Сучасні підходи до управління командами в умовах розроблення та реалізації міжнародних проєктів на підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні підходи до управління командами в умовах розроблення та реалізації міжнародних проєктів на підприємствах

Ольга Павлівна Подра, к.е.н., доцент, Ярослав Вікторович Левчук, студентка, Національний університет "Львівська політехніка"

У статті досліджено особливості та ключові принципи управління командами в умовах розроблення та реалізації міжнародних проектів. Проаналізовано основні види управління командами на підприємствах: автократичне, демократичне, трансакційне, ситуаційне. Обґрунтовано ключові етапи управління проєктами, а також досліджено сутність Scrum технології гнучкого управління проєктами, визначено її переваги та недоліки, запропоновано процес впровадження Scrum-технології управління командами на підприємстві в умовах розроблення та реалізації міжнародних проектів.

Ключові слова: управління командами, Scrum-технологія, гнучке управління, міжнародні проєкти, крос-культурні відмінності, дизайн

Modern approaches to team management in the development and implementation of international projects at enterprises

Olha Podra, PhD in Economics, Associate Professor, Yaroslav Levchuk, student, Lviv Polytechnic National University

Introduction. In the modern dynamic environment of socio-economic systems, the issues related to team management at enterprises engaged in foreign economic activity and the development and implementation of international projects are becoming increasingly relevant. The development of projects, regardless of their nature, often requires the collaborative, coordinated efforts of numerous individuals with diverse roles, competencies, professional skills, and cross-cultural peculiarities.

The purpose of the paper is to study the peculiarities of team management at the enterprise in the conditions of the development and implementation of international projects, to identify trends, perspectives and problems of ensuring the flexibility and adaptability of team work organization at the enterprise.

Results. The paper explores the peculiarities of team management in the context of developing and implementing international projects. It discusses theprinciples of team management in enterprises involved in international project development and implementation. The main types of team management in enterprises are analyzed, including autocratic, democratic, transactional, and situational management. The paper justifies the key stages of project management and examines the essence of the Scrum technology for agile project management. It identifies its advantages and disadvantages and proposes a process for implementing Scrum technology in team management at enterprises engaged in international project development and implementation.

Conclusions. Team management in the context of international projects can also involve the study and implementation of innovative methodologies, such as Scrum. Implementing Scrum technology can help optimize the processes of project development and execution, promoting greater flexibility and speed in team management. Scrum defines clear role allocation within the team, establishes short development cycles, and focuses on continuous improvement and feedback. This methodology can be particularly useful in international projects where the ability to adapt to changes and quickly respond to market demands is crucial.

Keywords: team management, Scrum technology, agile management, international projects, cross-cultural differences, design

Вступ

В сучасних умовах динамічного розвитку соціально-економічних систем особливої актуальності набувають проблеми управління командами на підприємствах, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, розробляють та реалізують міжнародні проєкти. Розроблення проєктів незалежно від їхньої природи часто вимагає спільної, скоординованої роботи багатьох людей з різними ролями, компетенціями, професійними навичками, кроскультурними особливостями.

Саме тому ефективне управління командами може значно збільшити шанси проєкту на успіх та забезпечити досягнення поставлених цілей, оскільки дає змогу координувати зусилля всіх учасників, розподіляти завдання, контролювати прогрес та забезпечувати виконання проєкту згідно з графіком; забезпечує налагодження комунікації між учасниками проєкту на основі чіткого обміну інформацією, вирішення конфліктів та сприяння спільній роботі для досягнення загальних цілей.

Теоретичні основи командної роботи розглянуті у наукових працях багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. Дослідженню зазначеної проблематики присвятили свої наукові праці такі вчені, як: С. Бушуєв, І. Лєбєдєва, Т. Шафранська, О. Дубнік, С. Леонова, В. Москаленко, А. Оленич, З. Шацька, А. Висоцький, І. Ганза, Джон С. Максвелла, Річард Л. Дафта та багато інших. У дослідженнях науковців головну увагу зосереджено на питанні командного проєкту, впровадженні нових наукових методів ефективної командної роботи в групах.

Під командою проєкту (або проєктною групою) прийнято вважати певну численність людей, які працюють разом для досягнення спільної мети. Вони безносередньо працюють над здійсненням проєкту і під порядковані керівникові (менеджеру) проєкту. Команда створюється на період реалізації проєкту і після його завершення розпускається.

