Теоретичні обгрунтування сутності віддалених команд та управління їхньою роботою

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет «Львівська політехніка»

Теоретичні обгрунтування сутності віддалених команд та управління їхньою роботою

Горейко Данило Ярославович аспірант кафедри управління проектами Інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку,

Ільчук Павло Григорович д.е.н., проф., завідувач кафедри управління проектами

Анотація

У контексті сучасного світу, економіка якого характеризується стрімкими технологічними змінами та глобалізацією, віддалені команди стають невід'ємною частиною організаційного ландшафту. Ця стаття розглядає критичні аспекти ефективності таких команд, звертаючи особливу увагу на необхідність адаптації управлінських засобів та переосмислення підходів до командної взаємодії, мотивації та лідерства.

Дослідження в рамках статті базується на теоретичних роботах учених, таких як Belbin & Brown, Mathieu et al., та Aggarwal & Woolley, які аналізують різні аспекти, що впливають на роботу віддалених команд. Особливий наголос робиться на значенні когнітивного розмаїття, структуруванні ролей та важливості спільних ментальних моделей для підвищення продуктивності та інноваційності.

У статті особлива увага приділена дослідженню впливу культурних та технологічних чинників на динаміку командної роботи, важливість врахування яких доведена Hall et al. та Hughes et al. Використання різноманітних методологічних підходів та теоретичних моделей допомагає глибше зрозуміти, як ефективно організувати віддалену роботу, що відповідає вимогам сучасності.

Значна увага у дослідженні приділяється мотивації та лідерству в рамках віддалених команд. Аналізуючи роботи Anderson & West та Owens & Hekman, підкреслюється необхідність адаптації стилів управління для забезпечення високої залученості та задоволеності співробітників, що працюють на відстані.

На основі існуючих теоретичних досліджень у статті сформульовано власне визначення команд, яке враховує структурні, процесуальні та результативні аспекти їхньої роботи. Запропоновані практичні рекомендації для оптимізації управління проектами, розвитку команд і лідерства, які сприяють успішній адаптації до вимог дистанційної роботи в сучасному динамічному світі. управління проект віддалений команда

Ця стаття надає інструменти та ідеї, які можуть бути використані для підвищення продуктивності та ефективності віддалених команд, допомагаючи організаціям не лише адаптуватися, але й забезпечувати динамічний розвиток в умовах глобалізації та технологічних змін.

Ключові слова: віддалені команди, командна взаємодія, технологічна підтримка, когнітивне розмаїття, спільні ментальні моделі, лідерство в команді, мотивація учасників команд, культурні впливи, ефективність команд, інноваційність команд

Horeiko Danylo Yaroslavovych Postgraduate student of the Department of Project Management Institute of Public Administration, Governance and Professional Development, Lviv Polytechnic National University, Lviv

Ilchuk Pavlo Hryhorovych, DSc, Prof., Head of the Project Management Department, Lviv Polytechnic National University, Lviv,

THEORETICAL JUSTIFICATION OF THE WORK AND ESSENCE

OF REMOTE TEAMS

Abstract

In the context of the modern world, characterized by rapid technological changes and globalization, remote teams are becoming an integral part of the organizational landscape. This article examines the critical aspects of the effectiveness of such teams, paying special attention to the need to adapt management tools and rethink approaches to team interaction, motivation, and leadership.

The research within the article is based on theoretical works by scholars such as Belbin & Brown, Mathieu et al., and Aggarwal & Woolley, who analyze various aspects influencing the work of remote teams. Special emphasis is placed on the importance of cognitive diversity, role structuring, and the significance of shared mental models for enhancing productivity and innovation.

The article pays particular attention to the study of the impact of cultural and technological factors on team dynamics, the importance of which has been proven by Hall et al. and Hughes et al. The use of various methodological approaches and theoretical models helps to gain a deeper understanding of how to effectively organize remote work that meets contemporary demands.

Significant attention in the research is devoted to motivation and leadership within remote teams. Analyzing the works of Anderson & West and Owens & Hekman, the need for adapting management styles to ensure high engagement and satisfaction of employees working remotely is emphasized.

