища, будуть встановлені у національних технічних регламентах. Перехід до добровільності застосування національних стандартів відбуватиметься поступово, залежно від прийняття відповідних технічних регламентів.
Протягом семи років було заплановано впровадити близько 8 тис. міжнародних та європейських стандартів і близько 100 директив ЄС. Вже у цьому році заплановано розроблення 11 національних технічних регламентів на основі директив ЄС та понад 1100 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими. Це відкриє широкий простір для запровадження інновацій, оновлення засобів виробництва та асортименту продукції.
Нове законодавство передбачає ефективні способи підтвердження відповідності продукції вимогам технічних регламентів щодо її безпеки через введення декларації постачальника про відповідність; проведення робіт з підтвердження відповідності органами з сертифікації будь-якої форми власності; відхід від переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації; застосування модульного підходу відповідно до існуючої європейської практики. Це значно спростить, скоротить і здешевить процедуру підтвердження відповідності та сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції.
Відповідно до міжнародних та європейських правил і процедур буде створено незалежний Національний орган з акредитації, який забезпечить компетентну, прозору та незалежну оцінку органів з сертифікації та випробувальних лабораторій. Його створення інституційно розмежує функції акредитації і сертифікації, що дозволить Україні стати членом міжнародних та європейських організацій з акредитації, відкриє шлях до визнання національної системи технічного регулювання з боку країн-торгових партнерів та значно спростить доступ українських товарів на світові ринки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бойчук І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств. - Львів, 1999.
2. Економіка підприємства: Підручник / Під заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-е, перероб. та доп. - К., 2001.
3. Зубовський В. Економіка підприємства. - К., 1999.
4. Ейлер В. Экономика предприятия: Курс лекций. - М., 1999.
5. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономика: Принципы, проблемы и политика: В 2 т. - М., 1992.
6. Примак Т. Економіка підприємства. - К., 1999.
7. Раицкий К. Экономика предприятия: Учебник. - М., 1999.
8. Журнал «Стандартизація, сертифікація, якість» - 2003, №2.
9. Журнал «Стандартизація, сертифікація, якість» - 2002, №17, №18.
10. Журнал «Стандартизація, сертифікація, якість» - 2001, №2
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Вихідні дані
|
Показник |
Номер варіанту |
|||
|
10 |
||||
|
ОСНОВНІ ФОНДИ, тис. грн. |
Вартість ОФ на початок року |
10227 |
||
|
Придбано ОФ впродовж року |
785 |
|||
|
Вибуло ОФ впродовж року |
968 |
|||
|
Витрати на реконструкцію і модернізацію ОФ |
997 |
|||
|
Витрати на ремонт ОФ |
145 |
|||
|
Нарахована амортизація |
1395 |
|||
|
ОБОРОТНІ ЗАСОБИ, тис. грн. |
Виробничі запаси |
425 |
||
|
Незавершене будівництво |
329 |
|||
|
Витрати майбутніх періодів |
23 |
|||
|
Дебіторська заборгованість |
206 |
|||
|
Поточні фінансові інвестиції |
107 |
|||
|
Готова продукція |
432 |
|||
|
Грошові кошти та їх еквіваленти |
432 |
|||
|
ПЕРСОНАЛ, люд. |
Середньорічна чисельність працівників |
368 |
||
|
У т.ч.: керівники |
8 |
|||
|
спеціалісти |
13 |
|||
|
службовці |
48 |
|||
|
робітники |
299 |
|||
|
Відпрацьовано протягом року, тис. люд. год. |
485,8 |
|||
|
Річний фонд оплати праці, тис. грн.. |
3685 |
|||
|
РЕЗУЛЬТАТИВНІ ПОКАЗНИКИ, тис. грн. |
ВП (у порівняльних цінах 1996 p.) |
4005 |
||
|
ВП (у поточних цінах) |
4235 |
|||
|
Дохід від реалізації продукції |
4021 |
|||
|
Повна собівартість реалізованої продукції |
2589 |
|||
|
Собівартість виробленої продукції |
2607 |
|||
|
Підручники |
Кількість, шт. |
Вироблено |
31419 |
|
|
Реалізовано |
21482 |
|||
|
Витрати на виробництво та реалізацію, тис. грн |
169,1 |
|||
|
Дохід від реалізації, тис. грн.. |
227,3 |
|||
|
Витрати на виробництво підручників за елементами, тис. грн. |
Матеріальні витрати |
85,4 |
||
|
Заробітна плата |
10,2 |
|||
|
Відрахування на соціальні потреби |
5,7 |
|||
|
Амортизаційні відрахування |
21,4 |
|||
|
Інші витрати |
3,3 |
Таблиця 1
Персонал та використання робочого часу
|
Показник |
2002 р. |
|
|
Середньорічна чисельність працівників, особи |
368 |
|
|
Затрати праці, тис. люд .- год./рік |
485,8 |
|
|
Відпрацьовано одним середньорічним працівником, люд.-дні/рік |
165 |
|
|
Річний фонд робочого часу, люд.-дні |
280 |
|
|
Коефіцієнт використання робочого часу |
1,7 |
Таблиця 2
Продуктивність праці
|
Показник |
2002 р. |
|
|
Одержано на середньорічного працівника, грн..: |
||
|
- валової продукції (в поточних цінах) |
11,5 |
|
|
- валової продукції (в порівняльних цінах 1996 р.) |
10,8 |
|
|
Одержано на 1 люд..- год., грн. |
||
|
- валової продукції (в поточних цінах) |
11,5 |
|
|
- валової продукції (в порівняльних цінах 1996 р.) |
8,2 |
Таблиця 3
Рівень оплати праці персоналу підприємства, грн
|
Показник |
2002 р. |
|
|
Оплата 1 люд.-год. |
7,59 |
|
|
Середньомісячна оплата праці |
834,5 |
Таблиця 4
Рух основних фондів, тис. грн.
|
Показник |
2002 р. |
|
|
1. Вартість ОФ на початок року |
10227 |
|
|
2. Придбано ОФ упродовж року |
785 |
|
|
3. Вибуло ОФ упродовж року |
968 |
|
|
4. Витрати на реконструкцію і модернізацію ОФ |
997 |
|
|
5. Витрати на капітальний та поточний ремонти ОФ |
145 |
|
|
6. Нарахована амортизація |
1395 |
|
|
7. Вартість ОФ на кінець року |
9791 |
|
|
Середньорічна вартість основних фондів |
10009 |
Таблиця 5
Забезпеченість та економічна ефективність використання основних фондів
|
Показник |
2002 р. |
|
|
Одержано на 100 грн. основних фондів, гри: |
||
|
- валової продукції (в порівняльних цінах 1996 p.) |
40 |
|
|
- валової продукції (в поточних цінах) |
42,3 |
|
|
- прибутку |
141,5 |
|
|
Фондомісткість |
2,36 |
|
|
Фондоозброєність |
27,2 |
Таблиця 6
Склад і структура оборотних засобів
|
Показники |
2002 р. |
||||
|
тис. грн. |
Структура, % |
||||
|
оборотні фонди |
фонди обігу |
основні засоби |
|||
|
Оборотні фонди - всього |
777 |
100 |
- |
||
|
У т.ч.: виробничі запаси |
425 |
54,7 |
- |
21,8 |
|
|
незавершене виробництво |
329 |
42,3 |
- |
16,8 |
|
|
витрати майбутніх періодів |
23 |
3,0 |
- |
1,2 |
|
|
Фонди обігу - всього |
1177 |
- |
100 |
||
|
У т. ч.: дебіторська заборгованість |
206 |
- |
17,5 |
10,5 |
|
|
поточні фінансові інвестиції |
107 |
- |
9,09 |
5,5 |
|
|
готова продукція |
432 |
- |
36,7 |
22,1 |
|
|
грошові кошти та їх еквіваленти |
432 |
- |
36,7 |
22,1 |
|
|
Всього оборотних засобів |
1954 |
- |
- |
100 |
Таблиця 7
Економічна ефективність використання оборотних засобів
|
Показник |
2002 р. |
|
|
Одержано на 100 грн оборотних засобів, грн.: |
||
|
- валової продукції (в порівняльних цінах 1996 p.) |
216,7 |
|
|
- валової продукції (в поточних цінах) |
205 |
|
|
- прибутку |
724,7 |
|
|
Коефіцієнт оборотності |
1,3 |
|
|
Коефіцієнт завантаженості |
0,75 |
|
|
Тривалість обороту, днів |
281 |
Таблиця 8
Склад та структура витрат на виробництво та реалізацію підручника
|
Елементи витрат |
Витрати, грн |
Структура, % |
||
|
Виробнича собівартість |
Повна собівартість |
|||
|
1. Матеріальні затрати |
2,7 |
67,5 |
34,2 |
|
|
2. Заробітна плата |
0,3 |
7,5 |
3,8 |
|
|
3. Відрахування на соціальні потреби |
0,2 |
5 |
2,5 |
|
|
4. Амортизаційні відрахування |