В. Москаленко зазначає, що хоч команда і є групою людей, проте в економічному сенсі ці поняття не тотожні, та окреслює ознаки команди: зміна лідерства, індивідуальне та взаємне підпорядкування, специфічне бачення мети, результатом діяльності команди є продукти колективної праці, робочі зустрічі необмежені за часом, а в дискусіях розв'язуються усі проблеми, отже, пропагується взаємне спілкування, прийняття рішень та виконання робочих завдань [1].

А. Оленіч та З. Шацька стверджують, що команди створюються не лише для реалізації інноваційних проєктів, а й у контексті забезпечення виживання кожного підприємства в конкурентній боротьбі, зокрема саме за рахунок створення нових продуктів, пошуку нових ідей, шляхів збільшення обсягів продажу продукції, досягаючи поставленої мети [2].

По-справжньому успішна команда розуміє свої завдання та їх важливість, може тривалий час зберігати зосередженість, ефективність й креативність, а також отримує задоволення від роботи та кінцевого результату. Велике значення у побудові саме такого колективу має управління командою, завдяки якому співробітники відчувають свою цінність та злагоджено працюють.

Отже, команда - це група, яка об'єднана для виконання одного або декількох завдань та досягнення поставлених на початку роботи цілей. Практика показує, що саме командна робота у більшості випадків дає кращий результат, оскільки спеціаліст навіть дуже високого рівня підсилюється, коли працює з іншими фахівцями [3].

Мета статті - дослідження особливостей управління командами на підприємстві в умовах розроблення та реалізації міжнародних проєктів, виявлення тенденцій, перспектив та проблем забезпечення гнучкості та адаптивності командної організації праці на підприємстві. З огляду на поставлену мету, ключовими завданнями наукової статті виступають: дослідження сутності та наукових підходів до управління командами, визначення особливостей та етапів реалізації проєктів, аналізування сучасних технологій управління командами, розроблення процесу впровадження Scrum-технології управління командами на підприємстві в умовах розроблення та реалізації міжнародних проєктів.

Матеріали та методи

Для досягнення поставленої мети дослідження у статті були використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема, аналіз та синтез (у дослідженні основних теоретико-методичних положень управління командами під час реалізації міжнародних проєктів); порівняння (під час аналізування різних підходів до визначення сутності понять управління командами та міжнародний проєкт); узагальнення (в узагальненні результатів дослідження) тощо. Методологічною та інформаційною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та іноземних вчених, матеріали періодичних видань.

Результати

У формуванні якісного складу команди необхідно розуміти, що самостійно колектив співробітників таким не стане, тому потрібно приділяти увагу побудові «dream team», працюючи в якій, кожен з учасників буде отримувати задоволення від роботи та можливості для розвитку. Таке поєднання стане важливим фактором утримання співробітників.

На основі аналізування наукових праць провідних спеціалістів з обраної тематики можна зробити висновок, що є кілька видів управління командами, які застосовуються в організаціях, зокрема:

1. Автократичне управління командами характеризується тим, що керівник приймає всі рішення самостійно, не залучаючи команду до процесу прийняття рішень. Такий тип управління командами може бути ефективним тоді, коли потрібно швидко приймати рішення, але може призводити до відчуття відсутності впливу та мотивації у команди.

2. Демократичне управління командами передбачає колективне прийняття рішень із залученням команди до прийняття рішень. Такий підхід сприяє підвищенню за- лученості, творчості та мотивації команди, що проявляється у високій відповідальності та задоволенні від роботи.

3. Трансакційне управління командами означає, що керівник встановлює нагороди або покарання за досяг- нення/недосягнення командою певних цілей. Керівник визначає чіткі правила і стандарти роботи у разі успішного виконання поставлених завдань та реалізації цілей команда отримує винагороду. Цей підхід ефективний тоді, коли завдання мають однозначні результати та чітко визначені вимоги.

4. Ситуаційне управління командами передбачає адаптацію стилю управління керівника залежно від ситуації та потреб команди. За таких умов керівник враховує навички, мотивацію та досвід кожного члена команди для досягнення найкращого результату. Цей тип управління командами може поєднувати різні стилі управління залежно від обставин [4].