Based on existing theoretical studies, the article formulates its own definition of teams, which takes into account the structural, procedural, and performance aspects of their work. Practical recommendations are proposed for optimizing project management, team development, and leadership, which contribute to successful adaptation to the demands of remote work in today's dynamic world.

This article provides tools and ideas that can be used to increase the productivity and effectiveness of remote teams, helping organizations not only adapt but also ensure dynamic development in the conditions of globalization and technological changes.

Keywords: remote teams, team interaction, technological support, cognitive diversity, shared mental models, team leadership, team member motivation, cultural influences, team effectiveness, team innovativeness

Постановка проблеми. В останні роки розвиток цифрових технологій, глобалізація бізнесу та прагнення до підвищення ефективності діяльності економічних суб'єктів значно розширили застосування віддалених команд у різних сферах. У той же час управління віддаленими командами залишається складним завданням для керівників, зокрема, та організацій, загалом. У процесі роботи таких команд виникають специфічні виклики, які впливають на їхню ефективність, комунікацію та взаємодію. Серед них можна виокремити наступні аспекти:

Комунікація та координація: відсутність фізичної присутності ускладнює організацію ефективної комунікації, що може призвести до недостатнього обміну інформацією, непорозумінь та затримок у прийнятті рішень.

Довіра та мотивація: відсутність фізичної присутності може знизити рівень довіри та мотивації, що важливо для продуктивної співпраці та реалізації спільних цілей.

Культурні та часові відмінності: робота у різних часових поясах та культурних середовищах створює додаткові бар'єри для ефективного управління віддаленими командами.

Оцінка ефективності: відсутність єдиного робочого простору ускладнює процеси моніторингу та оцінки продуктивності, що вимагає нових підходів до оцінювання ефективності співробітників.

З огляду на вищезазначене, актуальною є необхідність сучасних досліджень, які базуються на релевантних даних для управління віддаленими командами, які допоможуть оптимізувати їхню діяльність, поліпшити взаємодію між учасниками та підвищити ефективність їхньої роботи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зростання обсягу дистанційної роботи та глобальна взаємодія в робочих процесах спонукали до інтенсифікації досліджень роботи та сутності віддалених команд. Науковці такі як Belbin R. & Brown V. [1], Hall K. L. et al. [2], Marks M. et al. [3], Mathieu J. et al. [4, 10], та інші, пропонують глибокий аналіз різних аспектів функціонування віддалених команд, що дозволяє сформувати комплексне розуміння викликів та можливостей, які стоять перед сучасними організаціями.

Дослідження можна систематизувати за наступними основними напрямами:

Технологічні аспекти та їх вплив на взаємодію в командах: Hall K. L. et al. [2] і Hughes A. et al. [8] досліджують, як технологічні інструменти та платформи впливають на комунікацію і взаємодію в рамках віддалених команд. Їх роботи демонструють, що технологічна обізнаність і гнучкість можуть значно підвищити ефективність співпраці.

Культурні впливи та міжкультурне управління: Dong Y. et al. [5] та Kirkman B. L. & Rosen B. [13] вивчають, як культурні різниці впливають на ефективність командної роботи. Вони зазначають, що культурна адаптація та розуміння взаємних очікувань є ключовими для підвищення продуктивності.

Роль лідерства та мотивації в дистанційній роботі: Anderson N. & West M. [9], Owens B. P. & Hekman D. R. [12], і Laemers S. [11] підкреслюють важливість лідерства у формуванні мотивації і залучення працівників. Їхні дослідження вказують на необхідність адаптивного та вдосконаленого стилю лідерства для управління віддаленими командами.

Інновації та когнітивне розмаїття: Aggarwal I. & Woolley A. [6] та Mathieu J. et al. [4, 10] аналізують вплив когнітивного розмаїття на інноваційність та креативність команд. Вони демонструють, що розмаїтість думок та підходів може значно збільшити потенціал команди для генерації нових ідей.

Структурні аспекти командної роботи: Belbin R. & Brown V. [1] та Marks M. et al. [3] фокусуються на структурі команд, визначенні ролей і взаємодіях в рамках команди. Їхні дослідження показують, що чітка структура та зрозумілі ролі сприяють підвищенню загальної ефективності та згуртованості команди.

Ці напрями досліджень не лише висвітлюють основні аспекти роботи віддалених команд, але й формують фундамент для розробки ефективних управлінських стратегій, які допомагають організаціям ефективно функціонувати в умовах сучасних викликів.

У відповідь на зростання дистанційної роботи, дослідження роботи та сутності віддалених команд активно розвиваються. Науковці, такі як Belbin R. & Brown V. та Mathieu J. et al., глибоко дослідили аспекти когнітивного розмаїття та його вплив на інновації в командах. Технологічна підтримка та її роль у комунікації команд також вивчена детально завдяки роботам Hall K. L. et al. та Hughes A. et al. Водночас культурні аспекти взаємодії між членами команди вимагають додаткових досліджень, особливо з огляду на швидкі глобальні зміни. Також потребують нових досліджень стратегії адаптації управлінських стилів та розвиток командної згуртованості у динамічному середовищі. Наша стаття відповідає цим перспективним напрямам, пропонуючи стратегії для оптимізації діяльності віддалених команд.

Метою статті є дослідження теоретичних основ організування та функціонування віддалених команд, включаючи розкриття специфічних засад їхньої сутності.

Виклад основного матеріалу. У контексті сучасного світу, економіка якого характеризується стрімкими технологічними змінами та глобалізацією, віддалені команди стають невід'ємною частиною організаційного ландшафту.

Розуміння сутності та принципів, критерії та базових засад забезпечення ефективності роботи таких команд є критично важливим для досягнення успіху в широкому спектрі галузей. Віддалена робота вимагає не лише адаптації засобів управління командами загалом, але й переосмислення підходів до командної взаємодії, мотивації та лідерства.

У існуючих дослідженнях, таких працях як Belbin & Brown [1], Mathieu et al. [4,10] та Aggarwal & Woolley [6], виокремлено різні аспекти, які впливають на ефективність віддалених команд. Автори у цих працях досліджують вплив когнітивного розмаїття, структурування ролей та доводять важливість спільних ментальних моделей для забезпечення високого рівня продуктивності та інноваційності. Ці теоретичні засади використовуються як основа для формування моделей взаємодії учасників команд, що враховують унікальність дистанційного співробітництва.

Також, з огляду на результати досліджень Hall et al. [2] та Hughes et al. [8], стає очевидним, що науковий інтерес до командної роботи віддалено також зосереджується на аналізі способів ефективної колаборації та врахування впливу культурних та технологічних факторів на командну динаміку. Використання різноманітних методологічних підходів та теоретичних моделей допомагає глибше зрозуміти, як ефективно організувати віддалену роботу, що відповідає вимогам сучасності.

Особливу увагу в дослідженнях приділяється аспектам мотивації та лідерства в контексті віддалених команд, що вивчаються Anderson & West [9] та Owens & Hekman [12]. Це підкреслює важливість адаптації стилів управління для забезпечення високої залученості та задоволеності співробітників, що працюють на відстані.

Для розгляду та правильного формулювання поняття віддаленої команди необхідно спершу звернутися до загального визначення команди, а потім адаптувати його до специфіки віддаленої взаємодії. Сучасні дослідження пропонують різні підходи до визначення та аналізування сутності команд, кожен з яких може допомогти виробити більш глибоке розуміння віддалених команд.

Традиційно вважається, що найбільшого застосування команд досягнуто в управлінні проектами. Цьому сприяло, одного боку автономність проектів та, відповідно, самостійність команд у досягненні цілей проектів, а з іншого боку - тимчасовий характер проектів, та команд, які їх реалізують, а отже і величезний досвід проектного менеджменту із створення та управління такими командами. Тому, враховуючи розвиток та складність сучасної концепції команд, яка охоплює структурні, процесуальні та результативні аспекти, стає зрозуміло, що для ефективного управління саме проектами важливо мати чітке і практичне визначення цього поняття. З огляду на різноманітність підходів і моделей командної роботи, сформованих у науковій літературі, необхідно провести власне дослідження та на основі існуючих концепцій розробити унікальне визначення команди, яке відповідатиме нашим конкретним цілям і потребам.

Для розробки власного визначення поняття “команда” важливо провести глибоке дослідження існуючих наукових джерел, щоб зрозуміти різні підходи та концепції. Цей процес включає декілька етапів: пошук релевантно:' літератури для виявлення спільних рис і відмінностей у визначеннях; аналізування основних характеристик команд, таких як спільна мета, взаємодія та комунікація; ідентифікація ключових компонентів команди, включаючи структурні, процесуальні та результативні аспекти. Спираючись на ці компоненти, створюється власне визначення, яке можна уточнити та перевірити з урахуванням різних типів команд та їхніх особливостей. Така методика запропонована та апробована у праці Старостіна А. [14], і її результативність не викликає сумнівів.

Першим кроком буде створення таблиці, що відображає структуру поняття “команда”. У цій таблиці ми намагатимемося розділити існуючі визначення на три ключові складові (табл.1).

Таблиця 1

Огляд та систематизація визначень поняття “команда”, представлених у роботах різних авторів та офіційних документах (Із 20 визначень поняття "команда”, що містяться в оригінальній таблиці, у цій представлено лише 3

Джерело: узагальнено авторами

Під час другого етапу конструювання поняття “команда” слід провести аналізування виявлених дефініцій, наведений у таблиці вище, щоб узагальнити їх відповідно до трьох ключових елементів категорії: суть категорії, її зміст та результат.

За результатами такого аналізування, можна стверджувати, що результати визначення сутності поняття «команда» прослідковуються у більшості наведених визначень. Такі автори, як Belbin & Brown [1], Hall et al. [2], Marks et al. [3] та Mathieu et al. [4, 10], описують команду як структуру, що забезпечує взаємодію та координацію різних процесів для досягнення цілей. Це відображає чітку сутність явища та ролей, які відіграють його учасники.

Опис змісту явища також присутній у багатьох визначеннях. Такі автори, як Dong et al. [5], Aggarwal & Woolley [6] та De Jong et al. [7], підкреслюють важливість навичок, знань, довіри та різноманітності мислення в командній роботі, що створює необхідний клімат для ефективної співпраці та інновацій. Ці елементи важливі для розуміння змісту команди, забезпечуючи фундаментальні характеристики та процеси, на яких вона будується.

Однак результати аналізу матеріалів таблиці вказують на те, що у вищезгаданих визначеннях часто бракує третього елемента - результату явища. Лише частина досліджень, таких як Hughes et al. [8], Marks et al.[3] та Anderson & West [9], надають повне розуміння того, як командна робота призводить до підвищення продуктивності, ефективності чи інноваційності. Відсутність результатів у багатьох визначеннях свідчить про неповноту наведених понять і обмежує їхню практичну цінність. Оскільки розуміння результатів роботи команди є ключовим для оптимізації її роботи, їхня відсутність у визначеннях ускладнює застосування цих концепцій як фундаментальних блоків, що формують структуру економічної системи.

Таблиця 2

Структурування різних підходів до визначення терміну "команда"

(таблиця наводиться частково)

Джерело: узагальнено авторами

На третьому етапі формування поняття необхідно з критичної точки зору оцінити підходи до досліджуваного поняття. У дослідженні було оцінено (за 5-тибальною шкалою) вищезгадані підходи за 4 критеріями: наявність компонентів, поширеність визначення, теоретична обґрунтованість та практична доступність. Дані оцінювання (здійсненого експертним шляхом), наведені в табл. 3, допомагають визначити найвищі за рейтингом визначення, які отримують максимальну кількість балів і слугують прикладами для створення авторського визначення.

Таблиця 3

Аналіз наявних методів визначення поняття "команда" (таблиця наводиться частково)

Нижче наведено таблицю, яка узагальнює ключові аспекти сутності, змісту, та результату з найбільш релевантних джерел, використаних для створення авторського визначення категорії "команда" (табл.4).

Таблиця 4

Ключові аспекти та результати аналізу джерел для визначення категорії "команда"

На основі аналізу ключових концепцій, категорія «команда» може бути визначена як група індивідів із чітко визначеними ролями та взаємодією, яка спирається на когнітивне розмаїття, взаємну довіру і підтримку індивідуальних навичок для координації процесів, досягнення спільних цілей та оптимізації ефективності через узгоджене бачення та інноваційний клімат.

Практичне застосування сформульованого визначення поняття «команда» матиме широке застосування у таких сферах діяльності:

Управління проектами: чітке визначення ролей, розуміння командної динаміки та встановлення спільних цілей допомагає підвищити ефективність планування та реалізації проектів.

Підбір персоналу та розвиток команд: компанії можуть краще формувати команди, розуміючи важливість когнітивного розмаїття, психологічної безпеки та довіри між членами, щоб забезпечити синергію та високу продуктивність.

Лідерство та мотивація: трансформаційне лідерство, яке підтримує розвиток навичок та знань, сприяє підвищенню інноваційності та творчого потенціалу команди, забезпечуючи мотивацію до досягнення спільних цілей.

Організаційний дизайн: визначення ключових ролей, механізмів взаємодії та процесів у командах допомагає організаціям будувати структури, які підвищують ефективність та сприяють інноваціям.

Навчання та тренінги: створення програм навчання на основі ключових аспектів роботи команд дозволяє розвивати спільне бачення, комунікацію та навички, що в цілому покращує продуктивність.

Розв'язання конфліктів: визначення спільних ментальних моделей і зміцнення довіри можуть допомогти в управлінні конфліктами всередині команд, мінімізуючи негативний вплив на результати роботи.

Інноваційність та креативність: когнітивне розмаїття в команді стимулює обмін знаннями, що дозволяє генерувати нові ідеї та сприяє створенню інноваційних продуктів і рішень.

Це поняття допомагає створювати високоефективні команди, які можуть адаптуватися до різних умов, підтримувати гнучкість і продуктивність, а також впроваджувати інновації у своїй сфері діяльності.

В контексті віддаленої роботи, поняття команди розширюється з огляду на технологічні аспекти взаємодії її учасників. Враховуючи вищезазначені елементи, віддалена команда може бути визначена як: група індивідів, які співпрацюють на дистанційній основі з чітко визначеними ролями та взаємодією, об'єднані спільними цілями та підтримувані цифровими технологіями для забезпечення безперервного обміну інформацією, ідеями та ресурсами, вирізняючись гнучкістю та інноваційністю, а також спираючись на когнітивне розмаїття та взаємну довіру для досягнення спільних цілей через узгоджене бачення та інноваційний клімат.

Таке визначення інтегрує теоретичні знахідки і практичний досвід, що дозволить організаціям краще розуміти сутність таких команд, акцентувати увагу на їхніх ключових особливостях та ефективно управляти віддаленими командами в сучасних економічних умовах.

Висновки

На основі поглибленого аналізування наукових джерел та інтеграції ключових теоретичних засад що стосуються теми дослідження, у статті сформульовано авторське визначення категорій «команда» та «віддалена команда». Для досягнення такого результату було враховано різноманітні аспекти, які впливають на ефективність та продуктивність віддаленої роботи, включаючи структуру команди, когнітивне розмаїття, технологічну підтримку, довіру та відкриту комунікацію [15]. На базі результатів такого аналізування було отримано авторське визначення віддалених команд та розроблено рекомендації для їхнього практичного застосування.

Авторські рекомендації зосереджені на створенні оптимальної структури команди, виборі відповідних технологій для забезпечення зв'язку та розробці процесів, які сприяють побудові довіри та відкритості в комунікаціях між учасниками команд. Також наголошено на необхідності тренінгів та розвитку навиків, які допоможуть учасникам команд ефективно взаємодіяти та вносити свій вклад у спільні інноваційні проекти.

Сформульовані визначення та рекомендації створюють основу для подальших досліджень у галузі віддаленої роботи, спонукаючи до розвитку нових методів управління віддаленими командами. Це також надає фахівцям- практикам важливі інструменти для оптимізації роботи команд, особливо у вимогливих умовах сучасного глобалізованого ринку.

Завдяки інтегрованому підходу до аналізування теоретичних обґрунтувань і формулюванню практичних висновків, було досягнуто глибшого розуміння ключових аспектів, які дозволяють віддаленим командам досягати високої продуктивності та адаптуватися до змін зовнішнього середовища.

Література

Belbin R., Brown V. Team Roles at Work. 2022. URL: https://dx.doi.org/10.4324/ 9780080963242

Hall, K. L., Vogel, A. L., Huang, G. C., Serrano, K. J., Rice, E. L., Tsakraklides, S. P., & Fiore, S. M. (2018). The science of team science: A review of the empirical evidence and research gaps on collaboration in science. American Psychologist. 2018. URL: https://dx.doi.org/10.1037/ amp0000319

Marks M., Mathieu J., Zaccaro S. A Temporally Based Framework and Taxonomy of Team Processes. Academy of Management Review. 2001. URL: https://dx.doi.org/10.5465/AMR. 2001.4845785

Mathieu, J. E., Heffner, T. S., Goodwin, G. F., Salas, E., & Cannon-Bowers, J. A. (2000). The influence of shared mental models on team process and performance. Journal of Applied Psychology. 2000. URL: https://dx.doi.org/10.1037/0021-9010.85.2.273

Dong Y., Bartol K. M., Zhang Z., Li C. Enhancing employee creativity via individual skill development and team knowledge sharing: Influences of dual-focused transformational leadership. Journal of Organizational Behavior. 2017. URL: https://dx.doi.org/10.1002/JOB.2134

Aggarwal I., Woolley A. Team Creativity, Cognition, and Cognitive Style Diversity. Management Science. 2019. URL: https://dx.doi.org/10.1287/mnsc.2017.3001

De Jong B., Dirks K., Gillespie N. Trust and team performance: A meta-analysis of main effects, moderators, and covariates. Journal of Applied Psychology 2016. URL: https://dx.doi.org/10.1037/apl0000110

Hughes, A. M., Gregory, M. E., Joseph, D. L., Sonesh, S. C., Marlow, S. L., Lacerenza, C. N., Benishek, L. E., King, H. B., & Salas, E. (2016). Saving lives: A meta-analysis of team training in healthcare. Journal of Applied Psychology. 2016. URL: https://dx.doi.org/10.1037/apl0000120

Anderson N., West M. Measuring climate for work group innovation: development and validation of the team climate inventory. Journal of Organizational Behavior. 1998. URL: https://dx.doi.org/10.1002/(SICI)1099-1379(199805)19:3<235::AID-JOB837>3.0.CO;2-C

Mathieu J., Maynard M., Rapp T. L., Gilson L. Team Effectiveness 1997-2007: A Review of Recent Advancements and a Glimpse Into the Future. Journal of Management. 2008. URL: https://dx.doi.org/10.1177/0149206308316061

Laemers S. The Five Dysfunctions of a Team -- A Leadership Fable. 2021. URL: https://dx.doi.org/10.1080/22243534.2021.2006940

Owens B. P., Hekman D. R. How Does Leader Humility Influence Team Performance? Exploring the Mechanisms of Contagion and Collective Promotion Focus. Academy of Management Journal. 2016. URL: https://dx.doi.org/10.5465/AMJ.2013.0660

Kirkman B. L., Rosen B. Beyond Self-Management: Antecedents and Consequences of Team Empowerment. Academy of Management Journal. 1999. URL: https://dx.doi.org/ 10.5465/256874

Старостіна А. О., Кравченко В. І. Сутність та практичне застосування методики конструювання категоріального апарату економічної науки (на прикладі понять "глобалізація" та "підприємницький ризик") [Електронний ресурс] // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2011. - Вип. 128. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ekon_2011_128_3.

