Фасилітаційне лідерство як чинник діяльності керівника закладу загальної середньої освіти
Особливості фасилітаційного лідерства як чиннику діяльності керівника закладу загальної середньої освіти, його переваги. Огляд робіт вітчизняних і зарубіжних учених, що розкривають поняття "фасилітаційне лідерство". Основні функції лідера-фасилітатора.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.07.2024 |
| Размер файла | 29,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Фасилітаційне лідерство як чинник діяльності керівника закладу загальної середньої освіти
Коробова Ольга Олександрівна
аспірантка
Бердянський державний педагогічний університет
У статті проаналізовано особливості фасилітаційного лідерства як чиннику діяльності керівника закладу загальної середньої оствіти. Проведено ґрунтовний аналіз робіт вітчизняних і зарубіжних учених, що розкривають поняття «фасилітаційне лідерство». Висвітлено основні функції лідера-фасилітатора; визначено фасилітаційні лідерські якості та компетентності керівника, який працює на засадах фасилітації. Розкрито переваги фасилітаційного лідерства як стилю діяльності керівника закладу зазгальної середньої освіти для ефективної співпраці з колективом та сприяння професійного зростання кожного члена команди.
Ключові слова: фасилітація, фасилітаційне лідерство, керівник закладу загальної середньої оствіти.
FACILITATING LEADERSHIP AS A FACTOR OF A GENERAL SECONDARY EDUCATION INSTITUTION HEAD'S ACTIVITY
Korobova Olha
Graduate Student
Berdyansk State Pedagogical University
Introduction. The article examines the factors influencing the role of a general secondary education institution head as a facilitative leader. Modern education requires the involvement of not individual teachers- facilitators, but the transition to the formation of pedagogical collectives-teams, headed by the administration, which manages the educational process on the basis of facilitation.
Purpose. The aim of the article is to identify the characteristics offacilitative leadership in the context of a general secondary education institution head.
Methods. Pedagogical and educational literature analysis, along with the use of induction and deduction.
Results. The article highlights that contemporary educational reforms advocate for more progressive leadership approaches for general secondary education institutions heads. These approaches underscore specific administrative functions such as cultural and transformational leadership. Facilitative leadership, among these styles, places significant emphasis on collaboration, conceptualization, coordination, and participation, thereby empowering school leaders to positively influence the educational environment for both educators and students. A team led by facilitative heads, characterized by shared vision, cooperative problem-solving in a safe environment, can enhance the educational experience for students. This approach leads to increased motivation, engagement, and satisfaction among team members, as they feel valued and invested in the outcomes.
Originality. The advantages of facilitative leadership as a style of a general secondary education institution head's activity o for effective cooperation with the team and promotion ofprofessional growth of each team member are revealed.
Conclusion. It can be concluded that the factors of a general secondary education institution head's activity as a facilitating leader, which include the main functions of the head-facilitator; his most important facilitating qualities and competencies; the role in the management of an educational institution on the basis of facilitation is an important aspect of the review of key changes in the field of Ukrainian education. A separate aspect offurther scientific investigations can be the creation of organizational and pedagogical conditions for the facilitation of a general secondary education institutions head's activities.
Key words: facilitation, facilitative leadership, general secondary education institution head.
Постановка проблеми
фасилітаційне лідерство керівник заклад середньої освіти
Однією з ключових змін у сфері української освіти є впровадження концепції Нової української школи (НУШ), спрямованої на розвиток творчої активності учнів, їхню здатність до здобуття та застосування знань. Ця концепція передбачає зміни у методиках навчання, змісті освіти та формуванні ціннісних орієнтацій усіх учасників освітнього процесу. Концепція НУШ піднімає питання розвитку педагогічного лідерства та вимагає від педагогів стати «агентами змін». Фасилітація активно увійшла в оновлений освітній процес Нової української школи. Сучасні підходи потребують орієнтування на фасилітаційну діяльність педагогічних працівників ЗЗСО. Сучасна освіта вимагає залучення не поодиноких учителів-фасилітаторів, а переходу до формування педагогічних колективів- команд, на чолі яких стоїть адміністрація, що здійснює керування освітнім процесом на засадах фасилітації. Проте на сьогодні кількість фасилітаторів взагалі, й керівників -фасилітаторів зокрема, ще недостатня, й тому виникає нагальна потреба у впровадженні лідерської фасилітації в освітній процес закладів загальної середньої освіти.
Ефективність освітнього процесу залежить від багатьох факторів, таких як освітня траєкторія, оцінювання, викладання, залучення батьків і громадськості тощо. Якість освіти - складне та багатогранне явищ, яке є важливою складовою усіх інших аспектів ефективного досвіду ЗЗСО, а керівники, як гаранти якості освіти, мають сприяти підвищенню якості навчання. Сьогодення ставить високі вимого щодо особистості керівника закладу освіти та його команди, їхньої професійної діяльності. Так, у Професійному стандарті «Керівника (директора) закладу загальної середньої освіти» зазначено загальні, професійні компетентності, а також перелічено й описано трудові функції керівника ЗЗСО. Однією із найважливіших у рамках цього дослідження компетентностей, виступає соціальна компетентність, а саме: «здатність до міжособистісної взаємодії, роботи в команді, налагоджування соціальної взаємодії, співробітництва з колегами, попереджування та розв'язання конфліктів» [8].