Варто зауважити, що немає універсального найкращого типу управління командами, його вибір залежить від багатьох чинників, включаючи тип організації, конкретну ситуацію, потреби та навички команди. Ось чому керівнику важливо бути гнучким і вміти адаптуватися для досягнення максимальної ефективності та сприяти розвитку команди.

У сучасному розумінні поняття «проєкт» тлумачать як діяльність або захід, що передбачає виконання комплексу певних дій для досягнення певних цілей супроводжуючи одержання певних результатів, або як система організаційно-правових і розрахунково-фінансових документів, необхідних для виконання певних дій або таких, що описують ці дії [5].

Формування єдиного визначення поняття проєкту може варіюватися залежно від контексту і методології. Однак вищезазначені характеристики відображають загальний концепт проєкту і може бути застосовано як основа для формулювання більш конкретного визначення.

Управління проєктом - це процес планування, координації і контролю робіт над проєктом з метою досягнення його цілей в рамках встановленого обсягу, термінів і ресурсів. Це систематичний підхід до керування всіма аспектами проєкту, включаючи визначення цілей, розподіл завдань, планування ресурсів, управління ризиками, здійснення контролю за виконанням робіт і забезпечення співпраці між учасниками проєкту [6].

Управління проєктом включає такі ключові етапи:

1. Етап ініціації передбачає визначення цілей проєкту, визначення зацікавлених сторін, оцінку ризиків та визначення обсягу робіт.

2. Етап розроблення детального плану проєкту, включаючи розподіл завдань, графік виконання робіт, оцінювання ресурсів і бюджету.

3. Етап виконання плану проєкту робіт згідно з графіком і бюджетом, управління командою та ресурсами, звітність про прогрес.

4. Етап моніторингу і контролю відстеження прогресу проєкту, перевірки виконання завдань, виявлення відхилень від плану, управління ризиками і прийняття заходів для вирішення проблем.

5. Завершальний етап - оцінювання результатів проєкту, звітність про досягнуті цілі, виконання та вивчення недоліків та плюсів для майбутніх проєктів [7].

Отже, управління проєктами передбачає застосування інструментів і методів, таких як робочі графіки, планування плану, системи управління завданнями. Метою управління проєктами є успішне завершення проєкту в рамках встановлених обмежень і задоволення потреб клієнта.

З огляду на тематику дослідження доречно проаналізувати значення поняття міжнародного проєкту, під яким розуміються спільні зусилля та ініціативи, які виконуються на основі залучення учасників з різних країн. Ці проєкти можуть бути реалізовано в різних галузях, включаючи науку, технології, бізнес, освіту, культуру, медицину та багато інших [8].

Мета міжнародних проєктів полягає у сприянні співпраці та обміну знаннями, досвідом та ресурсами між різними країнами. Міжнародні проєкти передбачають створення платформ для спільних досліджень, розвиток нових технологій, обмін студентами та фахівцями, розширення бізнес-можливостей, підвищення культурного розуміння та сприяння соціальному розвитку.

Міжнародні проєкти може бути ініційовано різними організаціями, такими як урядові агентства, неприбуткові організації, заклади вищої освіти, міжнародні організації та приватні компанії. Часто для їх реалізації використовуються гранти, спонсорська підтримка та інші джерела фінансування. Сприяють обміну ідеями та знаннями, стимулюють інновації та спільний розвиток. Вони допомагають побудувати міжнародні партнерства та співпрацю, що сприяє розвитку світової спільноти та розв'язанню глобальних проблем. В умовах розроблення та реалізації міжнародних проєктів виникають різноманітні виклики і фактори, які необхідно враховувати для успішного завершення проєкту.

На сучасному етапі розвитку економічних систем зростає потреба у пошуку гнучких методів управління командами в умовах розроблення та реалізації міжнародних проєктів. Зростання обсягів та складності про- єктів, а також вимог до їхніх результатів призвели до необхідності розвитку нових гнучких методів управління командами. Класичні підходи до управління командами не завжди можуть бути ефективними, оскільки постійно удосконалюються інновації, зростає швидкість передачі даних та контактів з клієнтами тощо. Підходи повинні бути адаптивними та гнучкими для командної організації праці в умовах розроблення та реалізації міжнародних проєктів. За таких умов набуває актуальності розроблення та впровадження сучасних технологій, методів та інструментів управління командами під час реалізації проєктів. Серед таких технологій є Scrum-технологія, застосування якої забезпечує підвищення рівня гнучкості та адаптивності командної організації праці на підприємстві.