0,7 |
17,5 |
8,9 |
|
|
5. Інші витрати |
0,1 |
2,5 |
1,3 |
|
|
6. Виробнича собівартість |
4 |
100 |
- |
|
|
7. Комерційні витрати |
0,1 |
- |
1,3 |
|
|
8. Повна собівартість |
7,9 |
- |
100 |
Таблиця 9
Показники ефективності діяльності підприємства
|
Показник |
2002 р. |
|
|
Прибуток, тис. грн |
13989,02 |
|
|
Рівень рентабельності, % |
0,5 |
|
|
Окупність витрат, % |
155,3 |
|
|
Норма прибутку, % |
11,7 |
Таблиця 10
Економічна ефективність виробництва підручників
|
Показник |
2002 р. |
|
|
Повна собівартість, грн/од. |
7,9 |
|
|
Ціна реалізації, грн/од. |
10,6 |
|
|
Прибуток, грн/од. |
2,7 |
|
|
Рівень рентабельності, % |
34,2 |
|
|
Окупність витрат, % |
134,2 |
Подобные документы
Зміст і завдання сертифікації продукції, систем якості, послуг. Застосування стандартів у технічних регламентах та інших нормативно-правових актах. Порядок впровадження стандартів, державний нагляд за їх додержанням. Міжнародні організації стандартизації.
курс лекций [516,7 K], добавлен 25.03.2010Поняття стандартизації продукції. Категорії нормативних документів, порядок розроблення, затвердження та впровадження стандартів. Держане регулювання сертифікації продукції. Реалізація заходів з стандартизації та сертифікації продукції на підприємстві.
реферат [41,9 K], добавлен 01.10.2011Роль стандартизації товарів та послуг для суспільства. Стандартизація і економія матеріальних ресурсів. Принципи концепції технічної гармонізації і стандартизації ЄС. Характеристика організацій ЄС, що займаються сертифікацією та безпекою продуктів.
реферат [23,4 K], добавлен 21.10.2010Зв’язок контролю якості зі стандартизацією. Фактори, що впливають на якість сільськогосподарської продукції, різновиди контролю якості. Стандартизовані методи контролю (вимірювальний і органолептичний методи). Форми оцінок показників якості продукції.
контрольная работа [30,9 K], добавлен 26.11.2010Історія вітчизняної метрології. Об'єкти вимірів і їхні міри. Методи і засоби виконання вимірів. Обробка результатів вимірів. Вимір температури. Система стандартизації і основні нормативні документи в Україні. Стандартизація і контроль якості за кордоном.
курс лекций [1,2 M], добавлен 12.12.2011Тривалість лабораторних занять, вимоги до їх виконання, оформлення. Перелік тематик. Вивчення показників якості промислової продукції. Дослідження показників контролю якості, основ сертифікації. Класифікатор державних стандартів, складання технічних умов.
методичка [2,0 M], добавлен 18.12.2010Технічний контроль виробництва, його загальна характеристика, мета та завдання. Об’єкти і засоби технічного контролю. Конструкторська підготовка виробництва на підприємстві як перша стадія підсистеми технічної підготовки. Стандартизація якості продукції.
контрольная работа [51,7 K], добавлен 19.10.2012Нормативна база зі стандартизації у сфері ресторанного господарства. Сертифікат відповідності при сертифікації послуг харчування за схемою, що передбачає обстеження процесу надання послуги. Оцінка якості послуги харчування, перелік необхідних вимог.
презентация [661,8 K], добавлен 19.05.2016Характеристика процесу сертифікації підприємств, які займаються органічним виробництвом. Порівняння органічної та екологічної сертифікації. Досвід сертифікації органічної продукції на прикладі насіння ненаркотичних конопель Агропромислової групи "Арніка".
статья [2,3 M], добавлен 07.02.2018Основи управління якістю та її забезпечення в лабораторіях. Виникнення систем управління якістю. Поняття якості результатів діяльності для лабораторії. Розробка системи управління якістю випробувальної лабораторії. Проведення сертифікаційних випробувань.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 15.12.2011