Отже, фасилітаційне лідерство підкреслює роль освітніх лідерів у формуванні та вдосконаленні педагогічної практики. Воно зосереджено на створенні академічного та соціального капіталу для здобувачів освіти, а також професійного та інтелектуального капіталу для педагогів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі освітнього лідерства та педагогічної фасилітації присвячено низку праць як зарубіжних та к і вітчизняних учених. Зокрема, педагогічне лідерство, як важливий чинник розвитку освіти, було досліджено зарубіжними та вітчизняними науковцями. Так, питання формування лідерських якостей педагога з точки зору персонального підходу досліджували Е. Боргатта, Е. Вігем, Ф. Вудс, Дж. Доудс та ін., вчені розглядали лідерські якості як спадковість, на яку не впливає навколишнє оточення. Інші науковці, зокрема Ньюстром і К. Девіс, наголошували на тому, що лідерству можливо навчати та на можливості формування лідерських якостей [7; 9].
Серед вітчизняних науковців питання освітнього лідерства досліджували В. Кондратьєва, В. Міляєва, В. Огнев'юк, Л. Сергеєва, М. Хромей; лідерські якості керівника розглядаються в працях М. Гармаш,
О.Гашутіна, лідерські якості викладача вивчали Н. Волкова, Г. Крижановська, С. Наход. Так, науковиця Л. Сергєєва визначає лідерство як здатність «надихати мріями людей та направляти їхню діяльність на досягнення спільних цілей» [9]. За визначенням В. Міляєвою, педагогічне лідерство важливе, оскільки воно включає в себе вміння самостійно керувати, що є ключовою складовою професійного успіху [7].
Теоретичні основи фасилітації обґрунтовано науковцями Г. Батищевим, В. Біблером, Л. Буєвою, Л. Вишеславцевим та ін. Феномен фасилітації, особливості формування здатності до фасилітаційної діяльності майбутніх психологів, методики діагностики фасилітації майбутніх педагогів та психологів досліджено вітчизняними представниками психологічної науки (С. Березка, О. Галіцан, М. Казанжи, Кондрашихіна, Л. Петровська, Т. Сорочан та ін.).
Проблемі педагогічної фасилітації присвячено низку досліджень, в яких обґрунтовано поняття «педагогічна фасилітація», розкрито її особливості, зміст, структуру, методи та прийоми застосування у процесі підготовки вчителів та педагогів вищої школи (Г. Волошко, Є. Врублевська, О. Димова, І. Жижина, Кубарева, М. Поліщук-Ба, О. Фісун, С. Хілько, К. Шевченко та ін.).
Дослідниця Н. Кошечко розглядає фасилітацію як ключовий чинник для успішності навчання, виховання і розвитку учасників освітнього процесу, що визначається специфічним стилем спілкування та особистістю педагога [ 5, с. 25].
Науковці І. Кубарева та М. Поліщук-Ба використовують загальний підхід до визначення терміну «фасилітація», окреслюючи його як «процес сприяння навчанню шляхом колективного обговорення та розв'язання проблем у групі, що сприяє підвищенню швидкості, продуктивності, креативності та інноваційності діяльності як індивіда, так і групи в цілому за допомогою визначених методів фасилітації» [7].
У дослідженні Т. Гури фасилітація розглядається як стиль управління, що не передбачає жорстких директивних вказівок, але базується на принципах самоорганізації керованої системи. У порівнянні з традиційними формами управління, де суб'єкт зазвичай видає вказівки та директиви для виконання, у процесі фасилітації суб'єкт повинен виконувати роль не лише керівника, але й, передусім, лідера групи [1].
Отже, явище фасилітації розглядається науковцями та педагогами-практики в різних аспектах: підготовки майбутніх педагогічних фахівців до фасилітаційної діяльності; фасилітаційний підхід до викладання окремих навчальних дисциплін; психологічний аспект фасилітації групи тощо. Проте, на нашу думку, недостатньо дослідженим залишається питання фасилітаційної діяльності керівника закладу загальної середньої освіти.
Мета статті полягає у визначенні особливостей фасилітаційного лідерства як чинника діяльності керівника закладу загальної середньої освіти.
Виклад основного матеріал
У зв'язку зі складною ситуації, що склалася в країні, адміністрації закладів освіти стикаються з багатьма викликами: дистанційна форма навчання, змішана, освітні втрати тощо. Одним із інструментів, який може допомогти керівникам при розв'язанні означених проблем, є фасилітаційне лідерство - стратегія управління, яка дає працівникам можливість приймати рішення,
вирішувати конфлікти та брати на себе значну відповідальність.
Насамперед необхідним є визначення понять «фасилітація», «фасилітаційний».
Так, у тлумачному словнику української мови термін «фасилітація» визначено як «форма групової роботи для вироблення рішень підвищеної складності, або підвищеної важливості; метою роботи фасилітаційної групи може бути вирішення будь-якого виробничого або бізнес-питання, розробка стратегії діяльності компанії та ін. // Полегшення взаємодії всередині групи; одночасно процес і група навичок, що дозволяють ефективно організувати обговорення складної проблеми чи суперечливої ситуації без зайвої втрати часу та виконати всі пункти порядку денного зборів чи наради у найкоротші терміни» [10].
Короткий словник термінів для професійного мовлення вчителя надає таке визначення фасилітації в освіті як (від англ. facilitate - сприяти, допомагати) - організація освітнього процесу з метою колективного розв'язання проблем у групі, який управляється фасилітатором (андрагогом, викладачем). Це водночас процес та сукупність навичок, які дозволяють ефективно організовувати обговорення складної проблеми без зайвих витрат часу та за короткий проміжок часу виконати всі заплановані дії із максимальним залученням усіх учасників освітнього процесу [4].
Аналіз досліджень у галузі психологічної й педагогічної фасилітації показав неоднозначності термінології, пов'язаної з похідними від поняття «фасилітація». Терміни, такі як «фасилітативний», «фасилятивний», «фасилітований», «фасилітуючий» та «фасилітаторський», використовуються для опису різних аспектів цього явища, що пов'язано зі специфікою перекладу з різних мов. Розмежування цих термінів було проведено в роботах М. Казанжи. Зокрема, «фасилітований» використовується для опису об'єкта фасилітації, тоді як «фасилітуючий» вказує на суб'єкт фасилітації, тобто особу, яка володіє навичками фасилітації щодо себе та інших. Термін «фасилітаційний» описує процес застосування фасилітації [3].