Scrum є методологією управління проєктами, яка досить часто застосовується у розробленні програмного забезпечення та інших інноваційних проєктах. Основні принципи Scrum включають самоорганізацію команди, гнучкість та адаптивність до проєктів та організації. Метою Scrum методу є забезпечення ефективного та результативного розроблення, прискорення доставки продукту, зниження ризиків та забезпечення потреб задоволеності клієнта.

Scrum є однією із найпопулярніших технологій гнучкого управління проєктами, яка дає змогу ефективно працювати з невизначеністю та змінами водночас у дослідженні такої технології можна виділити її переваги та недоліки. До переваг Scrum-технології управління командами в умовах розроблення та реалізації міжнародних проєктів можна віднести:

- прозорість обміну інформації в команді: кожен учасник - командний гравець, повноцінно задіяний у процесі, а замовник завжди знає, на якому етапі перебуває проєкт, може вносити свої корективи та чітко контролює дедлайни;

- самостійність команди: команда сама планує свою діяльність за демократичним принципом одноголосного голосування; якщо хтось один в команді не згоден, в ідеалі команда шукає альтернативне рішення, аби всі учасники проєкту були вмотивовані та повністю залучені до розроблення та реалізації проєкту;

- очевидність результату: Scrum дає змогу кожному члену команди бачити свій особистий внесок у розроблення проєкту і фінальний результат в будь-який зручний час на будь-якому етапі;

- ринкові ризики зведені до мінімуму: команда швидко адаптується до змін, внесених замовником у проєкт, дублювання функцій зведене до мінімуму, всі зауваження та рекомендації замовника задовільняються швидко і якісно;

- відсутність фінансових ризиків: чим менша кількість помилок, тим більше фінансів вкладається в бюджет проєкту, а не витрачаються на виправлення дефектів - це пов'язано з тим, що члени команди чітко розуміють завдання проєкту та особисті завдання та обов'язки в межах виконання проєкту.

За таких умов доречно розробити процес впровадження Scrum-технології управління командами на підприємствах в умовах розроблення та реалізації міжнародних проєктів що складається і послідовної реалізації конкретних етапів (рис. 1).

Рис. 1. Рекомендований процес впровадження Scrum-технології управління командами на підприємстві в умовах розроблення та реалізації міжнародних проектів

Серед недоліків Scrum-технології управління командами в умовах розроблення та реалізації міжнародних проєктів можна виділити наступні:

- досить часто замовник не має кінцевого бачення проєкту: Scrum тоді може бути надто ризикованим для команди, яка виконує завдання від такого замовника;

- 70% успіху - в руках scrum-майстра: від його вміння організовувати команду і залежить ефективність процесу виконання завдання;

- проєкт надто великий: якщо проєкт глобальний, до нього доводиться залучати декілька scrum-команд, кожна з яких є самостійною та незалежною, водночас виконання проєкту вимагає злагодженої та цілісної роботи всіх команд, досягнути цього складно, особливо в умовах, коли scrum-майстри - люди з дуже різними світоглядом і темпераментом.

Отже, впровадження Scrum-технології управління командами на підприємстві в умовах розроблення та реалізації міжнародних проєктів ропочинається із формування Scrum-команд на підприємстві; створення продуктивного беклогу, тобто визначення всіх функцій, вимог та завдань, які має бути виконано для розроблення міжнародного проєкту; планування спринту - процес визначення завдань проєкту; далі відбувається розроблення спринту - виконання завдань з моніторингом та контролем; визначення відповідальної особи - призначення скрам-майстра; організація щоденних стендап-зустрічей; опісля - завершення та контроль - ретроспектива спринту та інкремент продукту.