Мельник В.М. Вплив адміністрування податків на ефективність функціонування податкової системи . [Електронний ресурс] / В.М. Мельник // Наук. вісн. нац. ун-ту держ. податкової служби України (Економіка, право). - 2018. - № 2 (29). - Режим доступу: http://www.astraved.edu.ua.com/vidan/nau_visnZ2 (29)/Podatky/Mel'nik.php

References

Belbin R., Brown V. Team Roles at Work. 2022. URL: https://dx.doi.org/10.4324/ 9780080963242

Hall, K. L., Vogel, A. L., Huang, G. C., Serrano, K. J., Rice, E. L., Tsakraklides, S. P., & Fiore, S. M. (2018). The science of team science: A review of the empirical evidence and research gaps on collaboration in science. American Psychologist. 2018. URL: https://dx.doi.org/10.1037/ amp0000319

Marks M., Mathieu J., Zaccaro S. A Temporally Based Framework and Taxonomy of Team Processes. Academy of Management Review. 2001. URL: https://dx.doi.org/10.5465/AMR. 2001.4845785

Mathieu, J. E., Heffner, T. S., Goodwin, G. F., Salas, E., & Cannon-Bowers, J. A. (2000). The influence of shared mental models on team process and performance. Journal of Applied Psychology. 2000. URL: https://dx.doi.org/10.1037/0021-9010.85.2.273

Dong Y., Bartol K. M., Zhang Z., Li C. Enhancing employee creativity via individual skill development and team knowledge sharing: Influences of dual-focused transformational leadership. Journal of Organizational Behavior. 2017. URL: https://dx.doi.org/10.1002/JOB.2134

Aggarwal I., Woolley Team Creativity, Cognition, and Cognitive Style Diversity. Management Science. 2019. URL: https://dx.doi.org/10.1287/mnsc.2017.3001

De Jong B., Dirks K., Gillespie N. Trust and team performance: A meta-analysis of main effects, moderators, and covariates. Journal of Applied Psychology. 2016. URL: https://dx.doi.org/10.1037/apl0000110

Hughes, A. M., Gregory, M. E., Joseph, D. L., Sonesh, S. C., Marlow, S. L., Lacerenza, C. N., Benishek, L. E., King, H. B., & Salas, E. (2016). Saving lives: A meta-analysis of team training in healthcare. Journal of Applied Psychology. 2016. URL: https://dx.doi.org/10.1037/ apl0000120

Anderson N., West M. Measuring climate for work group innovation: development and validation of the team climate inventory. Journal of Organizational Behavior. 1998. URL: https://dx.doi.org/10.1002/(SICI)1099-1379(199805)19:3<235::AID-J0B837>3.0.C0;2-C

Mathieu J., Maynard M., Rapp T. L., Gilson L. Team Effectiveness 1997-2007: A Review of Recent Advancements and a Glimpse Into the Future. Journal of Management. 2008. URL: https://dx.doi.org/10.1177/0149206308316061

Laemers S. The Five Dysfunctions of a Team -- A Leadership Fable. 2021. URL: https://dx.doi.org/10.1080/22243534.2021.2006940

Owens B. P., Hekman D. R. How Does Leader Humility Influence Team Performance? Exploring the Mechanisms of Contagion and Collective Promotion Focus. Academy of Management Journal. 2016. URL: https://dx.doi.org/10.5465/AMJ.2013.0660

Kirkman B. L., Rosen B. Beyond Self-Management: Antecedents and Consequences of Team Empowerment. Academy of Management Journal. 1999. URL: https://dx.doi.org/ 10.5465/256874

Starostina, A. O., Kravchenko, V. I. The essence and practical application of the methodology for constructing the categorical apparatus of economic science (on the example of the concepts "globalization" and "entrepreneurial risk") [Electronic resource] // Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics. - 2011. - Issue 128. - P. 5-10. - Access mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ekon_2011_128_3.

Melnyk V.M. The impact of tax administration on the effectiveness of the tax system. [Electronic resource] / V.M. Melnyk // Nauk. release national state university of the Tax Service of Ukraine (Economy, Law). - 2018. - No. 2 (29). - Access mode: http://www.astraved.edu.ua.com/ vidan/nau_visn/2 (29)/Podatky/Mel'nik.php

Размещено на Allbest.ru