З нашої точки зору, коли термін пов'язаний з поняттям «фасилітація», більш відповідним є використання терміну «фасилітаційний», до прикладу, «фасилітаційна діяльність», «фасилітаційний лідер» тощо.
Для розкрити поняття «фасилітаційне лідерство» необхідно виявити його основні основні аспекти.
Сучасне реформування системи освіти потребує зміни ролей керівників шкіл. Сучасний освітній лідер має виступати менеджером, організатором, ініціатором, провідником, контролером, помічником тощо. Нам імпонує думка науковців Р. Огави та С. Боссерта, що «роль директора є однією з ключових частин організаційного середовища, що підкреслює важливість соціального та культурного контексту школи та її персоналу у формуванні організаційних процесів» [15]. Керівники закладів загальної середньої освіти, сприяючи функціонуванню людських справ і забезпечуючи високий рівень моралі, долаючи перешкоди, повинні спростити професійну роботу закладів освіти. Це означає, що керівник бере на себе роль фасилітаційного лідера. Таким чином, саме фасилітаційне лідерство в загальному розумінні відіграє вирішальну роль у досягненні успіху всіма учасниками освітнього процесу.
У законодавчих документах лідерським якостям керівників закладів загальної середньої освіти приділяється значна увага. Так, у Професійному стандарті «Керівника (директора) закладу загальної середньої освіти» зазначається, що «Трудові функції керівника закладу загальної середньої освіти включають в себе забезпечення партнерської та мережевої взаємодії, до якої належить «лідерська компетентність - здатність здійснювати позитивний вплив на колектив закладу, окремих осіб і групи осіб, спрямовуючи їхні зусилля на досягнення стратегічних цілей закладу освіти» [8].
Серед професійних компетентностей керівника ЗЗСО варто відзначити «здатність до ефективного управління персоналом (включає уміння і навички щодо забезпечення командної роботи учасників освітнього процесу; сприяння забезпечення права педагогічних працівників на проходження сертифікації); здатність мотивувати і стимулювати персонал закладу освіти до професійного розвитку тощо» [8].
Важливою, в рамках нашого дослідження, складовою професійної компетентності керівника ЗЗСО є емоційно-етична компетентність, а саме: «здатність сприяти розвитку в учасників освітнього процесу поваги дбайливого ставлення національних, історичних, культурних цінностей, нематеріальної культурної спадщини українського народу; здатність до сприяння в дотриманні учасниками освітнього процесу педагогічної етики, культури спілкування, доброчесності та добропорядності» [8].
Слово «сприяти» походить від латинського «facilis», що означає «зробити легким», тобто лідерство можна визначити як мистецтво та науку допомагати іншим визначити цілі та працювати над досягненням цих цілей. Таким чином, керівники ЗЗСО впливають на результати та процеси вдосконалення освітнього процесу в цілому через формування місії (наприклад, розробка цілей школи, підтримка місії, донесення місії до інших), впливаючи на організаційні структури та соціальні мережі (наприклад, надання підтримки, використання командної роботи, розширення можливостей інших у прийняття рішень) і робота з людьми (наприклад, розвиток людських ресурсів школи, контроль процесів викладання та навчання) - тобто мають здійснювати діяльність на засадах фасилітації.
Однією із важливих функцій керівного органу ЗЗСО є адміністративна, тобто функція менеджера освіти, в обов'язки якого входить створення безпечного освітнього середовища. «Безпечне освітнє середовище - це стан освітнього середовища, в якому: наявні безпечні умови навчання та праці, комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків, відсутні будь -які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано вимог, норм і правил» [2].
Фасилітаційне лідерство базується на навичках фасилітації, які здебільшого зводяться до того, щоб робота в команді серед усіх учасників освітнього процесу була зосередженою та продуктивною, що можливо за умов створення безпечного освітнього середовища.
За визначенням Лоуренса Саскінда, у конфліктних ситуаціях занадто багато менеджерів «не помічають переваги включення фасилітації в їхні стандартні процедури» [18]. Мудрі лідери розуміють, що фасилітація може допомогти зміцнити їхню репутацію в управлінні.
Френ Ріс у роботі «Довідник фасилітатора: допомога людям у творчій та продуктивній співпраці» наголошує, що менеджери, які переходять на фасилітаційне лідерство, поєднують «роль далекоглядного рішучого лідера з лідером, який слухає та надає повноважень». Нам імпонує думка авторки, яка стверджує що фасилітаційне лідерство залучає послідовників «якомога більше до створення бачення та мети групи, реалізації бачення та мети та створення продуктивної та згуртованої команди» [17].
Сьогодні як ніколи колектив закладу освіти має діяти як єдиний конгломерат, творча команда однодумців. Саме тому, на нашу думку, важливим є співпраця між лідерами та послідовниками. За словами Джейн Хамфріс із Центру лідерства у ранньому дитинстві МакКорміка при Національному університеті Луїса, «фасилітаційне лідерство - це взаємний процес між тими, хто прагне бути лідером, і тими, хто вирішує слідувати». Дослідниця наголошує, що замість того, щоб бути «чимось, що робиться з людьми», фасилітаційне лідерство передбачає роботу з іншими людьми та через них для досягнення організаційних цілей» [12].
Отже, фасилітаційне лідерство - це стиль лідерства, який заохочує співпрацю, активну участь, спільну відповідальність і діалог між членами команди. Це процесно -орієнтований підхід до лідерства, за якого лідер діє як фасилітатор, щоб допомогти членам команди досягти своїх цілей.
Учений Джеффрі Куфо пропонує шість основних аспектів фасилітаційного лідерства:
1. Передбачає зв'язок людей із їхніми колегами, поточними проблемами, минулим досвідом і майбутнім потенціалом. Дослідник зазначає, що лідери-фасилітатори «слухають і прагнуть встановити (або допомогти іншим встановити) зв'язок між тим, що відбувається в розмові, і тим, що сталося в інших місцях або в інший час» [13].
2. Надає вказівки без контролю. Фасилітаційні менеджери беруть участь у спільному лідерстві, яке гарантує, що кожен член команди є залученим до групового прийняття рішень.
3. Врівноважує управління як змістом, так і процесом групових дискусій. Фасилітаційне керівництво визнає, що процес, у якому розгортається групове завдання, має вирішальне значення для його успіху та заслуговує значної уваги.
4. Включає обговорення складних тем для забезпечення продуктивного вирішення конфлікту. Цей стиль керівництва заохочує відкритий, чесний і шанобливий діалог.
5. Розвиває здатність кожного працівника брати на себе відповідальність за прийняття рішень і самостійне виконання завдань.
6. Передбачає відступ і дію «з позиції стриманості, ретельно вимірюючи, які дії, якщо такі є, застосувати» [13].
Вчений Куфо наголошує на тому що автентичність є ключовою ознакою фасилітаційного лідерства. Замість того, щоб просто опановувати перелік принципів, «фасилітаційний лідер моделює свою справжню сутність для інших і допомагає створити простір, який шанує різноманітність і щирість, присутні в будь - якій групі» [13].
Отже, у межах нашого дослідження необхідно визначити поняття «фасилітаційний лідер», чинники діяльності керівника закладу загальної середньої освіти як фасилітаційного лідера, до яких належать оснівні функції лідера (керівника)-фасилітатора; найважливіші фасилітаційні якості та компетенції зазначених керівників; роль керівника-фасилітатора в управлінні закладом освіти на засадах фасилітації.
Фасилітаційний стиль керівництва зосереджується на сприянні співпраці та формуванні команди в групі. На відміну від більш традиційних стилів лідерства, фасилітаційний лідер працює в першу чергу як помічник, а не бере на себе ініціативу у виконанні завдань. Процес фасилітації полягає в наданні команді можливості дійти власних висновків і взяти на себе відповідальність за власні дії.
Окреслимо основні функції лідера (керівника)-фасилітатора:
* Використання навичок активного слухання, включаючи перефразування, резюмування, роздуми та запитання.
• Заохочення та створення активної дискусії в групах.
• Допомога, стимулювання творчого мислення через мозковий штурм та інші процеси генерування ідей.
• Стимулювання стратегічного розгляду альтернатив і прийняття обґрунтованого рішення щодо відповідного вибору.
• Керування протилежними точками зору та думками, які можуть призвести до конфлікту між членами команди (колективу).
• Співпраця з окремими особами і групами, не встановлюючи повного контролю над ситуацією.
• Розробка та організація зустрічей для досягнення широкого кола цілей і завдань.
• Сприйняття думок інших об'єктивно й без засуджень.
• Підтримка команди (колективу) на різних етапах розвитку.
• Допомога окремим особам і групам обміркувати свій досвід і отримати відповідні знання.
• Керівництво або розробка інклюзивних групових процесів, які враховують різні стилі навчання та участі людей.
• Допомагає в формуванні важливих та стратегічних питань для дослідження.
Відповідно до виокремлених функцій лідера (керівника)-фасилітатора було визначено перелік фасилітаційних лідерських якостей, які включають:
Спільне спілкування: керівники-фасилітатори чітко і ясно діляться інформацією зі співробітниками в усній та письмовій формі; вони використовують свої навички спілкування для модерування дискусій і готові адаптувати свій стиль спілкування до різних ситуацій.
Ефективне керівництво: лідери-фасилітатори дають чіткі інструкції членам команди; вони спроможні підказати, як підходити до виконання певних завдань, і допомогти переконатися, що всі члени команди знаходяться рухаються в одному напрямку.
Спільне вирішення проблем: лідери-фасилітатори спроможні вирішувати проблеми: вони розуміють, як сприяти розмовам, які ведуть до рішень, а не просто представляють власні ідеї; вони знають, як заохотити членів команди до співпраці та як колективно працювати над досягненням поставленої мети.
За Фідлером, лідер - це індивід у групі, перед яким поставлене завдання керувати та координувати групову діяльність, або той, хто без призначеного лідера несе основну відповідальність за виконання роботи [14]. Проте постає питання про тотожність понять «лідер» і «фасилітатор». Фасилітатор - це той, хто об'єднує людей для розробки єдиного бачення, а потім веде команду до його досягнення. Фасилітатори керують процесом прийняття рішень, тоді як лідери приймають рішення за команду. Фасилітатори зосереджені на тому, щоб допомогти команді досягти консенсусу, тоді як лідери відповідають за прийняття рішень, які впливають на команду та її цілі. Отож, фасилітатор може бути лідером, але лідер не обов'язково може бути фасилітатором. Хоча лідерство має важливе значення в певних контекстах, це може бути не найбільш сприятливим стилем управління освітнім закладом, оскільки має директивний характер, змушуючи членів команди виконувати власні інструкції та розпорядження керівника. Фасилітація, на відміну від традиційного управління, не має директивного характеру. Тож, керівний орган (адміністрація ЗЗСО) має поєднувати у собі ознаки керівника, лідера та учасника процесу. Отже, успішне керівництво колективом-командою закладу освіти вимагає навичок фасилітації, а саме фасилітаційного лідерства.
Таким чином, загальний принцип фасилітаційого керівництва полягає в тому, щоб зберегти місію установи, описати її та прояснити. Науковець Езден зазначає, що «лідер-фасилітатор встановлює цілі, визначає пріоритети, встановлює стандарти та виконує їх функції» [16, с.16]. Більше того: фасилітаційний лідер - це той, хто однаково добре використовує директивний, демократичний або недирективний стилі керівництва, залежно від того, який стиль підходить. Навички фасилітаційного лідера полягають у тому, щоб допомогти іншим прийняти відповідальність і ефективно спілкуватися, що має вирішальне значення для успіху команди. Кваліфікований фасилітаційний лідер - це самокерований комунікатор, який допомагає окремим особам і командам аналізувати цілі, а також приймати рішення в сприятливій атмосфері, одночасно захищаючи бачення проекту та ресурси організації [16].
З наголосом на координації, участі та співпраці, фасилітаційна стратегія лідерства найкраще підходить людям, які рухаються навколо парадигми соціально-центричної особистості. Ця парадигма підкреслює, що соціальні відносини, які знаходяться в гармонії з природою та іншими, є мотивуючими факторами, оскільки лідери повинні мати справу з групою, колективом або командою як з друзями. Такі керівники оцінюють позитивну соціальну взаємодію в діловій атмосфері, і тому вони, як правило, найкраще працюють у команді, яка керує собою, де зручність є правилом. Найважливішим фактором, який робить роботу команди ідеальною є те, наскільки створено внутрішню зручність, яка дає можливість використовувати здібності усіх членів колективу. Зручність дає можливість максимально використати
навички найбільш креативних і талановитих членів спільноти [16].
Дослідниця М. Беррі представляє набір компетенцій для фасилітаційного лідерства:
1. Розуміння контексту: Розуміння теорій вирішення проблем, методологій і технік, розуміння організаційного середовища, розуміння конкретної проблемної ситуації та чому це так, розуміння процесів навчання, розуміння групової та людської динаміки.
2. Технічні компетенції: управління часом, планування та підготовка, управління та використання наочних засобів, управління фізичним середовищем.
3. Раціональні компетенції: об'єктивність, судження, прийняття швидких і якісних рішень, конкретність.
4. Міжособистісні компетенції: комунікація (вербальна та невербальна), активне слухання, уточнення, запитання, резюмування, переконливість, емпатія, повага, вилучення інформації, спостереження.
5. Компетенції в процесі виконання завдань: розробка плану денного вирішення проблем у структурованій групі, керівництво та підтримка протягом усього процесу вирішення проблем, гнучкість - пливти за течією, управління процесом втручання, орієнтація на дії та результати (наприклад, встановлення очікувань, підтримання фокусу, темп), підтримуючи людей.
6. Компетенції щодо людських процесів: встановлення довіри, вирішення конфліктів і управління ними, управління внутрішніми стосунками в групі, ставлення до людей як до рівних, визнання та повага до відмінностей, вирішення страхів людей, позитивне протистояння складним проблемам.
7. Особистісні якості: здатність до навчання, доброзичливість, тактовність, чуйність, щирість, інтелектуальна спритність, щирість, почуття гумору, самосвідомість, скромність, емоційна стійкість, людяність, порядність [11].
Крім того, керівники, які використовують стратегії фасилітаційного лідерства, мають сприяти співпрацюванню членів команди в організації, де використовуються навички самоврядування, щоб розвивати особисті лідерські навички кожного члена команди та використовувати найкращі з них.
Керівники закладів освіти (директори), які є фасилітаторами, також мають створювати ситуації, коли працівники виконуватимуть свої обов'язки за допомогою потужної особистої активності. Одна із найважливіших функцій фасилітаційного керівника, на нашу думку, полягає в тому, щоб допомагати членам колективу, а саме вчителям розвиватися професійно. Саме тому, для формування шкільної спільноти, спроможної до нових руйнівних змін в освітньому процесі, необхідне фасилітаційне лідерство, оскільки саме фасилітаційний лідер спроможний вирішувати проблеми та демонструвати підвищення ефективності. Ключовим поняттям фасилітаційного керування є «співпраця», тобто демократичний процес прийняття рішень, в якому керівна роль, бачення ситуації, рішучість лідера та реалізація цього бачення відбувається в повсякденній роботі через співпрацю. Важливим аспектом роботи фасилітаціного лідера - керівника є формування команди, надання зворотнього зв'язку, координування, керування конфліктами, створювання комунікаційної мережі, застосовування загальної політики та формування бачення траєкторії освітнього закладу. Іншими словами, керівник закладу загальної середньої освіти, який в основі своє діяльності спирається на фасилітаційні методи та практики, спроможний створити безпечне освітнє середовище, досягти нового бачення. Крім того, фасилітаційний лідер сприяє автономії освітнього закладу, водночас створюючи колектив однодумців, що творчо співпрацюють.
Необхідною умовою успішної діяльності фасилітаційних лідерів-керівників ЗЗСО є мотивування педагогів до навчання, координування діяльності кожного члена колективу. Тож, фасилітаційний лідер сприяє і полегшує діяльність всіх учасників освітнього процесу. За допомогою спрощень керівники освітніх закладів прагнуть допомогти всім учасникам освітнього процесу у виробленні спільного бачення (ідеї) шляхом переговорів і розподілу повноважень. Фасилітаційний лідер не має прямих повноважень, хоча може впливати на інших учасників освітнього закладу своїм особистим баченням. Керівник закладу ЗЗСО, який працює на засадах фасилітації - це людина, яка намагається допомогти іншим обміркувати результати індивідуальної, командної та всієї шкільної структури, а також процесів і технологій, шляхом розвитку лідерства кожного педагога закладу освіти.
Отже, лідерська роль керівників-фасилітаторів закладів загальної середньої освіти полягає у:
• мотивуванні педагогів щодо вирішення проблем, створенню клімату, домовленості та досягнення мети;
• формуванні механізмів прийняття рішень;
• створенні можливостей для професійної співпраці та спілкування;
• пізнанні потреб педагогів і формуванні механізм їхнього заохочення;
• отриманні необхідної підтримки для збагачення освітнього процесу.
Сучасні освітні реформи висувають більш прогресивні підходи до керівної ролі керівників (директорів) закладів загальної середньої освіти. Більшість із цих підходів є дуже важливими, оскільки вони наголошують на певних функціях адміністрації, таких як культурне лідерство та трансформаційне лідерство.
Підтримуючи ці стилі, фасилітаційне лідерство покладає на керівників ЗЗСО важливу відповідальність, наголошуючи на співпраці, концепції, координації та участі.
Керівник, який виконує ці ролі, тобто є фасилітаційним лідером, спроможний сприяти позитивному покращенню освітнього клімату як для вчителів, так і для здобувачів освіти. Колектив, який працює під керівництвом адміністрації, що діє на засадах фасилітації, тобто має спільне бачення, співпрацюють у створеному безпечному середовищі, залучені до спільного вирішення проблем, спроможний перетворити освітній процес на ситуацію успіху для здобувачів освіти. Слід зазначити, що якщо обставини знаходяться в межах системного підходу, вчителям нелегко успішно, сміливо та з бажанням продовжувати навчання, особливо у закладах освіти, де немає сприятливих лідерських установок, а саме відсутнє фасилітаційне лідерство керівників закладів освіти.
Виходячи із вищесказаного, підхід фасилітаційного лідерства має кілька переваг для колективів і команд. Окреслимо деякі з основних переваг:
• Розширення співпраці: природа фасилітаційного лідерства, яка передбачає співпрацю, заохочує членів команди працювати разом більш тісно. Це може призвести до кращого спілкування, що, у свою чергу, призводить до більш ефективних результатів.
• Більша залученість співробітників: залучаючи всіх членів команди до прийняття рішень, фасилітаційні лідери можуть допомогти співробітникам відчути більше зацікавленості у своїй роботі. Це веде до більшого задоволення від роботи та підвищення морального стану.
• Спільне вирішення проблем: фасилітаційне лідерство допомагає командам розробляти творчі рішення проблем, заохочуючи співпрацю та мозковий штурм. Це може призвести до більш ефективних рішень.
• Підвищення продуктивності: фасилітаційні лідери можуть допомогти командам бути більш продуктивними, сприяючи створенню середовища для співпраці. Це може призвести до кращих результатів, оскільки співробітники більш мотивовані працювати разом для досягнення спільної мети.
• Активне самолідерство: фасилітаційне лідерство може допомогти працівникам стати самозабезпеченими та взяти на себе відповідальність за свою роботу. Це веде до більшої автономії та вищого рівня задоволеності роботою.
Висновки
Однією з головних переваг фасилітаційного лідерства є те, що воно може підвищити продуктивність команди та креативність. Залучаючи членів команди до прийняття рішень, вирішення проблем і планування, лідери (керівники) фасилітації можуть використовувати колективну мудрість і різноманітність групи. Це може призвести до більш інноваційних та ефективних рішень, а також до збільшення відповідальності та відданості членів команди. Фасилітаційне лідерство також може сприяти позитивній командній культурі, де довіра, повага та спілкування цінуються та практикуються. Члени команди можуть відчувати себе більш мотивованими, залученими та задоволеними своєю роботою, оскільки вони мають голос і зацікавлені в результатах.
Проте фасилітаційне лідерство також має деякі потенційні труднощі, які необхідно враховувати, плануючи роботу на засадах фасилітації. Одна із них полягає в тому, що фасилітація групових процесів може зайняти багато часу та бути складною, особливо коли існують суперечливі думки, особистості чи інтереси. Фасилітаційні лідери повинні мати сильні навички управління груповою динамікою, фасилітації діалогу, вирішення конфліктів і досягнення консенсусу. Їм також необхідно збалансувати потреби та очікування команди з цілями та обмеженнями колективу. Фасилітаційне керівництво потребує спеціальної підготовки, щоби стати найбільш прийнятним або ефективним стилем. Залежно від ситуації, завдання та команди є доцільним поєднання фасилітаційного стиля керівництва із традиційним лідерським, наприклад, коли виникає термінова чи критична проблема, чіткі вказівки чи інструкції можуть бути більш доречними, ніж спільне обговорення.
Для ефективного використання фасилітаційного лідерства, потрібно оцінити, коли і як його застосовувати, виходячи з контексту та методів колективу. Для цього необхідно розвивати та практикувати ключові навички та поведінку, такі як роз'яснення цілей та очікувань, розробка та планування процесу фасилітації, постановка відкритих запитань, активне та чуйне слухання, заохочення до участі та різноманітності, керування груповою динамікою, керівництво командою для досягнення консенсусу та узагальнення результатів. Фасилітаційне лідерство може бути потужним і корисним стилем керівництва, який спроможний підвищити продуктивність і креативність колективу. Однак він також має певні проблеми та обмеження, які необхідно вирішувати.
Оцінюючи ситуацію, розвиваючи навички та застосовуючи поведінку фасилітаційного лідерства, керівник закладу загальної середньої освіти може співпрацювати зі своєю командою ефективніше та сприяти професійному зростанню кожного члена колективу.
Отже, на підставі вищезазначеного можна дійти висновку, що чинники діяльності керівника закладу загальної середньої освіти як фасилітаційного лідера, до яких належать оснівні функції керівника- фасилітатора; його найважливіші фасилітаційні якості та компетенції; роль в управлінні закладом освіти на засадах фасилітації є важливим аспектом з огляду ключових змін у сфері української освіти.
Окремим аспектом подальших наукових розвідок може бути створення організаційно-педагогічних умов фасилітаційної діяльності керівників закладів загальної середньої освіти.
Список використаної літератури
фасилітаційне лідерство керівник заклад середньої освіти
1. Гура Т. В. Педагогічна фасилітація - механізм розвитку лідерського потенціалу студентів в умовах технічного університету. Теорія і практика управління соціальними системами. 2014. № 3. С. 32-44. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tipuss_2014_3_6 (дата звернення: 20.01.2024).
2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text (дата звернення: 20.01.2024).
3. Казанжи М. Й. Поняття фасилятивності, її види та деякі грані прояву основної функції. Теорія і практика сучасної психології. 2012. Вип. 5. С. 19-28.
4. Професійне мовлення вчителя. Короткий словник термінів / уклад.: Л. П. Ходанич, Т. В. Палько. Ужгород : Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти, 2018. 84 с.
5. Кошечко Н. Фасилітація як інноваційна технологія управління педагогічними конфліктами у закладах вищої освіти. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Педагогіка». Т. 2, № 8. С. 24-29.
6. Кубарева І. В., Поліщук-Ба М. Ю. Фасилітація у навчальному процесі: особливості та передумови імплементації. Інновації в бізнес-освіті : зб. матеріалів ІІ міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Київ, 18 листопада 2016 р.) / редкол.: О. В. Востряков (голова) та ін. Київ : КНЕУ, 2016. С. 49-51.
7. Міляєва В. Р. Освітнє лідерство: від теорії до практики : монографія. Київський університет імені Бориса Грінченка. Київ-Кривий Ріг : Вид. Р. А. Козлов, 2021. 296 с.
8. Професійний стандарт керівника (директора) закладу загальної середньої освіти від 17 вересня 2021 року № 568-21. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2021/09/22/Nakaz-568-zatverdzh.standartu.keriv.22.09.pdf (дата звернення: 16.02.2024).
9. Сергеєва Л. М., Кондратьєва В. П., Хромей М. Я. Лідерство : навч. посібн. Івано-Франківськ : ЛілеяНВ, 2015. 296 с.
10. Тлумачний словник української мови URL:https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%84%D0%
B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F (дата звернення: 16.02.2024).
11. Berry M. Changing Perspectives on Facilitation Skills Development. Journal of European Industrial Training. 1993. Vol. 17, no. 3. URL: https://doi.org/10.1108/03090599310026355 (дата звернення 06.02.2024).
12. Humphries J., Rains K. A Fighting Chance: Supporting Young Children Experiencing Disruptive Change. St. Paul, MN: Redleaf Press, 2017. 145 p.
13. Jeffrey Cufaude The art of facilitative leadership: maximizing others' contributions URL:https://thesystemsthinker.com/the-art-of-facilitative-leadership-maximizing-others-contributions/ (дата звернення: 06.02.2024).
14. Fiedler F.E. Theory of Leadership Effectiveness. New York: McGrow-Hill, 1967. 310 p.
15. Ogawa R.T., Bossert S. T. Leadership as an Organizational Quality. The Jossey-Bass Reader on Educational Leadership. San Francisco: Jossey-Bass, 2000. P. 38-58.
16. Ozden, Y. New Values in Education. 9th edition, Ankara: Pegem Academy Publishing, 2013. 348 p.
17. Rees F. Facilitator Excellence, Handbook : Helping People Work Creatively and Productively Together. San Francisco : Pfeiffer, 2008. 352 p.
18. Susskind L. Playing Roles in Classes Produces Real Problem-Solving and Negotiation Skills. Alternatives to the High Cost of Litigation. 2022. Vol. 40, № 3. P. 41-51. URL: https://doi.org/10.1002/alt.21937 (date of access: 29.02.2024).
References
1. Hura, T. V. (2014). Pedahohichna fasylitatsiia - mekhanizm rozvytku liderskoho potentsialu studentiv v umovakh tekhnichnoho universytetu [Pedagogical facilitation is a mechanism for developing the leadership potential of students in the conditions of a technical university]. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy - Theory and practice of social systems management, 3, 32-44. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tipuss_2014_3_6 [in Ukrainian].
2. Zakon Ukrainy «Pro povnu zahalnu seredniu osvitu» vid 16 sichnia 2020 roku №463-IX [Law of Ukraine «On Comprehensive General Secondary Education» dated January 16, 2020 No. 463-IX]. zakon.rada.gov.ua. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text [in Ukrainian].
3. Kazanzhy, M. Y. (2012). Poniattia fasyliatyvnosti, yii vydy ta deiaki hrani proiavu osnovnoi funktsii [The concept of facilitation, its types and some aspects of the manifestation of the main function]. Teoriia ipraktyka suchasnoipsykholohii - Theory and practice of modern psychology, 5, 19-28. [in Ukrainian].
4. Khodanych, L. P., Palko, T.V. (2018). Profesiine movlennia vchytelia. Korotkyi slovnyk terminiv [Professional speech of the teacher. A short glossary of terms]. Uzhhorod: Zakarpatskyi instytut pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity. [in Ukrainian].
5. Koshechko, N. Fasylitatsiia yak innovatsiina tekhnolohiia upravlinnia pedahohichnymy konfliktamy u zakladakh vyshchoi osvity [Facilitation as an innovative technology for managing pedagogical conflicts in higher education institutions]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka - Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University, 2(8), 24-29. [in Ukrainian].
6. Kubareva, I. V., Polishchuk-Ba, M. Yu. (2016). Fasylitatsiia u navchalnomu protsesi: osoblyvosti ta peredumovy implementatsii [Facilitation in the educational process: peculiarities and prerequisites of implementation]. Proceedings from: II Mizhnarodna naukovo-praktychna internet konferentsiia «Innovatsii v biznes-osviti» - II International science and practice Internet Conference «Innovations in business education». (pp.49-51). Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian].
7. Miliaieva, V. R. (2021). Osvitnie liderstvo : vid teorii do praktyky: monohrafiia [Educational leadership: from theory to practice: monograph]. Kyiv-Kryvyi Rih: R. A. Kozlov. [in Ukrainian].
8. Profesiinyi standart kerivnyka (dyrektora) zakladu zahalnoi serednoi osvity vid 17 veresnia 2021 roku № 568-21 [Professional standard of the head (director) of the general secondary education institution dated September 17, 2021 No. 568-21]. (n.d.). mon.gov.ua. URL:https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2021/09/22/Nakaz-568-zatverdzh.standartu.keriv.22.09.pdf [in Ukjrainian].
9. Serheieva, L. M., Kondratieva, V. P., Khromei, M. Ia. (2015). Liderstvo [Leadership]. Ivano-Frankivsk: «LileiaNV». [in Ukrainian].
10. Tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [Explanatory dictionary of the Ukrainian language]. slovnyk.ua. URL:https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%84%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1 %86%D1%96%D1%8F [in Ukrainian].
11. Berry, M. (1993). Changing Perspectives on Facilitation Skills Development. Journal of European Industrial Training, 17( 3). URL: https://doi.org/10.1108/03090599310026355 [in Ukrainian].
12. Humphries, J., Rains, K. A Fighting (2017). Chance: Supporting Young Children Experiencing Disruptive Change. St. Paul, MN: Redleaf Press. [in English].
13. Jeffrey Cufaude The art of facilitative leadership:maximizing others' contributions URL:
https://thesystemsthinker.com/the-art-of-facilitative-leadership-maximizing-others-contributions/ [in English].
14. Fiedler, F.E. ( 1967). Theory of Leadership Effectiveness. New York: McGrow-Hill. [in English].
15. Ogawa, R.T., Bossert, S. T. (2000). Leadership as an Organizational Quality. The Jossey-Bass Reader on Educational Leadership. San Francisco: Jossey-Bass. [in English].
16. Ozden, Y. (2013). New Values in Education. 9th edition, Ankara: Pegem Academy Publishing. [in English].
17. Rees, F. (2008). Facilitator Excellence, Handbook: Helping People Work Creatively and Productively Together. San Francisco: Pfeiffer. [in English].
18. Susskind, L. (2022). Playing Roles in Classes Produces Real Problem-Solving and Negotiation Skills. Alternatives to the High Cost of Litigation. (40,3),41-51. URL: https://doi.org/10.1002/alt.21937 [in English].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Роль соціально-психологічних властивостей керівника загальноосвітньої школи у підвищенні ефективності його управлінської діяльності. Роль керівника у середовищі навчального закладу. Управлінська діяльність керівника як предмет психологічного аналізу.
курсовая работа [46,9 K], добавлен 18.06.2013Практичне співвідношення трьох складових частин управлінського впливу: керівництва, влади та лідерства. Суть зазначених складових управлінського впливу та шляхи синтезу їх діяльності. Професійна етика, культура та авторитет керівника на підприємстві.
реферат [43,3 K], добавлен 15.09.2014Аналіз взаємозв’язку оперативного контролю і функції організовування, планування, мотивації. Огляд особливостей управління групами в організації. Роль керівника в діяльності групи. Дослідження моделей лідерства, які використовував Олександр Македонський.
практическая работа [28,5 K], добавлен 27.11.2015Імідж керівника як соціально-психологічний феномен. Систематизація особистісних та професійних якостей, що характеризують імідж керівника навчального закладу. Іміджеві характеристики керівника ЗОШ (на прикладі директора Переяслав-Хмельницької школи №7).
дипломная работа [253,0 K], добавлен 14.07.2013Аналіз понять "керівник", "лідер", "влада" і "вплив". Поняття та класифікація стилів керівництва, їх порівняльна характеристика та особливості застосування в сучасних умовах. Лідерство як соціально-психологічне явище. Головний зміст роботи керівника.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 05.02.2014Сутність, функції, класифікація та типи лідерства як соціально-психологічного явища. Якості і риси, які притаманні лідеру. Оцінка типу лідерства на прикладі ТОВ "Чиста криниця" Полтавської області. Лідерство в Україні та шляхи його удосконалення.
курсовая работа [71,8 K], добавлен 08.02.2011Влада в менеджменті — реальна можливість впливати на поведінку інших, змінювати їх у визначеному напрямі. Основні форми влади, її типи, організаційна основа та джерела. Поняття лідерства, типи взаємостосунків. Тест на визначення лідера, особисті риси.
презентация [2,0 M], добавлен 10.02.2014Природа та визначення поняття лідерства. Лідерство і управління. Лідер і менеджер. Підходи до вивчення лідерства. Традиційні концепції лідерства. Теорія лідерських якостей. Модель ситуаційного лідерства Фідлера, моделі Херсея і Бланшарда.
реферат [37,8 K], добавлен 06.08.2007Відмінність лідерства від керівництва. Характеристика основ лідерства. Формальне та неформальне лідерство. Типи лідерства: ділове; емоційне; ситуативне. Значимість лідерства для ефективності керівництва. Сутність керівництва та рівнів керівників.
контрольная работа [19,0 K], добавлен 09.06.2010Розгляд сучасного вузу як закладу, що формує комунікативну культуру. Сутність поняття "спілкування". Особливості ділового спілкування у робочій групі майбутніх педагогів. Основні стилі керівництва і шляхи вирішення конфліктів. Описання феномену лідерства.
дипломная работа [121,7 K], добавлен 03.02.2012