Цей цикл повторюється для кожного спринту, доки не буде досягнуто мети проєкту або визначено нову стратегію. Scrum сприяє постійному вдосконаленню, гнучкості та командній співпраці, що дозволяє досягти успіху в управлінні міжнародних прєктів. Важливо відзначити, що рекомендований процес впровадження Scrum-технології управління командами підприємстві в умовах розроблення та реалізації міжнародних проєктів може вимагати часу та зусиль, але за належного підходу така технологія може значно покращити ефективність та результативність міжнародних проектів.

Отже, Scrum-технологію управління командами в умовах розроблення та реалізації міжнародних проєктів спрямовано на забезпечення ефективності та прозорості, гнучкості та адаптивності в управлінні проєктами. Вона дає змогу швидко реагувати на зміни, покращувати комунікацію та співпрацю в команді, досягти кращих результатів у реалізації міжнародних проєктів.

Висновки

Досліджено ефективність управління командами на підприємствах в умовах розроблення та реалізації міжнародних проєктів, виявлено ключові проблеми, які перешкоджають управлінню командами в умовах розроблення та реалізації міжнародних проектів, а також сформовано рекомендації із впровадження заходів удосконалення управління командами та підвищення ефективності розробленню та реалізації міжнародних проєктів.

Перспективи подальших досліджень управління командами в умовах розроблення та реалізації міжнародних проєктів доречно окреслити у напрямі аналізування міжкультурних викликів, оптимізації комунікації у глобальних командах, розроблення культурно-адаптованих стратегій управління, вивчення впливу геополітичних факторів на процеси управління, та розроблення ефективних методологій управління проєктами в міжнародному контексті. Дослідження таких аспектів допоможуть підприємствам покращити результативність міжнародних проєктів, забезпечити співпрацю команд на різних географічних пунктах, та адаптуватися до змін у глобальному середовищі.

управління команда міжнародний scrum

Список використаних джерел

1. Москаленко В.О. Сучасні підходи до формування команди проекту. Інтелект XXI. 2014. № 5. С.78-86.

2. Калинець К.С. Сутність та особливості формування управлінської команди. Трансформація системи управління регіональним розвитком: матеріали міжнародної Інтернет-конференції. 2013. № 28. С. 113-115

3. Шматко О.В., Стратієнко Н.К., Манєва Р.І. Формування проєктної команди для вертикально-інтегрованної організаційної структури. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами. 2017. № 3. С. 65-70.

4. Новаківський І.І., Висоцький А.Л. Формування проєктної команди з урахуванням типологічних характеристик менеджерів. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Проблеми економіки та управління. 2019. Вип. 3. С. 113-121.

5. Ганза І.В. Специфіка формування проєктної команди: управлінський аспект. Ефективна економіка. 2015. № 7.

6. Easy Steps to Encourage Self-Organization in Your Team. Wrike. 2012.

7. Project Management Guide for Beginners. The Ultimate Introduction to Project Management Fundamentals: Choose Your Project Management Methodology. Wrike. 2015.

8. Демиденко М.А. Управління проектами інформатизації за методологією SCRUM. Дніпро, 2017.

References

1. Moskalenko V.O. Modern approaches to project team formation. Intelect XXI. 2014. № 5. pp. 78-86. (in Ukrainian).

2. Kalynets K.S. The essence and features of the formation of the management team. Transformation of the regional development management system: materials of the international Internet conference.. 2013. № 28, pp. 113-115. (in Ukrainian).

3. Shmatko O.V., Stratiienko N.K., Manieva R.I. Formation of a project team for a vertically integrated organizational structure. Bulletin of the National Technical University "KhPI". Series: Strategic management, management of portfolios, programs and projects. 2017. № 3. pp. 65-70. (in Ukrainian).

4. Novakivskyi I.I., Vysotskyi A.L. Formation of the project team taking into account the typological characteristics of managers. Bulletin of the Lviv Polytechnic National University. Problems of economics and management. 2019. Vol. 3. pp. 113-121. (in Ukrainian).

5. Hansa I.V. Specifics of project team formation: management aspect. Efficient economy. 2015. № 7. (in Ukrainian).

6. Easy Steps to Encourage Self-Organization in Your Team. Wrike. 2012.

7. Project Management Guide for Beginners. The Ultimate Introduction to Project Management Fundamentals: Choose Your Project Management Methodology. Wrike. 2015.

8. Demydenko M.A. Management of informatization projects according to the SCRUM methodology. Dnipro, 2017. (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru